Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Оптимізація маркетингової діяльності організації коньяку ТМ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут економіки і менеджменту
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра менеджменту
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Підприємництво
Група:
ЕК
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет „Львівська політехніка”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і
міжнародного підприємництва
Курсовий проект
з дисципліни
„ Маркетинг ”
на тему:
„Оптимізація маркетингової діяльності організації
коньяку ТМ „Шустов”
Львів - 2008
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………………3
Розділ 1.Моделювання оптимальної ціни
Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом.......................................…..12
Визначення цінової еластичності попиту………………………………..….14
Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток……………………………………..……………..….14
Визначення теоретичного рівня критичного збуту……………………..……15
Визначення реального рівня критичного збуту і зони доцільності підприємництва……………………………………………………………....…17
Розділ 2. Аналіз впливу нецінових методів конкуренції на обсяг збуту
і прибуток фірми
2.1. Обґрунтування маркетингових заходів, спрямованих на підвищення ефективності функціонування фірми…………………………………………….18
2.2. Визначення окремих показників маркетингової діяльності фірми
через 1 - 2 роки …………………………………………………………..…………21
2.3. Факторний аналіз зміни прибутку…………………………………......……..24
Висновки……………………………………………………..………………….….26
Список використаної літератури…………………………………………….……28
Вступ
Коньяк (фр. Cognac) — міцний алкогольний напій янтарно-золотистого кольору, що має складний аромат з відтінками ванілі і м'яким гармонійним смаком, виготовляється з коньячного спирту, який отримують в результаті перегонки білих сухих виноградних вин з пізнішою витримкою в дубових бочках. Коньяк носить ім'я маленького міста Коньяк, розташованого в 500 кілометрах на південний захід від Парижу, що дав назву всій області департаменту Шаранта. В наші дні коньяк успішно покорює світ. З щорічно вироблюваних майже 200 мільйонів пляшок цього напою 95 % йде на експорт. Головним світовим споживачем є Сполучені Штати Америки, Англія, Німеччина, Гонконг, Японія. Цікаво, що до Азії поставляється лише високоякісний напій.
Класифікація виноградів
Тільки напій, народжений на території Франції в шести округах може називатися справжнім коньяком ( оскільки саме звідси імпортується сировина, з якої пізніше роблять коньяк ):
Grande Champagne (Велика Шампань). Загальна площа – 35700 га, крейдяний ґрунт багатий карбонатом кальцію. Під виноградну лозу засіяно 13000 га. Коньяки, вироблені з винограду вирощеного на цій території, мають тонкий квітковий смак і вимагають довгої витримки.
Petite Champagne (Мала Шампань). Загальна площа – 68400 га, ґрунт має менш щільний крейдяний шар, який в західній частині району сильно схильний до впливу океану. Під виноградну лозу засіяно 16000 га. Коньяки, які тут виробляють, схожі на коньяки Grande Champagne, але з менш тонким смаком.
Borderies ( Бордері ). Найменший з шести округів – 13440 га. Знаходячись на півночі від міста Коньяк, він має свій власний мікроклімат. 4000 га виноградної лози надають коньякам м'якому смаку квіткових ароматів в основному фіалки. Коньяки Borderies досягають оптимальної якості після коротшого періоду витримки, чим коньяки Grande Champagne.
Fins Bois (Тонкі Ліси) .Територія округа оточує перші три області, займаючи понад 354200 га твердого кам'янистого ґрунту. Трохи менше 33000 га виноградної лози виробляють міцні коньяки, які дозрівають достатньо швидко і мають букет, який нагадує запах свіжовидавлених виноградин.
Bons Bois (Хороші Ліси). Формує широкий пояс в 386000 га глинистого ґрунту з невеликим змістом вапняку навколо Fins Bois. Цей район більш схильний до прибережного клімату і це відображається на деяких виноградниках в східній частині. Під виноградну лозу засіяно 12000 га. Коньяки дозрівають швидше і мають зухвалий смак.
Bois Ordinaires(Звичайні Ліси). Загальна площа – 274176 га. Під виноградну лозу засіяно 1700 га. Ґрунт тут повністю піщаний, додає коньякам запахи моря, водоростей і йоду.
Метод виробництва коньяку
Коньяк роблять з винограду сортів Юні Блан, Фоль Бланш і Коломбар, вирощеного на крейдяних ґрунтах регіону Коньяк. Кожен сорт вносить в букет свій аромат:
Уні Блан додає коньяку квіткові аромати з нотками спецій,
Фоль Бланш покращує якість коньяку при старінні і наділяє його запахами фіалки і липи.
Коломбар додає напою різкий, міцний, молодий букет.
На одному гектарі землі в окрузі міста Коньяк виростає в середньому три тисячі виноградних кущів, які дають від 90 до 100 гектолітрів вина. Унікальний ґрунт цього невеликого регіону. Товстий шар крейди (10-20 метрів) під тонким родючим шаром ґрунту і нестача води пригноблюють лозу. Проте це ідеальні умови для виноградної лози для виготовлення коньяку.
Технологія виробництва
Збір винограду проводиться в жовтні. Потім його віджимають, видаляючи кісточки, шкірку і гребені. Сік заливають у великі ємності, де він бродить протягом 10 днів при температурі 20-25°С. В результаті одержують молоде сухе вино, достатньо кисле і бідне танінами, міцністю від 7 до 9%. Воно не призначене для пиття. Його доля - пройти дистиляцію, щоб стати коньячним спиртом, тією самою eau-de-vie - "водою життя", основою для коньяків.
Декілька місяців йде на те, щоб перетворити все вино одного урожаю на коньячний спирт. Але, згідно закону, дистиляція повинна завершитися до 31 березня наступного року. Проводиться вона по шарантскому методу - в два етапи, в мідних апаратах типу "alambic charentais", місткістю до 25 гектолітрів. Після першої фази дистиляції молоде вино міцністю 7 градусів перетворюється на спирт-сирець міцністю до 27 - 30 градусів, потім слідує друга перегонка, щоб одержати eau-de-vie міцністю 70-78 градусів. Причому на другому етапі перегонки першу і останню частини дистиляту - "голову" і "хвіст" - відсікають, залишаючи тільки "серце" - спирти, які надалі закладаються в дубові бочки для витримки. Дистиляція проводиться в перегінних кубах з червоної міді, тому що цей метал стійкий до дії винних кислот. Перегонка 10 літрів вина дає приблизно один літр коньячного спирту, досить непоказного за кольором і каламутного.
Наступний важливий етап - витримка коньяку. Вона є вирішальним чинником для досягнення напоєм вищого ступеня якості.
Деревина дуба додає напою золотисто-янтарний колір, аромат ванілі і горіха. Для виробництва коньяків французький закон наказує використовувати бочки з дуба, привезеного з лісів Лімузена і Тронсе. У бочках лімузенського дуба старіння коньяку відбувається швидше, ніж в троянських, тому що вони пористіші, а значить, з них сильніше випаровується алкоголь.
Бочки будуються ручним способом і без єдиного цвяха. Для герметизації використовують борошно і листя очерету. Вважається, що чим старіше бочка, тим вона цінніше. Вони цінуються буквально на вагу золота, їх ретельно оберігають, навіть спеціально розводять павуків, які обплітають бочки павутиною і захищають їх від шкідників.
Коньячний спирт перетворюється на "божественний напій" тільки після витримки в бочках. Витримка - процес дуже довгий і складний, вимагаючи від хранителя льоху знань, величезного досвіду і таланту. Він проходить в різних бочках, які (залежно від віку) володіють різними властивостями.
Молодий коньяк тримають в нових бочках, що містять багато танінів, ароматів ванілі, дуба, спецій, солодкуватий, гіркуватий і кислуватий смак, тут він насичується кольором. Це відбувається не більше двох місяців, а потім коньяк переливають в старіші бочки. Після 50-річної витримки в бочці, що містить 350 літрів коньячного спирту, залишається тільки 100 літрів. За 60 років старіння в бочці міцність коньяку знижується на 40%. В цьому випадку його переливають в пляшки для припинення процесу випаровування.
Нарешті, коньяк - це завжди купаж, куди входять коньячні спирти різної витримки з різних сортів винограду. Саме купажування дозволяє зберігати постійну якість і смак, властивий певній марці. Старі, довго витримані коньяки, що містять менше танінів, але більше ароматів, служать для пом'якшення смаку молодих, зниження змісту алкоголю в купажі. Також для пониження міцності використовується і дистильована вода. В цьому випадку вона може додаватися прямо в молодий коньяк, але в найкращих Домах, щоб уникнути шоку напою, спочатку водою розбавляють дуже старий коньяк, одержуючи міцність близько 27%, і залишають цю суміш відпочивати декілька місяців. Після цього її поступово наливають в молодий коньяк. Коли необхідну кількість суміші було додано, купаж повинен витриматися в дубових бочках ще не менше 5 місяців.
У кожної фірми-сім'ї є свої технологічні секрети, що передаються від батька до сина і що зберігаються в строгому секреті.
Характеристика ринку коньяку
Експерти зазначають, що конкурентна боротьба нинішнього року переходить із цінової в іміджеву. У цьому досягли успіху компанії, які мають досвід роботи в інших алкогольних напрямах, переносячи його і на коньячний ринок. ТМ «Таврія» і AleXX працюють під крилом Маркет-груп, «Коктебель» — Союз-Віктана, «Клінков» і «Жан-Жак» — Алеф-Віналя, «ЖЗЛ» і «Марсель» — Олімпу. Саме ці компанії сьогодні модернізують вітчизняний ринок, і є конкурентами ТМ ‘‘ Шустов ’’, створюючи образ «нового українського коньяку» за допомогою горілчаних технологій просування, не шкодуючи грошей на маркетинг і рекламу. Як наслідок такої стратегії — зростає вартість виходу на ринок, витратнішим стає просування і підтримка інтересу до вже існуючих брендів. Проте, коньячні розкруточні інвестиції наразі значно менші за горілчані.
З погляду ринкових законів все зрозуміло: підвищується рівень платоспроможності типового коньячного споживача, водночас він жадає нових вражень. Причому не тільки і не стільки від смакових характеристик, а й від зовнішніх атрибутів, які супроводжують ту чи іншу марку, — від дизайну пляшки і етикетки до рекламної ідеї.
Тож зараз експерти оцінюють рівень конкуренції в середовищі коньячників як «середньої жорсткості». Ринок ще лише на шляху до насичення, з усіма витікаючими звідси наслідками. Однак з наростанням «жорсткості» боротися за місце під сонцем стає дедалі важче. Та й горілчаники не дрімають, активно працюючи над підвищенням престижу горілки і додаючи їй лиску елітарності — ознаки, якою раніше володів лише коньяк.
Найбільшими виробниками класичних коньяків в Україні є "Одеський коньячний завод", ВАТ "Агропромислова фірма "Таврія" (ТМ "Таврія"), АП "Ужгородський коньячний завод", ЗАТ "ЗМВК "Коктебель", «Першотравневий винзавод", ЗАТ "Алеф-Виналь" (ТМ "Клінков"). Українські виробники лідирують на внутрішньому ринку, у той час як імпортні коньяки складають тільки 5 відсотків.
Міжнародна моніторингова компанія МEМRB заявляє, що в Україні за період з лютого по липень 2006 року відбувся перерозподіл часток ринку коньяку роздрібної торгівлі між основними гравцями. Лідером на кінець липня 2006 року є Одеський коньячний завод. Його частка становить 27%. У найближчих конкурентів - "Таврії" та Ужгородського коньячного заводу - відповідно 17,6% і 11%. ТМ "Шустов" також посідає гідну сходинку серед коньячних брендів - 26,3%. Про це повідомили в прес-службі Одеського коньячного заводу. Збільшення частки Одеського коньячного заводу відбулося за рахунок збільшення показників зваженої дистрибуції. За даними дослідження, показники продажу ТМ "Шустов" за червень-липень 2006 року становлять 26,3% (за період лютий-березень цього року - 21,7%). Коньячні переваги жителів України асортиментної лінійки ТМ "Шустов" різних регіонів розподілилися: 21,8% жителів західного і північного регіону віддають перевагу коньякам ТМ "Шустов", переваги центрального регіону - 35,4%, південного - 34,6% і східного - 23% відповідно.
Згідно з прогнозами, масштабна експортна експансія українських коньяків ще попереду, з головним акцентом на російський ринок, де також спостерігається зростання (прогнозований обсяг 2004 р. — 6,7 млн. дал, 2005 р. — 7,4 млн. дал). В активі українців — вища якість (за цим показником продукція нашого нижньо - цінового сегмента не поступається коньякам російського середньо – цінового ). Водночас існуюча в Росії заборона на рекламу алкоголю до головних аргументів просування виводить співвідношення «ціна — якість» (з цим в українців усе гаразд) і зовнішнє оформлення (тут ще слід попрацювати).
Для більшості вітчизняних компаній-виробників експорт наразі не є пріоритетним напрямом збутової політики в зв’язку з існуючим потенціалом внутрішнього ринку, де попит на продукцію перекриває пропозицію, — зростання продажу стримується обмеженими можливостями виробничих потужностей.
Одеський КЗ (ТМ "Шустов") відвоює перше місце, втрачене 2006 року. Передумови є. Злиття Одеського коньячного заводу в 2007-му з Торговим домом "Мегаполіс" (просуває горілчану ТМ "Хортиця") означає збільшення бюджету ОКЗ на просування і неминуче позначиться на роздрібному продажу одеситів - альянс з горілчаною ТМ рівня Хортиці дає конкурентну перевагу будь-якій коньячній марці. Про амбіції компанії свідчить і заявлена на 2008 рік частка на рівні 30% коньячного ринку
«Серед останніх яскравих тенденцій, що спостерігаються на ринку, можна відзначити підвищення цін на продукцію, оформлення чітких категорій продукції за сегментами, впорядкування їхнього позиціювання. Вітчизняний виробник освоює середньо- і верхньосередньоціновий сегмент, паралельно зростає імпорт коньяків у цій категорії, посилюється конкуренція», — характеризує ринок начальник лабораторії ЗАТ «Одеський коньячний завод» (ТМ «Шустов») Сергій Кисельов.
Сьогодні на ринку виділяють такі цінові «яруси»: 15-19 гривень, 20-45 гривень, 46-150 гривень і понад 150 гривень. У кожному з них різний ступінь взаємо пересікання з імпортом. Найпатріотичнішим можна назвати нижній сегмент, де повноправно панують українці. Найбільша конкуренція сьогодні спостерігається в сегменті коньяків від 17 до 25 гривень. У ньому 2004 року заявили про себе одразу кілька нових торгових марок, переважно так званої французької спрямованості. Тут у конкуренцію також втручаються південні сусіди — молдавани (торік їх навіть звинувачували у демпінгу), які, за експертними оцінками, займають до 35% цього цінового напряму. Останнім часом у цьому сегменті активізувалися грузинські виробники. Українські коньяки вартістю вище середньої суперничають з вірменськими, делегація яких також розширилася за рахунок нових брендів. А у найвищому ціновому сегменті панують французи, розбавляючись лише деякими вітчизняними раритетами, такими як коктебельський «Кутузов» або одеські «супермарочні». Утім, у цьому сегменті має велику вагу іміджева складова продукту. Європейські марки коньяку — це, насамперед, імідж і статус, за які й доводиться платити іноді величезні гроші.
За прогнозами Сергія Кисельова, у разі вступу України до СОТ і, відповідно, втрати прав на категорію коньяк, освоєння верхньоцінових сегментів може вповільнитися, але вітчизняні виробники ще довго можуть домінувати в нижньоціновому. У найближчі роки щорічний приріст ринку коньяку України становитиме 8-10%. Потім ринок увійде у стадію насичення, і конкуренція, що розпочалася цього року, лише посилиться.
Різноманітність асортименту ординарного продукту за доступної ціни (щоправда, в останні роки спостерігається тенденція зростання роздрібних цін) породжує ще одну особливість культури пиття по-українськи: коньяк не відноситься до предметів розкоші. Звісно, істинний поціновувач віддасть перевагу елітній марочній продукції і відповідному ритуалу споживання (який, як відомо, дуже далекий від горілчаного).
Особлива думка Сергій Кисельов, начальник лабораторії ЗАТ «Одеський коньячний завод», ТМ «Шустов»:
— Найпомітніша тенденція на вітчизняному коньячному ринку — виведення нових брендів у нижньоціновій категорії за технологіями, традиційними для горілчаного ринку. Крім того, сьогодні в просування новинок нижньоцінового сегмента вкладаються безпрецедентні для коньяків цієї категорії кошти. У результаті в умовах незначного зростання споживання коньяку відбувається черговий перерозподіл ринку, агресивні новачки захоплюють частки ринку інертніших компаній-старожилів. Водночас поява «бутлегерів» на коньячному ринку призвела до інфляції образу і дискредитації коньяку в очах споживача, зміщенню акцентів в уявленні про унікальні властивості продукту. Наявність бочок, виноградників, класичної технології, традицій середній споживач сьогодні не сприймає як важливий чинник для придбання. Особливо це актуально для ординарних коньяків.
Традиційні виробники коньяку в Україні, атаковані «бутлегерами», виявилися втягнутими у війну іміджів і стилів, у якій вони не використовують свої основні переваги: виробникам нав’язується нова парадигма коньячного бренда для українського ринку. «Бутлегери» впровадили в галузі технології «горілчаного брендингу» — стратегію конкуренції образів без прив’язки до властивостей продукту. У результаті коньяк за властивостями, що сприймаються, інколи стає в один ряд з горілкою.
Одеський коньячний завод впроваджує нову форму пляшки, створену за класичними традиціями засновника Миколи Шустова. Вже найближчим часом покупці зможуть самостійно оцінити найкращий український коньяк у новій упаковці. Першопрохідником, що впроваджує на українському ринку новий дизайн коньячної пляшки, стала торгівельна марка «Шустов», що почала з відродження старих форм і давніх традицій. Нова форма пляшок традиційних коньяків Одеського коньячного заводу Десна, Чайка, Аркадія, Ювілейний тепер ще більше нагадуватимуть часи засновника компанії Миколи Шустова. Справа в тому, що дизайнери повністю відтворили креслення відомого коньячного короля. Вдосконалили форму пляшки законодавця моди на форму пляшки – француза Пилипа Се. До речі саме він розробляв дизайн всесвітньо відомим коньячним брендам «Мартель» і «Хенессі». Витягнута форма, округлі боки, спеціальне потовщене днище – всі ці старовинні ознаки класичної коньячної пляшки збережені в новій формі від Одеського коньячного заводу.
Нова ємність повністю відповідає стилю бренда, і гармонійно поєднується з усіма елементами дизайну. До того ж необхідність в індивідуальному вигляді напою - не лише бажання виділити свій продукт, але й крок, що дозволяє захиститися від підробок. Нову форму пляшки ОКЗ неможливо повторити. Тим самим виробник найкращих коньяків України ОКЗ (ТМ Шустов) ще раз підтверджує своє лідерство в галузі вироблення коньяків найвищої якості.
Одеський коньячний завод був заснований у 1863 році. Підприємство перетворене в ЗАТ у грудні 2002 року. ОКЗ належить торговельна марка ‘‘ Шустов ’’. В даний час під ТМ ‘‘ Шустов ’’ завод випускає 12 видів ординарних і марочних коньяків, 12 видів горілки, 3 види шампанського.
Позначення марочних коньяків.
V.S. (Very Special) — вік коньячних спітрів не менше 2.5 років.
Superior — не менше 3.5 років.
V.S.O.P. (Very Superior Old Pale) — не менше 4.5 років.
V.V.S.O.P. - Grand Reserve — не менше 5.5 років.
Napoleon – X.O. (Extra Old) — понад 6.5 років.
Асортимент продукції ТМ Шустов
Шустов ТМ «Ювілейний »
Готується з коньячного спирту, віком не менш 10 років. У купаж входять відбірні коньячні спирти 9 – 15 літньої витримки. Прекрасний тонкий букет з квітковими і легкими шоколадно – ванільними тонами, що гармонійно сполучаються з тонами витримки.
Шустов «ESTE V.S.O.P »
В купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 4 до 12 років. В букеті коньяку переважають квіткові тона з ярко вираженими нотами фіалки; смак – м’який, гармонійний. В основі створення цих коньяків є унікальне поєднання українських французьких коньячних спиртів. Це возєднання культури і мистецтва, історії і майбутнього.
Шустов «ESTE V.V.S.O.P »
В купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 5 до 20 років. Букет – тонкий з цілою гамою квіткових тонів і тонами витримки; смак – м’який. В основі створення цих коньяків є унікальне поєднання українських французьких коньячних спиртів.
Шустов «ESTE Х.O »
В купаж коньяку входять коньячні спирти з терміном витримки від 6 до 25 років. Букет – складний з переважанням ванільно – шоколадних відтінків; смак – м’який. В основі створення цих коньяків є унікальне поєднання українських французьких коньячних спиртів.
Шустов « Чайка »
Приготовляється із коньячних спиртів середнього віку 6 – 7 років. У вміст купажа входять коньячні спирти 8 – 10 років витримки. Має м’який, злагоджений смак і тонкий квітчасто – кремовий букет.
Шустов « Аркадій »
Готується з коньячних спиртів середнього віку не менш 8 - ми років. У склад купажу входять коньячні спирти 10 – 12 літньої витримки. Букет складний, з перевагою ванільно – шоколадних тонів.
Шустов
Серед ординарних коньяків України цей коньяк виділяється не тільки своєю високою якістю, але і неповторним ‘‘ іміджем ’’. Готується купарижува-нням високоякісних коньячних спиртів віку не менш 4 – 5 років. У коньяку легкий квітчасто – кремовий букет, гармонічний, повний смак.
Шустов * * *
Цей коньяк за традицією готується з коньячних спиртів, витриманих не менш 3 – х років. Букет – з легким ванільним відтінком, смак повний, злагоджений, гармонічний.
Шустов « Десна »
Строге дотримання багаторічних традицій випуску « Десни » на ОКЗ роблять цей коньяк пізнаваним і що запам’ятовується. По якості це один з кращих ординарних коньяків України. Готується зі спиртів середнього віку не менш 4 – х років. Букет – з розвинутими тонами витримки, смак гармонічний, повний.
Шустов « Одеса »
Готується із коньячних спиртів середнього віку понад 11 років. У купаж коньяку входять ретельно підібрані коньячні спирти 9 – 20 літньої витримки. Букет коньяку тонкий, з багатою гамою квітчасто – шоколадних відтінків. Смак м’який, маслянистий.
Шустов « Україна »
Готується з витриманих коньячних спиртів середнього віку не менш 12 років. Букет – тонкий, з багатою розмаїтістю квіткових тонів і тонів енантового ефіру, що відчувається і в смаку, додаючи йому особливу м'якість і повноту.
Шустов « Київ »
Готується з коньячних спиртів середнього віку не менш 15 років. Витримані від 10 до27 років спирти створюють багатий букет: злагоджений, шоколадно – кремовий, з тонами енантового ефіру, що додаю смакові особливо цінний « мильний » тон і м’якість.
Шустов « Русь »
Готується з коньячних спиртів середнього віку 18 – 20 років. Прекрасний старий коньяк, що відрізняється складним, добре розвинутим букетом з тонами старості і енантового ефіру. Смак м’який, бархатистий, повний з ‘‘ мильними ’’ тонами.
Шустов « Золотий Дюк »
Готується з коньячних спиртів середнього віку не менш 20 років з додатковою витримкою купажу в дубовій тарі в колекції не менш 3 – х років. Кращі зі спиртів Одеського коньячного заводу додають коньяку особливу м’якість, тонкість і вишуканість.
Непокоїть вітчизняних виробників коньяку висока митна ставка на ввезення коньячної продукції – EUR 7,5 за літр абсолютного (стовідсоткового) спирту – завдяки чому вони не можуть дозволити собі замовити вигідно, наприклад, якісний французький коньячний спирт для подальшого виготовлення з нього коньяків. Через недостачу сировини українські виробники змушені додатково закуповувати витримані коньячні спирти в Грузії, Азербайджані й Молдові, якість яких, на думку фахівців, значно поступається перед французькими.
У той же час зниження Україною мита, та й власне закупівля сировини за кордоном – не така вже й проста справа. Вступ України до СОТ вимагає відповідності світовим стандартам у цій галузі, отже виробники повинні доводити українське походження коньяку, тобто виготовлення його з власної сировини. При масових закупівлях імпортного коньячного спирту, вітчизняним підприємствам може бути заборонено випуск продукції категорії "коньяк України" на користь закордонних виробників. Також темпи зростання виробництва коньяку у нашій країні гальмує контрафактна продукція, від реалізації якої легальні виробники втрачають вагому частину прибутку.
Виробництво коньяку та інших напоїв залежить від обсягів імпорту сировини. Навіть у врожайні роки сировини не вистачає. За висновками експертів, для повного насичення внутрішнього ринку коньячним спиртом в Україні має бути не 70 тис. гектарів виноградників, а 300 тисяч. Щорічна потреба українського ринку в сировині становить один мільйон декалітрів коньячного спирту. Минулий рік був неврожайним, тому українські виробники вітчизняними коньячними виноматеріалами забезпечені лише на 10 відсотків потреби. Загалом навіть за найкращого врожаю для виробників коньяку української сировини вистачало лише на третину. Щороку Україна імпортує понад 812 тисяч декалітрів коньячного спирту переважно з Франції та Іспанії.
Розділ 1. Моделювання оптимальної ціни
Визначення взаємозв’язку між ціною і попитом
Проміжні дані для розрахунку
Ці
ni
Ці * ni
Ці^2
ni^2
Ni
Ni - n
( Ni - n )^2
1
199
262
52138
39601
68644
262,3087
-251,691
63348,52
2
190
282
53580
36100
79524
308,0709
-205,929
42406,79
3
181
378
68418
32761
142884
353,8331
-160,167
25653,43
4
172
360
61920
29584
129600
399,5953
-114,405
13088,43
5
163
494
80522
26569
244036
445,3575
-68,6425
4711,789
6
154
438
67452
23716
191844
491,1197
-22,8803
523,5063
7
145
609
88305
21025
370881
536,882
22,88195
523,5836
8
136
516
70176
18496
266256
582,6442
68,64416
4712,021
9
127
725
92075
16129
525625
628,4064
114,4064
13088,82
10
118
593
69974
13924
351649
674,1686
160,1686
25653,97
11
109
840
91560
11881
705600
719,9308
205,9308
42407,49
12
100
671
67100
10000
450241
765,693
251,693
63349,37
1794
6168
863220
279786
3526784
6168,01
0,01014
299467,7
Ми визначаємо зв'язок між ціною і попитом. Оскільки для того, щоб знати за якою ціною люди бажатимуть купувати коньяк ТМ ‘‘ Шустов ’’. Звичайно є й такі любителі цього напою, що не зважають на ціну.
Рівняння регресії: N = b0 +bI * Ці
N – Теоретичне значення обсягу збуту при відповідній ціні.
Необхідно визначити величини b0 та bI , з цією метою розв’яжемо систему нормальних рівнянь:
M * b0 + bI * Ці = ni
b0 * Ці + bI * Ці2 = Ці * ni
12 * b0 + bI * 1794 = 6168
1794 * b0 +279786 * bI = 863220
з метою спрощення розрахунків перше рівняння доцільно скоротити на 12 та друге рівняння скоротити на 1794, отримаємо наступну систему рівнянь:
b0 + bI * 149, 5 = 514
b0 + 155, 95652 * bI = 481, 17057
відобразимо величину b0 через величину bI : b0 = 514 - bI * 149, 5
отриманий вираз необхідно підставити в друге рівняння і прирівняти його до 0
( 514 - bI * 149, 5 ) + 155, 95652 * bI = 481, 17057;
6,456522 * bI = - 32,8294;
bI = - 5, 08469;
b0 = 514 – 149, 5 * (- 5, 08469);
b0 = 1274, 162;
в результаті розрахунків отримали необхідні величини bI та b0 , для отримання рівняння регресії підставимо ці значення у рівняння :
Nі = 1274, 162 – 5, 08469 * Ці
Зобразимо графік залежності обсягу збуту від ціни: N = F( Ц )
Рис. 1. Залежність попиту від ціни
Графік свідчить, що ціна товару обернено-пропорційно впливає на величину попиту, тобто з ростом ціни на товар обсяги збуту помітно спадають.
Для більш глибокого аналізу взаємозв’язку між досліджуваними параметрами необхідно визначити щільність зв’язку. З цією метою використовують
Коефіцієнт детермінації R2 =
Він характеризує щільність зв’язку в варіації результативної ознаки n,
Величина, що розташована в чисельнику – це факторна дисперсія:
293898 ,67 – 264196 = 29702,667
величина, що розташована в знаменнику – це загальна дисперсія:
24955,583
та зрештою розрахуємо коефіцієнт детермінації:
R2 =
Існує щільний зв'язок між обсягом збуту та ціною. Тому, що при підвищенні мита на імпорт коньячного спирту ( або обмежений імпорт) піднімає ціну на готову продукцію, і може тим самим призвести до зменшеного обсягу збуту.
Визначення цінової еластичності попиту
Цінова еластичність попиту – це відсоткова зміна обсягів збуту до відсоткової зміни ціни. Вона визначає міру чутливості споживачів до зміни цін на товари, це проявляється в відповідній зміні обсягів збуту товару, тобто якщо ціна зростає, то обсяги збуту спадають та навпаки.
Дану величину беремо по модулю:
1,47891
Розрахована величина цінової еластичності попиту є величиною додатною:
Е>1, що свідчить про еластичність попиту. Це підтверджує попередні висновки, що зроблені з огляду на графік рівняння регресії.
Визначення оптимальної ціни, при якій фірма отримає максимальний прибуток
Ціна визначається на основі методу максимізації поточного, в свою чергу цей метод базується на моделі орієнтованої на попит. Метод передбачає визначення математичним шляхом ймовірного максимального прибутку компанії, який можливо отримати за сприятливих умов, як в мікросередовищі, так і в макросередовищі. На основі можливої величини прибутку визначаємо оптимальну ціну на продукцію компанії. На вітчизняному ринку коньяків є дуже багато виробників цього напою, тому кожен намагається зробити свою продукцію і представити її ринку як найвигідніше. Велика реклама, ‘‘ паблік рілейшнз’’ , прояв себе як спонсора на різних з’їздах, концертах – основні чинники підвищення прибутку.
Математична модель задачі представлена наступним виразом:
П = [ Ц * N – (F + V * N ] . max
П – це прибуток компанії від реалізації продукції за досліджуваний період;
F – це постійні витрати компанії на виробництво та збут продукції;
V – це змінні витрати на одиницю продукції;
Метод максимізації прибутку передбачає використання похідної. Первинний вираз необхідно дещо перетворити для подальшого полегшення обрахунків:
П = Ц * N (F + V * N ) = N * ( Ц – V ) – F = ( b0 - bI * V ) * Ц + bI * Ц2 - b0 * V – F;
Необхідно взяти похідну та на її основі розрахувати величину оптимальної ціни:
( b0 - bI * V ) + 2 * bI * Ц = 0
ЦОПТ = ( b0 - bI * V )/( - 2 * bI)
ЦОПТ =
Розрахуємо обсяги збуту з використанням розрахованої оптимальної ціни:
N = b0 - bI * Ц
N = 1274, 162 + (-5, 08469) * 168,794 = 415, 8968
Визначимо оптимальний прибуток компанії в досліджуваному періоді:
ПMAX = [168,794 * 415,8968 – (20247 +87 * 415,8968 )]= 70200,8784 – 56430,0247 = 13770,8536
Знайдемо собівартість продукції з використанням розрахованого обсягу збуту:
S = V + F/N
S = 87 + 20247/415, 8968 = 135, 6828
Ми розрахували величини оптимальної ціни, обсягів збуту, максимального прибутку, собівартості продукції на досліджуваний період часу.
Визначення теоретичного рівня критичного збуту
Обсяги збуту компанії ніколи не стоять на місці, вони доволі динамічно змінюються, що в свою чергу призводить до зміни всіх інших показників. На таку непостійність обсягів збуту впливають різноманітні фактори: економічне становище в країні, поведінка конкуруючих компаній, посередників, постачальників, тощо.
Оборот ЗАТ у 2004 році склав191 млн. грн. По оцінкам аналітиків заводу, частка ринку підприємства складає близько 27 % вітчизняного ринку коньяку. Одеський коньячний завод є підприємством повного циклу виробництва коньяків за класичною французькою технологією. За підсумками 2007 р. ОКЗ займає перше місце серед вітчизняних коньячних виробників з часткою ринку 20%. ТМ ‘‘ Шустов ’’ продає свій товар не лише на території України, а й за її межами. Головним акцентом виступає російський ринок. В активі заводу – вища якість. Оскільки у ТМ ‘‘ Шустов ’’ такі слова як ‘‘ ціна - якість ’’ мають однакове значення, то це є головним з аргументів посування коньяку на іноземний ринок.
З метою проведення глибокого аналізу існуючої ситуації необхідно дослідити тенденції беззбитковості на основі графіка беззбитковості. Для цього слід визначити точку критичного збуту. Її особливість в тому, що саме в цій точці ціна дорівнює собівартості продукції, яку виробляє компанія, тобто компанія в повному обсязі покриває свої витрати на виробництво та реалізацію продукції, але при цьому вона не отримує прибуток.
Визначення критичного збуту досягається шляхом розв’язання рівняння:
Ц * NКР = NКР * V + F; NКР =F / ( Ц – V );
NКР =
Відобразимо розраховану величину теоретичного критичного збуту на графік:
Графічний аналіз беззбитковості
Рис.2. Теоретичний рівень критичного збуту
1 – постійні витрати;
2 – змінні витрати;
3 – сумарні витрати;
4 – дохід від реалізації.
На графіку точка критичного збуту умовно розділяє обсяги реалізації на так звані області:
Область, в якій встановлена ціна продукції не в змозі покрити витрати на виробництво та реалізацію продукції – собівартість. Ця область характеризується наявністю зони збитків, яка в змозі призвести до банкрутства компанії. Це можливо попередити, якщо керівництво перегляне свої погляди на маркетингову політику компанії, зокрема на збутову політику. В цьому випадку слід не вагаючись нарощувати обсяг виробництва та збільшувати обсяги збуту, всі витрати згодом покриються та ще й принесуть прибутки.
Область, в якій встановлена ціна продукції не лише покриває витрати на виробництво та реалізацію продукції ( собівартість ), а ще й приносить значні прибутки. Діяльність компанії, чиї обсяги збуту перебувають в даній області є успішною та прибутковою.
Визначення реального рівня критичного збуту і зони доцільності підприємництва
З метою повного аналізу беззбитковості окрім теоретичного збуту доцільно ще й критичний обсяг збуту в реальних умовах. Його визначення дещо різняться з визначеннями теоретичного критичного збуту. Реальний критичний збут розраховується на базі норми чистого прибутку. В свою чергу норма чистого прибутку визначається на основі відсоткової річної ставки з врахуванням ризику підприємницької діяльності.
В основі визначення критичного обсягу збуту в реальних умовах лежить наступна залежність:
Ц * NКРР = ( NКРР * V + F ) + ПMIN;
ПMIN – мінімальний прибуток, виходячи зі ставки відсотка з врахуванням підприємницького ризику;
Ц * NКРР = ( NКРР * V + F ) *
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора