Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
РОЗРАХУНОК КОМУТАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Інститут телекомунікації, радіоелектроніки і електронної техніки
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра Телекомунікацій
Інформація про роботу
Рік:
2005
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Основи комутації
Група:
ТК-31
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти України
Національний Університет "Львівська Політехніка"
Інститут телекомунікації, радіоелектроніки і електронної техніки
Кафедра Телекомунікацій
К У Р С О В А Р О Б О Т А
з предмету
ОСНОВИ КОМУТАЦІЇ
на тему
РОЗРАХУНОК КОМУТАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Вступ
Курсову можна розділити на основні чотири розділи:
У першому розділі ми розраховуємо параметри одноланкової повнодоступної схеми із втратами та очікуванням. Комутаційна система з втратами – це така система, для якої виклик, що поступив під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, отримує відмову і більше на обслуговування не поступає. Комутаційна система з очікуванням – це система, для якої виклик, що надійшов на вхід комутаційної системи під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, ставиться на очікування і обслуговується по мірі звільнення з’єднувальних шляхів. На основі одержаних результатів ми повинні оцінити комутаційну систему за економічністю та ефективністю.
У другому розділі ми розраховуємо параметри одноланкової неповнодоступної схеми. Неповнодоступна комутаційна схема – це схема з таким включенням виходів, при якому кожному входу доступні не всі, а лише частина виходів, хоча в сукупності всі входи можуть використовувати всі виходи. Для розрахунку одноланкової неповнодоступної схеми ми використаємо четверту формулу Ерланга, формулу О’Делла та формулу Пальма-Якобеуса. Потім на основі одержаних результатів ми повинні оцінити комутаційну систему за економічністю ефективністю.
У третьому розділі ми розраховуємо параметри дволанкових комутаційних систем. Особливістю дволанкових комутаційних систем є те, що в з’єднанні між одним входом і одним виходом схеми крім точок комутації беруть участь також з’єднувальні лінії. Розрахунок ми будемо проводити за допомогою методу ефективної доступності методу Якобеуса та методом імовірних графів.
У четвертому розділі ми розраховуємо параметри багатоланкових комутаційних систем. Збільшуючи кількість ланок ми зменшуємо імовірність внутрішнього блкокування, оскільки збільшується кількість шляхів між заданими входом і потрібним виходом. Розрахунок кількості ліній в напрямку ми будемо проводити методом комбінованого блокування. На основі одержаних результатів ми повинні оцінити багатоланкову комутаційну систему за економічністю ефективністю.
Зміст
Розрахунок просторових комутаційних систем.
Розрахунок одноланкової повно доступної схеми.
Обслуговування викликів простішого потоку КС з втратами.
Розрахунок кількості ліній у напрямку.
Розрахунок кількості точок комутацій.
Обслуговування простішого потоку КС з очікуванням.
Розрахунок імовірності очікування.
Розрахунок кількості ліній у напрямку.
Розрахунок середньої довжини черги.
Розрахунок середнього часу очікування для кожного очікуючого виклику.
Розрахунок середнього часу очікування для кожного поступаючого виклику.
Розрахунок умовних втрат при обслуговуванні простішого потоку, якщо тривалість обслуговування викликів розподілена експоненціальному закону і допустимий час очікування заданий в умовних одиницях (tдоп=0,1).
Розрахунок кількості точок комутації.
Висновки.
Розрахунок одно ланкової неповнодоступної КС.
Розрахунок за четвертою формулою Ерланга.
Розрахунок за допомогою формули О’делла.
Розрахунок за допомогою формули Пальма-Якобеуса.
Розрахунок кількості точок комутації.
Висновки.
Розрахунок дволанкових КС.
Розрахунок за допомогою методу ефективної доступності.
Розрахунок за допомогою методу Якобеуса.
Розрахунок методом імовірних графів.
Розрахунок кількості точок комутації.
Висновки.
Розрахунок багатоланкових КС.
Розрахунок КС із максимальною середньою доступністю.
Розрахунок кількості ліній у напрямку методом комбінованого блокування.
Розрахунок кількості точок комутації.
Висновки.
Початкові дані
№ вар.
YH , Ерл
рв, %
С1, точок
56
50
2
52
1. Розрахунок просторових комутаційних систем.
1.1. Розрахунок одноланкової повнодоступної схеми.
1.1.1. Обслуговування викликів простішого потоку комутаційною системою з втратами.
1.1.1.1. Розрахунок кількості ліній в напрямку.
Комутаційна система з втратами – це така система, для якої виклик, що поступив під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, отримує відмову і більше на обслуговування не поступає. При обслуговуванні з втратами викликів простішого потоку лініями повнодоступного пучка, які включені в виходи комутаційної системи без блокувань, ймовірності втрат по часу, викликах і навантаженню рівні мііж собою і рівні ймовірносі того, що пучок перебуває в стані V. Ця ймовірність визначається за першою формулою Ерланга:
де Ev(Y) – втрати повнодоступного пучка із V ліній, на який поступає навантаження Y від абонентів (простіший потік викликів). При повнодоступному включенні будь-який вхід можна з’єднати з будь-яким виходом. Простіший потік – це потік викликів, який одночасно володіє трьома властивостями:
стаціонарність – незмінність процесу поступлення викликів в часі.
ординарність – практична неможливість групового поступлення викликів.
відсутність післядії - незалежність процесу поступлення викликів від попередніх подій.
Функція Ev(Y) табульована. Таблиці першої формули Ерланга побудовані так, що за числом ліній v і інтенсивністю навантаження Y, що поступає, можна знайти втрати Ev(Y). Ці таблиці дозволяють по двох будь-яких величинах v, Y чи Ev(Y) знайти третю.
За допомогою таблиць для першої формули Ерланга знаходим кількість ліній у напрямку, що будуть задовільняти вихідні дані:
V = 60 ліній;
Підставляєм кількість ліній в першу формулу Ерланга:
Ev(Y)= 0.022
1.1.1.2. Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів простішого потоку комутаційною системою з втратами знаходимо за формулою:
Кількість точок комутації в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів простішого потоку комутаційною системою з втратами:
де, N=M=Y/y
Підставвимо вихідні дані у формули:
N=M=50/0,05=1000;
T1h=1000*60=60000;
Т1=1000*1000=1000000;
1.1.2. Обслуговування викликів простішого потоку КС з очікуванням.
1.1.2.1. Розрахунок імовірності очікування.
Комутаційна система з очікуванням – це система, для якої виклик, що надійшов на вхід комутаційної системи під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, ставиться на очікування і обслуговується по мірі звільнення з’єднувальних шляхів. Комутаційна система з очікуванням характеризується рядом параметрів, основними параметрами серед яких є імовірність очікування обслуговування і умовна імовірність. Імовірність очікування обслуговування – це імовірність того, що виклик, який поступив, не буде обслужений негайно, а буде очікувати початку обслуговування протягом часу g більше нуля. Ця імовірність визначається за другою формулою Ерланга, яка визначає імовірність очікування при обслуговуванні виклику пучком із v ліній, на який поступає простіший потік викликів з навантаженням Y Ерл :
де Ev(Y) – втрати повнодоступного пучка із v ліній, на який поступає навантаження Y від простішого потоку викликів (визначається за першою фоомулою Ерланга). Для розрахунку кількості ліній в напрямку використовується метод підбору. Шукаємо таку кількість ліній v, при якій для обслуговування навантаження Y (простіший потік викликів), що поступає на вхід КС, імовірність очікування буде рівна заданій якості обслуговування р. Таким чином можна буде порівняти економічність КС з втратами і КС з очікуванням при однаковій якості обслуговування. Для розрахунків використовується перша і друга формули Ерланга.
Підставимо вихідні дані у другу формулу Ерланга:
Dv(Y)= 0.117;
1.1.2.2. Розрахунок кількості ліній в напрямку.
Для розрахунку кількості ліній в напрямку використовується метод підбору. Шукаємо таку кількість ліній v, при якій для обслуговування навантаження Y (простіший потік викликів), що поступає на вхід КС, імовірність очікування буде рівна заданій якості обслуговування р. Таким чином можна буде порівняти економічність КС з втратами і КС з очікуванням при однаковій якості обслуговування. Для розрахунків використовується перша і друга формули Ерланга.
При розрахунках повинна виконуватись умова:
Pв>= Dv(Y);
Скориставшись методом підбору і дотримавшись відповідних умов, одержуємо кількість ліній в напрямку:
V = 63 ліній;
1.1.2.3. Розрахунок середньої довжини черги.
Середня довжина черги вимірюється кількістю викликів за одиницю часу і може розглядатися як по відношенню до всіх викликів, що поступили, так і до викликів, що перебувають в черзі на очікування обслуговування. На практиці часто користуються відносною умовною одиницею часу:
де h – середній час обслуговування, с. В загальному випадку середня довжина черги по відношенню до всіх викликів, що поступили, визначається як середній час очікування початку обслуговування виклику, віднесений до всіх викликів, що поступили, помножений на питоме навантаження, що поступає:
Залежно від того, по відношенню до яких викликів (тих, що перебувають в черзі, чи тих, що поступили) розглядається довжина черги і залежно від одиниці часу можливі наступні модифікації даної формули:
Підставимо вихідні дані у попередні формули:
L= 6.154E-3; (викликів/с)
L1*= 1.108; (викликів/с)
1.1.2.4. Розрахунок середнього часу очікування для кожного виклику, що очікує.
Середній час очікування є одним з основних параметрів, які характеризують КС з очікуванням і визначається за формулою:
1.1.2.5. Розрахунок середнього часу очікування для кожного виклику, що поступає.
Середній час очікування для кожного виклику, що поступає, відрізняється від середнього часу очікування для кожного виклику, що очікує, коефіцієнтом, який рівний імовірносі очікування:
Підставивши вихідні дані у формулу отримаєм:
оч=13.846; (с)
1.1.2.6. Розрахунок умовних втрат при обслуговуванні простішого потоку.
Умовні втрати – це імовірність того, що час очікування g буде більше допустимого часу очікування. При розрахунку умовних втрат приймається, що тривалість обслуговування викликів розподілена по експоненційному закону, а допустимий час очікування заданий в умовних одиницях і рівний 0.1 , 0.01. В загальному випадку вираз для розрахунку умовних втрат при вищевказаних умовах має вигляд:
де b - інтенсивність обслуговування; t* - допустимий час обслуговування, заданий в умовних одиницях часу. За одиницю часу прийнята середня тривалість одного зайняття, тобто b=1. Тоді:
Умовні втрати для всіх викликів, що очікують:
Підставим вихідні дані у попередні формули:
P(p>t*)=4.361E-4;
P(>t*)=1.405E-3;
Умовні втрати для всіх викликів що очікують:
P(p>t*)= 0.273;
P(>t*)= 0.878;
1.1.2.7. Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів простішого потоку комутаційною системою з очікуванням знаходимо за формулою:
Кількість точок комутації в одноланковій повнодоступній схемі при обслуговуванні викликів простішого потоку комутаційною системою з очікуванням:
Підставим вихідні дані у формули:
T1h= 6.5E+4:
T1=1000000;
Висновок:
Аналізуючи одноланкову повнодоступну (при повнодоступному включенні будь-який вхід можна з’єднати з будь-яким виходом) систему із втратами та очікуванням(комутаційна система з очікуванням – це система, для якої виклик, що надійшов на вхід комутаційної системи під час зайняття всіх з’єднувальних шляхів, ставиться на очікування і обслуговується по мірі звільнення з’єднувальних шляхів) я помітив, що при однакові якості обслуговування КС з очікуванням вимагає більшу кількість ліній, а також точок комутації. Отже КС з очікуванням по економічним параметрам є гіршою ніж КС з втратами. Проте тепер при широкому впроваджені цифрової техніки, інформація передається між абонентами за допомогою пакетів. Комутацію пакетів КС з втратами якісно проводити не зможе, а КС з очікуванням зможе. Отже потрібно порівнювати шо важливіше: менша кількість ліній і точок комутації, чи можливість швидко і якісно передавати інформацію.
1.2. Розрахунок одноланкової неповнодоступної схеми.
1.2.1. Розрахунок за допомогою четвертої формули Ерланга.
Неповнодоступна комутаційна схема – це схема з таким включенням виходів, при якому кожному входу доступні не всі, а лише частина виходів, хоча в сукупності всі входи можуть використовувати всі виходи. Для розрахунку одноланкової неповнодоступної схеми можна використати спрощений метод Ерланга. Якщо Y – питоме навантаження, яке поступає на повнодоступний пучок з’єднувальних ліній, v – число з’єднувальних ліній, які обслуговують це навантаження, D – доступність, р – імовірність втрат, то при малій імовірності втрат середня величина питомого навантаження, обслужного однією з’єднувальною лінією, буде приблизно рівна Y/v. Імовірність зайняття конкретної з’єднувальної лінії можна прийняти рівною середній величині питомого навантаження, обслуженого цією лінією. Імовірність зайняття D ліній рівна p=(Y/v)D. З цього співвідношення можна отримати v :
де, D=C1 для одноланкових КС
V = 54; (ліній)
1.2.2. Розрахунок за допомогою формули О’Делла.
Згідно цього методу навантаження, обслужене повнодоступним пучком з v з’єднувальних ліній при імовірності втрат р, визначається як сума навантажень, обслужених повнодоступним пучком, який складається з D ліній, і неповнодоступним пучком, який містить v-D з’єднувальних ліній. Максимальне навантаження на одну з’єднувальну лінію визначається виразом:
де YD - навантаження, обслужене всіма D лініями повнодоступного пучка при заданих втратах р, Ерл. Величина YD визначається за першою формулою Ерланга при заданих втратах р і кількості ліній D=С1. При вищевказаних вихідних даних навантаження YD можемо знайти за таблицями першої формули Ерланга.
YD = 42,1;
Підставивши вихідні дані у формулу отримаєм:
V = 61; (ліній)
1.2.3. Розрахунок за допомогою формули Пальма-Якобеуса.
В даному методі припускається, що процес зайняття з’єднувальних ліній в неповнодоступному пучку можна описати за допомогою розподілу Ерланга, отриманого ним для зайняття будь-яких D ліній в повнодоступному пучку. Вважаючи, що імовірність втрат в неповнодоступному пучку рівна імовірності зайняття D ліній, отримуємо наступний вираз для імовірності зайняття D ліній:
Для розрахунку використовується метод підбору і перша формула Ерланга:
V = 62
1.2.4. Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в одноланковій неповнодоступній схемі:
Кількість точок комутації в одноланковій неповнодоступній схемі:
З четвертої формули Ерланга обчислбєм:
T1h=1000*54/52=1039 (точок)
Формула О’Делла:
T1h =1000*61/52=1173 (точок)
Метод Пальма-Якобеуса:
T1h=1000*68/52=1193 (точок)
Кількість точок комутації в одноланкові неповнодоступні КС:
T1=1000*52=52000 (точок)
Висновок:
Досліджуючи одноланкову неповнодоступну систему(неповнодоступна комутаційна схема – це схема з таким включенням виходів, при якому кожному входу доступні не всі, а лише частина виходів, хоча в сукупності всі входи можуть використовувати всі виходи) я отримав такі результати: найбільш економічна з точки зору кількості ліній та кількості точок комутації є система розрахована за четвертою формулою Ерланга. Найбільш неекономічною виявилась система розрахована за формулою Пальма-Якобеуса.
1.3. Розрахунок дволанкових комутаційних систем.
1.3.1. Розрахунок за допомогою методу ефективної доступності.
Особливістю дволанкових комутаційних систем є те, що в з’єднанні між одним входом і одним виходом схеми крім точок комутації беруть участь також з’єднувальні лінії.
Рис. 1.1. Дволанкова комутаційна схема.
Метод ефективної доступності придатний як для повнодоступних, так і для неповнодоступних дволанкових схем. Він базується на понятті змінної доступності, яке можна зрозуміти з рис. 1.1. В режимі групового пошуку у виходи цієї схеми включаються з’єднувальні лінії декількох напрямків. Для підключення з’єднувальних ліній наступної ступені , які належать одному напрямку, в кожному комутаторі другої ланки в загальному випадку може відводитись q виходів. В даній схемі кожному входу доступний будь-який вихід потрібного напрямку тільки тоді, коли немає зайнятих з’єднувальних шляхів. В цьому випадку доступність буде максимальною (всі виходи доступні) і при q=1 буде рівна m. В загальному випадку максимальна доступність Dmax=mq. Якщо зайнята одна проміжна лінія, то для всіх виходів в комутаторі, з якого вона виходить, вона буде втраченою, тому доступність виходів у вказаному напрямку зменшується на одиницю для випадку q=1 і на q в загальному випадку. Таким чином, мінімальна доступність визначається за формулою:
Ефективна доступність визначається із співвідношення:
Dеф= Dmin + ( ( - Dmin)
де ( - коефіцієнт, який залежить від режиму пошуку. Для режиму групового пошуку Q=0.75; - середня доступність.
де Yн – питоме навантаження, обслужене m проміжними лініями, Ерл. qн – коефіцієнт, який рівний кількості ліній одного комутатора останньої ланки, яка виділяється в напрямку. Кількість входів(виходів) комутатора дорівнює:
n=m=C1/z
де z- кількість ланок.
Обчислюєм додаткові дані:
m=n=52/2=26;
Ym=26*0.6=16;
Питоме навантаження, обслужене m проміжними лініями Ym=bm=am Ерл, де а – навантаження на одну вхідну лінію; b – навантаження на одну проміжну лінію; при m=n втрати малі і можна прийняти, що a(b. Потрібно перевірити, чи достатньо qн=1. Кількість ліній в блоці Nбл=nm ліній. Всього на вході КС є N ліній. Тоді кількість блоків g=N/Nбл. g блоків по m ліній в блоці становить gm ліній. Якщо gm > 1,47 Yн, то достатньо qн=1.
Для перевірки умови знайдемо:
= (26-16)*1=10;
Dmin=(26-(26-1))*1=1;
Dеф=1+0.75(10-1)=8;
YDеф=3.9рл.
V=(Yn-Ydef)/(p)1/Dеф+ Dеф;
V = 84 (ліній)
g= 1000/26*26=2 (блоків)
84<=2*1*26 – умова не виконується;
Отже підвищуєм qн до 2, і перевіряємо знову умову:
= (26-16)*2=20;
Dmin=(26-(26-1))*2=2;
Dеф=2+0.75(20-2)=16;
YDеф=9.83 Ерл.
V=(Yn-Ydef)/(p)1/Dеф+ Dеф;
V = 68 (ліній)
g= 1000/26*26=2 (блоків)
68<=2*2*26
1.3.2. Розрахунок за допомогою методу Якобеуса.
Даний метод розрахунку двохланкових схем полягає в розв’язку системи рівнянь, запропонованої шведським вченим Якобеусом:
де Cmax – максимальне навантаження на одну лінію; Ymqн – навантаження, яке обслуговується повнодоступним пучком з mqн ліній.Навантаження Ymqн визначається за першою формулою Ерланга при заданих втратах р і кількості ліній mqн .
Визначаємо додаткові дані для формули:
Y26=18.4 (Ерл);
Y26/b=18.4/0.6=30.7
Cmax=0.807;
V=63 (ліній)
1.3.3. Розрахунок методом імовірних графів.
Даний метод базується на представленні комутаційної системи у вигляді графа, конфігурація якого в загальному випадку залежить не тільки від структури схеми, але й від режиму пощуку, в якому використуовується схема. Перехід від комутаційної системи практично будь-якої складності до графу не представляє особливих складностей. Граф являє собою картину всіх можливих шляхів між заданим входом системи і заданим виходом. Процедура методу імовірнісних графів полягає в тому, щоб записати функцію для імовірності втрат при встоновленні з’єднань в графі, що розглядається, між його вхідними і вихідними полюсами, аргументами якої є імовірності зайняття окремих дуг графа. Нехай р1 – втрати проміжної лінії, р1(b(a; р2=Y/v – втрати на вихідну лінію.Тоді:
(1-р1) – імовірність того, що проміжна лінія вільна;
(р2)qн – втрати пучка ліній;
(1-р2qн) – імовірність того, що пучок ліній вільний;
1-(1-р1)(1-р2qн) – імовірність зайнятості шляху.
Рис. 1.2. Імовірнісний граф.
Використовуючи отримане співвідношення, можна визначити втрати комутаційної системи:
Підставимо вихідні дані, одержані двома способами розрахунку, у попередню формулу:
Метод ефективної доступності:
P2=50/68=0,74 (Ерл);
P=(1-(1-0.6)*(1-0.742))26= 5.571E-3;
Метод Якобеуса:
P2=50/66=0,76 (Ерл);
P=(1-(1-0.6)*(1-0.761))26=0.073;
1.3.4. Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в двохланковій схемі:
Кількість точок комутації в двохланковій схемі:
Підставимо вихідні дані у попередні формули:
Кількість точок комутації в напрямку:
Для методу ефективної доступності:
Т1h=1000*68/8=8500 (точок)
Для методу Якобеуса:
Т2h=1000*63/26=2423 (точок)
Кількість точок комутації в КС:
Т2=2*26*26*26*2=70304 (точок)
Висновок:
Розрахунок дволанкових комутаційних систем(в з’єднанні між одним входом і одним виходом схеми крім точок комутації беруть участь також з’єднувальні лінії) показав що для забезпечення необхідної якості комутації необхідно v=68 ліній розрахованих за допомогою методу ефективної доступності або v=63 лінії розрахованих за допомогою методу Якобеуса. Порівняльний аналіз кількості ліній та кількості точок комутації показав, що найбільш економічною є система розрахована за допомогою методу ефективної доступності.
1.4. Розрахунок багатоланкових комутаційних систем.
1.4.1. Розрахунок КС з максимальною середньою доступністю.
Крім двохланкових комутаційних систем в комутаційній техніці широко використовуються багатоланкові схеми. Збільшення кількості ланок дозволяє зменшити імовірність внутрішнього блкокування, оскільки збільшується кількість шляхів між заданими входом і потрібним виходом. При розробці багатоланкових схем з блокуванням нові схеми отримують по аналогії з вже відомих, використовуючи досвід і інтуїцію проектувальника. В цьому випадку проводиться оптимізація в межах певних методів з наступним вибором потрібної схеми. В якості критеріїв при виборі структури комутаційної системи виступають кількість точок комутації і якість обслуговування. В одному з таких методів використовується поняття максимальної середньої доступності, яка визначає якість обслуговування. Середня доступність визначається співвідношенням:
де z – кількість ланок.
Враховуючи, що кількість точок комутації, які припадають на один вхід C1=mz, взявши похідну від даної формули і прирівнявши її до нуля, можна отримати оптимальну кількість ланок для максимальної середньої доступності:
В такому випадку кількість входів (виходів) одного комутаційного пристрою буде:
Тоді кількість ланок, яка забезпечить потрібну кількість виходів z=logmN. При zопт < z кількість ланок рівна z.
Рис. 1.3. Імовірнісний граф багатоланкової КС.
Рис. 1.4. Багатоланкова комутаційна система:
4 ланки на розширення, 1 на змішування.
Обчислюємо кількість ланок у схемі:
Zопт=52*(1-0,6)/е=8;
M=52/8=7;
N=M=78=5.765E+6;
1.4.2. Розрахунок кількості ліній в напрямку методом комбінованого блокування.
Через складність розрахунку схем з великою кількістю ланок, пов’язаною, в основному з складністю їх структури, до останнього часу, за виключенням методу імовірнісних графів не було навіть наближених інженерних методів аналізу багатоланкових схем. Використання поняття ефективної доступності і методів статистичного моделювання дозволило А. Лотце розробити наближені методи розрахунку багатоланкових схем в режимі групового пошуку (метод КЛІГС). Метод КЛІГС отримав скорочену назву від англійських слів, які означають “розрахунок багатоланкових схем групового пошуку”. Використовуючи поняття середньої доступності, даний метод дозволяє використати модифіковану формулу Пальма-Якобеуса для розрахунку втрат. Модифікована формула для визначення середньої доступності має вигляд:
де
Для розрахунку кількості ліній в напрямку використовується метод підбору. Для обслуговування навантаження Yекв=Yн потрібно підібрати таку кількість ліній, щоб втрати становили не більше заданих р. Втрати розраховуються за модифікованою формулою Пальма-Якобеуса:
Підставляєм відповідні значення для розрахунку кількості ліній в напрямку:
К=0.7;
V=62;
D=44;
P=0.02;
1.4.3. Розрахунок кількості точок комутації.
Кількість точок комутації в напрямку в багатоланковій схемі:
Кількість точок комутації в багатоланковій схемі:
Tzn(62)=1632;
Tz=54432;
Висновок:
Розрахунок багатоланкових комутаційних системпоказав що для забезпечення необхідної якості комутації необхідно ліній v=62 та T=54432 точок комутації.
Висновок
Комутаційне поле – це сукупність комутаційних пристроїв всіх ступенів в одну комутаційну станцію.
Комутаційна станція – це сукупність технічних засобів, що забезпечують комутацію абоненських і зєднувальних ліній при зєднанні місцевих і транзитних комутованих мереж звязку.
Розрахунок просторових комутаційних систем можна розділити на:
розрахунок параметрів одноланкової повнодоступної схеми із втратами та очікуванням
розрахунок параметрів одноланкової неповнодоступної схеми
розрахунок параметрів дволанкових комутаційних систем.
розрахунок параметрів багатоланкових комутаційних систем.
При повнодоступному включенні будь-який вхід можна з’єднати з будь-яким виходом. Неповнодоступна комутаційна схема – це схема з таким включенням виходів, при якому кожному входу доступні не всі, а лише частина виходів, хоча в сукупності всі входи можуть використовувати всі виходи. Особливістю дволанкових комутаційних систем є те, що в з’єднанні між одним входом і одним виходом схеми крім точок комутації беруть участь також з’єднувальні лінії. Розраховуючи параметри просторових комутаційних систем я зрозумів основні принцип розрахунку одноланкових, дволанкових та багатоланкових комутаціїних систем. Він базується на забезпечені необхідної якості викликів. Слід зауважити, що зменшення кількості ліній призводить до збільшення ймовірності блокування чи очікування та збільшення навантаження; збільшення кількості ліній призводить до зменшення ймовірності блокування чи очікування, збільшення кількості точок комутації та зменшення навантаження.
Збільшення кількості ланок призводить до зменшення імовірності внутрішнього блкокування, оскільки збільшується кількість шляхів між заданими входом і потрібним виходом.
Неправильний розрахунок параметрів просторових комутаційних систем може призвести до перевантаження комутаційної системи, або ж до її простоювання. Вміння правильно оптимізувати параметри комутаційної системи дозволяє будувати системи комутації найбільш ефективно.
Література:
Чернихівський Є.М. Конспект лекцій.
Дж. Белами. Цифровая телефония: пер. с англ. М. Радио и связь. 1986.
Ершова Е.Б., Ершов В.А. Цифровые системы распределения информации. М. Радио и связь. 1983.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора