Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Луцький національний технічний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра комп’ютерних технологій
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Методика професійного навчання
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра комп’ютерних технологій
професійного навчання
Курсова робота
з дисципліни «Методика професійного навчання» на тему: «Дидактичний проект підготовки робітника спеціальності «Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів» з поглибленою розробкою технологій навчання з теми «Організація основної пам'яті ЕОМ»
Зміст
Розділ 1. Аналіз вихідних умов проектування професійної підготовки фахівця за фахом “ Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів ” 5
1.1. Аналіз професійної діяльності фахівця 5
1.1.1. Характеристика галузі господарської діяльності фахівця. 5
1.1.2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця 7
Розділ 2. Проектування технологій навчання з теми “Основна пам’ять” з курсу «Елементи та пристрої обчислювальної техніки» 17
2.1. Проектування дидактичних матеріалів 17
2.1.1. Постановка цілей і вибір джерел інформації 17
2.1.2. Проектування плану викладення теми 19
2.1.3. Проектування контурного конспекту за темою “ Основна пам’ять ЕОМ” 21
2.2. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових студентів. 22
2.2.1. Аналіз базових знань та психологічних характеристик 22
2.2.2. Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання 24
2.3. Проектування мотиваційних технологій навчання 26
2.3.1. Вибір виду дидактичної технології 26
2.3.2. Організація початку навчання 27
2.3.3. Методика мотивування навчальної діяльності студентів 27
2.3.4. Методи активізації навчальної діяльності 29
2.3.5. Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності 31
2.3.6. Методи формування виконавчих дій 32
2.3.7. Методи організації зворотного зв’язку і корекції педагогічної діяльності 33
2.3.8. Методи, засоби і способи контролю результатів і проведення занять 34
Висновки 37
Список використаної літератури 38
Вступ
Корінні політичні і соціально – економічні перетворення в Україні обумовили протиріччя в системі її професійного навчання. Перше протиріччя виявляється між вимогами ринку і рівнем професійної підготовки спеціалістів. Це справді так, оскільки, працівник повинен вирішувати питання, що не передбачені навчальними програмами. Друге протиріччя полягає у невідповідності між об’ємом навчальної інформації та часом, що виведений на її засвоєння. Вирішення цих протиріч полягає у оптимізації змісту навчального матеріалу і технологій навчання майбутніх фахівців, що й відображено у даному курсовому проекті.
Даний курсовий проект містить два розділи: у першому здійснено аналіз вихідних умов проектування програми професійної підготовки фахівця за фахом «інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів»; у другому - проектування технологій навчання з теми «Організація основної пам’яті ЕОМ».
Об’єктом дослідження є процес підготовки робітника за спеціальністю «Інженер з механізації та автоматизації виробничого процесу»
Предмет дослідження – технології навчання по темі «Організація основної пам’яті ЕОМ».
Метою дослідження є визначення змісту і технології теоретичної підготовки працівників, які б враховували останні тенденції розвитку виробництва і відповідали умовам організації навчального процесу.
Завдання педагогічного дослідження:
1. Провести аналіз умов реалізації професійної діяльності фахівця за фахом «Інженер з механізації та автоматизації виробничого процесу».
2. Здійснити програму професійної підготовки спеціаліста.
3. Обґрунтувати доцільність вибраного змісту, об’єму і послідовності викладу навчального матеріалу по темі «Організація основної пам’яті ЕОМ».
4. Визначити технології навчання майбутнього спеціаліста на рівні теми лекції і обґрунтувати свій вибір.
Результатом дослідження є сформовані професійно – необхідні знання і вміння у провідного інженера.
Розділ 1. Аналіз вихідних умов проектування професійної підготовки фахівця за фахом “ Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів ”
Аналіз професійної діяльності фахівця
1.1.1. Характеристика галузі господарської діяльності фахівця.
Кожна людина протягом усього життя так чи інакше зв'язана з виробництвом. Саме в ньому або при його сприянні люди ростуть, вчаться, працюють, переборюють недуги, вступають у різноманітні відносини, розвивають науку і культуру. У рамках організацій повсюдно здійснюється людська діяльність. Немає організацій без людей, так само як і немає людей, яким не приходиться мати справу з організаціями.
Організація виробництва - складний процес. У ньому переплітаються й уживаються інтереси особистості і груп, стимули й обмеження, жорстка технологія й інновації, безумовна дисципліна і вільна творчість, нормативні вимоги і неформальні ініціативи. У виробництва є свій вигляд, своя культура, свої традиції і репутація. Нові виробництва формуються мабуть щодня. Вони впевнено розвиваються, коли мають обґрунтовану стратегію й ефективно використовують ресурси (економічне використання матеріальних ресурсів впливає на зниження витрат виробництва, собівартості продукції, а отже підвищенні прибутковості і рентабельності роботи підприємства. Доведення матеріальних запасів до реально необхідного і достатнього рівня сприяє вивільненню оборотних коштів, залученню додаткових матеріальних ресурсів у виробництво, а тим самим і створює умови для випуску додаткової кількості продукції). Вони перебудовуються, коли перестають відповідати обраним цілям. Вони гинуть, коли виявляються нездатними виконувати свої задачі.
Не пізнавши сутності виробництва і не зрозумівши закономірностей його розвитку, не можна ні керувати ним, ні використовувати його у благо кожної людини й в інтересах усіх, ні переходити в його діяльності на сучасні технології. Навіщо виробництво потрібно, як створюється і розвивається, на яких принципах будується, чому і як змінюються, які можливості відкриває, чому його учасники діють так, а не інакше, - відповіді на ці питання покликана дати теорія організації виробництва, що спирається на узагальнення новітнього світового досвіду.
Керування виробництвом - складова частина керування промисловим виробництвом. Управління виробництвом, так само, як і управління взагалі, на наукову основу було вперше поставлене відомим американським інженером
Ф.У. Тейлором на початку ХХ ст. Теорія організації виробництва Ф.Тейлора ґрунтувалася на функціонуванні робітника як простого додатка до машини, який у виконанні певної операції досягав автоматизму. Система Тейлора була характерною для масового потокового виробництва, вона приводила до значного зростання продуктивності праці. Суть її полягала в тому, що поєднувались в одне ціле людина і машина. Досягалося це насамперед раціоналізацією та прискоренням рухів людини, приведенням її дій у відповідність з роботою машин. Саме завдяки цьому виникла система “людина – машина”.
За цих умов розумова діяльність людини обмежувалася, усувалася від виробничого процесу, оскільки була непотрібною. Це неминуче призводило до зниження ролі професійних знань виробників, їх інтелектуального рівня, було реальним підпорядкування праці капіталу, спотворення особистості людини.
У другій половині нинішнього століття можливості зростання продуктивності праці за рахунок найбільш раціонального використання фізичних можливостей людини були вичерпані. Завдання полягало в тому, щоб привести в рух можливості розуму і духу людини. У зв’язку з цим виникло багато теорій “людських відносин”, “соціального партнерства” та інших, спрямованих на те, щоб довести, що підприємці та робітники через купівлю акцій та участь у розподілі прибутку є рівноправними соціальними партнерами.
Людина з виконавця виробничих операцій все більше перетворюється у керівника виробництва з метою досягнення його найбільшої ефективності і підвищення якості роботи.
У нашій країні гостро стоїть проблема економічної підготовки кадрів. Майже половина керівників і спеціалістів чітко не розумі ють суті ринкових методів господарювання. Кожний другий інженерно-технічний працівник не володіє необхідним обсягом еконо мічних знань. Потрібно враховувати той факт, що саме від рівня його освіти, культури, професійної майстерності залежить функціонування виробництва. Ускладнення матеріально-речових знарядь виробництва стимулює появу робітника нової якості: вільного, освіченого, культурного, розвиненого як фізично, так і розумово, який здатний компетентно приймати рішення, нести за них відповідальність та користується благами виробництва і глибоко заінтересований у його розвитку і вдосконаленні. Саме такими якостями робітника й відповідає інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів.
1.1.2. Проектування кваліфікаційної характеристики фахівця
Діяльність кваліфікованого робітника – це діяльність, що здійснюється по заданому алгоритму, характеризується однозначним набором відомих операцій в рамках вузлів чи окремих елементів технологічного процесу.
Для робітника спеціальності “Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів ” передбачаються наступні види професійної діяльності:
підготовчий – підготовчі операції, підготовки технічних носіїв інформації, пов’язані із здійсненням обчислювального процесу, нагляд за машинами, вивчення виробничих процесів з метою визначення ділянок основних і допоміжних робіт і операцій, що підлягають автоматизації і механізації, проводить патентні дослідження і визначає показники технічного рівня об'єктів техніки і технології, що проектуються, складає перспективні і поточні плани автоматизації і механізації виробничих процесів, трудомістких ручних робіт, підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських операцій, у підготовці заходів щодо реконструкції і технічного переозброєння підприємства, скорочення витрат важкої ручної праці.
технологічний – забезпечення уже існуючого механізованого та автоматизованого виробництва, впровадження комплексної автоматизації і механізації виробничих процесів, що сприяють підвищенню технічного рівня виробництва, продуктивності праці, зниженню собівартості, поліпшенню якості продукції, забезпеченню сприятливих умов праці і її безпеки, Здійснення контролю за правильною експлуатацією машин, механізмів і іншого устаткування, що реконструюється та модернізується, дотриманням технологічних процесів виробництва.
Професійне призначення і місце використання робітника за професією
«Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів»
Таблиця 1.1.2.1
Вид діяльності
Здійснює роботи по впровадженню комплексної автоматизації і механізації виробничих процесів, що сприяють підвищенню технічного рівня виробництва, продуктивності праці, зниженню собівартості, поліпшенню якості продукції, забезпеченню сприятливих умов праці і її безпеки.
Вивчає виробничі процеси з метою визначення ділянок основних і допоміжних робіт і операцій, що підлягають автоматизації і механізації, проводить патентні дослідження і визначає показники технічного рівня об'єктів техніки і технології, що проектуються.
Бере участь у складанні перспективних і поточних планів автоматизації і механізації виробничих процесів, трудомістких ручних робіт, підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських операцій, у підготовці заходів щодо реконструкції і технічного переозброєння підприємства, скорочення витрат важкої ручної праці.
Бере участь у розгляді ескізних і технічних проектів, робочих креслень, що розробляються по замовлення підприємства, а також у роботах по монтажу, іспитам, налагодженню і здачі в експлуатацію засобів автоматизації і механізації, здійснює контроль за їх обслуговуванням.
Підготовляє технічні завдання на створення засобів автоматизації і механізації і техніко-економічні обґрунтування конструкцій, що розробляються.
Виконує розрахунки ефективності заходів щодо автоматизації і механізації виробництва, складає заявки на необхідне устаткування.
Бере участь у розгляді технічної документації, зв'язаної з проектуванням засобів автоматизації і механізації виробництва знов споруджуваних об'єктів, у розробці більш досконалих конструкцій захисно-огороджувальної техніки і герметизації шкідливих процесів виробництва.
Аналізує ефективність застосовуваних засобів автоматизації і механізації, показники їх використання, підготовляє пропозиції по усуненню виявлених недоліків, зміні конструкцій чи окремих складальних одиниць на більш досконалі.
Вживає заходи по забезпеченню надійності і безперебійної роботи засобів автоматизації і механізації.
Контролює діяльність підрозділів підприємства, що здійснюють автоматизацію і механізацію виробничих процесів, стежить за відповідністю впроваджених засобів сучасному рівню розвитку техніки.
Проводить інструктаж і надає допомогу працівникам при освоєнні ними нових конструкцій засобів автоматизації і механізації, організує роботу з підвищення їх технічних знань.
Здійснює контроль за правильною експлуатацією машин, механізмів і іншого устаткування, що реконструюється та модернізується, дотриманням технологічних процесів виробництва.
Бере участь у розробці інструкцій з експлуатації і ремонту устаткування, безпечному веденню робіт при обслуговуванні засобів автоматизації і механізації, іншої технічної документації, у складанні заявок на винаходи і промислові зразки.
Готує матеріали для укладення договорів зі спеціалізованими організаціями на проведення дослідницьких, проектних і дослідно-конструкторських робіт, а також на виготовлення і ремонт засобів автоматизації і механізації, розробляє і погоджує графіки виконання робіт, забезпечує необхідними технічними даними і матеріалами.
Бере участь у розгляді раціоналізаторських пропозицій і винаходів, вивченні поширенні передового досвіду, раціональних прийомів і методів праці, веде пропаганду нових досягнень в області автоматизації і механізації виробничих процесів.
Складає звіти про виконані роботи.
Місце використання
Автомобільний завод «Богдан».
ВАТ «Луцький підшипниковий завод».
Завод «Кромберг енд Шуберт».
ВАТ «Луцький картонний завод».
Виробниче об’єднання «Електротермометрія»
Виконаємо структурний аналіз професійної діяльності підготовлюваного робітника, який проходить підготовку. Даний аналіз включає: функції, процедури, предмети, засоби, умови і продукти праці. Розглянемо організаційну та контрольну функції праці.
Структура виробничої діяльності робітника
Таблиця 1.1.2.2
№ п./п.
1
2
3
Функції праці
Підготовча
Технологічна
Організаційна
Процедури праці
Підготовляє технічні завдання для створення засобів автоматизації і механізації. Займається підготовкою техніко-економічних обґрунтувань конструкцій, що розробляються.
Проектування та розробка систем автоматичного керування виробничим процесом.
Створення систем автоматичного керування виробничим процесом.
Предмет праці
Технічні носії інформації, обчислювальна машина, системи автоматичного керування та регулювання.
Технічні та технологічні носії інформації, ЕОМ, технічна документація щодо створення нових форм САК.
Технічні та технологічні носії інформації, ЕОМ, технічна документація щодо створення нових форм САК.
Засоби праці
Нематеріальні засоби праці: засоби обчислювальної техніки, уміння підготовки вихідних даних та досвід роботи з системами автоматичного керування.
Матеріальні засоби праці: розробка САК для вирішення поставлених задач, їх налагодження і експертна перевірка окремих етапів роботи системи та автоматичного вузла в цілому.
Нематеріальні засоби праці: засоби сучасної обчислювальної техніки, уміння працювати з кресленнями та ескізним проектами.
Матеріальні засоби праці: розробка САК для вирішення поставлених задач,експертна перевірка етапів роботи системи і автоматичного вузла в цілому.
Нематеріальні засоби праці: засоби сучасної обчислювальної техніки, уміння працювати з кресленнями та ескізним проектами.
Матеріальні засоби праці: розробка САК для вирішення поставлених задач,експертна перевірка етапів роботи системи і автоматичного вузла в цілому.
Продукти праці
Забезпечення коректної роботи системи механізованого та автоматизованого керування виробничим процесом.
Забезпечення коректної роботи системи механізованого та автоматизованого керування виробничим процесом, впровадження нових САК у існуюче виробництво.
Створена система механізованого та автоматизованого керування виробничим процесом.
Згідно “Довідника кваліфікаційних характеристик робіт і професій працівників” для виконання своїх безпосередніх обов’язків інженеру з механізації автоматизації виробничих процесів необхідна повна вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст або бакалавр) без пред'явлення вимог до стажу роботи.
Визначення кваліфікаційних вимог фахівця
Для того, щоб отримати спеціальність “Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів ” потрібно закінчити вищий навчальний заклад відповідного напрямку підготовки. Після закінчення вищого навчального закладу студент отримує кваліфікаційний рівень – повна або базова вища освіта (спеціаліст або бакалавр) в залежності від терміну навчання.
Провідний інженер з автоматизованих систем керування виробництвом: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з автоматизованих систем керування виробництвом I категорії - не менше 2 років.
Інженер з автоматизованих систем керування виробництвом I категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст); для магістра - без вимог до стажу роботи, спеціаліста - стаж роботи за професією інженера з автоматизованих систем керування виробництвом II категорії - не менше 2 років.
Інженер з автоматизованих систем керування виробництвом II категорії: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст). Стаж роботи за професією інженера з автоматизованих систем керування виробництвом - не менше 1 року.
Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів для роботи по спеціальності повинен володіти певними знаннями, уміннями і навичками.
Повинен знати:
постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керівні матеріали з організації автоматизованих систем керування виробництвом;
перспективи розвитку виробництва; організацію економічного планування та оперативного регулювання виробництва; структуру підприємства, виробничі і функціональні зв'язки між його підрозділами; задачі і склад АСКВ;
порядок розроблення проектів АСКВ і його підсистем, технічних завдань, технічних і робочих проектів; засоби обчислювальної техніки, комунікацій та зв'язку;
економіко-математичні методи; основи теорії економічної кібернетики;
порядок постановки задач, їх алгоритмізації; методи визначення економічної ефективності впровадження АСКВ;
стандарти уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації; порядок розроблення та оформлення технічної документації;
основи економіки, організації праці, виробництва;
основи трудового законодавства
Повинен уміти:
Здійснювати роботи по впровадженню комплексної автоматизації і механізації виробничих процесів, що сприяють підвищенню технічного рівня виробництва, продуктивності праці, зниженню собівартості, поліпшенню якості продукції, забезпеченню сприятливих умов праці і її безпеки.
Вивчати виробничі процеси з метою визначення ділянок основних і допоміжних робіт і операцій, що підлягають автоматизації і механізації, проводить патентні дослідження і визначає показники технічного рівня об'єктів техніки і технології, що проектуються.
Брати участь у складанні перспективних і поточних планів автоматизації і механізації виробничих процесів, трудомістких ручних робіт, підйомно-транспортних, вантажно-розвантажувальних і складських операцій, у підготовці заходів щодо реконструкції і технічного переозброєння підприємства, скорочення витрат важкої ручної праці.
Брати участь у розгляді ескізних і технічних проектів, робочих креслень, що розробляються по замовлення підприємства, а також у роботах по монтажу, іспитам, налагодженню і здачі в експлуатацію засобів автоматизації і механізації, здійснює контроль за їх обслуговуванням.
Підготовляти технічні завдання на створення засобів автоматизації і механізації і техніко-економічні обґрунтування конструкцій, що розробляються.
Виконувати розрахунки ефективності заходів щодо автоматизації і механізації виробництва, складає заявки на необхідне устаткування.
Брати участь у розгляді технічної документації, зв'язаної з проектуванням засобів автоматизації і механізації виробництва знов споруджуваних об'єктів, у розробці більш досконалих конструкцій захисно-огороджувальної техніки і герметизації шкідливих процесів виробництва.
Аналізувати ефективність застосовуваних засобів автоматизації і механізації, показники їх використання, підготовляє пропозиції по усуненню виявлених недоліків, зміні конструкцій чи окремих складальних одиниць на більш досконалі.
Вживати заходи по забезпеченню надійності і безперебійної роботи засобів автоматизації і механізації.
Контролювати діяльність підрозділів підприємства, що здійснюють автоматизацію і механізацію виробничих процесів, стежить за відповідністю впроваджених засобів сучасному рівню розвитку техніки.
Проводити інструктаж і надає допомогу працівникам при освоєнні ними нових конструкцій засобів автоматизації і механізації, організує роботу з підвищення їх технічних знань.
Здійснювати контроль за правильною експлуатацією машин, механізмів і іншого устаткування, що реконструюється та модернізується, дотриманням технологічних процесів виробництва.
Брати участь у розробці інструкцій з експлуатації і ремонту устаткування, безпечному веденню робіт при обслуговуванні засобів автоматизації і механізації, іншої технічної документації, у складанні заявок на винаходи і промислові зразки.
Готувати матеріали для укладення договорів зі спеціалізованими організаціями на проведення дослідницьких, проектних і дослідно-конструкторських робіт, а також на виготовлення і ремонт засобів автоматизації і механізації, розробляє і погоджує графіки виконання робіт, забезпечує необхідними технічними даними і матеріалами.
Брати участь у розгляді раціоналізаторських пропозицій і винаходів, вивченні поширенні передового досвіду, раціональних прийомів і методів праці, веде пропаганду нових досягнень в області автоматизації і механізації виробничих процесів.
Складати звіти про виконані роботи.
Розділ 2. Проектування технологій навчання з теми “Основна пам’ять” з курсу «Елементи та пристрої обчислювальної техніки»
2.1. Проектування дидактичних матеріалів
2.1.1. Постановка цілей і вибір джерел інформації
В результаті проведення лекції студенти повинні знати:
Таблиця 2.1.1.1
Зміст знань
Рівень засвоєння
Характеристика рівня
Принцип функціонування основної пам’яті ЕОМ
Ознайомчо-орієнтовний
Студенти отримують базові поняття про призначення та основні технологічні принципи функціонування основної пам’яті ЕОМ
Конструктивні особливості основної пам’яті ЕОМ
Ознайомчо-орієнтовний
Студенти розглядають будову основної пам’яті ЕОМ
Продуктивність основної пам’яті ЕОМ
Поняттєво-аналітичний
Студенти розглядаються фактори що впливають на продуктивність та швидкодію основної пам’яті ЕОМ
Технологія виробництва основної пам’яті ЕОМ
Ознайомчо-орієнтовний
Студенти вивчають технологічні особливості виготовлення основної пам’яті ЕОМ
Особливості заміни основної пам’яті ЕОМ
Ознайомчо-орієнтовний
Студенти вивчають особливості підключення та заміни основної пам’яті ЕОМ
Оскільки дана лекція містить теоретичний характер, то особливі вимоги ставляться до засвоєння її змісту.
Таблиця 2.1.1.2
Зміст умінь
Рівень сформованості
Характеристика рівня
Схематично зобразити будову сучасного елемента основної пам’яті ЕОМ
Самостійно
Без опори на джерело інформації зробити схематичне зображення елемента основної пам’яті ЕОМ
Проаналізувати функціональну структуру основної пам’яті та її місце в структурі ЕОМ
Самостійно
Вміння оцінити переваги чи недоліки тих чи інших змін в конструктивних та продуктивних особливостях елемента основної пам’яті ЕОМ
Основна і додаткова література з теми заняття:
З еволюцією основної пам’яті можна ознайомитись як із спеціальної літератури, із журналів технічних видань, такі з Інтернет - джерел. При розгляді даної теми будемо використовувати наступну літературу:
Малиновський А.А. Глава 2.3 ВІС ЗП для побудови внутрішньої пам’яті // Довідник по персональним ЕОМ. — К.: Техніка, 1990. — С. 384. — ISBN 5-335-00168-2.
Скотт Мюллер. Глава 6. Оперативна пам’ять // Модернізація и ремонт ПК = Upgrading and Repairing PCs. — 17 вид. — М.: «Вільямс», 2007. — С. 499—572. — ISBN 0-7897-3404-4.
Таблиця 2.1.1.3
№
п/п.
Найменування показника
якості
К
Значення P і N
Підручник№1
Підручник№2
P
N
P
N
1
2
3
4
5
6
7
1.
Повнота відображення матеріалу, що вивчається
5
3
15
4
20
2.
Логічність викладу
4
4
16
5
20
3.
Відповідність термінів і символів до базової науки
4
5
20
5
25
4.
Доступність викладу
5
4
20
5
25
5.
Відповідність до навчальної програми
4
4
16
5
20
6.
Відповідність послідовності викладу теми до навчальної програми
5
5
25
4
20
7.
Зв'язок з практикою
3
4
12
4
12
8.
Чіткість рубрикацій (структури)
3
4
12
5
15
Разом:
N= 136
N= 157
Зробивши аналіз літератури органометричним методом, бачимо, що підручник під номером 2 набрав більшу суму балів, а отже є базовим при викладі даної теми.
2.1.2. Проектування плану викладення теми
План
Поняття основної пам’яті в ЕОМ.
Конструктивні особливості основної пам’яті в ЕОМ.
2.1. Типи основної пам’яті в ЕОМ.
Принцип роботи основної пам’яті в ЕОМ.
Продуктивність основної пам’яті в ЕОМ.
4.1. Швидкісні характеристики основної пам’яті в ЕОМ.
4.2. Основні характеристики основної пам’яті в ЕОМ.
5. Технологія виробництва основної пам’яті в ЕОМ.
5.1. Виробництво основної пам’яті в ЕОМ.
Висновок
2.1.3. Проектування контурного конспекту за темою “ Основна пам’ять ЕОМ”
2.2. Аналіз базових умов навчання. Вибір способів формування базових студентів.
2.2.1. Аналіз базових знань та психологічних характеристик
Цей етап включає аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості в студентів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і навчального предмета, соціально демографічні і психологічні характеристики групи.
При аналізі базових знань студентів, потрібно, перш за все, визначити, що для них є базовим матеріалом.
Базовий матеріал – це всі відомості, що за змістом зв’язані з даною темою і знання яких робить для студента новий матеріал доступним.
При вивчені теми “Основна пам’ять ЕОМ ” базовим матеріалом для студентів є знання з інформатики та основ функціонування ЕОМ, яку вони вивчили ще в школі, або на першому курсі в університеті. Оскільки базовий матеріал утворює певний між тематичний зв'язок, то відомості з інформатики, теж певним чином зв’язані з нашою темою.
Саме з курсу інформатики студентам відомо, що основна пам'ять комп’ютера це два пристрої – оперативно запам’ятовуючий пристрій і постійно запам’ятовуючий пристрій. Їхнє призначення у структурі ЕОМ полягає у збереженні команд які виконуються в даний момент часу та постійних даних, які зазвичай програмуються на заводах виробниках.
Лекційне заняття розраховане на студентів 3 курсу факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій, зокрема групи ПНК-31. Для визначення психологічних характеристик суб’єктів учіння проводимо тестування не всієї групи, а лише кількох студентів:
Гресик Юрій;
Чирко Сергій;
Солтис Юрій;
Гарбарчук Владислав;
Ковальчук Олександр;
Шурин Олександр.
Провівши тестування з’ясувалося, що:
Гресик Юрій – флегматик;
Чирко Сергій – сангвінік;
Солтис Юрій - холерик;
Гарбарчук Владислав – меланхолік;
Ковальчук Олександр – сангвінік;
Шурин Олександр – сангвінік.
/
Для цих студентів характерна активна і цілеспрямована діловитість, різносторонність інтересів, уміння збалансувати ділову активність, напружену працю зі зміною занять і вміло організованим відпочинком, наполегливість, зацікавленість роботою, чуттєвість до похвали і критики, нестійкість настрою і поведінки в стресових ситуаціях, потяг до змагальності що виражається у навчальному процесія як конкуренція. Оскільки в протестованих студентів переважає сангвіністичний тип темпераметру то відповідно побудову форми проведення лекції потрібно робити з поправкою на те, що монотонний матеріал буде нецікавий для частини слухачів.
2.2.2. Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання
Засоби навчання – це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за короткий час досягаються визначені цілі навчання.
До засобів навчання належать підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії та інші.
Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи.
Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.
В науці немає загальноприйнятої класифікації дидактичних засобів. Ми послуговуємося класифікацією польського дидакта В.Окопе в якій засоби навчання розташовані відповідно до наростання можливості замінювати дії учителя й автоматизувати дії учителя.
Прості засоби:
Словесні, підручники, навчальні посібники;
Прості візуальні засоби, реальні предмети, моделі, картини.
Складні засоби:
1. Механічні, візуальні пристрої: діаскоп, мікроскоп, кодоскоп;
2. Аудіальні засоби: програвач, магнітофон, радіо;
Аудіовізуальні засоби: звукові фільми, телебачення, лінгвістичні кабінети, комп’ютери, інформаційні системи.
Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глобальному розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.
Наочні засоби, що використовують у процесі навчання, поділяються на два види:
Зображення предметів і явищ;
Самі предмети, макети, моделі.
До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, креслення, фотографії, транспаранти.
Ці засоби використовуються тоді коли предмети, явища, процеси, що вивчаються не можна продемонструвати безпосередньо.
До другого предмету належать реальні предмети, прилади, інструменти, апарати вироби моделі, що діють.
Технічні засоби навчання (ТЗН). Основними функціями ТЗН є забезпечення інформаційною насиченістю навчально – виховного процесу.
За способами впливу на учнів ТЗН поділяють на три групи: візуальні (зорові), аудіальні (звукові), аудіовізуальні(звуко - зорові).
Візуальні ТЗН – це засоби, в яких носіями інформації є діафільми, діапозитиви, транспаранти, що подаються учням за допомогою діапроекторів, графо проекторів у вигляді нерухомих зображень предметів.
Аудіальні (звукові) ТЗН – це засоби, які передають інформацію розраховану на сприйняття органами слуху. Носіями звукової інформації є грамплатівки, магнітна стрічка. Апаратура за допомогою якої сьогодні записують і відтворюють звукову інформацію є програвачі, електрофони, магнітофони, радіоприймачі. Звукові ТЗН підсилюють ефективність сприйняття навчального матеріалу, збагачують, поглиблюють знання, вміння, навички учнів, сприяють вихованню в них інтересу до предмета, здатність мислити словесно – художніми образами, забезпечують естетичний розвиток студента.
Аудіовізуальні (звуко-зорові) ТЗН поділяють на: навчальне кіно, телебачення, відеозаписи.
При викладанні теми “Основна пам’ять ЕОМ” будуть використовуватись наступні засоби навчання:
Прості словесні – розповідь.
Прості візуальні – блок-схема структури ЕОМ та місце ОП в ній.
Складні візуальні – навчальний фільм не тему: «ОП як складова ЕОМ. Будова та функціонування»
Технічні навчальні засоби – комп’ютер.
Прості візуальні засоби допомагають повноцінному розкриттю та засвоєнню змісту навчального матеріалу, а інколи слугують самостійним джерелом інформації.
Дані дозволяють нам зробити висновок про необхідність обов’язкового поєднання педагогом словесних і несловесних, зорових та наочних методів навчання.
2.3. Проектування мотиваційних технологій навчання
2.3.1. Вибір виду дидактичної технології
Особливістю змісту даної лекції є те, що студенти дещо знайомі з будовою основної пам’яті ЕОМ ще з шкільного курсу інформатики та обчислювальної техніки. Тому технологію навчання слід побудувати так, щоб максимально використати знання і вміння студентів. В даному випадку слід вибрати метод проблемно-розвиваючого навчання. Завдяки йому викладач може зацікавити учнів у пошуку рішень на поставлені задачі, що, відповідно, збільшує самостійну роботу студентів. Тобто, в таки спосіб можна створити навчальні умови, коли студент зацікавлений і проявляє інтерес до вирішення невідомої задачі або проблеми.
Саме візуальне представлення будови та принципів функціонування основної пам’яті ЕОМ дають можливість зацікавити студентів навчальним матеріалом, підвищити інтерес до його сприйняття.
Наукою доведено, що зорове сприйняття інформації є на 80% продуктивнішим за інші методи.
Завдяки використанню плакатів і слайдів викладач має змогу дати студентам набагато більше матеріалу ніж це можливо з використанням лише голосового контакту(бесіди).
Таким чином, поєднання словесних та наочних методів є просто необхідним у процесі навчання. Як підтвердження цього, можна навести дані ООН, згідно яких відомо, що людина запам'ятовує лише 10% прочитаного, 20% почутого і 30% побаченого. Якщо людина і чує, і бачить, рівень його запам'ятовування збільшується до 50%.
2.3.2. Організація початку навчання
Початок лекційного заняття відбувається за такою послідовністю: викладач одночасно з дзвінком заходить в аудиторію та вітається зі студентами. Студенти в знак поваги до викладача студенти піднімаються із-за парт та вітаються у відповідь.
Викладач зарошує студентів сідати і протягом наступних кількох хвилин (3-5хв.) проводить перекличку, відмічаючи відсутніх на занятті студентів.
Далі озвучується тема лекційного заняття, мета і питання, які будуть розглядатися під час даної лекції.
2.3.3. Методика мотивування навчальної діяльності студентів
Мотивуючий вступ – на даному етапі потрібно зацікавити слухачів у матеріалі що буде вивчатись. Потрібно пояснити студентам що на даному етапі розвитку суспільства, ринку праці та технологій на яких будується сучасна ЕОМ просто необхідно знати будову та функціональне призначення складових елементів ЕОМ
Даний матеріал є дуже важливим для майбутніх інженерів з механізації та автоматизації виробництва, адже в галузі де буде працювати такий спеціаліст дуже потрібні знання в електротехніці та вміння швидко слідувати за новинками технологій в яких основна пам’ять ледве не що місяця робить величезний крок у своєму розвитку.
Мотивація навчального процесу на лекції
Таблиця 2.3.3.1
Етапи заняття
Методичні прийоми мотивування
Початковий етап (в даній частині лекції відбувається залучення студентів до навчального процесу)
На даному етапі можна застосувати «Метод формування пізнавальних інтересів»: для прикладу, можна провести між студентами маленьке опитування яке б дозволило виділити коло людей які частково знайомі з матеріалом, що буде викладатися на лекції. Одним із питань такого опитування може бути наступне питання: «Хтось із присутніх може назвати складові основної пам’яті ЕОМ»
Наступним етапом заняття є підтримка атмосфери зацікавленості навчальним матеріалом студентами
На даному відрізку лекції поряд із викладом уже знайомого деяким слухачам матеріалу можна використати «Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу» що базується на тому, що викладач, подаючи матеріал для основної групи слухачів, не забуває і про студентів яким цей матеріал уже відомо. Тому задля їхнього зацікавлення викладач вносить елемент новизни в навчальний матеріал, розповідає про перші вдалі і невдалі спроби над створенням чіпів пам’яті, ділиться останніми новинами зі світу комп’ютерних технологій, що пов’язані із темою що викладається, робить невеличкі паузи в подачі матеріалу і опитує студентів на наявність незрозумілих моментів при засвоєнні матеріалу.
2.3.4. Методи активізації навчальної діяльності
Методи активізації навчальної діяльності – це сукупність способів психологічно – педагогічного впливу на студентів, що першою чергою спрямовані на розвиток у них творчого, самостійного мислення, активізації пізнавальної діяльності, спрямування слухачів на самостійне опрацювання тематики, пошук цікавої інформації яка не була включена в лекцію, мотивування студентів додатковими оцінками за самостійну роботу, формування творчих навичок та вмінь нестандартного розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного спілкування.
Проблемно – розвиваюча лекція - це апробація багатоваріантних підходів до рішення представленої проблеми. Вона активізує особистий пошук слухачів (курсантів, студентів), пошукову та дослідну діяльність. На перших етапах у групах з високим рівнем пізнавальної діяльності викладач може побудувати лекцію таким чином, що сам ставить проблему і на очах у групи демонструє можливі шляхи її вирішення. У подальшому можна переходити до частково-пошукових методів, а саме: лектор створює проблемну ситуацію і спонукає слухачів до пошуку рішення.
При викладі матеріалу лекції на тему: «Основна пам’ять ЕОМ» будуть використані наступні методи активізації: проблемні та активізуючі запитання, елементи діалогу та дискусії, звернення до аудиторії, створення проблемних ситуацій та спонукання до пошуку оригінальних способів вирішенні проблеми.
Таблиця 2.3.4.1
Дидактичні одиниці змісту
Методи активізації
Поняття основної пам’яті в сучасних ЕОМ.
Проблемне запитання: На які види поділяється основна пам’ять? Чи належить основна пам’ять до групи елементів, що складають архітектуру ЕОМ.
Конструктивні особливості функціонування ОП в ЕОМ
2.1. Підключення ОП в ЕОМ.
Діалог про відомості, які вже відомі студентам.
Проблемне запитання: Назвіть інтерфейс через який можна здійснити підключення ОЗП?
3. Призначення ПЗП
Проблемне запитання: Яка інформація зберігається в ПЗП?
4. Фактор що впливає на швидкодію ОП.
4.1. Швидкісні характеристики при безперервній передачі даних.
4.2. Елементи ієрархії пам’яті
Проблемне запитання: Назвіть характеристику елемента пам’яті ЕОМ, від якого залежить кількість переданої інформації за один такт.
Активізуюче запитання: Який відсоток попадання команд у кеш в сучасних ЕОМ?
5. Технологія виробництва ОП для ЕОМ.
5.1. Виробництво ОП для ЕОМ.
Дискусія на рахунок визначення кращого виробника ОП.
Висновок
Бесіда на тему провідних технологій що впроваджуються в сучасні елементи пам’яті.
При організації активного навчання недостатньо використовувати той чи інший метод активізації, необхідно ще стимулювати активну діяльність студентів. Під час лекції в якості стимулюючих факторів використовується довіра, інтерес і важливість питання, емоційність викладу.
2.3.5. Методи формування нових знань і орієнтованої основи діяльності
Формування нових знань виконується технологією, яка носить назву «орієнтована основа діяльності». Метод викладу навчального матеріалу, який буде використаний – усний у вигляді лекції.
Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають:
Таблиця 2.3.5.1
Найменування теми
(пунктів плану)
Мета навчання
Тип навча-ння
Методи викладу
Наочні засоби
Поняття основної пам’яті в ЕОМ
Сформувати у студентів уявлення, що являє собою основна пам’ять ЕОМ.
II
Розповідь
Посібники
18.04.2013 15:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора