Білет №10
ПолітологіяБілет №10
1)ні,
2)так,
3)ні,
4)нi
5)1,2,3,6
6)5
7)3,5
8)3
9)1,3,5,6
10)3
11)2
12)2,3,4,5
А) сутність особливості та види політичної діяльності.
політична діяльність – специфічна форма активного ставлення громадян до свого сусп. середовища, що має на меті його перетворення, цілеспрямоване регулювання за допомогою фактора влади. Особливості політичної діяльності: взаємозв’язок(специфічний зв'язок діяльності і бездіяльності, активність і пасивність дій), поєднання політичної діяльності раціональних та ірраціональних мотивів, поєднання цілеспрямованої та неусвідомленої діяльності, парадоксальність наслідків політики.
Види політичної діяльності:
1. за рівнями: елітарна, рівень масової участі. 2. за кількістю суб’єктів та ступенем взаємозв’язку між ними: індивідуальна політична діяльність, колективна(стихійна), групова, загальнонаціональна 3. за змістом і об’єктом: діяльність спрямована на здобуття, отримання, реалізацію пол. влади, діяльність спрямована на створення політичних інститутів та політ. правових норм, діяльність спрямована на вироблення політичних курсів 4 за спрямованістю у майбутнє і минуле: інноваційна(реформістська, революційна), стабілізуюча(спрямована на збереження стабільності в суспільстві), консервативна(недопущення б-я дій), реставраційна(відновлення вже колись існуючих пол. інститутів, цінностей, ідеологій).
Б) Інститут політичного лідерства: природа, типологія, механізми.
Сутність політичного лідерства. Термін "ліоер" (від англ. leader) означає "керівник", "провідник". Політичне лідерство є різнови дом соціального лідерства і воно пов'язане з управлінням державними та суспільними процесами. У сучасній політичній науці с різноманітні визна чення цього поняття, зокрема:
• політичне лідерство - це влада, яка здійснюється одним чи кількома індивідами з метою пробудження членів нації до дій;
• це відносини між людьми у процесі спільної діяльності, за якої одна сторона забезпечує домінування своєї волі над іншими;
• це постійний легітимний вплив владних осіб на суспільство, організа цію чи групу.
Ознаки політичного лідерства:
• лідерство передбачає постійний вплив на оточуючих;
• політичний вплив повинен бути всезагальним і розповсюджуватися на усіх членів керованої спільноти;
• лідерство закріплюється у певних нормах, правилах, привілеях, повноваженнях.
У системі політичного лідерства виділяються три головні компоненти:
1) соціальні умови і чинники, які впливають на політичного лідера;
2) індивідуальні соціально-психологічні особливості лідера;
3) ресурси чи засоби, якими володіє лідер для здійснення політичної діяльності.
Теорії політичного лідерства. Проблема лідерства перебуває у центрі уваги дослідників упродовж багатьох століть. Ф. Ніцше вба чав у лідерстві вияви "творчого інстинкту", Г. Тард - наслідування по слідовників, 3. Фрейд - наслідки ущімленого лібідо. До найважливіших теорій політичного лідерства належать теорія рис, ситуаційна теорія, психологічна теорія, марксистська теорія лідерства.
Теорія рис (Е. Богардус, Ф. Гальтон} пояси юс природу політичного лідерства видатними індивідуальними рисами людини, які рано чи пізно приводять її до влади. Серед цих специфічних рис - розвинений інтелект, сила волі, цілеспрямованість, організаторські здібності; ком петентність та ін. Перелік та ієрархія соціальних якостей лідера зміню ються.
Ситуаційна теорія (Р. Согділл, Т. Хілпюп та ін.) обґрунтовує ідею за лежності поведінки лідера від соціальних умов. Лідерство конкретної осо би є функцією ситуації. Особа, що с лідером в одній ситуації, зовсім нео бов'язково буде ним в іншій. Саме конкретні обставини зумовлюють не обхідність у політичному лідерстві, визначають його функції та поведінку. Проте, ситуаційна теорія не враховує, що не тільки ситуація породжує лідера, а й сильна особистість спричиняє виникнення нової політичної ситуації.
Класифікація політичного лідерства. У політичній літе ратурі зустрічаються різноманітні класифікації лідерства. М. Вебер у залежності від способів легітимізації влади виділяє гри типи лідерів -традиційний, раціонально-легальний і харизматичний. В основі тради ційного лідерства є віра підлеглих у те, що влада є законною, оскільки була завжди. Влада правителя пов'язана з традиційними нормами, на які він посилається. Правитель, який зневажає традиції, може втратити свою владу. Харизматичне лідерство засновується на вірі підданих у винятковий талант, дар, здібності лідера, який, на думку народу, по кликаний виконувати певну, наперед визначену місію. Раціонально легальне лідерство здійснюється через демократичні процедури шляхом надання лідеру повноважень, які обмежуються законодавством і конт ролюються виборцями.