Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Одноповерховий житловий будинок
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Записка до курсового проекту
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Записка
До курсового проекту
На тему:
Одноповерховий житловий будинок
Зміст:
Вибір конструктивної схеми будинку;
Фундаменти;
Конструкція стіни;
Перекриття;
Покрівля;
Теплотехнічний розрахунок стіни
Вибір конструктивної схеми будинку.
Остов будинку визначає конструктивну схему будинку. Залежно від характеру опирання горизонтальних несучих елементів (перекриттів) на вертикальні несучі елементи (стіни, окремі опори і балки між ними) розглядають такі конструктивні схеми цивільних будинків:
з несучими поздовжніми стінами;
з поперечними несучими стінами;
з поздовжніми і поперечними несучими стінами;
з неповним каркасом (поздовжним поперечним напрямком прогонів);
з повним каркасом.
У нашому випадку маємо будинок з поперечними несучими стінами.
Фундаменти.
Фундаменти, їх класифікація і вимоги до них.
Фундаментом називається частина будинку, яка безпосередньо передає навантаження від вищестоящих конструкцій будинку на основу. Фундамент влаштовують під усіма вертикальними несучими конструкціяи.
Надземна частина фундаменту називається цоколем. Він призначений для захисту нижньої частини будинку від вологи, а також від механічних пошкоджень
Вартість фундаменту залежить від типу та матеріалу і становить 10-20% від загальних витрат на спорудження будинку.
Зводячи будинок слід враховувати глибину промерзання грунту. В Україні вона знаходиться в межах 50-100см.
Періодичне промерзання і розмерзання переважно в глинистих грунтах призводить до прсідання фундаментів та просідання стін. Тому глибина промерзання фундаментів повинна бути нижчою від рівня промерзання на 10-20см. Для нашої роботи приймаємо глибину промерзання рівною 1,1м.
Як глибину закладання фундаменту приймають віддаль від планувальної відмітки землі до підошви фундаменту.
Фундаменти повинні відповідати основним вимогам: міцності, стійкості на перевертання, ковзання в площині підошви, довговічні, не піддаватися впливу грунтових і агресивних вод, а також бути економічними.
За конструктивною схемою фундаменти бувають стрічковими (рис. 2.3, рис, В. 1 додатка),за характером роботи під навантаженням – жорсткі і гнучкі. Жорсткі фундаменти ( бутові, бутобетонні, цегляні тощо) працюють переважно на стиск, а гнучкі на згин (залізобетонні).
Стрічкові фундаменти влаштовують пі зовнішні і внутрішні стіни будинку або під ряд окремих опор. Ширина стрічкових фундаметів залежить від будівельного матеріалу і повинна бути не менша від ширини стін.
В сучасному будівництві бутові фундаменти (рис. 2.3, а) застосовують в тих районах, де бутовий камінь є місцевим будівельним матеріалом, і їх зведення є економічно доцільним. Кладка фундамента виконується вручну з невеликих каменів шаром 25-30см з перев’язкою вертикальних швів. Пустоти між камінням ретельно заливають рідким цементним розчином. Ширина бутових фундаментів повинна бути не менша, ніж 500-600мм.
Конструкція стін
Вертикальні конструктивні елементи будинку, що відокремлюють приміщення від зовнішнього середовища, назив стінами.
Стіни класифікують за такими ознаками:
За місцем розташування (зовнішні і внутрішні);
За статичною роботою (несучі, самонесучі, навісні);
За конструкцією ( дрібноелементні – із цегли, кераміного каменю, стін полегшеної кладки, щлакобетону, стін з саману, глинобитні стіни, стіни з комишу, стіни з тирсобетону…).
Стіни будинку повинні бути міцними, стійкими, довговічними, задовольнчти вимоги тепло-звукоізоляції, пожежної безпеки, індусріальності, економічності і естетичності.
Конструкція стіни показана у теплотехнічному розрахунку.
Перекриття.
Перекриття – це горизонтальні конструкції, які розділяють будинок на окремі поверхи, несуть навантаження і забезпечують тепло- та звукоізоляцію. Перекриття повинні відповідати вимогам міцності, жорсткості, вогнестійкості, довговічності.
За своїм розташуванням в будинку перекриття поділяють на міжповерхові, горищні та надпідвальні. До складу міжповерхового перекриття належать: несуча конструкція, підлога з основою, що має необхідну звукоізоляцію, та стеля. До горищного та надпідвального перекриття належать: несуча конструкція, пароізоляція, утеплювач, цементна або глиняна стяжка та стеля.
За конструктивним рішенням перекриття можуть бути балкові та безбалкові. За матеріалом несучої конструкції розрізняють перекриття: монолітні, монолітно-збірні, за дерев’яними та сталевими балками з різними видами вкладок.
У курсовому проекті ми застосовуєм перекриття по металевих балках, тому будемо описувати лише його конструкцію.
З такими перекриттями дуже часто можна зустрітися під час ремонту та реконструкції існуючих будинків. Такі перекриття можуть заповнятися дерев’яними вкладками, збірними залізобетонними вкладками, монолітною залізобетонною плитою (рис. 3.10).
Металева покрівля
Металеву покрівлю (рис. 7.15) виконують з оцинкованих чи чорних листів сталі завширшки 510-710мм, завдовжки 710-3000мм, завтовшки 0,25-2мм.Листи з’єднуються між собою за допомогою фальців, які бувають стоячими та лежачими. Стоячі фальці розташовують вздовж скату, лежачі – поперек скату.
Листи покрівельної сталі вкладають на обрешїтку з брусків 50x50 мм | кроком 250 мм. Покрівлю кріплять до обрешітки так званими клямерами - це вузька смуга сталі, один кінець якої прибивається до обрешітки, а другий запускається у стоячий фальц. Для улаштування звису до обрешітки через 700 мм прибивається Т-подібний костиль із полосової сталі. Він мас винос на 100 мм від обрешітки, під який відгинають покрівельну сталь.
Рис. 7.15. Загальний вигляд улаштування металевої покрівлі
Теплотехнічний розрахунок стіни
Опір теплопередачі термічно однорідної непрозорої огороджувальної конструкції розраховується за формулою:
. (И.1)
де αв, αз – коефіцієнти тепловіддачі внутрішньої і зовнішньої поверхонь огороджувальної конструкції, Вт/(м2 .К), які приймаються згідно з додатком Е;
αв=8.7 Вт/(м2 .К)
αв=23 Вт/(м2 .К)
Ri – термічний опір i-го шару конструкції, м2 .К/Вт;
R0=2.5 м2 .К/Вт
λiр – теплопровідність матеріалу i-го шару конструкції в розрахункових умовах експлуатації (згідно з додатком Л), Вт/(м · К);
м=7.5см
Приймаємо товщину утеплювача рівною 8см.
Конструкція стіни:
09.04.2013 20:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора