Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Українська військово-медична академія
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2010
Тип роботи:
Практична робота
Предмет:
Стоматологія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
КАФЕДРА ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ХІРУРГІЇ ТА СТОМАТОЛОГІЇ
Затверджую Начальник кафедри
щелепно-лицьової хірургії та стоматології кандидат медичних наук,
' ' V
підполковник медичної служби
А.М.Лихота
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА РОБОТА Сучасні методи ендодонтичного лікування
Даний звіт по науково-практичній роботі поданий в об'ємі, достатьому для загалього огляду проблеми ендодонтичного лікування з більш детальним аналізом застосування сучасного інструментарію та методик.
Звіт написаний в об'ємі друкованих листів, складається з трьох розділів: теоретичні дослідження, експериментальні дослідження та оцінки та узагальнення результатів досліджень. При написанні звіту були використані дані -г5 джерел.
Об'єктом дослідження є ендодонтичні методи лікування з використанням сучасного інструментарію та сучасних методів обробки і пломбув ання кореневих каналів. Мета роботи - зробити огляд літератури по даній темі, проаналізувати найоптимальніші методи ендодонтичного лікування за літературними даними та на основі власних спостережень. Для діагностики захворювань, визначення топографії порожнини зуба, контролю пломбування та віддалених результатів лікування використовувалися електроодонтометрія, рентгенодіагностика, апекслокатор.
Результати науково-практичної роботи доцільно використовувати при проведенні ендодонтичного лікування особового складу ЗСУ, в роботі терапевтичних кабінетів.
Перелік ключових слів: ЕНДОДОНТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ, ЗААПІКАЛЬНА ТЕРАПІЯ, КОРЕНЕВИЙ КАНАЛ, ПУЛЬПІТ, ПЕРІОДОНТИТ. ЗМІСТ
£
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ, ОДИНИЦЬ ТА ТЕРМІНІВ
ВСТУП
5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
6
1.1. Аналіз літературних даних
в
1.1.1. Принципи ендодонтичного лікування. Заапікальна терапія
6
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
Я
2.1. Методи обстеження ендодонтичного хворого
2.2. Сучасний ендодонтичний інструментарій
/4
2.3. Методи обробки кореневих каналів
2.4. Матеріали для пломбування кореневих каналів
■5-І
2.5. Способи пломбування кореневих каналів
т
2.6. Особливості ЕЛ у дітей
2.7. Ускладнення ендодонтичного лікування
бО
2.8. Відділені результати
2.9. Власні спостереження
РОЗДІЛ 3. ОЦІНКА ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
ВИСНОВКИ
£6
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
6в
ДОДАТКИ
Додаток А
6?
Додаток Б
А
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ,
ОДИНИЦЬ І ТЕРМІНІВ
Е - ендодонтія ЕЛ - ендодонтичне лікування КК - кореневий канал П - пульпіт ПТ - періодонтит
і
А
ВСТУП
Ендодонтія в теперішній час є самостійним розділом терапевтичної стоматології. В зв"язку з цим виникає потреба у визначенні кількості знань, вмінь, навичок для збереження зубів з ускладненим карієсом. Ендодонтичним лікуванням можна назвати будь-яке втручання з лікувальною метою, яке здійснюється крізь порожнину зуба або в її межах. Е.Л. є основним методом лікування пульпітів та періодонтитів. Аналіз віддалених результатів лікування різних форм захворювання періодонтом свідчить про те, що якість пломбування кореневих каналів, на рівні з іншими важливими факторами визначає успіх лікування. На жаль ще зустрічаються помилки при Е.Л., що обумовлюють різні ускладнення, в тому числі утворення хронічних осередків інтоксикації та сенсибілізації організму. Останнім часом в сфері ендодонтії з"явилося багато нового, дякуючи відкриттю нашого ринку для іноземних фірм. Це стосується як нових інструментів та матеріалів, так і нових методів обробки та пломбування КК.
Метою данної роботи є спроба систематузувати наявні сучасні дані з ендодонтії та оцінити їх з точки зору власних спостережень. ПРИНЦИПИ ЕНДОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ. ЗААПІКАЛЬНА
ТЕРАПІЯ
Пульпіти та періодонтити в практиці лікаря-стоматолога зустрічаються носить часто: хворі з запаленням пульпи і періодонту складають близько ЗО % загальної кількості хворих стоматологічного профілю.
Не можна не звернути увагу на те, що адекватне пломбування кк навіть олнокореневих зубів не перевищує 50-70%, хоч практикуючі лікарі дану маніпуляцію виконують щоденно. При періодонтитах така ситуація сприяє прогресуванню запального процесу в періапікальних тканинах, а при пульпіті - виникненню періодонтитів.
При запаленні пульпи необхідно макимально намагатися зберегти її життєздатність. Для цьогт застосовують біологічний методж лікування пульпіту з переважнгим використанням препаратів гідроксиду кальцію. Необхідність в цьому виді лікування виникає приблизно в 1-1.5% випадків від загальної кількості захворювань пульпи і періодонту (Г.Д. Овруцкий, B.C. Іванов, В.В. Гемонов). Більшість же ендодонтичних втручань пов'язаних із ураженням П і Пт вимагає екстирпації м'яких тканин або путриду та наступного пломбування кк. Це вимагає розглянути принципи лікування та питання щодо впливу на періапікальний осередок запалення.
Велике значення у справі побудови принципів лікування захворювань періодонту мали праці І.Г.Лукомського (1934, 1935, 1936 pp.) в яких автор рекомендував дікування Пт проводити з урахуванням біологічних особливостей твердих тканин зуба та м'яких тканин періодонту, а також патолого- анатомічних та патофізіологічних змін, що відбуваються в періодонті на різних стадіях розвитку патологічного процесу. Для успішного лікування Пт І.Г.Лукомський висуває положення потрійного впливу: на макроканал, мікроканал і тканини періодонту. Вплив на макро- та мікроканал зійснюється шляхом застосування антисептиків, антибіотиків та фізіотерапії, а також обтурацією кк.
/
Суть заапікальної терапії слід розглядати як вплив на тканини періодонту о ологічно активних речовин, що пригнічують життєдіяльність мікроорганізмів із зменшують інтоксикацію, що веде до ліквідації запального процесу. Дякуючи цьому відбувається активізація реперативних процесів в ділянці патологічного осередку. Це досягається шляхом виведення лікувальних препаратів (розчинів, пломбувальної маси) за верхівку кореня в процесі лікування. Активний вплив на тканини періодонту спрямований на стимулювання відповідної біологічної реакції, що полягає у рубцюванні патологічно зміненої сполучної тканини періодонту.
Запропонований А.А.Аніщенком (1934 р.) метод заапікальної терапії хронічних періодонтитів фосфат-цементом повністю відповідає вимозі потрійного впливу за І.Г.Лукомським.
М.І.Грошиков (1953) після застосування фосфат-цементу спостерігав позитивний результат в 50-70 % випадків лікування хронічних періодонтитів. .Ллє ряд авторів (А.Л.Дворкович, М.А.Рожанська) відмічають часті випадки болісності і явища загострення після пломбування фосфат-цементом.
Серед дослідників немає єдиної думкти відносно необхідності відкриття апікального отвору при лікування хронічних Пт. Гістологічні дослідження ГЛ.Фельдмана, Д.Свракова показали, що на виведення чужерідного тіла, інтрумент або пломбувальний матеріал періодонт реагує заапікальною реакцією. Більшість авторів схиляються до того, щоб розкривати апікальний отвір для утворення шляху медикаментам в уражені заапікальні тканини. Необхідність відкривання заапікального отвору пов'язана із здійсненням евакуації ексудату з осередків запалення. Це пов'язано також з тим, що патогенна мікрофлора, яка підтримує патологічний процес за рядом авторів Т.В.Виноградова, Л.Ф.Шур та ін.) часто знаходиться не тільки в кк, але й в ексудаті періапікального осередку запалення. Такої тактики слід дотримуватися : при дікуванні загострених періодонтитів, радикулярних кіст та хістогранульом, в кліничному перебігу котрих значне місце займають процеси ексудації (Г.Д.Овруцький, Ю.Н.Лівшиц).
До цього часу лишається невирішеним питання про заверхівкове зизедення пломбувального матеріалу безпосередньо в зону патологічного осередку. Стимулює цей прийом регенеративні процеси чи веде до загострення, затримує процес відновлення кісткової тканини.
Одні автори оцінюють пломбування зуба за верхівку дуже позитивно s A.A.Аніщенко, М.І.Грошиков, Л.І.Марченко та ін.). активний вплив на грануляційну епітеліальну тканину, за їх думкою, посилює регенеративні процеси. Інші вважають його або несуттєвим, надлишковим, або навіть негативним, викликаючим ускладнення (Г.Д.Овруцький, Т.Г.Школяр та ін.). Спираючись на літературні дані можна зробити висновок щодо виведення пломбувальної маси за верхівку. Пломбування кк бажано проводити у межаж анатомічної частини кореня без виведення за верхівку. Лише при значних деструктивних змінах у періапікальній ділянці (кістогранульомах, радикулярних кістах допускається виведення невеликої кількості пломбувального матеріалу у патологічний осередок. Методи обстеження ендодонтичного хворого.
Обстеження пацієнта для визначення діагнозу складається зі збору згг-альномедичного та спеціального аналізу, а також з клінічного та іаоораторного обстеження, яке включає основні та додаткові методи.
Загльно-медичний аналіз повинен відображувати стан здоров"я пацієнта ті наявність факторів спроможних вплинути на ефектівність лікування.
У цій частині обстеження повинна бути зафіксована інформація стосовно перенесених захворювань серця та системи кровообігу, порушення ~гоцесів обміну, наявність алергічних або інфекційних захворювань особливо гепатиту та ВІЛ - інфекціі, а також відносно лікарських препаратів, що вживаються.
Спеціальний аналіз буде включати скарги хворого. При цьому необхідно детально встановити характер болю, коли і в налідок чого виникла біль, чим викликається та від чого зменьшується, протягом якого часу та її локалізація. Також слід враховувати попереднє вживання аналгетиків, барбітуратів або психотропних препаратів внаслідок чого сутєво змінюється відчуття болю.
Обстеження проводиться з урахуванням зовнішнього огляду та огляду ~ гсожнини рота. Під час зовнішнього огляду звертають увагу на:
наявність асиметрії;
наявність новоутворень;
стан лімфатичних вузлів;
стан скронево-щелепного суглобу.
Огляд порожнини рота включає:
оцінку гігієни ПР;
станСОПР;
обстеження зубів;
якість та кількість пломб;
обстеження парадонту;
наявність новоутворень. іО
Власно ендодонтичне обстеження включає в себе пальпацію, перкусію, визначення рухомості зубів, зондування зубо-ясневих кишень перевірка окклюзії, тест на чутливість, рентгенологічне обстеження. Рідко податково потрібно використовувати трансілюмінаційний тест, застосовувати місцеву анестезію.
З перелічених тестів перкусія, визначення чутливості та ЕОД є найбильш інформативними. Перкусійний тест застосовують для діагностики верхівкового періодонтиту. Тест проводять шляхом легкого постукування по коронці зуба ручкою стоматологічного інструмента. Для порівняння результатів обстеження проводять також для сусідніх зубів.Розрізняють вертикальну та горизонтальну перкусію. Позитивний результат на вертикальну перкусію вказує на локалізацію запального процесу в ділянці верхівки кореня; горизонтальна - на запалення парадонту. Слід диференціювати з позитивним перкусійним тестом пов"язаним з:
нещільною пломбою;
травмою періодонтальної зв"язки.
переломом зуба.
Визначення чутливості. Найбільш відомими методами визначення чутливості пульпи є дія холодом, теплом (термометрія) та електричним струмом (ЕОД). Основою цього метода дослідження є те, цо здорова пульпа реагує у межах фізиологичних коливань; в той же час запалення обумовлює підвищену чутливість, а некротизована тканина на подразнення не реагує.
Як холодовий подразник використовують сухий лід (-78,5°С) або діхлорфторметан («-25°С). В умовах звичайного кабінету частіше всього використовують струмень холодної води. Найбільш точним вважається застосування сухого льоду.
Холод слід прикладати на ділянки зуба, що знаходяться коло пульпи ділянка шийки зуба, каріозна порожнина).
Тепловий поріг пульпи звичайно дуже високій, тому даний метод не ~:чний і застосовується рідко.На результати термометрії впливають такі - нники як товщіна первинного та вторинного дентину, а також індивідуальна тливість пацієнта.
Електроодонтометрія - дослідження чутливості за допомогою ^езггричіного струму. ЕОМ базується на здатності живої тканини х>зжуватися під дією електричного струму. Зниження єлектрозбудження ~ льпи частіше всього обумовлене пошкодженням больових рецепторів як ідиство запально-дегенеративного процесу у пульпі; травми зуба. Крім того, шхження збудження може спостерігатися в інтактних зубах, що стоять поза зубною дугою, нефункціонуючіх зубах з петріфікацією пульпи, після травми _ілепи. хворобах парадонта, зубах з несформованою або розсмоктуючимися зегчвками. Показники ЕОМ відповідають розповсюдженню патологічного ~г<: несу (дивись табл. 2).
/У
Таблиця 2
Залежність показника ЕОМ від стану пульпи
Показник ЕОМ {мкА)
Локалізація запалення
Нозологічна одиниця
0.5-1,5
Початкова стадія захворювання парадонту
2-6
Інтактна пульпа
8-20
Гіперемія пульпи
Гострий глибоки карієс
20-30
Локалізоване запалення
Гострий частковий пульпіт
30-40
Запалення коронкової частини пульпи
Хронічний фиброзний пульпіт, гострий дефузний пульпіт
40-60
Загибель коронкової пульпи, запалення короневої.
Хроничний
гангренозний
пульпіт
>100
Загибель всієї пульпи
Верхівковий періодонтит
Рентгенологічне дослідження.
Рентгенографія - важлива складова частина ендодонтичної діагностики, а високоякісний рентгеновский знімок несе в собі велику кількість інформації. Діагностичні дані одного знімку обмежені, оскількі трьохмірний об"єкт зображений на двомірній площині. Тому рекомендується робити знімки в різних проекціях: орторадіальній, мезіо-єксцентричній, дістально- ексцентшчний. (див.малюнок 1).
Рмс\і Уапрзїиоу-. рец-вдтеніьського
промінд Ь оршороГдІальиі С\{ лм
"їч<3 А Ь мО - \ трЦ ц(л І Ц £ ТГГ/^
'М ІО'ЄІССІу цчцрцсІ м\ й З Ічро У ка і ЯХ ■
Рентген-знімок інформує про:
розмір каріозних порожнин та пломб;
об"єм порожнини пульпи;
інтенсивність утворення вторинного та третинного дентину;
наявність дентиклів або звапнень в пульпі;
приблизну довжину зубів;
анатомічну будову коренів та кореневих каналів;
напрям кореневих вигинів;
локалізацію верхівкового отвору;
кореневу резорбцію;
періапікальні пошкодження;
стан тканин парадонту;
перфорації;
зруйновані зуби.
Для діагностики стану пульпи та верхівкового періодонта рентгенологічне дослідження проводять:
для визначення робочої довжини під час обробки кореневого каналу;
в разі підозри via falsa;
після закінчення обробки та пломбування кореневого каналу.
Як альтернативу традиційному рентгенологічному дослідженню останнім часом використовують рентгеновізіографію. Одна з найважливіших переваг способу - зниження рівня опромінення пацієнта на 80%. Сучасний ендодонтичний інструментарій.
В теперішній час, дякуючи збільшенню кількості пропозицій, ендодонтичний инструментарий набув такого різномаїття, що потребує систематизації та деякого пояснення щодо його використання. Крім того, для уніфікації інструментарию та зручності в роботі Міжнародна організація з стандартизації (International Standartization Organization ISO 3630) прийняла рішення про стандартізацію єндодонтичного інструментарію. Всі ендодонтичні інструменти, згідно рекомендації ISO повинні виготовлятися з високоякісної нержавіючої, біологічно інертної хромо-нікелевої сталі з врахуванням форми і тип, вид інструмента), профіля (попередкового зрізу), довжини (робочої довжини та робочої частини інструмента), розміру (діаметр в ділянці верхівки інструмента), кодування кольором (різні кольори ручок для мануального інструмента та хвостовика CC-Cord, для кутового наконечніка та різної кількості кілець на металевому хвостовику для перямого та кутнього наконечників)(див.додаток А).
Крім того, ISO 3630 були затверджені символи для ідентифікації типу інструменту та міжнародна система кодування номерів з метою створення зручності в роботі лікаря.
За класифікацією запропонованою Curson (1966), інструменти для обробки кореневого каналу поділяються на групи:
дослідницьки або діагностичні голки;
інструменти для видалення м"якої тканини;
інструменти для розширення каналів;
інструменти для пломбування каналів.
Дослідницькі, або діагностичні голки. До цієї групи відносяться: глибиномір, коренева голка для ватних турунд, гранена голка Міллєра.
Глибиномір, як і голка Міллєра призначений для визначення прохідності га напряму канала, розкриття усть облітерованих каналів та рентгенологічного методу визначення довжини кореневих каналів.
Коренева голка для ватних турунд крім тих самих задач призначеня для 5 несення медикаментозних препаратів на ватних турундах та з їх допомогою - ■»тушування кореневих каналів. Поверхня круглого глибиноміра гладка. Коренева голка для ватних турунд на перерізі кругла але має зигзагоподібни гзсжи. дякуючи котрим ватна турунда нерухома під час роботи в каналі. Ггівена голка Міллєра має квадратний переріз. Верхівка всіх діагностичних гсдок закруглена і легко вводиться в канал.
Інструмети для видалення м"якої тканини. До цієї групи належить а>дьпекстрактор (Barbed Broaches) символ - восьмикутна зірочка з гострими ґ-тіми. Має 40 зубців розмір котрих дорівнює '/2 діаметра стрижня, які ріеташовані спіралеподібно на конусній основі та звернені верхівкою до цщоятки інструмента. Стрижень пульпоекстрактора значно твердиший, ніж у ■Таких глибиномірів, але в зв"язку з тим, що кожний зубець вирізаний з самого гт|нжня, ції ділянки є ослабленими точками власій вісі інструмента, тут легше мс і:е відбутися відлом.
Призначається для видалення пульпи її залишків та вмісту кореневого гагату. Крім того для видалення ватних турунд, лікувальних паст, паперових зтів, нещільно підігнаних гуттаперчових штифтів. Іноді використовують хеі видалення відломаних частин інструментів.
До інструментів, призначенних для видалення м"яких тканин, іноді ■озосять рашпилі (Rasp, rat tail), символ - восьмикутна зірочка з прямими кутами. За будовою подібні до пульпекстрактора, але довші та товщі.
Застосовують для зішкрябування та видалення м"яких тканин зі стінок і ;теневого каналу, інфікованих шарів дентину, готуючі умови для наступного ■користання дрильборів та буравів. Під час роботи інструментами цієї групи ■гобхідно бути дуже обережним тому, що вони легко ломаються особливо при ■користанні інструментів малого діаметру.
Інструменти для проходження та розширення кореневих каналів. За
:воєю функцією поділяються на інструменти:
для розширення устя каналів;
для проходження кореневого каналу;
для розширення кореневого каналу.
Інструменти для розширення устя кореневого каналу.
Gates Glidden drill, Beutoelrock В і reamer (Гейтс дрильбор, Бателрок Ві)- дриль з вкороченною робочою частиною каплеподібної форми на довгому тонкому стрижні. Робоча частина має вигляд полум"я з 4-ма ріжучими гранями. Застосовується для розширення устя кореневого каналу, та створення прямого доступа до них.
Largo або Peeso-Reamer (Ларго або пьезорімер) дриль з подовженою габочою частиною, яка переходить в жорсткий стрижень. Виготовляєеться іпляхом закручування плаского леза, має дві ріжучі поверхні. Інструмент дуже - ?рсткий, не може посторювати вигини кореневого каналу, тому його, крім розширення устя застосовують тільки для розширення прямих каналів, верхньої ! З каналу.
Інструменти для проходження кореневого каналу. Для проходження греневого каналу використовують дрілі Reamer. їх характеризує гнучкість та висока ріжуча здатність. Це в значній мірі обумовлено подовженним кроком ріжучих граней.
К-тип інструменту означає назву фірми Керр, яка вперше почала виготовляти ендодонтичний інструментарій шляхом закручування. Тому всі інструменти, котрі виготовляються таким методом називаються інструментами К-типу. Інструменти Н-типу (за назвою "HedstrOm") виготовляють зі стального дготу круглого перерізу шляхом нанесення гвинтоподібної нарізки.
K-Reamer (К-рімер, дріль Керра, = вітчизняний дрільбор). Це обертовий г куючий інструмент з широкими проміжками та завитками. Призначений для -гоходження та розширення кореневих каналів, а також для проходженя замплобованих каналів. Виготовляють з стандартною ручкою, короткою (стиль В), довгою ручкою (стиль Д).
К- Flexoreamer - має більшу гнучкість пов"язану зі зменьшенням кроку спіралі. Використання рекомендовано для кривих каналів.
К- Flexoreamer Golden Medium - інструмент проміжного розміру, призначенний для більш плавного переходу до слідуючого розміру, наприклад після работи К- Flexoreamer 020 при важкості роботи К- Flexoreamer 025 слід застовувати проміжний інструмент К- Flexoreamer Golden Medium 022. Випускають в наборі з діаметром 012, 017, 022, 027, 032, 037. їх застосування практично повністью виключає заклинювання інструменту та утворення уступів в каналі.
К- Reamer Forside - застосовують для проходження дуже тонких каналів, особливо молярів при обмеженному відкриванні рота. Випускають в наборі з діаметром: 006, 008, 010, 015 та короткою робочою частиною.
Інструменти для розширення кореневого каналу.
K-File (K-файл, рашпіль). Виготовляється подібно до К- Reamer, але на відміну від останнього має більшу кількість витків на одиницю довжини.
K-FlexoFile (к-флексофайл, флексікат-файл) - особливо гнучки файли, виготовляють з дроту трикутного перетину. Це надає інструменту більшої гнучкості та збільшує площу робочої поверхні, а також простір для дентинних ошурків, котрі виймають з кореневого каналу під час його обробки. Застосовують в зігнутих коренях.
K-FlexoFile Golden Medium - гнучкий каналорозширювач проміжного розміру. Застосовують з метою поступового переходу від одного розміру до наступного. Випускають 6 розмірів, починаючи з 012.
Кінчік К- рімерів та K-файлів звичайно гострий, виготовлений під кутом "5 . На відміну від них флексікат-файли мають закруглений кінчік (так званий БАТТ-тип), дякуючи котрому інструмент без перешкод проходить крізь вузькі та вигнуті кореневі канали.
Apical K-reamer (апікальний к-рімер) випускається фірмою МАНІ (Японія) для розширення та видалення путрідних мас з апікальной частини зігнутих кореневих каналів. Конструктивною особливістю є невелика кількість витків тільки в ділянці кінчика інструмента.
Pathfinder CS (патфиндер CS)- інструмент, розроблений фірмою Керр спеціально для ефективного "пошуку" та проходження кальцинованих кореневих каналів. Виготовляють з вуглецевої сталі. Дякуючи особливому складу сталі та загостреному кінчику патфіндер: вільно проходить кальциновані вузьки канали. Випускається двох типів (Kj та К2) та трьох розмірів робочої частини. Тип Kj відповідає К-файлам 06 та 08, а К2 тип - К- файлам 08-10.
K-File nitiflex, K-NitiFlex (к- нітіфлекс файли)- інструменти підвищеної гучкості котрі виготовляють з нікель-титанового сплаву шляхом виточування. Завдяки новому сплаву змінюється кристалічна структура під час напруження, дякуючи чому збільшується міцність та еластичність інструмента. Показники еластичності настільки великі, що нітіфлекс файл практично не створює латерального тиску на стінки каналу і це робить майже неможливим перелом інструмента. Це дає можливість обробити дуже сильно викривлені канали, не відходячи від центральної осі каналу. Це значно зменьшує ризик виникнення латеральної перфорації. Разом з тим необїідно обертати інструмент не більше ніж на 90° навколо своєї осі, тим самим попереджаючи надто сильне врізування інструмента в дентин розкручування його та поломку. Нітіфлекс файли мають неагресивну верхівку (Батт-тип).
Endosonore File (бурав для ульразвукового розширення кореневого каналу). Про використання ультразвукових систем дивись нижче.
HeadstremFile (H-File,бурав Хедстрема). За своєю будовою відповідає вітчизняному бураву. На відміну від K-виду інструмента тут застосовують тільки тянучі рухи для надання каналу рівної, гладкої поверхні. Це дуже ефективний інструм»ент для механичної обробки к.к., особливо для каналів з овальним або щілеподібним отвором. При роботі з Н-файлом категорично забороняється обертати його в к.к. в зв"язку з можливим ломаниям інструмента.
Safety Hedstrom File (Н-файл з гладкою однобічною поверхнею робочої частини) - спеціальний вид інструмента для розширення каналів у вигнутих коренях. Інструмент вигинають таким чином, цо гладка поверхня файла була звернута у бік малої курватури кореневого каналу. При виведенні інструмента з к.к. гострі грані інструмента, звернуті до більної курватури знимають дентин з великої кривізни та тільки проковзує інструмент по малій кривізні за рахунок гладкої поверхні. Завдяки такій конструкції на малій кривизні не створюється тиск на стінку к.к, не знімається дентин та попереджається виникнення латеральної перфораціі.
Maillefer ProFile 04(06) - це обертові ендодонтични інструменти призначени для розширеня к.к. за допомогою бормашини. Перевагою цього типу інструмента є збільшення конусності відповідно 4% та 6% (на відміну від стандартних 2%). На поперековому перерізі профайли мають U-подібні жолобки, яки по зовнішному краю мають ковзаючі площіни (радіальні фаски), шо під час роботи видаляють дентинни ошурки, а площинки ковзаючих попереджають самонарізовання інструменту. Верхівка не агресивна (БАТТ- тип). Виготовлені профайли з нікель-титанового сплаву що забезпечує зверхгнучкість.
Інструменти для пломбування каналів.
Lentulo, paste carrier (каналонаповнувач) являє спіраль конічної форми. Випускають трьох розмірів за довжиною та чотирьох за товщіною спіралі. Призначенний для внесення сіллера у канал.
Spreader (спредер, шпредер) інструмент для проведення латеральної конденсації гутаперчових штифтів в КК. Випускають у ручному та пальцевому варіанті (hand та finger spreader).
Конденсор, Гута-конденсор - інструмент для конденсації гутаперчі в каналі з допомогою кутового наконечника. Робоча частина має спіралеподібні нарізки (подібно до дрільбору але з оборотними витками) які під час обертання сприяють розм"якшеню та ущільненню гутаперчі.
Plugger (плагер) - інструмент для вертикальної конденсації гутаперчі в КК. На відміну від конусоподібного спредера плагери мають циліндричну форму та тупу верхівку. Також має ручний та пальцевий варіанти. Ручний плагер в свою чергу випускають для передніх зубів та для задньоі групи зубів.
Heat carrier (переносник тепла) - спеціальний інструмент для розігріву гутаперчі в середині КК. Застосовується під час пломбування методом теплої латеральної конденсації гутаперчі.
Системи для механічної обробки КК.
Оскільки проходження, розширення та формування КК - це процесе ємний та потребує великих затрат часу, використовують механічні пристрої, які спрощують процес обробки та зменьшують час лікування.
Ендодонтичні наконечники (кутові та прямі);
звуковібраційні та ультразвукові системи.
Ендодонтичні наконечники застарілих моделей таких як Giromatik, Endolift, Racer ,основними робочими рухами мають двобічні обертові або/і зворотні рухи. В інструментах створених останним часом, такіх як каналошукач iöо Escalibur, робочі рухі більш складні. В Escalibur бурави здійснюють 5згатократні коливальні рухи (алеаторні коливання), в каналошукачах - тянучі гухи поєднуються з вільними ротаційними, виникаючими в наслідок тертя інструментів. Порівнянно з ручними інструментами застосування застарілих моделей ендодонтичних наконечників не набагато полегшували обробку КК. Застосування більш сучасних систем дозволило поліпшити якість обробки КК зменьшити ризик утворення перфорацій. Загальним недоліком всіх типів інструментів для механічної обробки порівняно з ручними є втрата відчуття дотику.
Ультразвукові системи призначені для розширення та чистки КК створюють високочастотні коливання з діапазоном частот від 25 до 40 КГц.
Використання цих систем потребує великіх коштів для придбання спеціального генератора. Ефективність застосування ультразвукових систем для обробки значно вигнутих каналів збільшує ризик пошкодження стінок каналів. В таких випадках рекомендовано використовувати звуковібраційні системи котрі працюють в діапазоні частот від 1.5 до 6.5 КГц, та можуть під"єднуватися беспосередньо до прибору або інструменту.
2-і
Для роботи ціх двох систем необхідний безперервний підхід води, фізіологічного розчину або 3-5 % розчину гіпохлориду натрію. Ці системи бажано використовувати як доповнення до роботи ручними ендодонтичними інструментами. Методи обробки кореневого каналу.
А. Розширення кореневого каналу.
Існує дві методики розширення кореневого каналу.
Step back - знизу нагору, від меншого розміру до більшого.
Crown Down - від більшого до меншого, від устя каналу до верхівки.
Розширення кореневого каналу починають буравом (файлом) того ж номера, що і дриль (рімер), яким було завершене проходження. При розширенні каналу, коли проводиться видалення дентину, жодний розмір інструмента не повинний бути пропущений, тому що це призводить до перевищення межі усталеності до скручування. Інакше кажучи, при порушенні послідовності опрацювання каналу інструментами виникає небезпека їхнього перевантаження й облому. Проте перед тим, як інструмент зламається, відбувається його "розкручування" (за умови правильної методики роботи, що виражається в обертанні в одну сторону, тобто за годинниковою стрілкою).
Постійний контроль за станом профілю ріжучих граней і виявлення деформованих інструментів допомагає уникнути облому інструмента в каналі.
При розширенні кореневого каналу варто дотримувати ряду вимог. Про перше вже говорили - сувора послідовність застосування інструментів для опрацювання каналів від меншого до більшого. Далі, обертання варто робити по ходу годинникової стрілки, не роблячи сильного тиску. Необхідно систематично витягати з каналу інструмент для контролю його стану, а також видалення при цьому дентинних ошурок. Постійно змащувати канал гелем або зволожувати розчином ЕДТА, що забезпечує більш ефективне розширення каналу. З цією ціллю використовуються Ларгал ультра (Largal Ultra), Канал плюс (Canal +), Веріфікс (Verifix), РЦ-преп (RC-prep), Тублісід (Tublisid), Канал-Е, Канал-глайд. Крім того, необхідно систематично вимивати з каналу дентинні ошурки розчином ЕДТА, натрію гіпохлорита з використанням єндодонтичного шприца.
Варто пам'ятати, що верхівкова частина кореневого каналу (до фізіологічної верхівки) повинна бути розширена не менше, ніж до розміру файла 025. Це необхідно не тільки для ретельного механічного опрацювання верхівкової частини кореневого каналу, але і створення сприятливих умов для обтураціі. У процесі розширення каналу за вищевказаною методикою постійно провадиться повернення до інструмента меншого розміру, щоб запобігти блокуванню верхівкового отвору дентинними ошурками.
Методика розширення каналу від меншого розміру до більшого.
Умовно процес розширення кореневого каналу можна розділити на три етапу: опрацювання коронковой (3-5мм), центральної і верхівкової (2-Змм) частин. Для розширення коронкової частини кореневого каналу використовуються інструменти, робоча частина яких являє собою ріжучу голівку грушоподібної форми, що знаходиться на кінці довгого стрижня. У ззязку з тим, що інструмент не має гнучкості а в процесі роботи чинить обертальні рухи, то його застосовують тільки для розширення устя кореневого каналу. Розмір інструмента позначається числом маркувальних каблучок на г;-чді інструмента.
Успішне розширення центральної частини каналу проводиться за визначеною схемою. Починають розширення буравом Керра (К-файлом) того - розміру, що і дриль (К-ример), яким завершили проходження. Попередньо ~ мовий обмежувач встановлюють на цю довжину. Припустимо, довжина зуба 2 і мм, а товщина використаного бурава 015. Потім беруть бурав такого ж розміру - 020 мм. Після цього повертаються до початкової товщини 015. Після змочування каналу препаратом ЕДТА опрацьовують канал буравом 025 на початкову довжину. Після витягання бурава, а разом із ним і дентинових ошурок, повертаються до інструмента 020, що виключає блокування верхівкового отвору дентиновими ошурками. Завершують опрацювання кореневого каналу файлом 025 на глибину 20мм.
Після цього методика дещо змінюється - на файл 030 ставлять гумовий обмежувач на 17-18 мм і опрацьовують канал із попереднім введенням препарату ЕДТА і промиванням канал. Потім, повертаючись до розміру 025, опрацьовують канал на глибину 20мм. Таким файлом 035 із гумовим обмежувачем на довжині 15-16мм опрацьовують канал і знову буравом 025 проходять на глибину 20мм. Надалі опрацьовують канал файлом 040 і повертаються до розміру 025. Так опрацьовується канал до необхідного розміру інструмента - 050-060, зберігаючи розмір верхівкової частини каналу - 025.
У результаті зазначеної методики стінки кореневого каналу набувають сходинкоподібної форми. Для вирівнювання стінок канал опрацьовують файлом Хедстрема або рашпілем, що дозволяє створити форму конусоподібної лійки від устя до верхівки. Варто пам'ятати, що при вирівнюванні стінок каналу використовуються різноманітні розміри рашпіля і Хедстрема, а в процесі роботи дентинові ошурки видаляться з каналу розчином ЕДТА, 3-3,5% розчином гипохлорита натрію або 3% розчином перекису водню. Таким чином, верхівкова частина каналу (до фізіологічної верхівки) оброблена файлом 025, а основна частина - 050-060 (по необхідності).
«Эсобо варто зупинитися на роботі з файлом Хедстрема. Це дуже ефективний і надійний інструмент при правильному використанні. У силу того, що виготовляється він шляхом створення конічної нарізки, його не можна вводити з канал шляхом обертання до упора, тому що при цьому він легко ламається. Р\зхи при його використанні повинні бути такими, що скребуть від верхівки до стя. Після обертання на півоборота або оборот інструмент виводять, знімаючи при цьому нерівності стінок. При роботі цим інструментом дуже важливо постійно вимивати дентинові ошурки.
Розкриття верхівкового отвору - це завершальний етап роботи розширення каналу. У першу чергу варто зазначити, що в цьому етапі не завжди виникає потреба. Зокрема, при запаленні пульпи канал пломбують до фізіологічної верхівки, а це значить, що розкриття верхівки кореня не роблять.
При наявності деструктивних змін у кістковій тканині у верхівки кореня її розкриття необхідно.
Розкриття верхівки кореня роблять тільки вручну. З цією ціллю найкраще використовувати дриль або бурав розміром 008-010. Гумовий обмежувач установлюється на 1,5 - 2,0 мм більше робочої довжини зуба, при якій проводилося розширення каналу. У обов'язковому порядку в канал >ж>диться препарат ЕДТА. Після чого роблять обертальні рухи рімера з мінімальним тиском. По досягненні гумового обмежувача ріжучого краю або жувальної поверхні зуба, що вказує на проходження каналу, провадиться електрометричний або рентгенологічний контроль. Розширення верхівкового -створу проводять, строго дотримуючись умови збільшення діаметра: 008, 010, 015, 020, 025. На цьому розмірі можна зупинитися, тому що він дозволяє гтговести надійне пломбування. Якщо вручну, навіть із використанням "гепарату ЕДТА, верхівковий отвір розкрити не вдасться, то використовують > льтразвуковий апарат або вдаються до допомоги бормашини з ендодонтичним наконечником. Роботу ведуть при невеличких оборотах, мінімальному тиску на наконечник і постійному русі (нагору, униз). Не можна зупиняти машину ггн максимальному зануренні інструмента в канал!
Суворе дотримання послідовності опрацювання каналу практично =>:ключає ускладнення у вигляді облому інструмента і перфорації. До сказаного вище варто додати, що успіх у роботі багато в чому залежить від ліміту часу, відведеного для цього. Поспіхи при ендодонтичному лікуванні бути не повинно.
Розширення кореневих каналів із використанням бормашини в нашій їраші не одержало широкого поширення. Основною причиною, на нашу гумку, є недостатня технічна оснащеність. Спроба машинного розширення Еіналів при відсутності необхідного асортименту каналорозширювачів і ;_еліальних наконечників закінчується, як правило, перфорацією кореня або обломом інструмента.
Відбувається це тому, що на великих оборотах важко зберегти правильний напрямок інструмента, що знаходиться в наконечнику, а відхилення тонкого інструмента при обертанні дуже часто призводить до створення помилкового ходу - перфорації. Проте ще часто відбувається облом інструмента, що обумовлено рядом причин: багатократним використанням інструментів, значним зусиллям на наконечник, роботою без застосування ЕДТА для хімічного розширення каналу, скупченням дентинових ошурок у каналі.
Для опрацювання кореневих каналів застосовують зндодонтичні наконечники і повний набір зндодонтичного инструментарія.
На підставі власного досвіду, вважаємо за необхідне відзначити, що розширення каналу з використанням зндодонтичного наконечника значно прискорює підготування каналу до пломбування, а при правильній роботі ' *етодика не більш небезпечна, чим при ручній роботі.
Методика розширення каналу від більшого розміру до меншого.
Методика розширення каналу «від коронки униз» (від устя каналу до його верхівки) «Crown Down» із послідовною зміною інструментів від більшого гтзміру до меншого освоєна тільки в останні роки завдяки розробці більш гнучкого інструмента з неагресивною верхівкою і використанню -ндодонтичного наконечника. Інструменти Maillefer ProFile 04 дозволяють г: дати кореневому каналу конусоподібну форму необхідного розміру. Звичайно починають з інструмента 025 або 030, що вводиться в кореневий - анал приблизно на 1\2 довжини. Потім профайлом такого розміру (035, 040) і:золять його до рівня першого опрацювання, завершуючи на цьому
: -тапювання коронкової частини каналу. У процесі зміни інструмента на
*
г_7ьший діаметр вміст каналів видаляють, промиваючи його з зндодонтичного птрица розчином гипохлоріта натрію й ін. Крім того, при опрацюванні у канал зводяться препарати, що містять ЕДТА. Після цього профайлом 025 опрацьовують канал на 2\3 і 3\4 довжини. На цьому етапі робиться рентгенівський знімок для з'ясовування напрямку розширення каналу, а також для визначення робочої довжини кореня. Після цього, меняючи розмір профайла на менший (015), доходять до фізіологічної верхівки (звуження каналу) і вимірюють довжину зуба в міліметрах, що фіксують у карті амбулаторного хворого. Потім, послідовно замінюючи інструменти на більший розмір 020, 025, 030, 035 розширюють канал до необхідного розміру.
Вирівнювання стінок каналу, при необхідності, роблять за допомогою бурава Хедстрема.
Розкриття верхівкового отвору роблять, якщо до цього є показання, зс} чну або з використанням ультразвукового бурава і відповідного апарата.
Декілька слів про розходження в механічній (інструментальній) обробці каналів при пульпіті і периодонтиті. Принципове розходження
22.03.2013 23:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора