Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Доповідь
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний Університет “Львівська Політехніка”
Доповідь
Львів – 2009
Рослинний світ України — багатий та різноманітний. Він характеризується певним флористичним складом і структурою рослинного покриву. Флора країни налічує понад 25 тисяч видів, у т. ч. судинних рослин — понад 4,5 тисячі, мохоподібних — майже 800, водоростей — близько 4 тисяч, лишайників — понад 1000, грибів — понад 15 тисяч.
Під впливом господарської діяльності людини рослинний покрив України дуже змінився: поспіль (за винятком кількох заповідних ділянок) розорано степи, ліси на значних площах викорчувано і замінено на сільськогосподарські угіддя, осушено багато боліт тощо. Тому проблема збереження рослинного світу стала надзвичайно актуальною, життєво важливою. Наукове узагальнення інформації в галузі охорони популяцій окремих видів рослин і грибів відображається в Червоних книгах — Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (МСОП), Європейського Червоного списку тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі (1991), а також окремих країн.
Постановою Верховної Ради України від 29 жовтня 1992 р. затверджено Положення про Червону книгу України, яка є основним державним документом з питань охорони тваринного і рослинного світу. Вона містить узагальнені відомості про сучасний стан тварин і рослин країни, які перебувають під загрозою зникнення, і заходи щодо їх збереження та науково обгрунтованого відтворення. До Червоної книги заносяться види, які постійно або тимчасово перебувають чи зростають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, і знаходяться під загрозою зникнення.
Вперше Червона книга України була випущена в 1980 р. однотомним виданням. Крім тварин, до неї було занесено 151 вид судинних рослин; список виявився неповним і не відображав усього популяційно-видового розмаїття і багатства рослинного світу країни, що потребував охорони. Протягом часу, що минув після виходу книги, продовжувалось дослідження фітобіоти та її видового складу в зв'язку з дедалі зростаючим антропогенним впливом на неї, вивчався стан популяцій рослин, нагромаджувалися нові відомості про динаміку чисельності видів, темпи відновлення або скорочення ареалів, життєвість тощо.
Друге, нинішнє видання Червоної книги підготовлене у двох томах: “Тваринний світ” і “Рослинний світ”.
“Червона книга України. Рослинний світ” складається з 5 розділів, що включають статті про 541 вид (підвид, різновидність, форма) рослин і грибів: судинні рослини (439 видів), мохоподібні (28), водорості (17), лишайники (27), гриби (30). Основними науковими критеріями відбору видів для занесення їх до Червоної книги є: хорологічний — поширення і стан популяцій ендемічних видів (тобто характерних лише для певних регіонів), диз'юнктивно-ареальних (з розірваними ареалами), погранично-ареальних і рідкісних видів у складі флори; флорогенезний — реліктові види (тобто представники різних геологічних періодів) і ті, що зникають з природних причин; еколого-ценотичний — види різних рідкісних і таких, що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш; прагматичний — практичне використання видів та їхнє відношення до родичів культурних сортів; естетичний — включення гарноквітучих та інших декоративних дикорослих видів, які стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі тощо. Статті про кожний вид рослин і грибів розміщено в систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією; матеріал викладено за такою схемою: назва рослини або гриба (українська і латинська з найвідомішими синонімами), назва родини, до якої належить вид, наукове значення, статус, прийнятий з урахуванням Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку, поширення в Україні та за її межами (характеризується загальноприйнятими ботаніко-географічними або фізико-географічними регіонами, а для уточнення — назвами окремих країн), місця зростання, чисельність і причини її зміни, у т. ч. антропогенні — промислове будівництво, меліорація, тощо, загальна (морфологічна та біологічна) характеристика, заходи охорони (здійснені, рекомендовані, необхідні для врятування виду), джерела інформації (література). В кінці статті зазначено прізвище автора або укладача.
Стаття супроводжується ілюстрацією (малюнком) і картосхемою поширення виду в Україні. Подані на картосхемах знаки містять відповідну інформацію:
l — відомі місцезнаходження виду;
¡ — втрачені місцезнаходження виду;
? — ймовірні місцезнаходження виду або такі, що викликають сумніви.
Великі території суцільного поширення виду іноді подаються штриховкою.
Залежно від стану і ступеня загрози для популяцій видів рослин і грибів, занесених до Червоної книги України, вони поділяються на такі категорії: зниклі (0), зникаючі (I), вразливі (II), рідкісні (III), невизначені (IV), недостатньо відомі (V), відновлені (VI). Характеристика кожної категорії подана в Положенні про Червону книгу України.
Книга є результатом праці колективу вчених Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України (Київ), Інституту екології Карпат НАН України (Львів), Інституту біології південних морів ім. О. О. Ковалевського НАН України (Севастополь), Інституту клітинної біології та генетичної інженерії (Київ), Львівського та Ужгородського університетів, Українського педагогічного університету, Херсонського педінституту, Центрального (Київ) і Донецького ботанічних садів НАН України та інших науково-дослідних установ і навчальних закладів України.
Списки рослин і грибів, відібраних для включення до Червоної книги України, було розповсюджено серед відповідних установ і фахівців. Зауваження і пропозиції узагальнювались на засіданнях спеціально створеної ботанічної підкомісії Міжвідомчої комісії з питань підготовки Червоної книги України (з 1992 р.— Національна комісія з питань Червоної книги України). Рішення про занесення видів рослин до Червоної книги України приймається Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.
У книзі подано найважливіші офіційні документи, пов'язані з охороною рослинного світу. Вміщено Список видів судинних рослин флори України, занесених до Європейського Червоного списку, алфавітні покажчики українських та латинських назв рослин і грибів, українсько-російський словник назв рослин і грибів, занесених до Червоної книги України.
Упорядкування та загальну редакцію статей здійснили:
академік НАН України, доктор біологічних наук Ю. Р. Шеляг-Сосонко (відповідальний редактор видання), доктор біологічних наук, професор Б. В. Заверуха (заступник відповідального редактора, розділ Судинні рослини), кандидат біологічних наук Л. Я. Партика (Мохоподібні), кандидат біологічних наук В. П. Юнгер (Водорості), кандидат біологічних наук О. Б. Блюм (Лишайники), член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук С. П. Вассер та доктор біологічних наук І. О. Дудка (Гриби). Значну роботу виконав спеціаліст Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України П. О. Вавриш. ДРІАДА ВОСЬМИПЕЛЮСТКОВА
Dryas octopetala L.
Судинні рослини
Ряд Покритонасінні - Magnoliophyta (angiosperma)
Родина Розові - Rosaceae
Наукове значення. Аркто-альпійський вид з диз`юнктивним ареалом.
Статус. I категорія.
Поширення. Українськi Карпати (масиви Свидовець i Чорногора) Вид поширений у Зх. i Сх. Європi, Малiй Азiї, Сибiру, Пн. Америцi.
Місця зростання. Високогiрнi луки, кам`янистi схили в субальпiйському та альпiйському поясах.
Чисельність. Популяції локальні, нечисленні.
Причини зміни чисельності. Своєрідні кліматичні умови високогір`їв, стенотопність виду.
Загальна характеристика. Вічнозелений півкущик заввишки 2- 10 см, зі сланким, дуже розгалуженим стеблом. Листки завдовжки 2-5 см, шкірясті, блискучі, зісподу волохатоопушені, яйцевидно-еліптичні, великозубчасті. Квітки білі, завдовжки до 3,5 см, одиничні. Плід - сім`янка завдовжки 2,5-4 мм. Цвіте у липні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується вегетативно та насінням.
Заходи охорони. Занесено до Червоної книги Української РСР (1980). Охороняється в Карпатському національному природному парку. Слід контролювати стан популяцій.
31.03.2013 23:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора