Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Електронний трейдинг – сучасна технологія біржової торгівлі
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2025
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
КУРСОВА РОБОТА
на тему
Електронний трейдинг – сучасна технологія біржової торгівлі
зміст
вступ
1 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.
2 РОЗВИТОК БІРЖОВОГО ЕЛЕКТРОННОГО ТРЕЙДИНГУ В УКРАЇНІ.
3 ОСНОВНІ СИСТЕМИ ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ.
3,1 Система «АТС»
3,2 Система «глобекс»
4 Висновки.
ВСТУП
Історія електронної біржової торгівлі нараховує 10 років. Це одне з новітніх явищ у розвитку техніки проведення операцій на міжнародних товарних біржах. По суті, це принципово новий підхід до процесу ведення біржового торгу. ЕОМ знайшли застосування в біржовій торгівлі задовго до появи першої електронної біржі. Але в той час вони виконували лише допоміжні функції, тобто сприяли функціонуванню товарних бірж, забезпечуючи швидкий доступ до інформації і визначений порядок роботи.
Аж до недавнього часу комп'ютерна технологія використовувалася біржами тільки для висвічування на електронних табло і передачі по засобах зв'язку біржових цін, що формуються в “кільці”, і цін на біржові товари найбільших дилерів, а також для обліку біржових угод і контролю та регулювання портфеля активів у рамках самих фірм-членів біржі. Гарним прикладом служить всесвітньо відома система інформації агентства “Рейтер”. Установивши в себе в офісі спеціальний термінал, підключений до інформаційного каналу агентства, ви одержуєте можливість “бути присутнім” на торгах найбільших світових бірж, знати поточні ціни найбільших фірм-дилерів на біржові товари, а також у числі перших дізнаватися політичні й економічні новини. Вчасно виявлена тенденція зміни ціни на який-небудь товар може зіграти в діяльності підприємства величезну роль, але для виявлення такої тенденції фахівцю необхідне, насамперед, регулярне джерело свіжої інформації. Тому значення рейтеровского термінала, хоча його установка і функціонування вимагають визначених фінансових витрат, не можна недооцінювати. Досвід використання таких терміналів мається в практиці зовнішньоторгівельних об'єднань. Наприклад, у ВВО “Разноімпорт” (Росія), що займається експортом і імпортом кольорових металів, у відділі кон'юнктури і цін установлений термінал агентства “Рейтер”, завдяки чому співробітники відділу, знаходячись у Москві, за кілька тисяч кілометрів від Лондона, мають можливість безпосередньо спостерігати за ходом торгів на Лондонській біржі металів (із запізнюванням у часі усього в 1-2 хвилини). Інформаційні системи типу “Рейтер” дають можливість спостерігати за ходом біржових торгів, але не брати участь у них. Традиційно сама біржова торгівля здійснювалася у визначеному біржею місці й у визначений час шляхом безпосереднього спілкування між собою брокерів. Проблема автоматизації безпосередньо самого процесу торгівлі в біржовому колі виникла відносно недавно і довгий час знаходилася в обговоренні. Однак у 1985 році початку функціонувати перша електронна біржа, і в даний час процес автоматизації йде дуже активно як на знову виникаючих біржах, так і на вже існуючих. І ті, і інші зацікавлені в тім, щоб залучити до себе клієнтів з усього світу, знизити операційні витрати і підвищити якість виконання замовлень. Останні досягнення в комп'ютерній технології змістили акценти в обговоренні даної проблеми з питань технічної осуществимости на питання принципів роботи і структури електронної біржі
1 ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ
ЕЛЕКТРОННОЇ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ
За майже п’ятисотрічну історію функціонування бірж учасники торгівлі використовували лише кілька технологій проведення біржових торгів. Це було зумовлено їхньою консервативністю, вони не могли поголитися на відміну тра диційних публічних біржових торгів в обмеженому колі знайомих між собою біржових брокерів. Закритість (клубність, елітарність) біржової торгівлі дозволяла ретельно вивчати кандидата у нові члени біржі, оскільки процедура вступу, крім детального ознайомлення з бізнесом претендента, передбачала обов'язкові рекомендації двох відомих та шанованих біржовиків.
Зважаючи на цю обставину, не дивлячись на всі досягнення науково-технічного прогресу, комп'ютеризацію та глобалізацію фінансового і товарного ринків, майже до 90-х років ХХ-го століття на провідних фон дових та ф'ючерсних біржах світу зберігалася публічна торгівля з фізич ною присутністю торговців у біржовій залі. Основними технологіями торгівлі, які використовуються на міжнародних та національних біржо вих ринках, є метод відкритого викрику, балансуючий метод, або "по двійний аукціон" та система " маркет – мейкерів ".
Однак з початком 90-х років, - періоду, коли, власне, і почала зароджу ватися нова економіка, - провідні міжнародні біржі, які до того часу були одними з перших представників інфраструктури ринку, що успіш но використовували комп'ютерні технології для прискорення процесів отримання та розповсюдження інформації про біржові ціни, здійснення операцій обліку, контролю та розрахунків за біржовими угодами, ін тенсивно займаються впровадженням електронного трейдингу. І саме фондові біржі допустили до лістингу та продемонстрували вибухове зростання капіталізації Internet-компаній.
Сьогодні процес інфраструктурних змін на світовому фінансовому ринку різко загострився. Це пов'язано з глобалізацією, зростанням кон куренції між біржами та бурхливим зростанням on-line торговельних систем. Підвищилася не тільки швидкість доступу, але й швидкість обо роту капіталу. Ринки стали динамічнішими, структурованими, більш ліквідними. Зміна структури інвесторів призвела до становлення нових моделей розвитку бізнесу та ринку в цілому.
В старій моделі індивідуальний інвестор був відділений від біржо вого торговельного майданчика, натомість брокер - член біржі – мав найкращі умови доступу до інформації, основними клієнтами його були інституційні інвестори, промислові та торговельні ТНК. Internet - техно логії уже сьогодні поставили всіх у приблизно однакові умови. Котиру вання, звіти і дослідження стали доступні всім бажаючим, через маржинальну систему торгівлі знизилась цінова планка доступу, комунікації стали масовими, швидкими темпами йде процес формування нового інвестиційного співтовариства.
Сьогодні уже нікого не здивує отримання будь-яким користувачем Internet в Україні інформації з web - сторінок бірж у режимі "on-line". Наприклад, на сторінці Чиказької торговельної палати (www.cbot.com), Європейської біржі (EURONEXT • LIFFE) (www.euronext.com) можна отримати необхідну інформацію щодо біржових цін та курсів на основні контракти, ознайомитися з правилами роботи цих бірж, оригіналами ф'ючерсних контрактів на всі базові активи, повідомленнями про ризи ки, видами спекулятивних та хеджевих рахунків, системами маржевих внесків, основними учасниками біржової торгівлі, інструктивними мате ріалами щодо здійснення спекулятивних та хеджевих операцій тощо.
Революційні зміни у системах та засобах зв'язку дозволили через синхронізацію торгів об'єднати біржові ринки, які діють у певний час доби та на різних континентах земної кулі, у єдиний світовий біржовий ринок, що функціонує цілодобово. До цього часу на світовому фінансо вому ринку чітко виявляються якісні зміни, які уже не можна ігнору вати. Розвиток Internet як глобального середовища розподілу фінансових трансакцій та інвестицій призвів до переміщення фінансових ринків у Мережу. Розвиток мережних технологій випередив наявні концепції розвитку грошового та фондового ринків, зумовив їх трансформацію та перегляд самих основ біржової торгівлі.
Гостру конкуренцію старим товарним ф'ючерсним та фондовим бір жам створили Альтернативні Торговельні Системи (ATS - Alternative Trading Systems). Технологія електронної торгівлі є у десятки разів де шевшою від стандартної біржової торгівлі, передусім, для користувачів. Особливо популярною бізнес - моделлю на фондовому ринку є Елект ронні комунікаційні мережі (ЕСМ - Electronic Communication Networks). Саме ця технологія електронного трейдингу є основною на фондовому ринку України (ПФТС - Перша фондова торговельна система), залишив ши далеко позаду за обсягами торгівлі 26 традиційних фондових бірж.
У сфері надання інформаційних послуг конкурентами бірж також є відомі інформаційні агентства. Наприклад, інформаційне агентство Рей тер (Reuters) надає своїм клієнтам ще ширший спектр послуг. Встанов лений у його головному офісі спеціальний термінал, підключений до відомих бірж, крім отримання інформації про поточні біржові ціни та курси, політичні та економічні події, що на них впливають, дає можливість бути віртуально присутнім на біржових торгах, бачити виконання власних замовлень біржовими брокерами.
Однак інформаційні системи Reuters, Tenfore, Bloomberg, Dow Jones не дають можливості реально здійснювати операції купівлі-продажу біржових контрактів. Після довгих та гострих дискусій , які досі є незавершеними, біржовики згодилися на нову технологію – біржовий електронний трейдинг, - яку вирішили випробувати на новій біржі.
Станом на 31 грудня 1992 року у світі нараховувалось 27 товарних бірж, що використовують системи електронної торгівлі. Нові електронні системи були введені на товарних біржах Австрії, Бельгії, Фінляндії, Італії, Японії, Сінгапуру, Іспанії, Швеції, США і Великобританії. Найперша система була встановлена на Новозеландській ф'ючерсній і опціонній біржі. Ця система початку функціонувати в січні 1985 року. З великих електронних систем, введених у дію в останні 2-3 року, можна перелічити наступні: система "Глобекс" на Чиказькій комерційній біржі, система "Проект А" у Чикагській торговельній палаті і система “ЕКСЕЗ” на біржі “НАЙМЕКС”. З 27 товарних бірж, що використовують у даний час системи електронної торгівлі, 21 є цілком автоматизованої, тобто торгівля на цих біржах ведеться винятково електронним способом. Це наступні біржі:
Бельгійська ф'ючерсна й опціонна біржа (Belgian Futures and Options Exchange),
Датський Фонд гарантій фьючерсов і опціонів (Guarantee Fund for Danish Futures and Options),
Опціонний ринок Фінляндії (Finnish Options Market),
Німецька товарна біржа (Deutsche Terminboerse),
Ірландська ф'ючерсна й опціонна біржа (Irish Futures & Options Exchange),
Новозеландська ф'ючерсна й опціонна біржа (New Zealand Futures & Options Exchange Ltd.),
Опціонний ринок Швеції і Великобританії (OM London and OM Sweden),
Італійський ф'ючерсний ринок (Mercato Italiano Futures),
два Іспанських ринки фінансових фьючерсов (Mercado Espanol de Futuros Financieros Renta Fija S.A. і Mercado Espanol de Futuros Financieros Renta Variable S.A.),
Зернова біржа в Осаці (Osaka Grain Exchange),
Підрозділ біржі цінних паперів в Осаці (Osaka Securities Exchange),
Біржа цукру в Осаці (Osaka Sugar Exchange),
Австрійська ф'ючерсна й опціонна біржа (Osterreichische Termin und Optionenboerse),
Асоціація каучуку Сінгапурської товарної біржі (Rubber Association of Singapore Commodity Exchange),
Швейцарська біржа опціонів і фінансових фьючерсов (Swiss Options & Financial Futures Exchange),
Токійська товарна біржа (Tokyo Commodity Exchange),
Токійська зернова біржа (Tokyo Grain Exchange),
Міжнародна токійська біржа фінансових фьючерсов (Tokyo International Financial Futures Exchange),
Підрозділ Токійської фондової біржі (Tokyo Stock Exchange),
Токійська біржа цукру (Tokyo Sugar Exchange).
Інші шість бірж використовують електронні системи в сполученні з традиційною торгівлею в біржовому "кільці": або під час звичайних торгових сесій (тобто паралельно зі звичайними торгами) - так роблять Чиказька торгівельна палата в системі "Проект А", лондонська біржа ФОКС і лондонська біржа ЛІФФЕ тільки по ф'ючерсних контрактах на довгострокові казначейські облігації Японії; або після закриття звичайних торгових сесій (тобто на додаток до звичайних торгів) - так роблять Чикагська торговельна палата і Чиказька комерційна біржа в системі "Глобекс", лондонська біржа ЛИФФЕ, американська біржа НАЙМЕКС і Сіднейська ф'ючерсна біржа. Із шести бірж, що використовують електронну систему в сполученні зі звичайним біржовим торгом, жодна біржа (з одним єдиним виключенням) не веде торгівлю жодним контрактом одночасно й у біржовому "кільці", і електронним способом. Єдине виключення - це Чикагська торговельна палата, на якій торгівля ф'ючерсними контрактами на казначейські облігації йде паралельно в біржовому "кільці" (з термінами виконання в найближчі місяці) і в електронній системі "Проект А" (з термінами виконання в більш віддалені місяці).
За 1990-1992 роки кількість систем електронної торгівлі на товарних біржах різко збільшилося. Більшість нових бірж, торгівля на який почалася після 1990 року, зволіли використовувати винятково електронні системи, відмовившись від традиційного біржового "кільця". Виключення з цього списку знову утворених бірж складає Бразильська товарна ф'ючерсна біржа . Хоча вона створена зовсім недавно, по обсягах торгівлі (традиційно обчислювальним у контрактах) вона зараз займає шосте місце у світі, і торгівля на ній здійснюється традиційним способом - шляхом "відкритого вигуку" у біржовому "кільці". Усі біржі (за винятком японських), що починали свою діяльність зі звичного біржового "кільця", а потім ввели в себе електронні системи, усе-таки зберегли звичний для всіх торг у біржовому "кільці"
У 2002 р. не залишилось жодної біржі, де не було хоча б деяких елементів електронного трейдингу.
Комп’ютеризація біржової торгівлі руйнує її закритість, дозволяє здійснити глобальну концентрацію біржового товару в одному місці земної кулі, де світовий попит врівноважується світовою пропозицією, створюючи тим самим справедливу ринкову ціну, на яку орієнтуються виробники та споживачі товарних ринків, банки, портфельні та стратегічні інвестори. Ми підтримуємо точку зору В.А. Галанова, що електронний біржовий трейдинг поступово призводить до наближення біржових товарних та фондових ринків, відокремлення комп’ютерної торгівлі ф’ючерсними та опціонними контрактами.
Первинні та вторинні ринки цінних паперів поступово повинні переміститися у позабіржову торгівлю, що уже відбулося з ринками сировинних товарів, де основні обсяги гуртової торгівлі сировиною відбуваються на позабіржових ринках. На товарних ф’ючерсних біржах торгують похідними строковими фінансовими інструментами. Це ринки цінових ризиків товарних активі, прогнозні ринки, які дозволяють хеджувати операції реальних ринків і здійснювати особливо ризикові інвестиції у права та забов’язання на активи з метою збереження коштів від інфляції та отримання додаткових доходів.
Саме цей шлях повинен пройти і ринок цінних паперів, на якому сьогодні чітко виділяється тенденція щодо відновлення рівноваги між Новим та Старим Світом. На американському, європейському та азійському фондових ринках відбувається процес консолідації фондових бірж для проведення операцій з цінними паперами трансна ціональних компаній, які уже ідентифікуються за галузями діяльності, а не за країною їх розташування. Біржовий та позабіржовий ринки є частинами одного цілого, оскільки виконують одну із найважливіших економічних функцій, а саме перерозподіляють фінансові ризики між суб'єктами економіки, мають подібний склад учасників. Однак цей про цес проходить неоднозначно, оскільки підвищує ризик інвестицій, який, завжди є вищим на позабіржовому ринку. Останні події на фондовому ринку США (мільярдні "неточності" при заповненні річних звітів кор порації "Enron", "Wolrd com", які не помітили знані на ринку аудитори), за "ефектом доміно" зачепили фондовий ринок Європи.
В червні-липні 2002 р. в США були оприлюднені сенсаційні факти. Як вияви лось, провідні корпорації країни були у змові з найбільшими банками, які допома гали їм показувати недостовірну бухгалтерську звітність і занижувати витрати. Виходить, що біржі оперували невірними цифрами! Експерти вважають, що амери канська економіка коштує у два рази менше, ніж про це заявляють. Ланцюг скан далів розпочався з енергетичної компанії "Енрон", яка оголосила себе банкрутом. І це при тому, що її активи оцінювалися у 63,4 млрд. дол. Скандал набув політич ного характеру, оскільки "Енрон" був у числі головних спонсорів Республіканської партії і самого Джорджа Буша... Після "Енрон" в липні 2002 р. оголосила про своє банкрутство "Ворлдком" - компанія із ще більшими активами - 107 млрд. доларів, вона винна банкам 41 млрд. Пред'явленні звинувачення і мастодонту американської економіки - телекомунікаційній компанії "Адельфія". Були виявленні не лише при писки та крадіжки, але й незаконні операції з цінними паперами. Поліція заарешту вала 77-літнього засновника Джона Рігаса та його двох синів.
Фондовим біржам буде необхідно провести переоцінку вартості всіх амери канських компаній.
Щоб припинити обман акціонерів в США прийнято "Білль про чесний бізнес.
Скандал із штучним завищенням прибутковості показує, що навіть найдосконаліша техніка не врятовує від шахрайства та нечесності, що запровадження суперсучасних інформаційних технологій потребує і абсолютно чесних правил гри, яких повинні добровільно дотриму ватися учасники ринку.
Процеси злиття фондових бірж відбуваються у відповідь на запро вадження сучасних систем електронного трейдингу, якому дедалі біль ше надають перевагу інвестори. Через електронні комунікаційні системи ECNs (electronic Communications networcs) на фондовому ринку США уже сьогодні здійснюються біля 30% операцій з цінними паперами.
2 РОЗВИТОК БІРЖОВОГО
ЕЛЕКТРОННОГО ТРЕЙДИНГУ В УКРАЇНІ
Враховуючи зазначені реалії щодо розвитку електронного трейдингу на міжнародних фінансових ринках, український інвестор тепер теж має можливість інвестувати власні кошти у його інструменти. Зауважимо, що мова йде не лише про незначну кількість українців з доходами понад мільйон доларів, біль шість з яких давно й активно використовують фондові інструменти. Маються на увазі фізичні особи з капіталом від 2 до 150 тисяч доларів.
Багато українських компаній (через свої офшорні структури) працю ють на біржових західних ринках досить давно. Вони хеджують свої експортно-імпортні операції з нафтою та кольоровими металами, отри муючи додаткові прибутки на опціонах через володіння інсайдерською інформацією. Здійснювати легальну інвестиційну діяльність безпосе редньо з України неможливо, оскільки юридичні особи повинні отримати дозвіл (ліцензію) Національного банку України, а фізичні можуть мати рахунки у зарубіжних банках лише на період перебування за кордоном.
Такий стан справ призвів до того, що сотні тисяч рахунків відкрито за кордоном без будь-яких дозволів. Поряд із забороною НБУ на здійс нення в Україні строкових операцій з фінансовими активами це суттєво сповільнює інтеграцію українських ринків до світового, не дає можливос ті українським інвесторам вивчити та використати зарубіжний досвід, отримати навички біржового електронного трейдингу.
Інтерес до цього виду бізнесу в Україні уже помітно зростає. Про відний сайт щодо допомоги у навчанні електронному трейдингу www.internettrading.ru, - був відкритий уже після фінансової кризи у грудні 1998 p., і відвідують його близько ста тисяч користувачів на місяць. Серед відомих консалтингових фірм можна відзначити такі:
Internet Trading Group (www.day-trading.ru/publish) - ринок акцій США, статті, аналітика, управління портфелем;
StockTeleTrade (www.col.ra./incont/indeex.htm) - ф'ючерс на індекс S&P 500;
K2Kapital.Inc. (www.day-rading.ru/publish/www.k2kapital.com) - безкош товна стрічка новин закордонних ринків, аналітика, котирування.
На тренувальний сайтах, яких створено величезну кількість, можна безкоштовно або за відносно невелику платню стати учасником гри, що імітує модель роботи на фондових і ф'ючерсних біржах, позабіржових системах комп'ютерного котирування цінних паперів.
Більшість учасників фінансового ринку України та інших постсоціалістичних країн, зокрема в Росії, успішно застосували елементи елект ронного трейдингу. В Росії інтернет-трейдинг пройшов чотири стадії еволюції. Започаткувала інтернет-трейдинг Московська міжбанківська валютна біржа через створення автоматичного шлюзу для введення замовлень та отримання ринкової інформації. Уже за перші два роки його існування частка ринку інтернет-брокерів зросла до 44%, а частка угод, що укладаються через шлюз - до 63%. До цієї торговельної сис теми підключилися сотні брокерських фірм.
Російський інтернет-трейдинг відрізняється від зарубіжних аналогів тим, що, обслуговуючи тисячі інвестиційних рахунків, надає можли вості, які можна порівняти з можливостями роботи біля біржового тер міналу. Перше покоління інтернет-брокерів було віддаленими терміна лами біржі. Друге покоління інтернет-систем надавало послуги щодо маржинального кредитування.
Після МБВБ інтернет-трейдинг запровадили Московська фондова біржа, біржа "Санкт-Петербург" та фондова біржа РТС (Російська тор говельна система), яка, крім торгівлі цінними паперами, у 2001 р. від крила секцію з торгівлі ф'ючерсними та опціонними контрактами -FORTS. У результаті з'явилися нові інтернет-системи, які дозволяли одночасно працювати на кількох торговельних майданчиках. Це було тре тє покоління електронного трейдингу. Сьогодні в Росії більше 130 бро керів пропонують послуги з інтернет-тредингу, надаючи спеціальний пакет функцій для професійних учасників ринків, який дозволяє обслу говувати клієнтів, створювати дилінгові центри, спробувати сили в інтернет-брокерському бізнесі. Це і є системи четвертого покоління. Інтернет-брокери, конкуруючи між собою і змагаючись за вибір клієнтів, намагаються надавати їм різноманітні фінансові послуги в єдиному он-лайновому просторі, плавно переходячи від роботи в одній системі до роботи в іншій, щоразу отримуючи доступ до функцій, які найкраще реалізують той чи інший сервіс.
Як бачимо, в Росії досягнуто суттєвого прогресу у запровадженні бір жового електронного трейдингу, чого не можна сказати про Україну. Біржі України практично не використовують системи електронного трей дингу.
Як було зазначено вище, у цьому аспекті вони програють ринок позабіржовим торговельним системам комп'ютерного котирування, представ ником яких є ПФТС (Перша фондова торговельна система) - асоціація, саморегулівна організація (СРО) професійних учасників фондового ринку України. ПФТС є електронною біржею цінних паперів України, яка охоплює усі найбільші регіони України та підтримує роботу у режи мі реального часу. Програмне забезпечення ПФТС дозволяє торговцям у режимі реального часу виконувати такі операції:
виставляти власні котирування й отримувати котирування опонентів;
укладати угоди (акцептувати), підтверджувати двосторонні угоди;
обмінюватися повідомленнями з операторами.
В інформації про результати торгів вказується назва емітента акції або облігації, код емітента у ПФТС, котирування купівлі, котирування продажу, ціна останньої угоди, лот останньої угоди, спред у процентах, обсяги торгівлі в тисячах гривень та штуках, частка у загальному обсязі торгівлі в ПФТС. Інформацію з ПФТС публікує газета "Бізнес", журнал "Фондовий ринок". Асоціація виробила та щоденно розраховує зведе ний фондовий індекс.
Підсумовуючи, варто ще раз підкреслити відому, але не до кінця усвідомлену в Україні думку - нові інформаційні технології карди нально змінюють підходи до ведення бізнесу, відкривають нові можли вості щодо його розвитку. Тому, на нашу думку, безперспективним є шлях до нарощування кількості бірж (на початок року їх кількість досягла астрономічної цифри - 414), які використовують старі підходи в організації торгівлі реальним товаром, тобто створюють ще одного примітивного посередника на гуртових ринках. На часі зробити зміни у концепціях становлення товарних біржових та фінансових ринках, перед бачивши широке використання електронного біржового трейдингу. Це завдання стане можливим лише за умови навчання професійних учасників основних ринків, у т.ч. і підготовки кадрів відповідної ква ліфікації вузами України.
Розвиток інтернет – трейдингу
(стаття з сайту http://news.finance.ua 02.08.2008)
У квітні-травні кілька інвестиційних компаній дозволять своїм клієнтам торгувати цінними паперами через інтернет.
Технічно це можливо вже зараз, залишилося заручатися підтримкою фондових бірж, у першу чергу ПФТС.
У жовтні минулого року Олександр Дорожко з Ужгорода заробив $286 тис. на падінні акцій IMS Health. Американська комісія цінних паперів і бірж (SEC) подала на нього в суд, підозрюючи у використанні інсайдерської інформації, але в цьому випадку цікаво інше. Пан Дорожко провернув всю операцію дистанційно, користуючись послугами компанії Interactive Brokers - через інтернет.
ПФТС майже готова
Уже цього року жителі України зможуть торгувати акціями з дому та офісу через інтернет. Як припустив директор з розвитку ІК "Проспект Інвестментс" Олег Філатов, швидше за все, перші угоди пройдуть уже у квітні-травні. Вони будуть проходити на найбільшому в Україні організованому ринку акцій - біржі Перша фондова торговельна система (ПФТС).
"Системи, які є в розроблювачів, дозволяють виходити на біржу. Ми проводили першу пробну угоду ще у вересні минулого року. З Алушти приєдналися до ринку заявок ПФТС і кілька разів купили та продали акції "Укрнафти". У листопаді завели пару своїх клієнтів, відкрили їм рахунку в себе, у Міжрегіональному фондовому союзі (МФС) і на ПФТС, і від їхнього імені торгували. Побачили, що угоди проходять. Коли запуститься інтернет-трейдинг тепер залежить від того, наскільки ПФТС зацікавлена в прискоренні процесу", - відзначив пан Філатов.
Біржа не проти. Тиждень назад її президент Ірина Зоря офіційно заявила, що в 2008 р. найбільш важливим є підключення брокерських систем до ринку заявок ПФТС. "Всю другу половину року відбувалося відпрацьовування, спільна робота із брокерськими системами. Учасники ринку хочуть, щоб клієнти мали можливість прямо працювати з біржею".
Представник біржі, що побажав залишитися невідомим, розповів, що ПФТС уже створила найнеобхідніше для запуску інтернет-торгівлі - ядро і шлюз. Ядро - це програмний продукт, що дозволяв би проводити угоди в режимі реального часу та зводити між собою ордери тисяч клієнтів. У свою чергу шлюз - це якийсь пристрій, комутатор, що видає торговцям через інтернет доступ на сервер біржі. "Функції ядра виконує наша система ринку заявок. Крім того, ми поки єдині в Україні, хто створив шлюз. Зараз іде тестування систем і розробка нормативної бази", - розповів він.
Софт для торгівлі
Друга необхідна частина для запуску інтернет-трейдингу - програми, які повинні закуповувати брокерські компанії. Вони дозволяють торговцеві приєднатися через шлюз до біржі, а клієнтам - до нього. У результаті клієнти одержують опосередкований доступ до торгівлі акціями. За словами Олега Філатова, ПФТС протестувало дві брокерські системи - Smart Trade (розроблювач "IT Інвест", Москва) і QUIK (Новосибірськ). У перспективі передбачається перевірка третього продукту - Net Investor (розробка "МФД-інфоцентр").
Директор інвестиційної компанії Galt&Taggart Securities Сергій Лесик розповів, що його компанія вже обслуговує своїх клієнтів через QUIK. Він відмовився рекламувати продукт, але зізнався, що його довелося адаптувати до українських умов.
Навпаки, пан Філатов не став приховувати, що саме "Проспект Інвестментс" просуває в Україні Smart Trade. Компанія входить у московську групу "Російські фонди", до якої належить і розроблювач програми. "У листопаді минулого року ми створили пул з 15-20 компаній, які планували купити Smart Trade. Періодично ми консультуємося, розвиваємо договірну базу", - підкреслив він.
Покупка та установка брокерського ПЗ -дороге задоволення. За даними Galt&Taggart Securities, установка торговельної системи QUIK обійшлася компанії приблизно в $1 млн. Представник "Проспект Інвестментс" не захотів розповісти, скільки коштує Smart Trade. До того ж компанія поки не квапиться купувати софт для інтернет-трейдингу. "Поспішати, поки біржа офіційно нічого не сказала, не має сенсу. Закупити та поставити систему займе від сили 10-15 днів", - відзначив пан Філатов.
Брокери зайняті більш важливою справою - розробкою бази документів для інтернет-трейдингу. До них належать брокерська угода, регламент і ще десятки нормативних актів. В ідеалі клієнт повинен прийти до торговця і швидко підписати короткий перелік паперів. Всю іншу роботу з оформлення операцій повинен взяти на себе торговець.
Торік про намір запустити інтернет-трейдинг заявляла також Українська міжбанківська валютна біржа. Колишня Донецька фондова біржа - тепер "ІННЕКС" - збиралася продатися російській РТС, що теоретично також могла б впровадити подібну послугу. Однак поки що на обох біржах, за даними опитаних брокерів, робота над системами інтернет-трейдингу не ведеться.
Реальну конкуренцію ПФТС могла б скласти ТІС "Перспектива", що днями одержала статус фондової біржі. Брокери зізналися, що торговельна система дніпропетровців дуже прогресивна та заснована на технології ринку заявок. Вона дозволяє одному клієнтові проводити кілька операцій на день на умовах "поставка проти платежу". Тепер біржа "Перспектива" являє собою аналог найбільш прогресивних систем торгівлі акціями за кордоном - ECN (electronic communication network), які налаштовані на зведення між собою безлічі дрібних і великих клієнтів.
Проте в біржі є великий недолік. "Все добре, але немає шлюзу. І вони не хочуть його робити, зважаючи на все. "Перспектива" говорить: хто хоче працювати на цьому ринку, купуйте в мене термінал. Усі повинні виходити прямо на біржу - і фізичні особи, і торговці", - розповів Олег Філатов.
Брокерів це не влаштовує. Якщо додержуватися вимог системи, стверджують вони, клієнти торговців повинні прямо виходити на біржу. Послуги брокерів стають зайвими. Ситуацію рятує лише одне - поки що, за законодавством, фізичні особи не мають права торгувати на біржі. Як і у всіх країнах, туди мають доступ тільки ліцензовані торговці. Однак у майбутньому ця вимога може бути скасована, тому торговці прагнуть споконвічно зробити своє посередництво єдино можливим способом доступу на біржу через інтернет.
"Якщо "Перспектива" хоче, щоб на ній працювали через інтернет-трейдинг, потрібно зробити шлюз. Вони ж просто хочуть давати програмне забезпечення, щоб воно стояло в клієнта інтернет-трейдингу. Думаю, що більшість брокерів це не влаштовує. Справа навіть не в ціні - це питання контролю. Клієнт щось напише, щось змінить. Брокер не контролює ситуацію", - пояснив Лесик.
ПФТС створить подушку
Створивши технологію, ПФТС тепер займається створенням нормативної бази. Наприкінці грудня було засідання Ради ПФТС, на якому були затверджені тарифи на інтернет-трейдинг, у тому числі і за підключення торговців до цього шлюзу. Також рада обіцяла розробити пакет документів для офіційного підключення системи до біржі. Без нього поки що не можна укласти офіційний договір з біржею та акредитувати торговця з його торговельною системою на біржі.
Джерело в ПФТС повідомило, що пакет з'явиться вже незабаром. Зараз біржа займається вирішенням ключових проблем. Яких саме, він не став уточнювати, заявивши, що це закрита інформація. Брокери припустили кілька своїх варіантів.
Зокрема, поки що законодавство забороняє фондовій біржі укласти угоду між двома клієнтами одного торговця. "Перспектива" цю проблему вирішила так само, як це робиться в усім світі та у Росії. Біржа укладає угоду не сама із собою на покупку-продаж цінних паперів за замовленням клієнта, а з якоюсь структурою, що зареєстрована при біржі, - подушкою. Біржа укладає угоду з нею, вона - з біржею. Це технологічне пристосування, непомітне для клієнтів і торговців.
Впровадження подушки корисне ще в одному випадку. На відміну від ринку котирувань, де видно, з ким укладаєш угоду, на ринку заявок - режим анонімної торгівлі. Людина, побачивши прийнятну ціну, може натиснути кнопку "Купити", але біржа її не пропустить. Справа в тому, що біржа бачить торговця, а не його клієнта, і вважає, що брокер торгує сам із собою. Також біржа не пропускає угоди між торговцем і його клієнтом. За словами брокерів, ПФТС обіцяє усунути цей недолік. Найімовірніше, впровадивши свою подушку.
Ще один важливий нюанс - відхід від паперової тяганини та впровадження електронного підпису. За законом, всі заявки клієнта повинні бути спрямовані в паперовому виді і підписані. Для інтернет-трейдингу це смертний вирок, тому що якщо людина робить за день двадцять угод, то їй потрібно витрачати увесь час на підписування паперів. Електронний цифровий підпис, закон про який вже давно прийнятий, дозволяє торговельній системі ідентифікувати клієнта і впровадити електронний цифровий ключ. Так працює інтернет-трейдинг у сусідній Росії. Там клієнт підписує звіти брокера раз на місяць.
Головне питання, яке потрібно вирішити для запуску інтернет-трейдингу, - забезпечення ліквідності. "Немає ліквідності, але її можна створити - домовитися з торговцями, щоб виступили маркет-мейкерами, виставили котирування та розважили клієнтів. Ми збиралися з іншими брокерами, спілкувалися. Начебто б розуміння є, але, напевно, одного розуміння мало", - відзначив Олег Філатов.
Інтернет-трейдингу пророкують велике майбутнє. На підтвердження брокери наводять приклад Росії, де послуга вже розкручена. "Зацікавленість є. Інша справа, що поки люди не спробують, що таке інтернет-трейдинг, важко говорити про цифри. У Росії близько 500 тис. фізичних і 20 тис. юридичних осіб є клієнтами інтернет-трейдингу. Зростання відбувається в геометричній прогресії. Думаю, не помилюся - якщо ці дані розділити на п'ять, одержимо цифру для України. Спочатку так, напевно, і буде", - заявив Філатов.
Він припустив, що торговці в будь-якому разі будуть змушені популяризувати інтернет-трейдинг, тому що вкладуть гроші в торговельні системи. Тому приблизно через три-шість місяців, припустив Філатов, почнеться масове розкручування, що буде містити в собі курси, рекламу, навчання та ігри.
Однак далеко не всі учасники ринку вважають, що інтернет-трейдинг дасть швидкий успіх. "Вони що - думають, у нас тут юрби охочих працювати через інтернет? Туди підуть молоді люди, які сьогодні висять на Форексі. Адже це складна справа, їй потрібно віддавати весь день. Солідні люди такого собі дозволити не можуть", - оцінив затребуваність інтернет-трейдингу керівник однієї з компаній управління активами. Проте він визнав, що напрямок розвивати варто. У перспективі він може дати непогані доходи та пожвавити ринок акцій.
Поки що в Україні діє тільки один проект інтернет-трейдингу. У січні його запустила Galt&Taggart Securities. Однак, за твердженням конкурентів, компанія не створила інтернет-торгівлю в чистому вигляді.
"Galt&Taggart Securities виступає віртуальною біржею, у неї свій хоронитель. Клієнтів завели, дали їм доступ у систему. Але в системі вони бачать те, що виставили інші клієнти, і те, що виставив із власного портфеля Galt. Скільки вони можуть підтримувати паперів? Ну 10-20. Угода нібито укладається усередині системи. Насправді це чиста позабіржова угода. Біржа тут взагалі ні при чому. Папери переписуються із себе на клієнта, із клієнта на клієнта тощо", - розповів один фондовик.
Скільки зараз клієнтів в Galt&Taggart Securities, Сергій Лесик не став озвучувати. За планами компанії, через рік повинно бути дві тисячі. Він спростував думку інших брокерів про роботу за принципом віртуальної біржі. Лесик розповів, що клієнтське замовлення відправляється туди, де більша ліквідність. "Або воно передається на ПФТС, або воно закривається з нашого портфеля, або в якомусь іншому місці. Будуть на ТІС "Перспектива" обсяги - будемо туди направляти. Наше завдання - якнайшвидше виконати замовлення клієнта", - заявив пан Лесик.
Нововведення в тому, що Galt&Taggart Securities гарантує поставку і паперів, і грошей у той же день. Це правило, стверджує Лесик, працює навіть коли угода проводиться на ринку котирувань ПФТС, де типові затримки з поставкою паперів або грошей навіть на п'ять днів. "Якщо що, поставляємо свої папери або платимо свої гроші", - відзначив Сергій Лесик.
Послуги Galt&Taggart Securities коштують дорого. Абонентської плати нема, зате компанія бере 100 грн. за limit-order і 300 грн. за market-order поза залежністю від обсягу угоди. Крім того, всі зовнішні операції - хоронителя, ПФТС, МФС, банку - клієнт оплачує окремо.
"Ми написали бюджет, прикинули, скільки повинно бути людей і скільки операцій вони будуть проводити. Подивилися на західні майданчики. Там операції обходяться в $6-7 за угоду, але в них божевільні обороти. У нас таких обсягів поки немає. Щоб нам було вигідно і цікаво, написали от такі цифри. Як буде в житті, подивимося. Допускаю, що якийсь час ще будемо втрачати гроші на цьому проекті. Але десь через рік він окупиться", - пояснив
25.03.2013 23:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора