ПРАКТИКУМ З ФІЛОСОФІЇ. Інші з Інші. Робота № 523526

ПРАКТИКУМ З ФІЛОСОФІЇ

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Кафедра філософії

Інформація про роботу

Рік:

2009

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Інші

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” Кафедра філософії ПРАКТИКУМ З ФІЛОСОФІЇ (для студентів усіх форм навчання) ЧАСТИНА 2 ЛЬВІВ - 2009 Тема 9: ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОСОФІЇ. Мета розгляду теми: Визначити роль української філософії в розвитку української культури; окреслити найперші особливості української філософії, позначити її зв’язок із історією світової філософії; виділити основні етапи розвитку української філософії, розглянути її провідних представників та ідейні здобутки на кожному із таких етапів; виявити провідні тенденції сучасного розвитку української філософії. Ключові поняття та терміни світова філософія та національні філософії риси національного характеру антеїзм сентименталізм естетизм барокальність кордоцентризм моральне повчання натури сущого споріднена праця ноосфера План семінарського заняття. Співвідношення національних філософій та світової філософії. Загальні особливості української філософії та етапи її розвитку. Філософські джерела та ідеї часів Київської Русі. Філософія українського гуманізму. Поява професійної філософії в Україні. Особливості філософських курсів Києво-Могилянської академії. Життя та філософська творчість Г.Сковороди. Українська філософія ХІХ – ХХ ст. Завдання, вправи, тести Світова філософія у відношенні до національних філософій постає: а) сукупністю усіх національних філософій; б) сукупністю філософій тих країн, які є лідерами світового цивілізаційного процесу; в) тими здобутками національних філософій, які набули визнання та розповсюдження у більшості країн світу; г) взірцями та нормами філософської діяльності. Українська філософія у своїх вихідних характеристиках постає явищем: а) світової філософії; б) європейської філософії; в) переважно внутрікультурним; г) регіональним; д) загальнодержавним. Як особливий напрям духовної діяльності українська філософія виникає: а) на грунті поступового розвитку слов’янської міфології; б) на основі розвитку освіти та писемності в Київській Русі; в) внаслідок навчання русичів у європейських закладах освіти; г) разом із запровадженням християнства візантійського типу; д) на основі давніх священних слов’янських текстів. За своїми найпершими особливостями рання українська філософська думка тяжіла: а) до морального повчання та життєвої настанови; б) до вибудовування абстрактно-теоретичних конструкцій; в) до містико-афористичної символіки; г) до космоцентризму та натурфілософії. Виділіть серед нижче наведених назви тих давньоруських творів, які мали вагомий вплив на формування філософської думки Київської Русі: а) “Джерела християнської віри”; б) “Ареопагітики”; в) “Слово про закон та благодать”; г) “Про впорядкування людини”; д) “Повість врем’яних літ”. Опрацюйте ті фрагменти текстів “Повісті врем’яних літ”, де мова йде про філософів, познайомтесь із тим, як описує літописець загибель Бориса та Гліба та зробіть висновки щодо того, якими були культ святості та мудрості за часів Київської Русі, як це позначилось на уявленні про філософію та на її змісті. “Після того прислали греки до Володимира філософа… Філософ же казав: “Чули ми, що приходили до тебе болгари (тюрки) і наставляли прийняти їхню віру. Віра ж їх поганить небо й землю, і піддані вони прокляттю більше за всіх, бо уподібнились мешканцям Содоми та Гоморри, на яких Бог напустив горючий камінь…” Володимир же запитав: “Навіщо зійшов Бог на землю та прийняв страждання?” Відповів філософ: “Якщо бажаєш послухати, то розповім тобі послідовно від самого початку, навіщо Бог зійшов на землю”. Хто, на вашу думку, фігурує в даному фрагменті під ім”ям філософа? Яку саме філософію він пропагаую? Якою мірою його міркування, на вашу думку, заслуговують іменування філософією? “Блаженний Борис поставив свої намети на річці Альті… Мовила йому дружина: “Піди, посядь у Києві на батьківському престолі; всі воїни під твоєю рукою”. Він же їм мовив: “Не можу підняти руку на брата свого старшого – він мені як батько”. Почувши це, воїни розійшлися від нього, і він лише із отроками своїми залишився… Ті, що їх спрямував Святополк, прийшли на Альту вночі, і коли наблизились, почули голос мученика, що співав вранішні псалми, оскільки вже була йому звістка про те, що замислено його вбивство. І почав він співати за Псалтирем… І як побачили священик та отрок, що служив йому, свого господаря у скорботі та сумі, заплакали і сказали: “Милостивий та найдорожчий наш! Яким благом ти сповнений за те, що не забажав чинити братові супротив заради любові Христової, а скільки ж воїнів було під рукою твоєю!”. Із посиланнями на конкретні приклади із життя та на явища культури спробуйте пояснити таку особливість українського світосприйняття як естетизм та сентиментальність. Чому, на ваш погляд, українська філософська думка не мала різкого розмежування із літературою, історіографією, мистецтвом? Професійна філософія вперше виникає в Україні: а) в монастирях та монастирських школах; б) в університетах; в) в християнських братських школах; г) в Києво-Могилянській академії; г) завдяки діяльності Г.Сковороди. Для ідейного спрямування українського гуманізму поставало характерним: а) реабілітація цінності земного життя та інтерес до суспільно-історичної проблематики; б) підвищений інтерес до природознавства та точних наук; в) прагнення протиставити духовно заглиблене православ’я католицизму; г) застосовувати дані точних наук до вивчення людини. Назвіть ім’я українського філософа, гуманіста, що наголошував на необхідності поєднання влади та мудрості, сили і знання: а) І.Вишенський; б) К.Транквіліон-Ставровецький; в) Г.Сковорода; г) П.Беринда; д) С.Оріховський-Роксолан. Хто із перерахованих нижче видатних українських мислителів енергійно доводив гідність слов’янської мови та її здатність бути носієм найвищих божественних істин: а) І.Вишенський; б) К.Транквіліон-Ставровецький; в) Г.Сковорода; г) П.Беринда; д) С.Оріховський-Роксолан. Першим вищим навчальним закладом на теренах України була: а) Острозька академія; б) Києво-Могилянська академія. Філософські курси Києво-Могилянської академії являли собою: а) оригінальні філософські концепції, розроблені її професорами; б) курси пізньої західно-європейської схоластики, запозичені українськими мислителями; в) типові курси західно-європейських університетів із вкрапленням новітніх даних науки та в інтерпретації, що відповідала традиціям українського менталітету. В склад філософських курсів Києво-Могилянської академії входили такі дисципліни: а) фізика, метафізика, логіка, етика; б) фізика, математика, поетика, риторика; в) метафізика, музика, астрономія; г) метафізика, поетика, риторика та логіка. Велич філософської постаті Г.Сковороди полягала в тому, що він: а) відмовився від академічної кар’єри та почав вести життя мандрівного філософа; б) по-своєму поінтерпретував деякі ідеї християнської філософії, надавши їм цілком оригінального тлумачення; в) з’єднав філософію та своє життя за способом з’єднання теорії та практики; г) розвинув далі провідні філософські ідеї українського гуманізму. Аргументуйте свій вибір найбільш виваженої та виправданої варіанту вирішення завдання. Вихідними складовими філософської концепції Г.Сковороди постають вчення: а) про три натури, світову антитетику та два світи; б) про творення світу та світову антитетику; в) про дві натури, три світи та життєве щастя людини; г) про споріднену працю як спосіб спасіння душі. Поясніть, як у вихідних ідеях філософської концепції Г.Сковороди проявились основні особливості української філософії, українського світосприйняття. Чому Г.Сковороду інколи називають “українським Сократом? – Аргументуйте свої твердження. Із наведених нижче життєвих гасел виділіть ті, які сповідував Г.Сковорода: а) “Проживи непомітно!” б) “Пізнай самого себе!” в) “Добре прожив той, хто добре ховався”; г) “Життя ловило мене, але не спіймало”; д) “Подяка блаженній природі за те, що потрібне зробила неважким, а важке непотрібним”. На початку ХІХ ст. українська філософія зазнала відчутного впливу німецької класичної філософії. В чому це проявилось? Використайте для відповіді на це питання наведені нижче положення. а) в Україні почали викладати філософію представники німецької класичної філософії; б) українські філософи проходили навчання у представників німецької класичної філософії; в) в Україні активно друкувались переклади творів німецької класики; г) зростання інтересу до власної історії та культури стимулювалось ідеями німецької класики. Хто із названих нижче філософів викладав філософію І.Канта в Україні: а) Г.Гегель; б) І.Г.Фіхте; в) Л.Фейєрбах; г) Й.Шад; д) О.Г.Баумгартен. Хто із названих нижче українських літераторів створив досить оригінальну концепцію “непомітного зла”? а) М.Гоголь; б) Т.Шевченко; в) П.Куліш; г) Л.Українка. Посилаючись на конкретні приклади із творів М.В.Гоголя продемонструйте те, як в них втілювались та виражались філософсько-світоглядні ідеї автора? Виберіть варіанти правильної відповіді на питання. До найперших філософсько-світоглядних ідей Т.Г.Шевченка можна віднести: а) ідею органічної спорідненості людини та природи; б) ідею віри в кінцеву перемогу вищої божественної справедливості; в) ідею матеріальної єдності світу; г) ідею народу як найпершого суверенного суб’єкта історії; д) ідею відокремлення автентичної народної культури від впливів інших культур. 24.Хто із названих нижче літераторів України мав звання доктора філософії? а) М.Гоголь; б) Т.Шевченко; в) П.Куліш; г) Л.Українка; д) І.Франко. 25.Хто із названих нижче літераторів України був автором концепції “хутірської України”, що закликала українців зберігати традиційні патріархальні форми суспільного життя? а) М.Гоголь; б) Т.Шевченко; в) П.Куліш; г) Л.Українка; д) І.Франко. І.Франко вважав найпотужнішим чинником суспільного поступу: а) розвиток засобів комунікації; б) розвиток освіти, науки та техніки; в) розвиток державного управління суспільством; г) розвиток демократії; д) культивування високо духовної еліти. “Закон Божий. (Книга буття українського народу)” – цей твір виконував роль програмного документу для громадсько-політичного об’єднання: а) так званого “Громадівського руху”; б) української Просвіти; в) наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка; г) Кирило-Мефодієвського братства. Представники Кирило-Мефодієвського братства закликали: а) українців та поляків до боротьби проти московщини; б) всіх слов’ян до об’єднання у вільній федерації вільних країн; в) українців до повстання проти російського та польського поневолення. Назвіть ім’я професора Київського університету, який одним із перших почав досліджувати загальні особливості слов’янської філософії: а) В.Карпов; б) П.Лодій; в) П.Авсенєв; г) В.Зеньковский; д) О.Новицький. Назвіть варіант правильного формулювання положення: а) О.Новицький досліджував історію стародавньої філософії, а С.Гогоцький розробив лексікон (словник) філософський; б) С.Гогоцький досліджував історію стародавньої філософії, а О.Новицький розробив лексікон (словник) філософський; в) П.Юркевич написав багатотомне дослідження з історії стародавньої філософії, а О.Новицький розробив лексикон (словник) філософський. До найперших філософських ідей П.Юркевича слід віднести: а) дослідження історичних форм людської думки та окреслення співвідношення розуму та серця в християнській традиції; б) розроблення філософського словника та окреслення співвідношення розуму та серця в християнській традиції; в) аналіз філософії І.Канта та розроблення філософського словника; г) аналіз філософії Платона в її співвідношенні із християнською богословською традицією. Українська філософія у ХХ ст.: а) припинила свій розвиток; б) розвивалась кількома потоками: в діаспорі, в радянській Україні та в Західній Україні; г) успішно розвивалась лише за межами радянської України. Обгрунтуйте свій варіант найбільш виваженої відповіді. Вчення про ноосферу та загальні перспективи науково-технічного поступу людства було розроблене: а) П.Юркевичем; б) В.Зеньковським; в) О.Гіляровим; г) В.Вернадським. Глибоке та всебічне дослідження філософської діяльності давньогрецьких софістів із виваженою оцінкою їх історичної ролі було здійснене: а) П.Юркевичем; б) В.Зеньковським; в) О.Гіляровим; г) В.Вернадським; д) Д.Чижевським. На початку ХХ ст. в Київському університеті психологію піддавав філософській інтерпретації (пізніше він написав грунтовне дослідження історії російської філософії): а) П.Юркевич; б) В.Зеньковський; в) О.Гіляров; г) В.Вернадський. д) Д.Чижевський. Назвіть автора першого достатньо виваженого та авторитетного дослідження історії філософії на Україні: а) П.Юркевич; б) В.Зеньковськи; в) О.Гіляровим; г) В.Вернадським; д) Д.Чижевський. Д.Донцов, один із яскравих теоретиків українського націоналізму, базував свою концепцію на засадах філософії: а) Г.Гегеля; б) І.Канта; в) А.Шопенгауера; г) Ф.Ніцше; д) Т. де Шардена. Радянські українські філософи 70-х – 80-х років ХХ ст. розглядали філософські проблеми із наголосом на: а) логіку та мову науки; б) діалектичну методологію; в) світоглядних та життєво-смислових питаннях; г) онтологічних питаннях. Використання першоджерел в опрацюванні теми. Завдання 1. Особливості розвитку філософської думки Київської Руси; вихідні ідеї та релігійно-філософські джерела. Приступаючи до вивчення даного питання, зверніть увагу на те, що філософська думка в Київській Русі формувалася під впливом християнства, яке запровадив князь Володимир у 988 році. “Філософічний інтерес прокинувся в історії Русі після прийняття християнства. Християнська філософія була першою, яка могла підняти інтерес до філософічної думки взагалі… Релігійна література приймалася читачем в її релігійно-повчальній функції і безпосередньо до філософських роздумів не приводила… Зміна світогляду (міфологічного), проникненням до нього християнських елементів було, без сумніву, визначним наслідком цієї провідної та письменницької діяльності. Але філософія, як така, залишилася при цьому поза межами уваги та цікавості” (Дмитро Чижевський). Уважно перечитайте наведені міркування одного із найперших дослідників історії української філософії. Спробуйте пояснити, чому Д.Чижевський вважає, що філософія перебувала поза увагою, хочу в давніх джерелах Київської Русі ми знаходимо неодноразові звернення до філософії? “Навіть той соціально-революційний зміст, який містить в собі християнська доктрина рівності й спільності, воно (християнство) не розвивало, а скорше нейтралізувало своєю проповіддю покори, послуху, пасивністю перед невідомою божою мудрістю й її справедливістю, яка виявить себе як не на сім, то на другім світі. Перехід київської династії на християнство з погляду візантійців був переходом її на підвладне, свого роду васальне становище супроти імперії… Володимир заходивсь коло християнізації своєї держави, без сумніву, теж з мотивів політичних передусім: в інтересах скріплення своєї власті й її піднесення всіма релігійними й культуриними засобами ромеїв – і умів поставити в своїй державі церкву на ту ж позицію, на якій вона стояла супроти світської власті в Візантії: на становище сторожа богоусталеного авторитету сеї власті супроти підданих, громадянства, втім і вищих його верств, на яких власть спиралась” (М.Грушевський). Спробуйте аргументовано пояснити, якою мірою ви згідні із наведеними твердженнями М.Грушевського. Доповніть ці міркування розвідками в галузі культури і, зокрема, - філософії. “Як я припускаю, ще до офіційного прийняття Руссю християнства виник твір, який пропагує християнський погляд на всесвітню історію, - “Промова філософа”… Цей напівкомпілятивний твір повинен дати уявлення народу, який навертається до християнства, про всесвітню історію, - і народу, і його правителю” (Д.С.Ліхачьов). Як ви можете пояснити те, що погляд на християнську версію всесвітньої історії вкладається у вуста філософа? Який тип філософії при тому мався на увазі (античної, релігійної, соціальної)? Вдумайтесь в характеристику ранньої української філософії, що її подає сучасний філософ: “Для неї притаманне переважання питань, пов’язаних з усвідомленням сутності людини, та проблем, дотичних до філософії історії. Розвиваючись у щільному зв’язку із релігією, протягом зазначеного періоду філософія існує як сукупність важливих філософських ідей… Вона ще не виділилась у відносно самостійну сферу теоретичного освоєння світу, тому історико-філософский аналіз цієї доби може здійснюватись переважно на рівні філософської культури українського народу” (В.Горський). Спробуйте чітко позначити ті найважливіші особливості філософської думки Київської Русі, які фігурують у даному міркуванні. Прочитайте нижче запропонований фрагмент, який походить з праці “Про Закон і Благодать” митрополита Іларіона. Іларіон прославляє Володимира Великого, який прийняв християнство і був охрещений на Василія: “Радуйся між владиками, Апостоле, що не мертві тіла воскрешає, а душі наші мертві, що були умервтлені недугою ідольського служіння, воскресив! Тобою бо ми обоготворились і Життя Христа пізнали; ми були скорчені від бісовської омани – і тобою вирівнялись, і на путь життя вийшли; сліпими були від бісівської омани – і тобою випросталися сердечними очима; осліплені незнанням – і тобою прозріли світло трисонячного Божества; німими були – і тобою заговорили, і нині вже від малого і великого прославляємо Одноістотну Тройцю. Скинув з себе каган разом з одежею і ветхого чоловіка; скинув тлінне; обтрусив прах невірства і, ввійшовши в святу купіль, родився від Духа і води, в Христа хрестився, в Христа обволікся і вийшов з купелі, в білім образі, сином ставши нетління і ймення прийнявши вічне і славне в роди і роди – Василія, котрим записався в книгах життя, в вишнім городі нетліннім Єрусалимі” (Іларіон). Ознайомившись з текстом спробуйте визначити, як риторичний стиль проповіді впливає на хід думки Іларіона, що розуміє Іларіон під “бісівською оманою” і завдяки чому вона розвіялася, як Іларіон тлумачить природу людини до і після навернення до християнства? Ознайомтесь з натупним фрагментом, який походить з “Повчання” князя Володимира Мономаха (1053-1125). Зверніть увагу на повчально-виховний характер твору. “Справді, діти мої, розумійте, що чоловіколюбець Бог милостивий і премилостивий. Ми, люди, грішні і смертні, і якщо нам хтось зло зробить, то хочемо зтерти його і кров його пролити негайно. А господь наш, володіючи і життям і смертю, безмірні гріхи наші терпить і аж до кінця життя нашого. Як люблячий батько б’є дитя своє і знову пригортає до себе, так і Господь наш показав нам, як ворогів перемагать, як трьома добрими ділами позбуватися від них і перемагати їх: покаянням, сльозами і милостинею… І хто не воздасть хвалу, не прославлятиме сили твоєї і твоїх великих чудес і доброт, содіяних на цьому світі: як небо влаштоване, а чи сонце, чи місяць, чи зорі, і тьма, і світло, і земля на водах покладена, твоїм, Господи, промислом! Звірі різні, і птиці, і риби украшені твоїм, Господи, промислом! І цьому диву дивуємось, як із пороху сотворив чоловіка, які лиця різноликі у людські подобі, що коли і всіх людей зібрать, не всі вони на одне лице, але кожний має своє лице за Божою мудрістю” (Володимир Мономах). Спробуйте описати світогляд Мономаха та визначити у ньому місце людини у відношенні до Бога. Зверніть увагу на такі слова Мономаха: “І цьому диву дивуємось, як із пороху сотворив чоловіка, які лиця різноликі у людські подобі, що коли і всіх людей зібрать, не всі вони на одне лице, але кожний має своє лице за Божою мудрістю”. Поясніть думку Мономаха. Оцініть також стиль твору, його етичну та естетичну насиченість. Як би ви охарактеризували те бачення світобудови, яке проведене в “Повчанні”? Ознайомтеся з наступним текстом. Наступний текст походить з Послання Митрополита Никифора до Володимира Мономаха, в якому йдеться про піст: “Подякуємо і поклонимося Владиці, який постився, піст нам дав і їжу душевного здоров’я подарував. Ним створена сутність наша: безтілесне і тілесне. Бо безтілесне деяким божественним і чудесним способом створене. І тому, в нас боротьба велика триває, і чинить опір тіло духу, а дух – тілу. Тому корисна їда пісна, бо вона знищує тілесні пристрасті, загнуздує ворожі потяги і духу дає покору тіла. Нехай буде відомо благородному князю, що божественним натхненням створена душа, яка, як сказано, за образом і подобою Бога створена. Ця душа з трьох частин складається, іншими словами, сили має три: розумну, звірину (чуттєву) і вольову (бажання). Розумна – старша і вища від всіх, тому відрізняємося від тварин і звірів; нею небо і все інше створене розуміємо і до Божого розуму піднімаємося настільки, наскільки добре за розумним слідуємо.. Дізнався князь про три частини душі. Дізнайся, також, про слуг її та воєвод… Бо та душа знаходиться в голові, маючи ум як світле око в собі і наповняє все тіло силою своєю. Так і ти, князь, воссідаючи на землі своїй, за допомогою воєвод і слуг своїх керуєш всією землею, і сам ти є пан і князь. Так і душа у всьому тілі діє через п’ять слуг своїх, іншими словами, через п’ять чуттів: зір, слух, нюх, дотик за допомогою рук. І зір є чуття вірне, і ним бачимо, якщо не без ума, тоді вірно бачимо… І необхідно лише єдиному очам видимому довіряти, почутому ні довіряти, ні не довіряти і багаторазово почуте перевіряти – тільки так можна отримати відповідь” (Митрополит Никифор). Прочитавши текст, визначте з яких частин складається душа і пригадайте, хто з античних філософів говорив про те, що душа складається з трьох частин, які функції виконує кожна з частин душі? Визначте, який початок в людині керівний: розумний чи чуттєвий? Зверніть увагу на те, що митрополит застерігає князя від наївної довіри чуттям. Як ви думаєте, чому? Визначте, що є критерієм істини для митрополита. Ознайомтеся з фрагментом, який походить з “Ізборніка” 1076 року, складеного для Святослава Ярославовича. “Оскільки ти наділений великим багатством від Бога, остільки ти повинен багато і навіть більше цього віддати. Зверни слух свій до страждаючих в бідності, тоді і тебе Господь почує. Якщо хочеш, щоб усі тебе поважали, будь сам для всіх благодійником. Твердо знай, в чому спасіння душі твоєї, - в тому, щоб нікого з людей не образити. Не виправдовуй винуватого, навіть якщо він друг тобі, і не кривди правого, навіть якщо він ворог твій. Якщо хтось чистий душею, свобідний від людських оман і усвідомлює свою ніцість, той не впаде у гординю, навіть якщо і буде займати високу посаду. Не передавай того, що почув від пліткаря, щоби не загинути разом з ним” (“Ізборнік”). Зверніть увагу на те, що “Наставлення багатим” відіграє особливу роль в збірнику. Визначте, до кого звертається автор цієї статті і чому? Зверніть увагу, що християнські чесноти переходять у чисто практичні поради, виражені в афористичній формі і чимось нагадують “Повчання” Володимира Мономаха. Прочитайте наступний текст, який походить з “Притчі про людську душу і про тіло” (або “Слово про сліпого і кульгавого”) – політичного памфлету, написаного Кирилом Туровським (він же Теодозій Печерський, помер в 1182 р.) в кінці 60-х – початок 70-х років ХІІ століття. Тогочасні політичні події для Кирила є лише приводом для роздумів про сенс людського буття, про відповідальність людини перед Богом, про кару за зло і особливо про співвідношення влади, церковної і світської. В основі притчі лежить розповідь про сліпого і кульгавого з Вавілонського Талмуда (“Бесіда імператора Антоніна з раввином”). “Добре, брати, і дуже корисно розуміти нам сенс Святого Письма: це і душу робить мудрою, і смирення спрямовує розум, і серце на прагнення до чеснот навертає, і самого чоловіка робить вдячним, і на небеса до Божих заповітів думку спрямовує, і до духовних справ тіло готує, і зневагу до земного життя формує, і весь життєвого світу сум відводить. Тому і прошу вас, старайтеся вдумливо читати святі книги, щоб, Божим наситившись словом, вічного життя досягнути… …Коли прийшов господар взяти плоди у виноградник і побачив його обкраденим, покликав кульгавого і з’єднав його з сліпим, і почали вони викривати одне одного. Кульгавий говорить сліпому: “Якщо б ти мене не поніс, ніяк я не зміг би добратися туди, так як я кульгаю”. Сліпий говорить так: “Якщо б ти мені не показував дорогу, то я ніяк не добрався б туди”. Тоді господар, сівши на крісло судді, почав судити їх двох. І сказав: “Як ви крали, так і тепер – нехай кульгавий сяде на сліпого”. І коли кульгавий сів, наказав перед всіма рабами нещадно карати… Пізнайте, брати, тлумачення цієї притчі. Господар – це Бог Отець, творець всіх. Його син доброго роду – Господь наш Ісус Христос. А виноградник – це земля і мир. А загорожа виноградника – закон Божий і заповіді. Слуги, сущі з ним – ангели. Кульгавий – це тіло людське. А сліпий – це душа людини. А що їх посадив біля воріт – це означає, що Він віддав у владу людини всю землю, давши йому закони і заповіді. Коли людина порушила заповідь Божу і за це осуджена на смерть, то спочатку душа до Бога приводиться і оправдується, говорячи: “Не я, але тіло згрішило”. Тому і немає покарання душам до другого пришестя, але вони зберігаються, - Бог знає, де. Коли ж він прийде обновити землю і воскресить всіх померлих, як сам нам сказав, тоді: “Всі сущі в гробах почують голос Сина Божого, і оживуть, і вийдуть ті, хто робив добро у воскресіння життя, а ті, хто робив зло – у воскресіння суду”. Тоді душі наші ввійдуть в тіла і кожний отримає по заслузі, згідно справ своїх: праведні – вічне життя, а грішники – нескінченну і безсмертну муку: “Чим хто згрішив, тим і муку прийме” (Кирил Туровський). Ознайомившись з текстом, визначте, про що йдеться у притчі про сліпого і кульгавого? Яким є філософський зміст притчі? Яке розуміння людини подає автор у “Притчі”? Зверніть увагу на заклик Кирила Туровського читати Святе Письмо вдумливо. На які повчальні висновки звертає увагу Кирило Туровський, коли тлумачить Святе Письмо? Яким є стиль “Притчі” – логічно струнким чи образним, емоційним? Як називалося в середньовічній філософії мистецтво тлумачити тексти Святого Письма? Завдання 2. Філософія Відродження в Україні. Філософській думці цього періоду охоплює час від XVI - до середини XVII століття. Він означений кардинальними зрушеннями в інтелектуально-творчому житті України, коли в процесі інтенсивної взаємодії із культурно-духовною спадщиною західноєвропейського Ренесансу і Реформації формується гуманістична за змістом, але самобутня за характером, національна філософська література. Найбільш визначними представниками філософії цієї доби були: Юрій Дрогобич (Котермак) (бл. 1450-1494), Павло Кросненський (Русин) (бл. 1470-1517), Станіслав Оріховський (Роксолан) (1513-1566). Наведені нижче уривки деяких творів цих мислителів демонструють ознаки нового мислення і ту проблематику, яка характеризується як ренесансна. “... Я ж мої книги у світ випускаю з єдиним бажанням, Хай буде користь від них роду людському в житті. Ні, не даремні вони й не для реготу писані мною; Виплід Міневри цей труд, родом з надхмарних країв. Знаю: для тебе нема таїни у підмісячнім світі, Нині ти, бачу, спізнав силу могутню зірок. Обшири неба для наших очей незбагненно великі, Розумом легко, проте, можемо їх осягнуть, Наслідки ми за причинами і навпаки визначаємо, Так відкривається шлях, що до ефіру веде.” (Юрій Дрогобич) Зверніть увагу на ту цінність, яку Ю.Дрогобич надає знанню. Які пізнавальні здібності людини фігурують у даному фрагменті? Який з них автор надає найпершого значення? Чому? “Розум, що даний людині Богом є неодмінною підставою і провідником доблесних вчинків або “засадничою метою” ... Справжня мудрість і правдива наука тісно пов’язані з чемністю, уникають титулів, виявляють благородство й не втручаються до чужих справ. Отож підбирай для себе людей не за титулами, а дивись на їхні справи ... Таких людей у давнину називали філософами, бо вони давали королям такі знання, які потрібні були для правління ... Король має бути й філософом (який не під дахом, а під небом мешкає) ...” (Станіслав Оріховський) “... Король вибирається для держави, а не держава існує задля короля. На цій підставі гадаємо, що держава набагато шляхетніша й достойніша за короля. Закон же, якщо він є душею і розумом держави, значно кращий за непевну державу і вищий за короля ... а король – вуста, очі й вуха закону, а точніше інтерпретатор закону ...” (Станіслав Оріховський). “Я русич і хвалюся цим, і охоче про це заявлю; пам’ятаючи про свій грецький рід і руську кров, про місце, де я народився і виріс ... Церква у рутенців утвердилася задовго перед тим, як до них прийшли поляки-католики. Але й пізніше довго ще не виникало суперечок через розбіжності релігійних обрядів. Кожен пильно оберігав те, що від предків успадкував (звідки б не був узятий початок ...” (Станіслав Оріховський). На підставі прочитаного спробуйте відповісти на такі запитання: а) які риси відрізняють ренесансний світогляд від середньовічного ? б) проблемам земного чи потойбічного життя надають найпершу увагу цитовані мислителі? в) якого змісту набуває в ренесансному світогляді розум, підтвердить цитатами оспівування його сили; г) назвіть ідеї, які підносить у своїх морально-етичних вченнях Станіслав Оріховський; д) які нові погляди на державу, форми політичного управління, місце та особисті якості правителя, значення закону (“природного права”) демонструють наведені висловлювання Станіслава Оріховського ? ж) які засоби називають ранні гуманісти визначальними у вихованні громадян, як вони пояснюють поняття патріотизму і громадського служіння. Характеризуючи українську філософську думку другої половини XVI – початку XVII століття, відмічимо, що тогочасна філософська думка в умовах протистояння католицизму носила відчутний релігійний характер і в ідейному плані концентрувалась довкола ідеї збереження віри. Організаційно тогочасний національно-релігійний рух, засновуючи церковні братства, друкарні, школи. Сутність філософських поглядів діячів руху в певній мірі засвідчують наведені нижче уривки творів: “... дуже зашкодило Руській державі, що не розширювано в них шкіл і наук, бо якби мали науку, тоді в своїй невідомості не прийшли б до такої погибелі… Не маючи своєї науки, почали своїх дітей давати в науку римську, а ті з наукою призвичаювалися й до віри, і так помалу привели вони через свою науку (школу) до римської віри все панство руське ...” (”Перестороги”). “Горе мені, злиденній, ой леле, нещасній, звідусіль в добрах моїх обідраній, ой леле, на ганьбу тіла мого перед світом із шат роздягненій ! ... Колись гарна й багата, тепер споганіла й убога. Колись королева, всьому світові люба, тепер усіма зневажена і опечалена ... Діток народила і зростила, а вони зреклися мене ... привели до занепаду ... Священників моїх осліпили, пастирі мої (не бажаючи знати, що про душу йдеться) оніміли, старші мої одуріли, молодь моя здичавіла, дочки мої до розпусти вдались ...” (Мелетій Смотрицький). Зверніть увагу на те, як українські мислителі ставляться: а) до знання та освіти; б) до ролі історичної традиції в житті народу. “ Де бо сьогодні в Ляцькій землі віра? Де нація, де любов? Де правда й справедливість суду? Де покора? Де євангельські заповіді, де апостольська проповідь, де закони святих, де зберігання заповідей божих? Де непорочне священство, де хрестоносне життя чернече? Де просте побожне й релігійне християнство? Чи не все перемінилося в життя й безвір’я, далеко не чесніше, ніж у всіх народів нечистих ?“ (Іван Вишенський). “Оповім вам велику таємницю: диявол має таку заздрість до словенської мови, що ледве живий од гніву. Радо би її вигубив дощенту, і усю боротьбу свою на те подвигнув, щоб викликати до неї омерзіння… А то через те диявол підняв боротьбу супроти словенської мови, що вона є найплідніша з усіх мов та наймиліша богові, оскільки без поганських хитрощів, тобто без граматик, риторик, діалектик,… а через просте старанне читання… підносить святий дух… Отож, знайте, що словенська мова перед богом більшу честь має, ніж елінська та латинська” (Іван Вишенський). Які мотиви рухають полемічним запалом І.Вишенського?

Інші Інші

torf

12.04.2013 17:04-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись