Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Опалення житлового будинку
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ТГВ
Кафедра:
Кафедра ТГВ
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Опалення
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Кафедра ТГВ
Курсова робота
З курсу: “ОПАЛЕННЯ”
На тему:
«Опалення житлового будинку»
Зміст розрахунково-пояснювальної записки.
Сторінка
1.
Кліматологічні дані міста будівництва
3
2.
Конструкції зовнішніх захищень та їх теплотехнічний розрахунок.
4
3.
Підрахунок тепловтрат приміщень
19
4.
Розрахунок поверхні нагріву нагрівальних приладів
19
5.
Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи опалення …
36
6.
Тепловий розрахунок системи підлогового опалення
45
7.
Гідравлічний розрахунок трубопроводів підлогового опалення
64
8.
Системи комерційного обліку втрат тепла будинками. Системи не комерційного обліку витрат тепла квартирами. Система розрахунків власників квартир за спожите тепло.
69
9.
Розрахунок основних техніко-економічних показників систем опалення будинків
73
10.
Визначення терміну окуплюваності одного із прийнятих технічних рішень
75
11.
Підбір приладів і обладнання вузла управління. Вибір схеми автоматичної роботи систем опалення та підбір приладів автоматизації
83
85
Кліматологічні дані міста будівництва.
Місто будівництва – м. Любашівка.
Розрахункова географічна широта - 49( пн. ш., [дод.2; п.114; 3].
Барометричний тиск – 990 гПа, [дод.2; п.18; 3].
Швидкість вітру для холодного періоду року (параметри Б) – 7,4 м/с, [ дод.2; п.18; 3].
Абсолютно мінімальна температура –34(С, [дод. 1; 3];
Середня за місяцями температура зовнішнього повітря 8,2(С, [дод. 1; 3];
7. Середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої п’ятиденки з коефіцієнтом забезпеченості 0,92 – -20(С, [дод. 1; 3];
8.Середня температура періоду з середньодобовою температурою ( 8(С (середня температура опалювального періоду) – - 0,6(С, [дод. 1; 3];
Тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря ( 8(С (тривалість опалювального періоду) – 178 діб, [дод. 1; 3];
Конструкції зовнішніх захищень та їх теплотехнічний розрахунок.
А. Розрахунок зовнішніх захищень житлового будинку.
2.1. Розрахунок зовнішньої стіни.
Оскільки будівля існуюча проведемо теплотехнічний розрахунок її зовнішньої стіни.
Визначимо умови експлуатації зовнішніх захищень:
Згідно [дод. 1;табл..1] м.Любашівка знаходиться в 2 – нормальній зоні вологості.
За [табл.Г 1; 1] для tв = 20 (С і відносній вологості повітря 50…60% вибираємо нормальний режим експлуатації.
З [дод К; 1] вибираємо умови експлуатації А, для яких вибираємо теплотехнічні показники будівельних матеріалів.
Для розрахунку маємо таку конструкцію стіни, рис. 1, з такими конструктивними шарами :
Цементно-піщаний тиньк: (0 =1800 кг/м3; ( = 0,76 Вт/(м((С); ( =0,02м. [ дод. Л; п. 85; 1]
Пінополістерол (0 = 15 кг/м3; ( =0,045 Вт/(м((С); ( =0,04м. [ дод. Л; п.19:1].
Камінь з туфу: (0 = 2000 кг/м3; ( = 0,93 Вт/(м((С); ( =0,19м. [ дод. Л; п. 89; 1]
Рисунок
Рис. 1. Конструкція зовнішньої стіни.
Газозолобетон: (0 = 1000 кг/м3; ( = 0,44 Вт/(м((С); ( =0,22м. [ дод. Л; п. 57; 1]
5.Вапняно-піщаний тиньк: (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,7 Вт/(м((С); ( =0,02м. [ дод. Л; п. 85; 1]
Знайдемо термічний опір теплопередачі захищення
Термічний опір R, (м2((С)/Вт, шару багатошарового захищення, а також однорідного (одношарового) захищення визначаємо за формулою 2 [7]:,
де ( - товщина шару, м;
( - розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару, Вт/(м((С).
Загальний термічний опір теплопередачі Rз , (м2((С)/Вт, захищення визначаємо за формулою 3 [7]: ,
де (в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з додатка Е [1]: (в = 8,7 Вт/(м2((С);
(з – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення, Вт/(м2((С), приймається з додатка Е [1]: (з = 23 Вт/(м2((С);
Rк – термічний опір захищення, (м2((С)/Вт, визначається: для однорідного (одношарового) – за формулою 2 [7], для багатошарового за формулою:,
де R1, R2, …, Rn – термічний опір окремих шарів захищення, (м2((С)/Вт, визначається за формулою 2 [7];
Отже: ;(м2((С)/Вт,
(м2((С)/Вт,
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі до доутеплення:
К=1/ Rз=1/1,81=0,55 Вт/ (м2((С)
Загальний термічний опір будівельних захищень Rз житлових і громадських будинків при їх проектуванні, здійсненню реконструкції або капітальному ремонті повинен бути більшим або дорівнювати потрібному термічному опорові Rпотр, виходячи з санітарно-гігієнічних вимог (табл. 1[7]), в залежності від КГД, і дорівнювати нормованому термічному опорові Rнорм, визначеному з табл. Дод.2 [7]:.
З [дод. 2; 7] для 2 зони, для блочних з пористими заповнювачами, вибираємо Rнорм = 1,7 (м2((С)/Вт.
Даний термічний опір задовольняє значення нормованого термічного опору для другої температурної зони України .
Визначимо загальну товщину конструкції:
мм.
Але у зв’язку з тим, що на території України введені нові значення термічних опорів, що є затверджені в ДБН В.2.6.31-2006 «Теплова ізоляція будівель», що набув чинності з 01,04,2007р. дану конструкцію стіни потрібно додатково доутеплити
З табл.1 [1] для 2 зони, для зовнішніх стін, вибираємо Rнорм = 2,5 (м2((С)/Вт.
Визначимо товщину утеплювача.
(=(2,5-0,92)*0,045=0,071м=0,08м
Отже:;
(м2((С)/Вт.
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі після доутеплення:
К=1/ Rз=1/2,61=0,38 Вт./ (м2((С)
Визначимо загальну товщину конструкції:
мм.
Висновок: Дана конструкція стіни у м. Любашівка матиме товщину 0,53 м.
Підбір вікна.
Згідно [дод. 2; 7] для 2 зони, для вікон Rнорм =0,42 (м2((С)/Вт встановлено вікно з подвійним заскленням в дерев’яних роздільних рамах з Rо = 0,42 (м2((С)/Вт.
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі старих вікон:
К=1/ Rз=1/0,42=2,38 Вт/ (м2((С)
Згідно табл..1. [1] Rнорм =0,56 (м2((С)/Вт , тому для відповідності до нормованого термічного опору , зменшення інфільтрації та економії теплоти замінюємо вікна на сучасні з склопакетом 4М1-12-4К однокамерні, що мають Rо = 0,57 (м2((С)/Вт табл.М1 [1]
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі нових вікон:
К=1/ Rз=1/0,57=1,75 Вт/ (м2((С)
2.3. Теплотехнічний розрахунок горищного перекриття.
В будинку, що реконструюється є наступна конструкція горищного перекриття: Рис. 2.
(умови експлуатації Б ):
Перекриття потиньковане складним тиньком (пісок, вапно, цемент) з такими параметрами
(0 = 1700 кг/м3; ( = 0,87 Вт/(м((С); [ дод. Л; ; 1].
Несуча панель виготовлена з залізобетону з такими параметрами: (0 =2500 кг/м3; ( = 2,04 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1];
В якості поро-ізоляції використаємо руберойд ГОСТ 10923-82 з такими параметрами: (0 =600 кг/м3; ( = 0,17 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1];
В якості утеплювача виберемо пінополіуретан (ТУ В-56-70) з такими параметрами (0 =40 кг/м3; ( = 0,04 Вт/(м((С); s = 0,42 Вт/(м2((С); ( = 0,05 мг/(м(год(Па). [ дод. Л; 1];За вирівнюючий шар приймемо керамзитопінобетон з такими параметрами: (0 =500 кг/м3; ( = 0,23 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1].
Визначимо термічний опір несучої панелі. Оскільки конструкція панелі неоднорідна в теплотехнічному відношенні то її приведений термічний опір Rпр визначимо таким способом:
Рисунок 2. Конструкція горищного перекриття.
а) площинами, паралельними напрямкові теплового потоку, панель умовно ділимо на ділянки, з яких I ділянка однорідна, а II ділянка неоднорідна: Рис. 3.
Замінимо отвори круглої форми на отвори квадратної форми так, щоб площі отворів були однаковими: Sкруга.= Sквадр
Рисунок 3. До розрахунку термічного опору в напрямку
паралельному тепловому потоку.
, звідси знаходимо: , а = 140,9 мм.
Визначимо термічний опір в I січені: ,
де (1 = 0,03955м; (2 = 0,1409 м; (3 = 0,03955 м;
(1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону.
Тоді: = 0,108 (м2((С)/Вт.
Визначимо термічний опір
в II січенні: , де
Rп.п.- термічний опір замкненого повітряного прошарку при потоці тепла знизу вверх і при додатній температурі в проміжку; Rп.п.= 0,15 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 4].
Тоді: (м2((С)/Вт.
Термічний опір паралельно тепловому потоку знаходимо за формулою [5; 9]:
,
де F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2;
F1 = 0,1409 м2; F2 = 0,0441 м2
R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення.
Отже: (м2((С)/Вт.
Б) площинами, перпендикулярними
напрямкові теплового потоку, захищення умовно поділяємо на шари, з яких одні шари можуть бути однорідними – з одного матеріалу, а інші – неоднорідними – з одношарових ділянок різних матеріалів: Рис. 4. Термічний опір однорідних шарів I визначимо за формулою 2[9], неоднорідного II – за формулою 5 [9]: (м2((С)/Вт, де
(1 = (3 = 0,03955 м;
(1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону.
, де
F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2;
Рисунок 4. До розрахунку термічного опору в напрямку перпендикулярному тепловому потоку.
F1 = 0,1409 м2; F2 = 0,0441 м2
R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення.
R1 = 0,15 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 1].
R2 =(м2((С)/Вт, де
(2 = 0,1409 м;
(1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону.
Отже: (м2((С)/Вт.
Термічний опір захищення R( визначимо як суму термічних опорів окремих однорідних і неоднорідних шарів – за формулою 4 [9]:
(м2((С)/Вт.
Приведений термічний опір несучої панелі визначимо за формулою 6 [9]: (м2((С)/Вт.
Загальний термічний опір теплопередачі Rз , (м2((С)/Вт, горищного перекриття визначаємо за формулою 3 [9]: ,
де (в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з таблиці 4* [1]: (в = 8,7 Вт/(м2((С);
(з – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення, Вт/(м2((С), приймається з таблиці 6*[1]: (з = 12 Вт/(м2((С);
Rк – термічний опір захищення, (м2((С)/Вт, визначається: для однорідного (одношарового) – за формулою 2 [9], для багатошарового за формулою:,
де R1, R2, … , Rn – термічний опір окремих шарів захищення, (м2((С)/Вт, визначається за формулою 2 [9];
Rп.пр. – термічний опір замкнутого термічного прошарку, приймається з додатка 4 [1].
Отже: , де
(1 = 0,015 м, - товщина тиньку; (1 = 0,87 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
Rпр = 0,158 (м2((С)/Вт, - приведений термічний опір несучої панелі, (0 = 0,220 м;
(2 = 0,0015 м, - товщина руберойду; (2 = 0,17 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
(3, - товщина пінополіуретану; (3 = 0,04 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
(4 = 0,05 м, - товщина керамзитопінобетону; (4 = 0,23 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
Тоді: (м2((С)/Вт.
Отже: (м2((С)/Вт.
Згідно старих норм термічного опору [дод. 2;п. 4; 9] для 2 зони, для перекриття, вибираємо Rнорм = 2,5 (м2((С)/Вт. Звідси: ; .
Визначимо товщину утеплювача (3: м.
Визначимо загальну товщину горищного перекриття:
м.
Визначимо загальний термічний опір:
(м2((С)/Вт.
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі до доутеплення:
К=1/ Rз=1/2,5=0,4 Вт/ (м2((С)
Але згідно табл..1. [1] Rнорм =3,0 (м2((С)/Вт , тому для відповідності до нормованого термічного опору , та економії теплоти замінюємо товщину утеплювача,
Визначимо товщину утеплювача (3
.
Звідси м.
Визначимо загальну товщину горищного перекриття:
м.
Визначимо загальний термічний опір:
(м2((С)/Вт.
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі після доутеплення:
К=1/ Rз=1/3,0=0,33 Вт/ (м2((С)
Висновок: Дана конструкція перекриття у м. Любашівка матиме товщину 0,383 м.
2.4 Теплотехнічний розрахунок перекриття над підвалом.
В будинку, що реконструюється є наступна конструкція підвального перекриття: Рис. 5.
(умови експлуатації Б ):
(умови експлуатації Б ):
Перекриття потиньковане цементно-піщаним тиньком з такими параметрами (0 = 1800 кг/м3; ( = 0,93 Вт/(м((С);. [ дод. Л; п. 72; 1].
Несуча панель виготовлена з залізобетону з такими параметрами: (0 =2500 кг/м3; ( = 2,04 Вт/(м((С); [ дод. Л; ; 1];
В якості утеплювача виберемо перлітопластобетон (ТУ 480-1-145-74) з такими параметрами (0 =200 кг/м3; ( = 0,06 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1];
В якості пароізоляції використаємо руберойд ГОСТ 10923-82 з такими параметрами: (0 =600 кг/м3; ( = 0,17 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1];
За вирівнюючий шар приймемо вермикулітобетон з такими параметрами: (0 = 300 кг/м3; ( = 0,11 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1];
За покриття використаємо підлогу з сосни чи ялини поперек волокон (ГОСТ 8486-66**) з такими параметрами: (0 =500 кг/м3; ( = 0,18 Вт/(м((С); [ дод. Л; 1];
Рисунок 5. Конструкція перекриття над підвалом.
Визначимо термічний опір несучої панелі. Оскільки конструкція панелі неоднорідна в теплотехнічному відношенні то її приведений термічний опір Rпр визначимо таким способом:
а) площинами, паралельними напрямкові теплового потоку, панель умовно ділимо на ділянки, з яких I ділянка однорідна, а II ділянка неоднорідна: Рис. 6.
Замінимо отвори круглої форми на отвори квадратної форми так, щоб площі отворів були однаковими: Sкруга.= Sквадр
, звідси отримаємо: , а = 140,9 мм.
Визначимо термічний опір в I січені: , де
(1 = 0,03955м; (2 = 0,1409 м; (3 = 0,03955 м;
Рисунок 6. До розрахунку термічного опору в напрямку паралельному тепловому потоку.
(1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону.
Тоді: (м2((С)/Вт.
Визначимо термічний опір в II січенні: , де
Rп.п.- термічний опір замкненого повітряного прошарку при потоці тепла з верху вниз і при додатній температурі в проміжку; Rп.п.= 0,188 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 1].
Тоді: (м2((С)/Вт.
Термічний опір паралельно тепловому потоку знаходимо за формулою [5; 9] , де
F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2;
F1 = 0,1409 м2;
F2 = 0,0441 м2
R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення.
Отже: (м2((С)/Вт.
Рисунок 7. До розрахунку термічного опору в напрямку перпендикулярному тепловому потоку.
Б) площинами, перпендикулярними напрямкові теплового потоку, захищення умовно поділяємо на шари, з яких одні шари можуть бути однорідними – з одного матеріалу, а інші – неоднорідними – з одношарових ділянок різних матеріалів: Рис. 7. Термічний опір однорідних шарів I визначимо за формулою 2[9], неоднорідного II – за формулою 5 [9]:
(м2((С)/Вт, де
(1 = (3 = 0,03955 м;
(1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону.
, де
F1, F2 – площі окремих ділянок захищення, м2;
F1 = 0,1409 м2; F2 = 0,0441 м2
R1, R2 – термічний опір вказаних окремих ділянок захищення.
R1 = 0,188 (м2((С)/Вт [ дод. 4; 1].
R2 =(м2((С)/Вт, де
(2 = 0,1409 м;
(1 = 2,04 Вт/(м((С) – коефіцієнт теплопровідності залізобетону.
Отже: (м2((С)/Вт.
Термічний опір захищення R( визначимо як суму термічних опорів окремих однорідних і неоднорідних шарів – за формулою 4 [9]:
(м2((С)/Вт.
Приведений термічний опір несучої панелі визначимо за формулою 6 [9]: (м2((С)/Вт.
Загальний термічний опір теплопередачі Rз , (м2((С)/Вт, перекриття над підвалом визначаємо за формулою 3 [9]: ,
де (в – коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні зовнішнього захищення. Приймається з таблиці 4* [1]: (в = 8,7 Вт/(м2((С);
(з – коефіцієнт тепловіддачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні захищення, Вт/(м2((С), приймається з таблиці 6*[1]: (з = 6 Вт/(м2((С);
Rк – термічний опір захищення, (м2((С)/Вт, визначається: для однорідного (одношарового) – за формулою 2 [9], для багатошарового за формулою:,
де R1, R2, … , Rn – термічний опір окремих шарів захищення, (м2((С)/Вт, визначається за формулою 2 [9];
Rп.пр. – термічний опір замкнутого термічного прошарку, приймається з додатка 4 [1].
Отже: , де
(1 =0,040 м, - товщина дощок з сосни чи ялини; (4 = 0,18 Вт/(м((С) – їх коефіцієнт теплопровідності;
(2 = 0,050 м, - товщина вермикулітобетону; (3 = 0,11 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
(3 = 0,0015 м, - товщина руберойду; (2 = 0,17 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
(4, - товщина перлітопластобетону; (4 = 0,06 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
Rпр = 0,173 (м2((С)/Вт, - приведений термічний опір несучої панелі, (0 = 0,220 м;
(1 = 0,015 м, - товщина тиньку; (1 = 0,93 Вт/(м((С) – його коефіцієнт теплопровідності;
Тоді: (м2((С)/Вт.
Отже: (м2((С)/Вт.
Згідно старих норм [дод. 2; п. 4; 9] для 2 зони, для перекриття, вибираємо Rнорм = 2,2 (м2((С)/Вт. Звідси: ; .
Визначимо товщину утеплювача (3: м.
Визначимо загальну товщину горищного перекриття:
м.
Визначимо загальний термічний опір:
(м2((С)/Вт.
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі до доутеплення:
К=1/ Rз=1/2,206=0,45 Вт/ (м2((С)
Але згідно табл..1. [1] Rнорм =2,6 (м2((С)/Вт , тому для відповідності до нормованого термічного опору , та економії теплоти замінюємо товщину утеплювача,
Визначимо товщину утеплювача (3
.
Звідси м.
Визначимо загальну товщину горищного перекриття:
м.
Визначимо загальний термічний опір:
(м2((С)/Вт.
Знйдемо коефіцієнт теплопередачі після доутеплення:
К=1/ Rз=1/2,66=0,38 Вт/ (м2((С)
Висновок: Дана конструкція перекриття у м. Любашівка матиме товщину 0,407 м
Підрахунок тепловтрат приміщень.
Втрати тепла (тепловтрати) приміщеннями в холодний період року складаються із тепловтрат через захищення і втрат тепла на нагрівання зовнішнього холодного повітря, що надходить у приміщення шляхом інфільтрації через зовнішні захищення
.
Тепловтрати через захищення визначаються як сума тепловтрат через усі зовнішня захищення приміщення. Тепловтрати підраховуються окремо для кожного приміщення, що опалюється. Розрахунок проводиться у табличній формі (Таблиця 2):
Розрахунок поверхні нагріву нагрівальних приладів.
Розрахунок радіаторів, згідно завдання, PURMO® проводимо по методиці, що подається виробником даних радіаторів. Для нижче наведеного розрахунку використано інформацію з сайту www.purmo.ru. До розрахунку, з метою уніфікації, приймаємо радіатори типу С22. оскільки в завданні параметри теплоносія (95/70, внутрішня температура приміщення 18 °С) відрізняються від наведених в таблицях для розрахунку (95/70, внутрішня температура приміщення 20°С). то для розрахунку користуємось формулою:
,
де - теплова потужність радіатора, Вт;
- загальна висота радіатора, м;
- різниця температур між середньою температурою теплоносія в радіаторі та температурою повітря в приміщенні, що опалюється, К;
- довжина радіатора, м;
С, ZН, m – коефіцієнти, що визначаються експериментально, для кожного типу радіаторів (для радіаторів типу С22 С = 15,990, ZН = 0,810, m = 1,31);
ε – поправочний коефіцієнт для , що визначається за формулою:
,
де ;
- температура теплоносія, що подається в радіатор, °С;
- температура теплоносія на виході з нагрівального приладу, °С;
Підрахунок тепловтрат приміщення Таблиця 2
номер приміщення
Назва приміщення
Назва захищення
Орієнтація захищення
Ширина захищення
Довжина (висота) захищення
Площа захищення
Внутрішня температура приміщення
Зовнішня температура
Коефіцієнт n
Температурний перепад
Коефіцієнт теплопередачі
Коефіцієнт β
(1-β)
Тепловтрати через захищення Q, Вт
Тепловтрати приміщення Q, Вт
Тепловтрати тепла на інфільтрацію
Загальні тепловтрати, Вт
Заг. теп-ти, Вт на 2 – 5поверхах
Потрібний термічний опір теплопередачі до реконструкції
Дійсний терм. опір при товщ утеплючого шару 0,17 м
Коефіцієнт теплопередачі до реконструкції
Тепловтрати зах-ня до реконструкції
Тепловтрати приміщення до рек-ї Q, Вт
Загальні тепловтрати до рек-ї, Вт
Загальні тепловтрати, Вт на 2 - 5 поверхах до рек-ї
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
17
19
20
21
22
23
24
25
26
101
Житлова кімната
Зовнішня стіна
Зх
4,935
3,300
16,286
18
-19
1,0
37,0
0,476
0,1
1,1
316
1,063
1,087
0,920
610
Зовнішня стіна
Пн
3,635
3,300
11,996
18
-19
1,0
37,0
0,476
0,0
1,0
211
1,063
1,087
0,920
408
Вікно
Пн
2,000
1,500
3,000
18
-19
1,0
37,0
1,905
0,0
1,0
211
0,420
0,420
1,905
211
Перекриття над підвалом
3,000
4,300
12,900
18
-19
0,9
33,3
0,453
0,0
1,0
175
914
401
1315
1140
1,595
1,606
0,623
241
1470
1871
1631
102
Житлова кімната
Зовнішня стіна
Пн
2,946
3,300
9,722
18
-19
1,0
37,0
0,476
0,0
1,0
171
1,063
1,087
0,920
331
Вікно
Пн
2,000
1,500
3,000
18
-19
1,0
37,0
1,905
0,0
1,0
211
0,420
0,420
1,905
211
Перекриття над підвалом
2,946
2,667
7,857
18
-19
1,0
37,0
0,453
0,0
1,0
132
514
271
786
654
1,595
1,606
0,623
181
723
995
814
103
Кухня
Зовнішня стіна
Пн
3,354
3,000
10,062
15
-19
1,0
34,0
0,476
0,0
1,0
163
0,977
1,087
0,920
315
Вікно
Пн
1,500
1,500
2,250
15
-19
1,0
34,0
1,905
0,0
1,0
146
0,420
0,420
1,905
146
Перекриття над підвалом
3,354
4,300
14,422
15
-19
0,9
30,6
0,453
0,0
1,0
180
1,466
1,606
0,623
247
Балконні двері
Пн
1,018
2,200
2,240
15
-19
1,0
34,0
0,476
0,0
1,0
36
525
458
983
803
2,100
2,100
0,476
36
744
1202
955
104
Кухня
Зовнішня стіна
Пн
3,858
3,000
11,574
15
-19
1,0
34,0
0,476
0,0
1,0
187
0,977
1,087
0,920
362
Вікно
Пн
1,500
1,500
2,250
15
-19
1,0
34,0
1,905
0,0
1,0
146
0,420
0,420
1,905
146
Перекриття над підвалом
3,858
2,737
10,559
15
-19
0,9
30,6
0,453
0,0
1,0
132
1,466
1,606
0,623
181
Перекриття над підвалом
1,772
1,563
2,770
15
-19
0,9
30,6
0,453
0,0
1,0
35
1,466
1,606
0,623
47
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора