Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розрахунок передавача зв’язкової радіостанції метрових хвиль
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний авіаційний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2003
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра електродинаміки
Курсова робота
(пояснювальна записка)
З дисципліни: Пристрої генерування та формування сигналів
Тема: Розрахунок передавача зв’язкової радіостанції метрових хвиль
КИЇВ 2003
Національний авіаційний університет
Кафедра радіоелектроніки
ЗАВДАННЯ
На виконання курсового проекту
студента Кушніра Вадима Миколайовича
Тема курсового проекту: Передавачі зв’язкових радіостанцій декаметрових та метрових хвиль
Термін виконання проекту: з 1.11.2003р. до 01.12.2003р.
Вихідні данні до проекту :
- номер варіанту: 25;
- діапазон частот: 2…24 МГц;
- потужність в антені: 400 Вт;
- режим роботи: ТЛФ,ОМ;
- нестабільність частоти : ;
- крок сітки частот: 0,1 кГц;
- параметри антени та фідера: 75 Ом.
3. Етапи роботи над курсовим проектом:
- розрахунок структурної схеми;
- розрахунок задаючого генератора;
- розрахунок вихідного каскаду .
4. Перелік обов’язкового графічного матеріалу:
- структурна схема передавача;
- принципова електрична схема передавача.
5. Завдання видав ______________ Любімов Олександр Дмитрович
___ ___________ 2003 р.
6. Завдання прийняв до виконання _______________
Курсовий проект захищений з оцінкою ________________
Роботу прийняв: Любімов Олександр Дмитрович ______________
Реферат
Пояснювальна записка до курсової роботи “Розрахунок високочастотного передавача” містить 25 аркушів формату А4, і 2 додатки:
креслення структурної схеми передавача – аркуш формату А3;
специфікація до структурної схеми – аркуш формату А4.
структурну схему високочастотного радіопередавача з потужністю в антені 400 Вт, робочими частотами 2 та 24 МГц з однополосною модуляцією сигналу та розрахунок задаючого і вихідного каскадів.
Об’єкт дослідження – високочастотний передавач.
Мета курсової роботи – застосування теоретичних знань, отриманих при вивченні курсу, для вирішення конкретної інженерної задачі та розробки радіопередавача із заданими характеристиками.
Метод дослідження – математичний розрахунок.
Задачами курсової роботи є:
вивчення сучасних тенденцій в області побудови радіопередавачів різних діапазонів частот;
засвоєння методів розрахунку основних ланок радіопередавача;
ознайомлення із сучасною елементною базою авіаційної радіотехніки;
застосування приладів, які розв’язують експлуатаційні задачі на сучасному рівні;
набуття навичок роботи із довідниковою та іншою літературою по спеціальності.
.
Список предметних скорочень
ОМ – однополосна модуляція;
БПС– буферний підсилювач сигналу;
ГКН – генератор керованій напругою;
ГОЧ – генератор опорної напруги;
ГКН– генератор, керованою напругою;
ДВЧ – дільник високої частоти;
ДКМХ – декаметрові хвилі;
ДІ– джерело інформації;
ЗБ – збуджувач;
КГ – кварцовій генератор;
БЗ - балансний змішувач;
КП– кінцевий підсилювач;
ПЗКД– подільник зі змінним коефіцієнтом ділення;
ПНЧ– підсилювач низької частоти;
ПОЧ – підсілювач опорної напруги;
ПУА– пристрій узгодження з антеною;
ТЛФ – телефонія;
УП – узгоджуючий пристрій;
ЧФД– частотно фазовий детектор;
ШСП– широкосмуговий підсилювач.
Вступ
Радіопередавальний пристрій – це складна система окремих взаємодіючих вузлів, до складу якого входять високочастотний та низькочастотний тракти для управління високочастотними коливаннями (модулятор) в відповідності з інформаційним сигналом, джерела живлення, пристрій охолодження, пристрій управління і захисту .
Проектуються радіопередавальні пристрої на основі тактико-технічних потреб, які складаються з урахуванням призначення та умов експлуатації проектуючого пристрою. Ці умови повинні чітко визначати всі основні електричні, електроакустичні, конструктивно-технологічні, економічні та експлуатаційні характеристики проектуючого передавача.
Радіопередавальні пристрої класифікують за призначенням, діапазоном робочих хвиль, потужністю випромінення в антені, умовами роботи. Ці вимоги обумовлюють специфіку проектування передавачів. Наприклад від потужності передавача і діапазону робочих хвиль залежить тип підсилених елементів, коливальних систем, їх розміри, вартість… Від ширини робочих діапазонів хвиль, а також від їх кількості в великій кількості залежить конструкція збуджувача. До складу якого може входити як один задаючий генератор, так і велика кількість генераторів, включаючи змішувачі, перетворювачі частот, складні фільтри для отримання сітки необхідних частот з заданою стабільністю. При великій кількості каналів використовують цифрові синтезатори частот, які задовольняють всім вище перерахованим вимогам. Стабільність частоти таких збуджувачів залежить від одного опорного генератора, який найчастіше виконують з кварцовою стабілізацією і термостабілізацією. Потім здійснюється фільтрація сигналу (при необхідності), підсилення коливання широкополосним підсилювачем.
Для забезпечення потрібної стабільності амплітуди коливань, збуджувач роблять малопотужним, з послідовним з’єднанням підсилень коливань за допомогою багатокаскадних підсилювачів. Важливою вимогою при проектуванні є вид модуляції і режим роботи передавача. Якщо передавач повинен працювати в режимі однолінійної модуляції, то проектується збуджувач однолінійного сигналу, який працює на проміжній частоті (фільтровий метод) с послідовним перетворювачем сигналу на потрібну частоту і підсиленням вже модульованих коливань. До таких передавачів висуваються високі вимоги лінійності вихідних каскадів. При цьому для здійснення амплітудної модуляції додатковий модулятор не проектується, так як амплітудну модуляцію легко здійснити в односмуговому збуджувачі.
До основних електричних показників відносять: потужність передавача, діапазон робочих частот, стабільність частоти, промисловий ККД і фільтрація вищих гармонік. Електроакустичні показники: глибина амплітудної модуляції, рівень частотних і нелінійних спотворень та паразитної модуляції.
Розрахунок багатокаскадних передавачів починають з вихідного каскаду. По заданій потужності в навантаженні (антені) знаходять номінальну потужність вихідного каскаду, враховуючи втрати потужності в антені та проміжному контурі, а також в фільтрі побічних випромінень. По цим даним вибирають тип підсилюючого елемента, враховуючи також частотні параметри електронних пристроїв.
Розрахунок структурної схеми
Важливим етапом проектування радіопередавача є розрахунок його блок-схеми. Cучасний передавач містить два основних канали: канал високочастотних коливань і канал керуючих (модулюючих) низькочастотних коливань. Канал високочастотних коливань має не менше трьох основних елементів: збуджувач, проміжний підсилювач, і вихідний підсилювач потужності, працюючий безпосередньо на антенній або фідерній лінії. Така побудова обумовлена необхідністю послаблення впливу вихідного каскаду і антени на збуджувач з метою збільшення стабільності частоти і амплітуди коливань.
Число каскадів в проміжному підсилювачі, їх потужність, а також у вихідному каскаді визначаються величиною максимальної корисної потужності, заданої в технічних вимогах і вибраним типом модуляції.
Технічні вимоги до пристрою:
Діапазон частот – 2...24 МГц
Потужність в антені – 400 Вт
Режим роботи – ТЛФ
Нестабільність частоти - Гц
Крок сітки частот – 0,1 кГц
Параметри антени и фідера –75 Ом
1.1 Вибір типу електронного пристрою.
Так як тип підсилюючого елементу не заданий в технічних вимогах, то вибір будемо проводити у відповідності з рекомендаціями. Але для цього потрібно попередньо обчислити номінальну і максимальну потужність вихідного каскаду, враховуючи втрати енергії у вихідній коливальній системі (антеннім и проміжному контурі). Виходячи із типових значень ККД антенного контуру приймаємо рівним - 60%, а КПД проміжного контуру вихідного каскаду приймаємо рівним – 85%. Тоді номінальна потужність вихідного каскаду буде рівна 120 Вт., виходячи з того, що потужність на виході суматора потужностей буде 842 Вт.
Розрахункові формули приведені в розділі “розрахунок вихідного каскаду”.
Вихідний каскад даної потужності можна успішно реалізувати як на лампі, так и на транзисторі.
Однак, враховуючи вимоги до габаритів вихідного каскаду і всього передавача, будемо проектувати передавач на транзисторі, оскільки в транзисторному варіанті випадає необхідність у нестандартному високовольтному джерелі живлення, а також можна зекономити на габаритах тепловідводу, прийнявши транзистор з заземленим емітером або з ізольованим корпусом.
При цьому в якості тепловідводу можна прийняти корпус передавача.
Додаткове охолодження можна здійснити за допомогою додаткових тепловідводів, приєднаних до задньої панелі корпуса передавача, при цьому повністю вирішується проблема охолодження передавача. Вибір конкретного типу транзистора буде використовуватись в розділі “розрахунок вихідного каскаду”.
1.2 Вибір і обумовлення кількості каскадів.
На цьому етапі необхідно провести попередній розрахунок кількості каскадів лінійного підсилювача однолінійного каскаду. Враховуючи, що потужність збуджувача обирається в межах від 0,05 до 0,5 Вт, і загальний коефіцієнт підсилення підсилюючого тракту: , де - потужність вихідного каскаду. =250 Вт.
В записі - індекс n означає номер вихідного каскаду, починаючи з вихідного. Приймаємо потужність збуджувача рівному =0,5 Вт. Тоді .
Для підсилюючого каскаду на транзисторі по схемі включення с загальним емітером коефіцієнт підсилення по потужності складає 5..10. Приймаємо коефіцієнт підсилення всіх каскадів лінійного підсилювача рівним K=5. Це пояснюється тим що вихідний каскад має резонансне реактивне навантаження, яка має відносно високий ККД. В той же час широколінійні узгоджуючі трансформатори, що використовуються в проміжних каскадах мають більш низький ККД, але транзистори цих каскадів мають меншу потужність и більший коефіцієнт підсилення. Тому всі каскади лінійного підсилювача мають приблизно однаковий коефіцієнт підсилення. Вихідна потужність прикінцевого каскаду вирішується по формулі: , де- коефіцієнт підсилення вихідного каскаду, - ККД відповідного трансформатора передвихідного каскаду, Вт.
Так як подільник потужності складається з 2-х модулів, то вихідна потужність передостаннього каскаду рівна:
Вт.
Розрахуємо потужність третього проміжного каскаду: Вт.
Розрахуємо потужність сигналу, який потрібно подати на вході третього каскаду:
Вт.
Розрахуємо потужність пятого проміжного каскаду:
Вт.
Розрахуємо потужність шостого проміжного каскаду:
Вт.
З розрахунків видно, що ця потужність приблизно рівна потужності збуджувача, враховуючи втрати в відповідному трансформаторі. Цей трансформатор використовується для узгодження вхідного опору транзистора з опором фідерної лінії. Так як всі високочастотні сигнали між окремими блоками радіостанції передаються за допомогою коаксіальних кабелів (фідерних ліній, хвилеводів в НВЧ передавачів та ін.).
1.3 Визначення способу модуляції.
В технічних вимогах на передавач заданий режим роботи – односмугова модуляція. В теперішній час односмугова модуляція (ОМ) як вид управління коливаннями високої частоти поширена дуже широко. Транзисторні передавачі з ОМ використовуються в діапазонах як гептаметрових так і декаметрових хвиль (наприклад для зв’язку на морі f=1.5…25МГц ) так і в діапазоні метрових хвиль.Основною задачею отримання односмугової модуляції являєтся подавлення непотрібної несучої полоси а також несучої.Базовий метод отримання ОМ: фазовий , фільтровий а також комбінований. В даному випадку ми маємо доволі широкий діапазон роботирадіопередавача тому будемо застосовувати фільтровий метод.
1.4 Тип збуджувача.
Збуджувач передавача проектують, виходячи з технічних вимог діапазону частот і допустимої нестабільності коливань. При невеликій кількості фіксованих частот збуджувач строїться по принципу “кварц – хвиля”, коли кожному каналу передавача співпідставляється свій кварцовий генератор і кількості каналів відповідає кількості кварцових генераторів. Таку побудову збуджувача приймають в передавачах, які мають не більше 10-ти фіксованих частот. Якщо кількість каналів більше 10-ти, то збуджувач строять по принципу генератора гармонік, або по інтерполяційному принципу. В таких збуджувачах приймають ділення і множення частот, але множення частот приводить до збільшення рівня побічних складових (гармонік).
Тому використання функціональних схем з діленням частоти найкраще. В нашому випадку кількість каналів:
, де - крок сітки частот.
Тому найкраще використовувати цифровий синтезатор частоти. Його робота основана фазово-імпульсною автоматичною підстройкою частоти (ФАПЧ). Структурна схема цифрового синтезатора частот зображена на рис.2.
Рис. 2. Структурна схема цифрового синтезатора частот
Умовні позначення в структурній схемі на рис. 2.: 1 – формулювач імпульсів (обмежувач чи трігер Шмітта); 2 – подільник частоти опорного генератора з коефіцієнтом ділення n; 3 – частотно-фазовий детектор; 4 – подільник зі змінним коефіцієнтом ділення; 5 - формульвач імпульсів; 6 – фільтр нижніх частот; 7 – генератор, управляючий напругою; 8 – буферний каскад; 9 – пристрій управління.
5. Опис роботи.
Основні коливання виникають в генераторі, керованим напругою. В блоці проходить порівняння частот, з однієї сторони – вироблюваним опорним генератором на 500 кГц., з другої – вироблюваним ГУН. Порівняння проходить на порівняно низький частоті , значення якої залежить від кроку сітки частот, а також від коефіцієнтів ділення цифрових подільників частоти. Всі подільники частот являються цифровими пристроями і тому на їх виході сигнали поступають з формувача імпульсів. Зміна коефіцієнта ділення ДПКД виконується за допомогою цифрового коду, яке виробляться пристроєм управління. ГУН-ом може бути автогенератор на LC елементах, управляючий за допомогою варікапу. Постійна напруга на варікап подается з виходу ЧФД через ФНЧ і підстроює його по мірі дії дестабілізуючих факторів чи при зміні коефіцієнта ділення ДПКД за допомогою пристрою порівняння.
Розглянемо принцип автоматичної підстройки частоти даної функціональної схеми. Допустимо в робочому режимі в результаті дії дестабілізуючих факторів змінилась частота ГУН, що неодмінно приведе до зміни частоти, діючої на ЧФД. А це призведе до появлення постійного аналогово сигналу на виході ЧФД і також на варікапі. Варікап змінить частоту настройки ГУН до попереднього значення , іншими словами компенсує дію дестабілізуючих факторів.
Елементною базою синтезатора частоти можуть бути мікросхеми серії К133, Найкращі характеристики синтезатора можна отримати використовуючи спеціальні мікросхеми в якості основного блоку синтезатора, а також програмуючи мікроконтролери в якості пристрою управління. Це дозволяє також значно збільшити функціональність синтезатора а також всього передавача, наприклад: установки частоти (канала) за допомогою кнопочної клавіатури, швидкій перехід з одного каналу на інший, програмування фіксованих каналів на потрібних частотах, сканування всього частотного діапазону (використовується в приймачах)…
1.6 Розбиття на піддіапазони.
Так як робочий діапазон передавача складає 2...24 МГц з урахуванням 5% перекриття.
, тоді кількість піддіапазнів буде рівна:
Уточнюєм коефіцієнт перекриття:
Визначаємо частоти піддіапазонів:
f`min1 = 2 МГц
f`max1 = f`min1 *( = 2*1.86 = 3.72 МГц
f`min2 = 3.72 МГц
f`max2 = f`min2 *( = 6.91 МГц
f`min3 =6.91 МГц
f`max3 = f`min3 *( = 12.85 МГц
f min4 =12.85МГц
f max4=f min4*( =23.9МГц
Враховуючи перекриття з боків піддіапазонів в 5%, уточнюємо границі піддіапазонів:
1 піддіапазон: f min1 = f`min1 *0.95 = 1,8 МГц
f max1 = f`max1*1.05 = 3,9МГц
2 піддіапазон f min2 = f`min2 *0.95 = 3,35 МГц
f max2 = f`mах2 *1.05 = 7,25 МГц
3 піддіапазон f min3 = f`min3 *0.95 = 6,56 МГц
f max3 = f`mах3 *1.05 = 13,51МГц
4 піддіапазон f min4 = f`min4 *0.95 = 12,2 МГц
f max4 = f`mах4 *1.05 = 25,05МГц
Обраховуємо коефіцієнт перекриття:
(1 = f max1/ f min1 = 3,72/2 = 1,86
(2 = f max2/ f min2 = 6,91/3,72 = 1,857
(3 = f max3/ f min3 = 13,51/6,91 = 1,857
(4 = f max4/ f min4 = 25,05/13,51 = 1,854
Визначаємо середні частоти діапазонів:
f сер1 = (f max1+ f min1)/2 = (3,72+2)/2 = 2,86 МГц
f сер2 = (f max2+ f min2)/2 = (6,91+3,72)/2 = 5,31 МГц
f сер3 = (f max3+ f min3)/2 = (13,51+6,91)/2 = 10,21 МГц
f сер4 = (f max4+ f min4)/2 = (25,05+13,51)/2 = 19,28 МГц
З усіх вище зроблених розрахунків можно побудувати детальну структурну схему всього передавача, зобразити графічно всі зв`язки окремих блоків. Блок схема передавача зображена на кресленні (лист формату А3).
Електрічній розрахунок схемі передавача
2.1 Расчет кварцевого автогенератора.
Кварцевую стабилизацию частоты автогенератора широко применяют в возбудителях радиопередающих устройств, когда нестабильность частоты за длительный промежуток времени не должна превышать .
При расчетах кварцевый резонатор заменяют эквивалентной схемой, справедливой на частотах до 100 МГц. Кварцевый резонатор – это механическая колебательная система с распределенными параметрами, обладающая бесконечным дискретным множеством собственных частот – механических гармоник..
В зависимости от требуемой частоты генерации, кварц может использоваться как на основной частоте, так и на его гармониках. В диапазоне метровых волн кварцевый резонатор возбуждают на гармониках. Из схемных решений наиболее распространена схема включения кварца между коллектором и базой, показана на рис. 3.:
рис. 3.
Целью работы является выбор параметров колебательной системы и режима автогенератора, при которых обеспечивается заданная мощность в нагрузке, а мощности, рассеиваемые на транзисторе и кварцевом резонаторе, не превышают допустимых, а также обеспечение минимальных паразитных колебаний.
Исходными данными являются требования к автогенератору. Основными из которых есть рабочая частота и мощность в нагрузке.
На их основании выбирают транзистор и кварц. Транзистор выбирают, исходя из условия:
Из справочника выписываем необходимые параметры транзистора и кварца.
Для кварцевого генератора выбираем транзистор: КТ616А. Его основные параметры:
МГц Вт В Ом
Вт А
Выбираем стандартный кварц на 500 кГц. Основные параметры:
Ом пф Вт
Для повышения стабильности частоты и уменьшения гармонических составляющих сигнала выбираем недонапряженный режим работы транзистора, а также следующие параметры автогенератора:
В
В a=0.05
Порядок расчета:
Мощность, рассеиваемая на кварце:
Вт
Потребляемая мощность:
ВТ
Аппроксимированные параметры транзистора:
возьмем коэффициент равным – 0.6, тогда:
А
А/В
Ом
А/В
МГц
Нормированная частота колебаний:
Расчет параметров колебательной системы, и блокировочной емкости в цепи эмиттера:
,
где
А/В
с
нф
нф
Индуктивность определяем из условия:
Принимаем , тогда:
нф
мкГн
Поправка к частоте колебаний:
Гц
Режимные параметры транзистора.
Амплитуда напряжения на коллекторе:
А
В
Постоянная составляющая тока базы и смещения на базе:
А
А
В
В
Рассчитаем напряжение источников питания цепей коллектора, базы.
Принимаем Ом в соответствии с рекомендациями, сопротивление определяем из соотношения:
Возьмем: Ом, Тогда:
В
В
Находим ток через делитель:
А
Сопротивление делителя в цепи питания:
кОм
кОм
Розрахунок вихідного каскаду
Спочатку виберемо тип активного елементу. При цьому потрібно вирішити питання, будуть це транзистори чи лампи. Якщо в технічному завданні немає вимог, які дозволяють однозначно вирішити це питання (габарити, маса, час включення і т. д.), то прийняти до уваги вартість передавача. Для передавачів з Рвих(100...300 Вт доцільніший транзисторний варіант, а для передавачів з Рвих(500 Вт – ламповий.
Так як потужність даного передавача Рвих( 300 Вт то обираємо транзисторний вихідний каскад.
Особливістю таких передавачів є те, що перехід з однієї частоти на іншу здійснюється тільки в збуджувачі і в пристрої узгодження з антеною.
Підсилювальні каскади повинні забезпечувати заданий коефіцієнт підсилення за потуж ністю на всьому діапазоні частот.
Розрахунок номінальної потужності передаючих пристроїв є однією із головних задач при їх розрахунку. Для зв'язаних передавачів Pном задається в режимі несучої. В моєму випадку це пікова потужність в режимі розмови. Під час мовчання передавач майже не випромінює сигнал і його потужність дорівнює декілька міліват.
Оскільки вихідна потужність автогенера тора 0.5 Вт, а потужність в антені 400 Вт, спочатку розрахуємо потужність яку видає активний елемент вихідного каскаду. Розрахунок проводимо за формулою:
(ф = 0.9...0.95 – ККД фільтра побічних випромінювань; обираємо (ф = 0.95. (кс - ККД коливальної системи вихідного каскаду, який залежить від потужності передавача; (кс = 0.9. (тр = 0.9...0.95 – ККД симетруючого вихідного трансформатора; оскільки симетруючий трансформатор в даному випадку відсутній, то (тр = 0.95.
Звідси отримуємо:
Розрахунок вихідних каскадів при колекторній модуляції починають з максимального режиму, який є за напруженістю критичним або слабо перенапруженим. Особливу увагу слід приділити вибору значення напруги живлення колектора Uко:
де- максимально допустима напруга між колектором і емітером транзистора; (мах – коефіцієнт використання колекторної напруги; m – коефіцієнт модуляції.
Вибір транзистора
Тип транзистора обирають за вимогами викладеними вище, а також з урахуванням вихідної потужності і робочої частоти по довідковим даним, де вказані параметри типового режиму, який відповідає максимальному використанню приладу як за потужністю так і за частотою. Вихідними даними для розрахунку транзистора є потужність Рвих, яку віддає транзистор, робоча частота f, температура середовища tсер.
Даним вимогам задовольняє транзистор КТ847А.
Його основні параметри:
Uке.доп = 650 В;
Uеб.доп = 8 В;
Ік.доп = 15 А;
f = 3 МГц;
Р1 = 125 Вт;
Ек = 38 В;
h21се = 25;
Ска = 90 пФ;
Ск = 15 пФ;
Се = 200пФ;
= 0.4 Ом;
= 0 Ом;
= 2 Ом;
Lе = 0.54 нГн;
Lб = 2.42 нГн;
Lк = 3.6 нГн;
fтип = 2 МГц;
Кр(fтип) = 6;
tп =150 ºС.
fгр .= 5 МГц
Вибравши необхідний транзистор приступимо до розрахунку вихідного каскаду.
Порядок розрахунку вихідного каскаду:
Спочатку оцінимо передбачуваний коефіцієнт підсилення за потужністю по формулі:
Тут:
f – робоча частота;
fтип – частота типового режиму;
Кр(тип) – коефіцієнт підсилення в типовому режимі.
Оскільки Кр(f)> Кр(fтип) то можна використовувати спрощену формулу розрахунку.
Опір втрат в паралельному еквіваленті розраховуємо за формулою:
Коефіцієнт використання колекторної напруги в граничному режимі:
де тоді:
Напруга і перша гармоніка струму навантаження, які приведені до еквівалентного генератора:
Корисне навантаження і повний опір., приведений до ЕГ
Амплітуда першої гармоніки струму ЕГ
Крутизна переходу Sп:
Опір рекомбінації r:
Крутизна статичної характеристики S:
Коефіцієнти А і В визначаються як:
Коефіцієнт розкладання γ1 для першої гармоніки
Так як напруга зміщення у потужних каскадах Uво = 0, то будемо мати:
Знаходимо для знайденого γ1: g1 = 1.54; cos(Θ) = 0; Θ = 90.
Амплітуда струму бази:
Модуль коефіцієнта підсилення за струмом, приведений до ЕГ:
Складові вхідного опору транзистора першої гармоніки:
Коефіцієнт підсилення за потужністю:
Постійна складова колекторного струму, споживана потужність від джерела живлення, ККД колектора:
Потужність що споживається від джерела живлення:
Коефіцієнт корисної дії вихідного каскаду:
Вхідна потужність:
Потужність що розсіюється на транзисторі:
Складові опору навантаження, приведені до зовнішнього виходу колектора в паралельному еквіваленті:
Розрахунок блокуючої ємності:
,
де
А/В
с
пф
Напруга живлення на базі:
В
Опір дільника в колі живлення:
Uбпит
кОм
Ом
Висновок
В курсовому проекті був розробленій і розрахований передавач, який працює в середньому частотному діапазоні. При розрахунку було встановлено, що в якості опорного генератора краще використовувати кварц, так як він має найбільшу стабільність частоти.
Для розроблювальної схеми було встановлено, що в ролі активного елемента краще використовувати транзистор. Так як для живлення транзистора потрібна менша напруга порівняно з лампою. Габарити передавача також менші, в ролі охолоджувача можна використати корпус самого пристрою.
При використанні цифрової схемотехніки можна значно удосконалити спроектований прилад .
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
.
РАДИОПЕРЕДАЮЩИЕ устройства / Под ред. В.В.Шахгильдяна. – М.: Связь, 1980. – 432 с.
ШИРОКОПОЛОСНЫЕ радиопередающие устройства / Под ред. О.В.Алексеева. – М.: Связь, 1978. – 302 с.
РАДИОПЕРЕДАЮЩИЕ устройства на полупроводниковых приборах / Под ред. Р.А.Валитова, А.И.Понова. – М.: Сов. радио,1973. – 464с.
КИГАНОВ В.И. Транзисторные передатчики. – М.: Энергия, 1976. – 448 с.
КУРСОВОЕ проектирование радиопередающих устройств. – Киев: КИИГА, 1971. – 118 с.
ПРОЕКТИРОВАНИЕ радиопередающих устройств / Под ред. В.В.Шахгильдяна. – М.: Связь, 1976. – 452 с.
РАДИОПЕРЕДАЮЩИЕ устройства / Под ред. Г.А.Зейтленко. – М.: Связь, 1969. – 385 с.
8).БІЛЕЦЬ А.І., ЛЮБІМОВ О.Д. – Пристрої генерування та формування сигналів. Методичні вказівки до виконання курсової роботи. – НАУ,2003. – 36с.
9). БЕЛЕЦЬ А.И., ЛЮБИМОВ О.Д. – Формирование и передача сигналов. Методические указания по курсовому проектированию. – К.: КИИГА, 1992. – 44с.
29.03.2013 22:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора