МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ
Кафедра економіки підприємства
з дисципліни:
„Моделі і методи прийняття управлінських рішень”
ЗМІСТ
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………..3
Поняття моделей і моделювання. Класифікація моделей…………..…..3
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………...15
Лабораторна робота №1……………………………………………….…15
Лабораторна робота №3……………………………………………….…18
Лабораторна робота №5……………………………………………….…21
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………….....……………24
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Поняття моделі і моделювання. Класифікація моделей
Великі успіхи та визначення в успіх галузях сучасної науки принесло широке застосування у 20 ст. методу моделювання. Однак методологія моделювання тривалий час розвивається незалежно окремими науковцями. Була відсутня єдина система понять, термінологія. Лише поступово визначалося значення моделювання як методу наукового пізнання, як важливої наукової категорії. Саме тому використання моделі управління є актуальним на сучасному етапі. Людина відвіку використовує моделювання для вирішення великої кількості завдань у найрізноманітніших галузях своєї діяльності. Ці завдання в основному мають дослідницький характер, а їх результати служать для розуміння суті речей та явищ і вироблення вміння пристосовуватися до них або управляти ними, для визначення і поліпшення характеристик реальних об'єктів і процесів, для конструювання нових об'єктів або модернізації тих, що існують і таке інше. Моделювання допомагає людині приймати обґрунтовані рішення, передбачати наслідки своєї діяльності.
Хоча всі суттєві проблеми моделювання пов’язані з поняттям моделей, принципами і методами їх побудови та аналізу, а моделювання як метод наукового пізнання. Велику історію, до цього часу вчені не можуть однозначно відповісти на питання: що таке модель?
Термін "модель" походить від латинського слова "modelium" і означає: міра, образ, спосіб і т. д. Його початкове значення було пов'язано з будівничим мистецтвом, і у більшості європейських мов цей термін використовувався для позначення образу чи прообразу, або речі, подібної у якомусь відношенні з іншою річчю.
Модель – матеріальний об’єкт, який у процесі дослідження замінює об’єкт-оригінал так, що його детальне вивчення дає нові знання про об’єкт-оригінал.
Система управління підприємством в ринкових умовах розглядається як певний механізм управління відносинами, який включає в себе:
закон управління. Що повторюють взаємоз’язок між елементами системи управління. Забезпечуючи її цілісність і дієвість;
функції і методи управління. Що є конкретними формами та прийомами цілеспрямованої дії органів управління на інтереси та умови життєдіяльності учасників колективної праці;
інформацію щодо питань про соціальні та виробничі процеси;
інструментарій і важелі такого впливу, як плани, рішення, державні замовлення, норми та нормативи, форми морального і матеріального стимулювання;
організаційну структуру, яка розкриває внутрішню будову системи управління і відображає особливості та загальний розподіл праці, її кооперацію, специфіку виконання конкретних функцій і методів управлінської діяльності;
технічні засоби збору, обробки та зберігання інформації, що підвищують продуктивність праці;
кадри управління, тобто керівників, спеціалістів, допоміжний персонал.
Усі методи прийняття рішень базуються на моделях. Моделі – це наукові інструменти. Модель – це зображення визначеного предмета чи ситуації. Модель - це такий матеріальний чи уявлений об'єкт, який у ході дослідження заміщує об'єкт - оригінал так, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про об'єкт - оригінал, яким виступає реально існуючий об'єкт, процес або явище. Модель - це матеріальний об'єкт, система математичних залежностей або програма, що відображають суттєві якості або характеристики об'єкта, процесу чи явища, які досліджуються.
Моделі не можуть, та й не повинні зображувати всі дрібні деталі предмета чи ситуації. Передбачається, що в моделях відображені найбільш істотні їхні риси.
Шляхом виключення багатьох деталей, модель пропонує спрощений погляд на загальну дійсність. Багато деталей не беруться до уваги. Тому що вони є необхідними для прийняття дрібних рішень. Риси та деталі. Що входять в модель, повинні відповідати меті, з якою вона створюється. Одним із критеріїв успішної моделі є наявність прийнятного балансу реальних і активних рис. Занадто велика кількість реальних деталей у моделі приведе до того. Що вона буде відбивати і ті аспекти реальної ситуації, що нас не цікавлять. Зайва кількість абстрактних рис зміщує фокус занадто далеко від конкретної ситуації.
Моделі управління прийнято ділити на два великих класи: моделі матеріальні (предметні) та моделі ідеальні (змістовні). Перші проявляються в будь-яких матеріальних об’єктах, які мають природне ябо штучне походження; інші є продуктом людського мислення; операції з такими моделями здійснюються у свідомості людини. Кожен з класів містить різні види моделей управління.
У класі матеріальних моделей найбільш характерні предметні, фізичні та аналогові моделі.
Професійне використання моделей управління дозволяє менеджеру контролювати інтуїтивні судження при прийнятті рішень, частково забезпечувати узгодженість прийнятих управлінських рішень. Використання моделей управління приносить в практику управлінських рішень елемент системності, забезпечує ефективність взаємодії різних етапів прийняття рішень.
Рис. 1.1. Основні види моделей управління
Предметні (геометричні) моделі призначені для аналізу в основному тих якостей об’єкту, які визначають його розмірами, формою, іншими ознаками, які характеризують об’єкт без урахування його внутрішньої природи.
Фізичні моделі дозволяють вивчити властивості об’єкта або процесу із збереженням його фізичної природи або хімічних властивостей. Це лабораторні дослідно-програмні установки у хімічних технологіях, гідродинамічні моделі судів і гідротехнічних приміщень, аеродинамічні моделі літальних апаратів і тощо.
Ці моделі є матеріальними моделями тієї ж природи, що і об’єкт оригінал. Подібність оригіналу та моделі в цьому випадку проявляється в одних і тих же законах відповідної області явищ. Фізичне моделювання особливо розповсюджене у технічних науках. В управлінні фізичному моделюванню відповідає поняття реального економічного експерименту.
Аналогові моделі відповідають тим же цілям, що й фізичні, але природа процесів, які використовуються в оригіналі та моделі, різна. Ці моделі зображують предмети чи ситуації, заміняючи різні реальні елюенти іншими, що відрізняються формою чи властивостями. В основі цього моделювання лежить подібність між математичними описами процесів оригіналу і моделі.
Клас ідеальних моделей об’єднує різноманітні моделі, які відрізняються, перш за все, за ступенем формалізації діяльності.
У науковому пізнанні основним видом ідеальних моделей є знакові моделі, які використовують певну формалізовану мову. В свою чергу важливими видами знакових моделей є словесно-описові, графічні та математичні.
Словесно-описові є описанням властивостей реального або уявного об’єкта на звичайній мові. Це можуть бути технічні завдання, постановка завдання при проектування повністю АСУ, пояснювальна записка до проекту тощо. Такі моделі дозволяють описати об’єкт достатньо повно, але їх не можна використовувати для аналізу, прогнозу, одержання нової інформації про об’єкт.
Графічні моделі залежно від призначення можуть поділятися на портретні та умовні. Графічно-портретна модель – це модель, яка графічними засобами відображає реально або теоретично досліджені властивості, характеристики об’єкта.
Графічна умовна модель призначена для відображення графічного образу характеристик, властивостей об’єкта, які неможливо спостерігати.
Математичні моделі описують властивості системи, які забезпечують вирішення завдань процесів на мові математики.
Математичне моделювання – метод дослідження, що засновані на аналогії процесів і явищ, різних за своєю природою, які описуються однаковими математичними залежностями. Математичне моделювання є важливою формою моделювання, планування та управління.
З розвитком математики, електронної обчислювальної техніки, загально методологічних і предметних наук різноманітність математичних моделей збільшується, з’являються нові форми математичного моделювання.
Математична модель – це певний чинник зовнішніх умов об’єкта Х („входу”) до характеристик об’єкта У („виходу”). За спором вираження відношень між зовнішніми умовами, внутрішніми параметрами та характеристиками математичні моделі поділяються на два види: функціональні та структурні.
Основна мета функціональних моделей - пізнання сутності об’єкта через найважливіші прояви цієї сутності: діяльність, функціонування, поведінка. Внутрішня структура при цьому не визначається, а інформація про структуру не використовується. Функціональна модель імітує поведінку об’єкта так, що, задаючи значення „входу” Х, можна отримати значення „виходу” У. Побудувати функціональну модель – це відшукати оператор D, який пов’язує Х та У:
Y=D (X)
Структурні моделі відображають внутрішню організацію об’єкта: його складові частини, внутрішні параметри, їх взаємозв’язок із „входом” і „виходом” тощо.
Функціональні та структурні моделі доповнюють одна одну. З одного боку, при вивченні функціональних моделей виникають гіпотези про внутрішню структуру об’єкта, які пояснюють його функціонування, і тим самим відривається шлях для структурного моделювання. З іншого боку аналіз структурних моделей надає інформацію про те, як об’єкт реагує на зміни внутрішніх умов.
Також можна класифікувати моделі і за тим, до якої галузі знань вони належать (біологічні, соціологічні і т.п.), і за іншими критеріями. Вирішенню завдань у правоохоронній сфері найбільш відповідає така класифікація:
за формою представлення моделей: математичні, фізичні;
за природою явищ, що моделюються: механічні, термодинамічні, біологічні тощо;
за завданнями моделювання: механізму слідоутворення, ситуаційні, реконструкційні, моделі слідоутворюючих об'єктів, слідів, слідосприймаючих об'єктів; за ступенем точності: близькі, точні;
за обсягом відображених у моделі якостей оригіналу: повні (ізоморфні), неповні (гомоморфні);- за чинником часу: статичні і динамічні;
за відтвореними властивостями об'єкта - оригіналу: структурні, функціональні та інформаційні.
Докладніше зупинимось на інформаційних моделях. Такі моделі не можна поторкати або побачити, вони не мають матеріального втілення, тому що будуються тільки на інформації. В основі інформаційного моделювання лежить інформаційний підхід до вивчення навколишньої дійсності.Інформаційна модель - це сукупність інформації, що характеризує властивості і стан об'єкта, процеса, явища, а також взаємозв'язок із зовнішнім світом. Інформація, що характеризує об'єкт або процес, може мати різний обсяг і форму уявлення, виражатися різноманітними засобами. Це різноманіття настільки безмежне, наскільки великі можливості кожної людини та її фантазії. До інформаційних моделей можна віднести вербальні (від латинського слова "усний") - моделі, отримані в результаті роздумів, умовиводів. Вони можуть так і залишитися уявними або бути виражені словесно. Приклад такої моделі - поводження при переході вулиці. Людина аналізує ситуацію на дорозі (що показує світлофор, як далеко знаходяться машини, із якою швидкістю вони рухаються і т.п.) і виробляє свою модель поводження. Якщо ситуація змодельована правильно, то перехід буде безпечним, якщо ні, те може трапитися аварія. До таких моделей можна віднести й ідею, що виникнула у винахідника, і музичну тему, що промайнула в голові композитора, і рифму, що промайнула у свідомості поета.
Основні етапи створення моделей:
аналіз мети та особливостей об'єкту моделювання та формулювання на цій основі мети моделювання та вимог до моделі;- вибір критеріїв оцінювання ефективності та оптимізації;- обгрунтування класу моделі, що буде створюватись;
синтез феноменологічної моделі;- ідентифікація параметрів моделі;
перевірка відповідності синтезованої моделі вихідним вимогам та при необхідності повторення всіх або деяких етапів.
При створенні моделей необхідно ураховувати, що спрощення моделі повинно мати межу, бо у випадку великої розбіжності між моделлю та оригіналом модель може дати помилковий матеріал; необхідно точно знати й зафіксувати ступінь подібності суттєвих ознак між моделлю та оригіналом;- повинна бути встановлена значимість цих ознак з точки зору завдань дослідження.
Існують три основних аспекти в діяльності суб'єкта, який створює ту чи іншу модель об'єкта пізнання: пошуково-пізнавальний, логіко-прагматичний та управлінський. Структуру першого аспекту діяльності з створення і використання моделі об'єкта, що пізнається, утворюють чотири основні дії (операції). Похідна дія - це виявлення джерел (носіїв) інформації про об'єкт, модель якого створюється (наприклад, виявлення очевидців автотранспортної пригоди, матеріальних слідів, які дадуть інформацію для створення моделі події, тобто механізму (картини) автотранспортної пригоди).
Наступна операція цього аспекту діяльності щодо створення моделі - вилучення інформації з виявлених джерел. В залежності від характеру джерела інформації її вилучення здійснюється різними прийомами. У нашому прикладі ними можуть бути: допит очевидців та учасників моделюємої події, огляд виявлених слідів (гальмування, слідів пошкодження на автомобілях і т. ін.). Щоб отримана інформація могла бути використана не лише суб'єктом моделювання, а й іншими особами, що будуть використовувати створену модель події як засіб її пізнання, вона повинна бути закріплена, а при необхідності й перетворена.З цього моменту ідеальна модель, модель - образ, що сформувалася у свідомості суб'єкта моделювання, починає трансформуватися у модель матеріально-фіксовану. При цьому спосіб матеріальної фіксації інформації визначає конкретний вид одержуваної моделі. На змістовному рівні пізнання моделюємого об'єкта це будуть знакові моделі, основний зміст яких звичайно висловлюється за допомогою письмових знаків та кількісних характеристик окремих параметрів моделюємого об'єкта або процесу.
Під моделюванням розуміють процес побудови, вивчення та використання моделей. Воно обов’язково включає побудову абстракції, аналогів, конструювання наукових гіпотез. Тому відразу виникає питання:чи є моделювання особливим методом методом наукового пізнання, чине є воно синонімом процесу процесу теоретичного дослідження або процесу пізнавальної діяльності взагалі?
Моделювання є загальнонауковим методом пізнання об’єктивної реальності, заснований на вивченні молелей, які відтворюють реальність. Він базується на теорії подібності, а тому вивчення об’єкта за моделлю базується на принципі аналогії.
Моделювання в управлінні дозволяє зробити суттєвий крок в бік кількісних оцінок і кількісного аналізу результати вів рішень. Що приймаються, підняти його на якісно новий рівень. Розробити і впроваджувати у практику прийняття управлінських рішень сучасні технології.
Метод моделювання в управлінні діяльністю підприємства може застосовуватись для дослідження об’єктів будь-якої природи, і, в свою чергу, всі об’єкти можуть стати засобом моделювання.
Під моделюванням розуміють дослідження будь-яких явищ, процесів чи систем шляхом побудови й вивчення їхніх моделей, тобто об'єктів, що є уявно наведеними або матеріально реалізованими, кожний з яких, відображаючи чи відтворюючи об'єкт-оригінал, здатний заміщувати його так, що його вивчення дасть нову інформацію про об'єкт-оригінал.
Моделювання з дослідницькою метою стало використовуватися ще в глибокій древності, й поступово захоплювало все нові галузі знань: технічне конструювання, будівництво й архітектуру, астрономію, фізику, хімію, біологію і, нарешті, суспільні науки.
Головна особливість моделювання в тому, що це метод опосередкованого пізнання за допомогою об’єктів замінників. Модель виступає своєрідним інструментом пізнання, який дослідник ставить між собою та об’єктом, і за допомогою якого вивчається досліджуваний об’єкт.
Зміст процесу моделювання управління можна зобразити схематично:
Етап 1
Об’єкт
Побудова моделі
Етап 4 перевірка та застосування Етап 2 вивчення
знань моделі
Етап 3
Перенесення показників
на оригінал
Рис 1.2. Схема циклу моделювання
Перший етап побудови моделі передбачає наявність певних знань про об’єкт-оригінал. Пізнавальні можливості моделі обумовлюються тим, що відображають будь-які суттєві особливості об’єкту-оригіналу. Питання про необхідність в достатній мірі схожості оригіналу та моделі потребує конкретного аналізу.
Таким чином, вивчення одних сторін змодельованого об’єкта здійснюється ціною відмови від відображення інших сторін. Тому будь-яка модель замінює оригінал лише в суворо обмеженому змісті. Причому для одного об’єкта може побудовано декілька „спеціалізованих” моделей.
На другому етапі процесу моделювання модель виступає самостійним об’єктом дослідження. Однією з форм такого дослідження є проведення експериментів за яких свідомо змінюються умови функціонування моделі та систематизуються дані про її поведінку. Результатом цього етапу є сукупність знань про модель, показників, що описують її стан та поведінку.
На третьому етапі здійснюється перенесення знань з моделі на оригінал – формування сукупності знань про об’єкт. Цей процес перенесення знань проводиться за певними правилами. Знання про модель повинні бути зміненні з урахуванням тих якостей об’єкту, які не знайшли відображення або були зміненні при побудові моделі.
Четвертий етап – практична перевірка одержаних за допомогою моделей управління знань та їх використання для побудови узагальненої теорії об’єкта, його перебудови або управління ним.
Що ж піддається моделюванню? Це може бути об'єкт, явище або процес. Моделями об'єктів можуть бути зменшені копії архітектурних споруджень або художніх творів, наочні приладдя, що використовуються в навчальному процесі тощо. Модель може відбивати щось реально існуюче, скажімо, атом водню, сонячну систему, структуру парламентської влади в країні, грозовий розряд. Але нерідко під моделлю розуміють абстрактне узагальнення реально існуючих об'єктів. Можна також створювати моделі процесів, тобто моделювати дії над матеріальними об'єктами: хід, послідовну зміну станів, стадій розвитку одного об'єкта або системи. І, нарешті, будь-яким діям людини передує виникнення в її свідомості моделі майбутнього поводження.
Моделювання є циклічним процесом. Це означає, що за першим чотирьох етапним циклом може слідувати другий, третій і тощо. При цьому знання про досліджуваний об’єкт розширюється, а кінцева модель поступово удосконалюється. Недоліки, що виявляються при після першого циклу моделювання та обумовленні недостатніми знаннями про об’єкт і помилками в побудові моделі, можна виправити у наступних циклах. В методології моделювання, таким чином, закладенні глибокі можливості саморозвитку.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Лабораторна робота №1.
Тема: Кореляційний аналіз взаємного впливу показників роботи підприємства (на прикладі впливу на рентабельність діяльності підприємства відношення середньомісячних значень (залишкових) вартості основних виробничих засобів до середньомісячної суми оборотних засобів і засобів обігу.).
Теоретичні відомості
Структура вкладень капіталу в більш аналітично значущому вигляді може бути представлена, якщо її деталізувати за рахунок розбивки:
— основних засобів — на основні виробничі засоби основної діяльності підприємства (з виділенням активної частини) та інші основні засоби;
— оборотних засобів — на запаси сировини і матеріалів, інші виробничі запаси, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво тощо;
— засобів обігу — на готову продукцію, товари, кошти в розрахунках, грошові кошти.
Аналіз динаміки структури вкладень капіталу в окремі активи, накладений на кінцеві результати діяльності підприємства, передусім на показники рентабельності використання капіталу, дає необхідну інформацію для висновків щодо ефективності використання капіталу. Проте немає і не може бути когось абстрактного тлумачення ефективного або неефективного розміщення фінансових ресурсів у активи безвідносно до діяльності конкретного підприємства. Втім, з певністю можна твердити, що, якщо йдеться про виробниче підприємство, фінансові ресурси певною частиною мають бути спрямовані в основні засоби, оборотні засоби, засоби обігу. І це зрозуміло: відсутність хоча б однієї з названих трьох груп активів унеможливлює нормальну господарсько-фінансову діяльність виробничого підприємства. Співвідношення між цими вкладеннями являє собою найсуттєвіший елемент структури розміщення фінансових ресурсів підприємствами. Оптимальна структура для кожного підприємства визначається виходячи з конкретних умов господарювання і показників динаміки в порівнянні з досягнутими кінцевими результатами.
Завдання для виконання роботи
1. а) Побудувати рівняння прямолінійної одно факторної регресії, використовуючи для цього метод найменших квадратів, визначити тісноту зв'язку.
б) Побудувати рівняння регресії, використовуючи для знаходження коефіцієнтів функцію „Линейн", визначити коефіцієнт кореляції за допомогою функції „Коррел''
в) Порівняти отримані результати.
2. Розрахувати прогнозні значення рентабельності Упри X; = 1,825; 1,415; 1,934. (Використати функції „Тенденция" і „Предсказ").
3. Побудувати теоретичні та емпіричні графіки залежності та проаналізувати їх.
4. Зробити економічні висновки щодо впливу відношення вартості основних виробничих засобів до суми оборотних засобів та засобів обігу на рентабельність діяльності підприємства.
Рівняння запишеться y=3,08-0,86x. R= -0.901, то зв'язок тісний і обернений. Чим менше відношення ОВФ до суми оборотних активів та фондів обігу, тим більша рентабельність.
Рік
Фінансовий результат
Середньоміс.суми вкладень капіталу, тис.грн.
Хі
Yі, %
Хі-Хсер.
(Хі-Хср)2
Yi-Ycp
(Yi-Ycp)2
(Xi-Xcp)*(Yi-Ycp)
(Xi)2
Xi*Yi
Y,% (результати
Відхилення
місяць
діяльності - прибуток
в основні в-чі засоби
в ін.позаоборотні активи
в оборотні засоби, засоби обігу
(коеф.)
(фактично)
функції)
(Y-Yi)
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
Баз.01
478
14921
4119
9194
1,6229
1,6930
-0,0138
0,0002
0,0270
0,0007
-0,0004
2,6338
2,7476
1,6780
-0,0150
Баз.02
501
15446
4093
9674
1,5967
1,7150
-0,0401
0,0016
0,0489
0,0024
-0,0020
2,5493
2,7382
1,7006
-0,0144
Баз.03
494
15391
3943
9504
1,6194
1,7130
-0,0173
0,0003
0,0470
0,0022
-0,0008
2,6225
2,7741
1,6810
-0,0320
Баз.04
508
16544
3932
10090
1,6396
1,6620
0,0029
0,0000
-0,0041
0,0000
0,0000
2,6884
2,7250
1,6635
0,0015
Баз.05
630
15887
10324
10100
1,5730
1,7350
-0,0637
0,0041
0,0690
0,0048
-0,0044
2,4742
2,7291
1,7211
-0,0139
Баз.06
507
15218
4383
9876
1,5409
1,7200
-0,0958
0,0092
0,0539
0,0029
-0,0052
2,3744
2,6503
1,7488
0,0288
Баз.07
520
15264
4283
10150
1,5038
1,7510
-0,1329
0,0177
0,0850
0,0072
-0,0113
2,2615
2,6333
1,7808
0,0297
Баз.08
522
15425
4252
10101
1,5271
1,7530
-0,1096
0,0120
0,0869
0,0076
-0,0095
2,3320
2,6769
1,7607
0,0077
Баз.09
531
15184
4737
9860
1,5400
1,7830
-0,0968
0,0094
0,1170
0,0137
-0,0113
2,3715
2,7458
1,7496
-0,0334
Баз.10
533
15609
4577
10202
1,5300
1,7540
-0,1067
0,0114
0,0879
0,0077
-0,0094
2,3409
2,6836
1,7582
0,0042
Баз.11
529
16444
4537
10302
1,5962
1,6910
-0,0405
0,0016
0,0250
0,0006
-0,0010
2,5478
2,6992
1,7010
0,0100
Баз.12
531
15951
4416
10221
1,5606
1,7360
-0,0761
0,0058
0,0699
0,0049
-0,0053
2,4355
2,7092
1,7318
-0,0042
Звіт 01
541
16943
4469
10207
1,6599
1,7110
0,0232
0,0005
0,0450
0,0020
0,0010
2,7554
2,8402
1,6460
-0,0650
Звіт 02
535
17502
4492
10235
1,7100
1,6600
0,0733
0,0054
-0,0060
0,0000
-0,0004
2,9242
2,8386
1,6028
-0,0572
Звіт 03
518
17119
5097
9938
1,7226
1,6110
0,0859
0,0074
-0,0550
0,0030
-0,0047
2,9673
2,7751
1,5919
-0,0191
Звіт 04
514
17042
5078
10025
1,7000
1,5990
0,0632
0,0040
-0,0670
0,0045
-0,0042
2,8898
2,7182
1,6114
0,0124
Звіт 05
524
16951
5345
10090
1,6800
1,6180
0,0433
0,0019
-0,0481
0,0023
-0,0021
2,8223
2,7182
1,6287
0,0107
Звіт 06
520
17590
5314
10408
1,6900
1,5610
0,0533
0,0028
-0,1050
0,0110
-0,0056
2,8563
2,6382
1,6200
0,0590
Звіт 07
513
17220
5558
9897
1,7399
1,5700
0,1032
0,0107
-0,0960
0,0092
-0,0099
3,0273
2,7317
1,5769
0,0069
Звіт 08
572
18711
5547
11072
1,6899
1,6190
0,0532
0,0028
-0,0470
0,0022
-0,0025
2,8559
2,7360
1,6201
0,0011
Звіт 09
561
18595
5521
10750
1,7298
1,6090
0,0931
0,0087
-0,0570
0,0033
-0,0053
2,9921
2,7832
1,5857
-0,0233
Звіт 10
526
17898
5199
10406
1,7200
1,5700
0,0833
0,0069
-0,0960
0,0092
-0,0080
2,9583
2,7004
1,5942
0,0241
Звіт 11
547
18600
5925
10948
1,6989
1,5420
0,0622
0,0039
-0,1240
0,0154
-0,0077
2,8864
2,6198
1,6123
0,0703
Звіт 12
577
18733
6043
11085
1,6899
1,6090
0,0532
0,0028
-0,0571
0,0033
-0,0030
2,8559
2,7191
1,6201
0,0111
Підсумок
12732
39,2812
39,9850
0,0000
0,1310
0,0000
0,1202
-0,1131
64,4231
65,3310
39,9850
0,0000
Лабораторна робота №3.
Тема: Задача планування виробництва з вибором оптимальної комбінації техпроцесів з метою мінімізації додаткових капіталовкладень.
Теоретичні відомості
За результатами досліджень технологічного відділу підприємства розроблено три технології виготовлення основної продукції підприємства. Кожна з цих технологій потребує різної кількості капітальних вкладень. Необхідно обрати найкращий варіант виробництва, який би забезпечив мінімум додаткових капіталовкладень, але при цьому ринкова ніша підприємства в обсязі 10 тис. одиниць продукції в рік була б заповнена.
Використовуючи метод лінійної апроксимації, необхідно підібрати таку комбінацію техпроцесів, при якій сумарні прямі матеральні витрати по підприємству не перевищують 1250000+13600*N грн., витрати на оплату праці 1000000+5000*N грн., експлуатаційні витрати 450000 + 1000*N грн. і забезпечуються мінімальні додаткові капітальні вкладення. (N - номер варіанту (порядковий номер по списку в групі)).
1. Формалізація задачі.
На прикладі 0 варіанту. Вводимо змінні:
XI - обсяг випуску товарів за 1 технологією; Х2 - обсяг випуску товарів за 2 технологією; ХЗ - обсяг випуску товарів за 3 технологією.
Загальний обсяг випуску продукції підприємством за умовою задачі має бути не меншим 10 тис. од., отже: Х1+Х2+ХЗ > = 10000
При будь-якій обраній комбінації технічних процесів на елементи прямих витрат накладаються обмеження:
137*Х1 + 127*Х2+157*ХЗ< = 1481200
137*Х1+97*Х2+92*ХЗ<=1085000
45*Х1+50*Х2+40*ХЗ<=423592
Тоді обрана комбінація техпроцесів вимагає наступної кількості капіталовкладень.
К=77 *Х1+137*Х2+97*ХЗ;
Цільова функція набуває вигляду:
Р(х)= 77*Х1+137*Х2+97*ХЗ → min
2.Оптимізація моделі за допомогою надбудови Ехсel «Пошук рішення» Завдання для виконання роботи:
1. Скласти математичну модель для розв'язку поставленої задачі (Формалізувати задачу)
2.Оптимізувати створену модель за допомогою надбудови „Поиск решений" (В середовище табличного редактора ЕХСЕL)
3. Зробити економічні висновки, визначивши:
- обсяги виробництва по трьох запропонованих технологіях;
- загальні матеріальні витрати, витрати на оплату праці, експлуатаційні витрати;
- сукупні і питомі прямі витрати по кожній технології;
- величину сумарних капіталовкладень.
Економічні висновки оформлені у таблиці. Виробництво 10 000 штук продукції: за І технологією становитиме 3604,8, за другою 556,8, за третьою технологією 5838,4 штук потребуватиме 920176 грн. капіталовкладень.
Варіант
Питомі прямі витрати, грн./од. продукції
Питомі КВ,
Обсяг
Загальні
Витрати на
Експлуатаційні
технології
Матеріальні
Витрати на
Експлуатаційні
грн./од. прод.
матеріальні
оплату праці
витрати
витрати
оплату праці
витрати
Сукупні
Питомі прямі
витрати
Т1
137
137
45
77
3604,8
1149931,20
319
493857,60
493857,6
162216
Т2
127
97
50
137
556,8
152563,20
274
70713,60
54009,6
27840
Т3
157
92
40
97
5838,4
1687297,60
289
916628,80
537132,8
233536
Всього
10000
2989792,00
1481200,00
1085000
423592
Лабораторна робота №5.
Тема: Функціональне згладжування та прогнозування економічних рядів даних
Завдання для виконання роботи:
Підприємство в процесі планування своєї діяльності здійснює аналіз цінових коливань на свою продукцію. Використовуючи аналітичні дані про такі коливання за останні 3 роки необхідно:
Побудувати динамічний ряд та відобразити його у графічному вигляді;
Згладити динамічний ряд методом плинних середніх;
Провести згладжування ряду динаміки за допомогою лінійної, експоненціальної, степеневої та логарифмічної функцій;
Визначити рівняння тренду за цими функціями та встановити, яке з них є найбільш точним, визначивши взаємне відхилення за формулою:
Спрогнозувати ціну на інтервал випередження 1 місяць, 3 місяці, 6 і встановити інтервал довіри прогнозу з імовірністю 0,997, використавши функцію ДОВЕРИТ, попередньо розрахувавши для обраного ряду стандартне відхилення (функція СТАНДОТКЛОН).
Зробити економічний аналіз отриманих результатів.
Виконання:
Для виконання завдання заповнимо таблицю:
Логарифмічна – y = 0,6354Ln(x) + 3,0609
Степенева - y = 3,3883x0,1198
Експоненціальна - y = 3,6027e0,0139x
Лінійна - y = 0,0741x + 3,3793
Найменше стандартне відхилення по експотенціальній функції, становить 0,438322302, тому за нею і спрогнозуємо ціну. Прогнозовані ціни на місяць, три, півроку становитимуть відповідно 3,57; 3,60; 3,65 грн.
Отже, ціна на продукцію підприємства буде зростати протягом наступного півроку, що імовірно спричинятиметься інфляційними процесами.Динаміка цін на продукцію фірми, грн.
№ п/п
Період
Ціна
Плинні середні
Лінійна
Експотенціальна
Степенева
Логарифмічна
1
Січ.03
4,2
3,3793
3,6027
0
3,0609
2
Лют.03
4,2
4,2167
3,4534
3,653127187
3,3883
3,501325719