Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
ДИПЛОМНА РОБОТА МАГІСТРА ЕКОНОМІЧНОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ: МЕТОДИКА НАПИСАННЯ І ЗАХИСТУ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Навчальний посібник
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
ПАРСЯК В.Н., ВОРОБЙОВА І.А., ТЕРЬОШКІНА Н.Є., ВЛАСОВА Н.О.
ДИПЛОМНА РОБОТА МАГІСТРА ЕКОНОМІЧНОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ: МЕТОДИКА НАПИСАННЯ І ЗАХИСТУ
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Миколаїв 2012 УДК
ББК
П
Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів, лист №__ від ___
Рецензенти:
Парсяк В.Н., Воробйова І.А., Терьошкіна Н.Є., Власова Н.О.
П Дипломна робота магістра економічної спеціальності: методика написання і захисту: Навчальний посібник. – Миколаїв: видавництво, 2012. – ___ с.
ISBN
Навчальний посібник призначається для студентів випускного курсу, що навчаються за економічними спеціальностями. Зміст навчального посібника охоплює основні питання проведення та оформлення результатів магістерських досліджень і виконання дипломної роботи магістра.
У навчальному посібнику подано необхідний обсяг теоретичного матеріалу, рекомендації та вказівки до виконання дипломних робіт магістрів і методичні вказівки до їх оформлення та захисту. Обсяг викладеного матеріалу є достатнім для отримання фундаментальних теоретичних знань і практичних навиків в галузі економічних наукових досліджень.
( Видавництво
ВСТУП
Слово магістр має стародавні корені та походить від латинського слова magister, що означає начальник, учитель; в українському перекладі – “майстер своєї справи”.
У сучасній англо-американський системі вищої освіти ступінь магістра займає проміжне положення між бакалавром та доктором наук. Присуджується особам, що закінчили університет, мають академічний ступінь бакалавра, прослухали додатковий курс впродовж 1-2 років, склали спеціальні іспити і захистили магістерську роботу. Перелік і зміст дисциплін для іспитів, а також вимоги до обсягу магістерської роботи встановлюються самими університетами й іншими вищими навчальними закладами.
У структурі української освіти ступінь магістра є не науковою, а академічною, оскільки, в першу чергу, вона відображає освітній рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього навиків, властивих починаючому науковцю.
Згідно з Законом України “Про вищу освіту” магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Згідно з Дублінськими дескрипторами (Dublin Descriptors), які були розроблені від повідно до ідей Болонського процесу, випускники магістратури:
- мають продемонструвати знання та уміння на рівні, що забезпечують можливість аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, генерувати оригінальні ідеї у відповідній галузі знань;
- можуть застосовувати свої знання і володіють компетенціями, які дозволяють вирішувати завдання у новому, широкому (міждисциплінарному) контексті у відповідній галузі знань;
- спроможні інтегрувати знання, вирішувати складні завдання в умовах неповної інформації з урахуванням соціальної та етичної відповідальності за прийняті рішення;
- володіють методами проведення сучасних експериментів і можуть давати науково обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;
- можуть чітко, аргументовано доводити до аудиторії фахівців наукову інформацію та свої висновки;
- мають компетенції самоосвіти та саморегулювання.
Дипломною роботою магістра студент завершує свою навчальну та наукову підготовку в університеті за освітньо-професійною програмою підготовки магістрів. Вона повинна засвідчити професійну зрілість випускника, виявити його загальнонаукову, загальнопрофесійну та спеціальну підготовку, вміння застосовувати здобуті в університеті знання для розв’язання конкретних наукових та практичних завдань.
Виконання перерахованих вимог до магістра контролюється за результатами іспитів, проходження практики і написання дипломної роботи. Таким чином, якість підготовки фахівця такого рівня підтверджується сукупністю екзаменаційних оцінок, оцінкою за проходження практики та за результатами захисту дипломної роботи. Ця сукупність теоретичної і практичної підготовки дозволяє магістру займати посади, які передбачені його освітньо-кваліфікаційною характеристикою.
Дипломна робота магістра є заключним етапом підготовки фахівця такого рівня, якість виконання та її захист підтверджує його кваліфікаційний рівень. Таким чином, дипломна робота магістра є кваліфікаційною роботою, яка містить сукупність висунутих автором на публічний захист актуальних результатів і відносно нових наукових положень. Під час захисту роботи магістр підтверджує свої здібності виконувати самостійні наукові дослідження на підставі отриманих теоретичних знань, практичних умінь та навичок.
Студент дипломною роботою магістра показує, як він опанував сучасні методи наукового дослідження, як вміє коректно використовувати різні методи для аналізу економічних категорій та явищ, як навчився робити власні узагальнення та висновки, працювати з навчально-методичною та науковою літературою.
Для магістра важливо знати не тільки основні положення, що характеризують його кваліфікаційну роботу, але і мати поняття про методологію та організацію науково-дослідної роботи на всіх етапах її виконання.
Навчальний посібник “Дипломна робота магістра економічної спеціальності: методика написання і захисту” складається з п’яти розділів. Посібник містить рекомен дації до виконання дипломних робіт магістрів розроблені на підставі Закону України “Про вищу освіту” від 17.01.2001р., “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2.06.93 p., Рекомендацій про послідовність створення, організацію і роботу Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України, затверджених наказом Міносвіти України №83-5/1259 від 29.12.93 p. та інших норматив них актів із питань вищої освіти.
Перший розділ — “Вимоги до керівництва та змісту дипломної роботи магістра” присвячено визначенню загальних вимог до змісту та структури дипломної ро боти магістра. Цей розділ містить пояснення щодо вступу роботи, опис змісту та структури основної її частини, а також висновків та додатків. У ньому подано вимоги до автореферату та особливостей керівництва дипломною роботою магістра.
У другому розділі – “Вимоги до проходження виробничої та переддипломної практики” розглянуто мету та зміст практики, її базу, організацію та керівництво, а також особливості складання і оформлення результатів з практики.
Третій розділ – “Основні вимоги до оформлення дипломної роботи магістра” подано методичні вказівки до оформ лення пояснювальної записки роботи.
У четвертому розділі – “Методика проведення наукового дослідження магістра” наведено специфіку наукового дослідження в економіці, також розглянуто сутність наукової проблеми та теми, основні етапи дослідного процесу, загальні та спеціальні методи, які використовуються при проведенні досліджень та правила оформлення результатів наукової роботи.
П'ятий розділ – “Вимоги до захисту дипломної роботи магістра” містить перелік документів, які подаються в державну екзаменаційну комісію при захисті кваліфікаційних робіт, а також порядок підготовки до захисту та захист роботи.
Навчальний посібник призначається для студентів випускного курсу, що навчаються за економічними спеціальностями. Зміст навчального посібника охоплює основні питання проведення та оформлення результатів досліджень і ви конання дипломної роботи магістра. У навчальному посібнику подано необхідний обсяг теоретичного матеріалу, рекомендації та вказівки до виконання дипломних робіт магістрів і методичні вказівки до їх оформлення та захисту. Обсяг викладеного ма теріалу є достатнім для отримання фундаментальних теоретичних знань і практичних навиків в галузі економічних досліджень різноманітного спрямування. Враховуючи характер дипломних робіт магістрів, до яких висуваються відповідні вимоги, посібник призначений для викладачів, студентів, ке рівників робіт, консультантів, рецензентів та членів ДЕК.
РОЗДІЛ 1
ВИМОГИ ДО КЕРІВНИЦТВА ТА ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ МАГІСТРА
1.1. Загальні положення
Дипломна робота магістра (ДРМ) є кваліфікаційною науковою працею, виконаною у вигляді спеціально підготовленого рукопису, що характеризується єдністю змісту і свідчить про внесок автора в науку. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні та експериментальні результати, наукові положення. ДРМ, що визначається специфікою відповідного напрямку освіти та спеціальності, виконується на базі теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом протягом усього терміну навчання і самостійної науково-дослідної роботи, пов'язаної з розробкою конкретних теоретичних і прикладних завдань.
Метою ДРМ є:
- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань і практичних навичок зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних теоретичних і практичних завдань;
- вдосконалення навичок ведення самостійної наукової роботи, оволодіння основними методами наукового дослідження, формулювання конкретних наукових висновків та рекомендацій за обраною темою та їх впровадження у практичну діяльність.
Завдання ДРМ:
- систематизація і поглиблення теоретичних знань з обраної спеціальності;
- використання вмінь і навичок формулювання, описання і розв’язання проблем теорії та практики;
- вироблення системного підходу до розгляду проблем, виявлення закономірностей і тенденцій їх розвитку;
- розвиток умінь наукового дослідження, категоріального й теоретичного відображення подій, що відбуваються в державі;
- використання вмінь роботи з літературою, нагромадження і перероблення інформації з проблеми, аналізу різноманітної емпіричної інформації, її статистичного і комп’ютерного опрацювання;
- вироблення вмінь, використання нагромадженого в Україні та за кордоном передового досвіду зі спеціальності (10(.
Із цього випливає, що ДРМ характеризується всіма ознаками наукової праці. Науковий аспект ДРМ визначає серцевину її змісту. Без наукового дослідження ДРМ неможлива. Це, зокрема, означає, що в ній автор має згенерувати нову чи відносно нову інформацію. Елементами новизни можна вважати поглиблений аналіз і встановлення причинно-наслідкових зв’язків виникнення та розв’язання проблемної ситуації, внесення пропозицій щодо тлумачення, правильного застосування чи поглибленого розуміння нових термінів і понять, пропозицій та рекомендацій щодо зміни законодавства, удосконалення роботи відповідних органів чи структур, вироблення навчально-методичних матеріалів, стратегій, планів дій, бізнес-планів, проектів (інноваційних, інвестиційних, консультаційних), створення різноманітних методик, систем інформаційного забезпечення тощо.
Отримання нового знання за результатами ДРМ означає, що її автор довів свою здатність до інноваційної професійної діяльності, прийняття власних обґрунтованих рішень.
Загальними вимогами до виконання ДРМ є: чіткість побудови структурних елементів, логіка викладу дослідження, послідовність і конкретність подання матеріалу, переконлива аргументація, доказовість висновків і обґрунтованість рекомендацій, практична значущість отриманих результатів.
Зміст ДРМ передбачає:
- формулювання наукової проблеми, обґрунтування мети дослідження та визначення основних завдань дослідження;
- висвітлення методів дослідження, які застосовуються під час вирішення науково-дослідної задачі, розробку нової методики дослідження;
- науковий аналіз та узагальнення фактичного матеріалу, який використовується у процесі дослідження;
- отримання нових результатів, що мають прикладне та науково-методичне значення.
ДРМ повинна також включати апробацію отриманих результатів і висновків не менш як одним із наступних способів:
- доповідей на наукових конференціях;
- публікацій в наукових журналах і збірниках;
- у вигляді патенту (заявки на патент).
У процесі підготовки і захисту ДРМ студент магістратури повинен продемонструвати:
- здатність творчо мислити;
- належний рівень оволодіння методами і методиками наукових досліджень, які використовувались у процесі виконання роботи, формулювання висновків та положень, уміння аргументовано їх захищати;
- уміння оцінити можливості використання отриманих результатів в науковій та практичній діяльності;
- володіння сучасними інформаційними технологіями для здійснення досліджень та оформлення роботи.
Слід наголосити, що автор несе відповідальність за достовірність відомостей, викладених в рукописі та авторефераті ДРМ, включаючи дані, отримані із щорічних оглядів Державної служби статистики України, корпоративних джерел, публічних звітів підприємств та організацій, мережі Internet, спеціальної періодики та інших публікацій.
1.2. Етапи роботи
Виконання ДРМ відбувається у такій послідовності рис. 1.1:
Рис. 1.1. Етапи підготовки і проходження ДРМ
1. Призначення наукового керівника дослідження. З цього приводу магістр подає заяву на ім’я завідуючого своєї кафедри (додаток А), текст якої спочатку обов’язково погоджується з науковим керівником.
2. Вибір теми ДРМ та отримання завдання і календарного графіку проведення дослідження. Магістр готує та подає відповідну заяву на ім’я завідуючого своєї кафедри (додаток Б), текст якої також погоджується з науковим керівником.
Після оприлюднення відповідного наказу на тему, магістр оформлює персональний лист завдання на ДРМ (додаток В) і календарний графік виконання дослідження (додаток Г) за підписами завідуючого кафедрою, наукового керівника та консультанта розділу 4.
Отримання завдання для виконання розділу 4 з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях необхідно здійснити у консультанта, призначеного завідувачем відповідної кафедри.
3. Визначення та узгодження з науковим керівником напрямів магістерського дослідження за обраною темою, проекту плану рукопису, структури первинної інформації, та методів її накопичення (спостереження, опитування, експеримент).
4. Отримання на кафедрі персонального завдання на переддипломну практику та направлення до місця її проходження.
5. Проведення “польових” та “кабінетних” досліджень, впродовж яких поглиблено вивчаються законодавчі та нормативні акти, наукові публікації, доступні джерела відомостей, що стосуються проблеми, яка досліджується, включаючи первинну обліково-звітну інформацію, внутрішні нормативні акти, інструкції, положенні, стандарти тощо на місцях проходження практики.
6. Підготовка звіту про проходження практики та його захист.
7. Робота над рукописом ДРМ. Відбувається у співпраці з науковим керівником, який після ознайомлення з поданими варіантами розділів, вступу, висновків, списку літератури надає магістру свої зауваження та рекомендації. Науковий керівник:
- оцінює рівень готовності ДРМ за станом на 1 та 15 числа кожного місяця;
- інформує завідувача кафедри про стан виконання ДРМ;
- пересвідчившись у відповідності рукопису існуючим вимогам щодо якості ДРМ (за змістом та оформленням) надає дозвіл на його остаточне оформлення;
- погоджує текст рукопису власним підписом на титульному листі.
За аналогією відбуваються комунікації з консультантом розділу 4 з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях.
8. Робота над авторефератом ДРМ та презентацією її результатів. Підлягають обов’язковому погодженню з науковим керівником.
9. Підготовка та опублікування статті з висвітленням основних результатів проведеного дослідження, а також їх апробація у формі доповідей на наукових (науково-практичних) конференціях.
10. Кафедральний захист ДРМ. Полягає у звітуванні магістра про результати виконаного дослідження членам комісії, призначеної завідувачем кафедри. На розгляд комісії подається:
- рукопис у остаточній редакції (не зброшурований), засвідчений підписами автора, наукового керівника і консультанта та його електронна версія (для перевірки роботи на плагіат);
- проект автореферату (не зброшурований), матеріали презентації (текст доповіді, друкований ілюстративний матеріал);
- відгук наукового керівника;
- копії опублікованих статей та матеріалів (програм) конференцій, на яких було зроблено доповіді.
11. У разі успішного кафедрального захисту магістр отримує:
- дозвіл на брошурування рукопису ДРМ та автореферату;
- направлення до рецензента, який після ознайомлення з ДРМ та авторефератом, викладає свої враження у рецензії. Підпис рецензента під текстом документу має бути засвідчений співробітником відділу кадрів та печаткою підприємства (організації, установи), де він працює;
- допуск завідувача кафедри до публічного захисту ДРМ.
У разі виявлення суттєвих недоліків щодо змісту та оформлення ДРМ, комісія приймає одне з наступних рішень:
- призначає повторний кафедральний захист;
- відмовляє магістру у праві на публічний захист ДРМ і звертається з клопотанням про перенесення захисту на наступний навчальний рік.
12. Отримання рецензії від рецензента та передача його оригіналу на випускаючу кафедру.
13. Публічний захист ДРМ в присутності ДЕК, склад якої призначає ректор НУК (8(.
1.3. Вимоги до теми дипломної роботи магістра
Вибір теми ДРМ має винятково велике значення. При необхідності для правильного вибору теми консультативну допомогу студентові надає науковий керівник ДРМ чи науково-педагогічні працівники кафедри, за якою закріплена тема.
Тема ДРМ повинна визначатися і закріплюватися на початку переддипломної практики. Тематика ДРМ розробляється випускаючою кафедрою (додаток Д) на початку навчання студентів магістерських програм та враховує напрямки підгото вки магістрів. У разі виконання ДРМ на стику галузей наук до роз роблення тематики залучаються відповідні кафедри базової підготовки студента.
Випускаюча кафедра систематично оновлює тематику ДРМ з урахуванням змін, що відбуваються у відповідних сферах економічного життя суспільства. Назви тем ДРМ мають точно і однозначно відображати профе сійні завдання спеціальності (магістерської програми), можливість їх розк риття на різних підприємствах. Тематика ДРМ має бути доступною для ознайомлення студентів.
Кількість запропонованих випускаючою кафедрою тем ДРМ має бути більшою, ніж чисельність випускників, що обрали конкретну магістерську програму.
При виборі теми ДРМ студент має право запропонувати власну тему із обґрунтуванням доцільності її розробки, актуальності та перспектив впровадження її результатів. При цьому перевага надається темам, які безпосередньо пов’язані з місцем професійної діяльності студента. Допускається виконання ДРМ на тему, яка пов’язана з темою дипломної роботи (або випускної роботи бакалавра), доповнює та/або розвиває її. При цьому обсяг запозиченого матеріалу дипломної роботи (або випускної роботи бакалавра) не повинен перевищувати третини змісту ДРМ. Пряме використання тексту дипломної роботи (або випускної роботи бакалавра) заборонено.
При формулюванні теми роботи не бажано використовувати ускладнену термінологію псевдонаукового характеру. Треба уникати назв, що починаються зі слів “Дослідження питання...”, “Матеріали до вивчення...”, “До питання...”, “Характеристика …”, “Огляд …” та ін., у яких не відображено в достатній мірі суть проблеми.
При виборі теми також потрібно враховувати, що не допускається виконання ДРМ за однією і тією ж темою протягом останніх трьох років або двома чи більше студентами (за виключенням комплексної теми) протягом одного року, в тому числі за різними формами навчання. Тому слід проконсультуватись на кафедрі з приводу тем ДРМ, які були обрані іншими студентами.
Істотну допомогу у виборі теми роблять ознайомлення з аналітичними оглядами і статтями в спеціальній періодиці, а також бесіди і консультації з фахівцями-практиками, у процесі яких можна виявити важливі питання, ще мало вивчені в науці.
Отже, обрати тему ДРМ студенту може допомогти наступне (11(:
1. Перегляд тем, рекомендованих випускаючою кафедрою. Тематика ДРМ складається з завдань професійної діяльності та наукових і практичних економічних проблем, регіону, суднобудування і морського транспортного комплексу, підприємств, фінансово-кредитних установ тощо.
2. Перегляд у Інтернеті каталогів наукових бібліотек з захищених дисертацій (наприклад, електронна адреса пошукової системи авторефератів дисертацій Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського http://nbuv.gov.ua/eb/ard.html).
3. Складання переліку актуальних економічних проблем суб'єктів господарювання. Тут допоможуть матеріали практик, виступи підприємців, менеджерів, науковців тощо.
4. Ознайомлення з аналітичними оглядами, статтями, матеріалами наукових конференцій, а також бесіди і консультації з фахівцями, в процесі яких можна виявити питан ня, актуальні для сучасної економічної теорії і практики.
5. Перегляд відомих наукових рішень за допомогою нових методів, з нових теоретичних позицій, із залученням нових істотних фактів.
Вибір теми ДРМ за принципом перегляду вже відомих науці теоретичних положень з нових позицій, нової точки зору широко застосовується в практиці наукової роботи.
При виборі теми потрібно обов'язково перевірити в процесі бібліографічного пошуку, наскільки майбутнє дослідження може задоволь няти вимогам новизни.
Дуже корисно для остаточного вибору теми виявити маловивчені проблеми і питання, що мають актуальне значення, а також з'ясувати їх відношення до наміченої теми ДРМ. Бажано також розкрити підходи і позиції наукових шкіл і течій у розв'язанні проб леми і постаратися довідатися, як її вирішують інші дослідники.
Ідеальний варіант, коли напрям наукової діяльності та тема формуються ще при навчанні за бакалаврською програмою в процесі виконання курсових робіт за спеціальністю, а також занять науковою діяльністю. Спочатку необхідно визначитися з напрямом досліджень і з третього курсу (коли виконуються курсові роботи) добирати літературні джерела за проблемою і продовжувати цей процес до виконання ДРМ. Накопичення інформації продовжується в процесі проходження різноманітних практик. Бажано ці роботи виконувати під керівництвом постійного викладача – керівника курсових робіт, а потім і ДРМ. Такий підхід дозволяє до моменту виконання ДРМ мати необхідний об’єм статистичної та наукової інформації.
Далі студент узгоджує обраний напрям, тему і підприємство за даними якого буде виконуватися робота, з керівником роботи.
1.4. Структура дипломної роботи магістра
Оскільки ДРМ є кваліфікаційною працею, її оцінюють не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю теми і прикладним значенням отриманих результатів, але і за рівнем загальнометодичної підготовки цього наукового добутку, що, насамперед, знаходить висвітлення в його структурі.
Структура ДРМ – це послідовність розташування її основних частин, до яких відносять основний текст (тобто розділи і параграфи), а також частини її довідково-супровідного апарата.
Матеріал ДРМ подається у такій послідовності:
- титульний аркуш;
- лист завдання;
- зміст;
- вступ;
- розділи і підрозділи;
- висновки після розділів і загальні висновки;
- список використаної літератури;
- додатки.
1.4.1. Вимоги до титульного аркуша та листа завдання
ДРМ розпочинається титульним аркушем, у якому зазначаються: офіційна назва “Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України”, назва навчального закладу, факультету на якому виконана робота; назва кафедри, прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання завідуючого кафедрою та його підпис про допуск роботи до захисту в ДЕК; тема ДРМ; прізвище, ім’я і по батькові та підпис автора; прізвище, ім’я та по батькові, посада, науковий ступінь, вчене звання та підпис наукового керівника і консультанта розділу ІV; місто та рік написання роботи (додаток Е).
Наступним після титульного аркуша розташовується лист завдання. У завданні на ДРМ (див. додаток В) вказуються тема роботи; наказ ректора НУК, яким вона затверджена; вхідні дані до роботи, що складають базу для дослідження; зміст роботи (перелік питань, які належить розробити); перелік ілюстративного (графічного) матеріалу; дату видачі завдання; терміни завершення роботи; підписи керівника, консультанта та студента.
Якщо у роботі використано понад п’ять умовних позначень (абревіатур, символів, скорочень, які не є загальноприйнятими), то це зазначається на окремому аркуші, який розташовується перед текстом роботи як “Перелік умовних скорочень”.
Перелік необхідно друкувати двома колонками, в яких ліворуч наводять, наприклад, скорочення, праворуч – їх детальну розшифровку. Якщо в ДРМ спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і т.п. повторюються менш ніж три рази, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому використанні.
1.4.2. Вимоги до змісту
Зміст роботи розташовують безпосередньо після листа завдання, починаючи з наступного аркуша. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки після кожного розділу, загальні висновки; додатки і номери сторінок, з яких починаються розділи та інші структурні елементи.
Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки в тексті. Скорочувати або давати них в іншому формулюванні, послідовності і співпідпорядкованості в порівнянні з заголовками в тексті не можна.
Заголовки однакових ступенів рубрикації необхідно розташовувати друг під другом. Заголовки кожної наступної ступені зміщені на три-п'ять знаків праворуч стосовно заголовків попередньої ступені. Усі заголовки починають із прописної літери без крапки наприкінці.
Зміст ДРМ повинен бути складним. Необхідно намагатися зробити так, щоб усі питання плану являли собою єдину структуровано-логічну систему, в якій кожний наступний пункт розвиває і доповнює попередні. При цьому у роботі не може бути менше трьох розділів.
Рекомендується наступна приблизна структура змісту ДРМ:
ВСТУП………………………………………………………………………………...
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ (МЕТОДОЛОГІЧНИЙ, КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ)…...
1.1. Огляд проблеми та її впливу на об’єкт дослідження……………………..
1.2. Аналіз предмету, шляхів впливу на нього (шляхів впливу предмету на об’єкт дослідження) щодо розв’язання проблемної ситуації………………...
1.3. Розробка теоретичного підходу, направленого на розв’язання викресленої проблеми…………………………………………………………...
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. ПРИКЛАДНИЙ (ІНСТРУМЕНТАЛЬНИЙ, МОДЕЛЬНИЙ, АНАЛІТИКО-ПРИКЛАДНИЙ)……………………………………………………...
2.1. Критичний аналіз стану та тенденцій розвитку організації (галузі, регіону)…………………………………………………………………………...
2.2. Підходи щодо моделювання процесу прийняття рішень, де породжено проблему, що потребує розв’язання……………………………………………
2.3. Методологія розв’язання проблеми та застосування відповідного інструментарію…………………………………………………………………..
Висновки до розділу 2…………………………………………………………..
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНИЙ (РЕАЛІЗАЦІЙНИЙ)…………………………………
3.1. Організаційні форми втілення результатів……………………………….
3.2. Реалізація результатів, проведення розрахунків, синтез рекомендацій...
3.3. Оцінка ефективності або ступеню реалізованості результатів дослідження……………………………………………………………………..
Висновки до розділу 3…………………………………………………………..
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ………………………………………………………………………….
4.1. Стан охорони праці в досліджуваній організації…………………………
4.2. Питання безпеки в надзвичайних ситуаціях………………………………
Висновки до розділу 4…………………………………………………………..
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………………..
ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..
Наведена структура не є типовою, але відображає напрямки логічного взаємопов’язування результатів економічного дослідження.
1.4.3. Вимоги до вступу
Вступ слід писати після виконання самої роботи. Назва “Вступ” показує, що користувач, прочитав цей підрозділ, може зробити висновки про доцільність, або недоцільність подальшого читання. Це підкреслює важливість інформації, яка повинна вміщуватися у вступі.
Таким чином, вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (завдання), її значущість для національної економіки, економіки регіону або підприємства.
Основними елементами вступу ДРМ, які виділяються напівжирним шрифтом, є: актуальність теми, мета і задачі дослідження, об’єкт та предмет дослідження, методологічна основа і методи дослідження, наукова новизна, практичне значення роботи, інформаційна база роботи, апробація результатів дослідження (в разі наявності), публікації (в разі наявності), структура роботи. Розглянемо більш детально зміст кожного з перерахованих вище елементів.
У вступі наводиться обґрунтування актуальності теми і доцільність виконання роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва. Актуальність треба розкривати кількома реченнями (3-4).
Далі наводиться короткий огляд літературних джерел з визначенням тих авторів, хто займався вивченням такої проблеми та наукового внеску, який вони зробили.
Після визначаються мета і завдання дослідження, які формуються на основі аналізу літературних джерел і постановки актуальності теми.
Не слід формулювати мету як “дослідження...”, “вивчення...”, тому що ці слова указують на засіб досягнення мети, а не на саму мету. Метою дослідження взагалі є розробка інструментарію розв’язання відокремленої проблемної ситуації. Наприклад: “розробка економіко-математичних моделей оптимізації логістичних потоків підприємства”; “синтез життєздатної системи управління промисловим підприємством”; “розробка механізму підвищення ступеню економічної безпеки на регіональному рівні”.
Мета розкривається переліком задач, які вирішуються в роботі. Задачі дослідження можна підрозділити на:
- аналітичні (проведення аналізу проблеми, відомих шляхів її розв’язання, специфіки об’єкту і предмету дослідження і т.п.);
- методологічні (синтез теоретичного, науково-обґрунтованого підходу до розв’язання проблемної ситуації, вираженого у вигляді авторського методу, методики, алгоритму, підходу або концепції, чи обґрунтування вибору запозиченої методології);
- прикладні (розробка моделей і модельних комплексів, методів аналізу і прийняття рішень, інструментів, методичних і практичних підходів до синтезу систем управління і управлінських рішень);
- організаційні (аналіз специфіки реального об’єкту і синтез науково-обґрунтованих рекомендацій щодо її модифікації з метою розв’язання проблемної ситуації, наприклад, розробка організаційних схем процесів, організаційних структур управління, блок-схем інформаційного забезпечення і т.п.);
- практичні (проведення аналізу запропонованих прикладних конструкцій та інструментів, здійснення практичних розрахунків та емпіричних досліджень, опис втілення результатів і т.д.);
- аналізу ефективності упровадження (можливого упровадження) результатів дослідження (аналіз корисності і ступеню реалізуємості результатів ДРМ, огляд шляхів і алгоритмів застосування основних положень роботи, розрахунок і оцінка теоретичного і (або) практичного ефекту від упровадження).
Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обраний для вивчення. Наприклад: “процеси управління виробничо-збутовою діяльністю підприємства”.
Предмет дослідження конкретизує проблемну ситуацію в межах об'єкта дослідження і підлягає безпосередньому вивченню в роботі. Саме на нього спрямована увага магістра, оскільки предмет дослідження визначає тему ДРМ, яка визначається на титульному аркуші як її назва. Наприклад: “оптимізація виробничо-збутової діяльності підприємства”.
Таким чином, об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове.
Методологічна основа і методи дослідження. Відображають згідно з якими законами, принципами і положеннями економічної теорії виконана ДРМ. Перелік методів дослідження подають в зв’язку зі змістом роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом (основні методи економічних досліджень детально розглянуто у четвертому розділі даного навчального посібника).
Наукова новизна одержаних результатів у ДРМ повинна бути викладена у вигляді короткої анотації щодо наукових положень, запропонованих магістром особисто та формулювання відмінності одержаних результатів від відомих раніше.
Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і спостерігаючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення має читатися і сприйматися легко і рівнозначно (без накопичення дрібних і затьмарюючих його сутність деталей і уточнень). Ні в якому разі не слід вживати викладання наукового положення у вигляді анотації, коли констатують, що в роботі зроблено це і це, а сутність і новизну положення виходячи з написаного виявити неможливо. Представлення наукових положень у вигляді анотацій є найбільш розповсюдженою помилкою при викладанні загальних характеристик роботи. Формулюючи принципіальну новизну результатів треба дотриматися наступного шаблону:
- сутність результату (розроблено (запропоновано, синтезовано і т.д.) метод, методику, алгоритм, підхід, концепцію, модель (комплекс моделей), механізм, систему, систему управління, і т.д.);
- теоретико-методологічна основа отриманого результату (конструктивні особливості, використаний метод, відмінність від аналогів);
- корисність результату (джерело ефективності, нові можливості і властивості).
До цього пункту не слід відносити опис нових чисто практичних результатів, отриманих у вигляді засобів, висновків, пропозицій і т.п. Слід завжди розмежовувати отримані наукові положення і нові практичні результати, які випливають з теоретичного вкладу студента. Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівню новизни є теоретичною основою розв’язаної у роботі науково-практичної задачі і є предметом захисту.
Одержані в ДРМ результати повинні мати практичне значення. Необхідно дати опис конкретних результатів дослідження або рекомендацій, які мають прикладне значення, а також пропозиції щодо їх подальшого використання.
В ДРМ, яка має теоретичне значення, необхідно представити відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їхнього використання, а в роботі, яка має прикладне значення, відомості про практичне застосування отриманих результатів або пропозиції стосовно їх використання. Відмічаючи практичну цінність отриманих результатів, необхідно надати інформацію відносно ступеню готовності до упровадження або масштабів використання.
Інформаційна база дослідження відбиває перелік джерел інформації.
Апробація результатів дослідження (в разі наявності) – наводяться дані щодо участі автора в конференціях, круглих столах та щодо публікацій за темою ДРМ або здійснених винаходів чи зареєстрованих заявок щодо видачі патенту.
Публікації (в разі наявності). Указується, у кількох статтях у наукових журналах, збірниках наукових праць, матеріалах і тезах конференцій надруковані результати ДРМ.
Структура роботи. Коротко визначається кількість структурних частин та загальний обсяг роботи. Наприклад: “Відповідно до мети та завдань дослідження робота складається зі вступу, … розділів, висновків, списку використаної літератури із … найменувань та … додатків. Також робота включає … таблиць та … рисунків. Загальний обсяг роботи … сторінок”.
Обсяг вступу не повинен перевищувати 3-4 аркушів.
1.4.4. Вимоги до першого розділу
У першому розділі, який звичайно складається з трьох підрозділів, подається теоретичний аналіз та обґрунтування проблеми, що досліджується, розглядається її суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи тощо. Важливим на цьому етапі є аналіз, огляд та вивчення літературних джерел, щоб з’ясувати в якому стані в сучасній науці перебуває дана проблема, що досліджено іншими авторами в цьому напрямі, а які моменти не досить вивчені, або взагалі не розглядалися. Після одержання даних за результатами літературного аналізу і формулювання попередніх висновків необхідно порівняти точки зору, які існують у класичній науці та практиці, висловити свою точку зору з даної проблеми. Це дозволить виявити ступінь новизни. Для цього необхідно методично правильно виконати теоретичне дослідження. Спочатку складається список літератури, з якого обираються джерела, які найбільш відповідають темі дослідження. З кожного джерела виписуються цитати і формується картотека, в якій джерела описуються згідно з діючими стандартами. Відразу ж необхідно правильно заповнювати ці картки, щоб надалі не довелося повторно брати книгу, статтю для уточнення, наприклад, кількості сторінок у ній. Збір літератури є важливим етапом для наступного оформлення її списку, а також для того, щоб у найкоротший термін знайти необхідне джерело для посилання на нього при написанні наукової статті, або підрозділу роботи. Ідеальний варіант – комп’ютерна картотека, в якій файли систематизуються таким чином, щоб швидко знайти потрібну інформацію.
Почати вивчення літератури можна з перегляду журналів останніх років, що стосуються об’єкта дослідження. Для цього слід переглянути в бібліотеці журнали, монографії, реферативні журнали з тематики роботи. Досить ефективним є використання реферативних журналів. Наприклад, у російському журналі (видавництво ВІНІТІ) випуски спеціалізовані за галузями знань. У цьому журналі зібрані всі статті за певний період часу. До кожної статті є анотація, де стисло розкривається зміст й основні висновки. Також дається повний і точний бібліографічний опис статті. Це дозволяє швидко знайти джерело, в якому опублікована потрібна стаття, доповідь або тези. Ще спосіб, який дозволяє швидко сформувати перелік джерел за темою дослідження - це використання електронного каталогу бібліотек НУК, ім. Гмирьова та ін.
Використання підручників, навчальних посібників для написання ДРМ небажано, бо вони вважаються джерелами повторної інформації.
Наукова робота економічного напряму є специфічною в тому плані, що теоретичні положення слід супроводжувати статистичними даними, які ілюструють те чи інше положення. Збір статистичної інформації є трудомістким етапом роботи. Для цього необхідно знати де можна знайти таку інформацію. Можливо використовувати статистичні щорічники України, Миколаївської області, статистичні дані підприємств, або Інтернет-сайти. Наприклад, сайт Головного управління статистики у Миколаївської області – http://www.mk.ukrstat.gov.ua.
Теоретичний розділ не повинен бути компіляцією чужих думок, навіть за умов використання посилань. Грамотно зроблений огляд літературних джерел передбачає зіставлення думок, методик, концепцій різних авторів. Автор ДРМ має показати своє відношення до цих положень і зробити відповідні висновки, а також запропонувати свої концептуальні положення вирішення поставленої наукової проблеми.
Перший розділ та висновки до нього становить до 25
21.04.2013 17:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора