ОС Linux. Робота з каталогами та файлами. Звіт до лабораторної роботи з Інші. Робота № 521982

Перехід до торгівельного партнера Binance

ОС Linux. Робота з каталогами та файлами

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра САПР

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Звіт до лабораторної роботи

Предмет:

Інші

Група:

ІТП

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти та науки України Національний університет «Львівська Політехніка» Кафедра САПР Звіт До лабораторної рботи № 2 З курсу:”” На тему:”ОС Linux. Робота з каталогами та файлами” Мета роботи Поглибити знання про файли та каталоги Linux. Навчитися працювати з файлами та організовувати їх по каталогам. Теоретичні відомості Команди роботи з файлами можна поділити на дві категорії: команди, що працюють з файлами як з єдиним цілим (об”єктом) команди, що змінюють вміст файлів Отримання списку файлів Головна команда для отримання списку файлів – ls. Спосіб відображення цією командою файлів залежить від того, як вона використовується. Якщо ls використовується разом з каналами, то кожен файл відолбражається в окремому рядку. Найчастіше, однак інформація відображається по стовпцях. Поведінка команди ls керується ключами у формі – abcd. Ключі команді ls можна об”єднувати, наприклад: ls -lF Значення найважливіших ключів команди ls наведені у таблиці нижче Ключ Значення -a Відображає усі файли. Якщо не задано ключів –а або –А, то не відображаються файли, імена яких починаються з крапки (.). Такі приховані файли найчастіше містять налаштування програм. -A Аналогічно ключу –а. Відрізняється тим, що каталоги . та .. не відображаються -b Всі неграфічні символи відображаються у восьмірковій формі \ddd -c Для сортування використовується час останньої модифікації. -C Задає вивід назв файлів у багатьох стовпцях. -d filename Якщо filename – назва каталогу, то авідображається тільки його назва, а не вміст. Ключ часто використовують разом з ключом l для визначення статусу каталогу. Якщо ключ не використовується, то виводиться вміст каталогу -F Помічає каталоги символами /, виконувальні файли *, символічні посилання @, програмні канали - |, сокети - = -i Для кожного файлу у першій колонці виводиться його індекс -l Відоюражає каталоги у розширеному форматі, виводячи режим, власника, розмір у байтах, час останньої модифікації для кожного файла. Якщо виводиться інформація про спеціальний файл, то замість розміру відображаються номери пристроїв. Якщо файл є символічним посиланням, виводиться також і -> та назва файлу на який посилаються. -n Замість назв файлів відображають ідентифікатори користувачів та груп, асоційованих з кожним файлом та каталогом. -q Усі неграфічні символи в назвах файлів замінюються на знаки питання ?. -r Змінює порядо сортування на зворотній. -s Відображає розміри усіх файлів, разом з додатковими блоками у кілобайтах -t Сортує файли та каталоги не по назвах, а по часу модифікації -u Використовує час останнього доступу до файлу при сортуванні -x Багатостовпцевий вивід інформації з сортуванням не по стовпцям, а по рядкам Організація файлів В Linux немає заздалегідь визначених правил організації файлів. Файли не мають розширень, таких як в MS DOS чи Windows. Користувач може розробити власну систему іменування файлів. Класична схема організації файлів базується на використанні підкаталогів. Наприклад bin – для збереження бінарних файлів, lib – бібліотек, etc – файлів налаштувань Каталоги створюють командою mkdir назва_каталога Треба мати права доступу на запис у той каталог, в явкому створюється підкаталог. Нехай користувач створив три програми: prog1, prog2, prog3. Усі влни знаходяться у каталозі $HOME/bin.Якщо потрібно, щоб ці програми запускалися як і будь-яка інша команда Linux, необхідно до змінної оточення PATH додати шлях $HOME/bin. Це робиться такою командою (bash shell): PATH=$PATH:$HOME/bin; export PATH Вираз $HOME подає шлях до робочого каталогу користувача. Наприклад, якщо робочий каталог користуча /home/minny, то $HOME/bin інтерпретується системою як /home/minny/bin. Якщо користувач створив деякі бібліотеки спільного використання для декількох програм, то доцільно розмістити їх у каталог $HOME/lib та додати шлях до цього каталога у змінну PATH. Копіювання файлів Для копіювання файлів використовують команду cp from <path/filename> to <path/filename> Для копіювання файлів необхідно мавти права на читання з каталогу з якого копіюється файл та права запису у каталог призначення. При копіюванні файлів: якщо вказати назву файла, який вже існує в каталозі, старий файл заміниться новим якщо в параметрі to команди cp вказати тільки назвус каталога, то файл скопіюється з тою ж назвою. з використанням команди cp file1 file2 file3 …. directory у каталог призначення скопіюється декілька файлів при копіюванні можна використовувати шаблони (*, ?) Переміщення та перейменування файлів В Linux переміщення та пейменування файлів виконується командою mv, яка має той же синтаксис та правила використання , що й cp. Таким чином, використовуючси команду mv ьщжна перемістити багато файлів в один каталог, але назва каталогу повинна бути останньою у списку параметрів і треба мати права запису у каталог призначення. Крім того, команда mv дозволяє пееміщувати та переіменовувати файли та каталоги. При переіменуванні файла змінюється тільки запис про нього. Файл фізично переміщуєтьсмя тільки тоді, коли його нове розташування є на іншому диску. Видалення файлів та каталогів Для видалення файлів використовують команду rm. Для видалення файла необхідно мати на нього права на читання та запис. Якщо випадково набрати команду rm *, то будуть видалені усі файли біжучого каталогу. При цьому підкаталоги видалені не будуть. Для видалення підкаталогів, використовують команду rm –r * Зручним способом захисту від випадкового вилучення файлів є використання команди rm ві інтерактивному режимі (з ключем –i). При цьому система буде питати дозволу на знищення кожного фала у каталозі. Після знищення файлу поноваити його можна хіба що з резервної копії. Перегляд вмісту файлів Майже кожна команда Linux виводить результат виконання команди на консоль. Якщо команда отримує вхідні дані з файла, то після опрацювання файла результати також відображаються на екрані. При цьому для перегляду інформації можна скористатися однією з трьох команд: cat, more, less Linux, як і всі інші системи UNIX при запуску відкриває чотири стандартних файла: стандартний ввід, вивід, вивід помилок та допоміжний. Ці файли відповідають насткупним пристроям: Назва Позначення Пристрій Стандартний ввід Standard in (stdin) Клавіатура --- вивід Standard out (stdout) Екран --- вивід помилок Standard err (stderr) Екран Допоміжний Auxiliary Допоміжний пристрій Використання команди cat Для перегляду великих файлів найпростіше використовувати команду cat (concatenate, з»єднати). cat file1 fiile2 file3 Параметрами команди cat є список файлів. Первинне призначення цієї команди – це об”єднання текстових файлів, але її можна використовувати і для перегляду файлів. При спробі вивести на екран великий файл, його вміст швидко промайне на екрані і користувач не зможе побачити його. Одним з способів призупинити вивід, а потім поновити його – це використати комбінації клавіш <ctrl-s> (зупинка), <ctrl-q> (продовження). Для цього також можна використати команди more та less для поекранного виводу інформації. Використання команди more Команди more та less використовують для поекранного виводу інформації. Але кожна з цих команд працює інакше. Команди визначають скількі рядків зміститься на екрані звертаючись до бази даних по терміналах та до змінної оточення TERM. Команда more є старішою командою. Вперше вона з”явилася у версії Berkeley системи UNIX. Вона виявмлася настільки корисною, що стала , як і редактор vi, стандартною. Найпростіша форма використання команди це more filename При цьому виводиться частина файла розміром в один екран. Якщо натиснути клавішу пробілу, буде виведено наступний екран. Якщо натиснути <Enter>, то буде виведено тільки наступний рядок. Можна переглядати і декілька файлів одночасно (more file1 file2 file3). Якщо треба відредагувати якійсь файл, то треба натиснути одну з клавіш <e> або <v>. При натисненні <e> файл відкриється у редакторі, що вказаний у змінній EDITOR (за замовченням – ed). При натисненні <v> файл відкриється у редакторі, що вказаний у змінній VISUAL (за замовченням – vi). Суттєвим недоліком команди more є те, зміст файлів вона дозволяє переглядати тільки в одному напрямку. Цього недоліку позбавлена команда less Використання команди less Команда less працює практично так само, як і more. Формат команди: less filename Для перегляду наступного екрану треба натиснути пробіл, а для перегляду попереднього екрану – клавішу <b> Недоліком less є неможливість редагування файлу, що переглядають Пошук файлів Якщо не вдалося знайти потрібний файл командою ls, то можна використати для пошуку команду find. Ця команда є дуже потужною, що робить її складною у використанні та розумінні. Використання команди find складається з трьох етапів, кожен з яких у свою чергу може складатися з одного або декількох підетапів: Де шукати Що шукати Що робити, коли файл знайдено Якщо відома назва файла, але невідомо його знаходження, то для пошуку можна скористатися такою командою: find / -name <filename> -print Водночас, якщо пошук починається з кореня файлової системи, він може тривати протягом довгого часу, так як при цьому будуть аналізуватися кожнен каталог і кожен файл усіх файлових систем. Якщо відомо, що потрібний файл скорш за все знаходиться у певних каталогах, то скоротити час пошуку можна якщо вказати каталоги пошуку. find /usr1 /usr2 –name <filename> -print У таблиці наведені найбільш вживані ключі команди find Команда Опис -name file Параметр file може бути назвою файлу або шаблоном, що використовує символи підстановки. При використанні шаблону в результаті пошуку обирається кожен файл, назва якого задовільняє шаблону -links n Вибираються усі файли, на які є n або більше посилань -size n[c] Для опрацювання обирають усі файли розмір яких дорівнює або більше ніж n блоків по 512 байт. Якщо вказано символ с то шукають файли, що мають довжину n та більше символів -atime n Обираються усі файли, до яких зверталися протягом останніх n днів. Сама команда find виконує доступ до файлів і змінює час останнього доступу до них. -exec cmd Для кожного знайденого файла виконується команда cmd яка в якості параметра приймає назву знайденого файла. Назва файлу у команді подається як {}, команда повинна закінчуватися послідовністю символів \; -print Відображає назви усіх знайдених файлів Команда find дозволяє комбінувати критерії пошуку. При цьому критерії пошуку об”єднуються логічними операторами AND (за замовчуванням) та OR (ключ –o) find /home (-name file1 –o –name file2) -print Сортування текстових файлів Команда sort виводить записи файла впорядковані в алфавітно-цифровому порядку. Наприклад, $sort people Bill Williams 100 Henry Morgan 112 Mary Clark 101 Записи відсортовані по першій букві імені, але можна виконати сортування і по прізвищам: $sort +1 people Mary Clark 101 Henry Morgan 112 Bill Williams 100 Ключ +1 значить що одне поле кожного запису файла повинно ігноруватися підчас сортування. Сортування по третьму полю з ігноруванням початкових прробілів виконується з використанням ключа -b (blank): $sort –b +1 people Bill Williams 100 Mary Clark 101 Henry Morgan 112 Для збереженння результатів у файлі використовують ключ –o (output) $sort –o sortpeople +1 people Переспрямування вводу та виводу Багато програм приймають інформацію з клавіатуури та виводять результати виконання на екран термінала. В Linux ввід з клавіатури відповідає читанню з файла stdin, а вивід на екран – запису у файл stdout. В деяких випадках зручно переспрямувати стандартний ввід та вивід так, щоб дані вводилися з файлу та виводилися у файл. Для переспрямування вводу даних у файл використовується оператор <. Наприклад, якщо потрібно відправити файл з назвою message адресату rysio, можна скористатися командою: mail rysio < message Для переспрямування виводу програми у файл використовують оператор > . При цьому замість виводу інформації на екран терміналу, вона записується у файл. Наприклад, якщо треба зберегти біжучу дату і час у файлі з іменем now, можна скористатися командою date > now Якщо файл now вже існує, то новий файл замінить старий. При цьому існує можливість втрати даних у старому файлі. Розглянемо складніший приклад використання операторів переспрямування. Нехай у файлі sales зберігається інформація про продажі. У першому рядку прикладу біжуча дата записується у у файл з іменем sales_report. У другому рядку команда sort сортує дані з файлу sales і додає свій вивід до файлу sales_report. В останньому рядку результат відправляють користувачам missy та rysio по електронній пошті. date > sales_report sort < sales >> sales_report mail missy rysio < sales_report Висновок На цій лабораторній роботі я поглибив знання про файли та каталоги Linux. навчився працювати з файлами та організовувати їх по каталогам.

Звіт до лабораторної роботи Інші

27.03.2013 10:02

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись