Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Лабораторна робота №7
з дисципліни:
“Охорона праці”
на тему:
“Дослідження ефективності природного освітлення
промислових підприємств”
Львів-2003
Мета роботи: ознайомитись з методами нормування і розрахунку природного освітлення, з приладами і методами природного освітлення на робочих місцях.
Теоретичний вступ.
Раціональне освітлення виробничих приміщень – один з найважливіших факторів у боротьбі з травматизмом і професійними захворюваннями.
Виробниче освітлення, яке правильно спроектоване і виконане, підвищує умови зорової роботи, знижує втому, створює зручні умови праці, підвищує працездатність, і, як результат, підвищує продуктивність праці.
Розрізняють три системи природного освітлення: бокове, верхнє і комбіноване.
Для кількісної оцінки виробничого освітлення важливою світлотехнічною характеристикою є освітленість робочої поверхні.
Е – це густина світлової енергії по площі, лк:
E = dF / dS,
де dF – світловий потік, який характеризує потужність світлового випромінення, рівномірно розподіленого на площі dS, м2.
Природне освітлення характерне тим, що змінюється в широких межах в залежності від пори року, метеоумов, часу дня, сонця та ін. Тому характеризувати природне освітлення значення освітленості робочої поверхні неможливо, і ми вводимо величину коефіцієнта природного освітлення l, який являє собою відношення освітленості в даній точці всередині приміщення Ев до зовнішньої горизонтальної освітленості Ез, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу, виражається в процентах:
.
Розрахунок природного освітлення.
Для визначення розмірів світлових отворів при боковому освітленні використовується формула:
,
де Sо – площа світлових отворів, м2; Sn – площа підлоги приміщення, м2; lн – нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (табл.2); Кз – коефіцієнт запасу (табл.2); (10 – світлова характеристика вікон (табл.3); (o – загальний коефіцієнт світлопроникнення, визначається за формулою:
(о = (1((2((3((4((5,
де (1, (2, (3 – коефіцієнти світло пропускання матеріалу вікна, виду вікна і його конструкції (табл.5); (4 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у сонцезахисних конструкціях (табл.6); (5 – коефіцієнт, який враховує втрати світла у захисній сітці, яка встановлюється під фонарем дорівнює 0,9; V1 – коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні (табл.7); Кб - коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, які стоять напроти (табл.4).
Коли ми визначимо площу світлових отворів Sо і знаємо стандартну площу вікон Sl, знаходимо кількість вікон nв за формулою:
.
Геометричний коефіцієнт природного освітлення, який враховує пряме світло небокраю, в якій-небудь точці приміщення, при боковому освітленні визначається за формулою, %:
G = 0,01(n1(n2,
де n1 – к-ть променів з графіка І, які проходять крізь світлові отвори в розрахункову точку на поперечному розрізі приміщення; n2 - к-ть променів з графіка ІІ, які проходять крізь світлові отвори в розрахункову точку на плані приміщення.
Протокол
№
п/п
Приміщення
Ез, лк
Евн, лк
КПО
Розряд
роботи
Вид
роботи
Розмір
об’єкту
Висновок.
Під час виконання даної роботи я зміг ознайомитись з методами нормування і розрахунку природного освітлення, з приладами і методами природного освітлення на робочих місцях.