Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Інтелектуальна власність
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
з дисципліни “Інтелектуальна власність”
Варіант № 54
ВСТУП
Людина з найдавніших часів була творцем: забезпечуючи свою життєдіяльність, виробляла продукти харчування, будувала житло, створювала знаряддя праці, одяг, прикраси, твори мистецтва. У процесі праці, у постійній взаємодії з навколишнім природним середовищем відбувалося становлення, самостворення людини і як біологічного виду, і як розумної істоти, яка пізнає світ і саму себе. Разом з фізичним розвитком людини здійснювався її розумовий розвиток. З часом людина збагнула, що важку виснажливу фізичну працю можна полегшити за рахунок посилення своїх фізичних зусиль певними придуманими знаряддями праці та способами використання земельних і сировинних ресурсів.
Творчою працею людини створюються всі багатства суспільства. Так було, є і буде. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовольняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності. Людина постійно перебуває у творчому пошукові. Це невід'ємна властивість людини, якою природа наділяє кожного із нас.
Творчість притаманна людині у будь-якій сфері її діяльності ( у промисловому чи сільськогосподарському виробництві, військовій справі, охороні здоров'я людей, лікуванні тварин, організації свого відпочинку і дозвілля тощо.
Саме завдяки розумовій діяльності людство переходить від одного етапу забезпечення необхідними засобами та знаряддями для свого існування до іншого ( більш досконалого.
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 (3) Роль і значення інтелектуальної власності для України
У відповідності зі ст.41 Закону України «Про власність» об'єктами права інтелектуальної власності є твори науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції, знаки для товарів і послуг, результати науково-дослідних робіт і інші результати інтелектуальної праці.
Тенденції розвитку науки, культури, техніки і виробництва, особливо у другій половині XX ст., свідчать про те, що людство у своєму розвитку підійшло до тієї межі, коли подальший прогрес буде зумовлюватися саме розумовою діяльністю суспільства. Тобто, саме результати розумової діяльності або за теперішньою термінологією ( інтелектуальної діяльності будуть визначати стратегію і тактику соціально-економічного розвитку будь-якої країни. Уже тепер видно, що високий рівень інтелектуальної діяльності у тій чи іншій країні зумовлює високий рівень добробуту її народу.
Там, де поважають науку, культуру і мистецтво, люди живуть краще, адже досягнення інтелектуальної діяльності зумовлюють рівень виробництва, культури, освіти тощо. Зазначені досягнення, безперечно, будуть визначати
Без інтелектуальної власності будь яка держава не може забезпечити собі незалежність політичну, економічну і будь яку іншу. Інтелектуальний рівень будь-якого суспільства визначає його цивілізованість і суверенність. Чим багатша країна інтелектом, тим багатша вона усім. Ця аксіома підтверджується багатим всесвітнім досвідом. Скільки б ми не проголошували що ми найпрацьовитіші, найталановитіші і ще багато іншого, від цього нічого не зміниться, поки ми не навчимося передусім зберігати свій національний інтелект. І не тільки зберігати. Для того, щоб його зберігати, спочатку треба його мати. Отже, треба його вирощувати, плекати, розвивати, зберігати і розумно використовувати.
Інтелектуальна діяльність - це передусім творча діяльність, рівень якої зумовлює науково технічний і духовний розвиток того чи іншого суспільства. Від рівня творчої діяльності залежить добробут суспільства. Цей постулат ніде в світі не піддається сумніву, навпаки, його скрізь намагаються неухильно дотримуватися. Там, де цій справі надають належної уваги, там...не будемо говорити, що там. Там просто краще живуть люди. І якщо в державі піклуються справді про народ, його інтереси, то там не розвалюють науку.
Є така відома істина: наука ще жодної держави не розорила. Наукова діяльність - це виший рівень творчості, і чим більше людей беруть участь в такій діяльності, тим багатша ця держава. Ця істина не потребує доказів. Про це свідчить світова практика.
Головний редактор газети <Голос України> мав розмову з Надзвичайним і Повноважним Послом Федеративної Республіки Німеччина в Україні паном Александером Арно. Бесіда стосувалась багатьох аспектів нашого життя, проте, ми торкнемося тих питань, які нас цікавлять. Так от, пан Посол наголосив на тому, що тільки демократичний устрій гарантія нормальних відносин у країні, підкресливши при цьому, що демократія - це дуже важка, складна система, сповнена внутрішніх суперечностей, але це найдостойніша система для держави і найнадійніша гарантія для громадян. У нас же проголошується повернення до командно адміністративної системи управління економікою.
Досягнутий Німеччиною рівень виробництва, добробуту тощо пан Посол пояснив не тільки працьовитістю і дисципліною німців, а й головним чином високим рівнем науки. Звідси і виробництво на високому рівні. Німеччина вже в 1948 року змогла вийти на світовий ринок з конкурентоспроможними товарами. Це дуже важливо. Так, багато заводів і фабрик було у нас зруйновано. Як і у вас. Та в основному зберігся технічний персонал, рівень кадрів. Нові ідеї вмить, по суті, втілювалися у виробництво. Весь свій інтелектуальний, технічний, духовний потенціал спрямовували на налагодження сучасної економіки, на світову продукцію
Відомо, що духовний і науково технічний рівень того чи іншого суспільства формується з трьох складових освіти, культури (у самому широкому значенні цього слова) і науки
З усією гостротою постає питання про збереження власної національної еліти від її остаточного знищення, чим буде нанесена непоправна шкода Україні.
Видатному вченому Івану Павловичу Пулюю належить пальма першості у відкритті променів, незаслужено названих іменем Рентгена. Саме Рентгену І. П. Пулюй розповів про встановлене ним явище, яке той відхилив на тій підставі, що такого бути не може. Проте, саме за ці промені в 1901 році одержав першу у світі Нобелівську премію. І. П. Пулюй поскаржився молодому тоді доктору теоретичної фізики Альберту Ейнштейну. Але в того було своє розуміння порядності вченого. Мовляв, за Рентгеномуся європейська культура, а чи потрібний пріоритет ученому, котрий афішує свою приналежність до народу, що немає державності? Хіба йому не все одно, кому віддати свої
Саме в Україні було створено перший в колишньому СРСР прискорювач заряджених часток, здійснено першу штучну ядерну реакцію, отримано «важку» воду, побудовано першу в континентальній Європі електронно обчислювальну машину.
Наука України має здобутки світового значення в галузі математики, теоретичної фізики, фізіології, клітинної та молекулярної біології, електрохімії, розробки препаратів медичного призначення та полімерних матеріалів, ракето і літакобудування, виробництва програмного забезпечення, в сфері оборонних досліджень. Україна має незаперечні досягнення у розробці і виробництві комп'ютерів.
Доцент кафедри кібернетики Національного університету ім. Тараса Шевченка Лужних В. М. та його колеги працюють над розробкою високих технологій, зосереджених у космічній індустрії України. Досягнення, відкриття, рівних яких досі немає у світі. Здійснення, приміром, телекомунікаційного глобального космічного зв'язку з використанням низьковисотних космічних апаратів дало б можливість усьому людству скористатися з новітніх послуг різних видів зв'язку.
Зараз в Україні є багато технічних ідей, які потребують розробки і здатні принести не тільки казкові прибутки, а й підняти науково технічний престиж України в очах світу. Україна буквально перенасичена різного роду ком'ютерами. Іноземні фірми не скупляться на рекламу і похвальбу своїх виробів. Варто нагадати, що Україна була однією з трьох країн світу, де було виготовлено перший комп’ютер.
Особливого значення набувають проблеми ідентифікації і охорони інтелектуальної власності у зв"язку з розвитком глобальної інформаційної мережі. Завдяки Інтернету бурхливо розвивається електронна торгівля, що, в свою чергу, призвело до зростання вартості розрізнювальних позначень (товарні знаки, географічні зазначення, фірмові найменування тощо) і до конфлікту інтересів власників вказаних позначень та власників цілого масиву доменних імен, які повторюють або імітують широковідомі позначення.
В державі багато органів, які мають нібито займатися проблемами науково технічного прогресу. Але жоден з них не несе найменшої відповідальності за стан справ. В Україні ніхто не знає, що ми маємо в галузі науково технічних та інших досягнень, як вони використовуються і чи взагалі використовуються. Між тим Україна від цього втрачає надзвичайно багато і не тільки у виразі грошових сум чи інших прибутків. В людей наполегливо і ціл
Для того, щоб найскоріше вивести Україну із кризового стану, необхідно невідкладно проголосити пріоритетним напрямом державної діяльності прискорення науково технічного прогресу в Україні. Одним із самих головних факторів, які можуть сприяти виведенню України із кризового стану, є розвиток науки і техніки та раціональне використання їх результатів га інших науково технічних досягнень. В програмних доповідях керівників нашої держави про необхідність прискореного розвитку науки, техніки та інших видів інтелектуальної діяльності або зовсім не згадується, або згадується як про щось другорядне. Тим більше, ці проблеми не проголошуються пріоритетними, їм не приділяється належна увага з боку держави. Між тим, науку в усьому світі уже давно визнано за не лише важливу, а й високорентабельну галузь.
Нормальне стабільне функціонування незалежної держави неможливе без її економічного розвитку, а розвинена, незалежна економічна структура держави неможлива без політики охорони і захисту прав інтелектуальної власності. Тим більше що організація дієвої системи правозастосування у сфері створення та використання об’єктів інтелектуальної власності безпосередньо впливає як на ефективність розбудови національного науково-технологічного комплексу, так і на підвищення інвестиційного іміджу держави, запровадження сприятливого інноваційного клімату. Недаремно збереження, зміцнення і розвиток інтелектуального потенціалу України віднесені до пріоритетних інтересів держави.
Стрімкий розвиток суспільства вимагає адекватного законодавчого регулювання відносин у сфері інтелектуальної, творчої діяльності -- визначальної рушійної сили забезпечення гідних умов життя людини.
Основою законодавства в цій сфері є Конституція України. Нею громадянам гарантується воля літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у результаті різних видів інтелектуальної діяльності.
Конституцією України проголошене право кожного володіти, користатися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і передбачена неприпустимість використання чи поширення їх іншими особами без згоди правовласника, за виключеннями, установленими законом.
Таким чином, основоположними конституційними принципами формування відносин в інтелектуальній сфері є свобода такої діяльності, визнання і захист її результатів, а також наділення правами на ці результати їхніх творців. На реалізацію зазначених принципів і повинне бути націлене цивільне законодавство України.
1.2 (33) Правова охорона сортів рослин і порід тварин (селекційних досягнень). Оформлення права на сорт рослин, породу тварин.
Відносини, що виникають у зв'язку з виведенням, використанням, захистом, відчуженням нових сортів рослин і нових тварин (селекційні досягнення) регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про охорону прав на сорти рослин" від 21 березня 1993 р., Законом України "Про племінне тваринництво" від 15 грудня 1993 р. Вказані нормативно-правові акти визначають поняття "сорт", "порода", "племінне тваринництво" та ін., пов'язані з правовою охороною сортів рослин і нових порід тварин.
Важливим напрямом розвитку економіки, зокрема в аграрному секторі, є селекційні дослідження, які є об'єктами інтелектуальної власності, продуктом творчої діяльності людини. Так, селекційним досягненням у рослинництві визнається сорт, що має один або кілька господарських ознак, які відрізняють його від існуючих сортів рослин.
Селекційним досягненням у тваринництві визнається порода, тобто цілісна численна група тварин загального походження, що створена людиною та має генеалогічну структуру і властивості, які дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду, і є кількісно достатньою для розмноження як однієї породи.
Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин становлять:
- особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;
- майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;
- майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породу тварин, засвідчене державною реєстрацією.
Суб'єктом правовідносин, що виникають у процесі створення та використання сорту рослин і порід тварин, може бути будь-яка фізична і юридична особа. Автором селекційного досягнення визнається особа, творчою працею якої створено цей сорт чи породу. Автор селекційного досягнення має право визначати його назву, яка має відповідати встановленим законом щодо селекційних досягнень вимогам і підлягає схваленню державним органом, що відає випробуванням та охороною селекційних досягнень. Присвоєння назви зареєстрованого селекційного досягнення насінню і племінному матеріалу, що не належить до них, є порушенням прав патентоволодільця і селекціонера. Право на одержання патенту може мати, а отже, бути суб'єктом права на селекційне досягнення, будь-яка особа, якій автор передав своє право на одержання патенту. В сучасних умовах одним із важливих суб'єктів права на селекційне досягнення стає роботодавець, який має право на одержання патенту, якщо сорт чи породу виведено працівником ( автором селекційних досягнень при виконанні ним службових обов'язків, конкретного завдання, одержаного працівником від роботодавця. Суб'єктом інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може стати також Фонд винахідників України, якщо автор селекційного досягнення назвав у заявці фонд особою, якій він передає право на одержання патенту.
Патентоволодільцеві на селекційне досягнення належить виключне право на використання цього досягнення в межах, встановлених законом про інтелектуальну власність на сорт рослин, породу тварин.
Розмір та умови виплати винагороди авторові визначаються договором, що укладається між ним і патентоволодільцем. Розмір винагороди не повинен становити менше ніж 2 % від сум щорічних надходжень, які одержує патентоволоділець за використання селекційного досягнення, включаючи надходження від продажу ліцензій. Винагорода виплачується авторові протягом шести місяців після закінчення кожного року, в якому використовувалося селекційне досягнення, якщо договором не передбачено інше. Патентоволоділець інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин зобов'язаний підтримувати відповідний сорт рослини чи відповідну породу тварин протягом строку чинності патенту таким чином, щоб збереглися ознаки, зазначені в описанні сорту чи породи, складеному в заявці на видачу патенту. Внесення сортів рослин і тварин до державного реєстру селекційних досягнень, які допускаються до використання, проводиться державним органом, який відає випробуваннями та охороною селекційних досягнень, за результатами державних випробувань на господарську корисність.
Патент може бути визнаний недійсним повністю або частково у таких випадках:
- заявлений сорт чи порода не відповідає патентоспроможності;
- у патенті неправильно визначено автора (співавтора) сорту, породи або власника патенту.
Скарга проти видачі патенту за наведеними підставами, може бути розглянута Апеляційною радою Держпатенту України в присутності скаржника. Визнання патенту на сорт рослин, породу тварин недійсним проводиться в судовому порядку.
Правова охорона селекційних досягнень, окрім ЦК України здійснюється: Міжнародною конвенцією про охорону селекційних досягнень (1961), Законами України "Про охорону прав на сорти рослин", "Про племінну справу у тваринництві" та ін.
Об'єктами права інтелектуальної власності на селекційні досягнення є: сорт рослин і порода тварин.
Об'єктом права на сорт є і селекційне досягнення у рослинництві, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є:
1) новим (матеріал сорту не був відомий цивільному обороту на дату видачі патенту);
2) вирізняльним (чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, який є загальновідомим);
3) однорідним (результати розмноження сорту збігаються з його ознаками);
4) стабільним (ознаки сорту залишаються незмінними після його розмноження).
Заявка про видачу патенту на сорт подається до ДДІВ. Експертизу на патентоспроможність сорту проводить Державна комісія України з випробовування та охорони сортів рослин Міністерства аграрної політики України.
Порода тварин ( створена людиною чисельна група тварин загального походження, яка має генеалогічну структуру та властивості, що дають змогу відрізнити її від інших тварин цього самого виду і кількісно достатні для розмноження як однієї породи.
Заявка на нову породу подається до Міністерства аграрної політики України, де вона підлягає експертизі. Якщо експертиза підтверджує патентоспроможність породи, то видається правоохоронний документ.
Право інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин становлять:
• особисті немайнові права, засвідчені державною реєстрацією;
• майнові права інтелектуальної власності, засвідчені патентом;
• майнове право інтелектуальної власності, засвідчене державною реєстрацією.
ЦК України встановлює такі строки чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин:
— 30 років, починаючи з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації;
— 35 років — для дерев та винограду починаючи з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації.
Порядок оформлення прав на сорт рослин, породу тварин у своїх основних рисах збігається з порядком оформлення прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об'єкти інтелектуальної власності, які потребують спеціальної державної реєстрації.
Право на подання заявки має сам селекціонер, його роботодавець або інший правонаступник. Заява може бути подана зазначеними особами особисто або через спеціального посередника, який відповідно до повноважень, що ґрунтуються на довіреності, веде справи, пов'язані з одержанням патенту.
Заявка на видачу патенту має стосуватися тільки одного сорту рослин або породи тварин і включати документи, визначені законом.
За подання заявки сплачують збір. Документ про сплату збору має надійти до установи разом із заявкою або протягом 2 місяців від дати подання заявки. Цей строк може бути продовжений до 6 місяців за умови сплати відповідного збору.
Формальну експертизу заявки проводять із метою визначення відповідності формальних ознак заявки вимогам, що встановлені законом і розробленим установою на його основі правилам складання та подання заявки.
Під час проведення формальної експертизи:
визначають дату подання заявки;
перевіряють відповідність складу документів заявки визначеним умовам;
порівнюють заявку з поданою заявником копією попередньої заявки, якщо таку подавали до компетентного органу держави-учасника, і встановлюють дату пріоритету;
встановлюють факт сплати збору за подання заявки.
Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту рослин або породи тварин і прав на них.
Кваліфікаційну експертизу проводять за клопотанням заявника і за умови сплати ним відповідного збору.
Експертиза сорту рослин або породи тварин виявляє новизну, а також вирізняльність, однорідність і стабільність.
Державну реєстрацію сорту, породи здійснюють на підставі винесеного рішення про державну реєстрацію шляхом внесення до Реєстру сортів або Реєстру порід відомостей, встановлених законом. Положенням про Реєстр сортів та Положенням про Реєстр порід, і за умови сплати відповідного збору.
Захист прав селекціонерів і патентовласників здійснюють переважно в юрисдикційному порядку, який поділяється на загальний і спеціальний порядки.
Загальним порядком є судовий порядок, у якому розглядають всі спори, пов'язані із застосуванням законодавства про охорону сортів і порід тварин.
Спеціальним порядком вважають звернення до адміністративної процедури захисту порушених прав.
Вибір способів захисту з можливих зумовлений характером порушення права і природою самого порушення.
Захист прав на сорти рослин передбачений статтями 53-55 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».
Суди відповідно до їхньої компетенції розглядають суперечки про:
надання прав на сорти та їх державну реєстрацію;
сорти, створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків або за дорученням роботодавця;
авторство на сорт;
винагороду авторам;
укладання та виконання ліцензійних договорів;
визначення власника сорту;
визнання прав на сорт недійсними;
дострокове припинення прав;
порушення особистих немайнових і майнових прав на сорт;
визнання сорту придатним для використання в Україні тощо.
Суд має право постановити рішення чи ухвалу про:
відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням прав на сорт, з визначенням розміру відшкодування;
відшкодування збитків, завданих порушенням майнових прав на сорт;
стягнення з порушника отриманого внаслідок порушення прав доходу, у тому числі упущену власником сорту вигоду;
стягнення компенсації, яку визначає суд, у розмірі від 10 до 50 тис. мінімальних заробітних плат, з урахуванням того, чи було вчинено порушення без наміру або навмисно, замість відшкодування збитків або стягнення доходу;
припинення дії, яка створює загрозу порушенню прав на сорт.
Суд може накласти на порушника штраф у розмірі 10% від суми, присудженої судом на користь позивача. Кошти, отримані внаслідок стягнення штрафів, передають у встановленому порядку до Державного бюджету України.
Суд може постановити рішення про:
вилучення з комерційного обігу чи конфіскацію будь-якого матеріалу сорту й отриманого безпосередньо з нього продукту, які відповідач одержав незаконно (матеріал і продукт сорту, добросовісно набуті іншими особами, конфіскації не підлягають);
вилучення чи конфіскацію матеріалів і (або) обладнання, які були значною мірою використані для незаконного виробництва матеріалу сорту.
Суд або суддя мають право за позовною заявою застосувати тимчасовий захід до пред'явлення позову або до початку розгля ду справи винести постанову про огляд площ та приміщень, де, як припускають, відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав на сорт.
1.3 Тестові завдання
9. Уперше патенти на об’єкти промислової власності стали видавати:
а) у США;
б) у Німеччині;
в) у Англії
г) у Франції;
д) у Японії.
Відповідь:
39. Застосування цивільно - правових санкцій за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності можливо з дати, коли власник прав довідався чи повинний був довідатися про порушення свого права протягом:
а) трьох років;
б) п’яти років;
в) семи років.
Відповідь:
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Практичне завдання 1.
Задача 1.3. Визначити приріст річного прибутку від випуску на базі ОІВ нового предмета праці (матеріалу) за такими вихідними даними:
Базовий період
Розрахунковий період
Ціна матеріалу, млн. грн./кг
72
74
Витрати матеріалу на одиницю продукції, кг
30
25
Поточні витрати на виготовлення одиниці продукції, тис. грн./т
244
254
Питомі капітальні вкладення на одиницю продукції, тис. грн./т
264
294
Нормативний коефіцієнт, Ен
0,12
0,12
Обсяг виробництва матеріалу, т/рік
380
380
П=(72∗
30
25
+
30
25
∗ 244 − 254
25
+0,12∗
30
25
∗ 264 − 294
25
−74(∗∗380000=5343,3472 (млн. грн.)
Практичне завдання 2.
Визначити методом роялті чисту поточну вартість патентної ліцензії, якщо об’єм щорічно виробленої за ліцензією продукції (котли) становить 234 тис. шт., а собівартість одиниці ліцензійної продукції становить 9,943 тис. грн. за шт.
Висновки
Важко переоцінити значення інтелектуальної, творчої діяльності і для розвитку технологій, нової техніки та виробництва. Уже безспірною стала теза: успішний розвиток виробництва в сучасних умовах можливий лише за належного його науково-технічного забезпечення. У свою чергу належне науково-технічне забезпечення можливе лише за умови ефективного, точного і своєчасного науково-технічного прогнозування розвитку техніки, технологій і виробництва.
Досвід країн світу з розвиненою ринковою економікою свідчить про те, що високий технічний рівень виробництва в сучасних умовах можливий за умови інтеграції наукової, технологічної та промислової політики країни. Усі ланки розвитку техніки і виробництва мають здійснюватися за єдиною технологічною схемою від зародження ідеї до її втілення у продукцію і реалізації на ринку.
Нова техніка, що зумовлює технічний рівень виробництва, має створюватися на науково-технічних розробках на рівні винаходів. Винахідництво — це один із найпотужніших двигунів науково-технічного прогресу, тому воно є одним із найважливіших напрямів інтелектуальної діяльності, що опирається передусім на досягнення науки.
У виступі Голови Верховної Ради України В. Литвина на інтелектуальному форумі України підкреслювалося, що на творчу діяльність покладається забезпечення не лише реальних проривів на основних напрямах науково-технологічного прогресу, а й інтелектуалізації та гуманізації виробництва, управління політики, міжлюдських відносин, піднесення їх культурного рівня.
Список використаної літератури
1. Інтелектуальна власність в Україні: Проблеми теорії і практики/ Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, Міжнародний центр правових проблем інтелектуальної власності при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького, НАН України, Ужгородський державний ін-т інформатики, економіки і права; Ред.: Ю.С. Шемшученко, Ю.Л. Бошицький. - К., 2002. - 422 с.
2. Інтелектуальна власність в Україні: Нормативна база/ Укл. О. М. Роїна. - 2-ге вид.. - К.: КНТ, 2005. - 396 с.
3. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності: Підручник/ М. В. Вачевський, В. Г. Кремень, В. М. Мадзігон та ін.; Мін-во освіти і науки України, Дрогобицький державний педагог. ін-т ім. Івана Франка. - К.: Професіонал, 2006. - 447 с.
4. Інтелектуальна власність : Словник-довідник : У 2 т./ Ред. О.Д. Святоцький; Державне патентне відомство України. - К.: Ін Юре. - 2000. - (Б-ка словників "Ін Юре") Т.1: Авторське право. - 2000. - 354 с.
5. Інтелектуальна власність : Словник-довідник : У 2 т./ Ред. О.Д. Святоцький; Державне патентне відомство України. - К.: Ін Юре. – 2000. - Т.2: Промислова власність. - 2000. - 354 с.
6. Підопригора О. Законодавство України про інтелектуальну власність: монографія/ Оксана Підопригора,. - Харків: Консум, 1997. – 190 с.
7. Хрустальова В. Інтелектуальна власність в системі економічних відносин перехідної економіки України: Автореф. дис. на здобуття наук. ступ. кандид. економ. наук: Спец. 08.01.01 - Економічна теорія/ Вікторія Хрустальова,; Київський ун-т ім. Т.Г.Шевченка. - К., 1999. - 19 с.
18.04.2013 19:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора