МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
С.Й.Чучмарьова
СТАНДАРТИЗАЦІЯ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ТОВАРІВ ІПОСЛУГ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
для студентів спеціальності 7.050.108 "Маркетинг"
Затверджено
на засіданні кафедри
маркетингу і логістики
Протокол № від
Львів – 2013
Чучмарьова С.Й. Стандартизація і сертифікація товарів та послуг: конспект лекцій для студентів інституту економіки і менеджменту спеціальності 7.05.01.08, 8.05.01.08. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2010. –107с.
Викладено основні положення стандартизації і сертифікації в сучасних економічних умовах. Розглянуті сутність та призначення стандартизації і сертифікації, якості і конкурентоспроможності товарів та послуг. Акцентується увага на ролі стандартизації і якості у прискоренні науково-технічного прогресу. Особлива увага приділяється стандартам ISO 9000.
Відповідальний за випуск Крикавський Є.В., д-р. екон. наук, проф.
Рецензенти Косар Н.С., канд., екон. наук, доц.
Мних О.Б., д-р. екон. наук, проф.
РОЗДІЛ 1. СУТЬ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ТА ЇЇ РОЛЬ У РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ.
1.1 Основні цілі, принципи і об'єкти стандартизації
Стандартизація — це діяльність, направлена на розробку і встановлення вимог, норм, правив, характеристик як обов'язкових для виконання, так і таких, що рекомендуються, що забезпечує право споживача на придбання товарів належної якості за прийнятну ціну, а також право на безпеку і комфортність праці. Мета стандартизації — досягнення оптимального ступеня впорядкування в тій або іншій області за допомогою широкого і багатократного використання встановлених положень, вимог, норм для вирішення реально існуючих, планованих або потенційних завдань. Основними результатами діяльності по стандартизації повинні бути підвищення ступеня відповідності продукту (послуги), процесів їх функціональному призначенню, усунення технічних бар'єрів в міжнародному товарообміні, сприяння науково-технічному прогресу і співпраці в різних областях.
Мети стандартизації можна підрозділити на загальних і вужчих, таких, що стосуються забезпечення відповідності. Загальні цілі витікають перш за все із змісту поняття. Конкретизація загальних цілей для російської стандартизації пов'язана з виконанням тих вимог стандартів, які є обов'язковими. До них відносяться розробка норм, вимог, правив, що забезпечують: безпека продукції, робіт, послуг для життя і здоров'я людей, навколишнього середовища і майна; сумісність і взаємозамінюваність виробів; якість продукції, робіт і послуг відповідно до рівня розвитку науково-технічного прогресу; єдність вимірювань; економія всіх видів ресурсів; безпека господарських об'єктів, пов'язана з можливістю виникнення різних катастроф (природного і техногенного характеру) і надзвичайних ситуацій; обороноздатність і мобілізаційна готовність країни. Це визначено Законом РФ "Про стандартизацію", прийнятим в 1993 р.
Конкретні цілі стандартизації відносяться до певної області діяльності, галузі виробництва товарів і послуг, того або іншого виду продукції, підприємству і тому подібне
Стандартизація пов'язана з такими поняттями, як об'єкт стандартизації і область стандартизації.
Об'єктом (предметом) стандартизації зазвичай називають продукцію, процес або послугу, для яких розробляють ті або інші вимоги, характеристики, параметри, правила і тому подібне Стандартизація може стосуватися або об'єкту в цілому, або його окремих складових (характеристик). Областю стандартизації називають сукупність взаємозв'язаних об'єктів стандартизації. Наприклад, машинобудування є областю стандартизації, а об'єктами стандартизації в машинобудуванні можуть бути технологічні процеси, типи двигунів, безпека і екологічність машин і так далі
Стандартизація здійснюється на різних рівнях. Рівень стандартизації розрізняється залежно від того, учасники якого географічного, економічного, політичного регіону миру приймають стандарт. Так, якщо участь в стандартизації відкрито для відповідних органів будь-якої країни, то це міжнародна стандартизація.
Регіональна стандартизація — діяльність, відкрита тільки для відповідних органів держав одного географічного, політичного або економічного регіону миру. Регіональна і міжнародна стандартизація здійснюється фахівцями країн, представлених у відповідних регіональних і міжнародних організаціях, завдання яких будуть розглянуті нижче.
Національна стандартизація — стандартизація в одній конкретній державі. При цьому національна стандартизація також може здійснюватися на різних рівнях: на державному, галузевому рівні, в тому або іншому секторі економіки (наприклад, на рівні міністерств), на рівні асоціацій, виробничих фірм, підприємств (фабрик, заводів) і установ.
Стандартизацію, яка проводиться в адміністративно-територіальній одиниці (провінції, краю і тому подібне), прийнято називати адміністративно-територіальною стандартизацією.
Результати стандартизації знаходять відображення у спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти і технічні умови – документи, що містять обов’язкові для продуцентів норми якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, випробувань, маркування, упаковки, транспортування і зберігання продукції). Застосовувана на підприємствах нормативно-технічна документація охоплює певні категорії стандартів, які відрізняються ступенем жорстокості вимог до виробів і сукупністю об’єктів стандартизації (рис.1).
Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містяться у міжнародних стандартах, які розроблюються Міжнародною організацією стандартизації – ІСО і використовуються для сертифікації виробів, що експортуються у інші країни і реалізуються на світовому ринку. Нині існують міжнародні стандарти ІСО серії 9000.
Державні стандарти України установлюються на:
вироби загально машинобудівного застосування (підшипники, інструменти, деталі кріплення тощо);
продукцію міжгалузевого призначення;
продукцію для населення і народного господарства;
організаційно-методичні та загально-технічні об’єкти (науково-технічна термінологія, класифікація та кодування техніко-економічної та соціальної інформації, організація робіт по стандартизації і метрології, довідкові дані щодо властивостей матеріалів і речовин);
елементи народногосподарських об’єктів державного значення (транспорт, зв’язок, енергосистема, оборона, оточуюче природне середовище, банківсько-фінансова система тощо);
методи випробувань.
Вони містять обов’язкові вимоги, котрі забезпечують безпеку продукції для життя, здоров’я та майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону.
Рис.1.1 Сукупність нормативно-технічної документації для проектування і виготовлення продукції.
Галузеві стандарти розробляють на ту продукцію, на яку відсутні державні стандарти України, або у випадку необхідності установлення вимог, що доповнюють чи перевищують останні в державних стандартах, а стандарти науково-технічних та інженерних товариств – на випадок потреби розповсюдження результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Остання категорія нормативних документів може використовуватись на засадах добровільної згоди відповідних суб’єктів діяльності. Технічні вимоги містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції. Вони регламентують норми і вимоги щодо якості тих видів продукції, для яких державні або галузеві стандарти не розробляються та які виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також нових видів виробів на період їх освоєння виробництвом.
Стандарти підприємств виокремлюють у самостійну категорію умовно (без правової основи). Вони розробляються підприємствами за власною ініціативою з метою конкретизації вимог до продукції і самого виробництва, що містяться звичайно у інших видах нормативно-технічної документації. Об’єктами стандартизації на підприємствах можуть бути окремі деталі, вузли, складальні одиниці, оснащення і інструмент власного виготовлення, певні норми у галузі проектування і продукування виробів, організації та управління виробництвом тощо. Такі стандарти використовуються для створення внутрішньої системи управління якістю праці і продукції.
Стандарти і технічні умови – це документи динамічного характеру. Вони повинні періодично переглядатись і уточнюватись з урахуванням інноваційних процесів і нових вимог споживачів до вироблювальної або проектованої продукції. Сучасні напрямки удосконалення стандартизації зводяться до розробки державних і міжнародних стандартів не на кожний конкретний виріб, а групи однорідної продукції, а також включення до них обмеженої кількості показників, що характеризують найбільш суттєві якісні характеристики. Це дасть можливість істотно зменшити кількість одночасно функціонуючих стандартів, спростити їх зміст і здешевити весь процес стандартизації.
Стандартизація - діяльність з метою досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих чи можливих завдань.
1.2 Види стандартів. Категорія нормативних документів стандартизації.
Є такі види стандартизації:
міжнародна стандартизація - стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів всіх країн.
регіональна стандартизація - стандартизація участь в якій є відкритою для відповідних органів країн лише одного географічного або економічного регіону.
національна стандартизація - стандартизація, яка проводиться на рівні однієї конкретної держави.
Державка система стандартизації - це система, яка визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно - технічні правила виконання всіх видів робіт із стандартизації.
Галузь стандартизації - сукупність взаємопов'язаних об'єктів стандартизації.
Об'єкт стандартизації - предмет (продукція, процес, послуга), який підлягає стандартизації.
Нормативний документ - документ, що установлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів.
Стандарт - нормативний документ, розроблений, як правило на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін затверджений визнаним органом, в якому встановлені для загального та багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня упорядкування в певній галузі.
Міжнародний стандарт - стандарт, прийнятий міжнародною організацією з стандартизації.
Регіональний стандарт - стандарт, прийнятий регіональною міжнародною організацією з стандартизації.
Міждержавний стандарт (ГОСТ) - стандарт, прийнятий країнами, що приєдналися до Угоди про проведення погодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації і застосовуваний ними безпосередньо.
Національний. стандарт - стандарт, прийнятий національним органом з стандартизації однієї держави.
Державний стандарт України - для іншої сторони (будь-якої держави світу) є національний стандарт, який затверджений Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), або в галузі будівництва Міністерством будівництва і архітектури України ( Мінбудархітектури ).
Комплекс (система) стандартів - сукупність взаємопов'язаних стандартів, що належать до певної галузі стандартизації і встановлюють взаємопогоджені вимоги до об'єктів стандартизації на підставі загальної мети.
До вимог об'єктів стандартизації відноситься:
безпека - відсутність недопустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди.
сумісність – придатність продукції, процесів, послуг до спільного використання, що не викликає небажаних взаємодій, за заданих умов для виконання встановлених вимог.
взаємозамінність - придатність одного виробу, процесу, послуги для використання замість іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих самих вимог.
уніфікація - вибір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг, значень їх параметрів та розмірів.
охорона навколишнього середовища - комплекс міжнародних, регіональних заходів (адміністративних, господарських, політичних та громадських) щодо підтримування параметрів функціонування природних систем (фізичних, хімічних і біологічних) в межах, що забезпечують здоров'я та добробут людини.
Основною метою стандартизації є:
- реалізація єдиної технічної політики у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;
- захист інтересів споживача і держави з питань безпечності продукції (процесів, робіт, послуг) для життя, здоров'я та майна громадян, охорони навколишнього природного середовища;
забезпечення якості продукції виходячи з досягнень науки і техніки, потреб населення і народного господарства;
забезпечення уніфікації, сумісності та взаємозамінності продукції, її надійності;
раціональне використання всіх видів ресурсів, підвищення техніко - економічних показників виробництва;
- безпека народногосподарських об'єктів і запобігання аварій та техногенних катастроф з урахуванням ступеня ризику виникнення природних катаклізм тощо;
створення нормативної бази функціонування систем стандартизації та сертифікації продукції, проведення державної політики в сфері ресурсозаощадження (в тому числі застосування мало - і безвідходних технологій), розроблення та виконання державних і міждержавних соціально-економічних і науково-технічних програм;
усунення технічних та термінологічних перешкод для створення конкурентоспроможності продукції та її виходу на світовий ринок;
впровадження і використання сучасних виробничих та інформаційних технологій;
сприяння забезпеченню обороноздатності та мобілізаційної готовності країни.
Основними принципами стандартизації є:
врахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог економічної діяльності й ефективності технологічних процесів для виробника, вигоди та безпеки для споживача і держави в цілому;
гармонізація нормативних документів з стандартизації з міжнародними, регіональними і, в разі необхідності, з національними стандартами інших країн;
забезпечення відповідності вимог нормативних документів актам законодавства;
участь у розробленні нормативних документів усіх зацікавлених сторін (розробник, виробник, споживач, орган державної виконавчої влади тощо);
взаємозв'язок та узгодженість нормативних документів усіх рівнів;
придатність нормативних документів для сертифікації продукції;
відкритість інформації про чинні стандарти і програми робіт з стандартизації, виходячи з вимог чинного законодавства;
відповідність комплексів (систем) стандартів складу та взаємозв'язками об'єктів стандартизації для певної галузі, раціональність, однозначність, несуперечливість та обґрунтованість вимог стандартів, можливість їх перевірки;
застосування інформаційних систем і технологій у галузі стандартизації.
Об'єктами державної стандартизації є:
а) об'єкти організаційно-методичні та загальнотехнічні, в тому числі:
організація проведення робіт з стандартизації;
термінологічні системи різних галузей знань та діяльності;
класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації;
системи та методи забезпечення якості та контролю якості
(вимірювання, аналізу), методи випробувань;
метрологічне забезпечення (метрологічні норми, правила, вимоги, організація робіт);
вимоги техніки безпеки, гігієни праці, ергономіки, технічної естетики;
системи технічної та іншої документації загального використання, єдина технічна мова;
системи величин та одиниць;
типорозмірні ряди і типові конструкції виробів загальномашинобудівного застосування (підшипники, кріплення, інструменти, деталі тощо);
інформаційні технології, включаючи програмні та технічні засоби інформаційних систем загального призначення;
достовірні довідкові дані про властивості речовин та матеріалів;
б) продукція міжгалузевого призначення та широкого вжитку;
в) складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення, в тому числі банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, вимоги до використовуваних природних ресурсів, оборона тощо;
г) об'єкти державних соціально-економічних та державних науково-технічних програм.
Категорії нормативних документів з стандартизації та види стандартів
Категорії нормативних документів з стандартизації.
Нормативні документи з стандартизації розподіляють за такими категоріями:
державні стандарти України - ДСТУ;
галузеві стандарти України - ГСТУ;
стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок України –СТТУ;
технічні умови України - ТУУ;
стандарти підприємств - СТП.
До державних стандартів прирівнюються державні будівельні норми та правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації.
Республіканські стандарти колишньої УРСР застосовують як державні стандарти України до часу їх заміни або скасування.
Порядок, правила та методи вирішення завдань щодо організації та координації робіт з стандартизації, а також реалізації окремих вимог державних стандартів установлюють нормативними документами Держстандарту України, методичними вказівками та рекомендаціями його Інститутів.
Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.
До обов'язкових належать:
вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища і вимоги до методів випробувань цих показників;
вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповіднінорми і правила;
метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечуютьдостовірність і єдність вимірювань;
положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення,виготовлення, експлуатації (застосування) продукції.
Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами та громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.
Рекомендовані вимоги державних стандартів є обов'язковими для виконання, якщо:
це передбачено чинними актами законодавства;
ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;
виробником (постачальником) продукції документально заявлено про відповідність продукції цим стандартам.
Державні стандарти затверджує Держстандарт України, а державні стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів -Мінбудархітектури України.
Державні стандарти публікуються українською мовою з автентичним російськомовним текстом.
Галузеві стандарти розробляють на продукцію, послуги в разі відсутності державних стандартів України чи в разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.
Обов'язкові вимоги галузевих стандартів не повинні суперечити вимогам державних стандартів. Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, установами і організаціями сфери управління органу, який їх затвердив.
Підприємства, установи, організації, які не належать до сфери управління органу, який затвердив галузеві стандарти, але користуються ними під час виробництва та поставок продукції, повинні додержуватись обов'язкових вимог галузевих стандартів.
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) розробляють у разі необхідності розповсюдження та впровадження систематизованих та узагальнених результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних у певних галузях знань чи сферах професійних інтересів.
Вимоги цих стандартів не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних та галузевих стандартів.
Технічні умови - нормативний документ, який розробляють для встановлення вимог, що регулюють стосунки між постачальником і споживачем продукції, для якої відсутні державні чи галузеві стандарти (або в разі необхідності конкретизації вимог зазначених документів).
Державні стандарти України, галузеві стандарти та стандарти товариств (спілок) , а також зміни до них, підлягають державній реєстрації у Держстандарті України.
Технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах Держстандарту України.
Стандарти, технічні умови, зміни до них, що не пройшли державної реєстрації, не вважаються чинними.
Стандарти підприємства розробляють на продукцію (процеси, послуги) , яку виробляють і застосовують лише на конкретному підприємстві.
Стандарти підприємства не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних та галузевих стандартів.
Види стандартів:
Відповідно до специфіки об'єкта стандартизації, складу та змісту вимог, встановлених до нього, для різних категорій нормативних документів з стандартизації розробляють стандарти таких видів:
основоположні;
на продукцію, послуги;
на процеси;
методів контролю (випробувань, вимірювань, аналізу).
Основоположні стандарти встановлюють організаційно-методичні положення, а також терміни та визначення, загально-технічні вимоги, норми та правила, що забезпечують впорядкованість різних видів технічної та виробничої діяльності під час розроблення, виготовлення, транспортування та утилізації продукції, охорону навколишнього природного середовища.
Стандарти на продукцію, послугу встановлюють вимоги до груп однорідної або конкретної продукції, послуги, які забезпечують її відповідність своєму призначенню.
Стандарти на процеси встановлюють основні вимоги до послідовності та методів (засобів, режимів, норм) виконання різних робіт у процесах, що використовуються у різних видах діяльності та які забезпечують відповідність процесу його призначення.
Стандарти на методи контролю (випробувань, вимірювань, аналізу) встановлюють послідовність робіт, способи і технічні засоби їх виконання для різних видів та об'єктів контролю продукції, процесів, послуг.
Загальні вимоги до побудови, викладення та оформлення державних стандартів - за ДСТУ 1.5, а технічних умов - за ДСТУ 1.3.
Правила побудови, викладення і оформлення стандартів, що затверджуються Мінбудархітектури України, повинні відповідати вимогам стандартів Державної системи стандартизації.
1.3 Організація робіт з стандартизації
Організаційна структура робіт з стандартизації
Держстандарт України організує і координує роботи із стандартизації та функціонування державної системи стандартизації, встановлює в державних стандартах цієї системи загальні організаційно - технічні правила проведення робіт із стандартизації, здійснює міжгалузеву координацію цих робіт, включаючи планування, розроблення, видання, розповсюдження та застосування державних стандартів, визначає порядок державної нормативних документів і бере участь у проведенні заходів з міжнародної, регіональної стандартизації відповідно до міжнародних договорів України, організовує навчання та професійну підготовку спеціалістів у сфері стандартизації.
Роботи із стандартизації в галузі будівництва організовує Мінбудархітектури України.
Міністерства (відомства), державні комітети, органи державної виконавчої влади беруть участь у роботах із стандартизації та організують цю діяльність в межах своєї компетенції.
Для організації, планування і координації робіт із стандартизації в галузях народного господарства та інших сферах діяльності в міністерствах (відомствах) України створюють підрозділи (служби) стандартизації та головні (базові) організації із стандартизації.
Для стандартизації та забезпечення розроблення, експертизи, погодження та підготовки до затвердження державних стандартів та інших нормативних документів із стандартизації, а також для проведення робіт з міжнародної (регіональної) стандартизації за рішенням Держстандарту України або Мінбудархітектури України ( у відповідній галузі) створюють технічні комітети України (ТК) із стандартизації.
ТК здійснює свою діяльність відповідно до положення, що затверджує Держстандарту України.
До роботи в ТК залучаються на добровільних засадах уповноваженні представники зацікавлених підприємств, установ і організацій замовників (споживачів), розробників, виробників продукції, органів і організацій із стандартизації, метрології і сертифікації, товариств (спілок) споживачів, науково-технічних та інженерних товариств, інших громадських організацій, провідні вчені і фахівці.
ТК набуває прав юридичної особи з моменту його реєстрації органами, що здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.
державні стандарти України за дорученням Держстандарту України можуть розробляти також підприємства, установи і організації, які мають у відповідній галузі стандартизації необхідний науково-технічний потенціал.
Підрозділи (служби) стандартизації (науково-дослідні центри, конструкторсько-технологічні або науково-дослідні відділи і наукові лабораторії, бюро, групи), що функціонують на підприємствах, виконують науково-дослідні, дослідно-конструкторські та інші роботи із стандартизації, здійснюють організаційно-методичне та науково-технічне керівництво роботами із стандартизації на підприємствах включаючи підготовку до впровадження стандартів (нормативних документів), залучають до цих робіт інші підрозділи та координують їхню діяльність щодо розроблення та застосування стандартів.
Підрозділи стандартизації здійснюють свої функції відповідно до положення про служба стандартизації на підприємстві.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження, розповсюдження, перевірки, перегляду, зміни та скасування стандартів.
Роботи з державної стандартизації здійснюють відповідно до річного плану, який формують на основі довгострокових програй і проектів планів роботи із стандартизації технічних комітетів, міністерств (відомств).
Організації та підприємства, які здійснюють розроблення та реалізацію державних соціально-економічних програм і проектів, обов'язково повинні передбачати розроблення в межах цих програм і проектів їх нормативного забезпечення, включаючи необхідні стандарти. Розроблення стандартів доцільно передбачити під час створення або модернізації продукції як складову частину цієї роботи.
Замовниками на виконання робіт з стандартизації на які виділяються кошти державного бюджету, є Держстандарт України, а також Мінбудархітектури України ( в галузі будівництва). До першочергових належать науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з стандартизації, розроблення міжнародних і державних стандартів, які встановлюють основоположні та загально технічні вимоги, а також обов'язкові вимоги, що забезпечують безпечність продукції для життя і здоров'я громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, проведення робіт щодо прямого використання міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн як державних стандартів України, а також відповідна науково-методична і координаційна робота.
Координацію робіт, облік і контроль виконання завдань плану державної стандартизації здійснюють Держстандарт України та Мінбудархітектури України ( у відповідній галузі).
Державні стандарти розробляють, узгоджують, затверджують, переглядають, змінюють і скасовують - за ДСТУ 1.2.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження, обліку, застосування галузевих стандартів встановлює орган, до сфери управління якого входять підприємства, установи і організації, на які поширюється дія стандарту.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження, застосування стандартів науково-технічних та інженерних товариств встановлюють їхні статутні органи.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження та реєстрації технічних умов – за ДСТУ 1.3.
Порядок розроблення, узгодження, затвердження і застосування стандартів підприємств – за ДСТУ 1.4.
Порядок розроблення і застосування державних класифікаторів встановлює Держстандарт України, а державних будівельних норм і правил -Мінбудархітектури України.
Майнова частина авторських прав на державні стандарти України належать державі незалежно від джерела фінансування їх розроблення.
Майнова частина авторських прав на стандарти товариств (спілок), стандарти підприємств, ТУ належить органам, що їх затвердили.
Відповідальність за відповідність нормативних документів вимогам актів чинного законодавства, а також їхній науково-технічний рівень несуть розробники, організації та установи, які провели їх експертизу, і органи, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що затвердили ці документи.
Виключне право видання, перевидання та розповсюдження державних стандартів та змін до них належать Держстандарту України і Мінбудархітектури України (у відповідній галузі).
Видання або перевидання стандартів міжнародних та регіональних організацій, міждержавних стандартів, національних стандартів інших країн Держстандарту України здійснює на засадах відповідних договорів і угод.
Видання або перевидання галузевих стандартів та змін до них, стандартів науково-технічних та інженерних товариству країни і забезпечення ними користувачів здійснюють міністерства, відомства, товариства, що їх затвердили.
Порядок видання або перевидання технічних умов та стандартів підприємств, включаючи зміни до них, і забезпечення ними користувачів установлюють організації або підприємства-власники оригіналів цих документів.
Створення і ведення фонду нормативних документів із стандартизації, забезпечення користувачів інформацією про державні стандарти України, міжнародні, міждержавні та регіональні стандарти, національні стандарти інших країн, а також про системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, каталогізацію продукції і технічних умов на продукцію здійснює Держстандарт України.
Стандарти та технічні умови повинні використовуватися на стадіях розроблення, виготовлення, реалізації, експлуатації, ремонту, зберігання, транспортування та утилізації продукції (під час надання послуг).
У договорі на поставку продукції повинні зазначатися посилання на нормативні документи, що пройшли державну реєстрацію та за якими буде поставлятися продукція.
Державні стандарти на території України застосовують всі підприємства незалежно від форм власності і підпорядкування, громадяни – суб'єкти підприємницької діяльності, міністерства (відомства), органи державної виконавчої влади, на діяльність яких поширюється дія стандартів.
Галузеві стандарти на території України застосовують для підприємств (установ, організацій) сфери управління органу, який їх затвердив, та їхні підприємства-суміжники, а також на добровільних засадах інші підприємства та громадян - суб'єкти підприємницької діяльності.
Стандарти науково-технічних та інженерних товариств (спілок) застосовують добровільно підприємства, окремі громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, які вважають доцільним використовувати нові передові засоби, технології і т. ін., вимоги до яких містяться в цих стандартах. Використаннях стандартів для виготовлення продукції можливе лише за згодою замовника або споживача цієї продукції, що закріплено договором або іншою угодою.
Технічні умови використовують підприємства незалежно від форми власності і підлеглості, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності за договірними зобов'язаннями або (і) ліцензіями на право виготовлення та реалізації продукції (надання послуг).
Стандарти підприємства застосовують лише на конкретному підприємстві та на підприємствах, що входять до складу об'єднань (концернів, асоціацій), які затвердили дані стандарти.
Міжнародні, міждержавні та регіональні стандарти, національні стандарти інших країн застосовують в Україні в межах її міжнародних договорів за порядком, який встановлює Держстандарт України.
Дозволяється застосовування міжнародних (міждержавних, регіональних, національних) стандартів та стандартів фірм інших країн для виготовлення та поставок продукції на експорт за пропозиціями споживачів (замовників) цих країн на договірних (контрактних) засадах у відповідності з міжнародно визнаним законодавством у сфері захисту авторських прав.
В разі поставки продукції на експорт відповідно до вимог міжнародних, регіональних та національних стандартів інших країн або стандартів фірм зарубіжних країн, які встановлені у контрактах на поставку за пропозицією споживача (замовника) слід виконувати обов'язкові вимоги державних стандартів України під час виготовлення продукції, її зберігання та транспортування на території України.
Продукція підприємств України або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності не підлягає реалізації або передачі для реалізації за призначенням, якщо вона не відповідає обов'язковим вимогам, передбаченим чинними стандартами або технічними умовами.
Продукція, яка імпортується, повинна відповідати обов'язковим вимогам державних або галузевих стандартів України щодо безпеки та охорони навколишнього природного середовища.
Державний Комітет України з стандартизації, метрології та сертифікації організовує й координує роботи зі стандартизації і функціонування державної системи стандартизації, визначає в державних стандартах цієї системи загальні організаційно-технічні правила проведення робіт із стандартизації, проводить міжгалузеву координацію цих робіт, враховуючи планування, розроблення, видання, розповсюдження і застосування державних стандартів, визначає порядок державної реєстрації нормативних документів і бере участь у проведенні заходів з міжнародної і регіональної стандартизації відповідно до міжнародних договорів України, організовує навчання і професійну підготовку спеціалістів у сфері стандартизації (див. рис. 1.1).
До складу органів і служб Держкомстандарту України входять:
Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики (УкрНДТССІ);
Державний науково-дослідний інститут "Система" (ДНДІ "Система");
Український державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації (УкрЦСН);
Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрологи та якості продукції;
територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації;
технічні комітети зі стандартизації (ТК);
органи сертифікації продукції;
управління захисту прав споживачів;
галузеві органи стандартизації;
Рис.1.1 Схема структури органів і служб Держстандарту України
УкрНДІССІ виконує роботи з науково-технічних і економічних основ стандартизації, перспективних планів комплексної стандартизації сировини, матеріалів, напівфабрикатів і готових виробів, стандартів на єдині методи випробування продукції; проводить експертизу стандартів перед їх затвердженням, аналіз рівня стандартизації Україні і зарубіжних країнах, надає інформацію з стандартизації всім зацікавленим організаціям.
ДНД1 "Система" розробляє основоположні стандарти.
УкрЦСН забезпечує централізовану інформацію організацій і підприємств про чинні стандарти, технічні умови, іншу нормативну документацію та забезпечує їх цією документацією. В його функції входить також реєстрація нормативно-технічної документації державного і галузевого рівня та видання нормативних документів зі стандартизації.
Український навчально-науковий центр зі стандартизації, метрології та якості продукції забезпечує підготовку кадрів та підвищення їх кваліфікації.
Для організації і забезпечення розроблення, розгляду, експертизи, погодження та підготовки до затвердження державних стандартів України, інших нормативних документів із стандартизації, а також для проведення робіт з міжнародної (регіональної) стандартизації за рішенням Держстандарту України або Мінбудархітектури України (у відповідній галузі) створюють технічні комітети (ТК) із стандартизації.
Технічні комітети працюють відповідно до положення, яке затверджує Держстандарт України. Технічні комітети можуть мати статус юридичної особи.
До роботи в технічних комітетах залучаються на добровільних засадах уповноважені представники зацікавлених підприємств, установ і організацій замовників (споживачів), розробників, виробників продукції, органів і організацій із стандартизації, метрології, сертифікації, товариств (спілок) споживачів, науково-технічних та інженерних товариств, інших громадських організацій, провідні вчені й фахівці.
У своїй роботі ТК зобов'язані максимально враховувати інтереси споживачів і надавати їм необхідну інформацію, взаємодіяти з громадськими організаціями споживачів, а також залучати їх до визначення вимог до якості продукції та методів її оцінки і перевірки, підготовки пропозицій щодо розробки і перегляду проектів стандартів.
Державні стандарти України за дорученням Держстандарту України можуть розробляти також підприємства, установи та організації, які мають у відповідній галузі стандартизації потрібний науково-технічний потенціал.
Підрозділи (служби) стандартизації (науково-дослідницькі центри, конструкторсько-технологічні або науково-дослідні відділи і наукові лабораторії, бюро, групи), які функціонують на підприємствах (в установах, організаціях), виконують науково-дослідні, дослідно-конструкторські та інші роботи зі стандартизації, проводять організаційно-методичне й науково-технічне керівництво роботами із стандартизації на підприємствах, враховуючи підготовку до впровадження стандартів (нормативних документів), залучають до цих робіт інші підрозділи, координують їхню діяльність щодо розроблення і застосування стандартів.
Підрозділи стандартизації виконують свої функції відповідно до положення про служби стандартизації на підприємстві.
Роботи із стандартизації в галузі будівництва організовує Міністерство України у справах будівництва та архітектури. Правила побудови, викладення і оформлення стандартів, які розробляє і затверджує Міністерство, повинні відповідати вимогам стандартів державної системи стандартизації.
Інші органи державної виконавчої влади беруть участь у роботах із стандартизації та організовують цю діяльність у межах своєї компетенції.
Державний нагляд за додержанням стандартів
Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, станом засобів вимірювань, а також інших вимог, пов'язаних з якістю продукції, здійснює Держстандарт України, його територіальні органи - центри стандартизації, метрології та сертифікації, а також інші спеціально уповноваженні нате органи відповідно до чинного законодавства.
Основним завданням державного нагляду за додержанням стандартів, норм і правил є захист прав споживача, інтересів держави та підприємств, сприяння запобіганню порушень законів України та положень нормативних документів, які містять обов'язкові вимоги до об'єктів стандартизації передусім до безпеки, якості продукції, охорони праці і навколишнього природного середовища.
Суб'єкти підприємницької діяльності за порушення обов'язкових вимог стандартів, норм і правил несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Міжнародне науково-технічне співробітництво в галузі стандартизації
Держстандарт України відповідно до чинного законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною, представляє національні інтереси в міжнародних регіональних організаціях інших країн у сфері стандартизації.
Співробітництво України з міжнародними і регіональними організаціями із стандартизації включає в себе безпосередню участь роботі цих організацій та їхніх технічних комітетів (включаючи міждержавні), розроблення міжнародних і регіональних стандартів, правил спеціалізованих організацій ООН та Інших міжнародних організацій, участь у розробленні програм робіт, забезпеченні використання міжнародних, регіональних і міждержавних стандартів у народному господарстві України, а також у договірно-правових відносинах України з країнами-партнерами.
Двостороннє або багатостороннє міжнародне співробітництво з питань стандартизації включає в себе роботи з гармонізації стандартів України з національними стандартами країн-партерів, спільне розроблення стандартів, проведення спільних наукових досліджень, обмін досвідом та інформацією, взаємні консультації, навчання кадрів тощо.
Основним завданням міжнародного науково-технічного співробітництва в галузі стандартизації є :
зближення та гармонізація державної системи стандартизації України з міжнародними та регіональними системами, прогресивними національними системами стандартиз...