МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Кафедра управління персоналом та економіки праці
Індивідуальна робота № 4з дисципліни «Управління трудовим потенціалом»
до розділу «Формування якості трудового потенціалу»
Задача 1
Цех механічного заводу налічує 245 працівників промислово - виробничого персоналу. Основні робітники – відрядники працюють за шостирозрядною тарифною сіткою. Із 78 робітників, які мали на початку року середній розряд 3, підвищили його до четвертого 42 особи. Підрахуйте можливе зростання продуктивності праці за рахунок підвищення кваліфікації робітників.
Зростання продуктивності праці внаслідок підвищення кваліфікації робітників (у %) розраховуємо за формулою:
ПП = ( Р к.р. – Р п.р.) ( ( К ( ПВ,
де Р п.р. і Р к.р. – середній розряд робітників відповідно на початок і кінець року;
( К – різниця між тарифними коефіцієнтами в тому інтервалі, в якому здійснюється підвищення тарифного розряду;
ПВ – питома вага робітників, які підвищили кваліфікацію, в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, відсотків.
ПП = (4-3)*(1,48-1,29)*(42/245*100) = 3,26 %.
Кваліфікаційні розряди
1
2
3
4
5
6
Тарифні коефіцієнти
1,0
1,13
1,29
1,48
1,71
2,0
Отже, за рахунок підвищення кваліфікації робітників продуктивність праці зросла на 3,26 %.
Задача 2
На виробництві, яке налічує 385 працівників, увійшла до ладу нова ділянка. Її комплектування 28 робітниками знизило середній тарифний розряд основних робітників з 4,6 до 4,3. Яку зміну продуктивності праці на протязі року можна від цього очікувати?
ПП = ( Р к.р. – Р п.р.) ( ( К ( ПВ,
де Р п.р. і Р к.р. – середній розряд робітників відповідно на початок і кінець року;
( К – різниця між тарифними коефіцієнтами в тому інтервалі, в якому здійснюється підвищення тарифного розряду;
ПВ – питома вага робітників, які підвищили кваліфікацію, в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу, відсотків.
ПП = (4,3-4,6)*(1,71-1,48)*(28/385*100) = -0,5 %.
Отже, за рахунок зниження середнього тарифного розряду основних робітників, продуктивність праці на виробництві скоротилася на 0,5 %.
Задача 3
Визначте без урахування інфляції у порівнянні – чи вигідно молодій людині інвестувати у вищу освіту за таких умов:
1-й варіант. Із 17 років людина вступила у вищий навчальний заклад, а в 22 роки його закінчила, сплачуючи щорічно за навчання 5000 грн. Після цього вона працювала до 65 років, починаючи із заробітної плати 2500 грн. на місяць зі зростанням заробітку кожні 5 років на 25 % у зв’язку з просуванням по службі.
2-й варіант. Людина вирішила не навчатися і з 18 років почала працювати і працювала до 65 років. Перші 5 років заробітна плата її становила 1200 грн., а далі кожні 5 років зростала на 15 % у зв’язку з підвищенням кваліфікації.
1 варіант. Розраховуємо загальний обсяг інвестицій в освіту за 5 років: 5000*5=25 000 грн.
Розраховуємо суму зростання заробітної плати працівника в період з 22 до 65 років:
ЗП1 (22-27) = 2500*12*5=150 000 грн.
ЗП2 (27-32) = 150 000*1,25 = 187 500 грн.
ЗП3 (32-37) = 187 500 *1,25 = 234 375 грн.
ЗП4 (37-42) = 234 375* 1,25=292968,75 грн.
ЗП5(42-47) = 292968,75*1,25 = 366210,94 грн.
ЗП6 (47-52) = 366210,94 *1,25=457763,67 грн.
ЗП7 (52-57) = 457763,67*1,25=572204,58 грн.
ЗП8 (57-62) = 572204,58*1,25=715255,73 грн.
ЗП9 (62-65)=(715255,73\5)*3=429153,44 грн.
2 варіант. Розраховуємо суму зростання заробітної плати працівника за період з 18 до 65 років.
ЗП1 (18-23)=1200*12*5=72000 грн.
ЗП2 (23-28)= 72000*1,15=82800грн.
ЗП3 (28-33) = 82800*1,15=95220 грн.
ЗП4(33-38)= 95220*1,15=109503 грн.
ЗП5 (38-43)= 109503*1,15=125928,45 грн.
ЗП6 (43-48)=125928,45*1,15=144817,7 грн.
ЗП7 (48-53)= 144817,7*1,15=166540,35 грн.
ЗП8 (53-58)= 166540,35*1,15=191521,4 грн.
ЗП9 (58-63)=191521,4*1,15=220249,61 грн.
ЗП10 (63-65) = (220249\5)*2=132149,76 грн.
Отже, молодій людині вигідно інвестувати у вищу освіту, оскільки сума коштів, які вона отримуватиме протягом 43 років зі зростанням з/п, значно перевищуватиме обсяг інвестиційних освітніх витрат. У другому випадку людина не працювала і протягом 47 років її з/п зростала у зв’язку з підвищенням кваліфікації. Аналізуючи вище наведені варіанти, можна зробити висновок, що інвестиції в освіту є доцільними та забезпечують окупність освітніх витрат, оскільки сума коштів, яку отримуватиме молода людина, що навчалася, протягом періоду трудової діяльності, значно перевищуватиме рівень доходів людини, що не навчалася.
Задача 4
Підрахуйте індекс тривалості життя при народженні населення України за останній рік відповідно до статистичних даних.
Індекс тривалості життя розраховуємо за статистичними даними 2007 року. Відомо, що очікувана тривалість життя при народженні в даному періоді становила 68,2 роки.
Індекс тривалості життя (Ilife) обчислюється за формулою:
Ilife = (Xi – Xmin)\(Xmax – Xmin), де
Xi – очікувана тривалість життя при народженні населення і-тої території;
Xmax – максимальне значення показника (прийняте на рівні 85 років);
Xmin – мінімальне значення показника (прийняте на рівні 25 років).
Отже, Ilife = (68,2-25)\(85-25) = 0,72
Задача 5
Підрахуйте індекс рівня освіченості населення України за даними статистики.
Індекс рівня освіченості населення України розраховуємо за статистичними даними 2007 року.
Відомо, що у 2007 році рівень освіченості дорослого населення становив 99,7; сукупна частка учнів – 90 %.
Індекс рівня освіченості (Ieduc) можна визначити за формулою:
Ieduc = (2*Iadult + Ichild)\3, де
Iadult – індекс грамотності дорослого населення; Iadult = (Xi – Xmin)\(Xmax – Xmin) = (99,7-0)\(100-0)=0,997
Ichild - індекс сукупної частки учнів у загальної чисельності населення відповідного віку. Ichild = (Xi – Xmin)\(Xmax – Xmin) = (90 - 0)\(100-0)=0,9
Отже, Ieduc = (2*0,997 +0,9) \ 3 = 0,965
Задача 6
Підрахуйте індекс людського розвитку в Україні за останній рік відповідно до статистичних даних.
Індекс людського розвитку в Україні розрахуємо за статистичними даними 2007 року.
Для обчислення індексу людського розвитку використовуємо формулу ІЛР = (Ilife+Ieduc+Iinc)/3, де індекс тривалості життя (Ilife), індекс рівня освіченості (Ieduc), індекс скоригованого ВВП (за ПКС у дол.США) (Iinc).
Два попередніх показника за статистичними даними 2007 року були вже розраховані і, відповідно, становлять індекс тривалості життя =0,72 ; індекс рівня освіченості – 0,965.
Тепер слід розрахувати індекс скоригованого ВВП (за ПКС у дол. США) за наступною формулою:
Iinc= (lg xi – lg xmin)/(lg xmax – lg xmin) ,
де Хі – скоригований реальний ВВП у розрахунку на рік (за ПКС) на душу населення і-ї території; відповідно до статистичних даних 2007 року ВВП на душу населення (ПКС в дол. США) –становить 6914.
Xmax –максимальне значення показника (прийняте на рівні 40 000 доларів на рік);
Xmin - мінімальне значення показника (прийняте на рівні 100 доларів на рік)
Отже, Iinc= (lg xi – lg xmin)\ (lg xmax – lg xmin)= (lg 6914 – lg 100)\ (lg 40000 – lg 100) = (3,84-2)\(4,6-2)=0,707
Тому, ІЛР = (Ilife+Ieduc+Iinc)/3 = (0.72+0,965+0,707)/3 = 0,797
Отже, можна зробити висновок, що країна належить до країн із середнім рівнем людського розвитку.
Задача 7
Підрахуйте індекс людського розвитку в Україні (по даних за останній рік), якщо тривалість життя при народженні зросте на 5 %, рівень освіченості – на 7 % і скорегований реальний ВВП в доларах ВВП на душу населення – на 10 %.
Використовуючи статистичні дані 2007 року, слід відмітити, що рівень тривалості життя становить 0,72, рівень освіченості - 0,965, рівень скоригованого реального ВВП на душу населення(за ПКС у дол.США) – 0,707.
Відповідно до поставленного завдання формуємо наступні пропорції:
Зростання рівння тривалості життя при народженні
0,72 – 100%
Х - 105% , отже х = 0,756
Зростання рівня освіченості
0,965 – 100%
Х – 107%, тому х = 1,033
Зростання рівня скоригованого реального ВВП на душу населення (за ПКС у дол. США)
0,707 – 100% ; Х – 110%, тому х = 0,777
Визначивши необхідні показники, обраховуємо індекс людського розвитку в країні за формулою: ІЛР = (Ilife+Ieduc+Iinc)/3 = (0,756+1,033+0,777)/3 = 0,855
Отже, можна зробити висновок, що країна належить до країн із високим рівнем людського розвитку.
Задача 8
Чисельність населення області становить 1538 тис. осіб, з яких 18% підлітки до 15 років. Підрахуйте середню тривалість навчання та питому вагу неграмотного населення за такими даними :
12 тис. осіб мало 0 років навчання;
38 тис. осіб мало 3 роки навчання;
65 тис. осіб мало 6 роки навчання;
290 тис. осіб мало 8 років навчання;
512 тис. осіб мало 11 років навчання;
179 тис. осіб мало 16 років навчання;
108,8 тис. осіб мало 17 років навчання;
52,8 тис. осіб мало 18 років навчання;
3 тис. осіб мало 19 років навчання.
Середня тривалість навчання: 12*0+38*3+65*6+290*8+512*11+179*16+108,8*17+52,8*18+3*19/(12+38+65+290+512+179+108,8+52,8+3) = 114+390+2320+5632+2864+1849,6+950,4+57/1260,6 = 11 (років)
Питома вага неграмотного населення: 12/1538*1000 = 8 (осіб) – на 1000 осіб населення припадає 8 неграмотних осіб.