Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Система управління складським обліком продовольчих товарів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний авіаційний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра інженерії програмного забезпечення
ДОПУСТИТИ ДО ЗАХИСТУ
Завідувач кафедри
___________ М.О. Сидоров
“____” ___________ 2012 р.
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
(ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)
ВИПУСКНИКА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ
„СПЕЦІАЛІСТ”
Тема: Система управління складським обліком продовольчих товарів
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Факультет комп’ютерних наук
Кафедра інженерії програмного забезпечення
Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст
Спеціальність 7.080403 Програмне забезпечення автоматизованих систем
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри
___________ М.О. Сидоров
“____” ___________ 2012 р.
ЗАВДАННЯ
на виконання дипломного проекту студента
Курача Юрія Володимировича
1. Тема проекту: Система управління складським обліком продовольчих товарів
затверджена наказом ректора від 12.03.2012 р. № 525/ст
2. Термін виконання проекту: з 25.10.2010 р. до 21.01.2011 р.
3. Вихідні данні до проекту: Система управління розподільчим центром під управлінням СУБД Oracle.
4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробці):
1. Автоматизовані системи управління обліком.
2. Архітектура системи управління складом.
3. Розробка програмного забезпечення системи управління складським обліком.
5. Перелік обов’язкового графічного матеріалу:
1. Діаграма компонентів системи.
2. Діаграма структури бази даних.
3. Діаграма варіантів використання диспетчера.
4. Діаграма варіантів використання товарознавця.
5. Діаграма класів системи.
6. Діаграма пакетів системи.
6. Календарний план-графік:
№
п/п
Завдання
Термін виконання
Відмітка про виконання
1
Ознайомлення з літературою за темою дипломної роботи
2
Аналіз існуючих систем управління складським обліком
3
Формування вимог до розроблюваної системи
4
Розробка архітектури системи управління складським обліком
5
Вибір інструментальних засобів для розробки системи
6
Реалізація клієнтської частини системи
7
Реалізація серверної частини системи
8
Формування висновків по роботі
9
Оформлення пояснювальної записки
10
Оформлення графічного матеріалу для презентації
11
Розробка тексту доповіді
12
Представлення дипломного проекту на кафедрі
Дата видачі завдання «__» ___________ 2012 р.
Керівник дипломного проекту: _____________ Крамар Ю. М.
Завдання прийняла до виконання:___________ Курач Ю. В.
РЕФЕРАТ
Пояснювальна записка до дипломного проекту «Система управління складським обліком продовольчих товарів»: 83с., 20 рис., 24 табл., 7 літературних джерел.
СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, ВЕБ-ЗАСТОСУВАННЯ, СКЛАДСЬКА ЛОГІСТИКА.
Об'єкт дослідження – існуючі системи управління складом.
Мета роботи – підвищення ефективності роботи складу за допомогою веб-застосування.
Метод дослідження – порівняльний аналіз та дослідження існуючих засобів управління складом, об’єктно-орієнтований аналіз.
Встановлено, що існуючі засоби управління складським обліком не повною мірою задовольняють потреби, отже, є необхідність у впроваджені нової системи управління складським обліком.
Результати дипломного проектування можна використовувати на певних продовольчих складах. Розробка програми проводилася у середовищі розробки PhpStorm та PL\SQL Developer на мовах програмування PHP та PL\SQL.
ЗМІСТ
ВСТУП 8
АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДСЬКИМ
ОБЛІКОМ 10
1.1 Система управління складом в структурі компанії 10
1.2 Порівняльний аналіз існуючих систем управління складом 19
1.2.1 Система SOLVO.WMS 19
1.2.2 Система Core.WMS 21
1.3 Вимоги до розроблюваного ПЗ 22
1.4 Функціональні вимоги до розроблюваної WMS 25
Висновки………………………………………………………………………28
АРХІТЕКТУРА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДОМ 29
2.1 Загальна архітектура WMS 29
2.2 Структура бази даних WMS 32
2.3 Структура клієнтської частини WMS 47
2.3.1 Клієнтська стаціонарна частина 47
2.3.2 Клієнтська мобільна частина 51
Висновки……………………………………………………………………..54
РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СКЛАДСЬКИМ ОБЛІКОМ 56
3.1 Вибір інструментальних засобів для розробки WMS 56
3.1.1 Веб-сервер Apache 2 57
3.1.2 Архітектурний шаблон MVC та його розширення HMVC 60
3.1.3 СУБД Oracle PL\SQL 62
3.2 Розробка клієнтської частини модулю прийому вантажів 64
3.3 Розробка серверної частини модулю прийому вантажів 68
3.4 Діаграми послідовності та інтерфейси створюваного
web-застосування 71
3.5 Конфігурація та налагодження системи 75
Висновки……………………………………………………………………..77
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………………….82
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….84
ДОДАТОК А. Програмний код процедури реєстрації паллети….85 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ
HTML – HyperText Markup Language
PHP – Hypertext Preprocessor
SQL – Structured Query Language
CPU – Central Processing Unit
RAM – Random-Access Memory
MVC – Model-View-Controller
LIFO – Last In First Out
FIFO – First In First Out
FPFO – First Product First Out
FEFO – First Expire, First Out
BBD – Best Before Day
WMS – Warehouse Management System
ERP – Enterprise Resource Planning
ВСТУП
Сьогодні, здавалося б, уже ні в кого не викликає сумнівів те, що впровадження новітніх технологій в складському бізнесі приносить компанії конкурентні переваги, знижує виробничі витрати, підвищує культуру обслуговування клієнтів і якість наданих послуг. Однак горезвісний людський фактор здатний звести нанівець всі досягнення прогресу.
Практика показує, що успіх складського бізнесу залежить не тільки від дій топ-менеджменту фірми, що визначає її стратегічний розвиток, а й від низових працівників, які здійснюють елементарні операції. Якщо склад приймає на зберігання різноманітні товари від численних клієнтів, при комплектації замовлень чималу роль відіграє вибір вірної послідовності вилучення вантажу з місць його розміщення. Людина просто не в змозі раз за разом миттєво аналізувати десятки чинників, що впливають на остаточне рішення (чи відправити замовнику саме цей товар або інший, який лежить у сусідній секції, прийнятий на зберігання раніше (пізніше) і т. н.). А деколи функціонування неавтоматизованого складу повністю залежить від працівника, який знає місцезнаходження вантажу.
На складі працюють звичайні люди, і людський фактор відіграє важливу роль в забезпеченні ефективної діяльності комплексу. Однак сьогодні, хоча частка фонду оплати праці в складських витратах досить висока, знайти кваліфікованих співробітників дуже складно (це стосується не тільки управлінців, а й звичайних вантажників). При цьому економія на підборі кадрів даного блоку негайно позначиться на працездатності всієї компанії.
Питомі витрати на складську діяльність, претензії до якості виконуваних операцій з боку зовнішніх споживачів і внутрішніх підрозділів фірми, збитки в результаті розкрадань, псування, зловживань персоналу змушують керівників переглядати підхід до управління складом. Сучасним рішенням може стати запровадження систем управління класу WMS.
Робота такої системи базується на технології автоматичної ідентифікації, принципі адресного зберігання і механізмі віддаленого управління службовцями. WMS функціонує в тісній взаємодії з корпоративною системою: надає всі необхідні дані по складу, приймає інформацію про замовлення, постачання і т. н.
Система формує завдання персоналу, дозволяє керувати діями людей і техніки, вести моніторинг і облік товарних запасів, залишаючи менеджерам складу функції спостереження за ходом технологічного процесу і вирішення проблемних ситуацій. В результаті упорядкування та оптимізації всіх бізнес-процесів та організації праці з використанням передових технічних засобів підвищується ефективність роботи складу.
Розташування складів поблизу ринками збуту полегшує поповнення запасів клієнтів. Географічні розміри ринку, який обслуговується таким складом, залежать від бажаної швидкості постачань, від середнього розміру замовлення і від величини питомих витрат на місцеве транспортування. Головним критерієм роботи таких складів є забезпечення належної якості обслуговування або мінімізація логістичних витрат.
Такі склади часто зустрічаються в торгівлі харчовими продуктами або промисловими товарами масового використання. Однак розміщення поблизу ринків збуту характерно для багатьох галузей. Така стратегія економічно виправдана, оскільки це найдешевший спосіб швидкого поповнення запасів. Розташування складів поблизу виробництв полегшує нагромадження необхідного для поставок споживачам асортименту продукції. Таке розташування складів дозволяє відправляти споживачам змішані вантажі за консолідованим тарифами. Перевага такого розміщення складів полягає в тому, що підвищений рівень сервісу поширюється на весь асортимент продукції, що поставляється. Такий виробник має можливість стати кращим серед інших постачальників.
При проміжному розташуванні складів між виробництвом і споживанням склади працюють за тією ж схемою, що і склади, розташовані поблизу виробництва: накопичують повний асортимент продукції й відправляють замовникам змішані партії товарів за пільговими тарифами. Кількість, потужність, розташування і функції розподільчих центрів залежать від розмірів матеріальних потоків, стратегії і фінансового стану підприємства, яке проектує мережу розподільчих центрів. При цьому враховуються такі чинники: вартість транспортування, складські переробки вантажів, складування вантажів, оформлення замовлень і системи управління, рівень обслуговування клієнтів.
Найкращою товаропровідної мережею з розподільчими центрами є мережа, що забезпечує найвищий рівень обслуговування споживачів за мінімальних загальних витратах.
Сучасний великий склад - це складне технічне спорудження, що складається з численних взаємопов'язаних елементів, має певну структуру і виконує ряд функцій з перетворення матеріальних потоків, а також накопичення, переробки і розподілу вантажів між споживачами. При цьому можливе розмаїття параметрів, технологічних і об'ємно-планувальних рішень, конструкцій устаткування й характеристик різноманітної номенклатури вантажів, що переробляються на складах, відносить склади до складних систем.
У той же час склад сам є лише елементом системи більш високого рівня - логістичного ланцюга, який і формує основні та технічні вимоги до складської системі, встановлює цілі та критерії її оптимального функціонування, диктує умови переробки вантажу. Тому склад повинен розглядатися не ізольовано, а як інтегрована складова частина логістичного ланцюга. Тільки такий підхід дозволить забезпечити успішне виконання основних функцій складу і досягнення високого рівня рентабельності.
Облік товарів можна вести вручну або з використанням технології автоматичної ідентифікації, що представляє собою засіб автоматизованого обліку руху товарів та фінансових потоків, зберігання, обробки, передачі і використання даних, закодованих за допомогою штрих-кодів або радіоміток. Автоматична ідентифікація товарів і місць зберігання в порівнянні з ручним способом значно підвищує точність і швидкість введення інформації та виконання різних операцій. Для зручності та прискорення бізнес-процесів використовують термінали збору даних - мобільні комп'ютери, оснащені вбудованим сканером. Технологія роботи терміналів базується на використанні автоматизованої системи управління складом в сукупності з технологією автоматичної ідентифікації.
WMS-систему використовують дві категорії складських працівників: менеджери і оператори. Менеджер виконує контрольно-управлінські функції. Оператор працює безпосередньо з вантажами, керуючись дорученнями менеджера або системи. Співробітники входять в систему, вводячи ім'я користувача та пароль, і бачать на екрані тільки ті пункти меню, з якими мають право працювати.
Сучасна система управління складом підтримує як паперову, так і безпаперову процедуру роботи з нарядами. Вибір тієї чи іншої технології залежить від особливостей бізнес-процесів конкретного складу. Найбільший ефект приносить безпаперова технологія, що мінімізує участь людини. При необхідності інформація про операцію, яку необхідно виконати, з'являється на екрані терміналу співробітника. Він вилучає вантаж, за допомогою спеціального апарату зчитує з штрихкоду номер комірки і товару, підтверджуючи тим самим правильність виконання завдання, і видає повідомлення про закінчення операції. Якщо сталася помилка, термінал повідомляє про це. Таким чином, будь-яке переміщення товару по складу, формування замовлень і так далі оформляється через термінал і відображається в базі даних. Найкращих показників роботи складу можна досягти, застосовуючи радіотермінали.
WMS використовує термінали, забезпечені пристроєм радіочастотного прийому-передачі даних, що дозволяє працювати в режимі реального часу і постійно перебувати на зв'язку з інформаційною системою. Перевага радіотерміналів полягає в тому, що автоматично в режимі он-лайн відбувається фіксація діяльності операторів та завантаження завдань на виконання робіт. Термінал дозволяє контролювати виконання всіх операцій і виключати помилки, що особливо важливо при складанні замовлень. Безперервний контроль дає можливість отримувати практично стовідсотково точні відомості про стан складу. Таким чином, використання сучасної системи управління складом дозволяє зробити вплив людського фактора на процедуру прийняття рішень та кінцевий результат мінімальним.
Автоматизація складу суттєво знижує ризики, пов'язані з помилками людей. Система оперативно планує роботу, контролює її виконання і враховує трудовитрати. Вона підтримує автоматичний розподіл завдань між робітниками, а також дозволяє відслідковувати сумарну і деталізовану інформацію про час виконання операцій. Оскільки система сама знає місцезнаходження вантажів та встановлює черговість виконання робіт, вимоги до кваліфікації виконавців знижуються. Одночасно зростає ступінь відповідальності людей, їх зацікавленість в результаті, що дозволяє впроваджувати ефективну систему стимулювання кадрів. При плануванні завдань система слідує певним правилам (наприклад, розміщення, маршрутизації, злиття та ін.). Скажімо, при розподілі товарів на відбір користувач може вибрати правило відбору та встановити в ньому необхідну послідовність пріоритетів, керуючись якими система сама складе список вантажів, які підлягають зняттю зі зберігання за списком замовлення. Більшість правил налаштовують в процесі впровадження системи, згодом їх можна змінювати.
В складській діяльності дуже важливо чітко контролювати операторів і нараховувати зарплату за підсумками вироблення на основі врахування всіх вироблених дій. Висококласна система управління складом здатна впоратися і з цим. Розташування співробітників і стан складу можна визначати візуально, використовуючи функцію «Топологія складу».
На виконання всіх складських робіт видають завдання, які генерує і відстежує система. Співробітник одержує тільки одне завдання, але воно може включати в себе кілька елементарних операцій. По кожному завданню реєструють тривалість його виконання та параметри вантажів (вага, об'єм, розмір і т. н.). Відомості за всіма проведеними операціями заносять в архів WMS і надалі використовують для персонального контролю над працівниками складу, обліку їх вироблення та розрахунку заробітної плати. Операціями, що виконуються співробітниками, менеджер присвоює різні коефіцієнти (залежно від складності). Крім того, на основі раніше зібраної статистики для них можуть визначити норматив тимчасових витрат на основі середнього розрахункового часу. У кожному конкретному випадку система здатна уточнити відхилення від нормативу. Для різних видів складських робіт передбачено свої критерії оцінки діяльності персоналу, що залежать від специфіки складу. Так, при оцінці роботи приймальника правильніше зробити критерієм не кількість прийнятих одиниць товару, а його вага. Однак при розміщенні вантажів слід орієнтуватися на їх кількість. На основі коефіцієнтів система виставляє співробітнику певний бал. За місяць всі бали підсумовують, і виходить загальна оцінка роботи. Зарплату нараховують на основі кількості балів і відповідно до тарифної сітки. При цьому необхідно зазначити, що форма розрахунку заробітку у кожного складського комплексу своя.
Система WMS дозволяє менеджеру створювати безліч необхідних звітів, які крім усього іншого допомагають ефективно управляти персоналом. Ефективність управління складом і діями персоналу дозволяє перевірити інвентаризація. WMS передбачає два типи інвентаризації: планову і по проблемі. При першій терміни і періодичність проведення задає менеджер. Другу починають після повідомлення оператора про проблему, викликаної, наприклад, відсутністю вантажу в належному осередку, його недостатньою кількістю, пошкодженням або наявністю в осередку не того товару. Тоді система закриває проблемну клітинку від будь-яких операцій і посилає завдання на проведення інвентаризації відповідального співробітника. Завдання відображається на екрані радіотерміналу. Менеджер складу може призначити інвентаризацію як на окрему клітинку, так і на групу клітинок, групу товарів, партію і будь-які інші об'єкти управління. Всі розбіжності, виявлені при перерахунку, відображають у спеціальній інформаційній таблиці. Інвентаризацію проводять без зупинки складу. Вона дає точні та оперативні відомості про наявність товару. Впровадження системи управління покращує якість обслуговування замовників, виключає ситуації відвантаження замовлення в неповній комплектації. Грамотне управління персоналом підвищує ефективність управління складом в цілому.
В результаті впровадження даної системи відбувається упорядкування та оптимізація технологічних процесів роботи з матеріальними потоками, підвищується точність даних про кількість і розміщення вантажу на складі (до 99,9%), забезпечується повний контроль над рухом товарів, оптимізується використання складських площ (місткість збільшується від 5 до 25%), прискорюється і зростає товарообіг, знижуються експлуатаційні витрати.
В результаті впровадження WMS крім оптимізації використання вантажної техніки і устаткування, зниження витрат на транспортування (за рахунок економії електроенергії, зменшення витрат на обслуговування, збільшення терміну експлуатації), підвищується ефективність управління працівниками та продуктивність праці (в середньому на 20-30%), присікається можливість непередбачених ситуацій, скорочується час виконання операцій. Це відбувається завдяки технології штрихкодування. Кількість випадків, коли службовці не можуть знайти на складі товар, зводиться практично до нуля. Зростання оперативності обміну даними в режимі реального часу між усіма учасниками складського процесу забезпечує відділ продажів точною інформацією про запаси. Інформація стає доступною в режимі реального часу, обсяг паперових робіт скорочується.
Якщо говорити про WMS - системи, то основне їх призначення - це управління технологічними процесами на складі. Професійні рішення забезпечують автоматизацію, оптимізацію і контроль всіх складських процесів в наскрізному режимі (приймання, розміщення, зберігання, комплектація вантажів та багато іншого, залежно від класифікації та комплектації програмного продукту). Також WMS дозволяють забезпечити контроль і оптимізацію роботи персоналу, техніки та складського обладнання та багато інших функцій.
До «облікового» функціоналу можна віднести реалізацію процесу, коли співробітник самостійно приймає рішення про те, як він буде виконувати операцію набору. Співробітник оцінює необхідний обсяг, типорозміри тари і товароносіїв, вибирає собі конкретні завдання або їх групи у вигляді списку накладних, протягом виконання завдань вирішує, чи буде він їх виконувати або пропустить, щоб повернутися потім. Спеціаліст застосовує свої експертні знання, щоб працювати в рамках зазначеного функціоналу.
У випадку з WMS, співробітник отримує вже сформовані, конкретні вказівки від системи: взяти задані типорозміри тари, використовувати задану техніку, при спробі відмови від завдання - чітко вибирати причину, щоб система могла ініціювати запуск іншого, паралельного процесу (наприклад, контроль кількості в комірці , контрольний перерахунок вантажів з певними атрибутами, перевірка вагогабаритних характеристик та інше). Чим більше залежність від співробітників, тим з більшою впевненістю можна сказати, що система відноситься до класу «облікових». У свою чергу, системи управління призначені саме для того, щоб забезпечити максимальну безпеку бізнесу в тому, що стосується залежності від кінцевих виконавців. Основне призначення класичної складської облікової системи полягає у веденні автоматизованого обліку руху торгово-матеріальних цінностей. Базовий функціонал таких систем передбачає підтримку документообігу, що охоплює прийом, відпуск товару, інвентаризацію залишків та звіти про рух товарів.
Функціонал деяких облікових систем можна розширювати, але, в будь-якому випадку, вони не зможуть забезпечити управління технологічними процесами на складі, здійснювати їх адаптацію та оптимізацію, в залежності від поставлених перед складським комплексом завдань, а також планувати і видавати завдання виконавцям. Пов'язано це з тим, що основне призначення таких рішень - облік, а не управління. На жаль, навіть окупність у нас багато хто вважає в режимі «скільки заощадимо на зарплатах». Є й такі величини, які складно порахувати «на колінці». Скажімо, скільки втратить компанія, якщо піде досвідчений комірник? Чи довго буде простоювати склад, якщо співробітники раптом вирішать піти до сусідів? Кадрові питання деколи стають визначальними, і якщо в Європі це давно вже зрозуміли, то ми ще тільки намагаємося усвідомити.
У таблиці 1.1 наведено порівняння облікових і WMS - систем по декільком функціональним параметрам.
Таблиця 1.1
Порівняння функціональних параметрів облікових та WMS-систем
Процеси
Облікові системи
WMS-системи
Автоматична диспетчеризація завдань для складського персоналу
-
+
Оперативний облік запасів на складу в любий момент часу
-
+
Облік запасів на складі в визначений момент часу
+
+
Адресне зберігання товару
+
+
Контроль роботи складського персоналу, техніки, обладнання
-
+
Частковий облік
+
+
Транзитне відвантаження продукції
-
+
Операційний біллинг
-
+
Наведені в таблиці параметри - це далеко не весь перелік, але підсумувати його можна тим, що WMS планує операції і розподіляє їх між співробітниками, а також забезпечує зворотний зв'язок при виникненні позаштатних ситуацій. Інший функціонал, де прийняття рішення залежить від співробітника на місці - це облікова система.
1.2 Порівняльний аналіз існуючих систем управління складом
1.2.1 Система SOLVO.WMS
Система Solvo.WMS - це система автоматизації складської діяльності, що дозволяє в режимі реального часу управляти всіма технологічними операціями на складі. Система управляє роботою складської техніки і персоналу, контролює переміщення вантажів і вантажної техніки по території складу, оперативно планує завдання персоналу з урахуванням поточної обстановки.
Solvo.WMS є експертною системою, здатною самостійно виробляти рекомендації щодо оптимізації всіх складських технологічних процесів та координації робіт персоналу і підйомно-транспортного устаткування з метою досягнення максимальної ефективності використання складських площ і підвищення продуктивності робіт на складі.
Cистема Solvo.WMS позбавляє користувача від необхідності складати на папері описи вибірки і замовлення, які задаються зазвичай головним комп'ютером або вручну. Замість цього дана інформація передається і обробляється самою системою і перетвориться в оптимізовані робочі завдання для кожного працівника складу. Управління персоналом складу на кожному етапі робіт здійснюється за допомогою радіотерміналів. Інформація про кожну операцію негайно вводиться в систему за допомогою сканування або з клавіатури. Це означає, що відомості про кількість і розташування товару на складі завжди точні і актуальні, і будь-які відхилення можуть бути враховані негайно.
У завдання системи Solvo.WMS входить управління всім складським процесом - від очікування приймання товарів до їх доставки за замовленнями клієнтів. При цьому, виходячи з реальних потреб замовника, обсяг впровадження системи може варіюватися від початкового рівня (система управління на основі паперових листів-завдань) до повнофункціональної системи управління складом в режимі реального часу, з використанням технологій штрих-кодування, радіоустаткування передачі даних, системи позиціонування складської техніки та інших засобів автоматизації. Система управління складом допомагає оптимізувати зберігання товару, розділяючи склад на зони таким чином, щоб площа складу використовувалася найефективніше. Постійний перерахунок товару на складі під час робочого циклу дозволяє скоротити або повністю уникнути зупинки робіт для проведення інвентаризації.
Досвід впровадження системи Solvo.WMS класу показує, що точність даних про кількість і розміщення товару при звірці досягає 99,9%, а терміни робіт з прийому та відвантаження товарів скорочуються в 2-3 рази. Важлива якість системи управління складом Solvo.WMS - її адаптованість до умов конкретного замовника, специфіці його технологічних та організаційних вимог. Програмне забезпечення системи підтримує роботу з радіоустаткуванням, пристроями штрихового кодування, електронними вагами, принтерами і сканерами зображень. При розробці програмного забезпечення особлива увага була приділена питанням інтеграції системи з головними інформаційними системами підприємств. Система інтегрується як з російськими, так і західними корпоративними інформаційними системами.
1.2.2 Система Core.WMS
Система CoreWMS розроблена з урахуванням сучасних технологій управління складами, має модульну структуру, швидко настроюється, надійно працює і надає можливість ефективно використовувати самі передові інформаційні технології.
В основному модулі системи (ядрі), реалізована інформаційна підтримка всіх основних складських операцій: приймання, розміщення та переміщення товарів по складу, інвентаризації, відбору і відвантаження товарів. Функціональність системи легко розширюється і настроюється за бажанням замовника за рахунок додаткових модулів, що дозволяють автоматизувати складські бізнес - процеси для «комерційного» складу, враховувати штрих коди товарів, оптимізувати складські операції відповідно до топологією складу, автоматично розподіляти завдання персоналу складу, забезпечити доступ власників та замовників до складської інформації в реальному часі.
Система CoreWMS представляє завершене рішення для всіх типів складів і підтримує роботу як одного складу, так і більшої кількості складів Легкість у використанні забезпечується тим, що при роботі з CoreWMS використовується добре структурований, простий і зрозумілий інтерфейс В системі CoreWMS реалізована можливість одночасної підтримки кількох іноземних мов. Система CoreWMS успішно працює в США.
Система CoreWMS встановлюється на один сервер. Написана на мові Java, система CoreWMS повністю незалежна від серверної платформи та бази даних. Система може бути запущена під будь операційною системою, що підтримує Java. Система CoreWMS надає можливість обміну даними з іншими системами автоматизації, в тому числі бухгалтерськими та виробничими (MRP, ERP), CRM. Система CoreWMS заснована на Інтернет технологіях Власники товару, замовники і партнери можуть мати доступ складу (складам) з будь-якої точки світу і переглядати інформацію про проходження замовлень в реальному часі за допомогою Системи CoreWMS Інформація в системі CoreWMS оновлюється одночасно зі зміною стану складу, складських операцій, запасів і в реальному часі моментально стає доступною директорам - розпорядникам та іншим службам підприємства, користувачам.
Реалізована в системі технологія штрихового кодування дозволяє автоматизувати процес ідентифікації товарів при виконанні всіх складських операцій і значно зменшити кількість помилок під час роботи персоналу складу Підтвердження виконаних складських операцій персоналом складу може здійснюватися за допомогою персонального комп'ютера, а також портативних радіочастотних і пакетної терміналів. Система зберігає всі дані про дії кожного робочого складу, що допомагає більш якісному контролю і управління персоналом складу
Завдяки використанню топології складських приміщень, система наочно відображає завантаженість товаром осередків та стелажів Грамотна організація роботи підприємств складського комплексу веде до підвищення продуктивності праці, скорочує витрати робочого часу на виконання складських операцій і дозволяє ефективно використовувати складські приміщення. Все це сприяє підвищенню економічної ефективності підприємства.
1.3 Вимоги до розроблюваного ПЗ
Програмне забезпечення повинно бути достатнім для виконання всіх функцій системи, що реалізуються із застосуванням засобів обчислювальної техніки, а також мати засоби організації всіх вимагаємих процесів обробки даних, що дозволяють своєчасно виконувати всі автоматизовані функції у всіх регламентованих режимах функціонування.
Розроблюване ПЗ повинно володіти наступними властивостями:
1) Маштабовність.
2) Надійність.
3) Зручність застосування.
4) Супроводжуваність.
5) Переносимість.
Функціональність (Functionality) – здатність ПЗ забезпечити функції, які виконують заявлені потреби та потреби, що маються на увазі при використанні ПЗ в заданих умовах, включає наступні функції:
– функціональна повнота – здатність ПЗ забезпечити відповідний набір функцій для заданих завдань та цілей користувача;
– правильність – здатність ПЗ забезпечувати вірні або припустимі результати або дії з необхідним ступенем точності;
– здатність до взаємодії – здатність ПЗ взаємодіяти із зазначеними системами;
– захищеність – здатність ПЗ забезпечити захист інформації та даних (при їхньому зберіганні і передачі) таким чином, що неавторизовані користувачі та системи не будуть мати можливості до їх читання і модифікації, у той час як авторизованим користувачам і системам не буде відмовлено у доступі до них;
– узгодженість функціональності – здатність ПЗ до дотримання відповідних стандартів, угод, положень законів або подібних рекомендацій, що стосуються функціональності.
Надійність (Reliability) – група властивостей, що обумовлює здатність програмного забезпечення зберігати працездатність та перетворювати вихідні дані в очікуваний результат у заданих умовах за встановлений час, включає наступні підхарактеристики:
– безвідмовність – здатність ПЗ уникати відмов (функціонування без відмов), які є результатом наявності дефектів у ПЗ;
– стійкість до відхилень – здатність ПЗ підтримувати необхідний рівень працездатності у випадках прояву програмних дефектів або порушення його інтерфейсу;
– відновлюваність – здатність ПЗ відновлювати заданий рівень працездатності, а також відновлювати дані, які безпосередньо ушкоджені у випадку виникнення відмови, після перезапуску ПЗ (автоматичного або оператором);
– узгодженість надійності – здатність ПЗ дотримуватись відповідних стандартів, угод, положень законів або подібних рекомендацій, що стосуються надійності.
Зручність використання (Usability) – здатність ПЗ бути зрозумілим, придатним до вивчання і привабливим для користувача при його використанні в заданих умовах, включає наступні підхарактеристики:
– зрозумілість – здатність ПЗ забезпечити користувачеві зрозумілість того, чи може ПЗ бути використано і яким саме чином, для конкретних завдань і умов застосування;
– придатність до вивчання – здатність ПЗ до надання користувачеві можливості його вивчення;
– зручність інтерфейсу для користування – здатність ПЗ до надання користувачеві можливості управління та контролю за його роботою;
– привабливість – здатність ПЗ бути привабливим для користувача (відноситься до графічного інтерфейсу);
– узгодженість використання – здатність ПЗ до дотримання відповідних стандартів, угод, положень законів або подібних рекомендацій, що стосуються використання.
Переносимість – здатність ПЗ бути перенесеним з одного організаційного, апаратного або програмного середовища в інше, включає наступні підхарактеристики:
– адаптованість – здатність ПЗ бути адаптованим до різних середовищ без застосування дій або засобів, відмінних від тих, що передбачено для цієї мети в розглянутому ПЗ. Адаптованість містить у собі масштабованість внутрішніх елементів ПЗ (екранних полів тощо);
– налагоджуваність – здатність ПЗ до інсталяції в заданому середовищі;
– сумісність – здатність ПЗ без конфліктів співіснувати з іншим незалежним програмним забезпеченням у загальному середовищі, що спільно використовує загальні ресурси.
1.4 Функціональні вимоги до розроблюваної WMS
Розроблювана система має виконувати наступні задачі:
Приймання товару і матеріалів
Приймання товарів у режимі реального часу з використанням радіотерміналів або паперових носіїв;
Друк штрихових кодів;
Гнучка ідентифікація як із замовленням на закупівлю або надійшли від постачальника попередніми повідомленнями про відвантаження, так і без них;
Приймання на відповідальне зберігання;
Перевірка відповідності і коректування даних.
Складування
Автоматичне складування або складування під контролем персоналу;
Настроювані правила складування для максимізації використання складського простору та / або продуктивності складських операцій;
Всеохоплюючі критерії побудови осередків зберігання;
Налаштовуване створення завдань зі складування;
Підготовка нефасованого товару різних постачальників до складування.
Автоматизація одноразової приймання і відвантаження товару
Перевантаження отриманого товару для відправки замовникам;
Транзитна відвантаження продукції через склад.
Гнучке управління замовленнями і групами замовлень
Комплексна угрупування замовлень.
Обробка і випуск замовлень групами з оптимізацією процесів і ресурсів;
Об'єднання і поділ партій товарів;
Функція ідентифікації товару за упаковці при відвантаженні і повернення.
Поповнення запасів
Параметри необхідності поповнення;
Поповнення неповними піддонами;
Спільне поповнення групи товарів на одному піддоні;
Автоматичне формування і відправка завдань поповнення;
Змінні стратегії поповнення;
Різні опції поповнення (штука, коробка, піддон).
Комплектація замовлень
Автоматичне формування і відправка завдань співробітникам на комплектацію замовлень;
Комплектація безпосередньо в піддон з урахуванням вимог ергономіки, а також розмірів, ваги та інших параметрів товару
Комплектація на транспортерну стрічку;
Комплектація партіями товару;
Підтримка вибірки штуками, коробками, повними піддонами;
Комплектація з використанням радіотерміналів або етикеток;
Різні опції збірки (дискретна, групова, об'єднана);
Персоналізація замовлень під час складання;
Генерація ідентифікаційних номерів відправлених контейнерів та їх відстеження;
Навантаження
Складання розкладу відвантаження товарів з урахуванням пріоритетів;
Упорядкування та об'єднання товарів при вантаженні залежно від послідовності доставки;
Навантаження, перевірка і закриття операції, керовані радіотерміналами;
Перевірка і закриття операції відправки;
Визначення (вибір) перевізника;
Маркування відповідності;
Створення супровідних документів.
Управління запасами
Відстеження контейнерів;
Повна функціональність для роботи з ваговим товаром;
Гнучкість при переміщенні і коректуваннях складських запасів;
Проміжна часткова інвентаризація;
Повна фізична інвентаризація з фіксацією ваги на вході і виході;
Контроль стану і отримання інформації про складські запаси в режимі реального часу;
Консолідація запасів по всіх РЦ;
Локалізація запасів і конфігурація площ і зонування складу;
Відстеження атрибутів майна (партія, код, серійний номер);
Облік дати і відстеження термінів реалізації товарів;
Відстеження власників закладеного майна;
Гнучка система перевідправлення, розбивки на партії, переміщення запасів.
Гнучкі методики обробки грузів LIFO, FIFO, FPFO, FEFO, BBD
Управління завданнями персоналу
Автоматичне формування і відправка завдань для:
Приймання;
Розміщення;
Переміщення запасів;
Підрахунку оборотності;
Поповнення запасів;
Комплектації замовлень;
Навантаження;
Відправки.
Управління людськими ресурсами
Облік робочого часу;
Відстеження завдань персоналу;
Звітність по людських ресурсів;
Проектування стандартів трудових ресурсів;
Визначення планової продуктивності праці.
Висновки
В умовах підвищеної конкуренції питання оптимізації витрат і підвищення якості обслуговування клієнтів входять в перелік ключових в діяльності сучасних дистриб’юторських компаній та роздрібних мереж. Одним з важливих ланок логістичного ланцюжка для даного виду бізнесу являється склад розподілу, ефективність функціонування якого, в кінцевому вигляді, в значній мірі впливає на ефективність бізнесу в цілому.
Для операторів складських послуг питання підвищення ефективності складу стоїть більш гостро, так як склад для них являється, фактично, основним виробничим підрозділом. Ефективна, з точки зору продуктивності і вартості, вантажопереробка на сучасному складі неможлива без якісної інформаційної та технічної підтримки складських процесів. Ріст об’ємів вантажопереробки, а також постійно зростаючий рівень вимог до якості складського сервісу примушують керівництво компаній задумуватись про інструменти підвищення ефективності функціонування складу. Одним з таких інструментів, являється система автоматизованого управління складом.
Багато компаній на даних момент вже використовують ті чи інші WMS. Причому, слід відмітити, не завжди досягаючи бажаного результату – підвищення продуктивності та зниження витрат на складську вантажопереробку.
В даному розділі було виконано наступні задачі:
проаналізовано існуючі системи управління складським обліком
виявлено їх основні переваги та недоліки
прийняте рішення про необхідність створення нової системи управління складським обліком
Рис. 2.1 Взаємодія компонентів системи
ERP-система – конкретний програмний пакет, який реалізує стратегію ERP. В даному проекті ERP-система розглядатися не буде.
Взаємодія між ERP і WMS системами відбувається напряму на рівні синхронізації таблиць бази даних.
2). WMS сервер – компонент, який шляхом взаємодії між базою даних та клієнтською програмою реалізує бізнес-логіку процесів в системі.
Як архітектурний шаблон програмного забезпечення була обрана трирівнева архітектура. Вона складається з рівня представлення, рівня логіки процесів, та рівня бази даних.
Елементи системи зображені на рис. 2.2.
Рис. 2.2 Трирівнева архітектура
Вона передбачає такі основні компоненти:
Клієнт – це інтерфейсний (зазвичай, графічний) компонент, який представляє перший рівень, власне додаток для кінцевого користувача. Перший рівень не повинен мати прямого зв’язку з базою даних (в цілях безпеки), бути навантажений бізнес-логікою (по вимогам масштабування), і зберігати стан додатку (по вимогам надійності). Зазвичай, на перший рівень виноситься найбільш проста бізнес-логіка. Наприклад, інтерфейс авторизації, перевірка введених значень, сортування та групування даних, вже завантажених на термінал.
Сервер додатків – розміщений на другому рівні. Тут, розміщена більша частина бізнес-логіки.
Сервер бази даних – забезпечує зберігання даних і виноситься на третій рівень. Зазвичай, це стандартна реляційна, або об’єктно-орієнтована СУБД. Якщо третій рівень представляє собою базу даних зі збереженими процедурами,тригерами і схемою, яка описує додаток в термінах реляційної моделі, то другий рівень будується як програмний інтерфейс, зв’язуючий клієнтські компоненти з прикладною логікою бази даних.
Порівняно з клієнт-серверною та файл-серверною архітектурою у трирівневої архітектури є наступні переваги:
Маштабовність.
Висока
22.03.2013 23:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора