Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Моніторинг якості модульного контролю
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра інформаційних систем та мереж
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій
Група:
КН-3
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра інформаційних систем та мереж
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з дисципліни " МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ КОМП’ЮТЕРНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ"
на тему:
«Моніторинг якості модульного контролю»
З А В Д А Н Н Я
на курсову роботу з дисципліни "Методи та засоби комп’ютерних інформаційних технологій"
студента групи КН-318
Т е м а: “Моніторинг якості модульного контролю ”
Завдання: автоматизувати процес формування та опрацювання _________.
ЗМIСТ ЗАВДАННЯ ТА КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ЙОГО ВИКОНАННЯ
№ з/п
Зміст завдання
Дата
Здійснити аналiтичний огляд лiтератури за заданою темою та .
17.10
Обґрунтувати вибір інструментальних засобів проектування
25.10
Розробити алгоритм функціонування
02.11
Розробити програмну реалізацію
15.11
Оформити записку до курсового роботи згiдно з вимогами Мiжнародних стандартiв, дотримуючись такого змiсту:
07.12
вступ;
теоретична частина;
опис алгоритму;
опис програмної реалізації (блок-схема програми, опис роботи, типи вхідних та вихідних даних);
аналіз контрольного прикладу;
висновки;
література;
додатки.
20.12
ЗАВДАННЯ ПРИЙНЯТО ДО ВИКОНАННЯ: ____________ __.__._______р.
пiдпис студента
Керівник роботи : _______________/ Чирун Л. Б. /
Зміст
Вступ ………………………………………………...……………………………4
1. Цілі Болонського процессу ……………………………………………………5
2. Основні терміни, поняття кредитно–модульної системи організації навчального процесу ……………………………………………………………..6
3. Основні положення Експериментального навчального плану підготовки фахівців ……………………………………………………………………………9
4. Реалізація програмних заходів щодо впровадження в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу ……………..10
5. Організація навчального процесу в НУ "Львівська політехніка" …………11
6. Доповідна записка МОНУ……………………………………………….…13
Висновок ………………………………………………………………………...20
Список використаної літератури ……………………………………………….21
Додатки …………………………………………………………………………..22
ВСТУП
Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її у світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти. Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації, одним із принципів якої є впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу.
З цією метою рішенням колегії Міністерства освіти і науки від 24 квітня 2003 року започатковано проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації.
Сутність педагогічного експерименту полягає у визначенні шляхів та механізмів:
адаптації ідей Європейської кредитної трансферної системи (ECTS) до системи вищої освіти України;
посилення ролі самостійної роботи студентів;
поглиблення впровадження новітніх педагогічних технологій;
забезпечення гнучкості програм навчання та можливості навчання студента за індивідуальними навчальними планами;
мотивація учасників навчального процесу на досягнення високої якості підготовки фахівців;
надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до його потреб та вимог ринку праці.
Проведення педагогічного експерименту сприяло започаткуванню наукових досліджень з проблем кредитно-модульного навчання, у тому числі й написання кандидатських і докторських дисертацій.
У педагогічному експерименті на сьогодні задіяно 106 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, де охоплено понад 120 тис. студентів (5189 академічних груп) за 75 напрямами підготовки.
1. Цілі Болонського процесу
Болонський процес започатковано за ініціативою міністрів освіти 29 європейських країн та формально визначено на їхній зустрічі в 1999 році у Болоньї (Італія) з метою створення Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area – EHEA). Подальший розвиток змісту та цілей, сформульованих у Болонській декларації (1999) здійснено на Празькому (2001), Берлінському (2003) та Бергенському (2005) саммітах міністрів, відповідальних за вищу освіту.
У Болонській декларації (1999) було проголошено шість цілей, які країни – учасниці планували досягти до 2010 року: 1. прийняття системи прозорих та порівнянних ступенів, зокрема, за допомогою Додатку до диплома; 2. прийняття системи, заснованої на двох основних циклах вищої освіти; 3. запровадження системи кредитів, подібної до ЕСТS системи; 4. сприяння мобільності студентів та викладачів;
5. сприяння європейській співпраці в забезпеченні якості освіти; 6. сприяння розвитку співпраці між європейськими закладами вищої освіти, особливо відносно розробки навчальних планів, розробки схем мобільності і інтегрованих програм навчання і досліджень.
В комюніке Празького самміту (2001) наголошено на необхідності в подальшому розвитку ще трьох аспектів Європейського простору вищої освіти, а саме: 1. проблеми здійснення навчання впродовж життя; 2. проблеми підвищення ролі вищих навчальних закладів і студентів в контексті цілей Болонського процесу; 3. проблеми сприяння забезпеченню привабливості Європейського простору вищої освіти.
В комюніке Берлінського самміту (2003) визначена необхідність встановлення більш тісних зв’язків між Європейськім простором вищої освіти (EHEA) та Європейськім простором досліджень (ЕRA). Ця проблема складає десятий аспект Болонського процесу.
Бергенський самміт (2005) для національної системи вищої освіти є знаковим, бо на ньому відбулося офіційне приєднання України до Болонського процесу. В комюніке Бергенського самміту наголошено, що ключове місце в Болонському процесі відводиться вищим навчальним закладам.
Зараз Болонський процес являє собою потужне загальноєвропейське явище і охоплює вже 45 країн Європи.
У 2004–2006 роках Міністерство охорони здоров’я України здійснило системні заходи щодо переходу системи підготовки лікарів на Європейські стандарти. Відповідно до наказу МОЗ України № 53 від 31.01.2005 року створено: «Експериментальний навчальний план підготовки фахівців за спеціальностями 7.110 101 – «Лікувальна справа», 7.110104 – «Педіатрія», 7.110105 – «Медико – профілактична справа» у Вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівнів акредитації України для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» з кваліфікацією «лікар». План побудовано за Європейською кредитно-трансферною системою (ЕСТS), яка орієнтована на можливість визначення навчальних досягнень студентів, незалежно від місця навчання.
Експериментальний навчальний план (2005) р. побудовано на новій методології організації навчального процесу – кредитно-модульній системі.
2. Основні терміни, поняття кредитно–модульної системи організації навчального процесу
• Кредитно–модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) – це модель організації навчального процесу, в основі якої закладено об’єднання модульних технологій навчання та залікових кредитів – одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку модулів. • Заліковий кредит (далі ЗК) – одиниця виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння модуля (змістового модуля), є також заліковою одиницею виміру засвоєння навчального матеріалу (залікових кредитів). • Модуль – це логічно завершена частина освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчального процесу. • Змістовий модуль (далі ЗМ) – це сукупність навчальних елементів програми, що поєднані за змістом навколо певного навчального об’єкту. • Кредити Європейської кредитно-трансферної системи (далі – ЕСТS) відображають обсяг навчального навантаження студента та включають усі види робіт студента, передбачених навчальним планом: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів «Крок 1» і «Крок 2», практично-орієнтованого державного іспиту, виробничу практику. Один кредит ЕСТS становить 30 академічних годин. • Оцінювання поточної навчальної діяльності (далі – ПНД) – здійснюється викладачем академічної групи студента, після засвоєння кожної теми модуля виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою та балах ЕСТS з використанням критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. • Підсумковий модульний контроль (далі ПМК) – здійснюється викладачем академічної групи по завершенню вивчення всіх тем модуля на передбаченому навчальним планом контрольному занятті з модуля. Форми проведення ПМК мають бути стандартизованими і включати контроль науково-теоретичної підготовки (тестова форма) та контроль практичної підготовки (перелік практичних навичок). • Індивідуальні завдання студента (далі – ІЗС) – оцінюється в балах ЕСТS (не більше 10 балів), які додаються до суми балів, набраних за поточну навчальну діяльність. • Оцінювання модуля (далі – ОМ) визначається викладачем академічної групи та затверджується завідувачем кафедри. Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань (тестова форма) та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни. Набрана сумарна кількість балів конвертується в академічну (традиційну) та ЕСТS оцінки. • Оцінювання дисципліни (далі – ОД) проводиться координатором ЕСТS кафедри та затверджується завідувачем кафедри. Оцінка з дисципліни є середнім арифметичним оцінок модулів студентів, які успішно завершили вивчення дисципліни. Показники в балах з дисципліни ранжуються за шкалою ЕСТS с присвоєнням відповідної оцінки ЕСТS з наступною конвертацією у традиційну чотирибальну систему.
2.1 Кредитно-модульна система організації навчального процесу включає:
• вивчення дисциплін структурованих на модулі, як задокументовану логічно завершену частину навчальної програми, практики, що реалізуються відповідними формами організації навчального процесу і закінчуються підсумковим модульним контролем; • впровадження залікових кредитів ЕСТS як одиниці виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння навчальної дисципліни; • відсутність у графіку навчального процесу екзаменаційних сесій, так як здійснюється контроль засвоєння студентом кожного модулю навчальної дисципліни; • застосування під час контролю шкали оцінювання ЕСТS, яка є рейтинговою і може бути конвертована у прийняту в Україні систему оцінювання знань, вмінь та навичок студента.
2.2 Основні завдання кредитно-модульної системи організації навчання
• адаптація ідей та технологій ЕСТS до системи вищої національної медичної освіти та університету для забезпечення мобільності студентів в процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців з урахуванням швидкозмінних вимог національного та міжнародного медичного ринків праці; • створення умов для активної участі студентів у навчальному процесі; • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості освіти в університеті; • збільшення обсягу об’єму самостійної роботи студентів, забезпечення її якісного організаційно-методичного запровадження; • досягнення прозорості навчального процесу та визначення його оцінки, вільного доступу студентів до знання технологій ЕСТS; • забезпечення можливості навчання за індивідуальними навчальними планами.
2.3 Нові технології навчання в аспекті вимог
Болонського Процесу
• Кредитно-модульна система організації навчального процесу. • Забезпечення ефективної самостійної роботи студентів. • Нова система об’єктивного рейтингового оцінювання із застосуванням шкали ЕСТS. • Модульний контроль якості засвоєння знань та вмінь. • Ротація модулів технічних дисциплін на ІV–VI курсах. • Забезпечення участі студентів в навчанні, як повноправних партнерів в управлінні процесом отримання вищої освіти. • Практично – орієнтований державний іспит. • Забезпечення реалізації кінцевих цілей вивчення дисциплін відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціальностей, галузевого стандарту вищої освіти.
3. Основні положення Експериментального навчального плану підготовки фахівців (2005 рік)
• Складено з розрахунку 6 років навчання або 360 кредитів ЕСТS. • Один тиждень дорівнює 1,5 кредити ЕСТS. • Один кредит ЕСТS становить 30 академічних годин. • Тижневе аудиторне навантаження становить 25 – 28 годин. • Обсяг самостійної роботи складає 40 % від загального. • Логічна послідовність викладання дисциплін (цикли: гуманітарний та соціально-економічний; природничо-науковий, професійний). • Перелік та назви дисциплін наведені відповідно до міжнародних. • Викладання технічних дисциплін шляхом ротації модулів (інтегрованих блоків модулів). • Виробнича практика впродовж навчального року. • Профілізація за базовими спеціальностями на VI курсі навчання. • Державна атестація випускників шляхом стандартизованого тестового та практично-орієнтованого державного іспиту.
3.1 Основні завдання університету в умовах впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу
• Удосконалення технологій управління навчальним процесом. • Перепідготовка та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників. • Перебудова психологічної, дидактичної, методичної та наукової діяльності науково-педагогічних працівників. • Розробка нового науково-методичного та інформаційного забезпечення навчального процесу. • Перебудова організаційного та інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів. • Широке впровадження нових педагогічних та інформаційних технологій навчання. • Модернізація та оновлення матеріально-технічного ресурсного забезпечення навчального процесу. • Створення умов для активної участі студентів у навчальному процесу, мотивації якісного навчання. • Запровадження ефективного механізму об’єктивного оцінювання кінцевих результатів навчання з дисциплін та їх оприлюднення.
4. Реалізація програмних заходів щодо впровадження в університеті кредитно-модульної системи організації навчального процесу у 2005-2006; 2006-2007 навчальних роках
• На підставі розробленої єдиної інструкції створено інфо• Забезпечено подальше навчання науково-педагогічних працівників кафедр та підрозділів, аспірантів та магістрів за розробленою МОЗ України навчальною програмою. • Створено інформаційні пакети університету, факультетів та кафедр, які включають необхідні переліки організаційно-методичної документації для забезпечення перебудови навчального процесу на умовах його кредитно-модульної організації. • Впроваджено інформаційні пакети студента із включенням індивідуального навчального плану та інструкції з оцінювання навчальної діяльності в умовах її кредитно-модульної організації. • Проведено реорганізацію керівних методичних органів університету відповідно до вимог навчального плану 2005 року. • Розроблено та впроваджено методичну документацію для супроводу кредитно-модульної системи навчання на кафедрах: інструкції з оцінювання навчальної діяльності, інструкції щодо методичного забезпечення КМСОНП. • Організовано роботу постійного семінару з проблем впровадження кредитно-модульного навчання, який охоплює різні ланки організації та адміністрування (семінари з деканами факультетів, завідувачами та викладачами кафедр, відповідальними координаторами ЕСТS, працівниками деканатів та навчально-методичного відділу університету). • Забезпечено проведення кінцевого контролю шляхом ранжування результатів вивчення дисциплін. рмаційні пакети дисциплін, що вивчаються на засадах КМСОНП, проведено експертизу якості в межах ради методичного кабінету та профільних методичних комісій. • Забезпечено проведення системного моніторингу якості та результатів кредитно-модульного навчання в межах діяльності координаційних рад та комісій університету, вчених рад університету та факультетів; проведено соціологічні дослідження серед студентів та викладачів (I етап – листопад 2005 року, II – березень 2006 року, ІІІ етап – березень 2007 року) за загальною проблемою “Болонський процес. Студенти та викладачі – перші кроки разом”. • Розроблено та реалізовано “Положення про порядок ліквідації поточної та підсумкової модульної академічної заборгованості в умовах КМСОНП". • Визначено та реалізовано напрямки пріоритетного фінансування впровадження кредитно-модульної системи та її науково-методичного супроводу.
Організація навчального процесу в
НУ "Львівська політехніка"
Львівська Політехніка однією із перших в системі вищих навчальних закладів України розпочала перехід до підготовки фахівців за ступеневою системою, передбаченою в свій час Законом України "Про освіту" та відповідними нормативними документами Міністерства освіти науки України. Цей перехід для університету характеризувався такими особливостями:
1. Створенням нових освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм, побудованих за принципом "зверху до низу", тобто від рівня магістра до рівня бакалавра;
2. Запровадженням кредитного виміру навчальних дисциплін;
3. Запровадженням модульно-рейтингової системи оцінювання знань, в основу якої закладено розбиття дисципліни на навчальні модулі, можливість здачі та зарахування цих модулів в процесі навчання і визначення на підставі такої організації навчального процесу семестрового, річного та підсумкового рейтингу студента.
4. Організацією вступу абітурієнтів тільки на напрями підготовки і вибору спеціальності у певному напрямі не раніше ніж на шостому - сьомому семестрах. Підставою такого вибору є бажання студента та його підсумковий рейтинг здобутий протягом шести - семи семестрів навчання;
5. Структурною реорганізацією університету, перший етап якої передбачав зосередження окремих бакалаврських напрямів підготовки в рамках одного навчального структурного підрозділу-факультету, а другий етап - формування та організацію на базі факультетів навчально-наукових інститутів. Особливістю цієї структурної реорганізації є те, що нею передбачено наявність двох шкіл - школи бакалаврату (базова вища освіта) і школи підготовки спеціалістів та магістрів (повна вища освіта). У навчально-наукових інститутах здійснюється підготовка фахівців за певним напрямом або групою споріднених напрямів та спеціальностями, охопленими цими напрямами. Логічною передумовою такого організаційного формування була також необхідність зосередження в рамках одного навчально-наукового інституту наукових шкіл, які б відповідали напрямам та спеціальностям підготовки фахівців.
Усі ці напрацювання стали відправною точкою щодо реалізації певної моделі забезпечення академічної мобільності особи, яка навчається, гнучкості в системі підготовки фахівців з метою їх адаптації до швидкозмінних вимог національного та світового ринків праці. Новітній етап розвитку системи освіти у Львівській Політехніці пов'язаний з інтеграційними процесами щодо входження в європейський освітній простір та приєднання України до країн - учасниць Болонського процесу. Національний університет "Львівська політехніка" є одним з провідних вищих навчальних закладів України щодо участі в педагогічному експерименті з кредитно-модульної організації навчального процесу, метою якого є суттєве підвищення конкурентоспроможності національної системи освіти та науки, забезпечення мобільності студентів, викладачів та науковців. Зокрема, Львівська Політехніка згідно наказу міністра освіти і науки України є регіональним базовим вищим навчальним закладом щодо проведення педагогічного експерименту. Підготовку фахівців в основному проводять 15 науково-навчальних інститутів, в яких студенти навчаються за 56 бакалаврськими напрямками та 103 спеціальностями, серед яких - 83 - магістерського рівня. Навчальний процес забезпечує професорсько-викладацький склад чисельністю понад 1700 осіб, серед них близько 190 докторів наук, професорів та 1130 кандидатів наук, доцентів. У науково-навчальних інститутах університету здійснюється підготовка науково – педагогічних та наукових кадрів в аспірантурі ,ад’юнктурі та докторантурі за 100, 1 та 26 спеціальностями відповідно. Починаючи із 1961 року Національний університет "Львівська політехніка" здійснює навчання іноземних студентів та аспірантів. За цей час більш ніж 2500 студентів з понад 70-ти країн Європи, Америки, Африки та Азії отримали дипломи бакалавра, спеціаліста та магістра і більш ніж 120 - докторський ступінь. Навчальні, методичні та наукові фонди студентської та науково-технічної бібліотек університету повністю задовольняють потреби у поглибленому освоєнні програмних курсів навчання. З метою сприяння процесу розвитку системи професійної актуарної освіти і актуарної професії в Україні в університеті діє Актуарний навчально-інформаційний центр.
ДОПОВІДНА ЗАПИСКА
про стан проведення педагогічного експерименту
щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації
Соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її у світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти. Пріоритетним завданням є модернізація вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації, одним із принципів якої є впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу.
З цією метою рішенням колегії Міністерства освіти і науки від 24 квітня 2003 року започатковано проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації.
Сутність педагогічного експерименту полягає у визначенні шляхів та механізмів:
адаптації ідей Європейської кредитної трансферної системи (ECTS) до системи вищої освіти України;
посилення ролі самостійної роботи студентів;
поглиблення впровадження новітніх педагогічних технологій;
забезпечення гнучкості програм навчання та можливості навчання студента за індивідуальними навчальними планами;
мотивація учасників навчального процесу на досягнення високої якості підготовки фахівців;
надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до його потреб та вимог ринку праці.
З метою реалізації завдань педагогічного експерименту міністерством затверджено Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки на 2004-2005 роки (наказ МОН від 23 січня 2004 року №49), Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації та Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОН від 23 січня 2004 року №48), а також визначено особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання (наказ МОН від 20 жовтня 2004 року №812).
Зазначеними документами визначено організаційно-методичні заходи та механізми проведення педагогічного експерименту. Зокрема, створено координаційну раду МОН та постійно діючу робочу групу для супроводу й узагальнення результатів педагогічного експерименту, визначено регіональні базові вищі навчальні заклади та вищі навчальні заклади, в яких проводиться педагогічний експеримент за напрямами і спеціальностями.
Міністерством освіти і науки спільно з Науково-методичним центром вищої освіти та вищими навчальними закладами проведено 11 міжнародних та всеукраїнських нарад-семінарів з питань розвитку вищої освіти України у контексті Болонського процесу та проведення педагогічного експерименту (Додаток 1) і 18 науково-практичних конференцій (Додаток 2).
Це засвідчує про активну участь значної частини вищих навчальних закладів у педагогічному експерименті та в реформуванні вищої освіти в контексті Болонського процесу. Особливу увагу питанням розробки методологічних і практичних засад кредитно-модульного навчання приділяють Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний економічний університет, Київський національний торговельно-економічний університет, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національна металургійна академія України, Національний технічний університет “КПІ”, Національний університет “Львівська політехніка”, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національний гірничий університет.
За результатами Всеукраїнських нарад ректорів економічних, технічних, педагогічних і класичних університетів розроблено і затверджено відповідні концепції, в яких науково обґрунтовано принципи та механізми адаптації відповідних галузей вищої освіти України до вимог Болонської декларації.
З питань Болонського процесу та основних засад розвитку вищої освіти України й інтеграції її в європейський освітній простір міністерством спільно з вищими навчальними закладами опубліковано 17 навчально-методичних посібників (Додаток 3), підготовлено низку методичних рекомендацій та публікацій у засобах масової інформації.
Окрім того, для магістрів та аспірантів запроваджено навчальну дисципліну «Вища освіта і Болонський процес» (наказ МОН від 21 травня 2004 р. №414). Із зазначеної навчальної дисципліни підготовлено і видано навчальну програму, структуру якої запропоновано як зразок для побудови навчальних програм дисциплін за принципом кредитно-модульного навчання й оцінювання навчальних досягнень студентів, та відповідний навчальний посібник, у якому розглядаються принципи, механізми та засоби досягнення критеріїв європейської вищої освіти вищими навчальними закладами України.
Проведення педагогічного експерименту сприяло започаткуванню наукових досліджень з проблем кредитно-модульного навчання, у тому числі й написання кандидатських і докторських дисертацій.
Для забезпечення проведення педагогічного експерименту та моніторингу його результатів у вищих навчальних закладах-учасниках педагогічного експерименту створено робочі групи організаційного й методичного супроводження експерименту та розробки методичних матеріалів з адаптації навчальних планів і робочих програм навчальних дисциплін до положень Болонського процесу. Проводяться постійно діючі навчальні семінари з науково-педагогічними працівниками та інформування їх через Веб-сторінку “Болонський процес”, що створена на сайті Міністерства освіти і науки України, а також відповідні сторінки на сайтах вищих навчальних закладів – учасників експерименту.
У педагогічному експерименті на сьогодні задіяно 106 вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, де охоплено понад 120 тис. студентів (5189 академічних груп) за 75 напрямами підготовки.
На початок 2004/2005 навчального року у вищих навчальних закладах розроблено тимчасові положення про КМСОНП, підготовлено програми навчання (експериментальні навчальні плани), які крім основних складових навчального плану включають інформацію про обсяг навчальної дисципліни у кредитах ECTS, адаптовано шкалу оцінювання знань студентів навчальних закладів до національної та шкали ECTS.
У ході педагогічного експерименту та набутого досвіду вищих навчальних закладів опрацьовано такі загальні засади:
встановлено обсяг кредиту ECTS в Україні – 36 академічних годин, згідно з розрахунками, що узгоджуються з практикою європейських країн;
встановлено річне навчальне навантаження студента – 60 кредитів ECTS;
запропоновано методику перерахування обсягу навчального навантаження діючих навчальних планів у кредити ECTS (наказ МОН від 20 жовтня 2004 р. № 812);
адаптовано до європейських вимог окремі навчально-методичні документи, розроблено додаток до диплома європейського зразка та затверджено типову форму інформаційного пакета напряму підготовки (спеціальності).
Продовжується робота щодо розробки з урахуванням вимог ECTS навчальних планів, програм навчальних дисциплін, засобів діагностики якості навчання, заліково-екзаменаційних відомостей, залікової книжки тощо.
Аналіз стану педагогічного експерименту засвідчує, що у вищих навчальних закладах мають місце різні підходи до впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Так, у певній частині вищих навчальних закладів дотримуються традиційного поділу навчального року на семестри (Національний технічний університет України «КПІ», Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Національний технічний університет «ХПІ», Київський національний економічний університет та ін.). Деякі вищі навчальні заклади застосовують триместрову систему (Київський національний торговельно-економічний університет, Чернівецький торговельно-економічний інститут, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди та ін.). Окремі вищі навчальні заклади перейшли до поділу навчального року на тетроместри (чверті) (Національний гірничий університет, Національна металургійна академія України, Івано-Франківський національний університет нафти і газу та ін.).
Зазначені підходи дозволяють всебічно аналізувати результати впровадження КМСОНП, оптимізувати реалізацію структурно-логічної схеми підготовки фахівців, інтенсифікувати викладання навчальних дисциплін, забезпечити діагностику якості навчання з урахуванням особливостей фахової підготовки.
Застосування залікових кредитів (тривалість 36 акад. годин) для виміру трудомісткості засвоєння навчального матеріалу студентом здійснюється паралельно з традиційною системою визначення обсягів навчального навантаження (54 акад. год. на тиждень) і дозволяє уникнути суттєвих структурних змін у діючих навчальних планах та здійснити перехід до обчислення елементів навчального плану в кредитах ECTS.
Треба зазначити, що в експериментальних групах простежується тенденція до розширення застосування модульних технологій поточного та підсумкового контролю знань студентів. Певна частка вищих навчальних закладів (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національний гірничий університет, Національний університет «Львівська політехніка», Національна металургійна академія України та ін.) визначають підсумкову оцінку з навчальних дисциплін за результатами модульного контролю без організації екзаменаційних сесій. Семестрові екзамени за таким підходом складаються за особистим бажанням студента з метою підвищення отриманої підсумкової оцінки або в разі отримання незадовільної оцінки за результатами модульного контролю. Такі різні підходи до організації навчального процесу узгоджуються з нормами діючого законодавства та вимогами ECTS і дають можливість здійснювати пошук оптимальних шляхів удосконалення навчання студента і підвищення якості вищої освіти.
Набутий в ході педагогічного експерименту проміжний досвід свідчить, що використання модульної форми організації навчання сприяє:
інтенсифікації навчального процесу;
систематизації засвоєння навчального матеріалу;
підвищенню мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;
забезпеченню належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;
розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу;
забезпеченню стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань;
прийняттю своєчасних дидактичних та виховних дій.
Проведення експерименту об’єктивно зумовило певне підвищення статусу та ролі студента як суб’єкта освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивідуального навчального плану, підвищенню його відповідальності за результати навчання, самоорганізації власної освіти, участі в науковій, творчій роботі та в управлінні навчальним процесом.
Водночас, перші результати педагогічного експерименту засвідчили, що для досягнення його мети необхідно прийняти певні додаткові заходи.
Існує потреба в розширенні предмета педагогічного експерименту з тим, щоб забезпечити в повному обсязі гармонізацію вищої освіти України зі змістом та організацією освітньої діяльності, які відповідають вимогам Болонського процесу. Зокрема, актуальними є:
внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо ступенів (циклів) навчання, що узгоджуються з положеннями Болонської декларації;
унормування тлумачення основних понять, визначень та загальних принципів КМСОНП;
перегляд переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, та кваліфікацій, на основі вивчення тенденцій розвитку ринку праці та досвіду країн, що є учасниками Болонського процесу;
оптимізація професійно-практичної підготовки студентів;
перегляд норм навчального навантаження науково-педагогічних працівників за видами робіт;
удосконалення нормативної бази, що регламентує порядок ліквідації академічної заборгованості, відрахування та поновлення студентів на навчання, призначення і виплати їм стипендії;
удосконалення нових зразків діючої та розроблення нової навчально-методичної документації, адаптованої до вимог ECTS;
удосконалення змісту і форм поточного контролю знань та державної атестації випускників;
розроблення вимог до організації і змісту роботи кураторів реалізації індивідуальних навчальних планів студентів;
моніторинг якості фахової підготовки.
Проведення експерименту вимагає також глибокої перебудови психологічної, дидактичної, наукової та методичної діяльності науково-педагогічних працівників. Потребують змін і принципи формування обсягів та структури навчального навантаження викладача, у зв'язку із значним збільшенням частки його індивідуально-консультативної роботи зі студентами та необхідністю розроблення науково-методичного забезпечення такого виду робіт.
Особливих коректив повинні зазнати стандарти вищої освіти в частині, що стосується:
структури і змісту стандартів вищої освіти та їх основних складових;
оптимізації структури і змісту соціально-гуманітарних навчальних дисциплін;
укрупнення навчальних дисциплін з метою уникнення дублювання змісту та зменшення кількості малокредитних дисциплін;
розширення обсягу вибіркової частини змісту освіти фахової підготовки з метою створення реальної можливості формування індивідуальних робочих навчальних планів з урахуванням вимог ринку праці і задоволення індивідуальних потреб студентів;
уніфікація окремих нормативних змістових модулів за галузями знань.
Необхідно переглянути терміни підготовки бакалаврів і магістрів у зв’язку із запровадженням двоциклової підготовки. Існує потреба в розробці нових та внесенні змін до діючих нормативних документів, що стосуються навчального навантаження викладача, оцінювання навчальних досягнень студента за шкалою ECTS, призначення стипендій тощо.
Впровадження кредитно-модульного навчання вимагає розробки нового покоління науково-методичного забезпечення навчальних дисциплін та організації навчального процесу в цілому, урізноманітнення форм і змісту індивідуальної роботи студента, удосконалення її організації та розробки діагностичних засобів контролю її ефективності.
Реалізація вимог Болонського процесу та основних засад педагогічного експерименту потребує широкої роз'яснювальної роботи серед студентів, науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів та громадськості. Особливу увагу необхідно зосередити на питаннях підвищення психолого-педагогічної підготовки викладачів, опанування ними інформаційно-комунікаційними технологіями навчання, що потребує організації постійно діючих курсів (семінарів) для підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.
Подальше проведення педагогічного експерименту повинно зосередитись на виконання таких основних завдань:
опрацювання навчально-методичного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу;
посилення координації розробки та узагальнення пропозицій щодо змін до переліків професій і посад, напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах;
узагальнення пропозицій щодо вдосконалення законодавчої бази з питань забезпечення гарантії якості вищої освіти, мобільності студентів, викладачів, науковців і випускників та можливості здобути вищу освіту і навчатись впродовж всього життя;
проведення моніторингу педагогічного експерименту у вищих навчальних закладах з метою виявлення, узагальнення та розповсюдження кращого досвіду;
спрямування зусиль науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації на підготовку навчально-методичного і програмного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу, зосередивши увагу на організаційно-методичному забезпеченні самостійної роботи студентів;
поліпшення інформаційного супроводження проведення педагогічного експерименту шляхом обміну досвідом роботи вищих навчальних закладів-учасників експерименту з використанням друкованих та інформаційно-комунікаційних засобів.
Просимо розглянути і прийняти рішення, проект якого додається.
Директор департаменту
вищої освіти Я.Я. Болюбаш
ВИСНОВКИ
Отже, зроблена мною робота розкриває суть модернізації вищої освіти відповідно до положень Болонської декларації, одним із принципів якої є впровадження кредитно-модульного навчання як новітньої моделі організації навчального процесу.
Набутий в ході педагогічного експерименту проміжний досвід свідчить, що використання модульної форми організації навчання сприяє:
інтенсифікації навчального процесу;
систематизації засвоєння навчального матеріалу;
підвищенню мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;
забезпеченню належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;
розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу;
забезпеченню стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань;
прийняттю своєчасних дидактичних та виховних дій.
Я вважаю, що впровадження кредитно-модульного навчання є хорошою модернізацією навчального процесу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / Упорядники Журавський В.С., Згуровський М.З.. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2003. – 200с.
Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна – Болонья – Саламанка – Прага – Берлін) /Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. – Київ - Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. Гнатюка, 2003. – 52с.
Болонський процес: проблеми модернізації освіти України в контексті Болонського процесу // Матеріали Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції. – К, 20 – 21 лютого 2004. – К. : Видавництво Європейського університету, 2004. – 196 с.
Модернізація вищої освіти України і Болонський процес //Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Левківський К.М., Сухарніков Ю.В. – К.:Изд., 2004. – 60с.
Моделі гармонізації національних та міжнародних стандартів вищої освіти в контексті Болонського процесу // Матеріали міжнародного семінару. – Львів, 27 – 28 травня 2004. – Львів: Літопис, 2004. – 110 с.
Проблеми адаптації вищої освіти в Україні до європейських стандартів і принципів Болонського процесу: Матеріали міжнародної наукової конференції, 23-26 березня 2004 року. – Ужгород, 2004. – 228 с.
Додаток 1
ПЕРЕЛІК
нарад-семінарів з питань розвитку вищої освіти України
у контексті Болонського процесу
№
з/п
Дата
проведення
Місце
проведення
Назва і тема заходу
21-22 листопада 2003 року
м. Львів
Національний університет “Львівська політехніка”
Всеукраїнський семінар “Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”
25-26 листопада
2003 року
м. Київ
Національний технічний університет України ”Київський політехнічний інститут”
Міжнародний семінар “Реформування вищої освіти і Болонський процес” (за участю європейських експертів)
10 грудня
2003 року
м. Київ
Національний аві...
31.03.2013 00:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора