Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Система керування друкарнею
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра САПР
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Системний аналіз
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра САПР
Розрахункова робота
“Система керування друкарнею”
з курсу
“Системний аналіз”
Зміст
Опис структури та виробничого процесу в друкарні
Опис системи за допомогою моделі IDEF0
Опис системи за допомогою діаграм потоків данних
Опис системи за допомогою діаграм cутність-зв'язок
Опис системи в динаміці за допомогою мереж Петрі
Економічна характеристика системи
6.1) Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення
6.2) Визначення комплексного показника якості
6.3) Визначення експлуатаційних витрат
6.4) Розрахунок ціни споживання проектного рішення
6.5) Визначення показників економічної ефективності
1) Опис структури та виробничого процесу в друкарні
Друкарня – поліграфічне підприємство, яке виробляє друкарську продукцію.
Набір послуг (друк):
Підприємство пропонує послуги по друку наступних виробів:
Бланки
Цінні папери
Газети
Журнали
Книжки
Календарі
Буклети
В структурі друкарні (в тій її частині, яка приймає участь у процесі виробництва) можна виділити наступні відділи (логічні частини):
Приймальня (Директор)
Виробничий відділ
Комп’ютерний відділ
Друкарський цех
Склад готової продукції
Окремою сутністю, яка не входить до складу друкарні, але приймає участь у процесі є - замовник.
Опис процесу виробництва
Замовник приходить до директора з гарантійним листом (який підтверджує особу), переліком юридичних документів, які необхідні для укладання договору та обговорює умови, деталі договору (що друкувати, по якій ціні, за який час тощо). На цьому етапі формується заявка, де присутня інформація щодо замовлення.
Після заключення договору з директором друкарні, замовник подає в ВТВ (виробничо технічний відділ) заявку, де вказаний перелік виробів, які потрібно надрукувати.
У ВТВ:
оформлюється замовлення
відбувається реєстрація замовлення (в базу данних друкарні вноситься вся інформація стосовно замовлення, вказуються дані про замовника, номер заказу, дата, тощо),
виписується технологічна карта (яка містить інформацію технічного характеру: який папір буде використовуватись, на якій машині буде друкуватись, якім форматом і т.п. друкувати замовлення) для цехів
виписується рахунок для замовника (який він зобов’язаний сплатити, або в касі, або через банк, перевівши гроші на рахунок друкарні)
Технологічна карта поступає в набірний цех.
В комп'ютерному відділі набірного цеху здійснюється набір матеріалу (текст, малюнки).
В друкарський цех, згідно з данними технологічної карти, поступає потрібна кількість паперу зі складу матеріалів.
В друкарському цеху здійснюється:
друк
порізка
контрольна перевірка напівфабрикату (продукції)
Замовник пред’являє довіреність та копію документа про оплату та забирає готову продукцію.
Відділ сбуту готової продукції виписує товаро-транспортну накладну та акт виконаних робіт, які підписують (у разі сплати) бухгалтер та керівник відділу сбуту.
2) Опис системи за допомогою моделі IDEF0
Найбільш широко використовувана методологія опису бізнес-процесів - стандарт США IDEF0. З моменту розробки стандарт не зазнавав істотних змін. У цей час розвиток методології IDEF0 об’єднано з удосконалюванням підтримуючих її інструментів - програмних продуктів для моделювання бізнес-процесів (наприклад, BPWin 4.0, ProCap, IDEF0/EM Tool і ін.). Методологія IDEF0 надає аналітикові широкі можливості для опису бізнесу організації на верхньому рівні з акцентом на керування процесами. Нотація дозволяє відбивати в моделі процесу зворотні зв'язки різного типу - за інформацією, керуванню, руху матеріальних ресурсів. Моделі в нотації IDEF0 призначені для високорівневого опису бізнесу компанії. Їхня основна перевага полягає в можливості описувати керування процесами організації.
Структурний підхід передбачає визначення динамічного взаємозв'язку функцій, проведення аналізу відповідності цілей керованого об'єкта змістові робіт і функцій, розподілу функцій по рівнях управління і по підрозділах, розподілу прав і обов'язків усередині апарата управління, взаємозв'язку функцій. Статику структурного підходу у організаційному проектуванні запропоновано інтегрувати із динамікою, закладеною в основу процесного підходу. Структурна модель описує процес функціонування компанії на рівні розподілу задач і відповідальності за їхнє виконання між конкретними виконавцями (підрозділами, працівниками) без деталізації того в якій послідовності та яким чином дані задачі виконуються. Модель бізнеспроцесу за методологією IDEF0 описує порядок реалізації функцій з урахуванням причинно-наслідкових зв'язків і фактора часу.
3) Опис системи за допомогою діаграм потоків данних
В основі цієї методології лежить побудова моделі аналізованої ІС - проектованої або реально існуючої. Відповідно до методології модель системи визначається як ієрархія діаграм потоків даних (ДПД або DFD), що описують асинхронний процес перетворення інформації від її введення у систему до видачі користувачу. Діаграми верхніх рівнів ієрархії (контекстні діаграми) визначають основні процеси або підсистеми ІС із зовнішніми входами і виходами. Вони деталізуються за допомогою діаграм нижнього рівня. Така декомпозиція продовжується, створюючи багаторівневу ієрархію діаграм, доти, поки не буде досягнутий такий рівень декомпозиції, на якому процеси стають елементарними і деталізувати їх далі неможливо.
Джерела інформації (зовнішні сутності) породжують інформаційні потоки (потоки даних), що переносять інформацію до підсистем або процесів. Ті у свою чергу перетворюють інформацію і породжують нові потоки, які переносять інформацію до інших процесів або підсистем, нагромаджувачів даних або зовнішніх сутностей - споживачам інформації. Таким чином, основними компонентами діаграм потоків даних є:
зовнішні сутності;
системи/підсистеми;
процеси;
нагромаджувачі даних;
потоки даних.
4) Опис системи за допомогою діаграм cутність-зв'язок
Перш, ніж приступати до створення системи автоматизованої обробки інформації, розробник повинен сформувати поняття про предмети, факти і події, якими оперуватиме розроблювана система. Для того, щоб представлення ці поняття до однієї або іншої моделі даних, необхідно замінити їх інформаційними представленнями. Одним із найзручніших інструментів уніфікованого представлення даних, незалежного програмного забезпечення яке його реалізує, є модель "сутність-зв’язок” (entity - relationship model, ER - model).
Призначення сутнісної моделі — у компактному і не створюючому різночитань представленні описати структуру предметної області. У даному випадку під структурою предметної області розуміється набір понять (об'єктів) предметної області і зв'язків між цими поняттями (об'єктами).
Критерієм виявлення "достатньої глибини" опису предметної області, тобто "значущості" концептуальних понять і/або фізичних об'єктів (основний/не основний), є критерій точності, що висувається до проектованої системи. Зв'язок між "глибиною" опису і критерієм точності лінійний: чим вищим є критерій точності, тим більша глибина опису, отже, тим вища відповідність сутнісної моделі і предметної області.
Під критерім точності розуміється ступінь адекватності (точність) сутнісної моделі і предметної області, описуваною цією моделлю. Отже критерій точності, що пред'являється до проектованої системи, найефективныше все працює на етапі сутнісного моделювання.
Будь-який фрагмент предметної області може бути представлений як множина сутностей, між якими існує певна множина зв'язків.
ER-діаграма предметної області представляється множиною сутностей, атрибутів та зв’язків. Елементи кожної з цих множин представляються вузлами графа для яких ми використовуємо спеціальні форми для визначення їхнього виду:
Множина сутностей представляється прямокутниками.
Атрибути представляються овалами.
Зв’язки представляються ромбами.
IR-діаграмма до проекту “Система керування друкарнею”
Заявка (ключ пошуку Номер заявки)
Номер заявки
Дата подання
Номери технологічних карт
Замовник (ключ пошуку Номер замовника)
Номер замовника
Прізвище
Ім’я
По-батькові
Ідентифікаційний код
Номер паспорта
Адреса проживання
Юридична особа
E-mail
Рахунок (ключ пошуку Номер заявки)
Номер заявки
Ціна продукту
Тираж
Вартість
Технологічна карта (ключ пошуку Номер технологічної карти)
Номер технолгічної карти
Тираж
Тип продукту
Матеріал
Формат
Тип машини
Товаро-транспортна накладна (ключ пошуку Номер заявки)
Номер заявки
Дата отримання продукції
5) Опис системи в динаміці за допомогою мереж Петрі
Модель — це представлення, як правило, у математичних термінах найхарактерніших рис об'єкту або системи, що вивчається.
Для побудови складних систем обробки інформації та моделю вання асинхронних інформаційних потоків потрібна математична модель, зручна в описі керування роботою таких систем. Історично першою для такого моделювання використовувалася теорія автоматів. Автомати застосовують для моделювання послідовних алгоритмічних систем — ко ли система (автомат) послідовно переходить зі стану в стан відповідно до заданої функції переходу і здійснює наступний крок алгоритму.
Але існують і неалгоритмічні паралельні системи з недетермінованою поведінкою, в якій компоненти функціонують незалежно і взаємодіють час від часу. Прикладами таких систем є багатопроцесорні обчислюваль ні машини, паралельні програми, що моделюють паралельні дискретні си стеми, мультипрограмні операційні системи. Такі системи не описуються адекватно в термінах класичної теорії автоматів. Наприклад, неможливо описати ці системи за допомогою таких термінів, як стан автомату, гло бальна функція переходу.
Мережі Петрі (МП) це інструмент для математичного моделювання і дослідження складних систем. Мета представлення системи у вигляді мережі Петрі і подальшого аналізу цієї мережі полягає в отриманні важливої інформації про структуру і динамічну поведінку модельованої системи. Ця інформація може використовуватися для оцінки модельованої системи і вироблення пропозицій по її удосконаленню.
Мережі Петрі призначені для моделювання систем, які складаються з безлічі компонент, які взаєодіють між собою. При цьому компонента сама може бути системою. Діям різних компонент системи властивий паралелізм. Прикладами таких систем можуть бути обчислювальні системи, у тому числі і паралельні, комп'ютерні мережі, програмні системи, що забезпечують їх функціонування, а також економічні системи, системи управління дорожнім рухом, хімічні системи тощо.
Мережі Петрі притаманні такі риси:
МП використовується для опису модельованої системи, і це може бути застосовано для специфікацій (для побудови систем) або опису системи.
Поведінку МП можна проаналізувати як моделюванням (що еквівалентно виконанню програми та її налагодженню), так і формальнішими методами аналізу (що відповідає програмній перевірці).
Процес створення опису та виконання аналізу допомагає краще зро зуміти модельовану систему самому моделювальнику.
Мережі Петрі використовуються, як допоміжний інструмент аналізу в одному з підходів до проектування і аналізу систем. Тут для побудови системи використовуються загальноприйняті методи проектування. Потім побудована система моделюється за допомогою мереж Петрі, і модель аналізується. Якщо в ході аналізу у проекті знайдені недоліки, то з метою їх усунення проект модифікується. Модифікований проект потім знову моделюється і аналізується. Даний цикл повторюється доти, доки аналіз, що проводиться, не приведе до успіху.
Інший підхід передбачає побудову проекту одразу у вигляді мереж Петрі. Методи аналізу застосовуються для створення проекту, що не мають помилок. Потім мережі Петрі перетвориться в реальну робочу систему.
У першому випадку необхідна розробка методів моделювання систем мережами Петрі, а у другому випадку повинні бути розроблені методи реалізації мереж Петрі системами.
Мережа Петрі до до проекту “Система керування друкарнею”
6) Економічна характеристика проектного рішення
Метою даної роботи є розробка системи керування друкарнею. Ця система призначена для використання керівниками різних відділів друкарні для підвищення ефективності їх роботи та зниженню часових витрат. Розроблене рішення містить елементи ринкової та технічної новизни. По окремих характеристиках системи, розроблених аналогів на світовому ринку немає. Технічна новизна полягає в поєднанні різноманітних технологій в одній архітектурі.
Економічний ефект розробленої програми полягає у перекладанні значної частини роботи, яка виконується керівниками, на комп’ютерну систему, це підвищує продуктивність праці.
Потенційними споживачами розробленого рішення можуть бути керівники різних ступенів.
На світовому ринку присутні кілька конкурентів. Їхніми сильними сторонами можна вважати більш широку спеціалізованість.
Слабкими сторонами конкурентів можна вважати надвисоку ціну, застарілість технологій, що вони використовують, складність їхніх програм для користувача та залежність від платформи.
Як аналог до проектного продукту вибрано програмний продукт PrintingSoft.
До переваг розробленої системи над існуючою можна віднести:
система меню, діалогових вікон та підказок, призначених для здійснення взаємодії користувача з програмним середовищем та полекшення роботи працівника;
надання користувачу процедур, пов'язаних з відкриттям/збереженням файлів, розміщених на різних типах носіїв, підготовки даних при імпорті/експорті;
багатоплатформенність.
6.1. Розрахунок витрат на розробку та впровадження проектного рішення.
1) Витрати на розробку і впровадження програмного засобу (К) визначаються, як:
, (6.1)
де K1 - витрати на розробку програмного продукту, грн.;
K2 - витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію на ЕОМ, грн.
Витрати на розробку програмного засобу включають в себе:
витрати на оплату праці розробників ();
відрахування у спеціальні державні фонди ();
вартість додаткових виробів, що закуповуються ();
транспортно-заготівельні витрати ();
накладні витрати ();
інші витрати ().
Для проведення розрахунків витрат на оплату праці необхідно визначити категорії працівників, які приймають участь в процесі проектування, їх чисельність, середньоденну заробітну плату спеціаліста відповідної категорії та трудомісткість робіт у людино-днях (людино-годинах).
Для розробки підсистеми необхідні чотири спеціалісти-розробники, а саме:
системний аналітик(він же програміст);
програміст1;
Місячн6а заробітня платня працівників становить
системний аналітик(він же програміст) 2300 грн
програміст1 1800 грн
Денна заробітна плата і-ої спеціальності обчислюється за формулою
, (6.2)
де - основна місячна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
– місячний фонд робочого часу, днів (24 дні).
Отримаємо наступні значення денної ЗП розробників:
ЗПса = 2300/ 24 = 95,8(грн.)
ЗПпр = 1800/ 24 = 75(грн.)
Розрахунок витрат на оплату праці усіх розробників проекту обчислюємо за формулою:
(6.3)
де – чисельність розробників проекту і-ої спеціальності( чол.;
– час, витрачений на розробку проекту працівником і-ої спеціальності, дні;
– денна заробітна плата розробника і-ої спеціальності, грн.;
Таким чином, витрати на оплату праці розробників складають:
= 1*30*95,8+1*60*75 = 7374 (грн.)
Розрахунок витрат на оплату праці розробників проекту зводимо в таблицю 6.1.
Таблиця 6.1
Розрахунок витрат на оплату праці
Спеціальність розробника
К-сть розробників, чол.
Час роботи, дні
Денна ЗП розробника, грн.
Витрати на оплату праці, грн.
Системний аналітик
1
30
95,8
2874
Програміст
1
60
75
4500
Всього
7374
2) Витрати на оплату праці працівникам тягнуть за собою додаткові зобов'язання підприємства перед державними фондами обов'язкового страхування . Підприємство зобов'язане здійснювати відрахування до фондів:
Таблиця 6.2
Нарахування збору в Пенсійний фонд і внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЗДСС)
Вид платежу і підстава на нарахування
Об'єкт
Розмір ставки
Збір у Пенсійний фонд України
Фактичні витрати на оплату праці найманих робітників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати й інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до нормативно-правових актів України, крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування податку на доходи фізичних осіб.
33,2 %
Збір на ЗДСС у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
1,5 %
Збір на ЗДСС на випадок безробіття.
1,3 %
Збір на ЗДСС від нещасного випадку на виробництві, що призвів до втрати працездатності.
Страхові тарифи диференційовані по групах галузей економіки (видах робіт) і встановлюються відповідно до класу професійного ризику тариф (0,87%)
Отже, відрахування до державних фондів становлять:
= 7374*0,332 + 7374*0,0087+ 7374*0,013 + 7374*0,015 = 2718,7938 (грн.)
3) Розробка не вимагає придбання спецобладнання, тому розрахунок витрат на придбання спецобладнання для проведення експериментальних робіт проводитись не буде, тому =0.
4) Витрати на додаткові вироби, що закуповуються () (папір, дискети тощо) визначаються за їхніми фактичними цінами із врахуванням найменування, номенклатури та необхідної їх кількості в проекті. Вихідні дані та результати розрахунків оформлені у вигляді таблиці 6.3. Транспортно-заготівельні витрати () становлять 12 відсотків від суми витрат на додаткові вироби, що закуповуються.
Таблиця 6.3
Розрахунок витрат на куповані вироби
Найменування купованих виробів
Марка, тип
К-сть на розробку, шт.
Ціна за одиницю, грн.
Сума витрат, грн.
Сума витрат з врахуванням тран- загот. витрат,грн.
CD-RW
TDK
20
3
60
67,2
Папір
А4
10
20
200
224,00
DVD-RW
Verbatium
20
4,5
90
100,80
Ручки
Economix
10
2
20
22,4
Всього
414,4
5) Накладні витрати () проектних організацій включають три групи видатків: витрати на управління, загально-господарські витрати, невиробничі витрати. Вони розраховуються за встановленими 25% до витрат на оплату праці і складають:
= 0,25 * 7374 = 1843,5(грн.)
6) Інші витрати () відображають видатки, які не враховані в попередніх статтях витрат. Вони розраховуються за встановленими 8% до витрат на оплату праці і складають:
= 0,08 * 7374 = 589,92 (грн.)
Витрати на розробку проектного рішення обчислюємо за формулою:
(6.4)
Підставивши результати розрахунків, отримаємо:
К1 = 7374 + 2718,7938 + 0 + 1843,5 + 414,4 + 589,92 = 12940,6138 (грн.)
Витрати на відлагодження і дослідну експлуатацію підсистеми визначаємо з формули:
, (6.5)
де Sм.г. - вартість однієї машинної години роботи ПЕОМ, грн./год. (1,5 грн/год за даними Центру інформаційної підтримкм НУ “Львівська політехніка”);
tвід - кількість машинних годин (потрібно 60 годин машинного часу).
Отримаємо:
К2 = 60 * 1,5 = 90,00 грн.
Отже, витрати на розробку і впровадження програмного засобу:
К= 12940,6138 + 90,00 = 13030,61 грн.
Результати розрахунків зводимо в таблицю 6.4.
Таблиця 6.4
Кошторис витрат на розробку проектного рішення
Найменування елементів витрат
Сума витрат ,грн.
Витрати на оплату праці
7374
Відрахування у спеціальні державні фонди
2718,79
Витрати на експлуатацію ПЕОМ
90
Витрати на куповані вироби
414,4
Накладні витрати
1843,5
Інші витрати
589,92
Всього
13030,61
6.2. Визначення комплексного показника якості
Комплексний показник якості проектованої підсистеми визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:
, (6.6)
де - кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;
- коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом)
Ci - відносні безрозмірні показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої підсистеми і аналога за формулами:
або ; (6.7)
де , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.
З попередніх двох формул вибирається та, в якій збільшення відповідає покращенню показника якості проектованої підсистеми. Результати розрахунку зводимо в таблицю 6.5.
Таблиця 6.5
Визначення комплексного показника якості проектованої системи (аналога)
Показники
Числове значення показників, бали
Відносний показник якості, Сі
К-нт вагомості
qi
Ci ×qi
Аналог
Проект. прогр. продукт
1
2
3
4
5
6
1.Показники призначення
1.1. Середнійчас на реєстраію змовлення (хв.)
25
10
2,5
0,1
0,25
1.2. Одночасне обслуговування клієнтів (осіб)
1
1
1,00
0,05
0,05
1.3. Можливість розширення і модифікації функцій реєстрації
4
6
1,5
0,10
0,15
1.4. Графічне представлення результатів моделювання (%)
70
90
1,30
0,1
0,13
1.5. Використання графічних інтерактивних процедур вводу-виводу (%)
70
85
1,13
0,05
0,057
2. Показники надійності
2.1. Стійкість системи до некоректних дій при введенні вхідних даних (бали)
3
9
3
0,15
0,45
2.2. Робота під різними операційними системами, (бали)
2
5
2,5
0,1
0,25
2.3. Відповідність встановленим вимогам користувача (%)
60
89
1,48
0,05
0,074
3. Показники безпеки
3.1. Показник електробезпеки (бали)
5
5
1,00
0,05
0,05
4. Патентно правові показники
4.1 Коефіцієнт патентного захисту
1,0
1,0
1,00
0,02
0,02
4.2 Коефіцієнт патентної чистоти
1
0,7
0,70
0,02
0,014
5.2. Час, що витрачається на освоєння системи (год.)
12
3
4
0,07
0,28
5.3. Наявність розвинутої системи підказок (одиниць)
5
8
1,6
0,09
0,144
5.4. Інтуітивність інтерфейсу (бали)
4
8
2
0,05
0,1
Всього
1
2,02
Отже, комплекстний показник якості програмного продукту Пя=2,02.
6.3. Визначення експлуатаційних витрат
При порівнянні програмних засобів експлуатаційні одноразові витрати по проектному рішенню і аналогу включають вартість підготовки даних і вартість машино-годин роботи ПЕОМ.
, (6.8)
де - одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення (аналог), грн.;
- вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення (аналогу), грн.;
- вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення (аналогу), грн.
Річні експлуатаційні витрати визначаються з формули:
, (6.9)
де – експлуатаційні річні витрати проектного рішення;
- періодичність експлуатації проектного рішення (аналогу), раз/рік.
Вартість підготовки даних для роботи на ЕОМ визначаємо за формулою:
, (6.10)
де – номери категорій персоналу, які беруть участь у підготовці даних;
– чисельність співробітників і-ї категорії, чол.;
– трудомісткість роботи співробітників і-ї категорії, чол.;
– середньогодинна ставка робітника і-ї категорії з врахуванням відрахувань до державних цільових фондів, грн./год.
Середньогодинна ставка оператора визначається за формулою:
, (6.11)
де – основна місячна зарплата працівника і-ї категорії, грн.;
– коефіцієнт, який враховує збори до спеціальних державних фондів, (b=0, 3687);
– місячний фонд робочого часу, год.
Кількість робочих годин у місяці – 192 (24 дні по 8 год.).
Тоді середньо-годинна ставка для проектного рішення дорівнює:
Вартість підготовки даних для експлуатації проектного рішення:
(грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для проектного рішення згідно п.6.5 становлять 90,00 грн.
Отже, одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
= + 90,00 = 1352,4 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для проектного рішення складають:
(періодичність використання програмного засобу за дослідними даними становить приблизно 1280 раз/рік)
В(Е)П = 1352,4 * 1280 = 1731072 (грн.)
Для розробки проекту-аналога необхідно 2 розробники. Їх місячний оклад становить 2400 грн. і 2000 грн.
Тоді середньо-годинна ставка для аналога дорівнює:
Вартість підготовки даних для експлуатації аналога:
(грн.)
Вартість машино-годин роботи ПК для аналога визначено у п.6.5 і становить 45,00 грн.
Одноразові експлуатаційні витрати на проектне рішення складають:
= 1528 + 90,00 =1618 (грн.);
Річні експлуатаційні витрати для аналога складають:
(при періодичності використання аналогу за дослідними даними приблизно 1280 раз/рік)
В(Е)А = 1618 * 1280 = 2071040 (грн.)
Дані та результати розрахунків витрат на підготовку даних для експлуатації проектного рішення зведені у таблицю 6.6.
Таблиця 6.6
Розрахунок витрат на підготовку даних для роботи на ЕОМ
Категорія персоналу
Чисельність працівників і-ої категорії, чол
Час роботи працівників і-ої категорії, год
Середньогодинна ЗП працівників і-ої категорії, грн/год
Витрати на підготовку даних, грн
1
2
3
4
5
Проектне рішення
Системний аналітик
1
30
16,4
492
Програміст
1
60
12,83
769,8
Всього
1261,8
Аналог
Системний аналітик
1
35
17,1
598,5
Програміст
1
65
14,3
929,5
Всього
1528
6.4. Розрахунок ціни споживання проектного рішення
Ціна споживання (Цс) – це витрати на придбання і експлуатацію проектного рішення за весь строк його служби:
, (6.13)
де Цп – ціна придбання проектного рішення (аналогу) грн.:
- теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
(за весь час його експлуатації), грн..
, (6.14)
де – норматив рентабельності (20 %).;
– витрати на прив'язку та освоєння проектного рішення на конкретному об’єкті, грн., (оскільки жодних додаткових витрат на прив'язку та освоєння проектного рішення не потрібно, тому=0);
– витрати на доукомплектування технічних засобів на об'єкті, грн., (оскільки жодних витрат на доукомплектування технічних засобів не потрібно, тому=0);
– ставка податку на додану вартість (20 %).
Таким чином, ціна придбання проектного рішення дорівнює:
(грн.)
Теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення розраховується за формулою:
(6.15)
де - річні експлуатаційні витрати в t-ому році, грн.;
- строк служби проектного рішення, років;
- річна ставка проценту банків.
Якщо впродовж всього строку експлуатації =соnst, то :
, (6.16)
де PV – ставка дисконта на період Т, яка визначається залежно від процентної ставки (R) і періоду експлуатації (Т) .
При строкові служби проекту 4 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна =3,31
Отже, теперішня вартість витрат на експлуатацію проектного рішення
(грн.)
Тоді ціна споживання проектного рішення дорівнюватиме:
Цс(п) = + = 5748547,6(грн)
Ціна придбання аналога відома і становить приблизно:
Ца = 7362800,00 (грн.)
Аналогічно визначається ціна споживання для аналога. При строкові служби аналога 2 роки та процентній ставці банків 0,08 ставка дисконту буде рівна =1,78.
(грн.)
Ціна споживання проекту-аналогу становить:
(грн.)
6.5. Визначення показників економічної ефективності
1) Показник конкурентоспроможності:
(6.17)
2) Економічний ефект в сфері експлуатації, (грн.):
(6.18)
Eекс = 2071040 – 1731072 = 339968(грн.).
3) Економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
, (6.19)
Епр = – 5748547,6 = 5300703,6(грн).
Оскільки Епр>0 та Еекс>0 ,
Додатковий економічний ефект у сфері експлуатації, (грн.):
(6.20)
R – процентна ставка банку по депозитних рахунках.
де: Т – період служби розробленого проектного рішення (Т= 4 роки);
R=3,31*0,08=0,2648
Тоді
Еексд = 339968*(1+0,2648)0+339968 *(1+0,2648)1 +339968 *(1+0,2648)2 +339968 *(1+0,2648)3 = 1661703,96 (грн.)
4. Додатковий річний економічний ефект в сфері проектування, (грн.):
(6.21)
Eпрд = 5300703,6 *(1+0,2648) 4=13565035,92 (грн.)
Строк окупності витрат на проектування рішення:
(роки)
Результати розрахунків зводимо у таблицю 6.7.
Таблиця 6.7
Показники економічної ефективності проектного рішення
Найменування показників
Одиниця вимірювання
Значення показників
Аналог
Новий варіант
1. Капітальні вкладення
грн.
-
13030,61
2. Ціна придбання
грн.
5748547,6
3. Річні експлуатаційні витрати
грн.
2071040
1731072
4. Ціна споживання
грн.
5. Економічний ефект в сфері експлуатації
грн.
-
339968
6. Додатковий ефект в сфері експлуатації
грн.
-
1661703,96
7. Економічний ефект в сфері проектування
грн.
-
5300703,6
8. Додатковий ефект в сфері проектування
грн.
-
13565035,92
9. Термін окупності витрат на проектування рішення
роки
-
0,04
10. Коефіцієнт конкурентоспроможності
грн.
-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора