Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аналіз витрат підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ
Курсова РОБОТА
На тему «Аналіз витрат підприємства»
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………......... 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ ПІДПРИЄМСТВА…........ 5
1.1. Економічний зміст витрат підприємства, їх класифікація……..……...... 5
1.2. Напрями та інформаційне забезпечення аналізу витрат
підприємства………………………………………………………………….. 10
РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ВИТРАТ ВАТ “СІМФЕРОПОЛЬСЬКА МАКАРОННА
ФАБРИКА” ЗА 2009-2010рр. ………………………………………………… 18
2.1. Загальна характеристика господарської діяльності
ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” за 2009-2010рр. ………….... 18
2.2. Аналіз витрат звичайної діяльності ВАТ “Сімферопольська
макаронна фабрика”за 2009-2010рр.………………………………………... 22
2.3. Аналіз витрат операційної діяльності ВАТ “Сімферопольська
макаронна фабрика” за 2009-2010рр. …………………………………......... 23
РОЗДІЛ 3. ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ВИТРАТ
ВАТ “СІМФЕРОПОЛЬСЬКА МАКАРОННА ФАБРИКА”
ЗА2009-2010рр……………………………………………………………....... 28
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...... 30
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………… 31
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………… 32
ВСТУП
У зв’язку з погіршенням загальноекономічних умов функціонування підприємств, сутності їхньої господарської діяльності, постає проблема щодо управління витратами підприємства.
П(С)БО 16 визначає витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
Для збереження і покращення загальної прибутковості підприємства керівництво повинне знати розміри витрат і прибутків на будь-який момент. Підвищити величину прибутку можна, збільшуючи обсяги виробництва або величину ціни на продукцію (роботи, послуги), що випускаються. Однак це не завжди можливо і доцільно. Тому, в умовах значних економічних обмежень, підвищення фінансового результату безпосередньо зв'язано зі зниженням витрат. Практично на кожному підприємстві існують резерви для їх зниження до раціонального рівня, що дозволяє домогтися росту економічної ефективності діяльності, підвищення конкурентноздатності продукції. Для забезпечення виживання підприємств, нинішня економічна ситуація спонукає здійснювати контроль за процесами виробництва. Тому для кожного суб’єкта господарювання важливе місце займає детальний аналіз витрат і ефективне управління ними для досягнення високого економічного результату.
Усі вище вказані фактори обумовлюють важливість і актуальність теми курсової роботи.
Метою курсової роботи є аналіз витрат на прикладі ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика”.
Для того, щоб досягти необхідної мети потрібно виконати наступні завдання:
описати зміст, суть та класифікацію витрат;
дати загальну характеристику господарської діяльності підприємства;
- проаналізувати витрати звичайної та операційної діяльності ;
- визначити основні шляхи зниження витрат підприємства.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВИТРАТ
ПІДПРИЄМСТВА
Економічний зміст витрат підприємства, їх класифікація
Виробництво та реалізація продукції потребують трудових, матеріальних і грошових витрат.
Витрати підприємства — це сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства.
Відповідно до П(С)БО 16 під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок внесків власників).
У бухгалтерському обліку всі витрати акумулюються на рахунках 8 і 9 класів.
З метою ведення бухгалтерського обліку, аналізу та планування, витрати підприємства об’єднують в однорідні групи за різними ознаками. Загалом витрати групуються та обліковуються за видами, місцями виникнення та носіями витрат, виходячи з діяльності підприємства.
Класифікацію витрат підприємства подано у табл. 1.1
Таблиця 1.1
Класифікація витрат підприємства
Класифікаційні ознаки
Характеристика витрат
1
2
За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат)
витрати виробництва;
витрати цеху, дільниці, технологічного переділу, служби
За видами продукції, робіт, послуг
витрати на вироби, типові представники виробів, групи однорідних виробів;
витрати одноразові замовлення, напівфабрикати, валову, товарну, реалізовану продукцію
За єдністю складу(однорідністю) витрат
одноелементні витрати;
комплексні витрати
1
2
За видами витрат
витрати за економічними елементами;
статті калькулювання витрат
За способами перенесення витрат на продукцію
прямі витрати;
непрямі витрати
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат
змінні і постійні витрати;
на півзмінні, напівпостійні витрати;
змішані витрати
За календарними періодами
- поточні витрати;
- довгострокові витрати
- одноразові витрати
За доцільністю витрачання
продуктивні витрати;
непродуктивні витрати
За визначенням відношення до собівартості продукції
витрати на продукцію;
витрати відповідного періоду
По відношенню до обсягів виробництва
умовно-постійні витрати;
умовно-змінні витрати
За видами діяльності
витрати звичайної діяльності (витрати операційної, фінансової, інвестиційної );
витрати надзвичайної діяльності
Класифікація витрат – це поділ витрат на класи на основі певних загальних об’єктів і закономірних зв’язків між ними.
За місцем відповідальності (місцем виникнення витрат) витрати групуються за виробництвами, цехами, дільницями, технологічними переділами, службами та іншими адміністративно відокремленими структурними підрозділами підприємства, по якому організовуються планування і облік витрат на виробництва для контролю і управління ними.
Класифікація витрат за місцями виникнення має значення для нормування витрат і контролю за їх здійсненням, обчислення виробничої собівартості в структурних підрозділах основного, допоміжного (підсобного) та іншого виробництва підприємства.
За єдністю складу витрати поділяються на одноелементні та комплексні, які складаються з декілька економічних елементів.
Одноелементні витрати – це витрати, які складаються з одного елемента витрат і вони включають: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація.
До комплексних витрат входять декілька елементів витрат, а саме: загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут тощо.
За видами витрати класифікуються за економічними елементами та за статтями калькуляції.
Під економічними елементами витрат розуміють сукупність економічно однорідних витрат у грошовому виразі за їх видами.
Статті калькуляції формують ці витрати для визначення собівартості продукції. Одні витрати показуються за їх видами (елементами), інші – за комплексними статтями (включають декілька елементів). При цьому один елемент витрат може бути присутнім у кількох статтях калькуляції.
Важливою ознакою витрат як у виробничій, так і у невиробничій сфері є характер їх зв’язку з певним об’єктом: продукцією, підрозділом, проектом. Залежно від характеру цього зв’язку витрати поділяють на прямі та непрямі.
Під прямими розуміють такі витрати, які пов’язані з виробництвом одного певного виду продукції. При цьому на підставі первинних документів вони можуть бути прямо віднесені на собівартість відповідної продукції.
Прямі – це витрати, які можуть бути віднесені безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.
Прямими витратами називають економічно однорідні витрати, що відносяться на собівартість конкретного виду продукції прямо, безпосередньо у відповідності з обгрунтованими нормами та нормативами. До них відносяться витрати на сировину та основні матеріали, заробітна плата робітників основного виробництва, відрахування на соціальні заходи від заробітної плати робітників тощо.
Непрямими витратами називають витрати, які неможливо розрахувати по окремих видах продукції за ознакою прямої приналежності, оскільки вони пов’язані з виготовленням декількох видів продукції або з різними стадіями її обробки. Їх включають до собівартості конкретних видів продукції шляхом розподілу пропорційно до будь-якої умовної бази. До непрямих відносяться витрати на утримання і експлуатацію машин та обладнання, втрати від браку, орендна плата, оплата комунальних послуг, непряма заробітна плата.
Непрямі – це витрати, що не можна віднести безпосередньо до певного об’єкта витрат економічно можливим шляхом.
За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат витрати поділяються на змінні та постійні, на півзмінні та напівпостійні та змішані.
До змінних витрат належать витрати, абсолютна величина яких зростає із збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується із його зниженням. До змінних витрат належать витрати на сировину та матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, технологічне паливо й енергію, на оплату праці працівникам, зайнятим у виробництві продукції (робіт, послуг), з відрахуванням на соціальні заходи, а також інші витрати.
Постійні витрати - це витрати, розмір яких із збільшенням (зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До них належать постійні загально виробничі витрати, які пов'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва.
Сума постійних та змінних витрат підприємства при виробництві даної кількості продукту становить загальні (сукупні) витрати, їх можна визначити, якщо обчислити витрати на виробництво однієї одиниці продукції плюс додаткові витрати на виробництво другої, плюс додаткові витрати на виробництво третьої і т. д., включаючи n-одиницю продукції. Збільшення кількості виробленої продукції супроводжується зростанням сукупних витрат.
Напівзмінні – це витрати, які змінюються, але не прямо пропорційно зміні фактора витрат (витрати на закупівлю сировини у разі отримання знижок за обсяги закупівлі).
Напівпостійні – це витрати, які змінються східчасто при зміні фактора витрат (витрати на заробітну плату робітників, які обслуговують обладнання змінюються східчасто при зміні числа змін роботи обладнання).
Змішані витрати – це витрати, які містять елементи як змінних, так і постійних витрат. До них належать витрати на ремонт і обслуговування обладнання, витрати на експлуатацію інженерних комунікацій, витрати на зв'язок (телефон, факс).
Відповідно до часового періоду витрати поділяють:
Поточні – це витрати, які пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду. Це, як правило, основна частина витрат на виробництво.
Довгострокові - це витрати, пов'язані з виконанням довгострокового договору, який не планується закінчити раніше, ніж через дев’ять місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати). До них відносять: витрати на будівництво нового виробничого приміщення, розробку програмного продукту.
Одноразові – це витрати, які здійснюються один раз (періодичністю більше місяця) і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу (витрати на придбання нових транспортних засобів, нового обладнання, бібліотечних фондів).
Продуктивні витрати – це витрати, які передбачені технологією і організацією виробництва.
Непродуктивні – необов'язкові витрати, які виникають в результаті конкретних недоліків організації виробництва, порушення технології.
Обсяг виробництва по - різному впливає на рівень витрат, і для аналізу цього впливу витрати поділяють на умовно-змінні і умовно-постійні.
Умовно-постійні витрати – це витрати, абсолютний розмір яких із збільшенням ( зменшенням) випуску продукції істотно не змінюється. До умовно-постійних належать витрати, пов’язані з обслуговуванням і управлінням виробничою діяльністю цехів, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва.
Залежно від видів діяльності всі витрати розподіляють на дві великі групи: витрати, що виникають в процесі звичайної діяльності, та витрати, які виникають в процесі надзвичайної діяльності (табл.1.2) [5].
Таблиця 1.2
Витрати звичайної діяльності
1
2
Операційна
діяльність
Основна діяльність
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)
Адміністративні витрати
Загальні та корпоративні витрати, витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу
1
2
Витрати на збут
Витрати на пакувальні матеріали та ремонт тари, оплата праці та комісійні продавцям, витрати на маркетинг
Інші операційні витрати
Витрати на дослідження та розробки, собівартість реалізованої валюти, визнані штрафи, пені, неустойки, безнадійні борги
Фінансова
діяльність
Витрати (втрати від участі в капіталі)
Збитки, отримані внаслідок інвестицій в асоційовані або спільні підприємства, які обліковуються методом участі в капіталі
Фінансові витрати
Витрати на відсотки (з кредитів отриманих, облігацій випущених, фінансової оренди)
Інша діяльність
Собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів та іншого майна підприємства, втрати від не операційних курсових різниць
Надзвичайна діяльність
Втрати і витрати, пов’язані з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства не очікується, що вони повторюватимуться періодично
Напрями та інформаційне забезпечення аналізу витрат підприємства
Аналіз витрат підприємства здійснюється за такими напрямами:
Аналіз витрат звичайної діяльності:
аналіз рівня та витрат звичайної діяльності;
аналіз структури витрат звичайної діяльності та її зміни.
Аналіз операційних витрат:
аналіз витрат на одну гривню вартості продукції;
аналіз операційних витрат за економічними елементами;
аналіз операційних витрат за статтями калькулювання
Аналіз виробничої собівартості продукції:
аналіз прямих матеріальних витрат;
аналіз прямих витрат на оплату праці;
аналіз непрямих витрат.
Аналіз витрат звичайної діяльності
аналіз рівня та динаміки витрат звичайної діяльності.
Аналіз витрат, пов’язаних зі звичайною діяльністю підприємства, розпочинають з оцінки їх загального рівня та рівня їх окремих складових, з визначення відхилення звітних показників від показників попередніх періодів або їх прогнозних (планових) значень, з оцінки їх динаміки, виявлення тенденцій зміни цих витрат. Такий аналіз дає змогу своєчасно реагувати на відхилення від нормальних (прогнозних) параметрів виробничого процесу, розробляти відповідні заходи з недопущення зайвих витрат і втрат.
аналіз структури витрат звичайної діяльності та її зміни.
Цей напрям аналізу витрат звичайної діяльності підприємства тісно пов’язаний з попереднім. У процесі його здійснення оцінюють структуру витрат звичайної діяльності, визначають відхилення часток окремих складових витрат від аналогічних даних минулих років і плану, розраховують вплив цих відхилень на зміну підсумкового показника.
У процесі аналізу виділяють складові витрат, що становлять найбільшу частку в сумарних витратах звичайної діяльності, й складові, за якими відбулись найбільші зміни. Такий аналіз дає змогу визначити напрями подальших досліджень, звернути увагу на ті витрати, частка яких змінилася найсуттєвіше.
Аналіз операційних витрат
аналіз витрат на одну гривню вартості продукції.
Використання цього показника зумовлене: по-перше, тим, що він усуває неоднакові підходи до старої та нової продукції й уможливлює встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, яке охоплює як порівнянну, так і непорівнянну продукцію; по-друге, він забезпечує зв’язок собівартості з плановим прибутком, утворюючи з ним органічну єдність; по-третє, він дає змогу простежити динаміку зниження собівартості за кілька років. Витрати на одну гривню продукції визначаються як відношення планових чи фактичних витрат на виготовлення продукції до її вартості в оптових цінах підприємства.
аналіз операційних витрат за економічними елементами.
Під економічними елементами витрат розуміють сукупність однорідних за економічним змістом видів витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг). До них відносять сировину і матеріали, паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування на соціальне страхування та ін.
Елементи витрат — це однорідні за своїм економічним змістом види витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг). До них відносять сировину і матеріали, паливо, енергію, заробітну плату, амортизацію, відрахування на соціальне страхування та ін.
П (С) БО №3 “Звіт про фінансові результати” встановлює такий склад економічних елементів операційних витрат, обов’язковий для застосування на всіх підприємствах виробничої сфери:
матеріальні затрати;
витрати на оплату праці;
відрахування на соціальне страхування;
амортизація;
інші операційні витрати.
Планування витрат за економічними елементами дає змогу пов’язати їх з іншими розділами плану: планом матеріально-технічного постачання, фондом заробітної плати, планом зростання ефективності виробництва, балансом надходжень і витрат тощо.
Аналіз витрат за економічними елементами уможливлює, у свою чергу, вивчення їхнього складу, питомої ваги кожного елемента, частку живої і уречевленої праці в загальних витратах на виробництво. Порівнювання фактичної структури витрат за кілька періодів виявляє динаміку і напрямок зміни окремих елементів, матеріаломісткості, фондомісткості, енергоємності,трудомісткості, собівартості продукції і вплив технічного прогресу на структуру витрат.
Узагальнені вихідні дані для аналізу структури операційних витрат за економічними елементами містить форма №2 фінансової звітності „Звіт про фінансові результати”, а саме розд.ІІ „Елементи операційних витрат”. За цими даними можна визначити. до якого типу виробництва належить підприємство за переважанням використовуваних ресурсів (матеріало-, трудо-, чи фондомістке). На основі такого аналізу визначають найактуальніші для підприємства напрямки зниження собівартості. Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами потрібний також для того, щоб підприємство не потрапило у „ножиці” еластичного попиту на свою продукцію та нееластичного власного попиту на ті чи інші виробничі ресурси.
Аналіз даних про витрати за економічними елементами дає змогу вивчити структуру собівартості за галузями промисло вості та окремими підприємствами, розкрити галузеві законо мірності формування собівартості і тенденцію її змін за кілька звітних періодів.
Для аналізу за даними фінансової звітності складається аналітична таблиця, в якій відображаються абсолютні значення і частки вартості окремих економічних елементів витрат у загальній їх сумі, відхилення значень показників звітного періоду від базових (планових показників, показників попереднього періоду).
аналіз операційних витрат за статтями витрат (статтями калькулювання).
З метою обґрунтованого визначення і всебічного аналізу собівартості по кожному виду продукції всі операційні витрати групують за статтями. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) кожне підприємство встановлює самостійно.
Статті витрат – це певний вид витрат, що формують виробничу собівартість окремих видів продукції й продукції загалом.
Витрати за статтями калькуляції — це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне й допоміжне виробництво. Групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції, показує, де саме, на які цілі, в якому обсязі використано ресурси. Воно необхідне для визначення собівартості окремих виробів, установлення центрів зосередження витрат і пошуку резервів їхнього скорочення.
Планування та облік витрат за калькуляційними статтями дають змогу встановити їх цільові напрями, зв’язок з технологічним процесом, а також підрахувати собівартість окремих видів одиниці продукції, узагальнити витрати за місцем виникнення (дільниця, бригада, цех), забезпечити контроль за місцем виникнення витрат та використанням ресурсів підприємства за призначенням.
Залежно від способу включення витрат у собівартість продукції усі витрати (за статтями) на виробництво продукції класифікують як прямі та як накладні (непрямі). Прямі витрати відносять на вироби за прямою ознакою, і вони утворюють одноелементні статті. Накладні витрати попередньо групують у кошторисах з утворенням комплексних статей витрат, які потім розподіляють між виробами пропорційно до певних ознак.
Вихідними даними для аналізу структури операційних витрат за статтями витрат є результати розрахунків:
виробничої собівартості продукції;
розподілу непрямих загальновиробничих витрат;
кошторису адміністративних витрат;
кошторису витрат на збут продукції.
Аналіз виробничої собівартості.
аналіз прямих матеріальних витрат.
Велику питому вагу в собівартості промислової про дукції мають витрати на сировину, основні й допоміжні мате ріали, покупні вироби і напівфабрикати, на паливо та електро енергію для технологічних потреб. Їх відносять до предметів праці.
Раціональне використання предметів праці — важливий резерв зростання обсягу, зниження собівартості і підвищення ефективності виробництва.
У собівартості товарної продукції розмір витрат на сировину, основні й допоміжні матеріали визначається асортиментом продукції, характером виробництва, і становить на підприємствах легкої, харчової, текстильної промисловості — 70—90 %, машинобудування — 40—50 % собівартості одиниці продукції.
Аналіз матеріальних витрат полягає в порівнянні фактичного обсягу їх з плановим чи базовим і в обчисленні дії окремих факторів на виявлені відхилення. Специфіка цих факторів і конкретна методика їх дослідження залежать від особливостей технології, а також від видів сировини, матеріалів і енергоносіїв, які використовуються [4]
аналіз витрат на оплату праці
У більшості галузей промисловості витрати на оплату праці мають меншу питому вагу в собівартості продукції, ніж матеріальні витрати. Проте загальновідомо, що одним із найважливіших джерел зниження собівартості продукції є більш швидке зростання продуктивності праці порівняно із середньою оплатою праці. Тому аналізові витрат на оплату праці слід завжди приділяти увагу в першу чергу. Він передбачає визначення та оцінку динаміки суми прямих витрат на оплату праці, їх складу і структури та розрахунок впливу окремих факторів на їх зміну [1]. Аналіз використання коштів на оплату праці проводиться способом порівняння фактично нарахованої заробітнох плати наростаючим підсумком з початку року (за місяць, квартал, рік) з плановою вцілому по підприємству, за категоріями і групами персоналу, а також цехами, дільницями, бригадами.
аналіз непямих витрат
До непрямих витрат належать витрати, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, вони включають до собівартості шляхом розподілення пропорційно відповідній базі. Параметри розподілу визначають у галузевих рекомендаціях, інструкціях. Ними можуть бути: маса сировини або матеріалів, сума затрат за якоюсь ознакою (оплата праці, технологічна собівартість). Непрямі витрати називають також накладними, до них включають оренду приміщень і обладнання, витрати на електроенергію і опалення ,виплату зарплати персоналу, безпосередньо не зайнятому у виробництві продукції ,витрати на утримання офісу (плата за телефон, поштові послуги, канцелярське обладнання), затрати на реалізацію продукції, відсоткові ставки по кредитам. Аналіз непрямих витрат провадять у декілька етапів. На першому етапі вивчають динаміку загальної суми непрямих витрат, їх складу та структури, визначають відхилення значень цих показників у звітному періоді порівняно з попереднім (базовим) періодом або кошторисом. Наступний етап передбачає дослідження причини, що зумовили абсолютне і відносне відхилення непрямих витрат на підприємстві загалом і за кожною статтею витрат. На заключному етапі аналізу здійснюють підрахунок резервів можливого скорочення непрямих витрат і розробляють заходи щодо використання цих резервів як однієї з передумов зниження виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), загальної суми витрат виробництва.
Інформаційне забезпечення аналізу витрат підприємства.
Облікові джерела інформації включають документи бухгалтерського, статистичного обліку та звітності. Як відомо, бухгалтерський облік включає аналітичний, оперативний і статистичний облік.
Виходячи з цього, бухгалтерські документи класифікуються на: – первинні документи – це такі достовірні джерела первинної інформації певної
форми, які встановлюють факт здійснення господарської операції, служать для аналітичного обліку; на їх основі бухгалтерія веде первинний облік;
– регістри бухгалтерського обліку– це спеціальні таблиці, в яких згруповані облікові записи господарських операцій на рахунках (журнали-ордери, меморіальні ордери, відомості, розроблені таблиці, картки): журнал 5 або 5А, відомість 5.1 обліку руху запасів;
– фінансову звітність. Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" (П (С) БО 1) фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона складається за даними поточного (синтетичного та аналітичного) обліку. Це форма №1 “Баланс”, форма №2 “Звіт про фінансові результати”, форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності” ;
─ статистичну звітність (форма №1 – підприємництво (річна) “Звіт про основні показники діяльності підприємства”, форма №1 – ПВ “Звіт з праці”);
─ планові та звітні калькуляції;
─ норми і нормативи споживання ресурсів, дані про відхилення від норм;
─ рахунки бухгалтерського обліку (23 “Виробництво”, 80 “Матеріальні витрати”, 81 “Витрати на оплату праці”, 82 “Відрахування на соціальні заходи”, 83 “Амортизація”, 84 “Інші операційні витрати”, 90 “Собівартість реалізації”, 91 “Загальновиробничі витрати”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності” та деякі інші);
─ інші джерела[8].
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВИТРАТ ВАТ “СІМФЕРОПОЛЬСЬКА МАКАРОННА ФАБРИКА” ЗА 2009 – 2010РР.
2.1. Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” за 2009 – 2010рр.
Підприємство створене у 1951 році. У 1985 році капітально модернізовано, а у 1996 році майно фабрики приватизоване. Загальна площа – 1,8 га. Виробничі приміщення – 0,69 тис. м2[10].
ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” п’ятий рік володіє сертифікатом якості, бездоганно працює за успішно впровадженою системою управління якістю продукції на основі міжнародних стандартів, почало випускати і поставляти в торговельну мережу також хліб. Він став популярним у кримчан і гостей курорту з першого дня продажу. Адже виготовляється також як і основна продукція: макаронні вироби з борошна вищої якості, яке вважається кращим в Україні[9].
Предметом діяльності ВАТ є:
переробка сільськогосподарської продукції;
виробництво макароних виробів та інших прдуктів харчування;
виробництвого фротари;
торговельна діяльність, гуртова, роздрібна (в тому числі виїздна);
торгівля продовольчими та промисловими товарами, в тому чмслі через мережу фірмових магазинів, кіосків, лотків;
реалізація продукції ВАТ населенню, працівникам підприємства, суб’єктам господарської діяльності, державним структурам шляхом гуртової та роздрібної торгівлі;
виробництво, заготівля, закупівля та переробка сільськогосподарської продукції;
закупівля сільськогосподарської продукції в юридичних та фізичних осіб (населення в тому числі і за готівку);
виробництво іншої продукції, товарів широкого вжитку, в тому числі промтоварів, будматеріалів та інших;
збір та переробка вторинної сировини і відходів виробництва;
доведення сільськогосподарської продукції до зберігальних кондицій;
складування, зберігання, консигнація промислових та продовольчих товарів, в тому числі сільськогосподарської продукції;
постачання юридичних та фізичних осіб насінням, розсадою, комбікормами, продуктами переробки і відходами сільськогосподарської продукції та ін… [9]
Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі.
ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” має самостійний баланс, поточний та валютний рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, фірмову марку та торговий знак.
Прибуток макаронної фабрики утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.
Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства.
ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” здійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку.
Перелік основних економічних показників ВАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» за 2009-2010рр. подано у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Динаміка основних економічних показників ВАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» за 2009-2010рр.
№
з/п
Показники
Період
Відхилення
попередній
звітний
абсолютне
відносне
1
2
3
4
5
6
1
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
46140
48306
2166
4,69
1
2
3
4
5
6
2
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн.
38947
40677
1730
4,44
3
Витрати операційної діяльності, тис. грн.
39223
40430
1207
3,08
4
Витрати на одну гривню реалізованої продукції,
коп. грн.
100,7
99,39
-1,31
-1,3
5
Середньооблікова кількість працівників, ос.
178
175
-3
-1,68
З них:
- робітників
124
122
-2
-1,61
6
Середньорічний виробіток продукції на одного працівника, тис. грн.
218,8
232,44
13,64
6,23
7
Середньорічний виробіток продукції одним робітником, тис. грн.
314,09
333,42
19,33
6,15
8
Фонд оплати праці, тис. грн.
5338
5684
346
6,48
9
Середньорічна оплата праці одного працівника, тис. грн.
30000
32400
2400
8
10
Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн.
7996
7811,5
-184,5
-2,31
11
Фондовіддача основних засобів, тис. грн.
4,87
5,21
0,34
6,92
12
Матеріальні витрати, тис. грн
27316
26176
-1140
-4,17
13
Матеріаловіддача, тис. грн.
1,43
1,55
0,12
8,67
14
Середньорічна вартість активу, тис. грн.
18205
18987,5
782,5
4,3
15
Середні залишки оборотних засобів, тис. грн.
9090
10070
980
10,78
16
Середня вартість власного капіталу, тис. грн.
15843
16010
167
1,05
17
Коефіцієнт оборотності
4,28
4,04
-0,24
-5,61
18
Коефіцієнт автономності
0,87
0,84
-0,03
-3,45
19
Чистий прибуток, тис. грн.
220
114
-106
-48,18
20
Чиста рентабельність продажу продукції, %
0,56
0,28
0,28
50
21
Чиста рентабельність активів (капіталу), %
1,21
0,60
-0,61
-50,4
Аналіз основних економічних показників ВАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» за 2009-2010рр. показав, що дохід у звітному році, порівняно з попереднім
збільшився на 2166 тис. грн. або на 4,69%.
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився порівняно з попереднім роком на 1730 тис. грн., що становить 4,44%.
Витрати операційної діяльності в 2010р., порівняно з 2009р. зросли на 1207, або 3,08%.
Витрати на одну гривню реалізованої продукції зменшились на 1,31 коп.грн., або на 1,3%.
Середньооблікова кількість працівників зменшилась, порівняно з попереднім періодом на 3ос., або на 1,68%, з них, кількість робітників зменшилась на 2 ос., або 1,61%.
Сума середньорічного виробітку на одного працівника збільшилась 13,64 тис. грн., або на 6,23%, а середньорічного виробітку продукції одним робітником на 19,33 тис. грн., або 6,15%
Фонд оплати праці у звітному періоді збільшився на 346 тис. грн., або 6,48%, а сума середньорічної оплати праці одного працівника збільшилась 2400 тис. грн., або на 8%.
Середньорічна вартість основних засобів у звітному періоді, порівняно з попереднім зменшилась на 184,5 тис. грн., або на 2,31%; фондовіддача основних засобів збільшилась на 0,34 тис. грн.,або 6,92%.
Матеріальні витрати у звітному році зменшились на 1140 тис. грн., або на 4,17%. Матеріаловіддача зросла на 0,12 тис. грн. (8,67%).
Середньорічна вартість активу зросла на 782,5 тис. грн. (4,3%).
Середні залишки оборотних засобів зросли, порівняно з попереднім роком на 980 тис. грн. (10,78%), а середня вартість власного капіталу – на 167 тис. грн., що становить 1,05%.
Коефіцієнт оборотності у звітному році , порівняно з попереднім зменшився на 0,24, що становить 5,61%.
Коефіцієнт автономності зменшився на 0,03 (3,45%). В звітному році він становить 0,87.
Коефіцієнт автономії характеризує залежність підприємства від зовнішніх позик. Оскільки цей показник є досить високим (більший 0,5), це означає, що у ВАТ «Сімферопольської макаронної фабрики» немає багато позик, і фабрика має високий рівень фінансової незалежності. У товариства низький ризик неплатоспроможності і немає потенційної небезпеки виникнення у підприємства дефіциту грошових коштів.
Величина чистого прибутку в звітному періоді, порівняно з попереднім, зменшилась на 106 тис. грн., або 48,18%.
Чиста рентабельність продажу продукції в звітному році збільшилась на 0,28% ( 50%), а чиста рентабельність активів (капіталу) зменшилась на 0,28% , що становить 50,4%.
2.2. Аналіз витрат звичайної діяльності ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” за 2009-2010рр.
Результати аналізу рівня та динаміки загального обсягу і структури витрат звичайної діяльності ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” наведені в табл.2.2. (дані у додатоку).
Таблиця 2.2
Показники динаміки обсягу, складу і структури витрат звичайної діяльності ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика”
Показники
За попередній період
За звітний період
Відхилення (+, ─)
сума,
тис. грн.
структура, %
сума,
тис. грн.
структура, %
абсолютне,
тис. грн.
відносне, %
структури, %
1
2
3
4
5
6
7
8
Витрати операційної діяльності, разом
39 223
99,74
39 630
99,87
+407
+1,04
+0,13
Продовження табл. 2.2
1
2
3
4
5
6
7
8
Фінансові витрати
94
0,24
50
0,13
-44
-46,81
-0,11
Витрати від участі в капіталі
─
─
─
─
─
─
─
Інші витрати
10
0,03
2
0,01
-8
-80
-0,02
Витрати звичайної діяльності, разом
39 327
100,00
39 682
100,00
355
+0,90
0
Аналіз рівня та динаміки показників, наведених у таблиці 2.2, засвідчує, що в звітному періоді загальна сума витрат звичайної діяльності та рівень всіх їх складових, крім фінансових та інших витрат, мають тенденцію до зростання, що може бути пов’язано зі збільшенням обсягу деяких видів господарської діяльності підприємства. Поглибленого вивчення потребують причини значного зростання витрат операційної діяльності (на 407 тис. грн.). Темпи їх приросту (1,04%) відповідно) значно перевищують темпи приросту звичайної діяльності (0,90%). У звітному періоді рівень фінансових витрат зменшився на 44 тис. грн., або на 46,81%, а іних витрат – на 8 тис. грн., або на 80%.
Аналізуючи структуру витрат звичайної діяльності ВАТ “Сімферопольська макаронна фабрика” можна дійти висновку, що найбільшу частку в структурі цих витрат як у звітному, так і в попередньому періодах становили
18.04.2013 19:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора