Міністерство освіти, молоді та спорту України
Шацький лісовий коледж їм. В.В. Сулька
Спеціальність 5.03050901
“ Бухгалтерський облік”
Курсова робота
з дисципліни “Фінансовий облік”
на тему: “Стан та напрямок вдосконалення обліку нематеріальних
активів на підприємстві відповідно до П(с)БО№8”
2013 рік
ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ І “ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ”
Економічна сутність нематеріальних активів
Класифікація нематеріальних активів
Оцінка та переоцінка нематеріальних активів
РОЗДІЛ ІІ ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1 Документальне оформлення операцій з надходження і вибуття нематеріальних активів
2.2 Документальне оформлення господарських операцій обліку нематеріальних активів
2.3 Особливості інвентаризації нематеріальних активів
РОЗДІЛ ІІІ. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ
НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ
3.1 Удосконалення первинного обліку нематеріальних активів
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Вступ
Останнім часом приділяється значна увага використанню об’єктів
нематеріальних активів у господарській діяльності підприємства як
потенційного джерела отримання економічних вигод. Інтелектуальна
власність є відносно новим об’єктом бухгалтерського обліку, що зумовлено
нематеріальною природою, особливостями правової охорони та
відображенням її у складі активів. Значна частина об’єктів інтелектуальної
власності тільки починає бути учасниками господарського обороту, що
вимагає постійного перегляду та вдосконалення методики бухгалтерського
обліку з метою врахування всієї різноманітності й різнорідності об’єктів.
Метою курсової роботи є дослідження обліку нематеріальних активів
на підприємстві і розробка пропозицій стосовно шляхів удосконалення
даного питання.
Для досягнення поставленої мети визначені наступні завдання:
розглянути питання аналітичного та синтетичного обліку нематеріальних
активів згідно з П(С)БО, документальне оформлення операцій з їх руху та
використання на підприємстві;
дослідити економічну характеристику категорії «нематеріальні активи», а
також загальні принципи побудови їх обліку на підприємстві;
вивчити види нематеріальних активів згідно з різноманітними підходами
до їх класифікації;
розглянути питання щодо оцінки та переоцінки нематеріальних активів;
розглянути питання щодо інвентаризації нематеріальних активів;
розробити пропозиції щодо вдосконалення документування операцій з
нематеріальними активами;
Об’єктом дослідження курсової роботи є облік нематеріальних активів
на підприємстві.
Предметом дослідження є система теоретичних, методичних та
практичних аспектів, що стосуються обліку наявності та руху нематеріальних
активів.
Джерела, що використовувались при написанні курсової роботи:
первинні та зведені документи, регістри бухгалтерського обліку, річні звіти
підприємств, а також наукова та методична література з даної теми.
Отже, питання обліку нематеріальних активів є досить актуальним,
оскільки нематеріальні активи надають підприємству довгострокові права
або переваги.
Розділ І
Теоретичні основи обліку нематеріальних активів
1.1 Економічна сутність поняття нематеріальні активи
Облік нематеріальних активів та розкриття їх у фінансових звітах визначаються П(с)БО №8 "Нематеріальні активи". Цей стандарт набрав чинності з 1 липня 1999 р. Відповідно до П(с)БО №8 нематеріальні активи- це активи, які не мають фізичної дотикової форми, наприклад, захист, забезпечений страховкою, або ціна фірми (гудвіл).
Нематеріальний актив відображають у балансі, якщо існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначено.
Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат звітного періоду, в якому їх здійснено:
витрати на дослідження, витрати на підготовку і перепідготовку кадрів, витрати на рекламу і просування продукції на ринку, витрати на створення, реорганізацію та переміщенння підприємства або його частини, витрати на підвищення ділової репутації підприємства, вартість видань і витрати на створення торгових марок (товарних знаків).
Придбані (створені) нематеріальні активи зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість придбаного нематеріального активу складається з ціни (вартості) придбання, мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, придатного для використання.
Первісну вартість нематеріальних активів збільшують на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їхніх можливостей і терміну використання, які сприятимуть збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.
Облік нематеріальних активів ведеться за групами:
Право користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища).
Право користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею).
Право на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торгові марки).
Право на об'єкти промислової власності (право на винаходи, промислові зразки, ноу–хау).
Авторські та суміжні з ними права (право на літературні та музичні твори, програми для ЕОМ).
Гудвіл.
Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи.
Інші нематеріальні активи (право на провадження діяльності, використання економічних та інших привілеїв).
У балансі суму нематеріальних активів відображають у складі необоротних активів за залишковою вартістю, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою накопиченої амортизації.
П(с)БО №8 стосується всіх нематеріальних активів підприємства за винятком:
нематеріальних активів, що обліковуються згідно з іншими П(с)БО
прав на корисні копалини та витрат на розвідування (або розроблення) та видобування невідновлюваних природних ресурсів (корисних копалин, нафти, газу тощо);
нематеріальних активів страхових компаній, які виникають внаслідок угод з власниками страхових полісів.
Об'єкт може бути включений до складу нематеріальних активів, якщо він відповідає визначенню нематеріального активу та критеріям його визнання, встановленим МСБО 38.
Нематеріальний актив відображають у балансі за таких умов:
існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економ-мічних вигод від цього активу;
можна достовірно визначити собівартість активу.
Майбутні економічні вигоди від використання нематеріального активу можуть бути отримані у вигляді доходу від реалізації продукції (послуг), економії витрат або в інший спосіб. Наприклад, придбана ліцензія на використання нової технології може забезпечити економію витрат.
Ймовірність економічних вигод та можливість їх контролю оцінює керівництво підприємства на основі свідчень, які є в його розпорядженні на момент визнання активу.
Ймовірність майбутніх економічних вигод слід оцінювати виходячи з припущень, що відображають найкращу оцінку керівництвом сукупності економічних умов, які існуватимуть протягом строку корисного використання.
1.2 Класифікація нематеріальних активів
На даний час існує велика кількість елементів, які розглядаються як
нематеріальні активи, тому виділяють різні підходи щодо їх класифікації.
Наприклад, нематеріальні активи можуть бути класифіковані як ділова
репутація або ж визначені відокремлено і згруповані в різні категорії.
З точки зору маркетингу нематеріальні активи можна класифікувати на
чотири категорії, що ґрунтуються на концептуальному уявленні про серію
подій, які передбачають створення конкурентних переваг: творчі цінності
(реклама, розвиток продукту та інші інструменти маркетингу), ринкові
активи (торгові марки, бренди, вхідні бар'єри, інформаційні системи), вияви
цінності (імідж, репутація і преміальна ціна), поєднання ринкових активів
(конкурентна перевага) .
З позиції фінансової перспективи нематеріальні активи класифікуються
як інноваційний капітал, структурний капітал (інтелектуальний капітал і
знання, організаційна узгодженість і мобільність, майстерність працівників),
виконувані контракти (робота з ліцензіями і франшизами, ліцензії на засоби
інформації, сільськогосподарські і інші квоти виробництва, експлуатаційні,
сервісні можливості, фінансові інструменти хеджування ризику), ринковий
капітал (бренди, торгові марки, титульні дані) і ділова репутація [43].
Для цілей бухгалтерського обліку П(С)БО №8 «Нематеріальні активи»
передбачено поділ нематеріальних активів на декілька групп.
Розглянемо детальніше деякі групи нематеріальних активів.
Право користування надрами та іншими ресурсами природного
середовища – право на користування надрами, у тому числі на розробку
корисних копалин, на використання водних, біологічних та інших ресурсів,
яке будь-яким чином впливає на рівень екологічної безпеки життєдіяльності
підприємства, населеного пункту, регіону тощо.
Право користування геологічною та іншою інформацією про природне
середовище – право на користування геологічною, геоморфологічною та
іншою інформацією про стан та можливості господарського використання
елементів природного середовища.
Право користування земельною ділянкою – право покупця на подальше
господарське або інше користування земельною ділянкою. До цього права
відноситься також право оренди земельної ділянки.
Товарні знаки і торгові марки – це зареєстровані символи, знаки, слова,
речення, які дають власнику право виділяти або ідентифікувати певне
підприємство, продукт чи послуги.
Право на програми для ЕОМ – право на опублікування, відтворення,
розповсюдження та інші дії по введенню в господарський обіг сукупності
даних і команд, призначених для функціонування ЕОМ та інших
комп'ютерних пристроїв з метою отримання результату.
Право на бази даних – право на опублікування, відтворення,
розповсюдження та інші дії щодо введення в господарський обіг сукупності
даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку та обробки
з допомогою ЕОМ. 12Право на використання економічних та інших привілеїв – права на користування податковими, господарськими та іншими привілеями.
За способом отримання нематеріальні активи розрізняють, як
такі, що:
Створені власними силами;
Отримані іншим шляхом:
придбані за грошові кошти;
придбані в обмін на інші активи;
придбані в обмін на інструменти капіталу (як внесок в
уставний капітал);
отримані внаслідок об’єднання підприємств;
отримані безоплатно;
придбані за рахунок коштів цільового фінансування
Таким чином, класифікація нематеріальних активів може розглядатися
з точки зору маркетингу, з позиції фінансової перспективи чи бути
заснованою на збалансованій системі показників, що розкривають
інформацію про нематеріальні активи в щорічних бухгалтерських звітах.
1.3 Оцінка та переоцінка нематеріальних активів
Методологічні засади оцінки та переоцінки нематеріальних активів
регламентуються П(С)БО №8 «Нематеріальні активи». Основою для
визначення достовірної оцінки об’єктів нематеріальних активів є
господарські договори на їх придбання або виготовлення та інші розпорядчі
й облікові документи. Первісна оцінка нематеріальних активів здійснюється
залежно від способу їх отримання.
Придбані нематеріальні активи оцінюються за первісною вартістю, яка
складається з ціни придбання з додаванням витрат на приведення їх до стану,
придатного для практичного використання (витрати на одержання
консультацій; витрати, пов’язані з захистом певних прав; інші витрати, що
можуть виникнути при впровадженні; витрати на сплату мита, непрямих
податків, що не підлягають відшкодуванню). Оцінка нематеріальних активів,
що вносяться до статутного фонду як внесок одного із засновників,
здійснюється експертним шляхом за домовленістю сторін з орієнтацією на
справедливу вартість. Безкоштовно передані нематеріальні активи
оцінюються за справедливою вартістю з урахуванням строку їх функціонування до моменту такої передачі
Нематеріальний актив може бути отриманий підприємством і в
результаті обміну на подібний об’єкт. В такому разі його первісна вартість
дорівнюватиме залишковій вартості переданого в обмін нематеріального
активу. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю отриманого нематеріального
активу буде його справедлива вартість із включенням різниці до фінансових
результатів (витрат) звітного періоду.
Первісною вартістю нематеріальних активів, отриманих у результаті
об’єднання підприємств, є їх справедлива вартість. Первісна вартість
нематеріального активу, створеного підприємством, формується із прямих
нематеріальних витрат, пов’язаних з розробкою і приведенням матеріального
активу до стану, придатного для використання
Проте варто зазначити, що в будь-якому випадку до первісної вартості
нематеріального активу не включають відсотки за кредит, пов'язані з його
придбанням або створенням, та курсові різниці, якщо об’єкт придбано з
оплатою в іноземній валюті
За нормами П(С)БО №8 підприємство може здійснювати переоцінку
за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо
яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об'єкта
нематеріального активу слід переоцінювати всі інші активи групи, до якої
належить цей нематеріальний актив (крім тих, щодо яких не існує активного
ринку).
Якщо підприємством проведена переоцінка об'єктів групи
нематеріальних активів, то надалі вони підлягають щорічній переоцінці.
Переоцінену первісну вартість та накопичену амортизацію об'єкта
нематеріального активу визначають як добуток відповідно первісної вартості
або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки
визначають діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на
його залишкову вартість.
Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює
нулю, то його переоцінену залишкову вартість визначають додаванням
справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості
без зміни суми накопиченої амортизації об'єкта. 16
Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої
амортизації нематеріальних активів заносять до регістрів їх аналітичного
обліку.
Суму дооцінки залишкової вартості об'єкта нематеріальних активів
відображують у складі додаткового капіталу, а суму уцінки – у складі витрат
звітного періоду.
У разі вибуття об'єктів нематеріальних активів, які раніше були
переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх
уцінок залишкової вартості цього об'єкта нематеріальних активів включають
до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового
капіталу.
Перевищення сум попередніх дооцінок об'єкта нематеріальних активів
над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта
нематеріальних активів можна щомісяця (щокварталу, раз на рік) у сумі,
пропорційній нарахуванню амортизації, включати до складу нерозподіленого
прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу. При цьому до
складу нерозподіленого прибутку в разі вибуття цього об'єкта включають
залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх
уцінок такого об'єкта, що відображений у складі додаткового капіталу [37].
Суму дооцінки, що підлягає списанню щомісяця (щокварталу, раз на
рік) на збільшення нерозподіленого прибутку, визначають пропорційно до
нарахованої амортизації за звітний період за об'єктами дооцінки. Вказані
суми дооцінки після запису їх на синтетичних рахунках мають бути
рознесені в аналітичному обліку нематеріальних активів.
Період зарахування сум дооцінки нематеріальних активів до складу
нерозподіленого прибутку визначають за обліковою політикою
підприємства.
Переоцінка об'єкта нематеріальних активів зумовлює потребу у
перерахуванні суми річної амортизації такого об'єкта з дати його
переоцінки, тобто починаючи з місяця, що настає за місяцем, в якому було
змінено балансову вартість об'єкта. Після дооцінки сума амортизації
збільшиться, а після уцінки – зменшиться
Таким чином, організація ефективного порядку обліку переоцінки
нематеріальних активів сприяє правильному відображенню на
бухгалтерських рахунках і у фінансовій звітності результатів дооцінки та
уцінки нематеріальних активів.
РОЗДІЛ ІІ
ОБЛІК НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ
2.1 Документальне оформлення операцій з нематеріальними активами
Обов'язковою ознакою нематеріального активу є відсутність
матеріальної форми, по відношенню до будь-якого об'єкту, що приймається
на облік, проте, повинні бути документи, що його ідентифікують, тобто
підтверджують існування самого об'єкту та права підприємства на його
використання в тій чи іншій формі. До таких документів відносяться,
насамперед, документи, що описують нематеріальний актив або порядок
його використання, а також документи, що підтверджують ті чи інші майнові
права підприємства. При цьому право на нематеріальний актив не пов'язано з
правом власності на матеріальний об'єкт, в якому він виражений.
Теоретичні засади бухгалтерського обліку на підприємстві складають
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,
національні стандарти бухгалтерського обліку, інструкції та положення.
Первинний облік нематеріальних активів здійснюється відповідно до Наказу Міністерства фінансів України № 732
«Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» від 22.11.2004р.
При оприбуткуванні нематеріального активу на підприємстві
оформлюється акт приймання – передачі, до якого додається копія
охоронного документа, також документи, що описують сам об’єкт або
порядок його використання.
Документальне оформлення первинного обліку об'єктів права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів відбувається за
допомогою типових форм:
НА–1 «Акт введення в господарський оборот об'єкта права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»;
НА–2 «Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної
власності у складі нематеріальних активів»;
НА–3 «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної
власності у складі нематеріальних активів»;
НА–4 «Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності
у складі нематеріальних активів».
Розглянемо детальніше кожну із зазначених форм.
Типова форма НА–1 «Акт введення в господарський оборот об'єкта
права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
застосовується підприємствами, установами та організаціями незалежно від
форм власності для оформлення операцій із введення в господарський
оборот і використання окремих придбаних (створених) об'єктів права
інтелектуальної власності.
Акт заповнюється в одному примірнику на основі технічної, науково-
технічної та іншої документації (ліцензійний договір, авторський договір,
патент тощо), підписується головою та членами комісії, особою,
відповідальною за прийняття для використання об'єкта права інтелектуальної
власності.
Типова форма НА–2 «Інвентарна картка обліку об'єкта права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» застосовується
для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності, а також для
аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами
використання об'єктів, що надійшли в одному календарному місяці та одній
відповідальній за їх використання особі.
Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу
об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюється в одному примірнику
на основі «Акта введення в господарський оборот об'єкта права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів»
Типова форма НА–3 «Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» застосовується
для оформлення вибуття таких об'єктів при їх списанні (ліквідації). Акт
складається у двох примірниках комісією, призначеною наказом
(розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи),
який здійснює керівництво підприємством, підписується головою та
членами комісії, особою, що була відповідальною за використання об'єкта
права інтелектуальної власності, затверджується керівником підприємства чи
особою, на те уповноваженою.
Типові форми НА–1, НА–2, НА–3 забезпечують
документальне оформлення первинного обліку об’єктів права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.
2.2 Особливості інвентаризації нематеріальних активів
Одним із шляхів контролю за збереженням об'єктів нематеріальних
активів є проведення інвентаризації, яка полягає в перевірці наявності
документів, що підтверджують права на їх використання, а також
правильності та своєчасності відображення нематеріальних активів на
балансі підприємства.
Оскільки нематеріальні активи – особливий об’єкт обліку, що не має
матеріальної форми,, тому їхній інвентаризації властиві як загальні, так і
специфічні цілі. Наведемо основні з них:
виявлення фактичної наявності нематеріальних активів в натурі – для
встановлення надлишків або нестач нематеріальних активів та їх
правильного відображення в обліку;
виявлення нематеріальних активів, які не використовуються і в
подальшому не можуть приносити економічних вигод, – для їх списання;
перевірки реальності вартості нематеріальних активів, що відображаються
в обліку, – для проведення їх переоцінки;
перевірка наявності документів, що підтверджують права на використання
нематеріальних активів, – для прийняття рішень про подальшу
експлуатацію нематеріальних активів або відмову від неї
Постійна інвентаризаційна комісія створюється згідно із розпорядчим
документом керівника підприємства, до якої входять керівник, головний
бухгалтер, керівники структурних підрозділів. На великих підприємствах
можуть створюватись кілька робочих інвентаризаційних комісій з інженерів,
технологів, механіків та інших досвідчених працівників, які добре знають
об’єкт інвентаризації.
Інвентаризаційна комісія має перевірити обґрунтованість
оприбуткування нематеріальних активів, тобто наявність документів, на
підставі яких оформлено придбані необоротні активи, і документів, що
описують сам об'єкт нематеріальних активів.
Документальне оформлення результатів інвентаризації представлене
типовою формою НА–4 «Інвентаризаційний опис об'єктів права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів».
Типова форма НА–4 «Інвентаризаційний опис об'єктів права
інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів» складається в
одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним
місцезнаходженням об'єктів права інтелектуальної власності та за кожною
особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної
власності. В інвентарний опис включається кожний окремий об'єкт права
інтелектуальної власності.
При складанні інвентаризаційного опису особа, відповідальна за
використання об'єктів права інтелектуальної власності, дає розписку про те,
що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи передані
бухгалтерській службі і всі об'єкти права інтелектуальної власності, одержані
для використання і зберігання, оприбутковані, а ті об'єкти, що вибули
(ліквідовані), списані.
При інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності їх
наявність установлюється або за документами, що були підставою для
оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто
підтверджуються) майнові права.
Оформлений інвентаризаційний опис передається до бухгалтерської
служби підприємства для заповнення даних про кількість, вартість об'єктів
права інтелектуальної власності і суму накопиченої амортизації за даними
бухгалтерського обліку.
Перед складанням звіряльної відомості та визначенням результатів
інвентаризації бухгалтерія підприємства проводить перевірку всіх
підрахунків в інвентаризаційному описі. В описі робиться відповідна
відмітка щодо перевірки даних опису за підписом особи, яка проводила
перевірку. Виявлені помилки у підрахунках мають бути виправлені і завірені
підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та особи, відповідальної за
використання об'єктів права інтелектуальної власності.
У разі виявлення розходжень (нестач, надлишків) між даними
бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів бухгалтером
підприємства складається звіряльна відомість. Звіряльна відомість
підписується бухгалтером підприємства і після перевірки інвентаризаційною
комісією правильності складання звіряльної відомості підписується
керівником інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за
використання об'єктів права інтелектуальної власності, яка ознайомлюється
з результатами звіряння.
Результати інвентаризації оформляються протоколом, до якого включаються
висновки та пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних розходжень.
Протокол інвентаризаційної комісії підлягає у п'ятиденний строк з дати
його оформлення розгляду керівником підприємства та прийняття ним
рішення щодо висновків і пропозицій інвентаризаційної комісії. Звіряльна
відомість разом з протоколом інвентаризаційної комісії і рішенням керівника
підприємства передається до бухгалтерської служби, яка вносить до неї дані
про прийняте рішення щодо врегулювання розходжень.
Отже, під час інвентаризації нематеріальних активів перевіряють
наявність супровідних документів, що підтверджують права підприємства на
їх використання та правильність відображення в обліку. Результати
інвентаризації відображають в інвентаризаційному описі нематеріальних активів.
РОЗДІЛ 3.
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ
АКТИВІВ
3.1 Удосконалення первинного обліку нематеріальних активів
Бухгалтерський облік як упорядкована система узагальнення
інформації про діяльність підприємств ґрунтується на суцільному та
безперервному документуванні всіх господарських операцій, що
відбуваються.
Первинна інформація про наявність, стан та рух нематеріальних
активів повинна відображатись у спеціалізованих регістрах бухгалтерського
обліку, які є юридичним доказом здійснення операцій та використовуються
для проведення економічного аналізу і прийняття управлінських рішень.
Тільки та інформація, що міститься в первинних документах, знаходить
відображення в облікових регістрах та систематизується на рахунках
бухгалтерського обліку. Саме тому правильне та своєчасне складання цих
документів є необхідною умовою для впевненості бухгалтера в тому, що ті,
хто перевірятиме, не зможуть висунути претензії до його роботи.
Важливою проблемою, яку необхідно вирішити в процесі організації
обліку нематеріальних активів, є вибір бланків форм первинних документів.
На сьогодні наказом Мінфіну України від 22.11.2004 р.№ 732
затверджено типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної
власності у складі нематеріальних активів (акт введення в господарський
оборот, інвентарна картка обліку, акт вибуття (ліквідації), інвентаризаційний
опис), але зазначені об'єкти є лише частиною прав, які становлять
нематеріальні активи, тому цей наказ не вирішив питання бухгалтерського
обліку нематеріальних цінностей у цілому.
Відсутність типових форм первинних документів, розроблених для
нематеріальних активів, як облікової групи активів підприємства, не
відповідає вимогам сучасності, які сьогодні все ширше залучаються в
господарський обіг.
Окремі автори рекомендують використовувати форми цих документів максимально
пристосовані для обліку невідчутних цінностей. Інша група – пропонує
застосовувати для документування господарських операцій з
нематеріальними активами самостійно розроблені бланки
Аналіз цих документів дозволяє зробити
висновок, що кількість облікових форм є достатньо великою (від семи до
дев'яти). На мою думку, використання такої кількості документів для обліку
нематеріальних активів є нераціональною. По-перше, застосування типових
форм з обліку основних засобів для нематеріальних активів робить
неможливим всебічне відображення господарських операцій та не дозволяє
повною мірою охарактеризувати даний об'єкт обліку. По-друге, первинна
інформація в численних запропонованих документах дублюється, що не на
користь їх інформативності та аналітичності.
Знаходження та оприбуткування об'єктів нематеріальних активів
потребують підтвердження відповідними первинними документами. Я
пропонуємо використовувати для первинного обліку нематеріальних активів
наступний розроблений документ: «Комплексний документ обліку
надходження, наявності та вибуття нематеріальних активів».Також необхідно
вести «Акт інвентаризації нематеріальних активів», Відомість 4.3
аналітичного обліку та регістр синтетичного обліку – Журнал 4.
З метою підвищення інформативності та аналітичності первинних
документів з обліку нематеріальних активів пропонується використовувати
форму «Комплексний документ обліку надходження, наявності та вибуття
нематеріальних активів» (Додаток Б, Додаток В). Цей документ містить
оптимальну кількість показників та є універсальним джерелом інформації
про окремі об'єкти нематеріальних актинів, бо охоплює операції з першої –
оприбуткування, до останньої – вибуття з підприємства.
Документ складається у трьох примірниках на
кожен обліковий об'єкт, підписується головою та членами комісії, особою,
відповідальною за збереження нематеріальних активів, затверджується
керівником підприємства чи уповноваженою на це особою.
Цей документ
зберігає всю необхідну інформацію про нематеріальний актив, забезпечує контроль за збереженням об'єктів нематеріальних активів
та аналіз їхнього стану й ефективності використання.
Висновок
Дані проведеного дослідження дозволяють сформулювати основні
висновки та рекомендації:
Отже, нематеріальними активами слід вважати ідентифіковані
негрошові джерела майбутніх економічних вигод, які не мають фізичної
субстанції, що були придбані або визначені в рахунок внутрішніх витрат,
мають обмежений термін використання, ринкову оцінку незалежно від
сутності, контролюються фірмою, як результат минулих операцій або подій.
Теоретичні засади бухгалтерського обліку нематеріальних активів
ВАТ «Черкасихліб» складають Закон України «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність в Україні», національні стандарти бухгалтерського
обліку, а також інструкції та положення з окремих питань бухгалтерського
обліку відповідних міністерств і відомств.
Відповідно до П(С)БО №8 нематеріальні активи поділяються на групи:
право користування надрами та іншими ресурсами природного середовища;
право на користування надрами;
право користування геологічною та іншою інформацією про природне середовище;
право на сорт рослин;
право користування земельною ділянкою;
товарні знаки і торгові марки;
право на промислові зразки;
право на корисні моделі
фірмова назва;
право на ноу-хау;
право на програми для ЕОМ;
право на бази даних;
право на використання економічних та інших привілеїв. Нематеріальні активи класифікують також
Основою для визначення достовірної оцінки об’єктів нематеріальних
активів є господарські договори на їх придбання або виготовлення та інші
розпорядчі й облікові документи. Первісна оцінка нематеріальних активів
здійснюється залежно від способу їх отримання. За нормами П(С)БО №8
підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на
дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У
разі переоцінки окремого об'єкта нематеріального активу слід переоцінювати
всі інші активи групи, до якої належить цей нематеріальний актив (крім тих,
щодо яких не існує активного ринку).
Бухгалтерський облік нематеріальних активів ведеться щодо кожного
об'єкта за відповідними групами. Аналітичний облік організовується за
видами нематеріальних активів та інвентарними об'єктами, на кожний з яких
відкривається картка обліку нематеріальних активів. Підприємство може
самостійно розроблювати додаткові субрахунки та аналітичні рахунки,
виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління та
контролю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аксенов, А. И. Оценка нематериальных активов при объединении
компаний [Текст] / А. И. Аксенов // Финансовый менеджмент. – 2006. – №5. –
C. 46 – 57;
2. Безверхий, К. В. Організація обліку витрат на дослідження та розробки
[Електронний ресурс] : / ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, кафедра обліку,
аналізу та аудиту.
3. Білопольський, М. Г. Шляхи комерціалізації нематеріальних активів на
інноваційних підприємствах в сучасних умовах [Електронний ресурс] : /
М. Г. Білопольський, Л. О. Цибульська // Теоретичні і практичні аспекти
економіки та інтелектуальної власності. – 2009. – №21.
4. Боброва, Е. А. Нематериальные активы в системе МСФО [Текст] /
Е. А. Боброва // Международный бухгалтерский учет (рос.). – 2006. – ғ 6. –
C. 14 – 18;
5. Борисов, О. В. Бухгалтерський облік нематеріальних активів [Текст] /
О.А. Борисов // Главбух без бланков отчетности. – 2005. – ғ 34. – C.12 – 17;
6. Бутинець, Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік : навч.
посібник / ред. Ф. Ф. Бутинець. – 6-те вид.,
7. Бухгалтерський облік в Україні: навч. посібник / Міністерство
освіти і науки України, Національний ун-т «Львівська політехніка»; ред.
Р. Л. Хом’як, В. І. Лемішовський. – 7 – ме вид.
8. Голубев, Ф. В. Отражение нематериальных активов в имущественном
комплексе организации [Текст] / Ф. В. Голубев // Международный
бухгалтерский учет. – 2007. – ғ 8. – C. 22 – 28; 49
9. Городянська, В. Інтелектуальна власність як нематеріальний об'єкт
обліку на підприємстві.
10. Грачова, Р. Бухгалтерський облік — Нематеріальні активи
[Електронний ресурс]
11. Грачова, Р. Нематеріальні активи в бухгалтерському обліку
[Електронний ресурс]
12. Грачова, Р. Облік нематеріальних активів за МСФЗ і П(С)БО
[Електронний ресурс]
13. Дзюба, Н. Операції з нематеріальними активами [Текст] / Н. Дзюба,
Л. Солошенко, М. Ковенко // Податки та бухгалтерський облік. – 2007. –
№66. – C. 9 – 45;
14. Жураковська, І. Документування операцій з об’єктами інтелектуальної
власності [Текст]
15. Завгородний, В.П. Бухгалтерский учет в Украине с использованием
Национальных стандартов [Текст]
16. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні» від 16.07.99 ғ 996–XIV [Електронний ресурс.
17. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від
23.12.93 ғ 3771–XII [Електронний ресурс].
18. Значкова, О. Зменшення корисності основних засобів та
нематеріальних активів [Текст] / О. Значкова // Вісник Національного банку
України. – 2008. – ғ 8. – C. 16 – 23; 50
19. Зубилевич, С. Учет нематериальных активов [Текст] / С. Зубилевич //
Бухгалтерский учет и аудит (рус.). – 2001. – ғ 10. – C.3 – 13;
20. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і
організацій від 30.11.99 ғ 291 [Електронний ресурс]. – Режим доступа :
http://www.rada.gov.ua. – Назва з домашньої сторінки інтернету;
21. Кнухова, М. З. Оценка нематериальных активов [Електронний ресурс] /
М.З. Кнухова // Современный бухучет. – 2007
22. Коблянська, О. І. Фінансовий облік [Текст] : навч. посібник /
О. І. Коблянська – 2-е вид., виправлене і доповнене. – К. : Знання, 2007. –
471с. – ISBN 966 – 7842 – 38 – 5;
23. Котенко, Л. М. Удосконалення документування операцій з обліку
нематеріальних активів [Текст] / Л. М. Котенко, Т. В. Польова // Актуальні
проблеми економіки (укр.). – 2005. – ғ 5. – C. 109 – 116;