Захист робітників, службовців і населення у надзвичайних ситуаціях . Розрахункова робота з Інші. Робота № 521849

Захист робітників, службовців і населення у надзвичайних ситуаціях

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2004

Тип роботи:

Розрахункова робота

Предмет:

Інші

Група:

СКС-52

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет „Львівська політехніка” Кафедра Техногенно-економічної безпеки Розрахункова робота №2 „Захист робітників, службовців і населення у надзвичайних ситуаціях ” Варіант: 3 1.Теоретична частина 1.Вступ У відповідності з Міжнародним Реєстром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей. Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами. Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться: Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР. Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів. Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР. Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак. Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР. Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти. Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки. Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства. Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути: поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів; несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів; неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва; порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців; організаційні і людські помилки; пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки; акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб; зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання. Існує можливість виникнення значних аварій, якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин: заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень; пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск; розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження; полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання; витік хімічно небезпечних речовин із насосів; витік хімічно небезпечних речовин із труб, виконаних з непридатних матеріалів; руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову системи безпеки; помилки при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше. Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря. При попередньому прогнозуванні наслідків, за величину викиду речовини, приймається її вміст у найбільшій за об’ємом одиничній ємкості (технологічній, складській, транспортній чи іншій). Припускається, що при цьому ємкість руйнується повністю. Для сейсмонебезпечних районів завчасний розрахунок іде на загальний запас речовини, яка знаходиться в усіх ємкостях. При розливі рідких або скраплених вибухо-пожежонебезпечних речовин на підстілаючу поверхню вільно, товщина шару рідини приймається за 0,05 м по усій площі розливу. При розливі у піддон чи на обваловану поверхню, товщина шару рідини приймається на 0,2 м нижче висоти стінки (обваловки). 2.Оцінка хімічної обстановки. Визначають глибину зон можливого зараження Г. Для цього: Визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі: (т), (1.26.) де : К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (таблиця Д1) ; К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР (таблиця Д 1); К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря: при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0,23, при конвекції К5=0,08; K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця Д1); Q0 - кількість викинутої СДОР (т). 1.2. За таблицею Д3 визначають глибину зони первинної хмари Г1. Якщо значення Г1 не можна визначити безпосередньо з таблиці Д3, то використовують метод інтерполювання, згідно якого (км), (1.27.) де: Г1 - значення глибини зони первинної хмари при еквівалентній кількості речовини QE1 згідно формули (1.26.); - найближчі табличні значення еквівалентної кількості речовини, яким, згідно таблиці Д3, відповідають значення глибини зон первинної хмар Г11 і Г12 . 1.3. Визначають еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі. (т), (1.28.) де: K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (таблиця Д1); K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця Д2); K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини; d - густина СДОР, т/м3 (таблиця Д1); h - товщина шару СДОР, м (при вільному розливі h=0.05 м, при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2, де Н – висота обваловки або піддону в м [8]); K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т, (1.29.) де: N - час після аварії, год.; Т - тривалість випаровування речовини, год. (год), (1.30.) при Т<1, K6 приймається для Т = 1 год. 1.4. Для знайденої величини QE2 визначають глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця Д3), аналогічно як для Г1. Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру. 1.5. Повна глибина зони зараження Гп , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари СДОР, визначається за формулою Гп = Г12 +0,5 Г21 (км), (1.31.) де: Г12 = max {Г1 , Г2 }; Г21 = min {Г1 , Г2 }. 1.6. Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп ‘, що визначається за формулою (км), (1.32.) де: N - час від початку аварії, год; Vп - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця Д4). За істинну розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше значення з глибин Гп ‘ і Гп (Гпі = min{ Гп ‘ , Гп }). 2. Визначають площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР: (км2), (1.33.) де: ( - кутові розміри зони можливого зараження, град. (таблиця Д5). 3. Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою: (км2), (1.34.) де: K8- коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - K8=0.081, при ізотермії – K8=0.133, при конвекції - K8=0.235, таблиця Д4). 4. Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою: (год), (1.35.) де l - відстань від джерела зараження до заданого об'єкту (км). 5. Можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об'єкті визначаються з використанням таблиці Д11. 6. Час перебування людей у засобах індивідуального захисту (3І3) шкіри визначаються за допомогою таблиці Д14. 2.Вхідні дані 1) Кількість працюючих, що потребують захисту (чол) – 1350; 2) Тип викинутої в повітря СДОР на COCl2(фосген); 3) Кількість викинутої СДОР в повітря (т) – 175; 4) Відстань від підприємства (км) – 2,6; 5) Азимут вітру (град) – 235; 6) Швидкість вітру (м/с) – 4; 7) Ступінь вертикальної стійкості – інверсія; 8) Температура зовнішнього повітря – 20°С; 9) Час після аварії на ХНО (год) – 1,0; 10) Забезпечення працюючих ЗІЗ (%) – 100; 11) Товщина шару розлитої СДОР (м) – 0,05; 3.Розрахункова частина Досліджувана речовина – COCl2(фосген); 3.1. Визначаю глибину зони можливого зараження і його площу. Для цього необхідно обчислити: 1) Еквівалентна кількість речовини у первинній хмарі: К1=0,05 (з табл.Д1); К3=1 (з табл.Д1); К5=1 (бо ступінь вертикальної стійкості повітря - інверсія); Q0=175 т. К7 для температури повітря +20°С розраховується для первинної та вторинної хмари з табл.Д1: для первинної хмари: К7=1 для вторинної хмари: QE1 = K1* K3*K5*K7*Q0 = 0,05* 1*1*1*175 =8,75(m) 2) Еквівалентна кількість речовини у вторинній хмарі: К2=0,061 (з табл.Д1); К4=2 (з табл.Д2); К6 знаходиться з наступних співвідношень: K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т, N=1,0 год; h=0,05 м; d=1,432 т/м3 (з табл. Д1); = 0,59 год. У випадку для Т<1 приймаємо Т=1, тобто Т=1; Оскільки N=T (1,0=1), то K6=Т0.8= 10.8=1; 283,3(m) 3) Глибина зони зараження: Повна глибина зони зараження Г=ГI+0,5ГII; ГI=max{Г1;Г2}; ГII=min{Г1;Г2}; Визначаю з таблиці Д3 значення глибин зон можливого зараження Г1 та Г2 методом інтерполяції: Г1=5,83(км) Г2=45,21(км) Звідси визначаємо ГI=max{Г1;Г2}=45,21 (км); ГII=min{Г1;Г2}=5,83 (км); Г=ГI+0,5ГII=45,21 +0,5*5,83 =48,125 (км) Максимально можливе значенням глибини переносу повітряних мас: Vп=21 км/год (з табл.Д4); =1,0*21=21(км); За істинну розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше значення з глибин Гп ‘ і Г: Гпі = min{ Гп ‘ , Г }=21 км; 4) Площа зони зараження: Площа зони можливого зараження: φ=45° (з табл..Д5); =173 (км2) Площа зони фактичного зараження: К8=0,081 (з табл. Д4); = 0,081*441*1=35,7(км2) 5) Тривалість уражаючої дії СДОР (час повного випаровування): = 0,59год. 6) Час підходу хмари СДОР до заданого об`єкту: l=2,6 км; =0,65(год) 7) Можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об`єкті: Забезпечення людей протигазами є 100%. Використовуючи дані таблиці Д11 знаходжу, що на відкритій місцевості можливі втрати – 10%, а у простих сховищах та будовах – 4%. 8) Час перебування людей у засобах індивідуального захисту шкіри: Температура зовнішнього повітря – 20°С . Використовуючи дані таблиці Д14 визначаю, що час перебування людей у засобах індивідуального захисту шкіри – 0,8 год. 4.Графічна частина: Щоб побудувати графічний додаток визначу площу розливу і радіус розливу СДОР: Знаючи площу зони фактичного зараження, визначають розміри еліпса. Довжина еліпса рівна величині Гпі, а максимальна ширина b: 5.Висновки: в процесі виконання розрахунково-графічної роботи навчився розраховувати основні показники оцінки хімічної та радіаційної обстановки: еквівалентна кількість речовини у первинній та вторинній хмарі, глибина зони зараження, площа зони зараження, тривалість уражаючої дії СДОР, можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об`єкті. 6.Заходи по захисту населення Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногенного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження. На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, який можна забезпечити виконанням таких заходів: створення і підтримання у готовності системи оповіщення; накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання; планування заходів по евакуації; накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання; підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт; морально-психологічна підготовка робітників та службовців. 7.Основні заходи по попередженню викидів СДОР на хімічно небезпечних підприємствах Організаційні: Установка локальних (місцевих) автоматизованих систем виявлення зараження небезпечними речовинами навколишнього середовища і оповіщення про виникнення надзвичайної ситуації (НС) виробничого персоналу і населення, яке проживає в зонах можливого хімічного зараження й доведення до них інформації про порядок дій по сигналах оповіщення. Завчасне прогнозування зон заражень, руйнувань, пожеж при можливих метеоумовах і створення запасів по матеріально-технічному забезпеченню заходів по захисту й евакуації населення на випадок аварії. Постійно діючий контроль за викидами СДОР в атмосферу, скидами у водойми отруйних відходів, за концентрацією парів небезпечних речовин у повітрі робочих приміщень. Забезпечення виробничого персоналу засобами індивідуального захисту й зберігання їх на робочих місцях співробітників у постійній готовності до використання. Навчання виробничого персоналу правилам, засобам і прийомам захисту, само- і взаємодопомоги при можливих ураженнях і його періодичне тренування. Розробка інструкцій керівництву, черговим і командам ліквідаторів з викладенням їх обов`язків при НС, а також плану дій при НС. Інженерно-технічні: Обладнання ємностей, комунікацій і виробничих установок із СДОР автоматичними та ручними пристроями, які запобігають витіканню СДОР у випадку аварії (запобіжні клапани, клапани-відсікачі, терморегулятори, перепускні або скидаючі пристрої, тощо). Підсилення конструкцій ємностей і комунікацій із СДОР або влаштування над ними огорожі для захисту від пошкоджень уламками будівельних конструкцій при аварії (особливо на пожежо- і вибухонебезпечних об’єктах). Розміщення (будівництво) під сховищами із СДОР аварійних резервуарів, чаш, пасток і направлених стоків. Будівництво під сховищами з особливо небезпечними СДОР підземних резервуарів з водою для розчинення (зменшення концентрації) при аварійних витоках. Розосередження запасів СДОР, будівництво для них заглиблених або напівзаглиблених сховищ. Виготовлення розчинів СДОР за межами основних цехів; Створення запасів нейтралізуючих речовин в цехах де використовуються СДОР; Обладнання приміщень і промислових майданчиків системами виявлення аварій, засобами метеоспостереження і аварійною сигналізацією. Майданчики для перевалки СДОР, причали, залізничні колії повинні бути віддалені від житлових будівель та інших об’єктів не менш ніж на 250 м, а також обладнані пристроями для встановлення водяних завіс та системою локального оповіщення.

Розрахункова робота Інші

24.03.2013 20:03-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись