Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Розрахунково - графічна робота
Предмет:
Основи та фундаменти
Група:
ПЦБ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністервство освіти і науки
Національний університет водного господарства і природокористування
Кафедра автомобільних доріг, основ та фундаментів
Розрахунково-графічна робота
з дисципліни: «Проектування основ і фундаментів в складних геологічних умовах»
Задача 1:Визначення типу грунтових умов за просіданням Визначити тип грунтових умов за просіданням на будівельному майданчику до глибини 12,7 м залягають просідаючігрунти представлені двома інженерно-геологічними елементами (ІГЕ). Характеристики грунтів наведені в табл. 1.1. Таблиця фізико-механічних характеристик грунтівТаблиця 1.1
№ ІГЕ
ρs,
г/см3
ρ,
г/см3
W,
%
WL,
%
WP,
%
φ,
град.
c,
кПа
Відносне просідання εsl при тиску p, кПа
Товщина, м
100
200
300
ІГЕ-1
2,69
1,67
14,6
23,1
17,7
16
46
0,019
0,026
0,033
5,9
ІГЕ-2
2,70
1,66
17,5
31,0
19,2
18
35
0,008
0,022
0,028
6,9
Розв’язок. 1) Визначаємо назву грунтів за числом пластичності Ір та показником текучості ІLза табл. А і табл. Б додатку.
Для ІГЕ - 1: - грунтсупісок;
- супісок твердий.
Для ІГЕ - 2: - грунт суглинок;
- суглинок твердий. 2) За табличними даними будуємо графіки εsl=f(p)(рис.1.1).
рис.1.1 Графіки залежності εsl=f(p) для ІГЕ-1, ІГЕ-2 відповідно.
3) Просідаючугрунтову товщу ділимо на окремі розрахункові шари товщиною hi≤2 м. Окремий розрахунковий шар не повинен знаходитись в двох інженерно-геологічних елементах.
4) Грунти будуть просідати в замоченому стані, тобто коли Sr≥0,8. Тому визначаємо питому вагу грунтів при Sr=0,8, попередньо визначивши коефіцієнти пористості грунтів ІГЕ-1 і ІГЕ-2 у природному стані вологість замочених ґрунтів Wsat.
Для ІГЕ - 1:
- коефіцієнт пористості грунту
(1)
- вологість замоченого ґрунту:
; (2)
- питома вага замоченого ґрунту
кН/м3. (3)
Для ІГЕ - 2:
- коефіцієнт пористості грунту
(4)
- вологість замоченого ґрунту
; (5 )
- питома вага замоченого ґрунту
кН/м3. (6)
5) Визначаємо напруження в ґрунтовому масиві, які виникають від власної ваги замоченого ґрунту на нижніх межах кожного розрахункового шару: (табл. 1.2).
6) Визначаємо напруження в середині кожного розрахункового шару σzg,sat,i.
7) Визначаємо просідання Ssl,i кожного розрахункового шару просідаючої товщі: Ssl,i=εsl,i∙hi∙ksl,i, де ksl,i =1,0 при визначенні просідання від власної ваги ґрунту.
8) Для цього з графіків εsl,i=f(р) визначаємо відповідно для кожного ІГЕ початковий тиск просідання psl(мінімальний тиск, при якому проявляються просідаючі властивості грунтів у разі їх повного водонасичення) і відносне просідання εsl,i для кожного розрахункового шару. Якщо напруження в середині розрахункового шаруσzg,sat,i, менше початкового тиску просідання psl, то ґрунт в розрахунковому шарі при цьому тиску просідати не буде, тобто εsl,i=0.
9.) Визначаємо загальне просідання всієї товщі за формулою: .
Розрахунки проводимо у табличній формі (див. табл.1.2)
Таблиця 1.2
До визначення типу ґрунтових умов за просіданням
№ ІГЕ
Назва ґрунту
Товщина ІГЕ, м
Питома вага замоченого ґрунту γsat, кН/м3
Товщина розрахункового шару hi, м
σzg,sat, кПа
σzg,sat,i, кПа
εsl,i
Ssl,i, м
ІГЕ -1
Супісо
5,9
18,3
2,0
36,6
18,3
σzg,sat,i<Psl
-
2,0
73,2
54,9
σzg,sat,i<Psl
-
1,9
108,0
90,6
0,017
0,034
ІГЕ -2
Суглинок
6,8
17,9
2,0
143,8
125,9
0,011
0,022
2,0
179,6
161,7
0,017
0,034
2,0
215,4
197,5
0,022
0,044
0,8
229,7
222,6
0,023
0,018
0,15
Просідання всієї товщі Ssl=0,15м=15,0см>5см. Отже, ґрунтові умови відносяться до ІI-го типу за просіданням.
Задача 2: Визначення загальної деформації осідання і просідання основи фундаменту
Визначити загальні деформації осідання і просідання за наступних умов. Фундамент з розмірами підошви b×l =3,0×3,5 м заглиблений на величину d= 2,3 м. Тиск по підошві фундаменту Р= 210кПа. Грунтові умови з попередньої задачі. Будівля з залізобетонним каркасом. Технологічний процес пов’язаний з витратами води, можливе замочування основи. Допустиме осідання Su = 10 см.
Розв’язок.
Розрахунки виконуємо в табличній формі (табл. 2.1). В стовбчиках 1-9 визначаємо осідання основи і фундаменту як для звичайних грунтів природньої вологості: ділимо грунтову товщу на розрахункові шари товщиною hі≤ 0,4∙b; визначаємо напруження від власної ваги грунтуσzgt,i, з питомою вагою грунту у природному стані γІІ; визначаємо напруження напруження від зовнішнього навантаження σzр,i, в середині розрахункових шарів; визначаємо нижню межу стисливої товщі, де σzр,i≤ σzg,i (на межі 6-го і 7-го шарів); визначаємо осідання в межах стисливої товщі за виразом
В десятому-дванадцятому стовбчиках визначаємо напруження від власної ваги грунтуσzg,sat,i, з питомою вагою в насиченому водою стані γsat,IІ; cумарні напруження σzg,sat,I+σzр,i, на межах розрахункових шарів; тиск в середині розрахункових шарів від напружень σzg,sat,I+σzр,i.
З графіків залежностей εsl=f(p) ( див. рис.1.1) при визначених тисках знаходимо величини відносного просідання для кожного розрахункового шару (13-й стовбчик).
Визначаємо коефіцієнти kslдля кожного ІГЕ.
Для ІГЕ - 1:
Для ІГЕ - 2:
Визначаємо просідання грунту в кожному розрахунковому шарі за виразом Ssl,i=εsl,i∙hi∙ksl,i та їх суму Ssl.
Визначаємо загальні деформації осідання і просідання S+Sslі порівнюємо з гранично допустимою /10∙1,25=12,5 см.
Тиск під підошвою фундаменту від додаткового навантаження на грунт
Р0=Р-σzg,0=210-38,41=171,59кПа
/
Задача №3.
Ущільнення грунту важкими трамбівками.
1) Визначити, до якої глибини необхідно ущільнити просідаючу товщу грунту, щоб сумісні деформації осідання і просідання грунту не перевищували гранично допустиму сумісну деформацію основи будівлі чи споруди, що дорівнює: /=12,5 см.
2) Підібрати важку трамбівку для ущільнення просідаючої товщі. Розв’язок:
Ми бачимо, що осідання грунтової товщі для грунту у природньому стані S=1,96 см. Після замочування відбувається додаткове просідання, яке в 8–9 шарах дорівнює Ssl=2,77+4,27=7,04 см. Це означає, що коли ущільнити верхні 7-м шарів (8,4 м) просідаючої товщі, то сумісне осідання та просідання нижніх 9–10 шарів неперевищить значення
/=12,5см <S+Ssl,5-9=1,96+7,04=9 см</=12,5см).
Приймаємо рішення ущільнити грунт товщиною 3,6 м від верху 8-го шару важкими трамбівками решту грутну ущільнюємо пошаровим ущільненням катками.
- визначаємо необхідний діаметр трамбівки
де hs– товщина ущільнення 3,6 м; k=1,8 - коефіцієнт, який для супісків і суглинків;
визначаємо масу трамбівки
де А=πd2тр/4=3,14∙22/4=3,14 м2 - площа підошви трамбівки;
- визначаємо величину недобору грунту при при відкопуванні котловану ∆h', яка становить
∆h'=∆h+(10-15) см,
де ∆h– орієнтовне значення пониження поверхні грунту при ущільненні; (10-15) см – зрізання поверхні грунту в котловані при його вирівнюванні.
де ρd – щільність сухого грунту до ущільнення
де ρds=1,7г/см3 – щільність сухого грунту після ущільнення.
Приймаємо величину недобору з урахуванням зачистки грунту∆h+11см=0,74+0,11=0,85 м.
При ущільненні тільки з метою ліквідації властивостей просідання грунтів, ширина ущільненої смуги
Але за іншою умовою ширина ущільненої смуги за межами фундаменту повинна бути не менше, як на 0,2 м ширшою за ширину фундаменту з кожної сторони, тобто
Довжина ущільненої смуги:
Площа ущільнення грунту під стовпчастий фундамент 3,5х3,9
Рис.3.1. Технологічна карта виконання робіт по поверхневому ущільненню грунтів
Задача №4
Проектування основ, ущільнених грунтовими палями
Приклад. 4. Необхідно визначити основні параметри основи, ущільненої грунтовими палями, для 14-ти поверхового житлового будинку, зведеного на суцільній залізобетонній плиті розміром в плані 20Х40 м. Низ підошви суцільної плити (глибина закладання фундаменту) d=1,5 м. Геологічні умови прийняті з попередніх прикладів.
1) Приймаємо, що буріння свердловин буде проводитись ударним способом з поверхні грунту. Діаметр свердловин 50 см.
2) Визначаємо відстань між центрами свердловин (грунтових паль) для верхнього шару (ІГЕ-1) за виразом
(4.1)
де d=0,5 м – діаметр свердловини; ρds=1,65 г/см3 – щільність сухого грунту після ущільнення; ρd=1,46 г/см3 – щільність сухого грунту до ущільнення.
3) Визначаємо відстані між центрами свердловин для нижнього шару (ІГЕ-2):
(4.2)
де- щільність сухого грунту ІГЕ-2(див попередню задачу).
4) Приймаємо відстань між центрами свердловин ℓ=1,15 м і визначаємо відстані між рядами грунтових паль при їх шаховому розташуванні
(4.3)
5) Визначаємо ширину смуги ущільнення b' по периметру фундаменту, яка повинна виступати за межі фундаменту в грунтах ІІ-го типу грунтових умов за просіданням на величину 0,2∙Нs.
(4.4)
6) Розміри ущільненого майданчика
(4.5)
(4.6)
7) Визначаємо кількість грунтових паль в ряду n' по довжині фундаменту, кількість рядів n''і кількість паль вціломуn.
паль. (4.7)
Приймаємо n'=40 палі.
рядів. (4.8)
Приймаємо n''=27 ряд.
Загальна кількість грунтових паль
палі. (4.9)
8) Приймаємо рішення наповнити свердловини матеріалом ІГЕ-1.
9) Визначаємо масу грунту m оптимальної вологості для заповнення 1 м свердловини за виразом:
, (4.10)
де kg – коефіцієнт, що враховує збільшення діаметра грунтової палі при ущільненні засипаного грунту. Для суглинків і глин kg=1,1, для супісків kg=1,4;
А – площа поперечного перерізу свердловини
(А=π∙d2/4=3,14∙0,52/4=0,196 м2);
ρds=1,75 г/см3 – щільність сухого грунту після ущільнення в самій свердловині;
W0 – оптимальна вологість грунту засипки (W0=Wр–(1%-3%)). При Wр=17,7%, приймаємоWо = 16%.
10) Для заповнення однієї свердловини необхідно грунту масою
(4.11)
11) Для ущільнення основи будинку
(4.12)
12) Визначаємо товщину буферного шару грунту від поверхні, де грунт буде недоущільненим
(4.13)
де kб – коефіцієнт пропорційності, за дослідними даними приймається для супісків 4,0, для суглинків 5,0, для глин 6,0.
13) При глибині закладання фундаменту d=1,5 м і товщині буферного шару hб=2,0 м буде 0,5 м недоущільненого грунту, який потрібно буде до ущільнити важкими трамбівками або котками. Приймаємо рішення викопати котлован на глибину 1,3 м не добираючи до проектної відмітки на величину ∆h, що дорівнює 0,2 м – величині зниження поверхні грунту при доущільненні важкою трамбівкою залишеної частини hб буферного шару.
14) Виходячи з вимог, що ущільнюватись має товща грунту не менше 1,5 м підбираємо трамбівку для ущільнення:
Приймаємо рішення ущільнити грунт товщиною 1,5 м - визначаємо необхідний діаметр трамбівки
де hs– товщина ущільнення 3,6 м; k=1,8 - коефіцієнт, який для супісків і суглинків;
визначаємо масу трамбівки
де А=πd2тр/4=3,14∙0,832/4=0,54 м2 - площа підошви трамбівки;
15) Визначаємо відстані між осями крайніх рядів паль по довжині і по ширині будинку.
(4.14)
Технологічна карта виконання робіт по ущільненню ґрунтів ґрунтовими палями наведена на рис. 4.1.
/
/
Задача№5
Пальові фундаменти на просідаючих грунтах
На території, відведеній під забудову від поверхні грунту до глибини 12,7 м залягають два ІГЕ(умовно прийнявши, що ці грунти відносяться до І-го типу за просіданням). Нижче до глибини 17 м залягає пісок середньої крупності, щільний.
Планується влаштувати пальовий фундамент під 5-ти поверховий житловий будинок (2-й клас капітальності). Глибина закладання ростверка d=2,3 м.
Розв’язок:
1) Приймаємо рішення нижні кінці паль занурити в ІГЕ-3 непросідаючийгрунт (пісок середньої крупності, щільний).
2) Приймаємо рішення використати в проекті забивні залізобетонні призматичні палі квадратного перерізу. Забивку паль провести дизель-молотом.
3) Глибину котлована призначаємо з глибини закладання ростверка (d=2,3 м).
4) Приймаємо жорстке защемлення паль в ростверку (це пов’язано з просідаючимигрунтами) тобто паля виступатиме над дном котлована на 0,5 м.
5) Вирішуємо занурити палю в ІГЕ-3 на 1,1 м. Тоді паля матиме довжину 12,0 м. Поперечний переріз палі беремо 30х30 см згідно з ДСТУ Б В.2.6–65:2008 „Палі залізобетонні”. Отже марка палі ПН 120.30.
6) За формулою 8 СНиП 2.02.03–85 з урахуванням вище вказаних вимог визначаємо несучу здатність палі: де γс – коефіцієнт умов роботи палі в грунтіγс=1,0; γсR – коефіцієнт умов роботи грунту під нижнім кінцем палі, визначається з табл. 2 СНиП 2.02.03 – 85. При забивці паль дизель-молотом γсR=1; R – розрахунковий опір під нижнім кінцем палі. Визначається з табл. 1 додатку Г СНиП 2.02.03–85. На глибині 13,8 м від поверхні землі в піщаному грунті величина R=6886,4 кПа – з урахуванням того, що в щільних пісках значення R необхідно збільшити на 60%; А=0,30х0,30=0,09 м2 – площа поперечного перерізу палі; u=4∙0,30=1,2 м – периметр поперечного перерізу палі; /– розрахунковий опір грунту на бічній поверхні палі по усій її довжині в грунті. Визначається в табличній формі (табл. 5.1).
Таблиця 5.1
Розрахункова схема-таблиця до визначення несучої здатності палі
/
Пояснення до таблиці:
а) Грунтову товщу по довжині палі ділимо на розрахункові шари товщиною hi≤2 м;
б) Визначаємо відстані від поверхні землі до середини розрахункових шарів ℓі;
в) Визначаємо показники текучості ІГЕ-1 та ІГЕ-2 за умови повного водонасичення:
Для ІГЕ - 1:
Для ІГЕ - 2:
г) З табл. Д додатку визначаємо fі для кожного розрахункового шару залежно від ℓі та ІL. Для ІГЕ-1 приймаємо значення fі=0, тому що в цих грунтах у водонасиченому стані ІL>1,0. Для ІГЕ-3 - піску середньої крупності, щільний на глибині 13,25 м.
д) γсf,і – коефіцієнти умов роботи грунту на боковій поверхні палі, визначаються з табл. 3 СНиП 2.02.03 – 85. При забивці паль дизель-молотом γсf,і=1;
е) Знаходимо добутки /та їх суму.
Тоді несуча здатність палі
7.) Визначаємо допустиме навантаження на палю
Задача № 6
На території, відведеній під забудову на глибину 12,7 м залягають просідаючі грунти ІІ-го типу за просіданням з характеристиками наведеними в прикладі №1. Нижче до глибини 17 м залягає пісок крупний середньої щільності. Глибина котлована під фундамент d=2,3 м. Допустиме осідання будівлі Su=10 см. Можливе замочування грунту зверху.
Пояснення
Згідно з СНиП 2.02.03-85 палі за несучою здатністю грунтів основи в умовах ІІ-го типу за просіданням слід розраховувати виходячи з умови
де Р=N – розрахункове допустиме навантаження на палю; Fd – несуча здатність палі, визначається в умовах повного водонасичення грунту нижче глибини hsl; γk =1,4 – коефіцієнт надійності при визначенні несучої здатності палі розрахунками; γс – коефіцієнт умов роботи. При Sslg≤5 см γс =0; при Sslg≥2∙Su γс=0,8; для проміжних значень γс визначається лінійною інтерполяцією; Sslg – просідання грунту від власної ваги.; Рn – негативне тертя в просідаючій товщі.
Значення сил негативного тертя Рn приймається рівним найбільшому граничному опору палі довжиною hsl при випробуванні палі на висмикування в водонасиченому грунті і в грунті природньої вологості. До проведення таких випробувань Рn дозволяється визначати за формулою
де u – периметр поперечного перерізу палі; hsl – розрахункова глибина, до якої виконують підсумовування сил бокового тертя просідаючих шарів, приймається рівною глибині, де значення просідання грунту Ssl =5 см; hі – товщина і-го шару просідаючого грунту, осідаючого при замочуванні і контактуючого з бічною поверхнею палі; τі – розрахунковий опір кПа, визначається до глибини h=6 м за виразом
де ζ=0,7 – коефіцієнт бокового тиску; φІ і сІ – розрахункові усереднені значення кута внутрішнього тертя і питомого зчеплення по глибині hsl. При глибині 6<h≤hsl значення τі приймаються постійними і рівними τі на глибині 6 м; σzg – вертикальні напруження від власної ваги водонасиченого грунту в середині розрахункових шарі.
Розв’язок:
1) Приймаємо рішення використати в проекті забивні залізобетонні призматичні палі квадратного перерізу.
2) Забивка паль буде проводитись дизель-молотом.
3) Приймаємо жорстке защімлення паль у ростверки, тобто залишаємо верх палі на 0,5 м вище дна котлована.
4) Палі будуть занурені в ІГЕ-3 (пісок крупний, середньої щільний) на глибину 1,1 м. Загальна довжина палі становить 12 м. Приймаємо розміри поперечного перерізу палі 30Х30 см. Отже марка палі буде ПН 120.30.
5) Визначаємо несучу здатність палі за формулою 8 СНиП 2.02.03-85 як для забивної висячої палі в умовах повного водонасичення грунту
де γс=1,0; γсR=1; А=0,3Х0,3=0,09м2; R=8080 кПа; u=4∙0,3=1,2 м; /=129,4 кН – визначається в табличній формі за умови повного водонасичення (табл. 6.1).
Пояснення до таблиці:
а) З прикладу №1 визначаємо питому вагу грунту у водонасиченому стані γsat =18,3 кН/м3 для ІГЕ-1 та γsat =17,9 кН/м3 для ІГЕ-2 по глибині hsl;
б) визначаємо напруження від власної ваги грунту в серединах розрахункових шарів по глибині hsl за виразом σzg=γsat∙ℓI;
в) визначаємо розрахунковий опір за формулою (6.3). φІ і сІ – розрахункові усереднені значення кута внутрішнього тертя і питомого щеплення по глибині hsl. У прикладі №1 нормативні значення міцнісних характеристик φn=16о і сn=45 кПа для ІГЕ – 1 та φn=18о і сn=35 кПа для ІГЕ – 2. Визначаємо розрахункові значення цих характеристик за І-ю групою граничних станів:
кПа;
кПа
г) Визначаємо добутки та їх суму.
6) Визначаємо допустиме навантаження на палю за виразом (6.1)
γk =1,4 (несуча здатність палі визначається розрахунком); γс=0,53 – коефіцієнт умов роботи при Sslg=10,2 см; Негативну силу тертя Рn визначаємо за виразом
/
де hsl – з прикладу №1 дорівнює 10,9 м, бо нижче цієї глибини сумарне просідання шарів становить (1,8+2,2=4,0 см)<5 см. Значення /визначається в табличній формі (див.табл. 5.3, пункти 7-10).
Таблиця 5.3
Розрахункова схема-таблиця до визначення несучої здатності палі
/
Негативна сила тертя:
Допустиме навантаження на палю: 7) Нами було визначене допустиме навантаження на палю за властивостями грунтів основи. Необхідно ще визначити допустиме навантаження на палю за властивостями матеріалу.
За міцністю матеріалу перевірку виконуємо за виразом
Значення Рu порівнюємо з допустимою міцністю стовбура палі. Міцність стовбура палі за табл. 5.2 становить 1000 кН, це означає, що стовбур здатен витримати стискаюче навантаження 855,57 кН. Таблиця 5.2.
Розрахункові навантаження, допустимі на палю, за міцністю її стовбура (орієнтовні)
Забивні квадратного перерізу за ДСТУ Б В.2.6.-65:2008
Переріз палі, см
Довжина, м
Міцність стовбура, кН
25(25
3,0÷6,0
650
30(30
3,0÷12,0
1000
35(35
4,0÷16,0
1850
40(40
4,0÷18,0
2000
8) Порівнявши Р та Рu для подальших розрахунків приймаємо менше з них. Приймаємо Р=376,37 кН.
Задача 7
Влаштування піщаних подушок
Визначити розміри піщаної подушки під фундамент колони. На майданчику до глибини 11 м залягає суглинок текучопластичний з γІІ=14 кН/м3 (нижче рівня води γІІ=γsb=10,0кН/м3); φІІ=20º; сІІ=11 кПа. Підземна вода знаходиться на глибині 2,6 м від поверхні землі.
Глибина закладання фундаменту за конструктивними особливостями d=2,3 м.
Для влаштування піщаної подушки буде використаний пісок середньої крупності. Пісок буде ущільнений до середньої щільності і після ущільнення матиме такі характеристики: γІІ,n=20,2 кН/м3; γsb,ІІ,n=10,2 кН/м3; φІІ=32º; сІІ= 0 кПа.
Розв’язок:
Визначаємо площу підошви фундаменту:
Оскільки середній тиск під підошвою фундаменту:
то
Розрахунковий опір грунту піщаної подушки за формулою Е.1 додатку Е ДБН В.2.1 – 10 – 2009.
Р=210 кПа < R=477,0 кПа.
де γІІ – середньовизначена питома вага грунту нижче підошви фундаменту в межах шару товщиною 0,5∙b, при b=3,0 м.
Перша умова виконується, отже розміри підошви фундаменту відносно характеристик грунту піщаної подушки підібрані вірно.
Визначаємо напруження від власної ваги грунту на рівні підошви фундаменту
Визначаємо додатковий тиск на рівні підошви фундаменту
Задаємось товщиною піщаної подушки. Приймаємо hп=1,50 м.
Визначаємо додаткове ущільнююче напруження σzр=α∙Р0 на рівні підошви піщаної подушки. Значення коефіцієнта α визначаємо за табл. Д.1. ДБН В.2.1.-10-2009. при ξ=2∙z/в=2∙hп/b=2∙1,0/3,0=0,667 та η=ℓ/в=3,5/3,0=1,167. α=0,868. Тоді
σzp=α∙Р0=0,868∙164=142,4 кПа.
Визначаємо площу підошви умовного фундаменту, що ніби опирається на покрівлю слабкого шару під піщаною подушкою
Визначаємо ширину умовного фундаменту:
- для стовпчатого фундаменту:а=0,5∙(ℓ-b) – половина різниці довжини ℓ і ширини b підошви прямокутного фундаменту а=0,5∙(3,5-3,0) =0,25м.
Визначаємо розрахунковий опір слабкого грунту на рівні підошви піщаної подушки при bу=3,69 м.
де γІІ – питома вага грунту під підошвою умовного фундаменту. Так як підошва умовного фундаменту, тобто підошва піщаної подушки знаходиться нижче рівня води, то для текучопластичного суглинку згідно з умовою γІІ =γsb,ІІ=9 кН/м3; γ'ІІ – питома вага грунту вище підошви піщаної подушки.
Визначаємо напруження від власної ваги грунту на рівні підошви піщаної подушки
Перевіряємо виконання умови
Умова виконується.
При конструюванні піщаної подушки приймаємо кут нахилу α=40º (див. рис. 7.1). Тоді ширина подушки становитиме
Приймаємо bп=4,7 м.
Довжина подушки
Приймаємо ℓп=5,2 м.
/
Рис. 7.1 До розрахунку піщаної подушки
31.03.2013 22:03-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора