Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Організація обліку
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1
з дисципліни “Організація обліку”
Варіант № 54
Львів – 2013
ЗМІСТ
Вступ 3
Теоретичні питання 4
1.1 Організація обліку експорту запасів 4
1.2 Організація обліку цільового фінансування та цільових надходжень 10
Тестові завдання 14
Висновки 15
Список використаної літератури 16
ВСТУП
Облік виник і розвивається у зв'язку з потребою суспільства в необхідній і достатній інформації щодо наявності та руху майна з метою контролю та управління господарськими процесами і їх результатами. Бухгалтерський облік є локальним і включає всю технологію інформаційного процесу, яка охоплює процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємств, організацій і установ зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу і став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів.
Бухгалтерський облік є специфічною діяльністю з "виробництва" інформації і має свою спеціальну процедуру — технологію її обробки. Коли відома мета діяльності і складено її план, необхідно створити певну структуру з людей, техніки, інформації та фінансових ресурсів. Тобто для створення бухгалтерії, як і для створення всього підприємства та окремих його підрозділів, використовується організаційна функція менеджменту. Нарешті, сама бухгалтерія як структура є організацією. Це система, яка є підсистемою системи (структури) більш високого порядку. Вона є соціальною організацією. Отже, у бухгалтерському обліку поєднуються організація виробництва, організація управління й організація праці.
Організація бухгалтерського обліку підпорядкована головному завданню — забезпеченню системного перетворення обліково-економічної інформації про господарські явища та процеси з метою активного впливу на них через систему управління.
У контрольній роботі розглянуто питання про організацію обліку з експорту запасів та організацію обліку цільового фінансування та цільових надходжень
1. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ
1.1 (34) Організація обліку експорту запасів
Згідно Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" експорт (експорт товарів) – це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.
Суб‘єктами експортних операцій України є підприємства-експортери, які безпосередньо виступають на ринку, а також посередницькі організації, які виконують доручення підприємств щодо експорту товарів.
Юридична особа може здійснювати експорт запасів у разі дотримання наступних умов:
здійснення експортних операцій повинно бути передбачено статутними документами;
контракт на експорт повинен відповідати всім вимогам, встановленим Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів;
при визначенні предмета експорту повинні бути враховані такі обмеження, як квотування і ліцензування експорту, визначені законодавством України.
Для здійснення експортної діяльності в Україні застосовують генеральні, разові й індивідуальні ліцензії.
Усі документи, якими оформлюються експортні операції, можна поділити на дві групи:
Товарні документи (рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, акт приймання-здачі виконаних робіт, наданих послуг тощо).
Нетоварні документи (акредитиви, чеки, доручення тощо).
Залежно від предмета експорту митним органам надаються наступні документи:
вантажна митна декларація, що підтверджує факт перетину митної території і надалі підтверджує право на застосування нульової ставки за податком на додану вартість;
провізна відомість або CARNET TIR;
товарно-супровідні документи - транспортні накладні;
рахунки-фактури, інвойси;
довідка про декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належить резиденту України і знаходяться за її межами або довідку про відсутність за межами України валютних цінностей;
ліцензія Мінекономіки України на товари, що підлягають ліцензуванню;
дозвіл комісії з експортного контролю;
фітосанітарний сертифікат;
ветеринарний сертифікат;
дозвіл служби екологічного контролю на вивіз товарів;
свідоцтво про допущення до перевезення транспортного засобу або контейнера для перевезення вантажів під митними печатками і пломбами (для українських перевізників);
інформаційний лист Державної митної служби з переліком висновків;
експертний висновок територіального органу Держстандарту України;
дозвіл Міністерства культури( при вивезенні культурних цінностей);
облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;
разова (індивідуальна ) ліцензія на право здійснення певних видів зовнішньоекономічної діяльності;
платіжні документи на переказ сум митних платежів та інших податків;
Інші документи.
Здійснення операцій з експорту товарів, так само як і з імпорту, здійснюється на підставі контрактів (договорів), укладення яких повинно відбуватися із дотриманням встановлених форм.
При складанні зовнішньоекономічного договору необхідно дотримувати ся вимог Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) що затверджене Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 06.09.01 № 201 з наступними змінами та доповненнями, адже будь-який зовнішньоекономічний договір може бути визнаний недійсним у судово му або арбітражному порядку, якщо він не відпо відає вимогам законів України або міжнародних договорів України.
Для бухгалтерів однією з найбільш істотних умов договору при експорті запасів (так само як і при імпорті) є ціна і загаль на вартість договору, умова платежів, адже саме ці фактори впливають на розмір митної вартості товарів, з якої обчислюються митні збори.
Документальне оформлення експортних операцій у першу чергу залежить від виду транспортування товарів. У залежності від виду перевезень оформлюються відповідні товарні документи.
Нетоварні документи оформляються у залежності від виду розрахунків, що здійснюються за товари.
Міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. Під єдиним міжнародним перевізним документом маються на увазі документи, складені мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» № 1955-IV від 01.07.2004 р. факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Усі види міжнародних перевезень товарів можна поділити таким чином.
Автомобільні перевезення. Основними документами тут є міжнародна автомобільна накладна (CMR);
Залізничні перевезення - залізнична накладна. До неї можуть додатково складати дорожню відомість (складається на прикордонній станції), комерційний акт у разі нестач тощо.
Повітряні перевезення - авіаційна вантажна накладна (Air Waybill), до якої додають документ про оголошену цінність і платіж на перевезення. Особливістю авіа-накладної є те, що вона виконує функції вантажної митної декларації.
Морські перевезення – коносамент (Bill of Lading), до якого можуть додавати маніфест (опис коносаментів), завантажувальний ордер, штурманську розписку тощо. Коносаменти бувають звичайні або наскрізні.
Також вантажні перевезення можуть оформлятися такими документами:
накладна СМГС (накладна УМВС);
накладна ЦІМ (СІМ);
вантажна відомість (Cargo Manifest);
інші документи, визначені законами України.
Законодавством не передбачено оформлення міжнародного перевезення різними документами, в залежності від відрізка маршруту.
Незалежно від виду перевезень (крім авіаційних) на товари обов‘язково оформлюється вантажна митна декларація.
Вантажна митна декларація оформлюється після сплати митних платежів, обов’язкових зборів і податків.
Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками за експортними операціями ведеться за покупцями та замовниками у реєстрах бухгалтерського обліку, що застосовуються суб’єктами господарювання, виходячи із застосовуваної на підприємстві форми бухгалтерського обліку.
Під час здійснення аналітичного обліку розрахунків за експортними операціями в іноземній валюті необхідно дотримуватись таких вимог:
залишок на початок місяця є залишком на останній день попереднього місяця за курсом НБУ останнього дня місяця;
операції відображаються у гривнях та іноземній валюті за курсом на дату їх здійснення;
крім операцій з продажу активів та їх оплати, окремо відображаються курсові різниці;
залишок на кінець місяця визначається у валюті і у гривнях за курсом НБУ на останній день.
У бухгалтерському обліку при визнанні доходів слід керуватися п. 5 П(С) БО 21 "Вплив змін валютних курсів", згідно з яким операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображаються у валюті звітності шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції - дату визнання доходів.
Після переходу права власності від продавця до покупця в бухгалтерському обліку дохід від реалізації відображається по дебету рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" і кредиту рахунку 70 "Доходи від реалізації".
Витрати по експортних операціях списуються у звичайному порядку - по дебету рахунку 90 "Собівартість реалізації" і кредиту рахунку 28 "Товари" або рахунку 26 "Готова продукція".
При відображенні експортних операцій в бухгалтерському обліку слід врахувати, що при отриманні авансу дохід перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на дату отримання авансу. Це означає, що доходи визнаються на дату відвантаження товарів, що експортуються, але при цьому визначаються за курсом на дату авансу. У випадку, якщо сума авансу є частковою і вартість реалізованих на експорт товарів перевищує суму авансу, об'єм такого перевищення визначається із застосуванням валютного курсу на дату визнання доходу.
Підставою для обліку експортних товарів і їх руху є оформлені відповідним чином товаросупровідні, транспортні, експедиторські, страхові, складські, розрахункові, митні, претензійно-арбітражні й банківські документи.
Підтвердженням завершення експортної операції є печатка митниці країни-одержувача на товаросупровідних документах і довідки банку про надходження грошових коштів на рахунок підприємства.
Реалізація експортної продукції відображається за контрактною вартістю відповідно до базисних умов постачання згідно з правилами ІНКОТЕРМС. Крім вартості товару, додатковими елементами контрактної вартості експортної продукції є митний збір і мито, транспортні витрати.
Для узагальнення інформації про розрахунки з іноземними покупцями та іншими дебіторами використовується Журнал № 3 і відомості аналітичного обліку за відповідними рахунками, які ведуться паралельно в національній і іноземній валютах.
В податковому обліку підприємства по першій із подій - отриманню валютної виручки або нарахуванню валютної дебіторської заборгованості - відбувається збільшення валових доходів у сумі одержаної або нарахованої виручки від продажу. У декларації про прибуток підприємства вказана сума доходу відображається у складі сукупних доходів від продажу.
Базою оподаткування податком на додану вартість при експорті товарів (робіт, послуг) є договірна ціна. Але при цьому операції з вивозу товарів за межі митної території України є об'єктом обкладення податком на додану вартість за ставкою 0%. Нульова ставка податку на додану вартість застосовується тільки при умовах фактичного вивозу товарів за межі митної території України.
1.2 (54) Організація обліку цільового фінансування та цільових надходжень
До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти, які виділяються за цільовим призначенням у розпорядження підприємства на здійснення відповідних заходів, не пов'язаних з формуванням власних оборотних засобів (у тому числі одержана гуманітарна допомога).
Кошти цільового фінансування і цільових надходжень підприємства можуть одержувати як субсидії, асигнуватися з бюджету і позабюджетних фондів, цільових внесків юридичних і фізичних осіб (на фінансування капітальних інвестицій, науково-дослідні роботи, соціальний захист громадян, на державне регулювання цін на продовольчі товари, медикаменти, паливо для населення, послуги житлово-комунального господарства і пасажирського транспорту тощо).
Джерела цільового фінансування і цільових надходжень регламентуються відповідними урядовими постановами і нормативними документами, зокрема. Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», листом Мінфіну України від 27.08.91 № 04-503 «Про облік виплат, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та від 28.01.92 № 18-412 «Про бухгалтерський облік окремих господарських операцій», наказом Мінфіну України від 14.12.99 № 298 «Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги» та ін.
Відповідно до національного Плану рахунків облік коштів цільового фінансування та їх використання ведеться на пасивному рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». По кредиту цього рахунка відображається надходження коштів цільового призначення, а по дебету — їх використання за відповідними напрямками, визнання їх доходами, а також повернення невикористаних сум.
Рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" кореспондує:
за дебетом з кредитом рахунків:
за кредитом з дебетом рахунків:
15
"Капітальні інвестиції"
10
"Основні засоби"
30
"Каса"
11
"Інші необоротні матеріальні активи"
31
"Рахунки в банках"
37
"Розрахунки з різними дебіторами"
12
"Нематеріальні активи"
15
"Капітальні інвестиції"
42
"Додатковий капітал"
20
"Виробничі запаси"
60
"Короткострокові позики"
21
"Тварини на вирощуванні та відгодівлі"
64
"Розрахунки за податками й платежами"
22
"Малоцінні та швидкозношувані предмети"
66
"Розрахунки з оплати праці"
69
"Доходи майбутніх періодів"
30
"Каса"
71
"Інший операційний дохід"
31
"Рахунки в банках"
74
"Інші доходи"
60
"Короткострокові позики"
63
"Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
64
"Розрахунки за податками й платежами"
68
"Розрахунки за іншими операці
Надходження коштів на цільові заходи відображається по кредиту рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» в кореспонденції з дебетом рахунків:
30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» (на суму коштів, одержаних на цільові заходи із бюджету, позабюджетних фондів, цільових внесків юридичних та фізичних осіб); 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари» та ін. (на вартість одержаних на цільові заходи товарно-матеріальних цінностей) та ін.
Використання коштів, одержаних у порядку цільового фінансування, відображається на відповідних рахунках обліку виробничих затрат або рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» (на утримання дошкільних дитячих установ, оздоровчі, соціально-культурні заходи та ін.).
Одночасно використані у звітному періоді кошти цільового призначення зараховуються до операційних доходів підприємства записом по дебету рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредиту рахунка 718 «Одержані гранти та субсидії».
Цільове фінансування, одержане підприємством у вигляді виконаних робіт некапітального характеру, відображається записом по дебету рахунків 23 «Виробництво 949 «Інші витрати операційної діяльності» та ін. в кореспонденції з кредитом рахунка 48 «Цільове фінансуванні цільові надходження». Одночасно вартість таких робіт : зараховується до доходів операційної діяльності підприємства записом по дебету рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» І кредиту рахунка 718 «Одержані гранти та субсидії».
Якщо виконані цільовим призначенням роботи мають капітальний характер (будівництво, спорудження основних засобів тощо), то Їх вартість включається до капітальних інвестицій записом по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Споруджені за рахунок цільового фінансування об'єкти основних засобів, введені в експлуатацію, приймаються на баланс записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
Щомісячно в сумі нарахованої амортизації по таких об'єктах робиться запис на зарахування використаного фінансування в операційні доходи підприємства:
Д-т рах. 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» К-т рах. 718 «Одержані гранти та субсидії».
У разі фінансування капітальних вкладень сальдо рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» підлягає списанню на рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів» з наступним послідовним включенням (одночасно з нарахуванням амортизації) в доходи відповідних періодів. При будівництві об'єктів основних засобів у порядку пайової участі в бухгалтерському обліку роблять такі записи.
Грошові кошти, одержані підприємством-забудовником від пайовика для пайової участі у будівництві об'єкта, відображаються по дебету рахунка 31 «Рахунки в банках» і кредиту рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Після оформлення документів на право власності пайовика на відповідну частку збудованого об'єкта (квартиру, нежитлове приміщення) забудовник на вартість цієї частки об'єкта робить запис по дебету рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» і кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції».
Пайовик передані підприємству-забудовнику кошти для пайової участі у будівництві об'єкта відображає по дебету рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами» і кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках». Після одержання оформлених документів на право власності на відповідну частку збудованого об'єкта робиться запис по дебету рахунка 15 «Капітальні інвестиції» і кредиту рахунка 37 «Розрахунки з різними дебіторами».
Зарахування на баланс власної частки збудованого в порядку пайової участі об'єкта оформляється записом по дебету рахунка 10 «Основні засоби» і кредиту рахунка 15 «Капітальні інвестиції». Якщо пайовиком власна частка збудованого об'єкта (квартири, нежитлового приміщення) призначена для продажу, то її вартість списується з кредита рахунка 15 «Капітальні Інвестиції» на дебет рахунка 28 «Товари».
За кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" відображаються кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.
Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та витрат провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень.
3. Тестові завдання
53. Користувачами векселя можуть бути:
а) усі громадяни України;
б) лише юридичні особи;
в) юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Відповідь: в
74. Довгострокова дебіторська заборгованість, яка підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу відображається:
а) у складі довгострокової дебіторської заборгованості;
б) поточної дебіторської заборгованості;
в) наводиться у балансі довідково.
Відповідь: б
94. Затрати орендаря на поліпшення об'єкта фінансової оренди (модернізація, модифікація ї т. д.) відображаються орендарем як:
а) капітальні інвестиції, що включаються до вартості об'єкта фінансової оренди;
б) інші витрати звітного періоду;
в) фінансові витрати звітного періоду.
Відповідь: в
114. Для проведення інвентаризації створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі:
а) не менше двох чоловік на чолі з головним бухгалтером;
б) не менше трьох чоловік, включаючи матеріально відповідальну особу;
в) керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
Відповідь: в
134. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, відповідно до П(с)БО 16, поділяються на:
а) виробничі витрати; витрати на збут.
б) виробничі витрати; адміністративні витрати; витрати на збут; інші операційні витрати.
в) виробничі витрати; адміністративні витрати; інші операційні витрати.
Відповідь: б
ВИСНОВКИ
Раціональна організація бухгалтерського обліку повинна забезпечувати реалізацію сукупності функцій процесів бухгалтерського обліку і управління. Вона існує як інструмент „налагодження” системи бухгалтерського обліку і управління та повинна враховувати:
- вимоги Європейської та міжнародної системи бухгалтерського обліку;
- інноваційно-інвестиційні процеси;
- особливості та умови економічної системи держави;
- формування організаційного механізму, особливо щодо застосування комп’ютерних технологій бухгалтерського обліку;
- проведення кваліфікованої політики у сфері персоналу та управління.
В даній контрольній роботі було розглянуто питанняі про організацію обліку експорту запасів та організацію обліку цільового фінансування та цільових надходжень.
Експорт (експорт товарів) – це продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.
Документальне оформлення експортних операцій у першу чергу залежить від виду транспортування товарів. У залежності від виду перевезень оформлюються відповідні товарні документи.
Нетоварні документи оформляються у залежності від виду розрахунків, що здійснюються за товари.
До цільового фінансування і цільових надходжень належать кошти, які виділяються за цільовим призначенням у розпорядження підприємства на здійснення відповідних заходів, не пов'язаних з формуванням власних оборотних засобів (у тому числі одержана гуманітарна допомога).
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996
Податковий кодекс України
П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», наказ Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87.
П(с) БО 9 «Запаси», наказ Мінфіну України від 20.10.99 р. № 246.
П(с) БО 11 «Зобов’язання», наказ Мінфіну України від 31.01.2000 р. № 304.
П(с) БО 15 «Дохід», наказ Мінфіну України від 29.11.99 р. № 290.
П(с) БО 16 «Витрати», наказ Мінфіну України від 31.12.99 р. № 318.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та Інструкція про його застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291
Бондаренко О.М., Нельга А.С. Організація обліку: навч. посібник. — К. : НАУ-друк, 2009. — 215с.
Бутинець Ф.Ф. Войналович О.П., Томашевська І.Л. Організація бухгалтерського обліку: Підручник для студентів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит” вищих навчальних закладів. / За ред. д.е.н., проф., Ф.Ф. Бутинця. – 4-е вид., доп. і перероб. – Житомир: ПП “Рута”, 2005. – 528 с.
Бухгалтерський облік в торгівлі. Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”. /За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги.-2-ге вид., перероб. і доп.- Житомир: ПП. „Рута”,2002.-576 с.;
Бухгалтерський облік та оподаткування: Навч. посібник / За ред. Р.Л. Хомяка, В.І. Лемішовського. – Львів: Бухгалтерський центр „Ажур”, 2010. –
Загородній А.Г., Партин Г.О., Пилипенко Л.М. Бухгалтерский облік. Основи теорії та практики: підручник .-2-ге вид., переробл. і доповн.-К.:Знання,2009 .-424 с.
18.04.2013 19:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора