Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
АНАЛІЗ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Вінницький національний аграрний унівеситет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Облік і аудит
Кафедра:
Кафедра экономики и организации производства
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Фінансовий облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Вінницький національний аграрний університет
Курсова на тему: АНАЛІЗ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
ВСТУП
У умовах перехідної економіки значно зростають роль і значення своєчасного і якісного аналізу фінансово-економічної діяльності господарюючих суб’єктів і вишукування шляхів його зміцнення, підвищення конкурентноздатності підприємства.
Ринкова економіка ґрунтується на ефективному управлінні витратами, що зумовлює необхідність опрацювання науково обґрунтованого їх групування. В економічній лі тературі зустрічаються різні класифікації витрат. Однак вони, переважно, зорієнто вані на жорстко регульовану економіку і недостатньо враховують вимоги ринку. В зв'язку з розширенням міжнародних відносин і переходом на міжнародні стандар ти ведення бухгалтерського обліку при вирішенні даного питання потрібно врахову вати досвід зарубіжних країн.
В сучасних умовах господарювання кожне підприємство повинно забезпечувати себе відповідним обсягом фінансових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Здатність підприємства забезпечити свою господарську діяльність відповідними фінансовими ресурсами в значній мірі залежить від його фінансового стану.
Джерелами формування активів підприємства є власні та позикові кошти. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і представляє собою вартість майна підприємства.
Фінансово-економічний стан підприємства повинен систематично і всебічно оцінюватися з використанням наявних видів і методів аналізу, комплексу різноманітних показників. Це дозволить:
- критично оцінити фінансові результати діяльності підприємства і його фінансовий стан як у статиці за аналізований період, так і в динаміці за ряд періодів;
- визначити "болючі" точки у фінансовій діяльності підприємства;
- знайти шляхи більш ефективного використання фінансових ресурсів, раціонального їх розміщення.
Для нормального розвитку будь-якого підприємства необхідно уважно стежити за наявністю та використання фінансових ресурсів, проводити заходи для їх зміцнення і покращення стану. Це обумовлює актуальність теми даної роботи.
Метою даної роботи є вивчення фінансового стану СТОВ “Мрія” та факторів, що на нього впливають. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
- розкрити сутність оцінки фінансового стану підприємств;
- охарактерізувати основні показники оцінки фінансового стану;
- здійснити аналіз майна, фінансових результатів, прибутку та рентабельності товариства;
- проаналізувати платоспроможність та ліквідність підприємства;
- визначити напрямки покращення фінансового стану.
РОЗДІЛ 1. НАУКОВО – ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Поняття, значення та завдання оцінки майнового та господарського стану підприємства
За умов переходу економіки України до ринкових відносин, суттєвого розширення прав підприємств у галузі фінансово-економічної діяльності значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємств, оцінки їхньої ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності.
Особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану підприємств за виникнення різноманітних форм власності, оскільки жодний власник не повинен нехтувати потенційними можливостями збільшення прибутку (доходу) фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану підприємств. [1, c.34]
Систематичний аналіз фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідності та фінансової стійкості необхідний ще й тому, що дохідність будь-якого підприємства, розмір його прибутку багато в чому залежать від його платоспроможності. Ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.
Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів. Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної та фінансово-господарської діяльності. Тому на нього впливають усі ці види діяльності підприємства. Передусім на фінансовому стані підприємства позитивно позначаються безперебійний випуск і реалізація високоякісної продукції.
Як правило, що вищі показники обсягу виробництва і реалізації продукції, робіт, послуг і нижча їх собівартість, то вища прибутковість підприємства, що позитивно впливає на його фінансовий стан. [9, c.85]
Неритмічність виробничих процесів, погіршання якості продукції, труднощі з її реалізацією призводять до зменшення надходження коштів на рахунки підприємства, в результаті чого погіршується його платоспроможність.
Існує і зворотний зв'язок, оскільки брак коштів може призвести до перебоїв у забезпеченні матеріальними ресурсами, а отже у виробничому процесі.
Фінансова діяльність підприємства має бути спрямована на забезпечення систематичного надходження й ефективного використання фінансових ресурсів, дотримання розрахункової і кредитної дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власних і залучених коштів, фінансової стійкості з метою ефективного функціонування підприємства.
Саме цим зумовлюється необхідність і практична значущість систематичної оцінки фінансового стану підприємства, якій належить суттєва роль у забезпеченні його стабільного фінансового стану.
Отже, фінансовий стан - це одна з найважливіших характеристик діяльності кожного підприємства.
Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.
Фінансовий стан підприємства треба систематично й усебічно оцінювати з використанням різних методів, прийомів та методик аналізу. Це уможливить критичну оцінку фінансових результатів діяльності підприємства як у статиці за певний період, так і в динаміці - за ряд періодів, дасть змогу визначити "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів, їх раціонального розміщення. Неефективність використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; до невиконання плану прибутку, зниження рентабельності підприємства, до загрози економічних санкцій. [14, c.57-58]
Основними завданнями аналізу фінансового стану є:
дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;
дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;
об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;
оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентоспроможності;
аналіз ділової активності підприємства та його становища на ринку цінних паперів;
визначення ефективності використання фінансових ресурсів.
Аналіз фінансового стану підприємства є необхідним етапом для розробки планів і прогнозів фінансового оздоровлення підприємств.
Кредитори та інвестори аналізують фінансовий стан підприємств, щоб мінімізувати свої ризики за позиками та внесками, а також для необхідного диференціювання відсоткових ставок. [6, c.115]
У результаті фінансового аналізу менеджер одержує певну кількість основних, найбільш інформативних параметрів, які дають об'єктивну та точну картину фінансового стану підприємства.
При цьому в ході аналізу менеджер може ставити перед собою різні цілі: аналіз поточного фінансового стану або оцінку фінансової перспективи підприємства. Аналіз фінансового стану - це частина загального аналізу господарської діяльності підприємства, який складається з двох взаємозв'язаних розділів: фінансового та управлінського аналізу.
Розподіл аналізу на фінансовий та управлінський зумовлений розподілом системи бухгалтерського обліку, яка склалася на практиці, на фінансовий та управлінський облік. Обидва види аналізу взаємозв'язані, мають спільну інформаційну базу
Особливостями зовнішнього фінансового аналізу є:
орієнтація аналізу на публічну, зовнішню звітність підприємства;
множинність об'єктів-користувачів;
різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів.
Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу, який здійснюється партнерами підприємства, контролюючими органами на основі даних публічної фінансової звітності, є:
аналіз абсолютних показників прибутку;
аналіз показників рентабельності;
аналіз фінансового стану, фінансової стійкості, стабільності підприємства, його платоспроможності та ліквідності балансу;
аналіз ефективності використання залученого капіталу;
економічна діагностика фінансового стану підприємства.
На відміну від внутрішнього, відповідні складові зовнішнього аналізу більш формалізовані та менш деталізовані. Різниця у змісті зовнішнього і внутрішнього аналізу пов'язана з різницею інформаційного забезпечення і завдань, що їх вирішують обидва ці види аналізу.
Основним змістом внутрішнього (традиційного) аналізу фінансового стану підприємства є:
аналіз майна (капіталу) підприємства;
аналіз фінансової стійкості та стабільності підприємства;
оцінка ділової активності підприємства;
аналіз динаміки прибутку та рентабельності підприємства і факторів, що на них впливають;
аналіз кредитоспроможності підприємства;
оцінка використання майна та вкладеного капіталу;
аналіз власних фінансових ресурсів;
аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства;
аналіз самоокупності підприємства.
Цей аналіз здійснюється аналітиками підприємства і грунтується на широкій інформаційній базі, включаючи й оперативні дані. [12, c.156-158]
Традиційна практика аналізу фінансового стану підприємства опрацювала певні прийоми й методи його здійснення.
Можна назвати шість основних прийомів аналізу:
1) горизонтальний (часовий) аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попереднім періодом;
2) вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат;
3) трендовий аналіз - порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період, тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану);
4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників;
5) порівняльний аналіз - внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками. [7, c.90-92]
6) факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих (розділених у часі) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження. При цьому факторний аналіз може бути як прямим (власне аналіз), коли результативний показник розділяють на окремі складові, так і зворотним (синтез), коли його окремі елементи з'єднують у загальний результативний показник.
Предметом фінансового аналізу підприємства є його фінансові ресурси, їх формування та використання. Для досягнення основної мети аналізу фінансового стану підприємства - об'єктивної його оцінки та виявлення на цій основі потенційних можливостей підвищення ефективності формування й використання фінансових ресурсів - можуть застосовуватися різні методи аналізу.
Методи фінансового аналізу - це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства.
В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема.
Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу.
Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:
експертних оцінок і сценаріїв,
психологічні,
морфологічні,
порівняльні,
побудови системи показників,
побудови системи аналітичних таблиць.
Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика.
До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:
ланцюгових підстановок,
арифметичних різниць,
балансовий,
виокремлення ізольованого впливу факторів,
відсоткових чисел,
диференційний,
логарифмічний,
інтегральний,
простих і складних відсотків,
дисконтування.
У процесі фінансового аналізу широко застосовуються і традиційні методи економічної статистики (середніх та відносних величин, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки), а також математико-статистичні методи (кореляційний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів). [8, c.65-70]
Використання видів, прийомів та методів аналізу для конкретних цілей вивчення фінансового стану підприємства в сукупності становить методологію та методику аналізу. Фінансовий аналіз здійснюється за допомогою різних моделей, які дають змогу структурувати та ідентифікувати взаємозв'язки між основними показниками. Існують три основні типи моделей, які застосовуються в процесі аналізу фінансового стану підприємства: дескриптивні, предикативні та нормативні.
Дескриптивні моделі є основними. До них належать: побудова системи звітних балансів; подання фінансової звітності у різних аналітичних розрізах; вертикальний та горизонтальний аналіз звітності; система аналітичних коефіцієнтів; аналітичні записки до звітності. Дескриптивні моделі засновані на використанні інформації з бухгалтерської звітності.
Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного характеру. Вони використовуються для прогнозування доходів та прибутків підприємства, його майбутнього фінансового стану. Найбільш поширені з них: розрахунки точки критичного обсягу продажу, побудова прогностичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні та регресивні моделі).
Нормативні моделі - це моделі, які уможливлюють порівняння фактичних результатів діяльності підприємства із нормативними (розрахованими на підставі нормативу). Ці моделі використовуються, як правило, у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня суть полягає у встановленні нормативів на кожну статтю витрат стосовно технологічних процесів, видів виробів та у розгляді і з'ясуванні причин відхилень фактичних даних від цих нормативів. [4, c.32]
Фінансовий аналіз значною мірою базується на застосуванні жорстко детермінованих факторних моделей.
Таким чином, у ході аналізу фінансового стану підприємства можуть використовуватися найрізноманітніші прийоми, методи та моделі аналізу, їхня кількість та широта застосування залежать від конкретних цілей аналізу та визначаються його завданнями в кожному конкретному випадку. Підприємство може самостійно обирати метод відповідно до якого буде проводити оцінку.
Підбиваючи підсумок розгляду сутності оцінки фінансового стану підприємства, слід іще раз підкреслити, що необхідність та значення такої оцінки зумовлені потребою систематичного аналізу та вдосконалення роботи за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів, а також пошуком у цій царині резервів зміцнення фінансової стабільності підприємства.
1.2. Методика оцінки фінансового стану підприємства
Процес здійснення господарської діяльності передбачає поєднання організаційних, трудових, фінансових й інших ресурсів. Ефективність їх використання відображають фінансові результати - прибуток або збиток.
Прибуток - це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства та держави.
Прибуток є рушійною силою ринкового механізму господарювання, основним джерелом економічного та соціального розвитку підприємства й держави в цілому. Важливість ролі прибутку зумовлена такими його функціями як: оціночна, стимулююча, формоутворююча та соціальна.
Для аналітичного дослідження використовують різні показники прибутку, які оцінюються підприємством й іншими зацікавленими особами (кредитори, інвестори, держава тощо) згідно їх інтересів.
У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток - це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів. Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об'єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб'єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха тощо. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства. [4, c.55]
Інформаційною базою аналізу фінансових результатів є первинні документи, облікові регістри, дані рахунків бухгалтерського обліку, звітність тощо.
Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово протягом звітного періоду. Для їх визначення у бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат, здійснених для отримання цих доходів від усіх видів діяльності (основної, іншої операційної, фінансової, інвестиційної, надзвичайної). [ 1, с.90-92 ]
Професор Ф.Ф.Бутинець пропонує наступну методику аналізу фінансових результатів. «Приступаючи до аналізу фінансових результатів, необхідно впевнитися у достовірності даних ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", визначити, чи відповідає встановленому порядку розрахунок показників прибутку: від звичайної діяльності, нерозподіленого прибутку (збитку) та всіх вихідних складових для їх формування (зокрема, чистого доходу від продажу товарів, продукції (робіт, послуг), собівартості реалізації продукції (робіт, товарів, послуг), витрат на збут і адміністративних витрат, інших операційних, фінансових, інвестиційних, надзвичайних доходів і витрат. [7, с.65]
Аналіз фінансових результатів проводиться у декілька етапів.
1. Аналіз обсягів, динаміки та структури фінансових результатів. У процесі аналізу оцінюється рівень і динаміка фінансових результатів;
досліджується структура прибутку звітного періоду (вертикальний аналіз), зміна окремих складових і їх вплив на суму прибутку, зміна темпів зростання прибутку в розрізі окремих складових частин (горизонтальний аналіз), якість прибутку.
Перед вивченням структури прибутку (збитку) доцільно проаналізувати структуру доходів і витрат, понесених для отримання цих доходів, адже у ході їх порівняння й визначаються фінансові результати.
2. Оцінка впливу факторів на фінансові результати від різних видів діяльності. Факторний аналіз фінансових результатів від різних видів діяльності проводяться за кожним їх видом з погляду на сутність, доцільність і законність кожної операції, правильність оцінки майна, яке реалізується. При цьому необхідно встановити, чи правильно такі доходи й витрати віднесені до фінансових результатів, чи не було порушень діючих положень при віднесенні певних сум на збитки. При отриманні збитків від інших видів діяльності, пов'язаних з перевищенням витрат над доходами, у кожному конкретному випадку необхідно визначити винних осіб і причини виникнення таких збитків.
Особливу увагу в процесі факторного аналізу фінансових результатів необхідно звернути на найбільш суттєву складову їх формування - прибуток від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - результат основної діяльності.
Отримані результати аналітичних розрахунків складають необхідну інформаційну базу для розробки асортиментної політики підприємства та пошуку резервів зниження собівартості продукції.
3. Аналіз показників рентабельності. У ході аналізу фінансових результатів вивчаються не лише абсолютні, а й відносні показники ефективності діяльності: рентабельність, окупність (покриття). Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати. Показники ефективності характеризують здатність понесених втрат (використаних ресурсів) окупитися, що є основою подальшої діяльності підприємства. [13, c.78-82]
Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться за наступними групами відносних показників: витратні, ресурсні, доходні.
4. Аналіз взаємозв'язку «витрати-обсяг-прибуток». Передбачає системне дослідження взаємозв'язку таких показників як витрати, обсяг реалізації і прибуток. На підставі проведеного аналізу з'являється можливість моделювати співвідношення цих показників з вибором найбільш оптимальної моделі. Зокрема, визначається: обсяг реалізації, який забезпечує відшкодування всіх витрат та отримання бажаного прибутку; величина прибутку при певному обсязі реалізації; вплив змін величини витрат, обсягу та ціни реалізації на прибуток підприємства; оптимальна структура витрат тощо.
Результати аналізу «витрати-обсяг-прибуток» є підставою для обґрунтування вибору управлінських рішень щодо технології виробництва для мінімізації витрат і максимізації прибутку.
5. Аналіз резервів збільшення прибутку та підвищення рентабельності. Особлива увага в ході аналізу фінансових результатів приділяється резервам зростання прибутку і, відповідно, зменшення збитку, тобто кількісно вимірним можливостям його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.
6. Аналіз розподілу та використання прибутку, його впливу на фінансовий стан підприємства. Так як прибуток є джерелом фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів і держави, то він підлягає обов'язковому розподілу. Держава отримує свою частку у вигляді податку на прибуток; підприємство - чистий прибуток у власне розпорядження, який використовується згідно потреб: розподіл між учасниками, поповнення статутного, резервного капіталу тощо». [3, c.124-125]
Як зазначає А.П. Поддєрьогін: фінансова діяльність – це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це така практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.
З його слів, фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань:
фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;
пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;
виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, банками;
мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;
контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.
А фінансова робота підприємства здійснюється за такими основними напрямками:
фінансове прогнозування та планування;
аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності;
оперативна, поточна, фінансово-економічна робота.[ 9, c.34 ]
Міністерство фінансів України є головним центральним фінансовим органом виконавчої влади, який здійснює управління державними фінансами.
Міністерство фінансів у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Міністерство фінансів України.
Нормативно-правове регулювання здійснюється законами, наказами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, інструкціями, листами, положенням Міністерства Фінансів України, Міністерством АПК України, Міністерством статистики України, Головною Державною податкової адміністрацією України, уповноважених здійснювати функції такого регулювання.
Основними нормативними документами, якими керуються підприємства при фінансовій діяльності є:
Закон України “Про банки та банківську діяльність”;
Закон України “Про інвестиційну діяльність”;
Закон України “Про підприємства в Україні”;
П(С)БО № 3 “Звіт про фінансові результати” від 31.03.99р. № 87.
П(С)БО № 15 “Дохід” від 29.11.99р. № 290.
П(С)БО № 16 “Витрати” від 31.12.99р.№ 318
П(С)БО № 17 “Податок на прибуток” від 28.12.2000р.№ 353
Платежі з рахунків підприємств необхідно здійснювати згідно з статтею 381 Цивільного Кодексу України і статтею 24 Закону України “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. № 888 – ХІІ зі змінами та доповненнями. [5, c.143]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, визначає зміст і форму Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Даний звіт надає інформацію про результати господарської діяльності за звітний період, елементи цього звіту тісно пов’язані з елементами балансу.
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" (далі - Положення (стандарт 17) затверджене Міністерством фінансів України від 28 грудня 2000 року № 353, визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності. Це. Положення застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ).
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 р. N 318 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Загальна характеристика підприємства
Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія» знаходиться у Вінницькій області Козятинському районі село Комсомольське провулок Київський, 1. Вид економічної діяльності: рослинництво у поєднанні з тваринництвом. Товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, печатку зі своїм найменуванням, штампи, бланки, а також інші реквізити. Склад учасників Товариства, порядок формування його Статутного фонду, розміри частки кожного учасника, строки та порядок внесення ними вкладів визначаються Установчим договором про створення Товариства.
Головною метою діяльності підприємства є отримання прибутку шляхом виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, реалізації та здійснення інших видів діяльності. Предметом діяльності підприємства є: сільськогосподарське виробництво та реалізація товарної продукції і сировини, переробка сільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаної. Оптова і роздрібна торгівля товарами власного виробництва і придбаними, комерційна та комісійна торгівля через власні і орендовані бази, магазини, кафе, бари, ресторани, виробництво будівельних матеріалів, виконання будівельних та ремонтно – будівельних робіт, виробництво і реалізація товарів широкого вжитку.
Майно Товариства становлять основні фонди та обігові кошти, а також інші цінності, вартість яких відображена на самостійному балансі Товариства. Джерелами формування майна Товариства є: вклади учасників, доходи від реалізації продукції, робіт, послуг, доходи від випуску цінних паперів, інші джерела не заборонені чинним законодавством.
Резервний фонд Товариства створюється у розмірі 25 % від розміру Статутного фонду. Щорічно Товариство відраховує Резервному фонду 5 % від суми чистого прибутку. Грошові кошти Товариства зберігаються на розрахунковому та інших рахунках в банках та використовуються ним самостійно. Частина майна підприємства може бути передана його дочірнім підприємствам, філіям, представництвам.
Для здійснення своєї діяльності товариство використовує землі за договорами оренди.
Товариство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність та подає її у всановленому порядку органам державної статистики. Достовірність та повнота річного балансу і звітності Товариств може бути підтверджена аудитором.
Показники, що характеризують розмір підприємства наведені в табл.2.1.1.
Таблиця 2.1.1.
Основні показники розміру підприємства
Показники
2007р.
2008 р.
2009 р.
Відхилення
(
Площа сільськогосподарських угідь,га
2550
2326
2206
-344
Площа ріллі, га
2550
2326
2206
-344
Середньорічна чисельність працюючих, чол.
160
108
105
-55
Прямі затрати праці по підприємству всього, тис. люд.-год.
13113,6
8851,68
8605,8
-4507,8
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
6852,9
6562
7015
162,1
Середньорічна вартість оборотних засобів, тис. грн.
2844,1
4285
4335
1490,9
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
1020,7
1041
970
-50,7
Валовий прибуток (збиток) по підприємству, тис. грн.
893,9
827
526
-367,9
Матеріальні затрати на виробництво, тис.грн.
1362,7
1395,7
1807,3
444,6
Площа сільськогосподарських угідь, чисельність працівників, прямі затрати праці, чистий дохід, валовий прибуток – ці показники впродовж трьох років знижуються. Середньорічна вартість основних засобів, оборотних засобів, матеріальні затрати – ці показники коливаються впродовж трьох років від збільшення до зменшення і знаходяться в межах норми.
Також для функціонування підприємства потрібно визначити загальногосподарську та галузеві спеціалізації, рівень спеціалізації та її економічну ефективність.
Таблиця 2.1.2.
Структура товарної продукції СТОВ «Мрія»
Види реалізації
2007 р.
2008 р.
2009 р.
В середньому за 3 роки
Місце галузі в ранжированому ряду
Виручка, тис. грн..
в % до всього
Виручка, тис. грн..
в % до всього
Виручка, тис. грн..
в % до всього
Виручка, тис. грн..
в % до всього
1. Продукція росл. в тому числі:
3127,2
2715,7
4032,1
5568,9
х
Зерно
2747,0
72,1
2557,8
71,3
3506,7
82,3
2947,2
73,2
1
Соняшник
-
-
54,2
1,9
414,0
98
243,1
4,5
5
Цукрові буряки
301,1
9,8
73,3
2,3
90,6
2,7
145,6
2,1
7
Овочі відкритого грунту
-
-
0,7
0,03
-
-
0,2
0,01
11
Картопля
0,2
0,01
1,2
0,04
-
-
0,3
0,02
10
Інша прод
рослинництва
78,9
2,4
28,5
1,4
20,8
1,01
44,5
1,2
8
2.Продукція тварин. в тому числі:
958,7
1402,7
1023,3
973,3
х
ВРХ(жива маса)
258,2
8,4
234,8
9,6
282,0
7,3
253,2
5,8
3
Свині(жива маса)
206,3
7,9
876,1
13,5
181,3
6,8
412,6
10,6
2
Молоко незбиране
476,1
10,1
286,8
4,5
261,9
7,1
293,8
5,3
4
Інша прод.
тваринництва
14,1
1,3
5,0
0,2
298,1
7,6
98,7
2,7
6
Інша реал.
по господ.
14,0
1,2
6,2
0,8
-
-
7,1
0,2
9
Всього
4351,6
100
5181,5
100
6568,4
100
5732,2
100
х
Дані таблиці свідчать, що господарство найбільше спрямоване на вирощування зернових культур та відгодівлі свиней ( 73,2% і 10,6% відповідно). Вартість реалізованої продукції протягом трьох років становить: 4351,6; 5181,5; 6568,4, це свідчить про зростання вартості реалізованої сільськогосподарської продукції. Для визначення рівня спеціалізації користуються формулою: Кс =100 / (∑Т(2і-1))
Кс = 100/73,2*(2*1-1) + 10,6*(2,2-1) +5,8*(2*3-1) + 5,3*(2,4-1) + 4,5(2*5-1) + 2,7(2*6-1) + 2,1(2*7-1) + 1,2*(2*8-1) + 0,2*(2*9-1) + 0,02*(2*10-1) + 0,01*(2*11-1) = 100/73,2+31,8+29+37,1+40,5+27+27,3+18+3,4+0,38+0,21 = 100/287,89 = 0,34
На основі коефіцієнта спеціалізації товарного виробництва, який становить 0,34 можна зробити висновок, що господарство із середнім рівнем спеціалізації.
2.2. Фінансова стійкість та платоспроможність
Для СТОВ «Мрія» основним показником фінансової стійкості є рівень доходів. Одним з показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства, є його платоспроможність.
Типи фінансової стійкості підприємства:
- абсолютна фінансова стійкість;
- нормально стійкий фінансовий стан;
- нестійкий фінансовий стан;
- кризовий фінансовий стан. [2, с.279-282]
Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів (банків). Перш ніж видавати кредит, банк повинний упевнитися в кредитоспроможності позичальника. Те ж повинні зробити і підприємства, що хочуть вступити в економічні відносини один з одним. Їм важливо знати про фінансові можливості партнера, якщо виникає питання про надання йому комерційного кредиту чи відстрочки платежу.
Оцінка платоспроможності зовнішніми інвесторами здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних, активів. [9, c.95]
Зовнішніми ознаками платоспроможності підприємства є дотримання ним роз рахунково-платіжної дисципліни і відсутність прострочених платежів за борговими зобов’язаннями банку та іншим кредиторам (постачальникам, бюджету, позабюджетним цільовим фондам держави, з оплати праці тощо). [7, c.41]
Отже, фінансова стійкість і платоспроможність підприємства залежить від багатьох факторів, складу господарських засобів, джерел формування цих засобів, прибутків, надходжень, руху коштів та інших показників, що входять до складу та діяльності підприємства. [5, c.12-15]
Таблиця 2.2.1.
Забезпеченість господарства основними фондами та ефективність
їх використання в СТОВ «Мрія»
Показники
2007р.
2008р.
2009р.
Відхилення(+/-) даних господарства до району
Фондозабезпеченість, тис. грн. на 1 га
2,6
2,8
3,2
0,6
Фондоозброєність, тис. грн. на 1 чол.
42,8
60,8
66,8
24
Фондовіддача, грн.:
- по доходу (виручці) від реалізації
0,6
0,8
0,9
0,3
- по прибутку
0,15
0,16
0,14
-0,01
Фондомісткість, грн.
- по доходу (виручці) від реалізації
1,6
1,3
1,07
-0,53
- по прибутку
6,7
6,3
7,2
0,5
Норма прибутку, %
15
16
14
-1
Показник фондозабезпеченості розраховується як відношення вартості основних виробничих фондів до площі с.г. угідь. В данному підприємстві цей показник на протязі всіх трьох років зростає: 2,6; 2,8; 3,2. Показник фондоозброєності розраховується як відношення вартості основних виробничих фондів до кількості працюючих осіб. Як видно з таблиці цей показник має чітку лінію до зростання: 42,8; 60,8; 66,8. Ще одним показником, що характеризує забезпеченість господарства основними фондами та ефективністю їх використання є показники фондовіддачі і фондомісткості. Вони обидва мають розгалуження по доходу (виручці) від реалізації та по прибутку. Перший розраховується як відношення прибутку чи виручки до вартості основних виробничих фондів і має теж тенденцію до зростання: 0,6; 0,8; 0,9 і 0,15; 0,16; 0,14. Другий показник розраховується як відношення вартості основних виробничих фондів до виручки або прибутку. По виручці показник знижується, а по прибутку зростає. Норма прибутку у 2007р, 2008р., 2009р. Становить відповідно 14%, 16% і 15%, тобто знаходиться в межах стабільності.
Таблиця 2.2.2.
Показники фінансової стійкості СТОВ «Мрія»
Показники
Роки
Звітний рік до базисного(+/-)
01.04.2013 15:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора