ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………...…………3
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО ОЗНАК ДІЄСЛОВА СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ……………………………………………………….…...5
1.1 Граматична компетенція як одна із складових лінгвістичних
компетенцій…………………………………………………….……………5
1.2 Поняття та граматичні ознаки дієслова…………………………..……7
2 ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА МАТЕРІАЛІ ЧАСОВИХ ФОРМ АНГЛІЙСЬКОГО ДІЄСЛОВА………………………….…11
2.1 Методика формування граматичної компетенції у вивченні часових
форм англійського дієслова………………………………….....................11
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………....25
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ……………………………………………………..……27
ДОДАТКИ…………………………………………………………………...……29
ВСТУП
Серед пріоритетних напрямів державної політики в контексті інтеграції вітчизняної освіти до європейського та світового освітнього простору визначаються проблеми підвищення якості освіти, модернізації її змісту та форм організації навчально-виховного процесу, а також впровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій.
Поступово на зміну традиційній системі навчання приходить особистісно-орієнтоване, а традиційні методи замінюються інноваційними.
Становлення України як незалежної держави та її входження в
світове співтовариство вимагає оновлення змісту навчання іноземних мов як засобу міжнародної комунікації.
Англійська мова має статус провідної мови міжнародної політики, культури та науки. У зв’язку з цим інтерес до вивчення англійської мови постійно зростає.
Найбільш сенситивним до вивчення англійської мови (як і будь-якої іноземної) вважається шкільний вік, оскільки в ньому краще сприймаються та запам’ятовуються особливості нерідної мови. Оволодіння граматикою мови, що вивчається, є запорукою успішного вивчення іноземної мови.
Практика викладання англійської мови показує, що однією з найбільш складних граматичних тем для вивчення виступає тема видо-часових форм дієслова.
Проблема навчання учнівської молоді грамматики іноземної мови отримує осмислення в розвідках Л. Єфімова, Р. Карпової, Л. Каширіної, О. Коломінової, Н. Скляренко та інших науковців. У роботі Р. Карпової висвітлюється питання ефективності використання опорних схем у навчанні дієслова в англійської мови.
Дослідження Л. Каширіної присвячене питанням алгоритмізації грамматики сучасної англійської мови.
Предметом наукового пошуку О. Коломінової є розробка, упровадження та перевірка ефективності навчально- методичного комплекту з формування англомовної граматичної компетенції у вивчені дієслова в учнів загально-освітньої школи.
Науковий пошук Н. Скляренко спрямований на розв’язання проблеми систематизації і повторення іншомовного граматичного матеріалу в основній і старшій школі.
Утім, проведений аналіз наукової літератури показав, що проблема навчання учнів часових форм англійського дієслова, характеризується недостатньою теоретичною та методичною розробленістю, саме це й визначає актуальність теми дослідження.
Мета роботи: дослідити формування граматичної компетенції на матеріалі часових форм англійського дієслова.
Завдання:
- визначити теоретичні аспекти щодо визначення та граматичних ознак дієслова сучасної англійської мови;
- дослідити формування граматичної компетенції на матеріалі часових форм англійського дієслова.
Об’єкт дослідження: часові форми англійського дієслова на матеріалі підручника А.О. Мартиненко «Англійська граматика в таблицях» [10].
Предмет дослідження: формування граматичної компетенції на матеріалах часових форм англійських дієслів.
Методи дослідження: структурно-порівняльний, системний аналіз, узагальнення.
Структура роботи: дослідження складається зі вступу, 2 розділів, висновку та списку використаних джерел та додатку.
1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ГРАМАТИЧНИХ ОЗНАК ДІЄСЛОВА СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
1.1 Граматична компетенція як одна із складових лінгвістичних компетенцій
Труднощі оволодіння граматикою – очевидні мовні складнощі, з якими доводиться стикатися при вивченні або спілкуванні іноземними мовами. Наприклад, граматична категорія дієслова, багатьох європейських мовах, не співпадає в українській мові. І, навпаки, категорія роду, присутня в українській мові, або відсутня взагалі, або слова, що позначають один і той же предмет, мають різний рід в різних мовах (іменник «сонце» жіночого роду в німецькій мові має чоловічий рід у французькому і іспанському, середній рід в українській мові).
Лінгвісти пояснюють відмінності в граматичному стані мов відмінністю у сприйнятті світу в різних народів, відбитому в їх мовах. Вони вважають, що різниця в категоризації світу набагато глибша, ніж різниця в значенні слів.
Для подолання граматичних помилок, той, хто говорить іноземною мовою, повинен володіти граматичною компетенцією.
А. Бесс і Р. Порк’є визначають її як внутрішнє, невербалізоване знання граматичної системи мови, тобто типології форм, а також набору прескриптивних або дескриптивних правил, що відображають нормативні лінгвістичні уявлення про коректності /некоректності висловлювання/
Відповідно до такого розуміння граматичної компетенції, навчання граматиці відбувається в рамках комунікативного підходу, який передбачає, що засвоєння граматики іноземної мови відбувається в процесі вирішення комунікативних завдань, тобто при вживанні граматичних форм у мові. Нові граматичні форми повинні засвоюватися учнями в процесі багаторазового повторення їх у нових комунікативних ситуаціях.
При такому навчанні оволодіння граматикою відбувається шляхом відтворення та запам’ятовування форм, вживаних в мовних контекстах, формування граматичних представлень здійснюється шляхом пристосування мовних ситуацій під завчені форми. Недоліком комунікативного підходу є те, що засвоєння граматики відбувається тільки на підсвідомому рівні.
Розвиток когнітивної лінгвістики і психології визначило появу ще одного підходу до навчання граматики – концептуального.
Мета його в тому, що будь-яке висловлювання розглядається як складне явище, в контексті і з урахуванням стилістичних, узуальних та авторських особливостей, що реалізуються в тексті. Такі поняття, як правильно/неправильно, стають відносними, головними при аналізі висловлювання у з'ясуванні смислового та емоційного ефекту, якого прагнув домогтися автор висловлювання [17, c. 19].
На думку С. Страуса, Дж. Лі та ін. дослідників, які розробили концептуальний підхід до навчання граматики іноземної мови, граматика являє собою інструмент, що дозволяє учням виявити і усвідомити, одночасно індуктивно і дедуктивно, граматичні концепти та їх нюанси (наприклад , «завершеність», «припущення», «ціле», «частина», «відоме», «специфічне» тощо), а також способи їх кодування носіями мови в морфо-синтаксичних формах.
Таким чином, мета концептуальної граматики – підвищити якість розуміння і говоріння іноземною мовою, шляхом присвоєння смислового змісту використовуваних граматичних явищ, тобто граматичних концептів.
Граматичні концепти – це абстрактні представлення, ідеальні моделі, матеріально виражені в понятті, терміні і володіють набором істотних і другорядних ознак. Так, для концепту «визначеність» в англійській мові істотною ознакою буде однаковість уявлення про предмет розмови для мовця і слухача.
Отже, граматична компетенція – систематичне знання граматичних правил, словникових одиниць і фонології, які перетворюють лексичні одиниці в осмислене висловлення. Під лінгвістичною (мовної) компетенцією розуміється здатність конструювати граматично правильні форми і синтаксичні побудови, а також розуміти смислові відрізки в мові, організовані відповідно до існуючих норм іноземної мови, і використовувати їх у тому призначення, в якому вони вживаються носіями мови в ізольованій позиції.
Лінгвістична компетенція є основним компонентом комунікативної компетенції. Без знання слів і правил освіти граматичних форм, структурування осмислених фраз неможлива ніяка вербальна комунікація.
1.2 Поняття та граматичні ознаки дієслова
Дієслово в граматичній будові англійської мови займає абсолютно виняткове місце внаслідок широкої розгалуженості своєї системи і тієї великої ролі, яку дієслівні форми грають в побудові речення.
Дієслово в англійській мові - і за вагомістю, і за кількістю і за способами утворення граматичних форм - безумовно, центральна частина мови. За кількістю граматичних форм дієслово не має рівних собі частин мови в англійській мові.
Що ж стосується значення дієслів, то вони, згідно А. Суїта, позначають явища, їх дієслова можна розділити на:
- що позначають дію:
- що позначають процес:
- що позначають стан [11, c. 9].
Майже завжди можна визначити, чи є дане поняття дієслівним чи ні. А при поєднанні дієслова з займенником або з іменником виявляється, що дієслово придає поєднанню особливий характер завершеності і створює (більш-менш) закінчене висловлювання, чого не виходить при з'єднанні іменника чи займенника з прикметником або прислівником.
Дієслово дає життя реченню і тому особливо важливе при побудові речення. Речення майже завжди містить дієслово; поєднання ж без дієслова, що має закінчений характер, являють собою виключення. Деякі граматисти наявність дієслова вважають обов'язковою умовою для того, щоб це висловлювання можна було визнати реченням. Граматичне значення дії розуміється широко: це не тільки діяльність у власному розумінні цього слова, а й стан і просто вказівка на те, що даний предмет існує, що він відноситься до певного класу предметів [3, c. 34].
Таким чином, можна сказати, що система англійського дієслова прийнято називати найскладнішою граматичною структурою мови.
Граматичні категорії англійського дієслова є предметом численних робіт загального та спеціального характеру з теорії та історії граматичного ладу англійської мови. Дослідженням даної проблеми докладно займалися такі видатні дослідники-лінгвісти як Ільіш Б.А., Бархударов Л. С., Смирницький та багато інших.
Будучи однією з головних і проблемних частин мови, дієслово залучало і привертає увагу багатьох дослідників. Саме тому існують різні проблеми по вивченню даної частини мови, існують різні класифікації дієслів і погляди на систему видо-часових форм дієслова.
При зіставленні видів, часових форм, значні розбіжності не тільки у обсязі цих граматичних форм, але і самої сутності категорій.
Так, наприклад, у українській мові категорія виду відображає протиставлення доконаного і недоконаного виду, а англійськвй - вид - це протиставлення дії, що триває в часі, і дії, позбавленої ознаки тривалості, і наявність категорій зовсім не характерних для української мови – перфект, майбутній час з точки зору минулого тощо. Все це і багато іншого ставить дієслово на перше місце у вивченні англійської граматики.
Дієслово - це частина мови, яка називає дії або представляє стан, прояв ознаки, зміну ознаки і тому подібне як дії. У сучасній англійській мові дієслово має розвиненішу систему засобів словозміни і формоутворення, чим яка-небудь інша частина мови [12, c. 41].
Отже, дієслово - це повнозначна, самостійна частина мови, яка:
- означає дію - to build, to run;
- означає стан - to be, to sleep;
- означає відчуття- to feel, to smell;
- означає процеси мислення - to consider, to think.
Дієслово в англійській мові має найбільшу кількість форм.
Розглянемо в таблицю 1.1 граматичні ознаки дієслова [14, c. 67].
Таблиця 1.1
Граматичні ознаки дієслова
Примітка.* Дієслова ІІІ групи виступають абсолютними ознаками особової чи неособової форми дієслова
Часи дієслова (Tenses).
В англійській мові розрізняють чотири групи часових форм дієслова:
- Indefinite Tenses - неозначені часи;
- Continious Tenses - тривалі часи;
- Perfect Tenses - перфектні / доконані часи;
- Perfect Continious Tenses - перфектно-тривалі часи.
Як зазначає М. Блох: "Категорія часу є невід'ємною граматичною категорією, де особиста форма дієслова завжди висловлює тимчасове розмежування. Категорія часу має різні тлумачення різних вчених. Так, наприклад, у традиційній українській лінгвістиці граматичний час часто представлена в трьох формах, що складається з минулого, теперішнього і майбутнього форм [4, с. 67].
2 ФОРМУВАННЯ ГРАМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ НА МАТЕРІАЛІ ЧАСОВИХ ФОРМ АНГЛІЙСЬКОГО ДІЄСЛОВА
2.1 Методика формування граматичної компетенції у вивченні часових форм англійського дієслова
На початковому етапі вивчення англійського дієслова відбувається лише практичне ознайомлення з дієсловами. Діти дізнаються, що слова, які означають дії осіб і предметів, відповідають на запитання Що робити? Що робить? Що роблять? Що будеш робити? тощо - називається дієсловом.
Постановка цих питань фактично становить собою підготовчу роботу над часовим формами дієслова й формами однини (множини).
Формуючи в учнів загальне поняття про дієслово, систематично проводиться робота над усвідомленням учнями смислового значення дієслів і їх точними вживання. З цією метою організовувати спостереження учнів за використанням у слові дієслів синонімів і дієслів – антонімів, а також за вживанням дієслів у переносному теперішньому значенні.
Ознайомлення із видо-часовими формами дієслів рекомендується будувати за допомогою спеціальних таблиць видо-часових форм, у яких позначаються часові форми (Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect Continuous). У таблицях також доцільно використовувати переклад речень українською мовою.
Наприклад, розглянемо правильні та неправильні дієслова. За способом утворення форм минулого часу (Past Indefinite та Past Participle) англійські дієслова розподіляються на дві неоднакові групи: правильні (більшість дієслів) та неправильні.
Правильні дієслова утворюють форми Past Indefinite (V2) та Past Participle (V3) за допомогою закінчення –ed, яке додається до основи дієслова:
Таблиця 2.1
Правильні та неправильні дієслова
Примітка: *(літера «у» у середні слова перетворюється на «і»)
** Назви Past Participle та Participle II — синоніми.
Неправильні дієслова утворюють форми Past Indefinite та Past Participle за допомогою чергування літер у корені слова, або зовсім не змінюють своєї форми. За формою неправильні дієслова умовно поділяються на три групи:
І група: V0 = V2 = V3 cut-cut-cut (всі форми співпадають).
ІІ група: V0 V2 = V3 bring-brought-brought (форми V2, V3 співпадають).
ІІІ група: V0 V2 V3 write-wrote-written (всі форми різні).
Лише дієслова ІІІ групи можуть бути абсолютними ознаками присудка у реченні, вираженого дієсловом в Past Indefinite (V2).
Найбільш уживані неправильні дієслова наведено в додатку А.
Запропонуємо вправи для закріплення вивченого матеріалу.
Вправа 1. Напишіть дві форми (V2; V3) поданих неправильних дієслів:
cast, hold, meet, know, see, take, forget, come, become, shut, bet, bring, leave, put, pay, write, speak, rise, build, learn, deal, cost, set, do, make, give, go, lend, read, stand, swim, grow, get.
Вправа 2. Приведіть подані неправильні дієслова до словарної форми та перекладіть їх: chosen, ran, spoke, took, written, paid, said, drank, grew, became, bought, sold, went, began, did, made, had, built, taught, understood, knew, been, known.
Словосполучення із дієсловом-ядром в особовій формі — це завжди присудок, тип якого залежить від того, з якими частинами мови поєднується дієслово. Якщо дієслово поєднується з іншими дієсловами, то це — дієслівний присудок; якщо воно поєднується з іменником, прикметником, числівником, займенником, то це — іменний присудок.
Таблиця 2.2
Типи англійського присудка
Різниця між англійською та українською мовами найбільш проявляється в оформленні простого дієслівного присудка. Це зумовлюється тим, що майже всі зміни українського дієслівного присудка проходять усередині самого слова за рахунок його закінчень та чергувань. Англійський дієслівний-присудок змінює свою граматичну форму через поєднання допоміжних дієслів з однією із неособових форм смислового дієслова: Participle I (Ving), Participle II (V3/Ved) або основою дієслова (V0)*.
Таблиця 2.3
Оформлення простого дієслівного присудка
Примітка. *Виняток становлять: Present Indefinite Active (V0, VS); Past Indefinite Active (V2).
Далі розглянемо допоміжні дієслова. Допоміжні дієслова to be, to have, shall, will, to do входять до складу видо-часових форм англійського простого дієслівного присудка (крім дієслова to do, який бере участь у творенні питальної і заперечної форми дієслова в Present і Past Indefinite Active). Будучи першим елементом присудка, допоміжні дієслова узгоджуються з підметом в особі і числі і змінюються в часі: Present, Past, Future, Future in the Past. Дієслова to be, to have, to do, shall, will у функції допоміжних дієслів виступають ознаками присудка, і в якості його перших елементів узгоджуються з підметом у особі та числі і ніколи не перекладаються.
Таблиця 2.4
Допоміжні дієслова
Замість обведених займенників, можуть вживатися іменники в однині і в множині:
1) he — my brother; she — my sister; it — the University; 2) they — the students.
Наведемо вправи: Заповніть пропуски відповідною формою допоміжного дієслова.
1. I … drinking milk (were, is, are, am). 2. He … taken the book (were, have, are, has). 3. We … talking (has, is, are, am). 4. It … getting dark (were, have, are, is). 5. She … miss the train (shall, were, are, will). 6. … you work at the plant? (is, does, do, shall). 7. I knew that they … come again (am, has, was, would).
Видо-часові форми простого дієслівного присудка наведено у таблиці 2.5.
Таблиця 2.5
Видо-часові форми простого дієслівного присудка
Примітка.* Дієслово у формі Past Indefinite Active (V2) може перекладатися українським дієсловом доконаного виду (що зробив?) при наявності в реченні обставинних слів типу «вчора».
** Дієслово у формі Future Indefinite Active (shall V0, will V0) може перекладатися українським дієсловом доконаного виду (що зробить?) при наявності в реченні обставинних слів типу «завтра».
Всередині великих прямокутників (крім Past та Present Indefinite Active) розташовані менші прямокутники з «вусиками» вгору та вниз, в яких знаходяться допоміжні дієслова: am, is, are, was, were, have, has, had, shall, will, загальні як для форми Active (вгорі), так і для форми Passive (внизу): Крім вказаних допоміжних дієслів у таблиці використовуються неособові форми дієслова to be: be, being, been, а також ряд умовних позначень: V0 — (write, ask); Vs — (writes, asks); V2 — (wrote, asked); V3/Ved — (written, asked); Ving — (writing, asking).
Таблиця 2.5
Таблична форма дієслова
Вгорі і внизу великого прямокутника розташоване питання, на яке відповідає ця видо-часова форма.
Нумерація питань, а отже, і видо-часових форм, іде зліва направо по горизонталі: 1) Що він робив учора? 2) Що він робить звичайно? 3) Що він буде робити завтра? і (т.д.)
Наявність як слів, так і умовних позначень свідчить про те, що видо-часова форма дієслова в табличному варіанті являє собою поєднання як змінних, так і постійних величин: постійними є всі допоміжні дієслова (особові форми та неособові форми), а змінними — всі умовні позначення. Якщо замінити умовні позначення будь-яким смисловим дієсловом (наприклад, дієсловом to ask), тоді таблиця буде являти собою систему всіх видо-часових форм даного дієслова (англійський простий дієслівний присудок має 42 форми).
Розглянемо видо-часові форми дієслова «to ask» (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Видо-часові форми дієслова «to ask»
Для того щоб перекласти англійський або український присудок за допомогою таблиці, треба дотримуватися послідовності дій, показаних в поданому алгоритму. Алгоритм перекладу англійського простого дієслівного присудка українською мовою наведено у додатку Б.
Вправа 4. Напишіть дієслова в позначених видо-часових формах (у ІІІ особі однини (he)) та перекладіть їх українською мовою за допомогою таблиці 2.5.
1. Present Indefinite Active: to say, to sell, to see, to throw
2. Present Continuous Active: to write, to begin, to eat, to swim
3. Present Perfect Active: to go, to learn, to feed, to bring
4. Present Perfect Continuous Active: to read, to sit, to sleep, to build
5. Past Indefinite Active: to find, to pay, to say
6. Past Continuous Active: to swim, to read, to melt
7. Past Perfect Active: to sell, to sing, to take
8. Past Perfect Continuous Active: to drink, to build, to learn
9. Future Indefinite Active: to meet, to go, to make
10. Future Continuous Active: to eat, to drink, to swim
11. Future Perfect Active: to cut, to shut, to put
12. Future Perfect Continuous Active: to clean, to read, to write
Розглянемо особливості перекладу видо-часових форм англійського простого дієслівного присудка в порівнянні з українським присудком. Кожна видо-часова форма англійського дієслова містить вказівку на час дії (Present — теперішній; Past — минулий; Future — майбутній); стан (Active — активний; Passive — пасивний); передування іншій дії чи моменту часу (Perfect — завершеність); продовженість дії (Continuous — незакінченість).
Оскільки в українській мові категорії Perfect та Continuous відсутні, то при перекладі англійського дієслова в одній із цих форм в українському реченні широко використовуються різні обставинні слова і словосполучення, яких у англійському реченні, що перекладається, може й не бути.
Таблиця 2.7
Особливості перекладу видо-часових форм англійського простого дієслівного присудка
Вправа 5 Заповніть пропуски необхідними видо-часовими формами дієслова. Перекладіть речення українською мовою.
1. Where are they? They … trees. They … them since morning. They always … trees in October. They already… several trees this year. a) plant; b) are planting; c) have planted; d) have been planting. 2. She … her music lesson now. She usually … her music lessons twice a week. a) has; b) is having. 3. He … an English book. He … it for three hours. He … one chapter. He … regularly one chapter a day. a) reads; b) is reading; c) has been reading; d) has read. 4. Where is he? He … dinner. He usually … dinner at this time. a) has; b) is having; c) has been having.
Модальні дієслова must, can (could), may (might), should, ought to, need (not), would означають не дію, а відношення до дії і передають наказ, пораду, дозвіл, заборону, необхідність, готовність, можливість дії. Вони також можуть виражати оцінку можливості чи імовірності дії. Модальні дієслова не змінюються і мають лише одну форму (крім модальних дієслів: can-could, may-might). Система модальних дієслів та модальних відношень у англійській мові не співпадає з аналогічною системою в українській мові і тому для передачі значень англійських модальних дієслів українською мовою використовуються, крім модальних дієслів, слова і словосполучення прислівникового характеру: звичайно, безсумнівно, певно, напевно, може бути, бажано, слід, обов’язково, можливо, невже та ін. Вибір перекладу англійських модальних дієслів залежить від того, яка форма інфінітива стоїть після них, а також від контексту, в якому це модальне дієслово вживається (табл. 1.8).
Таблиця 1.8
Модальні дієслова
Вправа 6. Перекладіть речення з модальним присудком українською мовою.
1. We can see, hear, smell, taste and touch. 2. You must return these books tomorrow. 3. Can I see you home? 4. You need not do it today, you can do it tomorrow. 5. You must not argue about it. 6. We ought to think about other people. 7. Can you tell me what this is? 8. You ought to know that. 9. The children should learn figure skating. 10. You should not be ashamed. 11. May we stay here? 12. He can say nothing. 13. You must be back in a week. 14. She can play the piano and the violin.
Розглянемо засоби вираження часових відношень в модальному присудку. Однією з ознак присудка є вказівка на час виконання дії (теперішній, минулий, майбутній), що завжди виражається в англійському присудку його першим елементом. Оскільки в якості першого елемента модального присудка виступають модальні дієслова, які мають тільки одну, незмінювану форму, крім дієслів can (could), may (might), то для вираження часових відношень у модальному присудку вживаються наступні засоби:
1) зміна форми модального дієслова: can — could, may — might;
2) вживання еквівалентів модальних дієслів: can, may, must;
3) вживання після модального дієслова різних форм інфінітива.
Еквівалентами (рівнозначними) модальних дієслів can, may, must виступають такі словосполучення:
must — to have to; to be to
can — to be able to
may — to be allowed to
які вживаються у майбутньому та минулому часі. Припустимо вживання еквівалентів і в теперішньому часі.
Таблиця 1.9
Еквіваленти модальних дієслів
Примітка: * переклад дається лише для ІІІ особи однини: «he» (він).
Вправа 7. Перекладіть еквіваленти модальних дієслів, подані в дужках, англійською мовою. Перекладіть речення українською мовою.
1. He (довелося) say something. 2. They agreed that one who would come first (повинен буде) reserve seats for the rest. 3. I (міг) do sums better than my school friends. 4. We think that he (зможе) substitute for you. 5. Remember, that we (повинні) be at this place not later than eight. 6. He (доводиться) sit up late with his work. 7. You (доведеться) leave at four to catch the train. 8. You (можете) do it for him. 9. (Можу) I ask you to explain the rule once more? 10. You (зможете) start immediately. 11. She (доведеться) do it again.
Переклад дієслова to have залежить від того, яким дієсловом воно виступає у реченні: повнозначним; модальним (еквівалент модального дієслова must); допоміжним (бере участь у творенні видо-часових форм: Perfect Tense, Perfect Continuous Tense).
Таблиця 1.10
Примітка. * Форми дієслова to have: have, has, had, shall have, will have.
Вправа 8. Перекладіть речення українською мовою, беручи до уваги функцію дієслова to have.
1. The house had a green roof. 2. The book has a lot of pictures in it. 3. She had to stay home because she did not feel well. 4. We shall have to write a translation on Monday. 5. We do not have to get up early on Sunday. 6. They have made a lot of mistakes. 7. He has dinner in the canteen. 8. She has to wear glasses. 9. The country has a lot of lakes. 10. The shoes had high heels. 11. I had not been given enough time. 12. We have enough food at home. 13. My friend had to cook dinner because his wife was away. 14. They have cleaned the house. 15. I had been looking for my exercise-book for half an hour before I found it under the paper.
Переклад дієслова to be залежить від того, яким дієсловом воно виступає у реченні: повнозначним; модальним (еквівалент модального дієслова must); допоміжним (бере участь у творенні видо-часових форм Continuous, а також форм Passive Voice).
Таблиця 1.11
Примітка. * Форми дієслова to be: am, is, are, was, were, shall be, will be.
Вправа 9. Перекладіть речення українською мовою, беручи до уваги функції дієслова to be.
1. What was to be done? 2. The landscape was breath-taking. 3. The pills are for sleeping. 4. The fellow is brainy. 5. The tea-party will be in the garden. 6. The quests were welcome. 7. They were to start on Wednesday. 8. We are to get there before the others. 9. It is possible to buy it now. 10. I am going to wear a new dress for the party tonight. 11. What are you going to do next? 12. It was snowing yesterday. 13. I was sitting by the fire when somebody knocked at the door.
Отже, на закінчення, треба відзначити, що при вивченні видо-часової форми системи англійського дієслова доцільно використовувати системно-діяльнісний підхід, що дозволяє сформувати у учнів міцні мовленнєві навички розрізнення змісту аспектів англійського дієслова та вибору того, який є адекватним до запропонованої мовленнєвої ситуації у процесі спілкування.
Необхідно виділити 3 основні етапи у формуванні мовленнєвої граматичної навички у даній ситуації:
- Формування граматичних знань та первинних умінь вживання окремих видо-часових форм;
- Формування навички вживання окремих видо-часових форм в усному та письмовому мовленні;
- Удосконалення мовленнєвої граматичної навички.
В результаті опрацювання тем, учні повинні розуміти зв'язок та відношення між Present Indefinite та Present Continuous, Past Indefinite та Present Perfect у системі видо-часових форм англійського дієслова та вміти чітко виділяти інваріантні та диференціальні ознаки даних форм. Для граматичної компетенції учнів необхідно підбирати такі ситуації та завдання до вправ, які включають в себе контрастне вживання видо-часових форм. Інструкції до вправ можна та доцільно подавати на англійській мові.
Узагальнення матеріалу повинно проводиться із використанням таблиць, схем, мовленнєвих ситуацій і вправ на закріплення матеріалу та закінчується оцінкою вчителя виконанням граматичного тексту.
ВИСНОВКИ
В основі граматичної категорії часу лежать поняття часу і простору, які постійно розвиваються, відбивають об’єктивно реальний час і простір. Однак людські уявлення про простір і час відносні, отже, граматичні форми часу також фіксують відносний характер цих уявлень.
Поняття моменту мовлення трактується по-різному. Оскільки момент мовлення з логічної точки зору не обов’язково відноситься до теперішнього часу, були висловлені пропозиції розглядати його як тривалий час, здатний охопити логічну межу, що безперервно пересувається разом з дією і одержує перспективу в майбутньому.
Категорія часової віднесеності належить до специфічних дієслівних категорій англійської мови і не має прямих формальних категоріальних відповідників в українській мові. Перфектне значення форм дієслів в українській мові встановлюється здебільшого описово на основі уточнюючих слів або узгоджуваністю з іншими часовими формами
В англійській мові дії, що відбуваються у теперішньому часі, можуть виражатися також формами Present Perfect Continuous як такі, що почалися в минулому і продовжуються у теперішньому часі. В українській мові їм відповідають форми теперішнього часу з відповідними лексичними актуалізаторами значення тривалості.
Майбутній час в англійській та українській мовах виражає дії, що відбуваються після моменту мовлення. В структурному плані в англійській мові він представлений аналітичними формами Future Indefinite, Future Continuous, Future Perfect і Future Perfect Continuous. В українській мові він виражається синтетичними і аналітичними формами.
Минулий час в англійській та українській мовах показує, що дія відбулася або відбувалася до моменту мовлення. В українській мові виділяють минулий час дієслів. Форми минулого часу передають одночасно і факт здійснення дії в минулому, і актуальність результату в момент мовлення.
В англійській мові їх відповідниками виступають форми Past Indefinite, Present Perfect, Past Perfect і оказіонально Past Continuous та Past Perfect Continuous.
Форми Perfect Continuous не передають завершеності дії, але і не вказують на її незакінченість. Отже, форма в собі не містить значення закінченості чи незакінченості. Як і у випадку неперфектних форм, форми Perfect Continuous мають значення однократної, локалізованої дії, яка не досягла, або взагалі не має межі, та неоднократної, локалізованої дії, що досягла або не досягла межі в кожному окремому акті.
Для граматичної компетенції учнів необхідно підбирати також ситуації та завдання до вправ, які включають в себе контрастне вживання видо-часових форм, також доцільно використання таблиць, схем, мовленнєвих ситуацій і вправ на закріплення матеріалу.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Бархударов Л.С., Штелінг Д.А. Граматика англійської мови. – М.: Вища школа, 1973 р. – 327 с.
Блох М.Я. Теоретичні основи граматики. – М.: Просвіта, 1986 р. – 293 с.
Барышников Н.В. Теоретические и практические аспекты преподавания иностранных языков и культур в различных условиях //. – Пятигорск:ПГЛУ, 2002. С – 4.
Воронина Г.И. Современное состояние преподавания иностранных языков в средней школе и основне направления деятельности по обновлению содержания обучения данному предмету // Иностранные языки в школе. – 1991. - №3. С-17.
Гез И.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А., Фоломкина С.К., Шатилов С.Ф., Методика обучения иностранным языкам в средней школе. М.,1992. – 412с.
Есперсен О. Философия грамматики. М., 1978. – 404с.
Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учебник для вузов. Изд. второе, доп., испр. и перераб. – М.: «Логос», 2001.- 384с.
Комков И.Ф. Методика преподавания иностранным языкам. – М.:Просвещение,1992. – 386 с.
Ляховицкий М.В. Методика обучения иностранным языкам. – М.: Логос, 1993. – 189 с.
Мартиненко А.О підручник «Англійська граматика в таблицях». Издательство: КНЕУ Год издания: 2006. – 258 с.
Миролюбов А. А., Парахина А. В Общая методика преподавания иностранных языков. – М.: Просвещение, 1995. – 277 с.
Паращук В.Ю.,