Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Залізобетонний каркас одноповерхової промислової будівлі
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Пояснювальна записка до курсового проекту
Предмет:
Залізобетонні та кам`яні конструкції
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства та природокористування
Кафедра інженерних конструкцій
Пояснювальна записка
до курсового проекту № 2
з дисципліни
„ Залізобетонні конструкції ”
на тему:
«Залізобетонний каркас одноповерхової промислової будівлі»
Рівне – 2012 р.
Зміст
Зміст 2
Вихідні дані для проектування: 3
1. Компонування каркасу 4
1.1 . Характеристики мостового крана 4
1.2. Вибір конструкцій та компоновка поперечної рами 4
1.3. Розташування конструкцій 6
2. Визначення навантажень, що діють на раму 8
2.1. Навантаження від ваги покриття 8
2.2. Навантаження від ваги підкранових балок 9
2.3. Навантаження від власної ваги колон 9
2.4. Навантаження від ваги стін та вікон 10
2.5. Снігове навантаження 11
2.6. Кранові навантаження 11
2.7. Вітрове навантаження 12
3. Статичний розрахунок рами 14
3.1. Розрахункова схема рами 14
3.2. Схеми завантаження рами 16
3.3. Розрахункові зусилля в елементах 18
4.Розрахунок колони крайнього ряду 23
4.1. Матеріали для проектування 23
4.2. Розрахунок арматури надкранової частини колони 23
4.3. Розрахунок підкранової частини колони 25
4.4. Розрахунок консолі 27
5. Розрахунок фундаменту під колону крайнього ряду 29
5.1. Матеріали для проектування 29
5.2. Навантаження на фундамент 29
5.3. Визначення розмірів підошви фундаменту 29
5.4. Розрахунок тіла фундаменту 30
5.5. Розрахунок вертикальної арматури підколонника 32
5.6. Розрахунок арматури підошви фундаменту 33
5.6.1. Розрахунок в напрямку довгої сторони 33
5.6.2. Розрахунок в напрямку короткої сторони 34
6. Розрахунок і конструювання балки покриття прямокутного перерізу 35
6.1. Дані для проектування 35
6.2. Статичний розрахунок балки 35
6.3. Розрахунок міцності нормальних перерізів 37
6.4. Розрахунок міцності похилих перерізів 39
6.5. Геометричні характеристики перерізів 40
6.6. Визначення втрат попереднього напруження арматури 43
6.7. Розрахунок по утворенню нормальних тріщин 45
6.8. Розрахунок ширини розкриття нормальних тріщин 46
Література 49
Додатки 50
Вихідні дані для проектування:
Довжина будівлі А = 144 м.
Проліт рам и L = 18 м.
Кількість прольотів n = 4.
Крок колон а = 12 м.
Висота від підлоги до низу кров’яних конструкцій Н = 8,4 м.
Вантажопідйомність кранів Q = 30/5 т.
Умовний розрахунковий тиск на грунт R0 =250 кПа.
Глибина промерзання ґрунту hf=1,3 м.
Конструкції, що підлягають розрахунку:
п. н. конструкція: балка прямокутного перерізу;
колона крайнього ряду.
Клас бетону для п.н. конструкцій В25.
Клас арматури для п.н. конструкцій А800 (Ат-V).
Клас бетону для колони В20.
Характеристика району будівництва:
сніговий район - ІІ, Sо = 1,0 кПа;
вітровий район – ІІІ, Wo = 0,5 кПа.
Компонування каркасу
. Характеристики мостового крана
Вантажепідйом-ність крана, т
Проліт
крана,
Lк ,
м
Розміри крана, мм
Тиск
колеса
крана
Fmax,
kH
Вага, т
Тип
підкра-
нового
рельса
голов-ного
допоміж-ного
Нк
В
К
візка
крана з
візком
30
5
16,5
2750
6300
5000
280
12
42,5
КР – 70
Fmax Fmax
Hк
K
B
Lк
L
Рис. 1.1. Характеристики крана
1.2. Вибір конструкцій та компоновка поперечної рами
Для проектування будівлі приймаємо типові залізобетонні конструкції згідно серій типових конструкцій та каталогів.
Вибрані конструкції зводимо в таблицю 1.1.
Таблиця 1.1.
Конструкції каркасу будівлі
Назва елементу
Серія або ДСТУ (ГОСТ)
Ескіз конструкції, переріз
Маса,
т
Плита покриття
1.465-3
6,2
Балка прямокутн. перерізу
9,1
Балка
підкранова
1.426.1-4.1
11,5
Колони ступінчаті
Висоту надкранової частини колони знаходимо за формулою:
Нв = Нп.б. + hк.р + Нк + 100= 1400 + 120 + 2750 + 100 = 4370 мм,
де Нв - висота верхньої частини колони,
Нп.б .- висота підкранової балки,
Нк - висота мостового крану,
hк.р.- висота кранової рейки,
приймаємо Нв = 4400 мм.
Висота підкранової частини рівна:
Нн = Н + 0,15 - Нв = 8,4 +0,15– 4,4 = 4,15 м.
де Н - висота до низу кроквяної конструкції.
Висота колони:
Нк = Нв + Нн + 1,0 = 4,4 + 4,15 + 1,0 = 9,55 м.
В будівлі використовується керамзитобетонні стінові панелі з ( = 1,2 т/м3, товщиною 20 см.
1.3. Розташування конструкцій
Прив’язку колон крайніх рядів вздовж будівлі приймаємо 250 мм, оскільки крок колон складає а = 12 м. Колони торцевих рядів зміщуємо в середину будівлі на 500 мм від розбивочних осей.
Для даної будівлі потрібно влаштувати температурний шов в поперечному напрямку, оскільки її довжина перевищує 72 м і становить 144 м. Шов виконуємо по середині будівлі. Він утворюється двома рядами колон, відстань між якими становить 1000 мм, прив’язка – становить 500 мм від осі в середину температурного відсіку кожного ряду колон. В поздовжньому напрямку - температурний шов не влаштовуємо, так як ширина будівлі становить 72 м.
Для забезпечення просторової жорсткості будівлі передбачаємо вертикальні в’язі між колонами в нижній їх частині по середині температурних блоків. Вертикальні в’язі між ригелями розташовуємо в крайніх прольотах .
Схему компоновки будівлі наведено на рис.1.1 та 1.2.
Рис. 1.1. Компоновка каркасу будівлі
Рис. 1.2. Поперечний розріз будівлі
2. Визначення навантажень, що діють на раму
Постійні навантаження
2.1. Навантаження від ваги покриття
Призначаємо конструкцію покриття і обчислюємо навантаження на 1 м2, при цьому враховуємо коефіцієнт надійності за призначенням будівлі (n=0,95. Обчислюємо вагу 1 м² покриття в табличній формі (табл. 2.1.).
Таблиця 2.1.
Навантаження на 1 м² покриття
№ з/п
Вид наванта ження
Характе-ристичне наванта-ження,
кПа
Розрахункові навантаження, кПа
експлуатаційне
граничне
коефіцієнт надійності
γfе
значення
коефіцієнт надійності
γfm
значення
1.
Захисний шар гравію на бітумній мастиці (t=35мм, ρ=16 кН/м3)
0,532
1,0
0,532
1,3
0,692
2.
Чотири шари руберойду на бітумній мастиці
0,2·0,95=
0,19
1,0
0,19
1,3
0,247
3.
Стяжка з цементно-піщаного розчину
( t=15мм, ρ=22кН/м³)
0,313
1,0
0,313
1,3
0,407
4.
Утеплювач – мінераловатні плити підвищеної жорсткості (t=80мм, ρ=2,5 кН/м³)
0,19
1,0
0,19
1,2
0,228
5.
Пароізоляція - 2 шари
пергаміну
0,1·0,95=
0,095
1,0
0,095
1,2
0,114
6.
Плити покриття
1,72·0,95=
1,634
1,0
1,634
1,1
1,797
Всього
ge =
2,95
gm =
3,48
Обчислюємо величину повздовжньої сили, що діє на колону крайнього ряду:
F1А = 0,5·gm·L·а + 0,5·Gp· γfm·γn = 0,5 · 3,48 · 18 · 12 + 0,5 · 91 · 1,1· 0,95 = 423,39 кН.
Сила F1А прикладена з ексцентриситетом по відношенню до осі верхньої частини колони крайнього ряду (див. рис. 2.1).
На колону середнього ряду діє сила F1Б = 2F1А = 2 · 423,39 = 846,78 кН з ексцентриситетом рівним 0.
Рис. 2.1. Ексцентриситети прикладання сил від ваги покриття
2.2. Навантаження від ваги підкранових балок
Навантаження від ваги підкранових балок знаходимо за формулою
F2 = Gп.б·γfm·γn + qкр.ш·а· γfm·γn = 115·1,1·0,95 + 0,6·12·1,05·0,95 = 127,36 кН.
Ексцентриситет прикладення сили F2 до колон крайнього та середнього ряду:
Рис. 2.2. Ексцентриситети прикладання сил від ваги підкранових балок
2.3. Навантаження від власної ваги колон
Розміри крайньої колони:
надкранова вітка – 0,5х0,6 м,
підкранова вітка 0,5х0,8 м,
об’єм консолі (див. рис. 2.2)
Vк,А = 0,9 · 0,55 · 0,5 + 0,5 · 0,55 · 0,55 · 0,5 = 0,32 м³.
Розміри середньої колони:
надкранова вітка – 0,5х0,6 м,
підкранова вітка 0,5х0,8 м,
об’єм консолі (див. рис. 2.2)
Vк,Б = 2 ·(0,9 · 0,7 · 0,5 + 0,5 · 0,7 · 0,7 · 0,5) = 0,87 м³.
Навантаження від ваги колон крайнього та середнього рядів задаються автоматично при розрахунку в ПК «Ліра».
Зміщення геометричних осей верхньої та нижньої частин колони крайнього ряду становить .
2.4. Навантаження від ваги стін та вікон
На рис. 2.3. показано розкладку стінових панелей та вікон. Навантаження від навісних стінових панелей та віконних блоків передаються на колони в місцях опирання їх на опорні столики, які кріпляться до закладних деталей колон. Умовно вважаємо, що нижня панель також опирається на колону.
Обчислюємо вагу стінових панелей та віконних блоків, які діють на підкранову (нижню) вітку колони:
Fн4 = (Нст · а · tст · ρст (10) · γfm + Нвік · а · gвік · γfm) · γn =
= ((1,5+1,8) · 12 · 0,2 · 12 · 1,2 + 1,8 · 12 · 0,5 · 1,1) · 0,95 = 119,63 кН.
Вага стінових панелей та віконних блоків на надкранову (верхню) вітку колони:
Fв4 = (Нст · а · tст · ρст (10) · γfm + Нвік · а · gвік · γfm) · γn =
= (1,8 · 12 · 0,2 · 12 · 1,2 + (1,5 + 1,5) · 12 · 0,5 · 1,1) · 0,95 = 77,91 кН.
Рис. 2.3. Розташування стінових панелей та віконних блоків
Ексцентриситети дії цих зусиль по відношенню до осі верхньої та нижньої частини колони становлять:
Тимчасові навантаження
2.5. Снігове навантаження
Розрахункове граничне навантаження від снігу становить
Sm= γfm · S0 · C · γn = 1,04 · 1,0 ·1 · 0,95 = 0,99 кПа,
де – коефіцієнт надійності за граничним значенням снігового навантаженням;
S0 - характеристичне значення снігового навантаження, згідно завдання;
С – коефіцієнт, що визначається за формулою
де μ=1 - коефіцієнт переходу від ваги снігового покриву на поверхні ґрунту до снігового навантаження на покрівлю,
=1 - коефіцієнт, що враховує режим експлуатації покрівлі,
=1 - коефіцієнт географічної висоти,
Розрахунково гранична величина сили від ваги снігу, що діє на колону крайнього ряду становить:
Fs=0,5 · L · а · Sm = 0,5 · 18 · 12 · 0,99 = 106,92 кН.
Місце прикладення сил Fs співпадає з F1. На середню колону діє сила 2Fs.
Квазіпостійне розрахункове значення снігового навантаження обчислюється за формулою:
кПа.
2.6. Кранові навантаження
В розрахунку враховуємо дію двох кранів в кожному прольоті. Вертикальний тиск від кранів обчислюємо за допомогою ліній впливу (рис. 2.4).
Сума ординат ліній впливу
Σy = y1 + y2 + y3 + y4 = 1 + 0,841 + 0,635 + 0,471 = 2,947.
Тиск кранів на колону знаходимо за наступними формулами
.
Гранично розрахункові значення:
,
.
Рис. 2.4. Лінії впливу
Горизонтальне навантаження знаходимо за наступною формулою:
Hm = (fm ( ( ( H01 ( (yi ( (n = 1,1 ( 0,85 ( 10,5 ( 2,947 ( 0,95 = 27,48 кН,
де H01 = 0,025(Q + Gв) = 0,025((300 + 120) = 10,5 кН.
Місце прикладення сили Fm співпадає з силою F2 , а горизонтальне гальмівне зусилля Нm прикладене до колони на рівні верху підкранової балки, що має висоту 1400 мм.
2.7. Вітрове навантаження
Інтенсивність тиску вітру обчислюємо за формулою:
Wm = γfm · W0 · C · a · γn ,
де Wo - характеристичне значення вітрового тиску, Wo=0,5 кПа;
- коефіцієнт надійності за граничним розрахунковим значенням вітрового навантаження, =1,035
а - крок колон, а = 12 м;
C-коефіцієнт,який визначається за формулою
,
де Caer - аеродинамічний коефіцієнт, який враховує умови обтікання вітром і залежить від конфігурації поверхні, для навітряних поверхонь (активний тиск) Caer,1 = 0,8, для завітряних поверхонь (відсос) Caer,2 = 0,6,
Ch - коефіцієнт висоти споруди, за табл. 9.01 змін №1 до [4]:
- при висоті 5 м - Ch=0,4;
- при висоті 8,4 м - Ch=0,54;
- при висоті 9,9 м - Ch=0,596;
Calt - коефіцієнт географічної висоти, який враховує висоту H (в кілометрах) розміщення будівельного об’єкта над рівнем моря, при H<0,5 км Calt = 1;
Crel - коефіцієнт рельєфу, що враховує мікрорельєф місцевості поблизу площадки розташування будівельного майданчика, Crel = 1;
Cdir - коефіцієнт напрямку, що враховує нерівномірність вітрового навантаження за напрямками вітру, Cdir=1;
Cd - коефіцієнт динамічності, що враховує вплив пульсаційної складової вітрового навантаження і просторову кореляцію вітрового тиску на споруду, Cd=1;
Визначаємо тиск вітру на будівлю на позначках 5 м; 8,4 м та 9,9 м
з навітряної сторони згідно вище наведених значень коефіцієнтів:
С1 = 0,8 · 0,4 ·1·1·1·1 = 0,32;
С2 = 0,8 · 0,54 ·1·1·1·1 = 0,432;
С3 = 0,8 · 0,596 ·1·1·1·1 = 0,477;
W1 = 1,035 · 0,5 · 0,32 · 12 · 0,95 = 1,89 кН/м;
W2 = 1,035 · 0,5 · 0,432 · 12 · 0,95 = 2,55 кН/м;
W3 = 1,035 · 0,5 · 0,477 · 12 · 0,95 = 2,81 кН/м;
із завітреної сторони тиск вітру становить:
СI1 = 0,6 ·0,4 ·1·1·1·1 = 0,24;
СI2 = 0,6 ·0,54 ·1·1·1·1 = 0,324;
СI3 = 0,6 ·0,596 ·1·1·1·1 = 0,358;
WI1 = 1,035 · 0,5 · 0,24 · 12 · 0,95 = 1,41 кН/м;
WI2 = 1,035 · 0,5 · 0,324 · 12 · 0,95 = 1,91 кН/м;
WI3 = 1,035 · 0,5 · 0,358 · 12 · 0,95 = 2,11 кН/м.
Обчислюємо величину зосередженої сили, яка діє на рівні верху колони
з навітряної сторони:
із завітреної сторони:
3. Статичний розрахунок рами
3.1. Розрахункова схема рами
Розрахунок рами виконується за допомогою програмного комплексу «Ліра 9.6», тому розрахункову схему компонуємо з врахуванням особливостей комп'ютерного розрахунку.
При компонуванні каркасу розроблена конструктивна схема рами, тобто визначені габаритні розміри елементів рами, типи окремих стержнів рами і обраний спосіб вузлових сполучень.
Розрахункову схему рами встановлюють за конструктивною схемою. У розрахунковій схемі викреслюють схематичне креслення по геометричних осях стержнів. За геометричну вісь елемента приймають лінію, що проходить через центр ваги перерізу. При шарнірних сполученнях ригелів (кроквяних балок) з колонами за геометричну вісь ригеля приймають лінію, що з'єднує верхні кінці колон. Защемлення колон у фундаменті вважають жорстким.
Деякі вертикальні навантаження прикладені з ексцентриситетами стосовно геометричних осей колон, тому ці навантаження задаємо за допомогою жорстких вставок (тип жорсткості 3).
Таблиця 3.1.
Жорсткість елементів
Тип жорсткості
Назва
Параметри переріз-(см) жорсткість -(т,м) власна вага -(т,м
1
Брус 50 X 80 (нижня вітка)
Ro=2.75,E=3e+006,GF=0
B=50,H=80
2
Брус 50 X 60 (верхня вітка)
Ro=2.75,E=3e+006,GF=0
B=50,H=60
3
Брус 50 X 50 (жорстка вставка)
Ro=0,E=3e+017,GF=0
B=50,H=50
Рис. 3.1. Розрахункова схема поперечної рами та її реалізація в ПК «Ліра 9.6» (цифрами вказані номера елементів)
3.2. Схеми завантаження рами
Завантаження 1. Вага покриття
У вузлах 5 та 25 прикладаємо зосереджене навантаження F1А=423,39кН, та момент М1А = F1А · е1А = 423,39 · 0,1 = 42,34 кНм.
У вузлах 8, 13 та 18 зосереджене навантаження F1Б=846,78 кН.
Завантаження 2. Вага підкранових балок
У вузлах 4, 9, 14, 15, 19, 20 та 24 прикладаємо зосереджене навантаження F2 = 127,36 кН.
Завантаження 3. Власна вага колон
Для стержнів № 1, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 18, 21 в ПК «Ліра» задаємо власну вагу. У вузлах 4 та 24 прикладаємо зосереджене навантаження, що дорівнює F3А = Vк,А · γb · γfm·γn = 0,32 · 25 · 1,1 · 0,95 = 8,36 кН (вага консолі крайнього ряду), а у вузлах 9, 14, 15, 19 та 20 прикладаємо зосереджене навантаження, що дорівнює F3Б = Vк,Б · γb · γfm·γn = 0,87·25·1,1·0,95 = 22,73 кН (вага консолей середньої колони).
Завантаження 4. Вага стін та вікон
Зусилля від стінових панелей та віконних блоків прикладаємо на відмітці низу відповідних віток крайніх колон, при цьому ексцентриситет прикладання зосередженої сили враховуємо за допомогою згинального моменту.
Нижня вітка колони Fн4 = 119,63 кН, Мн1 = Fн4·е н4 = 119,63·0,5 = 59,81 кНм.
Верхня вітка колони Fв4 = 77,91 кН, Мв1 = Fв4·е в4 = 77,91·0,4 = 31,16 кНм.
Завантаження 5. Снігове завантаження
У вузлах 5 та 25 прикладаємо зосереджене навантаження Fs=106,92кН, та момент М5 = Fs · е1А = 106,92 · 0,1 = 10,69 кНм. У вузлах 8, 13 та 18 зосереджене навантаження 2Fs= 2·106,92 = 213,84 кН.
Завантаження 6-13. Вертикальні кранові навантаження
В програмі «Ліра» окремо задаються вертикальні та горизонтальні (гальмівні) кранові навантаження. Завантаження 6-13 – це вертикальні кранові завантаження, коли почергово максимальне вертикальне кранове навантаження знаходиться зліва чи справа в кожному з чотирьох прольотів (Fmax = 732,49 кН, Fmin = 215,96 кН). Для прикладу наведені завантаження № 6 та 7 (проліт А-Б).
Завантаження 14-21. Горизонтальні кранові навантаження
Наступні завантаження – це горизонтальні кранові завантаження, коли почергово гальмівне зусилля крана направлене зліва направо та навпаки для кожного з чотирьох прольотів (Нm = 27,48 кН).
Сила Нm прикладена до колони на рівні верху підкранової балки, а саме: на відстані1400 мм від верху кранової консолі. Для прикладу наведені завантаження № 14 та 15 (проліт А-Б).
Завантаження 22. Вітрове навантаження (вітер ліворуч)
Вітрове навантаження задаємо як рівномірно розподілена на ділянках від 0,000 до +5,000 та від +5,000 до +8,400 (див. п. 2.7). До вузлів 5 та 25 прикладаємо зосереджене навантаження W = 4,02 кН та W` = 3,01 кН.
Завантаження 23. Вітрове навантаження (вітер праворуч)
3.3. Розрахункові зусилля в елементах
ПК «Ліра 9.6» дозволяє автоматично знайти найбільші зусилля в елементах при різних можливих комбінаціях навантажень. Для цього необхідно виконати розрахунок на «РСУ».
При генерації таблиці РСУ задаються вид навантажень (постійне, короткочасне, кранове і т.д.), супутні навантаження, взаємовиключні навантаження (які фізично неможливі), співвідношення коефіцієнтів надійності за розрахунково граничним та розрахунково експлуатаційним навантаженнями, відсоток квазіпостійних (довготривалих) навантажень. Параметри РСУ наведені в табл. 3.2.
Для постійних та кранових навантажень співвідношення γfm/γfе = =1,1/1,0 = 1,1, для снігового - γfm/γfе = 1,04/0,49 = 2,12, для вітрового - γfm/γfе= = 1,035/0,21 = 4,93. Для постійних навантажень доля квазіпостійних (довготривалих) навантажень складає 1,0, для всіх інших, крім снігових, приймаємо, що це відношення дорівнює 0. Для снігових навантажень доля квазіпостійних (довготривалих) навантажень складає Sp/Sm= 0,24/0,99 = 0,24.
Розрахункові зусилля в крайній колоні (елементи №1 та 4) від повних розрахунково граничних навантажень наведені в табл. 3.3, від квазіпостійних (довготривалих) розрахунково граничних навантажень в табл. 3.4, від повних розрахунково експлуатаційних навантажень в табл. 3.5.
Таблиця 3.2.
Параметри РСУ
№ завант.
Назва завантаж.
Вид завантаження
Знако-змін.
Взаємо-виключ.
Супітні навант.
Віднош. коеф. надійн.
Доля квазі-пост. навантаж.
#1
#2
1
Покриття
Постоянная
(П)
+
1,100
1,000
2
Підкр_балки
Постоянная
(П)
+
1,100
1,000
3
Колони
Постоянная
(П)
+
1,100
1,000
4
Стіни
Постоянная
(П)
+
1,100
1,000
5
Сніг
Кратковремен-ная (К)
+
2,120
0,240
6
Кран АБ зліва
Кран (Кр)
+
1
14
15
1,100
0,000
7
Кран АБ справа
Кран (Кр)
+
1
14
15
1,100
0,000
8
Кран БВ зліва
Кран (Кр)
+
2
16
17
1,100
0,000
9
Кран БВ справа
Кран (Кр)
+
2
16
17
1,100
0,000
10
Кран ВГ зліва
Кран (Кр)
+
3
18
19
1,100
0,000
11
Кран ВГ справа
Кран (Кр)
+
3
18
19
1,100
0,000
12
Кран ГД зліва
Кран (Кр)
+
4
20
21
1,100
0,000
13
Кран ГД справа
Кран (Кр)
+
4
20
21
1,100
0,000
14
Гальм АБ зліва
Тормоз (Т)
+/-
5
1,100
0,000
15
Гальм АБ справа
Тормоз (Т)
+/-
5
1,100
0,000
16
Гальм БВ зліва
Тормоз (Т)
+/-
6
1,100
0,000
17
Гальм БВ справа
Тормоз (Т)
+/-
6
1,100
0,000
18
Гальм ВГ зліва
Тормоз (Т)
+/-
7
1,100
0,000
19
Гальм ВГ справа
Тормоз (Т)
+/-
7
1,100
0,000
20
Гальм ГД зліва
Тормоз (Т)
+/-
8
1,100
0,000
21
Гальм ГД справа
Тормоз (Т)
+/-
8
1,100
0,000
22
Вітер зліва
Кратковремен-ная (К)
+
9
4,930
0,000
23
Вітер справа
Кратковремен-ная (К)
+
9
4,930
0,000
Таблиця 3.3.
Зусилля від повних розрахунково граничних навантажень
№ елем.
№ пере-різу
Кран/ сейсм
Зусилля
№№ завантажень
N (кН)
My (кН*м)
Qz (кН)
1
1
-
-816,63
-80,79
19,11
1 2 3 4 5 23
1
1
-
-720,74
21,65
-5,94
1 2 3 4 22
1
1
-
-721,02
-77,86
19,37
1 2 3 4 23
1
1
-
-827,13
-39,37
9,01
1 2 3 4 5
1
1
К
-720,19
166,82
-21,77
1 2 3 4 8 12 20 22
1
1
К
-1010,19
-267,26
62,86
1 2 3 4 5 7 11 14 23
1
1
К
-914,57
-259,64
61,99
1 2 3 4 7 11 14 23
1
1
К
-1470,13
212,13
10,76
1 2 3 4 5 6 12 14 22
1
1
К
-1471,17
-134,31
80,38
1 2 3 4 5 6 11 14 23
1
2
-
-767,39
-11,64
14,03
1 2 3 4 5 23
1
2
-
-767,14
7,12
3,13
1 2 3 4 5 22
1
2
-
-777,89
-1,97
9,01
1 2 3 4 5
1
2
К
-1325,34
287,38
30,46
1 2 3 4 6 12 20 22
1
2
К
-767,93
-87,70
30,62
1 2 3 4 5 9 11 19 23
1
2
К
-1420,96
283,37
31,33
1 2 3 4 5 6 12 20 22
1
2
К
-1421,93
189,10
75,30
1 2 3 4 5 6 11 14 23
1
2
К
-670,95
90,10
-14,96
1 2 3 4 8 12 20 22
4
1
-
-558,78
1,94
14,36
1 2 3 4 5 23
4
1
-
-558,78
20,73
3,09
1 2 3 4 5 22
4
1
-
-569,47
12,70
9,17
1 2 3 4 5
4
1
К
-462,55
94,12
-15,77
1 2 3 4 8 12 20 22
4
1
К
-558,78
-205,62
61,53
1 2 3 4 5 6 11 19 23
02.04.2013 08:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора