Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Правова охорона торговельних марок в галузі комп’ютингу
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Інформаційні технології
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут Комп’ютерних наук та інформаційних технологій
Контрольна робота
на тему: «Правова охорона торговельних марок в галузі комп’ютингу»
План
Вступ…………………………………………………………3
Поняття торговельної марки (ТМ) та умови надання їй правової охорони ……………………………………………3
Види позначень, що не можуть бути визнані ТМ……….5
Характеристика свідоцтва на ТМ, права й обов'язки власника свідоцтва………………………………………….7
Порядок одержання свідоцтва……………………………..9
Припинення дії свідоцтва і визнання його недійсним….14
Порушення прав власника свідоцтва ТМ та захист прав на ТМ……………………………………………………………..15
Висновок……………………………………………………...17
Список літератури……………………………………………………...18
1.Вступ
Питання вивчення торговельних марок, товарних знаків є особливо актуальними сьогодні, тому що, з огляду на стан українського ринку, велику конкуренцію на ринку і несумлінність багатьох виробників і продавців товарів тільки відома торговельна марка може гарантувати захищеність споживача. З розвитком ринкових відносин, і особливо з моменту приходу на вітчизняний ринок товарів великих іноземних виробників, виявилася гостра потреба в необхідності роботи з товарними знаками. Споживачі зштовхнулися із ситуацією, коли вони не орієнтувалися в нових товарах. Задачею виробників було виділити свій товар з ряду конкурентів, залучити до нього увага покупця. Вітчизняні виробники зштовхнулися з підвищенням конкуренції. Це змушувало їх піклується про підвищення якості виробленої продукції, бороти за покупця.
2.Поняття торговельної марки та умови надання їй правової охорони.
Товарний знак – це знак, який допомагає відрізнити продукт одного підприємства від такого самого продукту іншого. Продукт у цьому разі вживається у значенні товар, тобто все, що продається. Цей товар повинен мати розпізнавальний знак, аби покупець міг вибрати потрібний товар серед подібних.
Товарні знаки виконують в основному чотири функції:
вирізнення товару або послуг серед інших подібних, що перебувають у цивільному обороті;
вказівка на походження товару або послуг;
вказівка на певну якість товарів і послуг;
рекламування даного товару і послуг.
Використання товарних знаків для позначення вироблюваних у країнах товарів і послуг, що надаються, зумовлює необхідність постійно піклуватися про їх високу якість, про повсякденне підвищення ефективності і раціональності виробництва продукції.
Товарні знаки безпосередньо впливають на технологічний розвиток країни через інновації, необхідні для постійного збереження якості товарів і послуг. Такому розвитку можуть сприяти ліцензії на товарні знаки тощо.
В Україні правова охорона товарних знаків здійснюється Законом про товарні знаки. Отже, законодавство України про товарні знаки перебуває у стадії становлення.
Прийняття Закону про товарні знаки, як і прийняття інших законів про промислову власність, є визначною подією у законотворчій діяльності нашої держави.
Закон України про товарні знаки своїм основним завданням має індивідуалізацію товарів і послуг певними позначеннями.
Закон про товарні знаки за своїм змістом відповідає основним вимогам. Товарний знак це один із досить ефективних правових засобів підвищення ефективності технічного рівня самого виробництва, бо без належного технічного рівня виробництва виготовити товар, який би відповідав сучасним вимогам, просто неможливо.
Закон про товарні знаки не містить визначення підстав чи критеріїв, за якими те чи інше позначення можна визнати товарним знаком. Закон наводить лише перелік позначень, які не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг. Звідси можна зробити висновок, що всі інші позначення, які не містяться у переліку закону, можуть бути визнані знаком для товарів і послуг.
Отже, вимоги до знака для товарів і послуг у згаданому законі викладені не в позитивній формі, а у вигляді переліку позначень, які не можуть одержати правову охорону.
Відповідно до закону основні функції знаків для товарів і послуг – це індивідуалізація вироблюваної продукції і надавання послуг, захист їхньої якості та інших достоїнств від зазіхань, забезпечення стійкості попиту, захист інтересів сумління виробників і споживачів, реклама виробів та послуг, підвищення конкурентноспроможності вітчизняних товарів і послуг в умовах ринкової економіки.
3.Види позначень, що не можуть бути визнані ТМ.
Закон чітко визначає, які позначення не можуть бути визнані знаками для товарів і послуг.
Знаки для товарів і послуг – це зареєстровані у встановленому порядку позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших осіб.
Закон передбачає такі види знаків для товарів і послуг: словесні, зображувальні, об’ємні, комбіновані. Знаки можуть бути в будь-якому кольорі виконані чи поєднанні кольорів.
Закон України про товарні знаки не згадує про звукові знаки, але такі знаки є, наприклад, музичні сигнали як позивні тієї чи іншої організації радіомовлення. У законодавстві зарубіжних країн про товарні знаки звукові сингали можуть визнаватися товарними знаками.
Захист прав на знаки для товарів і послуг може здійснюватись в адміністративному, змішаному або судовому порядку.
Порушенням прав власника свідоцтво вважається будь-яке посягання на них з боку третіх осіб. На вимогу власника свідоцтва таке порушення моє бути припинено. Якщо порушенням власнику свідоцтва були заподіяні майнові чи моральні збитки, їх має відшкодувати порушник.
Порушення прав власника може бути в будь-якій формі чи будь-яким способом. Тому і відповідальність порушника може бути різною. Зокрема, власник свідоцтва має право вимагати усунення з товару, його упаковки незаконного використання знака або позначення, схожою з ним настільки, що їх можна сплутати. Виготовлені зображення знака або позначення можуть бути знищені на вимогу власника свідоцтва.
Право на захист має також особа, яка користується знаком на підставі ліцензійного договору, якщо інше не передбачене в ньому.
Суди, відповідно до їх компетенції, розглядають спори про встановлення власника свідоцтва, укладання та виконання ліцензійних договорів, порушення майнових прав власника свідоцтва. Суди розглядають також інші спори, пов’язані з охороною прав на знаки.
Як уже зазначалося, на відміну від винаходів, охорона товарного знака не обмежена часом. Якщо охорона основна на реєстрації, то національні закони містять приписи, що реєстрація має силу тільки протягом того часу, на який його зареєстровано, наприклад, на 10 років.
Проте його охорону можна подовжувати необмежену кількість разів, зокрема через кожні 10 років, сплачувати при цього встановлений збір. Таким чином охорона товарного знака може бути необмеженою. Практиці відомі випадки коли товарний знак охороняється понад сто років.
У багатьох країнах визнається, що охороні підлягають також товари і послуги. які не перераховані в реєстраційному переліку, за умови, що вони настільки близькі до перелічених, що це можна ввести в оману споживача. Застосовуючи це правило, звичайно враховують масштаб використання захищеного товарного знака, розмір підприємства володільця даного знака: чим більше підприємство і чим ширше використання товарного знака, тим більші обсяги охорони.
Національні закони багатьох країн, крім розглянутих, називають ще два випадки порушення прав на товарний знак: використання знака невідповідно його статусу, або не за призначенням.
Перший випадок стосується використання охоронюваного товарного знака для абсолютно інших товарів чи послуг. Наприклад, якщо товарний знак “кока-кола” використовується виробником джинсів і якщо при цьому складається враження, що запропонований товар підвищує репутацію “кока-кола”, як напою, який вживає сучасна молодь, то це слугуватиме інтересам компанії.
4.Характеристика свідоцтва на ТМ, права й обов'язки власника свідоцтва.
Основна вимога до товарного знака: він повинний відповідати законодавству України, тобто підлягати реєстрації відповідно до Закону "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Зареєстрований товарний знак дає можливість захищати право інтелектуальної власності його власника як до суду, так і у суді.
Переваги видачі ліцензії на товарний знак (Законодавство України - підписання ліцензійного договору) для ЛІЦЕНЗІАРА:
ліцензіар залишається власником товарного знака
можливість обмеження переданих прав (по території, терміну, обсягу прав)
можливість видачі необмеженого числа ліцензій;
можливість використання знака поряд з ліцензіатами;
можливість вибору оптимальної оплати за видачу ліцензії (роялті, паушальний платіж чи їхня комбінація).
Переваги одержання ліцензії (Законодавство України - підписання ліцензійного договору) для ЛІЦЕНЗІАТА:
можливість випуску продукції під вже розкрученою торговельною маркою;
економія коштів на розробку та виведення на ринок власної торговельної марки;
можливість видачі субліцензій (при виключній ліцензії).
Права й обов'язки власника свідоцтва.
ДОГОВІР ПРО ПЕРЕДАННЯ ПРАВ на товарний знак - договір, по якому власник Свідоцтва на знак для товарів і послуг передає за визначену винагороду усі виключні права на знак іншій особі -- правонаступнику.
Переваги передачі прав (Законодавство України - підписання договору про передання прав) для ВЛАДСНИКА:
одержання очікуваної вигоди відразу ж після укладення договору
Переваги передання прав (Законодавство України - підписання договору про передання прав) для ПРАВОНАСТУПНИКА
правонаступник стає власником товарного знака;
виключне право розпорядження товарним знаком за своїм розсудом (у т.ч. видача ліцензій).
Права власника зареєстрованого знака:
1) право на використання торговельної марки за своїм розсудом;
2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, у тому числі забороняти таке використання;
4) інші права інтелектуальної власності, установлені законом.
При цьому, використанням знака визнається:
нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);
застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстрований;
застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет, у тому числі в доменних іменах.
Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
5.Порядок одержання свідоцтва.
Як показує практика, процедура реєстрації торговельної марки в Україні займає 2-2,5 роки. Однак такий тривалий термін не впливає на використання знака, тому що строк дії виключних прав починається від дати подання заявки.
У результаті реєстрації власник знака одержує охоронний документ, що підтверджує його виключні права – Свідоцтво на знак для товарів і послуг.
Реєстрацію знаків в Україні здійснює Державний департамент інтелектуальної власності. Заявки на реєстрацію знаків подаються в Український інститут промислової власності (Укрпатент), що є структурним підрозділом Департаменту.
При поданні в заявці повинні міститися наступні обов'язкові матеріали:
заява на реєстрацію знака;
зображення знака;
перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих відповідно до Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП).
Крім цього, повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому розмірі.
Подати заявку може будь-яка фізична або юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства.
Кожна заявка на товарний знак проходить три стадії розгляду заявки в Укрпатенті:
встановлення дати подання заявки – заявка перевіряється на наявність всіх необхідних документів і матеріалів, а також перевіряється відповідність сплаченого держзбору встановленому розміру. У випадку, якщо матеріали заявки відповідають усім встановленим правилам, заявникові направляється повідомлення про встановлення дати подання заявки на знак для товарів і послуг.
формальна експертиза – перевіряється правильність оформлення матеріалів заявки й їх відповідність вимогам Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», а також проводиться перевірка відповідності заявленого переліку товарів і послуг Міжнародній класифікації товарів і послуг (МКТП). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги. Протягом двох місяців заявник має можливість виправити помилку або внести уточнення у матеріали заявки. Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, за заявкою проводиться кваліфікаційна експертиза.
кваліфікаційна експертиза перевіряє знак на відповідність абсолютним і відносним критеріям охороноздатності, визначених Законом. При перевірці знака на відповідність відносним критеріям охороноздатності проводиться пошук на тотожність і схожість із наступним порівнянням виявлених позначень із заявленим знаком. У випадку невідповідності знака якому-небудь із встановлених критеріїв заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеного критерію. Протягом двох місяців заявник має можливість надати аргументовану відповідь із доводами на користь реєстрації знака. Якщо знак відповідає всім установленим критеріям охороноздатності або якщо експертиза погодилася з доводами заявника щодо реєстрації знака, заявникові направляється рішення про видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг.
Після одержання позитивного рішення за заявкою заявник повинен оплатити державне мито за видачу свідоцтва й державний збір за публікацію у встановленому розмірі.
Після сплати відомості про видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг публікуються в офіційному бюлетені «Промислова власність» і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр. При цьому заявник промислового зразка одержує свідоцтво й статус власника виключних прав на торговельну марку.
Спочатку необхідно подати заяву для реєстрації вашої ТМ, перевірити товарний знак на відповідність Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг.
Провести попередній пошук на тотожність і схожість з раніше зареєстрованими товарними знаками і поданими заявками на реєстрацію товарних знаків.( Особливо в тих випадках, коли в словесній частині маються звичайні слова, а не неологізми).
Вартість попереднього пошуку на тотожність і схожість серед раніше зареєстрованих і поданих на реєстрацію товарних знаків:
Проведення офіційного пошуку через Укрпатент на тотожність і схожість із зареєстрованими товарними знаками (cловесний знак) по одному класу МКТУ8 - 900 грн. За кожен клас понад одного - плюс 132 грн. Проводиться в термін до 15-ти робочих днів.
Вартість подачі заявки на Знак для товарів і послуг по одному класі МКТУ8 включає:
- Державний збір за подачу Заявки на реєстрацію товарного знаку - 600 грн. ПДВ на Державний збір не нараховується. За кожен клас понад одного і за подачу товарного знаку в кольорі Державний збір збільшується
Вартість подачі заявки на Знак для товарів і послуг по двох і більш класах МКТУ8 включає: - Усі вищевказані платежі; - Державний збір за подачу заявки в розмірі 300 грн. за кожен наступний клас понад одного; збір за подачу товарного знаку в кольоровому зображенні в розмірі 200 грн.
Протягом 1-2 місяців Ви одержуєте Повідомлення про встановлення дати подачі заявки (пріоритетна довідка).
Експертиза заявки проводиться в термін біля 2-х років від дати її подачі. У процесі експертизи можуть приходити запити з проханням уточнити, змінити чи доповнити матеріали заявки. У цьому випадку ми будемо інформувати Вас про це і пропонувати можливі варіанти відповіді (дані послуги надаються за Додатковою угодою чи Додатку до Договору й сплачуються окремо від Договору).
Існує також можливість проведення прискореної експертизи. Вона проводитися не раніше, ніж через 6 місяців після подачі заявки. Термін проведення прискореної експертизи - 1 місяць. Вартість її (словесний знак) - 2400 грн. (по 1-му класі МКТП). За кожен наступний клас МКТУ - 132 грн. Якщо знак комбінований, то вартість прискореної експертизи по 1-му класу МКТП буде складати - 3660 грн.
Після проведення кваліфікаційної експертизи (десь через 2 роки) Укрпатент видає "Рішення про можливість реєстрації знака для товарів і послуг" чи "Попереднє рішення про відмову в реєстрації" (якщо позначення не відповідає умовам надання правової охорони).
У випадку негативного рішення і при можливості заперечення ми зможемо скласти аргументовану відповідь і направити її експерту (дані послуги надаються за Додатковою згодою чи Додатку до Договору й сплачуються окремо).
Якщо наші заперечення врахують обґрунтованими, Ви одержите "Рішення про можливість реєстрації знака для товарів і послуг", якщо ні - то остаточне "Рішення про відмову в реєстрації".
Вартість одержання Свідоцтва на товарний знак. У випадку позитивного рішення: - оплачується Держмито за одержання Свідоцтва на знак для товарів і послуг, що складає 85 грн. на сьогоднішній день. Плюс - Державний збір за публікацію знака в розмірі 60 грн. за кожен клас. Плюс - Державний збір за публікацію товарного знаку в кольорі - 40 грн.
Протягом 1-2 місяців після сплати Держмита Ви одержуєте на руки Свідоцтво на знак для товарів і послуг.
Початок процедури реєстрації означає, що Ви вже охороняєте свій товарний знак! Реєстрація товарного знаку - це єдиний засіб запобігти можливі порушення.
Після подачі заявки Ви маєте право ставити поруч зі знаком - Після одержання Свідоцтва -
Закон містить певні вимоги щодо об’єктів знаку. Так, знак не повинен суперечити суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та має бути таким, щоб на нього не поширювалися підстави для відмови в наданні правової охорони. Таке визначення цілком відповідає вимогам статтям 5 (D. 3.), 6 quinquies (В.3.) Паризької конвенції. Об’єктом знака можуть бути словесні, зображувальні, об’ємні та інші позначення або їх комбінації, виконані у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів.
Свідоцтво, яке засвідчує право власності на знак має строк дії 10 років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством за клопотанням власника свідоцтва, поданим протягом останнього року дії свідоцтва, щоразу на 10 років. Слід зазначити, що відповідно до статті 13 (7) Договору строк дії первісної реєстрації складає десять років і може бути продовжений на наступний десятирічний період.
Можливі випадки дострокового припинення дії свідоцтва розглянуті нижче.
Обсяг правової охорони, що надається відповідно до законодавства України, визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака і переліком товарів та послуг.
Будь-які особи і об’єднання осіб або їх правонаступники мають право на одержання свідоцтва у встановленому порядку. Це положення в повній мірі відповідає положенням Конвенції, зокрема статті 7 bis. Відповідно до статті 2 (2.b.) Договору, цей Договір не застосовується до колективних знаків.
Право на отримання свідоцтва має той заявник, який раніше подав сукупність документів необхідних для отримання свідоцтва до Відомства, а в разі якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, тобто дату подання заявки до Відомства чи до відповідного органу держави – учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності. При цьому, дана заявка не повинна вважатися відкликаною, не відкликана або не відхилена.
Мадридська система
Мадридська система міжнародної реєстрації знаків є первісною міжнародною системою, яка полегшує процес реєстрації торговельних марок у багатьох країнах світу.
Мадридська система є системою, що має централізоване керування, та дозволяє через одну процедуру реєстрації отримати правовий захист торговельної марки у декількох країнах, котрі також підписали Мадридську угоду. Така реєстрація є набагато ефективнішою, ніж реєстрація торговельної марки у кожній з цих країн окремо. Мадридська система керується Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності. До того як була створена Мадридська система, не існувало жодного шляху зареєструвати торговельну марку один раз, щоб отримати її правову охорону у всьому світі. Мадридська система базується на двох угодах: Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків та Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків.
6.Припинення дії свідоцтва і визнання його недійсним.
Розділ IV Закону встановлює права та обов’язки, що випливають із свідоцтва на знак для товарів і послуг.
Згідно з статтею 16 Закону права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки за умови сплати відповідного збору, а свідоцтво надає його власнику виключне право користуватися і розпоряджатися знаком за своїм розсудом. Використанням знака визнається застосування його на товарах і при наданні послуг, для яких його зареєстровано, на упаковці товарів, у рекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів на виставках і ярмарках, що проводяться в Україні, в проспектах, рахунках, на бланках та в іншій документації, пов’язаній із введенням зазначених товарів і послуг в господарський оборот.
Ця стаття містить також норму, згідно з якою свідоцтво надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати зареєстрований знак без його дозволу, за винятком випадків, коли використання знака не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника свідоцтва. Ця норма відповідає вимогам статей 9 та 10 ter Конвенції. Інші норми статті 16 регулюють права власника свідоцтва на передачу права власності на знак, на надання права користування знаком на основі ліцензійного договору. Ці норми також не суперечать відповідним положенням Конвенції.
Стаття 17 Закону встановлює обов’язки власника свідоцтва, головним з яких є добросовісне використання виключного права на знак. Однак ця стаття передбачає можливість дострокового припинення дії свідоцтва за рішенням суду в разі трирічного невикористання або недостатнього використання зареєстрованого знака на території України. Ця вимога відповідає статті 5 (C) Конвенції.
7.Порушення прав власника свідоцтва ТМ та захист прав на ТМ.
Стаття 20. Порушення прав власника свідоцтва
1. Будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
2. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
Вимагати поновлення порушених прав власника свідоцтва може за його згодою також особа, яка придбала ліцензію.
Захист прав на торговельну марку
Порушенням прав власника зареєстрованої торговельної марки є будь-яке посягання на його права, у тому числі здійснення без згоди власника дій, що вимагають його згоди, а також підготовка до вчинення таких дій.
Форми захисту прав власника торговельної марки:
Неюрисдикційна – передбачає дії юридичних і фізичних осіб щодо захисту своїх виключних прав на торговельну марку, які здійснюються ними самостійно, без звернення до державних або інших компетентних органів. При цьому маються на увазі тільки законні способи захисту, такі, як, наприклад, повідомлення порушника про існування виключних прав і пропозиція вирішити суперечку шляхом переговорів.
Юрисдикційна – передбачає діяльність уповноважених державою органів щодо захисту порушених прав або прав, що оспорюються. Суть такої форми захисту полягає в тому, що особа, права якої порушені неправомірними діями, може звернутися за захистом своїх прав у спеціально уповноважені державні органи - суд, Антимонопольний комітет і ін.
Юрисдикційна форма захисту прав власника торговельної марки може здійснюватися з використанням таких процедур:
Цивільно-правова – найбільш поширена процедура вирішення спорів щодо виключних прав на торговельні марки. Головна мета - не покарання порушника, а відновлення прав і компенсування збитків. У зв'язку із цим законодавство України встановило досить широкий спектр способів захисту:
визнання виключного права;
визнання недійсним договору відносно прав на торговельну марку;
припинення дій, що порушують право, у тому числі усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати;
відновлення положення, що існувало до порушення права;
компенсування збитків і інші способи компенсування матеріального збитку;
компенсування морального (нематеріального) збитку;
визнання незаконним рішення державного органу.
Підставою для притягнення порушника до цивільно-правової відповідальності є звернення власника виключних прав з позовом у суд.
Кримінально-правова процедура вирішення спорів передбачає притягнення порушника до кримінальної відповідальності. Однак, щоб кваліфікувати правопорушення на торговельну марку як кримінальний злочин, необхідно, щоб йому були властиві такі ознаки злочинного діяння, як неодноразовість або нанесення матеріальних збитків у великих або особливо великих розмірах. При цьому суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом із прямою формою вини.
Кримінально-правова відповідальність передбачає такі види покарання, як штраф, виправні роботи, позбавлення волі, конфіскація майна.
Адміністративно-правова процедура зводиться, переважно, до звернення особи, права якої порушені, із заявою в Антимонопольний комітет України. Таке звернення можливо у випадку кваліфікації порушення прав на торговельну марку як акту недобросовісної конкуренції. У зв'язку із цим Антимонопольний комітет уповноважений виносити наступні рішення:
визнання факту недобросовісної конкуренції;
припинення недобросовісної конкуренції;
накладення штрафів;
конфіскація товарів з неправомірно використаним позначенням і копій виробів іншого суб'єкта господарювання (підприємця).
8.Висновок: Торговельна марка є об'єктом промислової власності, юридичний захист котрого здійснюється на основі Цивільного кодексу України та закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Торговельна марка може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам.Набуття права інтелектуальної власності на знак засвідчується свідоцтвом. Обсяг охорони визначається наведеними у свідоцтві зображенням та переліком товарів і послуг.Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.
Список використаних джерел
Конституція України, від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР;
Цивільний кодекс України, від 16.01.2003 р., № 435-IV.
О. Підопригора Об'єкти цивільних прав у Проекті Цивільного кодексу України – Українське право 1998.
Зорислава Ромовська, Особисті немайнові права фізичних осіб – Українське право, 1997.
http://www.intellect-ua.com/
http://justinian.com.ua/article.php
31.03.2013 00:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора