Зразок
Міністерство транспорту та зв’язку України
Міністерство освіти і науки України
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
КАФЕДРА
ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
КУРСОВА РОБОТА
З дисципліни «Інформатика».
Студент І курсу, групи AД-13Б
Спеціальність : ІТ
Тесленченко Олександр Сергійович
Залікова книжка № 04А45
Перевірив: доцент Качанов П.Т.
Оцінка:
Дата:
Київ 2010
З М І С Т
1
Завдання…………………………………………………………..
2
Пояснювальний материал……………………………………….
3
Узагальнена блок-схема алгоритму ..............................………..
4
Базова програма реалізації алгоритму………………………….
5
Програма з використанням процедур………………………….
6
Модуль глобальних описів………………………………………
7
Сервісний модуль обслуговування матриці……………………
8
Головна програма………………………………………………...
9
Результати роботи програми……………………………………
10
Література………………………………………………………...
ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ
Загальне завдання на курсову роботу
1.По функції f(i,j), що задана, необхідно сформувати квадратну матрицу A = {aij}, i,j = 1,2, …,…, m, де aij = f(i,j). (Для демонстрації m =5. )
2.Після чого із цієї матриці відповідно до заданого алгоритму необхідно отримати компоненти вектора X = {xi}, i = 1,2, … , n.
3. Після отримання компонентів вектора X обчисліти значення функції U.
Індивідуальне завдання
(Вар № Х)
1.Функція f(i,j)= (/3,7 – j/ -2)2i-j (i +j – 7,3) Sin (1,5 +log2 (i/j)).
2. Компонентами вектора Х взяти елементи транспонованої матрици А, кожний з котрих не білш чим 2. Обмеження: ім’я транспонованої матрици повинно співпадати з вихідної, тобто бути А.
3. U= (xi + xn+1-i ).
ПОЯСНЮВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ
I. Відповідно до пункту №1завдання (формування матриці) на узагальненій блок-схемі алгоритму (довільна форма представлення блок-схеми-рис.1) передбачені блоки №2-№7.
Матриця вводиться по рядках, тому зовнішнім циклом визначений цикл №1 з параметром I= 1-m , а внутрішнім - цикл №2 з параметром J=1- n.
З огляду на ту обставину, що в мові Pascal відсутні убудовані функції: зведення в довільний ступінь і одержання логарифма при довільній підстави, вихідний вираз для формування елемента матриці (блок №5) для використання в програмі перетворено з урахуванням наступних властивостей:
1) (ABS(3.7-j)-2)*2i-j представлено як (ABS(3.7-j)-2)* exp((i-j)*ln(2)), що випливає з розгляду наступного положення. Тому як існує убудована функція exp(x) - експонента, то ми маємо право записати для будь якого числа А таке співвідношення Ab=ex. Далі, узявши логарифм по підставі e від правої і лівої частини цієї рівності, одержимо x = b*ln(A). Отже, Ab = exp( b*ln(A)).
2) Будь-яке число A можна представити як чи , відкіля випливає, що . Прологарифмировав ліву і праву частини цього виразу по підставі e, одержимо loq(p) A*ln(p)= ln(A), відкіля loq(p)A = ln(A)/ ln(p).
II. Тому як в пункті №2 завдання введене обмеження на процес одержання транспонованої матриці, те алгоритм його реалізації (блоки№13 - №19) отриманий, виходячи з наступних міркувань, має вигляд:
Нехай є квадратна матриця А[4х4] такого виду:
A11
A12
A13
A14
A21
A22
A23
A24
A31
A32
A33
A34
A41
A42
A43
A44
Тоді на першому кроці (заміна першого стовпця на перший рядок) реалізується досить просто, а саме, шляхом реалізації оператора присвоювання наступного виду a[i,j]:=a[j,i} при виконанні внутрішнього циклу (№6) по всіх стовпцях (j змінювалося від 1 до 4) і одиничному значенні парамеира зовнішнього циклу (№5) по рядках (i=1). Черговий крок, як видно, повинний початися з заміни вже трьох стовпців на три рядки, починаючи з другого стовпця і другого рядка, (i=2, j=2). тобто з клітки A22. І нарешті буде виконаний третій (останній) крок (i=3, j=3 ), починаючи з клітки A33. Звідси випливає, що початкове значення параметра внутрішнього циклу (№6 по стовпцях) повинне збільшуватися на одиницю з кожним новим зовнішнім циклом. Це досягається використанням змінної L (блок №15), якої привласнюється початкове значення 1 (у блоці №13) з наступним збільшенням на 1 ( у блоці №18) після завершення внутрішнього циклу №6, а кількість виконань зовнішнього циклу повинне бути на одиницю менше числа рядків, що відбито в блоці №14.
III. Тому як при формуванні вектора Х кількість елементів матрици менших 2 заздалегідь невідомо, те в змінній K (блок №29) організується лічильник, що формує поточний індекс елемента вектора. При цьому враховане, що при завершенні формування вектора показання лічильника перевищують на одиницю реальну розмірність . Це враховано при виводі вектора на відображення (блок№33) і при обчисленні функції (блок№37).
БАЗОВА ПРОГРАМА РЕАЛІЗАЦІЇ АЛГОРИТМУ
Program Generalna; {Программа формирования квадратной матрицы по выражению для A[i,j], вектора Х по транспонированной матрице и вычисления функции U}
uses Crt; {Используемый библиотечный модуль}
Const Len=100;
Type
mtr= array [1..Len,1..Len] of real; {Пользовательский тип mtr}
mas= array [1..Len] of real; {Пользовательский тип mas}
var i,j, m,n:integer; {Рабочие переменные : параметры цикла и размерности}
k:byte; {Счетчик –формирователь индексов при получении массива Х}
L:byte; {Переменная для задания начального значения параметра цикла при транспонировании матрицы}
a:mtr; {Матрица А}
x:mas; {Массив Х}
c:real; {Рабочая переменная}
u: real;{Имя вычисляемой функции}
BEGIN
ClrScr;
writeln ('Введите размерность матрицы A: числа M и N' );
write('m=');
read (m);
write('n=');
read(n);
writeln (' Введите элементы a[i,j] матрицы А ');
for i:=1 to m do{Внешний цикл по строкам}
for j:=1 to n do{Вложенный цикл по столбцам}
a[i,j]:=(ABS(3.7-j)-2) *exp (((i-j)*ln(2)))*(i+j-7.3)*SIN(1.5+(Ln(i/j)/ln(2)));
ClrScr;
write (' Выведите элементы a[i,j] матрицы А ');
writeln;
writeln;
{Вывод матрицы А по строкам}
for i:=1 to m do{Внешний цикл по строкам}
begin
for j:=1 to n do{Вложенный цикл по столбцам}
write ('a[',i,',',j,']=', a[i,j]:10:7,' '); {Вывод элемента a[i,j]матрицы А}
writeln; {Оператор для перехода на очередную строку}
end;
{ Транспонирование матрицы}
L:=1; { Начальное значение переменной для задания начального значения параметра цикла по столбцам при транспонировании матрицы}
for i:=1 to m-1 do{Внешний цикл по строкам}
begin
for j:=l to n do{Вложенный цикл по столбцам}
begin
c:=a[i,j]; a[i,j]:=a[j,i]; a[j,i]:=c;
end;
L:=L+1
end;
writeln ( ' Транспонированная матрица');
writeln;
for i:=1 to m do
begin
for j:=1 to n do
write ('a[',i,',',j,']=', a[i,j]:10:7,' ');{ Вывод элемента транспонированной матрицы}
writeln; { Оператор для переключения строки}
end;
{ Формирование массива Х}
K:=1; {Начальное значение формирователя индексов элементов массива Х }
for i:=1 to m do
for j:=1 to n do
if a[i,j]<2 then
begin
x[k]:=a[i,j]; { Формирование элемента x[k] массива Х}
k:=k+1;
end;
{ Вывод массива Х}
writeln(' Maссив X');
writeln;
for i:=1 to k-1 do
write ('x[',i,']=', x[i]:10:7,' '); { Вывод элемента массива Х}
{ Вычисление функции U}
U:=1; {Начальное значени переменной для накапливания произведений при вычислении функции U}
for i:=1 to k-1 do
U:=U*(x[i]+x[k-i]); { Вычислеемое значение функции U на i-м шаге}
writeln;
writeln;
write (' Функция: u=',u:10:7); { Вывод значения функции U}
Repeat Until KeyPressed
END.
ПРОГРАМА З ВИКОРИСТАННЯМ ПРОЦЕДУР
Program Proverka_Proz;
uses Crt;
Const Len=100;
Type
mtr= array [1..Len,1..Len] of real; {Tip massiv-matriza}
mas= array [1..Len] of real; {Tip massiv-vector}
var i,j,k,m,n,l:integer;
a:mtr; { Imja peremennoi - matriza}
x:mas; { Imja peremennoi - vektor}
u:real; {Imja peremennoi -funzija}
c:real; { Rabochaja peremennaja}
Procedure Viv_M;
Begin
writeln;
writeln;
for i:=1 to m do {vnechnii zikl po strokam}
begin
for j:=1 to n do {vnutrenii zikl po stolbzam}
write ('a[',i,',',j,']=', a[i,j]:10:7,' '); {vivod elementa matrizi a[i,j] }
writeln; {operaator dlja perehoda na ocherednuju stroku}
end;
writeln;
End;
BEGIN
ClrScr;
{vvod elementov matrizi po strokam}
writeln ('vvedite razmernost matrizi A: chisla M i N');
write('m=');
read (m);
write('n=');
read(n);
{zapolnenie matrizi A -vvod elementov a[i,j]'}
for i:=1 to m do
for j:=1 to n do
a[i,j]:=(ABS(3.7-j)-2) *exp (((i-j)*ln(2)))*(i+j-7.3)*SIN(1.5+(Ln(i/j)/ln(2)));
ClrScr;
{vivod matrizi A po strokam}
writeln ( ' ishodnaja Matriza');
Viv_M; {operator proceduru }
{ transponirovannaie Matrizi A }
L:=1; { nachalnoe znachenie parametra zikla po stolbzam pri transponirovanii Matrizi A }
for i:=1 to m-1 do
begin
for j:=L to n do
begin
c:=a[i,j]; a[i,j]:=a[j,i]; a[j,i]:=c;
end;
L:=L+1
end;
writeln ( ' transponirovannaja Matriza');
{vivod transponirovannoi matrizi A po strokam }
Viv_M; {operator proceduru }
{formirovanie massiva X iz transponirovannoi matrizi A }
k:=1; {nachalnoe znachenie formirovatelja indexov massiva X}
for i:=1 to m do
for j:=1 to n do
if a[i,j]<2 then
begin
x[k]:=a[i,j];{formirovanie elementa x[k] massiva X }
k:=k+1;
end;
{vivod massiva X}
writeln(' Massiv X');
writeln;
for i:=1 to k-1 do
write ('x[',i,']=', x[i]:10:7,' ');{vivod elementa massiva X}
{vichislenie funkzii U}
U:=1; {nachalnoe znachenie funkzii U}
for i:=1 to k-1 do
U:=U*(x[i]+x[k-i]);
writeln;
writeln;
write ('Funkzija: u=',u:10:7);
Repeat Until KeyPressed
END.
МОДУЛЬ ГЛОБАЛЬНИХ ОПИСІВ
Unit Glob; {Имя модуля}
Interface
Const
Len=100;
Type
T_Matr=array[1..Len,1..Len] of real; {Тип массива-матрицы}
T_Vect=array[1..Len] of real; {Тип массива-вектора}
End.
СЕРВІСНИЙ МОДУЛЬ ОБСЛУГОВУВАННЯ МАТРИЦІ
Unit KR_Srv2;{ Имя сервисного модуля}
Interface
Uses
Glob; { Имя модуля с глобальными описаниями}
Procedure Ztvor_M(M,N:byte;Var ma:T_Matr); { Описание процедуры создания матрицы}
Procedure Print_M(Ma:T_Matr;M,N:byte); { Описание процедуры печати}
Implementation
Uses CRT;
Procedure Ztvor_M(M,N:byte;Var ma:T_Matr); { Процедура создания матрицы}
Var
i,j:byte; { Рабочие переменные}
Begin
writeln (' Введите размерность матрицы A: числа M и N'); write('m=');
read (m);
write('n=');
read(n);
ClrScr;
For i:=1 to m do
For j:=1 to n do
ma[i,j]:=(ABS(3.7-j)-2) *exp (((i-j)*ln(2)))*(i+j-7.3)*SIN(1.5+(Ln(i/j)/ln(2)));
End;
Procedure Print_M(Ma:T_Matr;M,N:byte); { Процедура отображения матрицы}
var j,i:byte;
Begin
write (' Выведите элементы матрицы a[i,j]');
writeln;
writeln;
For i:=1 to m do
begin
For j:=1 to n do
write ('a[',i,’,’,j,']=',Ma[i,j]:10:7); { Отображение элементов матрицы}
writeln;
end;
End;
END.
ГОЛОВНА ПРОГРАМА
Program Matr_KR2;
uses Crt,Glob,KR_SRV2; { Список используемых модулей }
var i,j,k,m,n,l:integer; { Рабочие переменные }
a:T_Matr; {Имя элементов матрицы А}
x:T_Vect; {Имя элементов массива Х }
u:real; {Имя вычисляемой функции }
c:real; { Вспомогательная переменная для транспонирования матрицы }
begin
ClrScr;
writeln(' Исходная матрица');
Ztvor_M(M,N,A);
Print_M(A,M,N); { Оператор процедуры отображения матрицы }
{Транспонирование матрицы }
L:=1; {Начальное значение переменной для формирования начального значения параметра вложенного цикла (работа по столбцам) при транспонировании матрицы А }
for i:=1 to m-1 do
begin
for j:=l to n do
c:=a[i,j]; a[i,j]:=a[j,i]; a[j,i]:=c; { Получение элементов транспонированной матрицы }
L:=L+1
end;
writeln ( ' Транспонированная матрица');
writeln;
Print_M(A,M,N); { Оператор процедуры отображения матрицы }
{Формирование массива X из транспонированной матрицы }
k:=1; {Начальное значение формирователя индексов элементов массива X}
for i:=1 to m do
for j:=1 to n do
if a[i,j]<2 then
begin
x[k]:=a[i,j];{Формирование элемента x[k]массива X }
k:=k+1;
end;
{Вывод массива X}
writeln(' Массив X');
writeln;
for i:=1 to k-1 do
write ('x[',i,']=', x[i]:10:7,' '); {Вывод элемента массива X}
{ Вычисление функции U}
U:=1; {Начальное значение функции U}
for i:=1 to k-1 do
U:=U*(x[i]+x[k-i]); {Значение функции U}
writeln;
writeln;
write ('u=',u:10:7); {Отображение результирующего значения функции U}
Repeat Until KeyPressed
END.
РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПРОГРАМИ
при m=n=3 і при однаковом форматі виведення для всіх чотирьох видів даних
a[i,j]:10:7;
Вихідна матриця
a[1,1]=-3.7007064 a[1,2]=0.3092295 a[1,3]=-0.0910127
a[2,1]=-3.6028023 a[2,2]=0.9875200 a[2,3]= 1.1849153
a[3,1]=-0.5229830 a[3,2]= 1.2015703 a[3,3]= 1.6857605
Транспонована матриця
a[1,1]=-3.7007064 a[1,2]=-3.6028023 a[1,3]= -0.5229830
a[2,1]= 0.3092295 a[2,2]= 0.9875200 a[2,3]= 1.2015703
a[3,1]=-0.0910127 a[3,2]= 1.1849153 a[3,3]= 1.6857605
Масив Х
x[1]=-3.700706 x[2]=-3.6028023 x[3]=-0.5229830 x[4]=0.3092295
x[5]=0.9875200 x[6]=1.2015703 x[7]=-0.0910127 x[8]=1.1849153
x[9]=1.6857665
Значення функції: U=40.3382026
Результати ручних розрахунків співпадають з прогамними, що свідчить про правільність роботи програми.
ВИКОРИСТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
А. И. Марченко, Л. М. Марченко. Программирование в среде TURBO Pascal 7.0. Киев “ВЕК+””, Москва “ДЕСС”, 1999.
Ю.С. Бородич, А.Н. Вальвачев, Ф.И. Кузьмич. Паскаль для персональных компьютеров. Минск,”Вышэйшая школа”, БФ ГИТМП “НИКА”, 1991
Д.Б. Поляков, И.Ю. Круглов. Программирование в среде Турбо Паскаль , Москва , МАИ, А\О “РОСВУЗНАУКА”, 1992.
Ф.Б. Бартків, Я.Т. Гринчишин, А.М. Ломакович, Ю.С. Рамский. TURBO PASCAL: Алгоритми и програми. Київ, «Вища школа», 1992.