Міністерство Освіти і науки України Національний університет "Львівська політехніка”
Кафедра ТРР
Курсова робота
З курсу «Основи теорії сигналів»
"Проходження складного електричного сигналу через активний фільтр"
Зміст
Завдання
Вступ
1. Розрахунок комплексного коефіцієнта передавання напруги
Побудова матриці провідностей схеми
Розраховуємо коефіцієнти A(f), B(f), C(f), D(f)
Визначення коефіцієнту передачі по напрузі
2. Аналіз проходження складного сигналу через активний фільтр
2.1 .Розрахунок миттєвих значень вхідного сигналу як суми
миттєвих значень окремих гармонік
2.2.Побудова графіка вхідного сигналу
2.3.Розрахунок амплітуд та початкових фаз гармонік вихідного
сигналу
2.4. Розрахунок миттєвих значень вихідного сигналу як суму миттєвих значень окремих гармонік
2.5.Побудова графіка вихідного сигналу
Висновки
Список використаної літератури
ЗАВДАННЯ
Варіант №1
1. а) Для заданої схеми активного фільтру (Рис1) скласти матрицю провідностей та записати для комплексного коефіцієнту передавання напруги у вигляді:
,
а відтак записати вираз для розрахунку його АЧХ і ФЧХ:
,
b
c
a
d
Рис. І Схема активного фільтру
б)розрахувати АЧХ і ФЧХ у діапазоні частот 0-105Гц.
в)на підставі розрахунків побудувати графіки АЧХ і ФЧХ.Дані про чисельні значення параметрів компонентів схеми:
Тип операційного підсилювача 153УД4
Параметри ОП:
На вході схеми(Рис. І) діє періодичний сигнал, заданий сумою трьох гармонік напруги:
Числові значееня параметрів вхідного сигналу:
а)Розрахувати миттєві значення вхідного сигналу як суму миттєвих значень окремих гармонік для моментів часу, які відстають один від одного на інтервал 0,05То (То - період сигналу).
б) На підставі розрахунків побудувати часовий графік вхідного сигналу та його гармонічних складових в) Розрахувати амплітуди та початкові фази гармонік вихідного сигналу.
г) Розрахувати миттєві значення вихідного сигналу як суму миттєвих значеньокремих гармонік для моментів часу, які відстають один від одного на інтервал 0,05То.
д) На підставі розрахунків побудувати часовий графік вихідного сигналу тазробити висновок про особливості проходження заданого сигналу через схему.
ВСТУП
Електричними фільтрами називаються електричні кола, які призначені для виділення коливань, що знаходяться в певному діапазоні чичтот. Діапазон частот, що пропускається фільтром, називається смугою пропускання фільтра. У відповідності до діапазону частот, який пропускає фільтр, розрізняють наступні фільтри: нижніх частот(смуга пропускання від 0 до деякої частоти fзр , яка називається частотою зрізу); верхніх частот (смуга пропускання від. fзр до ∞); смугові (смуга пропускання від fЗр1 до fЗР2); обмежуючі (смуга затримки від fзр1 до fзр2). В залежності від наявності у фільтрах підсилювальних елементів розрізняють пасивні фільтри, які складаються тільки із пасивних елементів; активні фільтри-пристрої, що містять підсилювальні елементи та пасивні фільтри. Зокрема, у активному фільтрі підсилювальним елементом може виступати операційний підсилювач.
Операційні підсилювачі (ОП) - це підсилювачі напруги, які мають в смузі частот від 0 до декількох мегагерц коефіцієнт підсилення десятки - сотні тисяч. ОП характеризується широким діапазоном частот, високою стабільністю і надійністю, малими габаритами, розмірами та масою. Недоліками деяких операційних підсилювачів є необхідність живлення від двох різнополярних джерел.
ОП можна розглядати як активний чотириполюсник і представити у вигляді малосигнальної еквівалентної схеми(Рис. 2). До вхідних затискачів під'єднується підсилюваних електричних сигналів ,до вихідних-навантаження. Підсилювач із сторони виходу представлений у вигляді джерела напруги з внутрішнім опором Rвн. Сам підсилювач одночасно являє собою навантаження для джерела сигналів і джерелом сигналу для зовнішнього навантаження.
a c
b
d
(Рис. 2). Малосигнальна еквівалентна схема ОП
Для даної малосигнальної еквівалентної схеми ОП можна сформувати
Схемотехнічне зображення ОП на (рис.З) вхід b, який використовується для одержання інверсного сигналу на вході ОП називається інвертуючим. Відповідно вхід a-неінвертуючий. Зв'язок між вхідною та вихідною напругами описується виразом (для ідеального ОП(де , )), у режимі холостого ходу має такий вигляд: , де -коефіцієнт підсилення по напрузі, однаковий для двох входів.
а
b c
Ua Uc
Ub
d
Рис.З. Схематичне зображ пня ОП
Для аналізу електричних кіл з багатополюсними компонентами можна використати узагальнений метод вузлових напруг. При формуванні рівнянь електричної рівноваги за цим методом використовуються компонентні рівняння як двополюсників, так і багатополюсників. Метод формування базується на тому, що коли вибрати один і той самий вузол як базовий І для багатополюсника і для інших компонентів кола, то напруги зовнішніх виводів будуть одночасно вузловими напругами тих вузлів кола, до яких під'єднані виводи багатополюсника. На основі рівнянь рівноваги кола складають матрицю, яка називається повною матрицею Y-параметрів. Із сформованої матриці Y-параметрів, для схеми з багатополюсним компонентом, можна визначити коефіцієнт передавання напруги за формулою:
,
де -алгебраїчне доповнення матриці провідності, який знаходиться на перетині -го рядка та -го стовпця.
І.Розрахунок комплексного коефіцієнта передавання напруги 1.1. Побудова матриці провідностеи схеми
b
a c
Рис. 4. Схема активного фільтру
а) нумеруємо всі вузли схеми (Рис. 4)
b)згідно з узагальненим методом вузлових напруг складаємо неповну матрицю провідностеи, що складається лише з провідностеи двополюсних елементів і не враховує ОП.
c) оскільки виводи а та d операційного підсилювача-заземлені, то у матриці провідностей ОП відповідні рядки та стовпчики а і d надалі враховувати не будемо. Згідно з нумерацією тих вузлів схеми, до яких під'єднані виводи ОП, використовуючи дані матриці, складаємо повну матрицю провідностей активного фільтра:
1.2. Визначення коефіцієнту передачі по напрузі
а) Коефіцієнт передачі по напрузі обчислюється за формулою:
,
де -алгебраїчне доповнення матриці провідності, який знаходиться на перетині -го рядка та -го стовпця.
Загальна матриця, та її доповнення
Розрахункові формули
F,Гц
0
1
10
100
1000
2000
5000
A(F)
8,33E-14
8,33E-14
8,33E-14
8,33E-14
8,33E-14
8,33E-14
8,33E-14
B(F)
0
1,57E-11
1,57E-10
1,57E-09
1,57E-08
3,14E-08
7,85E-08
C(F)
9,53E-14
9,53E-14
9,53E-14
9,53E-14
9,11E-04
7,83E-14
-1,09E-14
D(F)
0
1,05E-12
1,05E-11
1,05E-10
1,05E-09
1,05E-08
5,23E-09
Ku(F)
8,75E-01
1,49E+01
1,50E+01
1,50E+01
1,50E+01
2,09E-09
5,23E-09
arctg(B/A)
0
1,57E+00
1,57E+00
1,57E+00
1,57E+00
9,00E+01
9,00E+01
arctg(D/C)
0,00E+00
1,18E+00
1,56E+00
1,57E+00
1,57E+00
9,00E+01
-9,00E+01
Фu(F)
0
4.899
0.491
0.049
4.681
1,99E+00
180
Таблиця результатів
Графік залежності коефіцієнта підсилення Ku від частоти F
Графік залежності фази сигналу Фu від частоти F
2. Аналіз проходження складного сигналу через активний фільтр.
На вході схеми діє періодичний сигнал як сума трьох гармонік напруг:
Числові значееня параметрів вхідного сигналу:
Розрахунок миттєвих значень вхідного сигналу як суму миттєвих значеньокремих гормонік.
Розрахунок миттєвих значень вихідного сигналу як суму миттєвих значеньокремих гормонік.
Висновок: при аналізі активного фільтра, запропонованого для мого варіанту, я визначив, що даний фільтр є смуговим з частотами пропускання 0,7 - 1800 Гц, хоча на практиці його варто віднести до низькочастотних. Конденсатор С1 визначає нижню межу смуги пропускання, а С2 сигнал з частотою вищою за fверх ─ «заземляє» У смузі пропускання відбувається підсилення сигналу майже у 15 разів.
У звязку з наявністю у схемі ОП, відбувається зсув між фазами вхідного та вихідного сигналу на 180 градусів.Особливість даної схеми є така.що при утворенні сигналу, суттєву роль відіграє перша гармоніка.
Список використаної літератури
Попов В.Н. "Основы теорий цепей". Высшая школа, 1985.
Бондарэв А.П., Васильцов І.В. та ін. "Збірник контрольних задач та індивідуальних розрахункових завдань з курсу "Основи теорії кіл та сигналів". - Львів, 1996.
Мандзій Б.А., Желяк Р.І. "Основи аналогової мікросхемотехніки".
Мандзій Б.А., Желяк Р.І. "Основи теорії сигналів".
ГрицьківР.Д. "Основи теорії кіл". - Львів, 1997.
Бардила Т.І., Соноцький Ю.В., Левицька І.Й. "Методичні вказівки і завдання до курсової роботи з курсу "Основи теорії мереж". - Львів, ЛПІ, -1990.