Білети з політології
Білет №1
1. 1 . Главою виконавчої влади в президентських республіках є президент
2. 2 . пасивна несвобода особи є ознакою тоталітарного режиму
3. 2 . для мажоритарної системи характерний поділ країни на багато мандатні виборчі округи
4. 2
5. 1,2,6
6. 1,4,6
7. 1,2,3
8. 2,3,4
9. 1,2,5,6
10. 3
11. 2 . Контр-еліта – це : 1) системна опозиція……
12. 1,3,5,6 . політичні режими як спосіб функціонування політичної влади визначається
А) Міжнародні відносини: суть принцип та суб’єкти.
Міжнародні відносини - це система економічних, політичних, соціальних, дипломатичних, правових, воєнних, гуманітарних зв'язків і відносин між основними суб’єктами світового співтовариства, до яких відносяться держава, народ, суспільні та громадські рухи, організації./Види міжнародних відносин:
за сферами суспільного життя - економічні, політичні, воєнно-стратегічні, культурні, ідеологічні;
на основі взаємодіючих суб’єктів - міждержавні, між партійні, відносини між різними неурядовими асоціаціями, приватні та ін.
/Міжнародні відносини здійснюються на таких рівнях, як глобальний (загально планетарний), регіональний (африканський, азіатський та ін.). З точки зору ступеня напруженості міжнародних відносин можна говорити про їхні стани - стабільності, суперництва, ворожнечі, довіри, співробітництва, війни та ін.Проте на рубежі 1980-1990-х рр. в результаті демократичної еволюції країн Заходу, краху соціалізму, розпаду радянської імперії і припинення холодної війни світова спільнота вступила на шлях значних змін./Для сучасних міжнародних відносин характерні глобалізація, інтерналізация, поглиблення політичних і економічних зв'язків, підвищення значущості загальнолюдських цінностей. В той же час сучасні міжнародні відносини не вільні від локальних міждержавних і етнополітичних конфліктів; політики агресії і силового тиску; міжнародного тероризму.
Сучасні норми міжнародного права, які забезпечують регулювання взаємодії суб'єктів політики (тут йдеться про держави), базуються на таких принципах:
• мирного співіснування;
• незастосування сили або погроз силою в міжнародних відносинах;
• суверенної рівності держав;
• непорушності державних кордонів;
• територіальної цілісності;
• поваги прав людини тощо.
На жаль, не завжди вони реалізуються на практиці, але прагнути до їх запровадження конче потрібно.
Б) Методологічна база та функції політології.
методи політології:
- загально-наукові методи;
- логічні методи;
- емпіричні методи(методи збору інформації)(опитування, анкетування, аналіз)
логічні: аналіз, синтез, індукція.
загально-наукові: системний метод(цілісне сприйняття об’єкта у світі), структурно-функціональний(передбачає розділення політичного явища на складові частини з подальшим їх аналізом); порівняльний метод; історичний; біхевіоризм.
Політологія – одна з наймолодших наук. Заснована у 1948 році.
Функції політології:
Описова. Полягає у пошуку відповідей на запитання: якою насправді є політична дійсність? у чому її природа та специфіка? хто виступає суб'єктом політики?
Пояснювальна. Дозволяє знайти відповіді на запитання: чому певні факти політичної дійсності існують? чому ці факти мають саме такі властивості?
Інструментальна. Пов'язана з пошуками відповідей на запитання щодо вибору форм і видів політичної дії з метою досягнення бажаного результату.
Інноваційна. Прагне надати прогнозам і висновкам максимальну наукову обгрунтовану і максимальну контрольовану форму.
Прогностична. Полягає у відповіді на запитання: якою буде політична дійсність або коли відбудуться певні політичні події. Результатом цієї функції є поява прогностичних гіпотез.
Методологічна. Охоплює способи, методи і принципи теоретичного дослідження політики і практичної реалізації набутих знань.
Світоглядна. Утверджує цінності, ідеали, норми, які характеризують цивілізовану політичну систему, політичну культуру соціальних суб'єктів.
Функція політичної соціалізації. Забезпечує процес включення людини в політичну сферу життя суспільства і формування певного типу політичної культури.
Прикладна. Розробляє критерії ефективності діяльності парламенту, партій, рухів, лідерів, забезпечує провідною інформацією про стан справ і знання засобів ефективного впливу.
Нормативна. Проявляється в регламентації відносин між суб'єктами політичного життя.
Ідеологічна. Полягає у розробці стратегії та напрямків розвитку суспільства, його політичних інститутів, політичних процесів тощо.