Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Кафедра Техногенно-економічної безпеки
Розрахункова робота №1
„Прогнозування радіаційної обстановки при аваріях
на об`єктах атомної установки”
Львів-2005
Вхідні дані
Вихідні дані для розв’язування задач по оцінці обстановки
при аварії на АЕС шляхом прогнозування.( реактор РБМК-1000)
№
варіанту
ТАВ
Тпоч
Троб,
год
Кільк. авар.
реакторів
Частка ви-
кинутих РР
Кпосл
V10,
м/с
RX,
км
Ддоп
бер
Хмар.
(бали)
22
10.00
12.00
12
1
30
5
7
10
5
4
3.Розрахункова частина
1. По таблиці 2.1. визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам і заданій порі доби. По умові: хмарність середня (4), день, швидкість приземного вітру V10=7 м/с.
Згідно таблиці 2.1. категорія стійкості Д - нейтральна (ізотермія).
2. По таблиці 2.2. визначаємо середню швидкість вітру Vср в шарі поширення радіоактивної хмари.
Згідно таблиці 2.2. для категорії стійкості Д і швидкості приземного вітру V10=7 м/с середня швидкість вітру Vср=10 м/с.
3. Згідно таблиці 2.5. для заданого типу ЯЕР (РБМК-1000) і частці викинутих РР (h=30 %) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх в масштабі у вигляді правильних еліпсів.
4. Виходячи із заданої віддалі об’єкту народного господарства (Rх=10 км) до аварійного реактора з врахуванням утворених зон забруднення встановлюєм, що об’єкт опинився на внутрішній межі зони “В”.
5. По таблиці 2.7. визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення (tф) після аварії (час початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкту). Для Rх=10 км, категорії стійкості Д і середньої швидкості вітру Vср=10 м/с, tф=0,3 год.
Отже, об’єкт через 0,3 год після аварії опиниться в зоні радіоактивного забруднення, що вимагає прийняття додаткових заходів захисту робітників і службовців.
6. По таблиці 2.11. для зони забруднення “В” з врахуванням часу початку робіт (Тпоч=2 год) і довготривалості робіт (Т=12 год) визначаємо дозу опромінення, яку отримають робітники і службовці об’єкту (особовий склад формувань) при відкритому розміщенні в середині зони “В”. Згідно таблиці 2.11. Дзони=54,2(бер). З врахуванням знаходження об’єкту на зовнішній межі зони “В” дозу опромінення визначаємо за формулою:
Допр.= (Дзони*Кзони)*(1/Кпосл.); (бер)
де Дзони=54,2 бер;
Кпосл=1 (згідно умови);
Кзони=1,8 (примітка до таблиці 2.10.).
Допр=54,2*1,8=97,6 бер
Розрахунки показують, що робітники і службовці об’єкту за 12 год робіт в зоні “В” можуть отримати дозу опромінення 97 бер, що перевищує гранично допустиму дозу Двст=3 бер.
7. Використовуючи дані таблиці 2.11. і формулу (1), визначаємо допустимий час початку роботи робітників і службовців об’єкту після аварії на АЕС при умові отримання Допр не більше 3 бер.
По формулі (1) визначаємо Дзони, що відповідає Допр=0,3 бер.
0,3=(Дзони*Кзони)*(1/Кпосл.)=Дзони*1,8;
Дзони=0,3*1,8=0,54 бер
Згідно таблиці 2.11. Дзони=0,54 бер при Т=12 год відповідає час початку робіт Тпоч=1 рік
Отже, робітники і службовці, щоб отримати дозу не вищу встановленої, можуть починати роботу в зоні і виконувати її на протязі 12 год не раніше ніж через 1 рік після аварії на АЕС.
4.Висновки: під час виконання розрахункової роботи засвоїв метод оцінки радіаційної небезпеки території та населення, при наданих параметрах: тип і потужність ЯЕР, кількість аварій ЯЕР, частка викинутих з ЯЕР РР, координати ЯЕР чи АЕС, астрономічний час аварії, метеоумови - швидкість вітру на висоті 10 м, напрям вітру, стан хмарного покриву, віддаль від об’єкта (району дії формувань) до аварійного реактора, час початку роботи робітників і службовців об’єкту (дії формувань), довготривалість дій (роботи), кратність послаблення потужності дози опромінення та розглянула засоби захисту населення в умовах радіаційної небезпеки.