МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ
Курсова РОБОТА
На тему «Облік у банках»
Львів – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………. …..3
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………4
Теоретичні питання……………………………………………………….….4
Тестові питання…………………………………………………………..…12
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. ………………………….…………………………... 14
2.1. Задачі
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………..15
ВСТУП
Банки є суб’єктами господарської діяльності, проте характер їхньої діяльності є специфічним. З одного боку, вони залучають тимчасово вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб, а з другого — задовольняють як власні потреби, так і потреби своїх клієнтів — фізичних та юридичних осіб.У ході історичного розвитку у поняття банку, банківських операцій або кредитних установ вкладали зовсім різний зміст. Це пояснюється тим, що постановка завдань, сфера діяльності і способи роботи банків з плином часу значно змінювались.
Неодмінною умовою тривалої та успішної господарської діяльності банку є оптимальна продуктивність, економічність, рентабельність і ліквідність.
Банк — це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати сукупність таких операцій: залучення у вигляді вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб та прибуткове розміщення цих коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (стаття 2 Закону).
Бухгалтерський облік має подавати огляд операцій банку будь-якому користувачеві. Більше того, усі операції мають простежуватися з моменту їх початку і протягом усього періоду здійснення аж до включення до звітності.
Скажімо, інвестори та акціонери цікавляться бухгалтерськими даними щодо банківського прибутку, стану активів і зобов’язань, які заносяться до фінансової звітності. За даними обліку вони можуть простежити співвідношення загального прибутку та показника прибутковості акцій. Лише достовірна інформація може бути надійним індикатором реального фінансового стану банку.
НБУ як користувач інформації, маючи на меті захистити інтереси клієнтів та забезпечити фінансову надійність з допомогою аналізу фінансової звітності банків, контролює додержання ними обов’язкових економічних нормативів. Насамперед це мінімальний розмір капіталу банку і статутного фонду, платоспроможність, достатність капіталу, миттєва та загальна ліквідність, максимальний розмір ризику на одного позичальника, максимальний розмір великих кредитів і т. ін
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Теоретичні питання
4. Облік касових операцій банку.
Організація касової роботи комерційних банків регламентується Національним банком України за його «Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України» № 1 від 07.07.94 р. Усі підприємства, організації та установи, які одержують готівку за реалізовану продукцію, товари, послуги і за іншими платежами, зобов'язані здавати її в касу банку для зарахування і зберігання на відкритих їм розрахункових або поточних рахунках. У той же час підприємства, організації та установи можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів, визначених банками, за погодженням з керівниками підприємств. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Усі підприємства, організації та установи одержують від банків готівку на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, на відрядження, господарські та інші витрати. В касі банку зберігається не тільки грошова готівка, але й цінні папери, бланки суворої звітності.Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити приходно-видаткові каси, приходні каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються таким чином, щоби можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщення-сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.
Матеріально відповідальними особами за зберігання грошей та цінностей є керівник банку, головний бухгалтер і завідувач каси (старший касир).З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність. Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бухгалтерських працівників, уповноважених підписувати приходні та видаткові касові документи, а бухгалтери — зразки підписів касирів. Приймання готівки в касу банку здійснюється на основі приходних документів, які виписуються в одному або в двох примірниках:
а) від підприємств, об'єднань, організацій, установ у сплату будь-яких платежів — за об'явами на внесення готівки з видачею квитанції, а від громадян — також за об'явами або за приходними ордерами;
б) внески для зарахування на поточні рахунки різноманітних фондів — за об'явами на внесення готівки;
в) платежі від населення — за повідомленнями з видачею квитанції;г) усі інші надходження грошей, в тому числі й від працівників банку, за приходними касовими ордерами з видачею підписаних касиром їх копій з відбитком печатки касира.
Касири ведуть щоденні записи прийнятих і зданих грошових сум в окремій «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир складає довідку касира приходної каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси і звіряє суму за довідкою зі сумою прийнятих ним грошей. Довідка підписується касиром, а зазначені в ній касові обіги звіряються з записами в касових журналах операційних працівників. Отримані протягом операційного дня гроші касир формує у визначеному порядку і разом з приходними документами та довідкою касира приходної каси здає завідувачу каси під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)». Гроші, що надійшли в приходні каси, можуть передаватися завідувачу протягом операційного дня декілька разів. Уся готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприбуткована в касу і зарахована на відповідні рахунки балансу банку того ж робочого дня.
Облік операцій видаткових кас
Гроші з кас установ банку видаються:
а) підприємствам, організаціям, установам — виключно за грошовими чеками затвердженої форми;
б) індивідуальним позичальникам, які одержують позики в банку, вкладникам і пенсіонерам — за видатковими касовими ордерами і видатковими ордерами, форма яких затверджена Національним банком України. В такому ж порядку оформляється видача грошей на витрати для утримання апарату управління та інші витрати — видача заробітної плати, премій та матеріальної допомоги, у підзвіт на відрядження і господарські витрати, погашення здійснених господарських, представницьких, канцелярських витрат без одержання авансу. Видача пенсій або допомоги проводиться на підставі доручень пенсійного фонду без складання касового видаткового ордера.Для здійснення видаткових операцій завідувач каси видає під звіт касирам необхідну суму. Касир розписується про це в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)». Приймання повних і неповних пачок здійснюється за позначками на накладних з перевіркою за корінцями, а пачки з повними корінцями перераховуються поаркушно. Монета приймається за написами на ярликах, пакетах (тюбиках), а укладена на лотках — за кружками.Завідувач каси зобов'язаний перевірити наявність грошей, що залишилися в обіговій (операційній) касі, та переконатися, що залишок з урахуванням виданих сум відповідає даним «Книги обліку готівки обігової (операційної) каси та інших цінностей банку» за рахунком № 100 «Банкноти та монети» та рахунок № 101 «Дорожні чеки» (у касі банку).
Представники підприємств подають операційним працівникам грошові чеки та інші документи на одержання готівки. Операційний працівник після їх перевірки видає особі, яка одержує гроші, для пред'явлення в касу контрольну марку від грошового чека або відривний талон від видаткового касового ордера. Одержавши видатковий документ, касир зобов'язаний:— перевірити підписи посадових осіб банку та їх тотожність зразкам;— порівняти суму, проставлену цифрами, і суму, що зазначена прописом;— перевірити наявність розписки про одержання грошей на документі;— перевірити наявність паспортних даних або іншого документа, що засвідчує особу одержувача грошей;
— викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується;
— звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі та наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера;
— підготувати суму грошей і видати її одержувачу та підписати видатковий документ.На виявлені недостачі або надлишки складається «Акт про недостачі (надлишки) грошових білетів у пачках» у двох примірниках затвердженої форми. Сума недостачі відшкодовується одержувачу грошей і зараховується на рахунок винних касирів для подальшого стягнення, а надлишки прибуткуються в касу і включаються до складу доходів банку на рахунок № 680 «Непередбачені доходи».
У кінці операційного дня касир видаткової каси:— звіряє суми прийнятих під звіт грошей, видаткових документів і залишок грошей;
— складає звітну довідку і підписує її;
— наведені в довідці касові обіги звіряє з записами в касових журналах операційних працівників.
Касир розписується в касовому журналі, а операційні працівники — у довідці. Залишок грошей і видаткові касові документи разом із звітною довідкою касир здає під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)» завідувачу каси, який, перевіривши довідку, підписує її і підшиває в документи дня.
Інкасація грошової виручки
Інкасацію здійснюють на підприємствах, організаціях, установах інкасатори-збирачі банків на основі «Доручень на інкасацію грошей», посвідчення особи і спеціального посвідчення на автомашину. Механізм інкасації полягає в обміні сумок з грошовою виручкою на порожні і виписувані підприємствами (організаціями), що здають гроші, до кожної сумки супровідної відомості у трьох примірниках. Доставлені в банк сумки з готівкою інкасатор здає бухгалтеру-контролеру, який перевіряє відповідність записів у супровідних відомостях, реєструє належні до приймання від інкасаторів сумки (мішки) в «Журналі обліку прийнятих сумок і мішків з готівкою і порожніх сумок» у двох примірниках і в міру реєстрації передає накладні (супровідні відомості) касирові. Про загальну кількість прийнятих за всіма маршрутами сумок (мішків) з готівкою і порожніх сумок складається «Довідка про прийняті вечірньою касою сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки.
У бухгалтерії банку операції з інкасації готівки відображають на відповідних балансових рахунках.
На надходження готівки грошей до її перерахування:
Д-т рахунку № 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування»;К-т рахунку № 26 «Кошти клієнтів банку».
Зарахування готівки, якщо не виявлено відхилень фактичної наявності від документальної:
Д-т рахунку № 1001 «Банкноти та монети в касі банку»;
К-т рахунку № 1005 «Банкноти та монети, інкасовані до перерахування».
Готівка обігової (операційної) каси та інші цінності повинні зберігатися в грошових сховищах — спеціально обладнаних охоронною сигналізацією коморах.
Касові операції банки виконують за Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в установах банків України № 1, затвердженою Постановою Правління НБУ від 07.07.94 р. за № 129. НБУ має монопольне право емісії грошей в обіг, випуску національних грошових знаків (банкнот та монет). Як головний банк держави він здійснює грошово-кредитку політику і розпоряджається резервними фондами, що перебувають у його виключному віданні. Кошти резервних фондів можуть витрачатися лише за письмовими вказівками НБУ про випуск грошей в обіг або про видачу з метою відправлення до Республіканського банку Автономної Республіки Крим, регіональних управлінь НБУ.
Касові операції комерційного банку становлять значний обсяг роботи і характеризують одну із головних функцій банку. Більш того, контроль стану ринку операцій з готівкою, що покладений на банківську систему, є однією з важливих передумов поліпшення економічної ситуації в Україні.
Банки, здійснюючи своєчасне касове обслуговування контрагентів (клієнтів), забезпечують збереження їхніх грошових коштів, а також сприяють додержанню емісійно-касової дисципліни.
Готівка операційної каси, а також кошти резервних фондів НБУ, іноземна валюта, золото, інші цінності перебувають у грошових сховищах комерційного банку на відповідальному зберіганні керівника, головного бухгалтера й завідуючого касою, які мають окремий ключ від сховища та особисту печатку. Саме цими ключами відчиняються і зачиняються сховища, а факт опечатування сховища скріплюється особистими печатками відповідальних працівників.
11. Особливості здійснення операцій із депозитними сертифікатами та їх облік.
Ощадний (депозитний) сертифікат – це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника, або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого терміну суму депозитів та процентів.
Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися за ініціативою банку:
- одноразово або серіями;
- іменними або на пред'явника;
- на вимогу або на термін.
Ощадні (депозитні) сертифікати мають бути емітовані в паперовій (документарній) формі. Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися процентними, купонними або безкупонними.
Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути номіновані як у національній валюті, так і в іноземній валюті.
Випуск та розміщення банками ощадних (депозитних) сертифікатів, номінованих у банківських металах, не дозволяється.
Емітентами ощадних (депозитних) сертифікатів можуть бути лише банки - юридичні особи. Ощадними (депозитними) сертифікатами на пред'явника, номінованими як у національній,так і в іноземній валюті, оформляються лише вклади (депозити) на строк більше ніж 30 днів.
Розміщуючи ощадні (депозитні) сертифікати, банки зобов'язані залучати лише ту валюту, у якій номіновані ощадні (депозитні) сертифікати.
Строк обігу ощадних (депозитних) сертифікатів установлюється від дати видачі сертифіката безпосередньо вкладнику (власнику сертифіката) до дати, з якої власник сертифіката отримав право вимоги вкладу (депозиту).
Ощадні (депозитні) сертифікати мають містити реквізити, визначені законодавством України. Виготовлення бланків ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється відповідно до вимог законодавства України. Бланк ощадного (депозитного) сертифіката заповнюється банком за допомогою відповідних технічних засобів або від руки - чорнилом чи кульковою ручкою. Жодні виправлення під час заповнення сертифіката не допускаються. Якщо під час заповнення бланка сертифіката допущено помилки, то він уважається зіпсованим і підлягає знищенню.
Сума вкладу (депозиту) зазначається словами і пишеться з великої літери на початку рядка. Назва валюти, у якій номінований ощадний (депозитний) сертифікат, у відповідному відмінку пишеться після зазначеної словами суми впритул. У разі виникнення розбіжностей між сумами, зазначеними словами та цифрами, дійсною вважається та сума, яка зазначена словами.
Ощадний (депозитний) сертифікат має підписувати керівник банку або уповноважена на це особа.
Іменні ощадні (депозитні) cертифікати можуть мати корінці (додаток). За умови випуску іменного ощадного (депозитного) сертифіката банк заповнює всі реквізити корінця сертифіката, який підписується вкладником або уповноваженою ним особою, відривається від сертифіката, обліковується і зберігається в банку в окремій теці. Якщо до бланка сертифіката корінець не передбачений, то банк веде реєстраційний журнал випущених іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, до якого включаються реквізити, що відповідають тим, які передбачені для корінця. Реєстраційний журнал може вміщувати й інші потрібні банку реквізити.
Заповнення та ведення реєстраційного журналу випущених іменних ощадних (депозитних) сертифікатів може здійснюватися банками в електронній формі. За такої умови банк-емітент має роздруковувати інформацію про розміщення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів на паперових носіях щоденно в кінці операційного дня, підшивати цю інформацію до окремої теки.
Розміщення та погашення ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється лише банком-емітентом. До погашення приймаються тільки оригінали ощадних (депозитних) сертифікатів.
Ощадний (депозитний) сертифікат, який виписаний на користь юридичної особи, отримує в банку керівник підприємства або уповноважена на це особа. Сертифікат, що виписаний на користь фізичної особи, отримує особа, яка внесла грошові кошти на вклад (депозит), або інша уповноважена на це особа згідно із законодавством України.
За умови настання строку вимоги вкладу (депозиту) банк здійснює платіж проти пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката. Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в національній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками лише в національній валюті.
Погашення ощадних (депозитних) сертифікатів, які номіновані в іноземній валюті, та виплата процентів за ними здійснюються банками в іноземній валюті, а за письмовою заявою вкладника або особи, уповноваженої на здійснення цієї операції, - у національній валюті за курсом Національного банку України на дату закінчення строку, що зазначений в ощадному (депозитному) сертифікаті, або на дату дострокового викупу сертифіката.
За умови дострокового подання ощадного (депозитного) сертифіката до погашення банк сплачує власнику сертифіката суму вкладу (депозиту) та проценти, які виплачуються в розмірі як за вкладом (депозитом) на вимогу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір процентів.
У разі дострокового пред'явлення ощадного (депозитного)сертифіката на пред'явника, номінованого як у національній, так і в іноземній валюті, до погашення грошові кошти зараховуються банком на поточний рахунок вкладника, відкритий у цьому банку, і можуть бути видані або перераховані за розпорядженням вкладника на інший рахунок не раніше ніж через п'ять робочих днів після їх зарахування. Банк перевіряє справжність ощадного (депозитного) сертифіката і його відповідність записам на корінці або в реєстраційному журналі. Якщо дані збігаються, то в реєстраційному журналі власників сертифікатів робиться позначка про погашення (для іменного ощадного (депозитного) сертифіката. Після цього на підставі заяви власника ощадного (депозитного) сертифіката, у якій обов'язково мають зазначатися дані про документ, що згідно із законодавством України засвідчує особу (назва, серія та номер документа, дата видачі, повна назва органу, що видав документ), грошові кошти перераховуються на зазначений у заяві рахунок або видаються готівкою фізичним особам, також здійснюється погашення сертифіката шляхом написання слова "Погашено" у правому верхньому його куті.
Розрахунки за придбані ощадні (депозитні) сертифікати та сплата грошових коштів за ними для юридичних осіб здійснюються лише в безготівковій формі.
Розрахунки за придбані ощадні (депозитні) сертифікати та сплата грошових коштів за ними для фізичних осіб здійснюються як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Якщо строк одержання вкладу (депозиту) за строковим ощадним (депозитним) сертифікатом прострочено, то такий сертифікат уважається документом на вимогу, за яким на банк покладається зобов'язання сплатити зазначену в ньому суму вкладу (депозиту) та процентів за ним у разі пред'явлення ощадного (депозитного) сертифіката.
Облік операцій з випуску, погашення та сплати процентів за ощадними (депозитними) сертифікатами здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань бухгалтерського обліку. Бланки ощадних (депозитних) сертифікатів зберігаються в грошових сховищах або у вогнетривких шафах. Корінці сертифікатів після відображення вкладних (депозитних) операцій за балансовими рахунками вміщуються в окремі теки та зберігаються в грошових сховищах або вогнетривких шафах. Реєстраційні журнали (за умови ведення їх в документарній формі) та інформація на паперових носіях щодо розміщення іменних ощадних (депозитних) сертифікатів, яка виписана з реєстраційного журналу, який ведеться в електронній формі, зберігаються в грошових сховищах або вогнетривких шафах.
Бланки ощадних (депозитних) сертифікатів обліковуються зат позабалансовим рахунком N 9820 "Бланки цінних паперів".
Видані під звіт бланки сертифікатів обліковуються за позабалансовим рахунком N 9890 "Бланки цінних паперів у підзвіті", а відіслані - за позабалансовим рахунком N 9891 "Бланки цінних паперів у дорозі".
Банки мають забезпечити ведення журналу обліку виданих бланків ощадних (депозитних) сертифікатів з такими основними реквізитами:
кількість бланків сертифікатів, що надійшли з друку;
дата видачі бланків ощадних (депозитних) сертифікатів
вкладникам;
кількість ощадних (депозитних) сертифікатів, виданих вкладникам (з переліком від номера до номера включно);
дата погашення ощадних (депозитних) сертифікатів;
кількість зіпсованих бланків сертифікатів (із зазначенням номерів);
залишок бланків сертифікатів на звітну дату з обов'язковою перевіркою їх наявності в касі.
Погашені сертифікати та купони до них обліковуються за позабалансовим рахунком N 9812 "Погашені цінності". Бланки погашених ощадних (депозитних) сертифікатів зберігаються в банку п'ять років, якщо інше не передбачено законодавством України.
Знищення бланків ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється банками відповідно до порядку, визначеного у внутрішніх положеннях банку з питань діловодства, з урахуванням вимог законодавства України, але не раніше ніж через п'ять років після їх погашення.
1.2 ТЕСТОВІ ПИТАННЯ
Який з нижчеперелічених пасивів (у бухгалтерському балансі) належить до власних коштів комерційного банку:
а) ощадні сертифікати;
б) поточні рахунки клієнтів банку;
в) статутний капітал;
г) кредиторська заборгованість;
д) немає правильної відповіді.
Регулятивний капітал – це:
а) сплачений та зареєстрований підписаний капітал;
б) основний капітал та розкриті резерви;
в) капітал другого рівня;
г) додатковий капітал та емісійні різниці;
д) основний та додатковий капітал, зважений на ризики.
Обліковий процес операцій з цінними паперами банку формується із врахуванням вимог:
а) Положення про порядок визначення справедливої вартості; та зменшення корисності цінних паперів;
б) Закону України "Про банки і банківську діяльність»;
в) Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок";
г) Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України;
д) всі відповіді вірні.
41. Протилежною операцією до операції інкасування векселів є:
а) кліринг векселя;
б) операції з андерайтингу векселя;
в) доміциляція векселів;
г) розрахункові операції за векселем;
д) факторинг векселя.
Операції з розміщення ресурсів шляхом запозичення коштів клієнтам називаються:
а) пасивними кредитами;
б) активними кредитами;
в) кредитними операціями;
г) депозитами до запитання;
д) пасивними депозитами.
Внесення готівкою коштів на довгостроковий депозитний рахунок фізичною особою відображають проведенням:
а) Д-т 1001 К-т 2635;
б) Д-т 2600 К-т 1001;
в) Д-т 2600 К-т 2610;
г) Дт 1001 Кт 2600;
д)Д-т 2602 К-т 6110.
Облік операцій з використання платіжних карток фізичними особами здійснюються за допомогою рахунків:
а) 2622;
б) 2620;
в) 2625;
г) 2600;
д) 2618.
Визначений порядок проходження документів між структурними підрозділами банку, обслуговування клієнтів, приймання документів на переказ і документів на відкликання операції та завершення робочого дня – це:
а) процес документування;
б) графік документиобороту;
в) документооборот;
г) потік вхідних документів.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Завдання 5. 20.09.2010 р. ВАТ "Прилуки" відкрило поточний рахунок у банку. 22.09.2010 р. на поточний рахунок надійшов виторг за реалізований товар у сумі 60 000 грн. 28.09.20109 р. ВАТ "Прилуки" заповнило платіжне доручення на оплату виконаних робіт підприємством ПП "Чобіток" на суму 3700 грн. 05.10.2010 р. ВАТ "Прилуки" депонувало кошти на рахунок покритого акредитива в сумі 25 000 грн. Прийнято акредитив на суму 23 000 грн. для розрахунку за надані послуги ВАТ "Прилуки" підприємством ТОВ "Приз" (підприємства обслуговуються в одному банку).08.12.2010 р. ВАТ "Прилуки" заповнило платіжне доручення на перерахування залишку коштів з поточного рахунка на депозитний рахунок. 12.12.2010р. поточний рахунок ВАТ "Прилуки" був закритий банком. Складіть бухгалтерські проведення з обслуговування поточного рахунка.
№
Назва операції
Дебет
Кредит
Сума
1
Відкриття поточного рахунку в банку 22.09.2010р
1001
2600-1
60000
2
Оплата за плат. доруч. виконаних робіт 28.09.2010р
2600-1
2600-2
3700
3
Депоновано кошти на рах. покритого акредитиву
2600-1
2602-1
25000
4
Прийнято акредитив для розр. за надані послуги
2602-1
2602-2
23000
5
Списання з рахунку залишкової суми акредитиву
2602-1
2600-1
2000
6
Віднесено залишок коштів на депозитний рахунок
2600-1
2610
33300
2600-1 – кошти ВАТ «Прилуки»
2600-2 – кошти ПП «Чобіток»
2602-1 – кошти в розрахунках за акредитивом ВАТ «Прилуки»
2602-2 – кошти в розрахунках за акредитивом ТОВ «Приз»
Завдання 17. Банк "Гривня" 15.07.2011 р. надав ТОВ "Світанок" кредит в поточну діяльність на суму 12 000 грн. терміном на 3 місяці під 15,5 % річних. Номінальна відсоткова ставка за кредитом дорівнює справедливій ставці на банківському ринку. Нарахування та оплата процентів проводяться щомісячно. Погашення основної суми кредиту проводиться аннуїтетними платежами. Погашення кредиту здійснюється в кінці терміну дії договору. Для нарахування процентів використовують метод "факт/факт". Складіть бухгалтерські проведення.
№
Назва операції
Дебет
Кредит
Сума
1
Видача кредиту ТОВ «Світанок» в поточну діяльність
2062
1001
12000
2
Нарахування % за кредит
2068
6026
465
3
Сплата %
1001
2068
465
4
Погашення заборгованості за кредитом
1001
2062
12000
Завдання 29. Банк "Форум" 01.10.2011 р. залучив кошти у сумі 1 000 000 грн. на умовах субординованого боргу шляхом випуску власних боргових цінних паперів терміном на 10 років.Складіть бухгалтерські проведення для обліку субординованого боргу у банку. Розрахуйте величину капіталу банку з врахуванням субординованого боргу протягом усього терміну дії укладеної угоди щодо залучення коштів на умовах субординованого боргу.
Список використаної літератури:
Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 р. № 2121-ІІІ // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу "Вісник Національного банку України"). – 2001. – № 1. – С. 3 – 46 (зі змін, і доп.).
. Закон України "Про Національний банк України" від 20 травня 1999 р. № 679-XIV (зі змін, і доп.) // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу "Вісник Національного банку України"). – 2001.–С. З–26.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 p. № 996-XIV (зі змін, і доп.) // http: // audit.w3.kiev.ua.
Закон України "Про іпотеку" від 5 червня 2003 p. № 898-IV (зі змін, і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
. Закон України "Про заставу" від 2 жовтня 1992 p. № 2655-ХІІ (зі змін і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 643.
Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня – 1996 p. № 448/96-ВР (зі змін, і доп.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №51. – Ст. 292.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: Затв. наказами Міністерства фінансів України // http: // audit.w3.kiev.ua.
Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні: Затв. пост. Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (зі змін.) // zakon.rada.gov.ua.
Інструкція про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України: Затв. пост. Правління Національного банку України від 12 грудня 2002 р. № 502 (зі змін.) // zakon.rada.gov.ua.