Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Легкая атлетика
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Фізичне виховання
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………….……………………….3
1. Споруди для занять з легкої атлетики. Стандарти та особливості………….4
2. Аналіз методики навчання бігу на середні та довгі дистанції…………..…..9
3. План-конспект заняття з легкої атлетики в дошкільних закладах…………16
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…22
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………..……23
ВСТУП
Легка атлетика є одним з популярних занять у світі. Заняття цим видом спорту є важливим засобом фізичного виховання, займають одно з перших місць по своєму характеру рухових дій.
За останнє двадцятиріччя наука про спорт, у тому числі і теорія і методика бігу, почала розвиватися швидкими темпами. Якщо раніше вона в основному займала пояснювальну функцію і мало допомагала практиці, то нині її роль істотно змінилася.
Спортивні змагання – це вже не просто індивідуальні поєдинки і не лише змагання команд, це передусім демонстрація сили і уміння спортсмена, високого тактичного мислення викладача-тренера.
Кожен, хто починає займатися легкою атлетикою, ставить перед собою певну мету: один хоче стати чемпіоном, інший - просто сильніше і витриваліше, третій прагне за допомогою ходьби на лижах схуднути, четвертий – зміцнити волю.
І усе це можливо. Треба лише регулярно, не роблячи собі поблажок і скидок, наполегливо тренуватися.
Біг включає декілька самостійних видів спорту: спринт, стаєр, легка атлетика, п'ятиборство, а також і інші. По цих видах спорту є правила проведення змагань і передбачено привласнення розрядів і звань відповідно до вимог Єдиної спортивної класифікації.
Це стимулює систематичні заняття і ріст спортивних досягнень бігунів. Названі види бігу включені в програми чемпіонатів і Кубків світу, Олімпійських ігор.
1. СПОРУДИ ДЛЯ ЗАНЯТЬ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ. СТАНДАРТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ.
Спортивні споруди, окремі будівлі і комплекси споруд, призначені для оздоровчих і учбово-тренувальних занять, а також змагань по різних видах спорту.
Розглянемо відкриті споруди для легкої атлетики.
Бігові доріжки являють собою площинні споруди, що мають спеціальне планування, покриття, розмітку, устаткування і призначені для бігу на різні дистанції.
Доріжки для бігу можуть бути прямими і замкнутими, в плані їхньої конструкції. Покриття може бути водопроникненим (наприклад, у гаревих доріжках) і водонепроникненим (у гумово-битумних або тартанових доріжках).
Габарити бігових доріжок.
1. Пряма бігова доріжка повинна мати конструктивну довжину 130м (при дистанції бігу 100 і 110м з бар'єрами) і 75-80м (при дистанції бігу 60м). Можна побудувати також прямі бігові доріжки меншої довжини 40 і 60м для розучування старту і стартового розгону і для контрольних змагань у "скороченому" спринті.
Загальна ширина прямої доріжки залежить від кількості бігових смуг; ширина однієї смуги 1,25м. Смуги бігової доріжки відокремлюються друг від друга білими лініями шириною 5см. Лінія праворуч від бігуна входить у ширину смуги. Поверхня бігової доріжки в напрямку бігу повинна бути горизонтальною (максимально припустима величина ухилу 0,001). Поперечний ухил бігової доріжки не повинний перевищувати 0,01 (для будь-яких покрить).
2. Замкнута бігова доріжка складається з прямих ділянок і поворотів (віражів). Бігові доріжки по способах обрису віражів бувають: прямокутними, коробовими, поліцентричними й одноцентровими.
А) Прямокутні бігові доріжки поширені, наприклад, в Англії на футбольних стадіонах і служать для тренувань і розминок футболістів. Радіус віражу такої доріжки не перевищує 10м, швидкий біг по віражу тут не можливий, тому для тренувань і змагань легкоатлетів вони не придатні. Прямокутні бігові доріжки можна будувати на комплексних фізкультурних площадках і на площадках для загальної фізичної підготовки, тобто на спорудах, де не проводиться спеціальних тренувань легкоатлетів.
Б) Коробова бігова доріжка довжини 400м уперше була побудована до Олімпійських ігор у Швеції в 1912р. До 1939р такі доріжки будувалися у Москві 1928р, Києві 1929р, Ленінграді 1927р, Тбілісі 1934р. Коробова доріжка найчастіше мала наступні розміри: довжина 400м, прямий відрізок 98,58м, великий радіус 48м, малий радіус 24м. Така доріжка обрамляла футбольне поле розміром 105 х 70м.
В) Поліцентрична (італійська) бігова доріжка маловіражна, описана двома радіусами довжиною 60 і 30 м. На поліцентричній доріжці 2/3 шляху приходиться бігти по віражах, що дуже незручно для бігунів.
Г) Одноцентрова бігова доріжка є в даний час найпоширенішою. У країні такі доріжки будують починаючи з 1939р, коли був уведений проект стандартного спортивного ядра, що включав футбольне поле розміром 104 х 69м і 400-метрову доріжку навколо його.
Геометричні параметри бігових доріжок залежать від розмірів футбольних полів. Тому в нашій країні по діючих нормах рекомендується будувати 400-метрові одноцентрові бігові доріжки в яких довжина прямого 86м, радіус віражу 36м.
Ці доріжки більш зручні для бігу чим багатоцентрові (утрата швидкості бігу на віражі таких доріжок менше, ніж на віражі багатоцентрових). На зменшених полях, а також на шкільних спортивних полях дозволяється обладнати доріжки довжиною 333,33м (радіус віражу 27м); 250м (радіус віражу 18м); 200м (радіус віражу 16м).
Конструкція бігових доріжок і їхнє будівництво.
1. Водонепроникні бігові доріжки з покриттям зі спеціальних сумішей (гареві,коксогареві, керамічні й інші). Конструкція їх залежить від гідрогеологічних і кліматичних умов будівництва.
Особливо важко зводити бігові доріжки в районах з великою кількістю опадів і глинистих ґрунтів. Глинистий ґрунт всмоктує вологу, набухає і стає водонепроникним і маломіцним.
Великою щільністю, міцністю і малою водопроникністю володіють скельні ґрунти.
Піщані ґрунти сипучі, водонепроникні і ті, що мало стискаються. Вони найбільш сприятливі для будівництва бігових доріжок і більшості інших площинних спортивних споруд.
2. При конструюванні біговими доріжками варто знати значення окремих конструктивних шарів і властивості матеріалів, що при цьому використовуються
Перший шар (знизу) - це підстава на ґрунті, що підстилає, товщина якого 5-12см, склад: щебінь, гравій, шлак (40-70мм) або грубозернистого піску. Цей шар є фундаментом із дренувальним водопроникним прошарком.
Другий шар є проміжним (пружним). Для нього використовують кам'яновугільний шлак (10-12мм). Цей шар додає конструкції еластичність.
Третій шар є пружновологомістким. На його будівництво йдуть м'які, добре фільтруючі вологу матеріали (лігнін, обпилювання, торф, хлоп'я кордного волокна, відходи хімічного походження і поліетиленового виробництва).
Четвертий шар - це покриття виготовлене зі спеціальної суміші. За назвою основних компонентів цього шару визначається і назва доріжки. Покриття повинне бути міцним, пружним, водопроникним, атмосферостійким, гігієнічним і економічним.
Класифікація бігових доріжок.
1. Гарієва доріжка (при нормальній вологості 15-20%) є досить пружною і цілком придатною для швидкого бігу. Однак вона не довговічна, мало гігієнічна і не економічна в експлуатації. Будівництво таких доріжок різко скоротилося.
2. Коксогарієва доріжка є більш в'язкою чим гарієва. Вона більш придатна для спринтерського бігу. Цей тип покриття довготриваліший чим гареві, але і дорожче.
3. Пиритогарева доріжка - тверда, більш придатна для спринтерського (нетривалого, динамічного і швидкого) бігу.
4. Коксопирито-гарева доріжка - нормально-пружна, відносно проста в експлуатації і більш довговічна. Вартість її вище, ніж гаревої.
5. Керамічна доріжка - дуже довговічна й атмосферостійка. Вона відрізняється вигідними архітектурними якостями і не вимагає частих капітальних ремонтів.
Гумово-битумні й асфальто-гумові покриття. Їх суміші містять асфальто-в'яжучі речовини (бітум і мінеральний порошок), а як заповнювачі пісок і дроблений гум (гумову крихту).
Гумово-бітумні суміші складаються з в'язкого компонента - бітуму і заповнювачів - піску і дробленої гуми (крихти).
Пісок головний компонент суміші, що забезпечує її щільність і міцність; кращим вважається середнє зернистий пісок.
Гумова крихта додає покриттю пружність. Найбільш придатна фракція 1-3мм. Більш велика крихта погіршує якість укладання і знижує опірність покриття різним впливом.
Наповнювач застосовується для ущільнення суміші: він знижує водопроникність і чутливість до температурних змін. У якості наповнювача використовують вапняний порошок, цементний пил, цегельний порошок, мінеральні матеріали.
Бітум є органічною в'язкою речовиною. На практиці застосовуються бітуми марок БН-2, БН-3, БН-4. В міру збільшення марки бітуму підвищується температура його розм'якшення і падає його розтяжність, тому при будівництві бігових доріжок у північних і центральних районах застосовують бітум БН-2 і БН-3, а в південних БН-3 і БН-4.
Бігові доріжки із синтетичним покриттям.
Синтетичні матеріали для покрить мають володіють необхідними дефармативними властивостями, вони міцні, гігієнічні, мають гарний вигляд. Покриття із синтетичних матеріалів цілком водонепроникні і їхня якість не залежить від погоди (тартан).
Тартан - один з найбільш відомих за кордоном синтетичних матеріалів, відрізняється в'язкопружними властивостями. Це покриття придатне для змагань і тренувань у будь-яких погодних і кліматичних умовах. Властивість цього матеріалу майже не змінюються в інтервалі температур від 20º до +45º. Покриття може бути листовим або наливним товщиною близько 15мм.
Рекортан – по своїх технічних властивостях ближче до тартана, але більшості спортсменів він подобається більше, тому що він більш пружний.
Не дивлячись, на широке поширення тортана і рекортана в нашій країні продовжуються пошуки нових, більш економічних і високоякісних покрить.
2. АНАЛІЗ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ БІГУ НА СЕРЕДНІ ТА ДОВГІ ДИСТАНЦІЇ
Біг є природним способом пересування людини в просторі. Це найпоширеніший вид фізичних вправ, які входять до багатьох видів спорту(баскетбол, футбол, гра з ручним м’ячем тощо), значна кількість різновидів бігу є складовою частиною різних видів легкої атлетики. Під час бігу задіяні майже всі м’язи тіла, що сприяє посиленню обміну речовин, роботі серцево-судинної, дихальної та інших систем організм) Тому протягом всього періоду навчання в школі біг посідає основне місце серед інших способів фізичного виховання.
Освоєння техніки бігу є доступним для школярів будь-якого віку, за умови дозування навантажень, зміни швидкості й довжини дистанції. Зі збільшенням швидкості бігу зростають вимоги до техніки його виконання, виникає необхідність навчання бігу на максимальній швидкості.
При формуванні навичок бігу слід прагнути раціональної спортивно техніки. Техніка бігу на короткі дистанції відрізняється від техніки бігу в середні й довгі дистанції низкою технічних деталей. У першу чергу – кутом відштовхування. Зі збільшенням швидкості кут відштовхування зменшується. У змаганнях із легкої атлетики різні види бігу й естафет є найбільш видовищними. Вони завжди викликають велику зацікавленість у глядачів і тому є одними з кращих засобів популяризації здорового способу життя, занять спортом.
Метою навчання дітей початкових класів є оволодіння основними елементами техніки бігу: стартом, стартовим розбігом, бігом на дистан ції, фінішуванням. Учнів слід навчити техніки виконання високого старту, тренувати реакції на команди "На старт!", "Увага", "Марш!" навчити вибігу з високого старту з переходом на біг на дистанцію, фінішувати. При цьому особливу увагу необхідно звернути на нахили тулуба, на перших кроках бігу повне відштовхування з поступовим переходом на вільний біг на дистанцію.
Серед важливих завдань школярів є навчитися ставити стопу на ґрунт, ставити ногу на доріжку під час бігу. З цією метою виконується вправа: з в. п. стоячи піднятись на передню частину стопи й опуститись і п’ятки, руки в положенні, як при бігові, тулуб прямий. Після цього можна перейти до вивчення техніки бігу маховим кроком по прямій і по повороту стадіону.
Вивчення техніки й методики навчання бігових видів легкої атлетики в школі пропонується в такій послідовності: біг на середні та довгі дистанції – кроси – біг на короткі дистанції – естафетний біг.
Методика навчання техніки бігу на середні та довгі дистанції.
Включення до занять з фізичної культури в школі вправ із бігу на середні та довгі дистанції має на меті вирішення наступних завдань (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Методичні вказівки до занять з фізичної культури в школі вправ із бігу на середні та довгі дистанції
Способи
Методичні вказівки
1
2
1. Створити в учнів уяву про техніку бігу на середні та довгі дистанції.
1. Пояснити особливості техніки відштовхування – приземлення, відштовхування польоту.
2. Показ техніки бігу на дистанції 300-400м.
3. Ознайомитись із правилами бігу на середні та довгі дистанції.
4. Виконати пробіжку на техніку бігу 2x8 – 100м.
Коротко викласти основні закони взаємодії бігуна з опорою, розповісти про розподіл зусиль у горизонтальному та вертикальному напрямках, про важливість напруження й своєчасного розслаблення м’язів під час бігу
Навчити головних елементів бігового кроку.
1. Демонстрація положення тулуба, голови, рухів рук – на місці та під час бігу.
2. Біг з прискоренням на відрізках 50-60м.
3. Біг з високим підніманням стегна (на місці) з переходом на звичайний біг 20-30м.
4. Біг із закиданням гомілки назад з переходом на звичайний біг 20-30м.
5. Дріботливий біг із переходом на звичайний біг 20-30м.
Особливу увагу звернути на положення стопи в момент її постановки на ґрунт, уникаючи «шльопання»; слідкувати за оптимальним підніманням колін вперед - угору.
3.Навчити бігу маховим кроком.
1. Біг у середньому темпі, зберігаючи правильну поставу й роботу рук (2-3x150 м).
Слідкувати за положенням тулуба, уникаючи коливань праворуч і ліворуч. Плечі злегка повертати, не піднімаючи їх
Продовження таблиці 2.1
1
2
2. Біг у повільному темпі з руками за спиною з переходом на звичайний біг 40-50м.
3. Біг на відрізках із різною швидкістю.
одночасно з рухами рук, руки зігнуті під прямим кутом лікті не притулені до тулуба й не підняті в сторони, пальці рук трохи зігнуті.
4. Навчити бігу по повороту.
1. Біг "змійкою".
2. Біг по колу діаметром 20-30м.
3. Біг по колу з вибіганням на пряму 20-30м.
4. Біг із прямої в поворот 20-30м.
При вході в поворот і бігові при повороті тулуб має бути нахилений у бік внутрішньої бровки, плечі розвернуті ліворуч, права рука – рухатися до середини з великою амплітудою. Величина нахилу залежить від швидкості бігу й крутизни повороту.
5.Навчити техніки високого старту й фінішування.
1. Демонстрація стартових положень.
2. З положення "На старт!" вибігання за командою "Марш!" на 15-20 м.
3. Вибігання з високого старту з поступовим збільшенням відрізка й перехід у біг на дистанцію.
4. Вибігання з високого старту на початку повороту.
5. Вибігання на фініш із різним положенням тулуба.
Початкове навчання техніки високого старту відбувається індивідуально (з кількома особами). Кожен учасник, стартуючи на повороті в групі, повинен спробувати вибігти зі старту з різних місць стартової лінії та по різних доріжках. Головна мета стартуючого – зайняти на відрізку до 30 м. вигідну позицію коло бровки. Фінішування відбувається про біганням фінішної лінії без зниження швидкості; не допускати стрибку на фініш.
6.Удосконалити техніку бігу на середні та довгі дистанції.
1. Біг із різною швидкістю зі старту на відрізках від 300 до 800м. з фінішуванням, з урахуванням індивідуальних особливостей бігунів.
Звернути увагу на ритмічність дихання. Установити індивідуальні особливості в техніці бігу. Визначити типові помилки учнів в техніці бігу й шляхи їх усунення.
Типові помилки в техніці бігу на середні та довгі дистанції та методи їх усунення наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Типові помилки в техніці бігу на середні та довгі дистанції та методи їх усунення
Помилки
Методи усунення
1
2
1. Недостатньо виражений задній поштовх.
Виконати багатоскоки, при цьому стегно махової ноги виносити вперед - угору до горизонтального положення.
2. Недостатній підйом стегна махової ноги, тверда постановка стопи, виражений передній поштовх.
Біг у ямі з тирсою або піском. Біг на гору.
Продовження таблиці 2.1
1
2
3. Скутість рухів, напружений силовий біг.
Біг із високим підніманням стегна; слідкувати, щоб стегно махової ноги виносилось уперед – угору, стопа ставилась недалеко від проекції ЗПВ не вихльостом гомілки, а рухом зверху вниз. Біг із закиданням гомілки та високим підніманням стегна (колесо).
4. Великі вертикальні коливання тіла при бігові.
Прискорити крок, відштовхуючись не вгору, а вперед, посилаючи стегно вперед.
5. Надмірне винесення вперед гомілки (для широкого кроку).
Ходьба високо піднімаючи коліна опускаючи махову ногу "загрібним" рухом. Біг закидаючи гомілку назад.
6. Неправильні рухи руками (рухи рук у лицьовій площині), незначне згинання рук у ліктьових суглобах, надмірне відведення ліктів від тулуба.
Правильне виконання рухів руками на місці.
Техніку бігу можна описати як рухова дія, пов'язана з функціонуванням опорно-рухового апарату людини (розглядатимемо тільки скелет і м'язи поясу нижніх кінцівок), під управлінням центральної нервової системи (модель об'єкту дослідження). У техніці бігу прийнято виділяти опорную і крутеневу ноги.
Крутенева нога після відриву від опори "складається", виноситься вперед, розгинається для початку взаємодії з опорою. М'язи -с тазостегнового суглоба визначають швидкість (тривалість) винесення крутеневої ноги вперед. Якщо збільшити силу тільки цих м'язів, то швидкість винесення ноги буде більше, час польоту повинен скоротитися, отже, можна буде зафіксувати ріст темпу бігу при деякому зменшенні довжини кроку (перша робоча гіпотеза).
Опорна нога працює у фазах амортизації і відштовхування. Очевидно, що найбільше значення для досягнення високої спринтерської швидкості мають м'язи-розгиначі тазостегнового суглоба (велика сіднична, двусуставні м'язи задньої поверхні стегна). Ці м'язи мають мале плече дії сили (від 0 до 5-7см), а точка прикладення зовнішньої сили (опорній реакції) знаходиться на відстані довжини ноги (80-95см), тому навіть при малій швидкості скорочення м'язів (1 м/с) лінійна швидкість руху стопи або, навпаки, тіла по відношенню до стопи на опорі може доходити до 10 і більше м/с. Якщо збільшити силу тільки цих м'язів, то повинна вирости швидкість переміщення ОЦМТ (загального центру маси тіла) і, отже, довжина кроку без істотного росту темпу бігу (друга робоча гіпотеза).
Одночасне збільшення сили як сгибателей, так і розгиначів тазостегнових суглобів повинне дати одночасне збільшення довжини кроків і темпу бігу (третя робоча гіпотеза).
Для розвитку сили м'яза необхідно в м'язових волокнах збільшити кількість міофібрил.
Чинниками, стимулюючими синтез міофібрил, являються:
а) пул амінокислот в клітині (забезпечується збалансованим харчуванням);
б) підвищена концентрація анаболічних гормонів (ріст міофібрил і саркоплазматичного ретикулума відбувається при дії головним чином тестостерона і соматотропіну);
в) вільний креатин (стимулює діяльність ДНК);
г) помірне підвищення концентрації іонів водню (робить часткове руйнування білкових структур, що спричиняє за собою збільшення активності ферментів, пір в мембранах клітин, розкручування спіралей ДНК та ін.).
Параметри виконання вправи повинні забезпечити ці умови для синтезу міофібрил (четверта робоча гіпотеза), визначимо їх:
- інтенсивність скорочення м'язів має бути більше 80% максимальною, тоді будуть рекрутовані усі м'язові волокна (МВ);
- інтенсивність вправи (перегони) має бути околомаксимальной (80-95%);
- тривалість вправи - повністю (до вичерпання запасу креатинфосфора (КрФ), створення стресу, що викликає збільшення концентрації в крові анаболічних гормонів), біг повинен тривати 8-20 с;
- інтервал активного відпочинку повинен складати 5-10 хв. для усунення Н+ і Za, які в основному утворюються в гліколітичних м'язових волокнах в ході першої хвилини востановлення при ресинтезі КрФ;
- кількість повторень залежить від підготовлений ности і може складати 3-15 разів;
- кількість тренувань в тиждень не повинна перевищувати двох.
Очевидно, що таке тренування може привести до росту сили (міофібрил) тільки в гліколітичних МВ, оскільки в окислювальних м'язових волокнах (ОМВ) іони водню не накопичуються, вони поглинаються мітохондріями. Тому в ОМВ немає одного з основних чинників, стимулюючих синтез міофібрил.
Для цілеспрямованої дії на окремі м'язові групи бігуна можна скористуватися системою полегшеного лідирування (СПЛ). Вона дозволяє тягнути бігуна спереду, що призводить до вимушеного росту темпу бігу, активізації м'язів-с тазостегнових суглобів, або ззаду, що зменшує темп бігу і збільшує навантаження на м'язи, що роблять відштовхування.
Навчання біжу на довгі дистанції.
Систематичне, багаторічне і цілодобове тренування стаєра має бути спрямоване на досягнення високої бігової витривалості, підвищення швидкісних якостей, поліпшення силової підготовки, вдосконалення техніки і тактики бігу, виховання високих вольових якостей і цілеспрямованості в досягненні поставлених цілей.
Рекордних досягнень у бігу на довгі дистанції домагаються, як правило, спортсмени з великим стажем тренування.
Біг на довгі дистанції пред'являє дуже високі вимоги до діяльності сердечно - судинної системи. Силова підготовка бігунів на довгі дистанції найчастіше проводиться в умовах ускладненої бігової діяльності (біг по піску, в гору, з тими, що обтяжили, стрибковий біг на м'якому ґрунті або в гору, біг проти вітру).
Основні завдання і засоби тренування стаєра наведені в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Основні завдання і засоби тренування стаєра
Завдання тренування
Засоби тренування
1. Розвиток загальної бігової витривалості
Тривалий біг на місцевості 1-1,5-2-2,5 години
Змінний біг у великому дозуванні, але з невисокою швидкістю бігу
Заняття іншими видами спорту з великою динамікою руху
2. Вдосконалення спеціальної витривалості
Темповий біг на місцевості до 1 години
Змінний біг на довгих відрізках
Повторний біг на довгих відрізках
Біг в ускладнених умовах (в гору, по піску, з перешкодами)
Біг по шосе на якийсь час
Участь в змаганнях, пробігах
3. Розвиток швидкісних якостей, швидкісній витривалості
Змінний і повторний біг на коротких і середніх відрізках в оптимальному дозуванні
Бар'єрний біг у великому дозуванні
Спеціальні бігові вправи
Біг під уклон на місцевості
Спортивні ігри (футбол, баскетбол)
Участь в змаганнях на середні дистанції і в естафетах
4. Вдосконалення тактики бігу, психологічна підготовка
Усі види бігу з виконанням тактичних завдань і прийомів
Відробіток фінішного набігання на різних по довжині відрізках
Проведення тренувань в ускладнених умовах (сонце, дощ, вітер, м'які доріжки, ожеледь, перешкоди).
Вивчення умов майбутніх змагань, основних суперників.
Подолання труднощів тренування і обстановки змагання
5. Вдосконалення техніки бігу
Усі види бігу з контролем за технікою бігу
Спеціальні бігові вправи
Кінозйомка бігу, аналіз кінограм
6. Загальнофізична підготовка
Силові вправи з тими, що обтяжили
Прижкові вправи, метання
Спортивні ігри, плавання, веслування
Тривалі прогулянки в горах.
Спортивні результати стаєрів в першу чергу залежать від рівня їх витривалості, під якою мається на увазі здатність до високого темпового бігу на основній дистанції або на подовжених відрізках.
3. ПЛАН–КОНСПЕКТ ЗАНЯТТЯ З ЛЕГКОЇ АТЛЕТИКИ В ДОШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Розглянемо план-конспект заняття з легкої атлетики в дошкільних закладах.
Завдання:
а) вчити гру “Естафета з викликом номерів”;
б) повторити ігри: “За сигналом”, “Сторож”, “Один, два, три”, “Дятел”, “Заборонений рух”.
Мета: формувати у дітей життєво важливі рухові дії ходьби, біг, рухи рук, ніг, тулуба; розвивати рухові якості уваги, силу, швидкість, спритність, гнучкість; виховувати почуття дружби, колективізму, бажання займатися фізкультурою і спортом: вчити дітей гідно вигравати і програвати, приходити на допомогу один одному.
Інвентар: свисток, 2 обручі, 2 прапорці.
Місце проведення: волейбольна площадка перед корпусом, (в разі негоди спортивний зал корпусу)
І. Підготовча частина. (10-12 хв.)
1. організований вихід, шикування в шеренгу.
2. Інструктаж про хід оздоровчої години.
3. Інструктаж з безпеки поведінки.
4. Ходьба пор колу.
а) на носках, руки в сторони;
б) на п’ятках руки за голову;
в) на внутрішніх сторонах ступні, руки на пояс;
г) на зовнішніх сторонах ступні, руки в гору.
5. Біг у повільному темпі.
6. Ходьба, дихальні вправи:
а) 1– руки через сторони підняти вгору (вдих);
2 – руки через сторони опустили (видих).
Повторити 5-6 раз.
7. Загальнолрозвиваючі вправи в русі:
а) 1 – руки в сторони;
2 – руки вверх;
3 – руки в сторони;
4 – руки в низ.
Повторити 6-8 раз.
б) В.п. – руки зігнуті до плечей;
1 – підняли праву руку в гору;
2 – в.п.;
3 – підняли ліву руку вгору;
4 – в.п.
Повторити 6-8 раз.
в) В.п. – руки зігнуті перед грудьми
1-2 – відведення зігнутих рук назад;
3-4 – відведення прямих рук (з поворотом вправо і вліво)
Повторити 6-8 раз.
г) В.п. – руки ледь підняті в сторони;
1 – крок правою ногою поворот тулуба вправо;
2 – в.п.;
3 – крок лівою ногою поворот тулуба вліво;
4 – в.п.
Повторити 6-8 раз.
д) В.п. – руки випрямлені перед грудьми;
1-2 – схресні рухи руками;
3-4 – віведення рук через сторони назад.
Повторити 6-8 раз.
8. Ходьба на місці.
9. Перешикування з колони по одному в дві шеренги.
- Група, на “перший” – “другий” розрахуйсь!
- Група, ліворуч!
- “Перші” номери три кроки вліво руш!
- Від середини на витягнуті руки вправо і вліво руш!
10. Загально розвиваючі вправи на місці.
а) В.п. – о.с.
1-2 – відвести праву ногу в бік, руки розвести, утримуючи рівновагу;
3-4 – в.п.;
5-6 – те саме на іншій нозі.
б) В.п. – стійка ноги нарізно, руки в сторони;
1 – нахил вперед, долонями дістати підлогу;
2 – в.п.
Повторити 8-10 раз.
в) В.п. – стійка ноги нарізно. Руки на поясі;
1-2 – присісти, руки в сторони;
3-4 – в.п.
Повторити 8-10 раз.
г) В.п. – руки на поясі;
1 – стрибком розвести ноги нарізно;
2 – стрибком поставити ноги разом.
Повторити 12-18 раз.
д) Ходьба на місці.
11. Перешикування з двох шеренг в одну.
- Група “рівняйсь! струнко!”
- “Перші” номери кругом – руш!
- “Перші” номери на місце кроком – руш!
- “Перші” номери кругом – руш!
12. Поділ групи на команди.
ІІ. Основна частина (28-30 хв.)
Команди вишикувані в колони по одному на відстані 3-4 метрів одна від одної.
1. Розучування гри “Естафета з викликом номерів”
Гравці розраховуються за порядковим номером. Вихованців стають до лінії старту, вихователь відмічає лінію фінішу. Вихователь викликає будь-який номер. Гравці з цими номерами вибігають до лінії фінішу та повертаються назад.
Хто раніше перетне лінію фінішу, той принесе очко своїй команді. Потім вихователь викликає інший номер і т.д. Перемагає команда в якої більш очок.
Якщо гравці команд прибіжать одночасно. Очки не нараховуються. Якщо гравець не добігає до фінішної лінії, то очки зараховуються іншій команді.
Естафету повторити.
2. Повторення раніше вивчених ігор.
а) “За сигналом”
Вихованці стають у коло і виконують вправи за сигналом свистка.
Один сигнал ходьба по колу.
Два сигнали стрибки на двох ногах по колу.
Три сигнали зупинитись і присісти.
Хто робить помилки той виходить із гри і боліє за своїх товаришів.
Гру повторити 2 рази.
б) “Сторож”.
Когось із дітей лічилкою обираємо за “сторожа”. Він підходить до одного із гравців, і той присідає навпочіпки. “Сторож” кладе йому руки на голову й “охороняє”. Другою рукою він намагається дістати дітей, що прагнуть доторкнутися до того, хто присів.
Всі кому пощастить доторкнутися гравця, який присів “навпочіпки, сам стає за “сторожа”.
Повторити гру 2-3 рази.
в) “Один, два, три”.
За командою вихователя діти бігають, стрибають. Коли вихователь каже, замри! Діти завмирають на місці. За командою “два” вихованців мають стати в колону по два за напрямком піднятої руки вихователя, за командою “один” поклону по одному, за командою “три” – в колону по три.
Вихователь може хитрувати наказуючи вихованцям завмерти закрити очі і перейти тихенько у другий бік залу, щоб подати команду. Вихованці роблять колону за рукою вихователя.
Гра повторюється 6-8 раз.
г) “Дятел”
У групі треба лічилкою обрати “дятла”.
Усі стають у пари і утворюють круг “дятел” стає посередині. Гравців ходять по колі і хором говорять:
- Ходить дятел біля житниці, шукає зерно пшениці.
Дятел відповідає:
- Мені сумно одному, кого захочу, того візьму.
З цими словами він хапає за руку одного з гравців і стає з ним у коло.
Дитина, що залишилась без пари стає в середину кола, він тепер “дятел”.
Гру повторюємо 8-10 разів.
д) Гра за бажання дітей.
3. Визначення переможців естафет та ігор.
ІІІ. Заключна частина (3-5 хв.)
1. Шикування групи в одну колону
2. Гра на увагу “Заборонений рух”.
Вихователь пропонує гравцям виконувати всі рухи, крім “забороненого”. Він починає виконувати рухи, а учні повторюють. Хто помилився і виконав “заборонений”. Чи не повторив рухи за керівником, виходить з гри.
Гра виконується 3 хв.
3. Шикування групи в одну шеренгу.
4. Ходьба в повільному темпі по колу.
а) на носках, руки в сторони;
б) на п’ятках, руки за голову;
в) на внутрішніх сторонах ступні; руки на пояс;
г) на зовнішніх сторонах ступні, руки угору.
5. Дихальні вправи.
а) В.п. – руки зігнуті до плечей.
1 - руки вгору (вдих);
2 – в.п. (видих)
б) 1 – руки в сторони (вдих)
2 – руки опустили (видих)
6. Підведення підсумків.
7. Організований захід до корпусу.
ВИСНОВКИ
Легка атлетика є одним з основних засобів фізичного виховання населення. Ходьба і біг є «фундаментальними людськими рухами, а змагання в метаннях і стрибках були популярними завжди. Адже від уміння далеко і точно метати, далеко і високо стрибати нерідко залежить життя людини» Легкоатлетичні вправи широко використовуються в тренуванні представників самих різних видів спорт, як прекрасний засіб для розвитку фізичних якостей і функціональної підготовки
Систематичне застосування цих вправ на уроках фізичної культури сприяє розвитку морально-вольових якостей. Від правильності навчання залежить ефективність тренувань. У моїй роботі описані рекомендовані способи підготовки і навчання атлетів біжу на середні та довгі дистанції.
Отже, рекомендовані для вдосконалення в техніці бігу спеціальні бігові вправи, будуть ефективні для навчання тільки за умови, що при їхньому використанні будуть дотримуватися такі вимоги:
а) рухова структура спеціальної вправи повинна відповідати структурі бігового кроку чи окремої його фази;
б) показником правильного виконання спеціальної бігової вправи є можливість без утруднення перейти в біг по дистанції.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Гогін О.В. Легка атлетика: Навчальний посібник. — Харків: ОВС, 2009. — 395 с.
Калинский М.І., Курський М.Д., Осипенко А.А.. Біохімічні механізми адаптації при м'язовій діяльності. Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 23 с.
Левченко А.В. Спеціальна силова підготовка бігунів на короткі дистанції в річному циклі: Автореф. дис...канд. пед. наук. М., 1982. – 23 с.
Озолин Н.Г. Легкая атлетика: Учебн. для ин-тов физ. культ. /под ред. Н.Г. Озолина, В.И. Воронкина, Ю.Н. Примакова. – Изд-во 4-е, перераб. и доп. – М.: ФиС, 1989. – 671 с.
Холодов Ж.К., Кузнецов B. C. Теория и методика физического воспитания и спорта: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр "Академия", 2000. – 480 с.
23.03.2013 19:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора