Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка
Факультет економічно-інформаційних технологій
і управління
Кафедра економіки підприємства
Курсова робота з дисципліни
„Економіка підприємства”
Полтава 2005
Зміст
РОЗДІЛ 1.Документи і процес реєстрації підприємства............................................ 3
1.1 Підприємство, мета створення і принципи діяльності. Порядок створення та реєстрації підприємства................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1
Документи і процес реєстрації підприємства
1.1 Підприємство, мета створення і принципи діяльності. Порядок створення та реєстрації підприємства. Будь-яке суспільство для забезпечення своєї життєдіяльності здійснює велику кількість видів трудової діяльності. З цією метою люди створюють певні організації (трудові колективи), які спільно виконують ту чи іншу місію (реалізують програму чи ціль) й діють на основі певних правил і процедур. Однак цілі та характер діяльності таких численних організацій є різними. Організації з підприємницьким характером діяльності і називаються підприємствами.
Згідно Статті 62. „Господарського кодексу України” „підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом держави, або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності”.
Місія – це головна мета підприємства, тобто чітко визначена мета його існування. Місія сучасного підприємства полягає у виробництві продукції (наданні послуг) для задоволення потреб ринку та одержання максимально можливого прибутку. На основі встановленої загальної місії визначаються загальнофірмові цілі, які мають бути:
конкретними і вимірними, що дає їм можливість стати реальною вихідною базою для наступних правильних господарських і соціальних рішень стосовно діяльності підприємства (фірми, корпорації);
зорієнтованими у часі, тобто мати конкретний горизонт прогнозування (прогноз розвитку подій на тривалі і відносно короткі періоди часу – відповідно на5-10 років і 1-2 роки);
досяжними, щоб стимулювати підвищення ефективності діяльності підприємства;
взаємодоповнюваними, тобто дії рішення, що необхідні для досягнення однієї мети, не повинні перешкоджати реалізації інших цілей діяльності підприємства;
чітко сформульованими щодо кожного виду (напрямку) діяльності підприємства, що робить їх реальними для досягнення у відповідному часі.
Принципи здійснення підприємницької діяльності:
Вільний вибір видів підприємницької діяльності.
Залучення на добровільних засадах грошових коштів і майна підприємців та юридичних осіб для розгортання підприємництва.
Самостійне формування програми діяльності, вибір постачальників і споживачів, визначення цін на товари.
Вільне наймання працівників і належний рівень оплати їх праці.
Придбання матеріально-технічних, природних та інших ресурсів, використання яких не заборонене (не обмежене) чинним законодавством.
Вільне використання прибутку, що залишається в розпорядженні засновників після внесення обов’язкових платежів.
Самостійне здійснення особами чи підприємцями без створення юридичної особи зовнішньоекономічної діяльності.
Ознаки підприємства:
І. Основні:
Право самостійно і від свого імені вступати в господарські відносини;
Право захищати свої інтереси в суді;
Підприємство має свідоцтво про державну реєстрацію, установчі документи.
ІІ. Формальні
Наявність балансу;
Власна печатка;
Зареєстрований товарний знак;
Замкнута система обліку та звітності.
Підприємства класифікуються за рядом ознак, а саме:
І. Мета і характер діяльності:
комерційні, метою яких є одержання прибутку;
некомерційні, які не ставлять собі за мету отримання грошових економічних результатів (благодійні фонди і бюджетні організації).
ІІ. Форма власності:
приватні (індивідуальні, засновані на власності однієї особи без права найму робочої сили; сімейні, засновані на власності і праці однієї сім’ї; приватні, засновані на власності однієї особи з правом найму робочої сили);
колективні (засновані на власності колективу працівників підприємства, кооперативу, громадської організації);
державні (засновані на власності держави, в тому числі казенні);
муніципальні (державні комунальні підприємства, засновані на власності громади адміністративно-територіальних одиниць);
спільні підприємства (засновані на власності фізичних або юридичних осіб різзних держав);
іноземних громадян або організацій (засновані виключно на власності фізичних або юридичних осіб іноземних держав).
ІІІ. Правовий статус і форма господарювання:
одноосібні приватні підприємства – власником є фізична особа або сім’я; отримує дохід (прибуток); несе весь тягар ризику;
кооперативні – добровільні об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської діяльності;
орендні – мають в основі функціонування договірні відносини між фізичними або юридичними особами з приводу тимчасового володіння або користування майном.
господарські товариства – передбачають об’єднання капіталів двох або більше юридичних чи фізичних осіб за умов спільного розподілу прибутку, контролю результатів бізнесу, активної участі у здійсненні бізнесової діяльності.
За ступенем участі партнерів-засновників у діяльності підприємства та відповідальності і за її результати розрізняють:
товариство з повною відповідальністю (всі учасники займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за її результати не лише своїми частками у статутному фонді, а й власним майном);
товариство з обмеженою відповідальністю (учасники несуть відповідальність за господарську діяльність у межах своїх висновків у вигляді майна, грошових коштів, продуктів інтелектуальної власності тощо);
товариство з додатковою відповідальністю (статутний фонд поділений на частки визначених установчими документами розмірів і товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників).
командитне товариство (поряд з учасниками, які несуть повну відповідальність за зобов’язання товариства всім своїм майном, включає принаймі одного учасника, відповідальність якого обмежується внеском у майно підприємства, але не особистим майном; такий учасник називається командитом);
акціонерні товариства (відкритого і закритого типу) (власність підприємства розподілена на частини і власниками вважаються акціонери, які мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал; весь прибуток належить акціонерам і поділяється на дві частини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів, друга – це нерозподілений прибуток, що використовується на реінвестування; функції власності і контролю поділені між власниками (акціонерами) і менеджерами);
ІV.Національна належність капіталу підприємств:
національні (капітал підприємств належить підприємцям своєї країни);
іноземні (капітал підприємств повністю є власністю іноземних громадян);
змішані (капітал підприємств належить громадянам різних країн).
V.Галузево-функціональні види діяльності:
промислові;
сільськогосподарські;
будівельні;
транспортні;
торговельні;
лізингові;
банківські;
та ін.
VІ. Розміри підприємств за чисельністю працівників:
малі, до яких належать (за чисельністю працюючих):
у промисловості та будівництві – до 200 чол.
у інших галузях виробничої сфери – до 50 чол.
у науці і науковому обслуговуванні – до 100 чол.
у галузях невиробничої сфери – до 25 чол.
у роздрібній торгівлі – до 15 чол.
середні;
великі
Загальна схема створення та реєстрації суб’єктів господарювання
Будь-яке підприємство може бути створене:
за рішенням власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації, (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб’єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.
внаслідок примусового поділу (виділення) діючого суб’єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України.
Створення суб’єктів господарювання повинно здійснюватися з додержанням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.
Підприємство має право створювати свої філії (представництва, відділи чи інші відособлені підрозділи) з поточними та розрахунковими рахунками в банку.
Новостворений суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації, яка проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб’єкта.
Для державної реєстрації суб’єкта господарювання подаються такі документи:
рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу;
установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб’єктів господарювання;
документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного фонду суб’єкта господарювання в розмірі, встановленому законом;
реєстраційна картка встановленого зразка;
документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
Громадяни, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подають реєстраційну картку встановленого зразка, що є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера громадянина – платника податків та інших обов’язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.
Відомості щодо державної реєстрації суб’єкта господарювання підлягає опублікуванню реєструючим органом у спеціальному додатку до газети „Урядовий кур’єр” та/або офіційному друкованому виданні органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням суб’єкта господарювання протягом десяти днів з моменту проведення державної реєстрації суб’єкта господарювання.
Дані про державну реєстрацію повідомляються Міністерству економіки та Державному комітету статистики, а саме підприємство заноситься в державний реєстр України у відповідності зі своїм ідентифікаційним цифровим кодом.
Схема створення та реєстрації акціонерного товариства з додатковою відповідальністю
На початковому етапі створення підприємства визначається склад засновників і розробляються установчий документ: Статут підприємства. Одночасно з цим оформляється протокол №1 зборами учасників товариства про призначення директора і голову ревізійної комісії. Потім відкривається тимчасовий рахунок в банку, куди на протязі 30 днів після реєстрації підприємства має надійти не менше 50 % статного капіталу. Далі підприємство реєструється по місцю свого заснування в місцевих органах влади. Для державної реєстрації у відповідних органах надаються наступні документи:
Заява засновника (або засновників) про реєстрацію;
Статут підприємства;
Рішення про створення підприємства (постанова зборів засновників);
Договір засновників про створення і діяльність підприємства;
Свідоцтво про оплату державного мита.
Порядок створення нового підприємства:
Визначення складу засновників і розробка установчих документів;
Утвердження Статуту підприємства і оформлення протоколу №1;
Відкриття тимчасового рахунку в банку;
Реєстрація підприємства;
Передача відомостей про підприємства для включення в державний реєстр;
Внески учасників підприємства повністю своїх вкладів у банк;
Відкриття постійного розрахункового рахунку в банку
Реєстрація підприємства у районній податковій інспекції;
Отримання дозволу на виготовлення кругової печаті та вуглового штампу.
Після завершення реєстрації і отримання свідоцтва про реєстрацію всі відомості про нове підприємство передаються в Міністерство фінансів України для включення підприємства в Державний реєстр підприємств.
На останньому етапі створення нового підприємства його учасники повністю вносять свої вклади (не пізніше, ніж через рік після реєстрації),відкривають постійний розрахунковий рахунок в банку, підприємство реєструється в районній податковій інспекції, замовляє та отримує кругову печать та вугловий штамп. З цього моменту підприємство функціонує як самостійна юридична особа.
Якщо підприємство створюється як акціонерне товариство, то його засновники здійснити підписку на акції. При відкритій підписці засновники публікують повідомлення про майбутню підписку, в якій вказують предмет, цілі та строки діяльності майбутнього акціонерного товариства, склад засновників і дату проведення засновницької конференції, передбачуваний розмір статутного фонду, кількість та види акцій, їх номінальну вартість, строки початку та закінчення підписки на акції та інші необхідні відомості.
Ті, що підписалися на акції, зобов’язані внести до дня скликання засновницької конференції не менше 30% номінальної вартості акцій. Якщо ж всі акції розподіляються між засновниками, то внесок повинен складати не менше 50%. Повністю ж викупити акції акціонер повинен не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства.
Потім проводиться засновницька конференція. До її завдань входить вирішення наступних питань:
про створення акціонерного товариства;
затвердження складу;
про розмір статутного фонду після закінчення підписки на акції;
вибори керівних органів товариства та ін.
Після успішного завершення засновницької конференції здійснюється реєстрація новоствореного акціонерного товариства і воно може починати функціонувати.
1.2. Документи, які необхідні для створення і реєстрації підприємства.
Такими документами є:
рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу;
установчі документи, передбачені законом для відповідного виду юридичних осіб;
реєстраційна картка встановленого зразка.
Установчі документи складаються у чіткій відповідності до діючого законодавства.
Протокол установчих зборів повинен включати відомості про вибрану організаційно-правову форму підприємства, назву підприємства та його керівника, основні види діяльності підприємства. У протоколі вказуються особи, яким доручається розроблення установчих документів (статуту й (або) установчого договору).
ПРОТОКОЛ №1
зборів засновників
товариства з додатковою відповідальністю
„Олімп”
м. Полтава 1 березня 2005 р.
Присутні:
1. Дейнека В. Ю.; 2. Кащенко С. О.; 3. Ломіга Н. І.; 4. Овдієнко Ю. С.
Порядок денний:
1. Заснування товариства з додатковою відповідальністю „Олімп”.
2. Затвердження статуту товариства.
3. Формування статутного капіталу товариства.
4. Обрання директора товариства.
Слухали:
По першому питанню слухали Дейнеку В. Ю. І одноголосно ухвалили:
Засувати товариство з додатковою відповідальністю „Олімп”.
По другому питанню слухали Кащенка С. О. Та одноголосно постановили:
Затвердити Статут товариства з додатковою відповідальністю та передати його на державну реєстрацію.
Ухвалили:
1. Заснувати товариство з додатковою відповідальністю „Олімп”.
2. Затвердити статут товариства.
3. Сформувати статутний капітал у розмірі 25 000 (двадцяти п’яти тисяч) гривень.
Внески засновників до статутного капіталу Товариства розподіляються наступним чином:
Дейнека Віталій Юрійович – 10 000 грн., що становить 40% статутного капіталу;
Кащенко Сергій Олексійович – 5 000 грн., що становить 20% статутного капіталу;
Ломіга Наталія Іванівна – 5 000 грн., що становить 20% статутного капіталу;
Овдієнко Юлія Сергіївна – 5 000 грн., що становить 20% статутного капіталу;
4. На момент реєстрації внести кожному із засновників по 55% своєї частки статутного капіталу у вигляді грошових коштів:
Дейнека Віталій Юрійович –5500 грн.;
Кащенко Сергій Олексійович –2750 грн.;
Ломіга Наталія Іванівна –2750 грн.;
Овдієнко Юлія Сергіївна –2750 грн.
5. Обрати директором товариства Дейнеку Віталія Юрійовича.
6. На момент реєстрації засновники вносять 55% своєї частки до статутного капіталу.
Засновники товариства з додатковою відповідальністю „Олімп”:
Дейнека Віталій Юрійович Дейнека
Кащенко Сергій Олексійович Кащенко
Ломіга Наталія Іванівна Ломіга
Овдієнко Юлія Сергіївна Овдієнко
Реєстраційна картка заповнюється на основі установчих документів.
РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА
суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи
реєстрація – перереєстрація – внесення змін
1
Ідентифікаційний код
3159119870
2
Організаційно-правова форма
Товариство з додатковою відповідальністю
3
Найменування українською мовою
Товариство з додатковою відповідальністю „Олімп”
4
Найменування російською мовою
Общество с дополнительной общественностью „Олимп”
5
Поштовий індекс
3 6 0 0 0
6
Область
Полтавська
Район
Полтавський
Місто (село), район міста Октябрський
7
Вулиця Жовтнева
Будинок №41
Корпус
Квартира
Телефон
8
32-45-77
Телефакс
9
(045) 63-66-98
Керівник
Дейнека
Віталій
Юрійович
10
Ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та інших
обов’язкових платежів
(Прізвище, ім’я, по батькові)
11
Форма власності
12
Орган управління
Ознака особи: юридична – 1, без права юридичної особи – 2
13
Кількість відокремлених підрозділів (філій, представництв, відділень тощо, перелік яких наводиться в додатку)
наводиться в додатку)
14
Форма фінансування: бюджет – 1, госпрозрахунок – 2, за рахунок членських внесків – 3, змішана – 4
15
Статутний фонд – усього
16
Головна організація (підприємство)
18
Країна
19
Ідентифікаційний код
20
Місцезнаходження
Найменування
21
22
Ідентифікаційний код
та найменування органу державної реєстрації
Дата
23
Номер реєстраційної справи
24
Засновники
Назва країни
Ідентифікаційний код або ідентифікаційний номер
Найменування або прізвище, ім’я
та по батькові засновника
Місце
знаходження
Номер телефону
Внесок до
статутного фонду
Грошова одиниця
25
26
27
28
29
30
31
Картку заповнив (ла) ____________________ ______________________ ____________________ ________________
(дата) (прізвище та ініціали) (номер телефону) (підпис)
Перевірив (ла) ______________________________
(посада, прізвище та ініціали)
______________________________ _____________________ М.П.
(підпис)
Статут субєкта господарювання повинен містити відомості про його найменування і місцезнаходження, місце і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації субєкта господарювання, а також інші відомості, повязані з особливостями організаційної форми субєкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству
СТАТУТ
Товариства з додатковою відповідальністю „Олімп”
1. Загальні положення
1.1. Товариство з додатковою відповідальністю „Олімп” (надалі – Товариство) створено відповідно до рішення установчих зборів від 1 березня 2005 року відповідно до установчого договору.
1.2. Найменування товариства:
1.2.1. Повне: Товариство з додатковою відповідальністю „Олімп”.
1.2.2. Скорочене:
– українською мовою: ТДВ „Олімп”;
– російською мовою: ОДО „Олимп”.
1.3. Товариство є юридичною особою і діє на основі повного господарського розрахунку, самофінансування і самоокупності та відповідно до чинного законодавства України і даного Статуту.
1.4. Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації.
1.5. Товариство має самостійний баланс, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків відповідно до чинного законодавства, печатку та штампи зі своїм найменуванням, бланки, торгівельні і фірмові знаки на українській та англійській мовах.
1.6. Товариство може від свого імені укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачем, відповідачем, третьою особою в суді, арбітражному суді та третейському суді.
1.7. Товариство керується у своїй діяльності чинним законодавством, цим Статутом, а також внутрішніми локальними нормативними актами.
1.8. Товариство на відповідає по зобов’язаннях держави, а держава не відповідає по зобов’язаннях Товариства. Товариство не відповідає по зобов’язаннях учасника, а учасник несе додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами розмірі по зобов’язаннях Товариства у випадках, передбачених чинним законодавством України.
1.9. Юридична адреса товариства: Україна, м. Полтава, вул. Жовтнева, 38.
2.Мета і предмет діяльності.
2.1. Товариство створюється з метою сприяння розвитку економіки України, формування ринкових відносин, отримання прибутку та реалізації на його основі економічних та соціальних інтересів учасників трудового колективу товариства.
2.2. Предметом діяльності товариства є:
виробництво меблів, товарів народного споживання та продукції виробничо-технічного призначення;
виробництво продукції легкої промисловості;
виробництво холодильників, різноманітних верстатів, запасних частин до них ,їх ремонт та обслуговування;
організація і експлуатація підприємств громадського харчування;
ремонтно-будівельні роботи;
створення та експлуатація хлібопекарень, виробництв по виготовленню кондитерських виробів та інших продуктів харчування, харчових напівфабрикатів;
торгівля нерухомістю;
ремонт, капітальний ремонт та технічне обслуговування автомобілів;
посередницька діяльність.
Юридичний статус товариства
3.1. Згідно зі своєю метою і завданням Товариство має право:
3.1.1. Створювати на території України і за її межами філії та представництва, а також дочірні підприємства згідно з діючим законодавством, виступати учасником (засновником) господарських товариств, підприємств (філії і представництва товариства діють від його імені на підставі положень про них, затверджених товариством, а дочірні підприємства – на підставі затверджених товариством статутів)ю
3.1.2. Вступати у договірні відносини з державними, кооперативними, індивідуальними, сімейними, приватними, колективними та іншими підприємствами, організаціями і громадянами, а також виступати посередником між ними у зв’язку з виконанням робіт, що належать до предмета діяльності товариства.
3.1.3. Наймати персонал товариства на умовах контрактів та інших умовах, встановлених діючим законодавством, самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом.
3.1.4. Відряджати на територію України та за її межі працівників товариства та інших організацій, які виконують роботи та послуги для товариства.
3.1.5. Організовувати тимчасові підрядні колективи з числа працівників товариства та інших громадян для виконання конкретних робіт на умовах підрядного договору.
4. Майно товариства, право власності
4.1. Майно товариства становлять основні засоби та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі товариства.
4.2. Товариство є співвласником:
4.2.1. Майна, переданого йому засновниками у власність.
4.2.2. Продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності.
4.2.3. Одержаних доходів.
4.2.4. Іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
4.3. Майно, передане згідно з установчим договором учасниками товариства як вклад у користування, перебуває у товаристві на правах повного господарчого відання. Товариство вільно володіє, користується та розпоряджається таким майном в межах, встановлених цим статутом та чинним законодавством України.
4.4. Ризик випадкової загибелі або пошкодження майна несе товариство, якщо інше не буде встановлено Загальними зборами учасників, угодою чи законодавчим актом.
4.5. Товариство має право продавати і передавати іншим підприємствам, установам, організаціям, громадянам, обмінювати, здавати в оренду, передавати безкоштовно, в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу.
4.6. Товариство має право купувати, одержувати відстрочки, орендувати або іншим способом одержувати майно або право на нього у підприємств, установ, організацій та громадян.
РОЗДІЛ 2.
Виробничі ресурси підприємства: характеристика та ефективність їх використання
2.1. Поняття "персонал підприємства", характеристика складу й структури персоналу підприємства по групах і категоріях. Найбільш важливим елементом виробничих сил та головним джерелом розвитку економіки є люди, тобто їх иайстерність, освіта, підготовка, мотивація діяльності. Існує безпосередня залежність конкурентноздатності економіки і рівня життя населення від якості трудового персоналу підприємств та організацій даної країни.
Персонал підприємства формується та змінюється під впливом внутрішніх (характер продукції, технології й організації виробництва) і зовнішніх (демографічні процеси, юридичні та моральні норми суспільства, характер ринку праці та інші) факторів. Вплив останніх конкретизується в таких параметрах макроекономічного характеру: кількість активного (працездатного) населення, загальноосвітній його рівень,пропозиція робочої сили, рівень зайнятості, потенційний резерв робочої сили. В свою чергу ці характеристики визначають кількісні та якісні параметри трудових ресурсів.
Трудові ресурси – це частина працездатного населення, яка по своїм віковим, фізичним, освітнім даним відповідає певній сфері діяльності. Потрібно розрізняти ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) і потенційні (ті, що в певний час можуть бути залучені до певного виду діяльності).
Для характеристики усієї сукупності працівників підприємства використовуються терміни – персонал, кадри, трудовий колектив.
Персонал підприємтсва – це сукупність постійних працівників, які мають необхідну професійну підготовку і досвід практичної діяльності.
Окрім постійних робітників в діяльності підприємства можуть приймати участь інші працездатні особи на основі тимчасового трудового договору.
Класифікація всього персоналу, спеціалістів і робітників підприємства проводиться за наступними ознаками.
Оскільки багато підприємств окрім основної діяльності виконують функції, що не відповідають їх головному призначенню, то всіх робітників за участю у виробничій сфері поділяють на дві групи:
Персонал, зайнятий в основній діяльності (виробничий персонал) – це робітники основних, допоміжних та обслуговюючих виробництв, науково-дослідних підрозділів та лабораторій, заводокерування, складів, охорони, тобто всіх, що є зайнятими у виробництві чи безпосередньому обслуговуванні.
Персонал, зайнятий в неосновній діяльності (невиробничий персонал) – це робітники структур, які хоч і знаходяться на балансі підприємства, але не повязані безпосередньо з виробництвом: житлово-комунальне господарство, дитячі садки, навчальні заклади та ін.
Такий поділ персоналу підприємства на дві групи необхідний для розрахунку заробітної плати, узгодження трудових показників з вимірниками результатів виробничої діяльності.
В той же час розширення процесів інтеграції промислових систем з банківськими, комерційними та іншими господарськими структурами робить такий розподіл персоналу все більш умовним. У відповідності з характером виконуваних функцій персонал підприємства розподіляється на:
Керівники – це робітники, які очолюють підприємства та інші структурні підрозділи. До них відносяться директори (генеральні директори), начальники, завідуючі, прораби, майстри на підприємтсвах, в структурних одиницях та підрозділах; головні спеціалісти (головний бухгалтер, головний інженер, головний механік і т. д.), а також замісники перерахованих керівників.
Спеціалісти – це робітники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи: інженери, економісти, бухгалтери, адміністратори, юрисконсульти, соціологи та ін.
Службовці – це робітники, що здійснюють підготовку та формування документації, обілк і контроль, господарське обслуговування (тобто виконують чисто технічну роботу), зокрема – агенти, архіваріуси, креслярі, секретарі-машиністки, стенографісти та ін.
Робітники – це персонал, що безпосередньо зайнятий у процесі створення матеріальних цінностей, а також здійснює ремонт, переміщення вантажів, надання матеріальних послуг і т. д. До того ж в склад робітників включають двірників, прибиральниць, курєрів, гардеробників.
За ступенем участі у виробництві робітників поділяють на:
основних—тих, хто безпосередньо приймає участь у виробництві.
допоміжних – тих, що виконують функції обслуговування основного виробництва.
Важливим напрямом у класифікації персоналу підпрриємства є його поділ по професіям та спеціальностям.
Професія – це вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідного комплексу спеціальних знань та практичних навичок.
Спеціальність – більш чи менш вузький різновид трудової діяьності в межах професії.
За рівнем кваліфікації робітники поділяються на чотири групи:
Кваліфікаційні
групи
Основні виконувані роботи
Строк підготовки
(стажування), досвід
Висококвалі-
фіковані
Особливо складні та відповідальні роботи (ремонт та налагоджування складного обладнання, виготовлення мемлів і т. д.)
Більше 2-3 років, періодичне стажування, великий практичний досвід роботи
Кваліфіковані
Складні роботи (метало- та деревообробні, ремонтні, слюсарні, будівельні і т. д.)
1-2 роки, значений досвід роботи
Малоквалі-
Фіковані
Нескладні роботи (апаратурні, технічний нагляд та ін.)
Кілька тижнів, певний досвід роботи
Некваліфіко-
вані
Допоміжні та обслуговуючі (вантажники, гардеробщиці, прибиральниці та ін.)
Не потребує спеціальної підготовки
Кваліфікація робітників по кваліфікаційному рівню базується на їх можливостях викрнуватироботи відповідної складності.
Кваліфікація – це сукупність спеціальних знань та практичних навичок, що визначають ступінь підготовки робітника до виконання професійних функцій відповідної складності. Рівень кваліфікації керівників, спеціалістів та службовців характеризується рівнем освіти, досвідом роботи на тій чи іншій посаді.
Вихідні дані для визначення середньоспискової чисельності персоналу підприємства
Середньо-спискова чисельність праців-ників (у тому числі робітників) базовий рік, чоловік
Чисельність
робітників на
1 січня звітного року, чоловік
Надійшло робітників протягом року, чоловік, чисельник –дата надходження,
знаменник – чисельність робітників,
які поступили
Вибуло робітників протягом року, чоловік,
Чисельність
керівників,
спеціалістів та службовців, чол.
Усього
у тому числі з причин
за власним бажанням
у зв'язку з виходом на пенсію
у зв'язку з призовом на дійсну військову службу
у зв'язку із вступом до ВНЗ
за порушення трудової дисципліни
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
100(94)
90
--
--
10.07/2
12.01/2
20.03/2
10
5.04/4
11.05/3
7.06/1
15.08/1
3.10/1
8
Місяць
На початок
місяця
Рух робітників
Розрахунок
Чмі
Січень
90
12.01 „+2”
(11×90 + 19×92)/30
91
Лютий
92
___
92×28/28
92
Березень
92
20.03 ”+2”
(92×19 + 94×12)/31
93
Квітень
94
5.04 ”-4”
(94×4 + 90×26)/30
91
Травень
90
11.05 ”-3”
(90×10 + 87×21)/31
88
Червень
87
7.06 ”-1”
(87×6 + 86×24)/30
89
Липень
86
___
86×30/30
86
Серпень
86
15.08 ”-1”
(86×14 + 85×17)/31
85
Вересень
85
___
85×30/30
85
Жовтень
85
3.10 ”-1”
(85×2 + 84×28)/31
81
Листопад
81
___
81×30/30
81
Грудень
81
___
81×30/30
81
Визначення середньоспискової чисельності робітників за звітний період
– чисельність працівників підприємства на звітній період.
– чисельність персоналу, у тому числі чисельність керівників спеціалістів та службовців, чол.
Характеристика та склад персоналу з звітному році
Найменування
показника
Наявність на початок
року, чол.
Надійшло на протязі року, чол.
Вибуло на протязі року, чол.
Наявність на кінець року, чол.
Відхилення
абсолютне
відносне
Всього персонал
98
6
10
94
-4
95,9
В тому числі робітники
90
6
10
86
-4
95,6
Адміністративно-управлінський персонал
8
--
--
8
--
--
Знаходимо дольову частку робітників в базовому і звітному році у загальній структурі персоналу:
– частка робітників у базовому році.
– частка робітників у звітному році.
Знайдемо дольову частку адміністративно-управлінського персоналу в базовому та звітному періодах:
– частка адміністративно-управлінського персоналу в базовому періоді.
– частка адміністративно-управлінського персоналу в звітному періоді.
Отже,
Показники руху і ефективності використання персоналу підприємства
Рух персоналу підприємства характеризується наступними показниками:
Коефіцієнт надходження =
Отже,
Коефіцієнт плинності кадрів:
Показники використання персоналу
Виробіток продукції на одного робітника і працюючого за базовий та звітний період:
Отже,