Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Програмування
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Луцький національний технічний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Комп’ютерні науки
Кафедра:
Кафедра інформаційних систем та мереж
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Програмування та алгоритмічні мови
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ВСТУП
Сучасний світ вимагає комп'ютеризації всіх процесів, як в науці так і в інших видах діяльності. Дана курсова робота дозволить узагальнити знання з мови програмування С++ та інтегрованого середовища розробки програм, дозволить на практиці використати можливості мови програмування для розв’язання поставлених прикладних задач.
Програмний продукт полегшить засвоєння знань студентами, та дасть можливість перевірити коректність виконаних обчислень.
РОЗДІЛ 1 АНАЛІЗ ЗАВДАННЯ ТА РОЗРОБКА МЕТОДУ ВИРІШЕННЯ ЗАДАЧІ
1.1 Розгалужений алгоритм
Команда розгалуження if (якщо). Команда розгалуження if має дві форми: повну та коротку. Повна така:
if (< логічний вираз>) <команда 1>; else <команда 2>;
Дія команди. Обчислюється значення логічного виразу. Якщо це значення істинне, то виконується команда 1, у протилежному випадку - команда 2. Команда 1 та команда 2 можуть бути порожніми, простими або складеними.
Коротка команда розгалуження if має вигляд if (<логічний вираз >) <команда 1>;
Діл команди. Обчислюється значення логічного виразу. Якщо воно істинне, то виконується команда 1, інакше виконується команда, яка записана після команди if.
1.2 Цикли
Цикл (повторення) – це процес виконання певного набору команд деяку кількість разів. У мові С++ є три види циклів – while, for та do-while.
Oператор for. При організації циклу, коли його тіло повинно бути виконане фіксоване число разів ми повинні реалізувати три операції: ініціювання лічильника, порівняння його з певним значенням межі і збільшення (зменшення) лічильника при кожному проходженні циклу. В С++ є спеціалізований оператор циклу типу for, в якому органічно поєднано організацію цих трьох операцій. В операторі for використовуються три вирази, що керують роботою циклу. Вони розділені символом ; . Початковий вираз обчислюється тільки один раз до початку виконання одного з операторів циклу. Якщо вираз-перевірка буде істинним (не рівним нулю), тіло циклу виконається один раз. Потім обчислюється величина виразу корекції і визначається знову величина виразу-перевірки. Оператор циклу for - оператор з передумовою, отже знову ж може трапитися, що тіло циклу не виконається жодного разу. Він має таку форму:
for (ініціювання; перевірка умови; корекція) оператор;
1.3 Масиви
Оголошення та ініціалізація масиву
Масив - це впорядкований скінченний набір даних одного типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам'яті і мають спільну назву. Назву масиву надає користувач.
Масив є структурованим типом даних. Масив - це сукупність елементів одного типу, які використовуються в програмах під одним ім’ям. Кожен масив має ім’я, яке повинно відповідати тим же правилам, що й імена змінних.
Доступ до окремих елементів масиву здійснюється за іменем масиву та індексом (порядковим номером) елемента, який вказує відносну позицію елемента.
Індекс - це число, за допомогою якого розрізняються елементи масиву.
Елементи - це окремі змінні в масиві. Класичними прикладами масивів є вектор і матриця.
Розмір - це кількість елементів масиву. Розмір масиву необхідно знати і задавати заздалегідь, оскільки компілятор має зарезервувати для нього необхідний обсяг пам'яті. Розміром може бути лише стала величина (не змінна).
Основні властивості масиву:
1) всі елементи масиву мають один і той самий тип;
2) усі елементи масиву розташовані в пам’яті один за одним. Індекс першого елемента дорівнює нулю;
3) ім’я масиву є вказівником-константою, що дорівнює адресі початку масиву (першого байта першого елемента масиву).
Для роботи з масивом у програмі необхідно за аналогією з простими змінними зробити його оголошення на початку головної функції чи блоку.
Формат оголошення масиву є таким:
<тип даних> <ім’я масиву> [розмірність масиву];
1.4 Поняття файлу
Часто виникає потреба опрацьовувати інформацію, розміщену на зовнішніх носіях (на дисках), або виводити результати програми не на екран монітора, а у файл. Прикладами таких даних є інформація про розклад руху транспорту, успішність студентів, наявність товарів у магазинах, адреси, анкетні дані тощо.
Файл - це сукупність даних, які розміщені на зовнішньому носії, зокрема, на жорсткому диску. Дані у файлі називаються елементами. Кількість даних під час опрацювання файлів не зазначають. Файли можуть містити як текстову, так і числову інформацію.
Існує декілька бібліотечних функцій, які дають змогу зчитати інформацію з файлу або спрямовувати потік виведення у файл. Функції, які розглядатимемо, описані в бібліотеці fstream.h. Тому для роботи з файлами насамперед необхідно підключити саме цю бібліотеку.
Зауваження 1. У модулі fstream.h також містяться описи стандартних потоків cout і сіn Тому, щоб зчитати інформацію з файлу і вивести її на екран монітора, модуль iostream.h підключати не обов'язково (проте не у всіх компіляторах).
Для опрацювання файлу його необхідно відкрити, виконати потрібні дії та закрити.
Зчитування даних із файлу.
Щоб зчитати вхідні дані з файлу, необхідно оголосити файлову змінну та відкрити файл для читання так (розглянемо два способи):
ifstream <назва файлової змінної>(<зовнішня назва>, ознакаї |ознака2 |... | ознака N);
1.5 Графічний режим
Розглянемо, як виконувати графічні побудови у середовищах C++ для операційної системи DOS.
Система координат у графічному режимі не відповідає системі координат текстового режиму (80x25). Графічний екран дисплея складається з точок, які можна засвічувати певним кольором чи гасити, в результаті чого на екрані утворюється деяке зображення. Точки називаються пікселями. Розташування точок визначається їхніми координатами. Можливе задання різних графічних режимів (розміри екрану) для кожного з адаптерів-електронної плати.
Тому будь-яка програма, яка використовує графічні можливості комп'ютера повинна ініціалізувати (встановлювати) графічний режим роботи дисплейного адаптера.
Налаштування процедур на роботу з конкретним адаптером досягається за допомогою підключення потрібного графічного драйвера. Драйвер - це спеціальна програма, яка здійснює управління тими чи іншими технічними засобами комп'ютера.
Графічний драйвер управляє дисплейним адаптером в графічному режимі. Графічні драйвери розроблені фірмою Borland для всіх типів адаптерів. Вони знаходяться на диску в вигляді файлу з розширенням BGI (від англ. Borland Graphics Interface - графічний інтерфейс фірми Borland).
Н-д: CGA.BGI, EGAVGA.BGI - драйвер для адаптерів EGA і VGA.
Для кожного із адаптерів можливе задання різних графічних режимів (розміри екрану).
Для VGA адаптера розміри екрану в залежності від режиму екрану можуть бути наступні: 640x200, 640x350, 640x480.
РОЗДІЛ 2. ОПИС СТРУКТУРИ ПРОГРАМНОГО ПРОЕКТУ
Програма складається з дев’яти модулів як показано в Додатку А. Головним є модуль M1.cpp в якому знаходиться функція main. В модулю M1.cpp спочатку підключаються стандартні бібліотеки необхідні для роботи решти модулів, а далі підключаються і самі модулі, кожен з яких містить власну підпрограму, яка є розв’язком конкретного завдання. Далі, після підключення всіх необхідних компонентів програмного проекту, розміщується функція main, тіло якої починається із запуску підпрограми f7(), реалізація якої знаходиться в модулю T07.cpp. Мета підпрограми f7() полягає у виведені на екран в графічному режимі титульної сторінки. В даному проекті всі підпрограми, що потребують компонентів графічної бібліотеки, починаються з ініціалізації графічного режиму.
Після завершення підпрограми f7(), управління в тілі функції main передається наступній підпрограмі – f8(). Завданням цієї підпрограми полягає у виведені на екран графічного меню для управління викликами решти підпрограм. Меню вибору реалізовано за допомогою оператора switch. Після зчитування від користувача конкретного номера меню, оператор switch передає управління програмою вибраному модулю, після завершення якого циклічно відображається графічне меню, і програма переходить в режим очікування введення від користувача наступного номера меню, аж доки користувач не вибере пункт меню для виходу з програми. На цьому тіло функції main завершується. Блок-схеми програми представлено в Додатку В.
РОЗДІЛ 3. ОПИС АЛГОРИТМІВ РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ
Програма «розгалужений алгоритм». Для розв’язання задачі № 1 необхідно об’явити дві змінні дійсного типу. Ініціалізація цих змінних відводиться користувачу. Далі пишемо умову дійсного значення координат для заданих другої і третьої координатних чвертей: якщо x менше нуля і y менше нуля, або x більше нуля і y більше нуля то вивести на екран повідомлення про істинність вислову, інакше – вивести повідомлення про те що координати не лежать в заданих координатних чвертях.
Програма «цикли». Для розв’язання задачі № 2, потрібно, щоб користувач ввів початкові значення аргументів функції:
За умовою задачі параметр х змінюється від до із кроком .Цикл повинен завершуватись наступною інструкцією: y=a*pow(sin(x),2)*x+b*pow(sin(x),2)
+log(sin(x)).
Програма «Матриці». Спочатку користувач повинен вказати кількість рядків і стовбців масиву. Виведемо матрицю і заповнимо її випадковими значеннями. Далі шукаємо максимальне значення елементів в заштрихованій частині і виводимо на екран та у файл.
Програма «Текстові дані». В задачі дано рядок R1. Спочатку переглядаємо рядок посимвольно. Шукаємо в ньому пропуски . Присвоюемо кожному пропуску число у відповідності до його почергового розташування (першому 1, другому 2 і т.д.). Виводимо слова між пропусками.
Програма «Функції». В цій задачі необхідно написати програму обчислення числа комбінацій, використовуючи факторіал натурального числа. Спочатку користувач повинен ввести значення n та k. В програмі писуються функції factorial і comb. Далі використовуючи ці функції обчислюємо комбінацію чисел і виводимо їх на екран.
Програма «Файли». В цій задачі неохідно створити файл, що містить наступні поля: №; назва міста (Луцьк, Львів, Київ); площа міста; середня вартість проїзду в маршрутному таксі.
Програма «титульна сторінкаю». Для цієї задачі необхідно вибрати фон і колір тексту, розміри шрифту. Вивести на екран відповідний текст із заданими координатами. Зобразити рамку.
Програма «монітор». Створюється пункти меню. Оголошується одна змінна цілого типу для оператора switch. В залежності від значення цієї змінної відбуватиметься перехід до вибраного пункту меню. Значення змінної встановлює користувач. За допомогою оператора goto після завершення роботи вибраної підпрограми потрібно здійснити перехід на початок меню. Також необхідно передбачити вихід з програми.
РОЗДІЛ 4 РОЗРОБКА ТА ВИКОНАННЯ ТЕСТОВОГО ПРИКЛАДУ
Запускаємо програму після чого виведеться меню (рис.4.1).
Рис. 4.1 – Титулка
Після натиснення відповідної цифри буде виконаний відповідний модуль (рис. 4.2).
Рис. 4.2 – Меню
Вибраши перший пункт меню, на екрані (рис. 4.3) з’являється умова першої задачі.
Рис. 4.3 – Задача 1
Вибраши другий пункт меню, на екрані (рис. 4.4) з’являється умова наступної задачі.
Рис. 4.4 – Задача 2
Після обрання третього пункт меню, на екрані з’являється умова третьої задачі (рис. 4.5).
Рис. 4.5 – Задача 3
Після обрання четвертого пункту меню, на екрані з’являється умова четвертої задачі (рис. 4.6).
Рис. 4.6 – Задача 4
Після обрання п’ятого пункту меню екрані з’являється умова п’ятої задачі, (рис. 4.7.)
Рис. 4.7 – Задача 5
Після обрання шостого пункту меню екрані з’являється умова шостої задачі, (рис. 5.0.)
Рис. 4.9 – Задача 6
РОЗДІЛ 5 ІНСТРУКЦІЇ КОРИСТУВАЧА
Програма призначена різних типів завдань виконується на IBM сумісних PC з мінімальними технічними характеристиками, CPU 133mHz, 16mb RAM, 2mb ROM, 4mb video cart. під керуванням операційної системи MS DOS чи сучасної системи яка дозволяє емулювати вище згадану операційну систему. Для виконання програми необхідно в дерикторію з виконавчим файлом M1.exe помістити відео драйвер фірми Borland EGAVGA.BGI та запустити ехе файл. Дотримуючись меню програми виконуємо потрібні нам підпрограми.
ВИСНОВКИ
В ході виконання даної курсової роботи ми розглянули можливі алгоритми розв’язку даного завдання на мові С++, вивчили створення проектів в середовищі Borland C++. Частина теоретичного матеріалу була опрацьована самостійно, використовуючи літературні джерела, а також інформаційні ресурси Інтернету.
До переваг розробленої програми можна віднести компактність, використання малих системних ресурсів, можливість запуску на застарілих ЕОМ. Недоліками цієї програми є використання графічного драйвера, без якого не можливе виконання програми.
Отже, можемо зробити висновок, що створений нами програмний продукт повністю відповідає завданню, а пояснююча записка написана з дотриманням всіх вимог і стандартів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. С++ і С++ Builder. Навч. посібн. 3-тє вид. – Львів: СПД Глинський, 2006. – 192с.
Делявський М.В., Коцюба А.Ю., Лавренчук С.В. Програмування. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів спеціальності “Комп’ютерні системи та мережі” денної та заочної форми навчання. – Луцьк ЛНТУ, 2009. – 48с.
Павловская. Т.А. С/С++. Программирование на языке высокого уровня. СПб.: Питер, 2002. – 464 с.
Павловська Т.А. “С/С++ Програмирование на язике високого уровня”-СПб.:Питер, 2008. – 461с.
Проценко В.С., Чаленко П.Й., Ставровський А.Б. Техніка програмування мовою СІ. - Київ: Либідь, 1993.
Саттер Г. Решение сложных задач на С++. – М.: Изд.дом «Вильямс», 2002.
Шилдт Г. Теория и практика С++. – СПб.: BHV, 1996.
ДОДАТКИ
Додаток А
(обов’язковий)
Специфікація програми
Додаток Б
(обов’язковий)
Текст програми
Головна програма
#include <stdlib.h>
#include <math.h>
#include <conio.h>
#include <iomanip.h>
#include <iostream.h>
#include <fstream.h>
#include<graphics.h>
#include<dos.h>
#include "KR1.cpp"
#include "KR2.cpp"
#include "KR3.cpp"
#include "KR4.cpp"
#include "KR5.cpp"
#include "KR6.cpp"
#include "KR7.cpp"
#include "KR8.cpp"
int main()
{
f7();
f8();
getch();
}
Програма «розгалужений алгоритм»
void KR1() {
float t;
clrscr();
cout <<"\n Zadacha 1 ";
cout <<"\n\t Ymova: ";
cout <<"\n Dani chisla x i y. Perevirutu istunist vislovu: ";
"tochka z koordinatami x i y legit u 2 abo 3 koordinatniy chverti";
cout <<"\n\n\t Rozvjazok: ";
float x,y;
cout<<"Vvedit koordinatu x i y:"<<endl;
cout<<"x=";
cin>>x;
cout<<"y=";
cin>>y;
if ((x>0)&&(y>0)||(x<0)&&(y<0))
{
cout<<"Chislo potraplae d zadanu oblast";
}
else
{
cout<<"Chislo NE potraplae v oblast";
}
getch();
return 0;
}
Програма «Цикли»
void KR2()
{
clrscr();
cout <<"\n Zadacha 2 ";
cout <<"\n\t Ymova: ";
cout <<"\n Obchislitu znachenna funcii: sqrt (a* sin^2x*x+b*sin^2x)+ln(sin(x))";
cout <<"\n za umovi x zminuetsa vid x min do x max iz krokom dx. ";
cout <<"\n Peredbachiti moglivist obchislenna y ";
cout <<"\n\n\t Rozvjazok: ";
float x,a,b,y;
int dx,xmin,xmax;
cout<<"Vvedit znachenna danuh: "<<endl;
cout<<"a=";
cin>>a;
cout<<"b=";
cin>>b;
cout<<"xmin=";
cin>>xmin;
cout<<"xmax=";
cin>>xmax;
cout<<"dx=";
cin>>dx;
for (x=xmin;x<xmax;x+=dx)
{
y=a*pow(sin(x),2)*x+b*pow(sin(x),2)+log(sin(x));
cout<<"-=-=-=-=-=-rezultat=-=-=-=-=-==-\n";
cout<<"y="<<y;}
getch();
}
Програма «Матриці»
void KR3()
{
clrscr();
int k, p;
cout <<"\n Zadacha 3 ";
cout <<"\n\t Ymova: ";
cout <<"\n Zadana diysna kvadratna matrica poradku n. Znayti naybilshe iz ";
cout <<"\n znachen elementiv, rozmishenuch v zashtrihovaniy chastini marici ";
cout <<"\n Rezultatu vivestu na ekran ta u fail";
cout <<"\n\n\t Rozvjazok: ";
randomize();
int **mas;
int i,j,n,max;
cout<<"vvedit kilkist radkiv ta stovpciv masuvy:\nn=";
cin>>n;
mas=new int*[n];
for(i=0;i<n;i++)
mas[i]=new int [n];
cout<<"masuv:\n";
for (i=0;i<n;i++)
{
cout<<endl;
for(j=0;j<n;j++)
{
mas[i][j]=random(100)-50;
cout<<mas[i][j]<<"\t";
}}
max=mas[0][0];
for(i=0;i<n;i++)
if (mas[i][i]>max) max=mas[i][i];
cout<<"\n\n max zashtrihovanoi chastunu\n: "<<max;
for(i=0;i<n;i++)
delete []mas[i];
delete[]mas;
getch();
return 0;
}
Програма «текстові дані»
void KR4()
{
clrscr();
cout <<"\n Zadacha 4 ";
cout <<"\n\t Ymova: ";
cout <<"\n Dano radok simvoliv, viluchit z nogo propuski ta komi";
cout <<"\n reshtu simvoliv produbluite. ";
cout <<"\n\n\t Rozvjazok: "<<endl;
int k,m,n1,n2,n3,n4,s1,s2;
char r1[] = " vudalutu, propusku, komu, ";
char *p;
char *a;
char *b;
k = strlen(r1);
m = 0;
cout<<"Dano ryadok sumvoliv: "<<r1<<endl;
cout<<"Rezultat manipulyaciy:";
for (int i=0;i<k;i++)
if (r1 [i] == ' ')
{
m++;
if (m == 1) n1 = i;
if (m == 2) n2 = i;
if (m == 3) n3 = i;
if (m == 4) n4 = i;
}
for (i = n1 + 1; i < n2 -1; i++) cout<< r1[i];
for (i = n2 + 1; i < n3 -1; i++) cout<< r1[i];
for (i = n3 +1; i < n4 - 1; i++) cout<< r1[i];
getch();
}
Програма «Функції»
void KR5()
{
long int factorial (int N){
long int F=1;
for (int i=1; i<=N; i++){
F *= i;
}
return (F);
}
long int comb (int n, int k){
long int C;
long int x=1;
for (int i=k+1; i<=n; i++){
x *= i;
}
C = x / factorial(n-k);
return (C);
}
int main(int argc, char* argv[])
{
clrscr();
cout <<"\n Zadacha 5 ";
cout <<"\n\t Ymova: ";
cout <<"\n Sklasti programu obchislenna chisla kombinaciy ";
cout <<"\n vikoristovuuchi procedure obchislenna factoriala naturalnogo chisla ";
cout <<"\n\n\t Rozvjazok: "<<endl;
cout <<"Vvedit k i n\n";
int n, k;
char c = 'a';
while(c != 'q') {
cout << "\nn = ";
cin >> n;
cout << "k = ";
cin >> k;
cout << comb (n, k);
c = getch();
}
return 0;
}
int main(int argc, char* argv[])
{
int n, k;
char c = 'a';
while(c != 'q') {
cout << "\nn = ";
cin >> n;
cout << "k = ";
cin >> k;
cout << comb (n, k);
c = getch();
}
return 0;
}
Програма «файли»
void KR6()
struct record{
int number;
char city[20];
float area;
float cost;
};
void form_record(record* town, int N){
for (int i=0; i<N; i++) {
cout << "Number #p/p : ";
cin >> town[i].number;
cout << "city name : ";
cin >> town[i].city;
cout << "area of the city : ";
cin >> town[i].area;
cout << "taxi : ";
cin >> town[i].cost;
}
}
void sort (record* town, int N){
int number;
char city[20];
float area, cost;
for (int j=0; j<(N-1); j++){
for (int i=0; i<(N-1); i++){
if ( town[i].cost > town[i+1].cost){
cost = town[i+1].cost;
town[i+1].cost = town[i].cost;
town[i].cost = cost;
number = town[i+1].number;
town[i+1].number = town[i].number;
town[i].number = number;
area = town[i+1].area;
town[i+1].area = town[i].area;
town[i].area = area;
city[0] = town[i+1].city[0];
town[i+1].city[0] = town[i].city[0];
town[i].city[0] = city[0];
}
}
}
}
void write ( record* town, char *file_name){
ofstream file_city;
file_city.open(file_name);
file_city.write((char *)&town, sizeof town);
file_city.close();
}
void print (record* town, int N){
for (int i=0; i<N; i++){
cout << town[i].number << " : " << town[i].city << ", area : " << town[i].area << ", taxi : " <<
town[i].cost << endl;
}
}
void KR6()//(int argc,char* argv[])
{
clrscr();
cout <<"\n Zadacha 6 ";
cout <<"\n\t Ymova: ";
cout <<"\n Stvorutu fail zapisiv yakiy mae nastupni polya: ";
cout <<"\n nomer, nazva mista, ploshcha mista, vartist proizdu v marshrutnomu taxi. ";
cout <<"\n Viznachitu de naynugcha vartist proizdu. ";
cout <<"\n\n\t Rozvjazok: ";
cout<<"Vvedit kilkist danuh\n";
int N;
cin >> N;
struct record *town = new record[N];
form_record (town, N);
sort (town, N);
write (town, "City.dat");
print (town, N);
getch();
}
Програма «титульна сторінка»
void KR7()
{
clrscr();
int gdriver=DETECT,gmode,errorcode;
initgraph(&gdriver,&gmode," ");
errorcode=graphresult();
if(errorcode!=grOk)
{
cout<<"Pomulka:"<<grapherrormsg(errorcode);
cout<<"\natusnit' byd-jaky klavishu";
getch();
exit(1);
}
setcolor(BLUE);
setbkcolor(15);
outtextxy(200,20,"Ministerstvo osvitu i nayku, molodi ta sportu Ukraine");
outtextxy(203,30,"\Lutsk national technical universiti");
outtextxy(500,100,"Kafedra KI");
settextstyle(0,0,2);
outtextxy(230,170,"KURSOVA ROBOTA");
settextstyle(0,0,1);
outtextxy(310,190,"na temy");
settextstyle(0,0,2);
outtextxy(120,200,"Rozrobka program movoiu C++\"");
settextstyle(0,0,1);
outtextxy(460,320,"Pidgotyvav:");
outtextxy(460,330,"stydent gr. KSMs-11");
outtextxy(460,340,"Furman Bogdan");
outtextxy(460,350,"Pereviruv: asustent");
outtextxy(460,360,"Lavrenchuk S.V.");
outtextxy(300,450,"Lutsk - 2011");
rectangle(20,5,getmaxx()-5,getmaxy()-5);
getch();
closegraph();}
Програма «монітор»
void KR8() {
mitka:
{
int gdriver=DETECT,gmode,errorcode;
initgraph(&gdriver,&gmode,"");
errorcode=graphresult();
if (errorcode!=grOk) {
cout<<"Pomilka:"<<grapherrormsg(errorcode);
cout<<"\nnatusnit bud jaky klavishy";
getch;
exit(1);
}
setbkcolor(15);
setcolor(1);
settextstyle(0,0,2);
outtextxy(175,20,"VUBERIT ZI SPUSKY:");
setcolor(9);
settextstyle(0,0,2);
outtextxy(175,55,"1-> Zadacha 1");
outtextxy(175,90,"2-> Zadacha 2");
outtextxy(175,125,"3-> Zadacha 3");
outtextxy(175,160,"4-> Zadacha 4");
outtextxy(175,195,"5-> Zadacha 5");
outtextxy(175,230,"6-> Zadacha 6");
outtextxy(175,265,"7-> Zadacha 7");
outtextxy(175,300,"8-> Exit");
getch();
closegraph();
int q;
cin>>q;
switch (q) {
case 1: f1();getch();goto mitka;break;
case 2: f2(); getch();goto mitka; break;
case 3: f3();getch();goto mitka; break;
case 4: f4();getch();goto mitka; break;
case 5: f5();getch();goto mitka;break;
case 6: f6();getch();goto mitka; break;
case 7: f7();getch();goto mitka; break;
case 8: f8();getch();goto mitka; break;
case 9:exit(1);
default:{cout<<"Eror";}
}
}
getch();
}
Додаток В
(обов’язковий)
Блок-схеми
Блок-схема програми «розгалужений алгоритм»
Блок-схема програми «цикли»
Блок-схема програми «матриці»
Блок-схема програми «текстові дані»
Блок-схема програми «Функції»
Блок-схема програми «титульна сторінка»
Блок-схема програми «монітор»
25.03.2013 19:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора