Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Облік в бюджетних підприємствах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку та аналізу
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Магістерська робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА"
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ
Магістерська РОБОТА
На тему «Облік в бюджетних підприємствах»
Львів – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………. …..3
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………4
Теоретичні питання……………………………………………………….….4
Тестові питання…………………………………………………………..…18
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА. ………………………….…………………………... 22
2.1. Задачі
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………………..24
Вступ
Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність бюджетної установи зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рі шень.
Бухгалтерський облік в бюджетних установах повинен забезпечити си стематичний контроль за виконанням кошторисів доходів та видатків установ, станом розрахунків з підприємствами, організаціями і працівниками цих уста нов, використанням матеріальних і грошових ресурсів та їх збереженням, має сприяти поліпшенню фінансово-господарської діяльності та розвитку соціаль ної сфери установ.
Бюджетні установи (установи чи організації, визначені або створені згідно з Конституцією України, а також установи чи організації, що створені вста новленим порядком органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України чи місцевих бюджетів) [ Бюджетний Кодекс України, стаття 2 ] викори стовують виділені з бюджетів усіх рівнів державні кошти за цільовим призна ченням у процесі виконання покладених на них функцій та здійснення заходів, передбачених кошторисами.
Основними завданнями контрольної роботи є:
ознайомлення з обліком бюджетної установи;
набуття прийомів і самостійне поглиблення практичних навичок обліково – аналітичної роботи;
розвиток практичних навичок з розв’язування облікових задач.
1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1.1 Теоретичні питання
5. Форми бухгалтерського обліку та облікові реєстри в бюджетних установах.
Виходячи з основних вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, метою ведення бухгалтерського обліку і складання звітності є формування повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й руху грошових коштів організації. Одним із засобів виконання цього завдання є вибір форми бухгалтерського обліку.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють сукупність облікових реєстрів, які використовуються в певній послідовності та взаємодії для ведення обліку із застосуванням принципу подвійного запису.
Для відображення операцій про виконання кошторисів передбачені такі форми бухгалтерського обліку:
· журнал-головна, яка використовується в установах з невеликим обсягом облікової роботи, які ведуть облік самостійно;
· журнально-ордерна, яка використовується в установах з великим обсягом облікової роботи, які ведуть облік самостійно;
· меморіально-ордерна, яка використовується в установах з великим обсягом роботи, облік яких централізований;
· автоматизована.
Найбільш поширеною формою ведення бухгалтерського обліку бюджетних установ є меморіально-ордерна форма обліку.
Меморіально-ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордера, складанням якого завершується обробка документів.
Основними принципами меморіально-ордерної форми обліку є: · оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами; · розподіл синтетичного обліку на хронологічний та систематичний; · ведення аналітичного обліку на картках;
· особлива будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків, що підвищує можливості аналізу та контролю за правильністю записів.
З метою забезпечення єдності бухгалтерського обліку наказом Державного казначейства України від 27.07.2000 року № 68 затверджено Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання.
При меморіально-ордерній формі обліку перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами проведення операцій і оформляються меморіальними ордерами – накопичувальними відомостями, яким присвоюються такі постійні номери: · меморіальний ордер 1 – накопичувальна відомість щодо касових операцій (ф. 380); · меморіальний ордер 2 – накопичувальна відомість руху коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 381); · меморіальний ордер 3 – накопичувальна відомість руху коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків) (ф. 382); · меморіальний ордер 4 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими дебіторами (ф. 408);
· меморіальний ордер 5 – зведення розрахункових відомостей щодо заробітної плати та стипендій (ф. 405);
· меморіальний ордер 6 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з іншими кредиторами (ф. 409);
· меморіальний ордер 7 – накопичувальна відомість щодо розрахунків у порядку планових платежів (ф. 410);
· меморіальний ордер 8 – накопичувальна відомість щодо розрахунків з підзвітними особами (ф. 386);
· меморіальний ордер 9 – накопичувальна відомість щодо переміщення і вибуття необоротних активів (ф. 438);
· меморіальний ордер 10 – накопичувальна відомість щодо вибуття і переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів (ф. 439);
· меморіальний ордер 11 – зведення накопичувальних відомостей щодо надходження продуктів харчування (ф. 398);
· меморіальний ордер 12 – зведення накопичувальних відомостей щодо витрачання продуктів харчування (ф. 411);
· меморіальний ордер 13 – накопичувальна відомість витрачання матеріалів (ф. 396); · меморіальний ордер 14 – накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (ф. 409);
· меморіальний ордер 15 – зведення відомостей щодо розрахунків з батьками за утримання дітей (ф. 406).
Для відображення операцій, які не фіксуються в меморіальних ордерах з 1 по 15, а також для операцій, щодо яких немає необхідності складати накопичувальні відомості і зведення (наприклад, в установі з невеликим обсягом операцій), використовується меморіальний ордер ф. № 274. Записи в меморіальному ордері ф. № 274 здійснюються як на підставі окремих первинних документів, так і за групами однорідних документів. Кореспонденція субрахунків у цьому меморіальному ордері записується залежно від характеру операції таким чином: по дебету одного субрахунка і по кредиту іншого субрахунка або дебету одного субрахунка і по кредиту декількох субрахунків або, навпаки, по кредиту одного субрахунка і по дебету декількох субрахунків. Таким меморіальним ордерам присвоюються номери , починаючи з 16, за кожний місяць окремо.
Меморіальні ордери підписуються виконавцем, особою, що перевірила записи в меморіальному ордері, та головним бухгалтером. Усі меморіальні ордери підлягають реєстрації в книзі “Журнал-головна” ф. 308. Облік у книзі “Журнал-головна”, як правило, ведеться по субрахунках. В окремих бюджетних установах і централізованих бухгалтеріях за рішенням головного бухгалтера облік може здійснюватися на рахунках другого, третього і т.д. порядку. Книга “Журнал-головна” відкривається щороку записами сум залишків на рахунках на початок року відповідно до балансу і залишками на рахунках за минулий рік. Записи в ній при веденні в установах окремих меморіальних ордерів здійснюються у міру їх складання, але не пізніше наступного дня, а при складанні меморіальних ордерів – накопичувальних відомостей – один раз на місяць. Сума з меморіального ордера переноситься спочатку до графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”, а потім – до дебету і кредиту відповідних кореспондуючих рахунків.
Наприкінці місяця перевіряється правильність записів по рахунках синтетичного обліку в книзі “Журнал-головна”. Для цього підраховуються обороти по кожному субрахунку і виводяться залишки на кінець місяця в рядку “Усього”. При цьому сума оборотів за місяць по всіх субрахунках як по дебету, так і по кредиту має дорівнювати підсумку графи “Сума оборотів за меморіальним ордером”.
Аналітичний облік ведеться в облікових реєстрах (у книгах, картках, накопичувальних відомостях та ін.). Для контролю за правильністю бухгалтерських записів по рахунках синтетичного та аналітичного обліку складаються оборотні відомості форм 44, 285, 326 по кожній групі аналітичних рахунків, що об’єднуються відповідним синтетичним рахунком. Підсумки оборотів і залишки по кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумками оборотів і залишками цих субрахунків книги “Журнал-головна” ф. 308.
Підставою для відображення записів в облікових реєстрах є належним чином оформлені первинні документи. Документи, що є підставою для відображення записів у реєстрах бухгалтерського обліку, повинні подаватися до бухгалтерії в терміни, встановлені графіком документообороту. Первинні документи, що надійшли до бухгалтерії, підлягають перевірці за формою та змістом, тобто контролюється наявність у документах обов’язкових реквізитів і відповідність господарської операції до вимог діючого законодавства, логічний зв’язок окремих показників. Перевірені та прийняті до обліку документи систематизуються за датами здійснення господарських операцій (у хронологічному порядку) в облікових реєстрах.
Журнально-ордерна форма обліку застосовується у вищих на вчальних закладах, наукових установах НАНУ, організаціях МВС та деяких інших. Вона базується на відомих принципах побудо ви журналів-ордерів за кредитовою ознакою, суміщення хроно логічних і систематичних записів, їх суворої регламентації. До поміжні відомості дають змогу сумістити аналітичний і синтетичний облік, що значно підвищує оперативність обліко вого процесу. Але перехід на новий план рахунків і нову бюджетну класифікацію зумовлюють необхідність значних змін як у кореспонденції рахунків, так і в будові самих регістрів цієї фор ми обліку, які нормативними актами ДКУ не врегульовані.
Послідовне використання технічних засобів обліку, пере дусім ЕОМ, вносить суттєві зміни в техніку і послідовність об лікових записів, у форму і зміст самих облікових регістрів. З'я вилися машинно-орієнтовані форми бухгалтерського обліку в бюджетних установах.
Передбачаючи можливість впровадження автоматизованого обліку й іншими організаціями, ДКУ розробило і затвердило типові форми меморіальних ордерів (накопичувальних відомос тей) для автоматизованого ведення обліку, орієнтуючи розроб ників програмного забезпечення для автоматизації обліку в бюд жетних установах на дотримання принципів журнал-головної форми обліку. Склад цих меморіальних ордерів аналогічний на веденому раніше при розгляді журнал-головної форми обліку.
15. Форми та системи оплати праці в бюджетних установах
Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регламентуються Законом України «Про оплату праці» від 24.03.95. Згідно з ним заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників бюджетних установ шляхом:
встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій;
встановлення умов і розмірів оплати праці працівників на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, та регіональних угод, колективних договорів у межах асигнувань за рахунок загального та спеціального фондів;
оподаткування доходів працівників.
Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики. Постановою Кабінету Міністрів України від 2.12.96 № 1458 затверджено схеми посадових окладів, які є інструментом державного регулювання оплати праці керівних працівників, спеціалістів, службовців і робітників бюджетних установ. На їх підставі розроблено галузеві схеми посадових окладів, які враховують специфіку і конкретні умови кожної галузі: наказ Міністерства освіти України від 25.07.96 № 252 «Про розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладів освіти»; наказ Міністерства охорони здоров’я України від 11.01.97 № 5 «Про затвердження схем посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників закладів охорони здоров’я та соціального захисту населення»; наказ Міністерства культури і мистецтв України від 02.09.96 № 440 «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури і мистецтв бюджетних установ і організацій», інші нормативні документи. Відповідно до них здійснюється посадова і кваліфікаційна диференціація заробітної плати працівників бюджетної сфери.
За тарифної системи діють дві форми оплати праці працівників — почасова і відрядна, які включають ряд систем для різних організаційно-технічних умов праці.
Оплата за кількість відпрацьованого часу з урахуванням кваліфікації працівника називається почасовою формою оплати. Відрядна форма оплати праці — це оплата за кількість і якість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг за встановленими розцінками.
Основною формою оплати праці в бюджетних установах є почасова, яка має два різновиди: штатно-окладну і погодинну системи оплати. Штатно-окладна система оплати праці передбачає встановлення кожному працівникові місячного окладу (ставки) відповідно до посади, яку він обіймає, та інших факторів. Вона має два варіанти. Для деяких бюджетних установ (охорони здоров’я, вищих навчальних закладів) у централізованому порядку встановлюється строго фіксований посадовий оклад. При цьому перевиконання працівником обов’язкової норми трудового навантаження не веде до підвищення заробітної плати.
В інших установах, наприклад, загальноосвітніх школах, середніх спеціальних навчальних закладах, оплата праці здійснюється за місячними ставками заробітної плати з встановленням державою обов’язкової норми трудового навантаження (урочних годин). Цей різновид штатно-окладної системи оплати праці допускає перевиконання норми трудового навантаження і збільшення розміру заробітної плати пропорційно фактично виконаному обсягу роботи.
Погодинна система оплати праці передбачає наявність погодинних ставок. Так, встановлено ставки погодинної оплати праці працівників усіх галузей народного господарства за проведення навчальних занять, працівників, які залучаються медичними закладами для проведення консультацій.
Почасова форма оплати праці в бюджетних установах має дві системи: просту почасову і почасово-преміальну. Ступінь поширення останньої у бюджетних установах визначається їх фінансовими можливостями: за рахунок економії фонду заробітної плати, кошторису доходів і видатків, позабюджетних коштів.
Показники преміювання залежать від характеру бюджетної установи. Так, у стаціонарних лікувально-профілактичних установах такими показниками є: виконання плану розгортання ліжок і числа днів функціонування ліжка; скорочення строків обстежування і виписки шляхом покращання організації роботи і наступності в роботі стаціонарів і поліклінік; розбіжності патолого-анатомічних і клінічних діагнозів (у процентах до летальних випадків) окремо за діагнозами. Відрядна форма оплати праці (пряма відрядна, відрядно-преміальна) застосовується на видах робіт, де є: кількісні показники виробітку продукції чи виконаних робіт, які правильно відображають затрати праці; можливості встановлення норм виробітку та обліку їх виконання; умови для точного обліку виробленої продукції або виконаних робіт; виробничі умови для збільшення працівником виробітку продукції у порівнянні зі встановленими нормами та завданнями. При обліку індивідуального виробітку кожного працівника застосовується індивідуально-відрядна оплата праці, а при обліку роботи, виконаної колективом, — бригадно-відрядна.
Керівники бюджетних установ за згодою з комітетом профспілки можуть вводити відрядну оплату праці з метою посилення зацікавленості працівників у зростанні продуктивності праці, підвищенні рівня її нормування та якості робіт на ремонтних, машинописних, стенографічних, копіювальних та інших роботах.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок для працівників і посадових окладів для службовців. Основними елементами основної заробітної плати працівників бюджетних установ є заробітна плата, нарахована за відпрацьований час (виконану роботу) за тарифними ставками, посадовими окладами чи за середнім заробітком незалежно від форм і систем оплати праці.
Додаткова заробітна плата являє собою винагороду за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, особливі умови праці. До неї належать і надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів в розмірах, передбачених чинним законодавством (за високу професійну майстерність, персональні надбавки, за високі досягнення в праці, за знання і використання іноземної мови, за суміщення професій (посад), розширення зон обслуговування чи збільшення обсягу виконаних робіт, за роботу в шкідливих умовах, інші надбавки і доплати); премії працівникам за виробничі показники, винагорода за вислугу років, стаж роботи; оплата праці працівників, які не перебувають у штаті установи, за виконання робіт згідно з договорами цивільного правового характеру; оплата праці у вихідні та святкові дні, понаднормовий час, оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до чинного законодавства, грошові компенсації за невикористану відпустку, оплата навчальних відпусток. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать виплати у формі винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові та матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або проводяться понад установлені цими актами норми.
Конкретний перелік усіх виплат, які відносять до основної, додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, встановлено Інструкцією з статистики заробітної плати, затвердженою Міністерством статистики України від 11.12.95 за № 323
25.Облік надходження та наявності запасів на складах
Запаси - це оборотні активи у матеріальній формі, які належать установі та забезпечують її функціонування (або перебувають у процесі виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг) і будуть використані, як очікується, протягом одного року.
Строк очікуваної експлуатації запасів установи встановлюється центральним органом виконавчої влади за відомчою підпорядкованістю або (якщо такі нормативні документи відсутні) установою самостійно в момент придбання запасу.
У складі запасів обліковуються: сировина та матеріали; будівельні матеріали; обладнання, конструкції і деталі до установки; спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами; молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім'ї бджіл; доросла худоба, вибракувана з основного стада, худоба, прийнята від населення для реалізації; малоцінні та швидкозношувані предмети; паливо; матеріали для учбових, наукових та інших цілей; запасні частини до машин і обладнання (що не можуть належати до основних засобів); продукти харчування; медикаменти і перев'язувальні засоби; господарські матеріали і канцелярське приладдя; тара; матеріали в дорозі; готова продукція та інші матеріальні ресурси установи, що передбачається використовувати протягом одного року.
Запаси відображаються у класі 2 "Запаси" Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ і складаються з наступних синтетичних рахунків:
20 "Виробничі запаси";
21 "Тварини на вирощуванні і відгодівлі";
22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети";
23 "Матеріали і продукти харчування";
24 "Готова продукція";
25 "Продукція сільськогосподарського виробництва".
Запаси приймаються комісією, створеною наказом керівника установи, до складу якої обов'язково входять працівник бухгалтерії та представник організації вищого рівня. Комісія складає акт, у якому зазначаються найменування, кількість і вартість отриманих матеріальних цінностей за ринковими вільними цінами на їх аналогічні види. Дані акта відображаються в бухгалтерському обліку.
У бухгалтерському обліку установ запаси, у т.ч. одержані та передані безоплатно в установленому чинним законодавством порядку, оцінюються за балансовою вартістю, яка поділяється на:
1. Балансова вартість - це вартість запасів, за якою вони відображаються у балансі.
2. Первісна вартість - це вартість придбання, одержання, виготовлення запасів.
3. Справедлива вартість - первісна вартість запасів, одержаних установою безоплатно.
4. Відновлювальна вартість – це змінена первісна вартість запасів після проведення їх переоцінки.
Переоцінка запасів установи може проводитися на виконання нормативно-правових актів України ( якщо такі будуть запроваджені) або за рішенням керівника установи (якщо запаси морально застарілі та у зв'язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна (справедлива, відновлювальна) вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, придбаних пізніше).
Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів. Переоцінка запасів установи проводиться комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник (в установах, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена - особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку), керівники груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які обліковують запаси, особи, на котрих покладена відповідальність за збереження запасів, та інші посадові особи (на розсуд керівника установи).
Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нову ціну, не потрібні. При встановленні цін на однотипні предмети вони встановлюються однаковими в межах однієї установи.
За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи. Відпуск запасів у використання, виробництво, продаж або інше вибуття здійснюється за балансовою вартістю або за методом середньозваженої собівартості.
Витрати з наймання транспорту для перевезення запасів не збільшують вартість придбаних запасів, а відносяться на видатки установи за відповідними кодами економічної класифікації видатків, за якими вони були передбачені у кошторисі.
Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) запасів, не зараховуються до вартості запасів і відносяться на фактичні видатки установи за кодом економічної класифікації видатків, що призначений для придбання цих матеріальних цінностей, або відносяться до податкового кредиту (якщо це передбачене чинним законодавством України).
Запаси в установах обліковуються за місцем їх відповідального зберігання (знаходження) та в бухгалтерії.
53. Виявлені, під час отримання матеріальних цінностей, кількісні та/або якісні розбіжності з даними документів постачальників оформлюються Актом про приймання матеріалів. Акт складається приймальною комісією в двох примірниках з обов'язковою участю завідуючого складом та представника постачальника або незацікавленої організації. Один примірник акта використовується для обліку прийнятих матеріальних цінностей, інший - для направлення претензійного листа постачальнику.
Облік запасів установи (за винятком дорогоцінних металів для протезування та медикаментів і перев'язувальних засобів) за місцем відповідального зберігання (знаходження) ведеться матеріально відповідальними особами в Книзі складського обліку запасів за найменуваннями, сортами, кількістю. Працівниками бухгалтерії періодично здійснюється перевірка фактичної наявності запасів із записами у книзі та даними бухгалтерського обліку.
Для видачі запасів застосовуються наступні форми:
1) Накладна (вимога), що призначена для оформлення надходження запасів на склад та видачі запасів зі складу. Може застосовуватися при переміщенні запасів в установі. Накладна (вимога) виписується в двох примірниках.
2) Меню-вимога на видачу продуктів харчування, яка призначена для видачі продуктів харчування зі складу.
3) Забірна картка призначена для оформлення матеріальних цінностей, що видаються систематично протягом місяця.
Забірна картка виписується на кожного одержувача на декілька найменувань цінностей. Ця картка виписується в двох примірниках, один з яких з розпискою одержувача зберігається на складі, другий - в одержувача.
У бухгалтерії облік запасів установи ведеться в кількісному і сумарному вимірах за найменуваннями запасів та в розрізі матеріально відповідальних осіб.
Додатково облік запасів установи може здійснюватися за номенклатурними номерами.
Номенклатурний номер - це умовний числовий код обліку, який присвоюється групі предметів одного найменування, якості та ціни.
Номенклатурний номер має сім знаків: перші три знаки означають субрахунок, четвертий - підгрупу, три останні - порядковий номер предмета у підгрупі.
Списання з балансу установи малоцінних і швидкозношуваних предметів, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі Актів списання (якщо інший порядок списання не встановлено відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади).
За результатами місяця операції з обліку, переміщення та вибуття запасів групуються у накопичувальні відомості - меморіальні ордери. Записи в ці відомості проводяться за кожним документом і відповідним субрахунком бухгалтерського обліку.
Підсумки за субрахунками за результатами місяця з меморіальних ордерів записуються до книги "Журнал-головна" ф.308 (бюджет).
1.2 Тестові завдання
1-05. Можливість визначення тенденцій виконання бюджету через зіставлення інформації, яка міститься у бухгалтерському обліку, і звітності за певний період часу є принципом:
а) правильності;
б) обережності;
в) зіставності;
г) безперервності.
1-15. Скільки класів має План рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ?
а) вісім;
б) дев’ять;
в) два;
г) залежно від установи.
2-05. Плату за оренду майна бюджетних установ обліковують на субрахунку:
а) 711 «Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги»;
б) 712 «Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»
в) 713 «Доходи за іншими надходженнями спеціальног фонду»;
г) 716 «Доходи за витратами майбутніх періодів»
2-15. Спеціальні реєстраційні рахунки – це:
а) рахунки, які відкривають розпорядникам коштів державного бюджету всіх ступенів та одержувачам коштів державного бюджету для обліку доходів і видатків, передбачених їхніми кошторисами в частині спеціального фонду;
б) рахунки, які відкривають в органах Державного казначейства розпорядниками бюджетних коштів подають до органів (крім розпорядників 3 ступеня) для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові (одержувачу) бюджетних коштів;
в) рахунки, які відкривають в органах Державного казначейства розпорядникам та одержувачам коштів державного бюджету для обліку операцій за коштами загального фонду бюджету;
г) рахунки у банках, які використовують для зберігання грошових коштів до запитання і здійснення розрахунків.
3-05. Записи в касовій книзі роблять в:
а) одному примірнику;
б) двох примірниках;
в) трьох примірниках;
г) одному або двох примірниках, залежно від підтверджувальних документів.
3-15. Одержання асигнувань із загального фонду бухгалтерського обліку бюджетної установи, яку утримують за рахунок коштів державного бюджету, оформляють таким проведенням:
а) Д-т 701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи» К-т 321 «Реєстраційні рахунки»;
б) Д-т 321 «Реєстраційні рахунки» К-т 681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом»;
в) Д-т 681 «Внутрішні розрахунки за загальним фондом» К-т 321 «Реєстраційні рахунки»;
г) Д-т321 «Реєстраційні рахунки» К-т 701 «Асигнування з державного бюджету на видатки установи та на інші заходи»
4-05. Годинами нічної роботи є період:
а) з 21 до 5 години;
б) з 22 до 6 години;
в) з 23 до 7 години;
г) правильна відповідь відсутня.
4-15. За погодинної форми оплати праці роботи у наднормовий час оплачують:
а) у подвійному розмірі годинної тарифної сітки;
б) у підвищеному розмірі, який встановлюють у генеральній галузевій (регіональній) угоді та у колективному договорі, але не нижче ніж 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годині роботи;
в) у розмірі не менше, ніж подвійна годинна ставка;
г) у розмірі не менше, ніж потрійна годинна ставка.
5-05. Приймаючи об’єкт основних засобів комісія складає «Акт прийняття-передачі основних засобів» за формою ОЗ-1 (бюджет) в:
а) одному примірнику;
б) двох примірниках;
в) трьох примірниках;
г) залежно від наказу керівника установи
5-15. Списання матеріальних цінностей вартістю за одиницю (комплект) у розмірі до 5000грн. з балансів установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, відбувається з дозволу:
а) установи вищого рівня;
б) центрального органу виконавчого органу або іншого головного розпорядника бюджетних коштів;
в) головного бухгалтера установи;
г) керівника установи;
6-05. Термін використання забірної картки (ф.3-5):
а) 15 днів – за щоденного відпуску матеріалів, місяць – за періодичного відпуску;
б) місяць – за щоденного випуску матеріалів, 15 днів – за періодичного випуску;
в) місяць;
г) 15 днів.
6-15. Реєстром, призначеним для звірки даних складського і бухгалтерського обліку у разі застосування сальдового методу обліку матеріалів, є:
а) оборотна відомість;
б) сальдова відомість;
в) матеріальний звіт;
г) накопичувальна відомість.
2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Задача 5.
Технічний коледж, крім освітніх послуг, додатково надає платні послуги з ремонту побутових приладів. Надання цих послуг підлягає оподаткуванню ПДВ. Вартість наданих послуг становить 8000 грн. (з ПДВ). Коледж отримав цю суму на спеціальний реєстраційний рахунок. На підставі цих даних скласти необхідні проведення у бухгалтерському обліку.
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума,
грн.
Дебет
Кредит
1
Нарахування плати за надані послуги
364
711
8000
2
Відображено суму податкового кредиту
711
641
160
3
Надходження суми на спеціальний
реєстрацційний рахунок
323
364
7840
4
Відображено розрахунки податкового кредиту з ПДВ
641
323
160
Задача 15.
Постійна комісія бюджетної установи уцінила на 15% основний засіб (автомобіль ВАЗ-21074, первісна вартість – 30000 грн., зношення – 6000 грн.). На підставі цих даних відобразити необхідні проведення щодо переоцінки у бухгалтерському обліку установи.
Сума уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів:
30000*0,15=4500грн.
Сума уцінки раніше нарахованої амортизації:
6000*0,15=900грн.
Залишкова вартість об'єкта основних засобів після переоцінки:
30000-4500=25500грн.
Вартість раніше нарахованого зносу після переоцінки становить:
6000-900=5100грн.
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума,
грн.
Дебет
Кредит
1
Сума уцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів
401
104
4500
2
Сума уцінки раніше нарахованої амортизації
131
104
900
Задача 25.
Під час проведення інвентаризації виявлено нестачу шафи, первісна вартість якої – 750 грн., знос – 250 грн. Винну особу встановлено. Сума, яка підлягає стягненню звинної особи, - 1050 грн. На підставі цих даних скласти необхідні проведення у бухгалтерському обліку.
№ з/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума
Дебет
Кредит
1
Відображено суму, що підлягає відшкодуванню винною осбою
363
642
750
2
Списано первісну вартість шафи, нестача якої була виявлена в процесі інвентаризації
401
106
750
3
Списано суму зносу шафи
131
401
250
4
Відшкодування винною особою суми нестачі
661,301
363
1050
5
Перерахування до бюджету частини суми, що перевищує суму нестачі
642
311
550
Список використаних джерел:
1. Бюджетний кодекс України від 21.06.01 р. №2542-111 //Відомості ВРУ. – 2001. - №37-38,ст. 189.
2. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ// Баланс. - 13.09.1999.— № 73.-- С. 5-9.
3. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22.04.93р. №125-12/зі змінами і доповненнями/.
4. Лист ДКУ від 02. 08. 2000 року “Про направлення коштів спеціального фонду Державного бюджету на бюджетні видатки та їх відшкодування”
8. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетними установами ”, затверджений Постановою КМУ № 228 від 28 лютого 2002 року.
9. Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ. Затверджено ДКУ 06.10.2000 р., № 100 // Баланс.—2000.— Грудень, спецвипуск.— С. 4—5.
10. Положення “Про ведення касових операцій у національній валюті Україні” затвердженим постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 року №72 із змінами і доповненнями;
11. Інструкція про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України. Затверджена ДКУ 09.04.1997 р., № 32. 10. Інструкція про форми меморіальних ордерів бюджетних уста нов та порядок їх складання. Затверджено ДКУ 27.07.2000 р., № 68 // Фінанси і право.— 2000.— № З.— С. 23—27.
12. Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджена ДКУ 10.07.2000 р., № 61 // Баланс— 2000. — Ве ресень, спецвипуск.— С. З—13.
13. Зміни до Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ. Затверджені ДКУ 06.06.2001 р., № 97 // Все про бухгалтерський облік.— 2001,— № 63 (609). - С. 17—18.
14. Джога Р.Т. Бухгалтерський облік у бюджетних установах: Навч. посібник.—К.: КНЕУ, 2001,- 250 с.
15. Атамас П,Й. Основи обліку в бюджетних організаціях: Навч. Посібник. – Центр навчальної літератури, 2003. – 284 с.
16. Журнал “Все про бухгалтерський облік” – видання №36(897)
18.04.2013 20:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора