Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оцінка хімічної небезпеки
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Цивільна оборона
Група:
СКС-52
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
НУ „Львівська політехніка”
Кафедра техногенно-екологічної безпеки
Розрахункова робота №2
з курсу „Цивільна оборона”
на тему:
„Оцінка хімічної небезпеки ”
Вступ
У відповідності з Міжнародним Регістром, у світі використовується в промисловості, сільському господарстві і побуті близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кількостях, в тому числі більше 500 речовин, які відносяться до групи сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) - найбільш токсичних для людей.
Об`єкти господарювання, на яких використовуються СДОР, є потенційними джерелами техногенної небезпеки. Це так звані хімічно небезпечні об`єкти (ХНО). При аваріях або зруйнуванні цих об`єктів можуть виникати масові ураження людей, тварин і сільськогосподарських рослин сильнодіючими отруйними речовинами.
Усього в Україні функціонує 1810 об`єктів господарювання, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку.
До хімічно небезпечних об’єктів (підприємств) відносяться:
Заводи і комбінати хімічних галузей промисловості, а також окремі установки і агрегати, які виробляють або використовують СДОР.
Заводи (або їх комплекси) по переробці нафтопродуктів.
Виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР.
Підприємства, які мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак.
Залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР.
Транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові і морські танкери, що перевозять хімічні продукти.
Склади і бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезинфекції, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
Склади і бази із запасами отрутохімікатів для сільського господарства.
Основними причинами виробничих аварій на хімічно небезпечних об`єктах можуть бути:
поломки деталей, вузлів, устаткування, ємностей, трубопроводів;
несправності у системі контролю параметрів технологічних процесів;
неполадки у системі контрою і забезпечення безпеки виробництва;
порушення герметичності зварних швів і з`єднувальних фланців;
організаційні і людські помилки;
пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного процесу, що може привести до виникнення вибухонебезпечної обстановки;
акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;
зовнішня дія сил природи і техногенних систем на обладнання.
Існує можливість виникнення значних аварій, якщо має місце витік (викид) великої кількості хімічно небезпечних речовин. Це може бути наслідком таких обставин:
заповнення резервуарів для зберігання вище норми при помилках в роботі персоналу і відмови систем безпеки, що контролюють рівень;
пошкодження вагона - цистерни з хімічно небезпечними речовинами або ємностей для їх зберігання внаслідок відмови систем безпеки, що контролюють тиск;
розрив шлангових з`єднань у системі розвантаження;
полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх зберігання;
витік хімічно небезпечних речовин із насосів;
витік хімічно небезпечних речовин із труб, виконаних з непридатних матеріалів;
руйнування обладнання внаслідок екзотермічних реакцій через відмову системи безпеки;
помилки при виготовленні деталей обладнання, втрата енергії, відмова у роботі машин та інше.
Головним фактором ураження при аваріях на хімічно небезпечних об`єктах є хімічне зараження місцевості і приземного шару повітря.
При попередньому прогнозуванні наслідків, за величину викиду речовини, приймається її вміст у найбільшій за об’ємом одиничній ємкості (технологічній, складській, транспортній чи іншій). Припускається, що при цьому ємкість руйнується повністю. Для сейсмонебезпечних районів завчасний розрахунок іде на загальний запас речовини, яка знаходиться в усіх ємкостях.
При розливі рідких або скраплених вибухо-пожежонебезпечних речовин на підстілаючу поверхню вільно, товщина шару рідини приймається за 0,05 м по усій площі розливу. При розливі у піддон чи на обваловану поверхню, товщина шару рідини приймається на 0,2 м нижче висоти стінки (обваловки).
Розрахункова частина
Вихідні дані. (варіант №28)
кількість працюючих, що потребують захисту – 1500 чол.;
тип викинутого в повітря СДОР на ХНО – F2 (фтор);
кількість викинутої СДОР в повітря – 150 т;
відстань від підприємства – 3 км;
азимут вітру -- 75°;
швидкість вітру – 4м/с;
ступінь вертикальної стійкості повітря – ізотермія;
температура зовнішнього повітря -- 25°;
час з моменту аварії на ХНО – 1год;
забезпечення працюючих ЗІЗ – 100%.
Алгоритм оцінки з розрахунками.
Визначаю глибину зон можливого зараження Г.
Визначають еквівалентну кількість речовини у первинній хмарі:
(т), (1)
де :
К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (таблиця Д1) ;
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР (таблиця Д 1);
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря:
при інверсії К5=1,
при ізотермії К5=0,23,
при конвекції К5=0,08;
K7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури (таблиця Д1);
Q0 - кількість викинутої СДОР (т).
Отже,
Коефіцієнт к71 визначаю методом інтерполяції:
Тобто к71 = 1.575, тоді
1.2. Визначаю еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:
(т), (2)
де:
K2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (таблиця Д1);
K4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру (таблиця Д2);
K6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії і тривалості випаровування речовини;
d - густина СДОР, т/м3 (таблиця Д1);
h - товщина шару СДОР, м (при вільному розливі h=0.05 м, при виливі у обваловку або піддон h = H - 0,2, де Н – висота обваловки або піддону в м [8]);
K6=N 0.8 при N<Т і K6=Т0.8 при N>Т, (3)
де:
N - час після аварії, год.;
Т - тривалість випаровування речовини, год.
(год), (4)
при Т<1, K6 приймається для Т = 1 год.
Отже,
Коефіцієнт к72 визначаю методом інтерполяції:
Тобто к72 = 1.5, далі визначаю к6:
1.3 За таблицею Д3 визначаю глибину зони первинної хмари Г1. Оскільки значення Г1 не можна визначити безпосередньо з таблиці Д3, то використовую метод інтерполювання, згідно якого
1.4. Для знайденої величини QE2 визначаю глибину зони вторинної хмари Г2 (таблиця Д3). Оскільки значення Г2 не можна визначити безпосередньо з таблиці Д3, то використовую метод інтерполювання, згідно якого
Отримані значення Г1 і Г2 - це максимальні значення зон зараження пер винною або вторинною хмарою, що визначаються в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
1.5. Повна глибина зони зараження Гп , що залежить від сумісної дії первинної і вторинної хмари СДОР, визначається за формулою
Гп = Г12 +0,5 Г21 (км), (5)
де:
Г12 = max {Г1 , Г2 }=32.8км
Г21 = min {Г1 , Г2 }=5.86км
Отже,
1.6. Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп ‘, що ви значається за формулою
(км), (6)
де:
N - час від початку аварії, год;
Vп - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступеню вертикальної стійкості повітря, км/год (таблиця Д4).
За істинну розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше значення з глибин Гп ‘ і Гп ,тобто
Гпі = min{ Гп ‘ , Гп }=24км
2. Визначаю площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою СДОР:
(км2), (7)
де:
( - кутові розміри зони можливого зараження, град. (таблиця Д5).
Отже,
3. Площа зони фактичного зараження Sф розраховується за формулою:
(км2), (8)
де:
K8- коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії - K8=0.081, при ізотермії – K8=0.133, при конвекції - K8=0.235, таблиця Д4).
Отже,
4. Час підходу хмари СДОР до заданого об'єкту залежить від швидкості пере носу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
(год), (9)
де:
l - відстань від джерела зараження до заданого об'єкту (км).
Отже,
5. Можливі втрати робітників і службовців на хімічно небезпечному об'єкті визначаються з використанням таблиці Д11 і є рівними :
на відкритій місцевості -- 10%;
в сховищах – 4%.
6. Час перебу вання людей у засобах індивідуального захисту (3І3) шкіри визначаються за допомогою таблиці Д14 і є рівним 0.5 год.
Графічний додаток.
Визначаю площу і радіус розливу:
Графічне зображення можливих зон хімічного зараження:
Підсумок.
Крім заходів загальнодержавного масштабу на об’єктах господарської діяльності також проводяться заходи, які дозволяють зменшити наслідки від НС, як природного, так і техногеного характеру, особливо дію вторинних факторів ураження.
На першому місці повинні бути питання захисту працівників та службовців, який можна забезпечити виконанням таких заходів:
створення і підтримання у готовності системи оповіщення;
накопичення фонду захисних споруд і підтримання їх у готовності до використання;
планування заходів по евакуації;
накопичення засобів індивідуального захисту та організація їх зберігання;
підготовка до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт;
морально-психологічна підготовка робітників та службовців.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора