Самбірський технікум економіки та інформатики
Загвойська М.С.
Економічна статистика
Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації
Відділення «Прикладна статистика»
Самбір, 2010
Економічна статистика. Навчальний посібник
для студентів спеціальності 5.03050601
«Прикладна статистика»
Самбір, НОЦ СТЕТІ, 2010. – 207с.
За загальною редакцією викладача Загвойської М.С.
Укладачі: Загвойська М.С.
Комп’ютерний набір і друк: Л.В Низола.
Посібник містить два розділи. В першому розділі подано курс лекцій та запитання для самоконтролю. У другому розділі домашня самостійна робота яка передбачає тестові та практичні завдання і завдання для домашньої самостійної роботи.
Навчальний посібник за своїм змістом відповідає освітньо-професійній програмі підготовки молодшого спеціаліста зі спеціальності «Прикладна статистика» для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Розглянуто і схвалено на засіданні
навчально-методичної комісії
статистики та бухгалтерського обліку
Протокол № ____ від ________ 2010р.
Голова комісії: _______ Коркуна Т.Й.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
6
РОЗДІЛ І
Лекції
Завдання і запитання для самоконтролю
7
Тема 1. Теоретико-методологічні основи економічної статистики
Лекція 1.
Предмет і завдання економічної статистики…………………………
Методологічні принципи економічної статистики…………………..
Структура економічної статистики…………………………………...
Система показників в економічній статистиці……………………….
8
8
9
10
11
Тема 2 : Класифікації в економічній статистиці
Лекція 2.
Сутність та роль класифікацій в економічній статистиці……………
Класифікація видів економічної діяльності………………………….
Класифікатор секторів економіки…………………………………….
13
13
15
17
Тема 3 : Система національних рахунків (СНР) як інструмент оцінювання та аналізу економічних явищ та процесів
Лекція 3-5.
Становлення системи національних рахунків в Україні, їх сутність.
Основні поняття і класифікації в системі національних рахунків…
Основні принципи побудови зведених рахунків у системі національних рахунків та їх характеристика……………………………….
Рахунок виробництва………………………………………………….
Рахунки доходів……………………………………………………….
Рахунки нагромадження……………………………………………….
Рахунки зовнішнього світу…………………………………………….
Аналіз макроекономічних показників системи національних рахунків……………………………………………………………………….
20
20
21
24
27
30
33
34
35
Тема 4. Методи розрахунку валового внутрішнього і валового національного продукту у системі національних рахунків
Лекція 6 – 7
1. Валовий внутрішній продукт як об’єкт статистичного вивчення.
2. Методи розрахунку валового внутрішнього продукту…………...
3. Показники валового національного доходу та чистого національного доходу………………………………………………………...
4. Номінальний і реальний ВВП. Дефлятор ВВП……………………
5. Методи переоцінювання ВВП у порівнянні ціни…………………
6. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва…………………..
38
38
38
41
42
43
44
Тема 5. Статистика національного багатства
Лекція 8-9
Сутність та значення національного багатства для розвитку національної економіки. Завдання статистики національного багатства……
Склад і структура національного багатства………………………….
Показники фінансових та нефінасових активів……………………...
Показники національного майна……………………………………...
Статистико-економічний аналіз складових національного багатства…………………………………………………………………….……
Джерела інформації про наявність і використання національного багатства………………………………………………………………………..…
46
46
47
48
49
51
57
Тема 6. Статистика зайнятості населення
Лекція 10-11
Класифікація населення за статусом зайнятості згідно МОП………
Основні поняття та категорії в статистиці зайнятості населення…...
Показники ринку праці………………………………………………..
Безробіття та його види………………………………………………..
Статистичні показники безробіття……………………………………
Джерела інформації про зайнятість населення………………………
59
59
60
60
63
64
65
Тема 7. Статистика цін і тарифів
Лекція 12
Поняття та сутність цін і тарифів. Види цін. Завдання статистичного дослідження цін і тарифів……………………………………...
Організація статистичних спостережень за цінами і тарифами…….
Динаміка споживчих цін. Індекси цін…………………………….….
Міжнародні та міжрегіональні порівняння цін і тарифів……….…..
67
67
68
69
71
Тема 8. Статистика доходів і витрат суб’єктів економічної діяльності
Лекція 13-15
Сутність і значення доходів. Види доходів…………………………..
Статистика доходів сектора нефінансових корпорацій……………...
Статистика доходів сектора фінансових корпорацій………………...
Статистика доходів сектора державного управління………………..
Статистика доходів сектора домашніх господарств…………………
Особливості визначення доходів від тіньової економіки…………....
Статистика витрат виробництва. Класифікація витрат……………...
Статистика собівартості продукції. Індекси собівартості……….......
74
74
76
77
78
78
80
83
85
Тема 9. Статистика науково-технічної та інноваційної діяльностіЛекція 16-17
Роль науки та інновацій у економічному зростанні, завдання їх статистичного вивчення…………………………..…………………………….
Статистика наукової та науково-технічної діяльності………………
Статистика інновацій…………………………………………………..
Показники патентно – ліцензійної діяльності……………………….
Статистичне вивчення науково-технічних процесів в окремих видах економічної діяльності…………………………………………………..
Джерела інформації……………………………………………………
89
89
90
92
94
95
97
Тема 10. Статистика зовнішньоекономічної діяльності
Лекція 18 - 19
Зовнішньоекономічна діяльність як об‘єкт статистичного вивчення. Завдання статистики зовнішньоекономічної діяльності. ………
Класифікації і групування в зовнішньоекономічній діяльності….
Статистичне вивчення зовнішньоторговельного обороту країни..
Використання індексного методу в статистиці зовнішньої торгівлі………………………………………………………………………….
Показники ефективності зовнішньої торгівлі……………………...
Основні показники платіжного балансу країни. …………………..
99
99
100
102
104
105
107
Тема 11: Статистика фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання
Лекція 20-21.
Сутність і завдання статистичного аналізу……………………….
Статистичні показники фінансової стійкості та їх аналіз………..
Аналіз показників прибутковості та рентабельності……………..
Аналіз показників ліквідності та платоспроможності……………
Показники аналізу ділової активності…………………………….
Методи статистичного аналізу фінансового стану підприємств...
113
113
114
115
117
119
120
Тема 12. Статистика ефективності суспільного виробництва
Лекція 13
Сутність ефективності суспільного виробництва. Узагальнюючи та часткові показники ефективності………………………..
Статистичне вивчення зміни ефективності суспільного виробництва……………………………………………………………………
Система показників оцінки ефективності суспільного виробництва……………………………………………………………………
127
127
129
133
РОЗДІЛ ІІ
Тестові завдання …………………………………………….
Завдання для практичних робіт…………………………
Завдання для домашніх самостійних робіт…………..
135
136
169
188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………..
206
ПЕРЕДМОВА
Посібник укладений відповідно до навчальної програми з предмету «Економічна статистика» і рекомендований для студентів випускних груп спеціальності «Прикладна статистика».
Посібник складається з двох розділів. У першому розділі висвітлені основні теми з дисципліни «Економічна статистика». За розглянутими темами наведені запитання та завдання для самоперевірки, приклади розв’язування типових задач, що робить посібник корисним у самостійній роботі студентів, особливо заочної форми навчання.
Поєднання теоретичного матеріалу з практикою вирішення конкретних задач із суспільного життя дає можливість більш ретельно вивчити теоретичні основи у практичному спрямуванні, зрозуміти сутність розрахункових формул, оцінити кінцеві результати з економічної або соціальної точки зору.
У другому розділі посібника наведені тестові завдання, завдання для практичних робіт, домашніх та самостійних робіт.
РОЗДІЛ І
Лекції
Завдання і запитання для самоконтролю
ТЕМА 1: Теоретико-методологічні основи економічної статистики
Лекція 1.
План
Предмет і завдання економічної статистики.
Методологічні принципи економічної статистики.
Структура економічної статистики.
Система показників в економічній статистиці.
Предмет і завдання економічної статистики.
Економічна статистика характеризує процеси і явища, які відбуваються в економічному житті країни. Особливістю предмета економічної статистики є вивчення соціально-економічних явищ, що виникають у суспільстві в процесі економічної діяльності людини.
Метою економічної статистики є надання знань про основні поняття та категорії, закономірності функціонування й розвитку економіки.
Економічну статистику можна розглядати як науку і як галузь практичної діяльності. Вона не зможе піднятись до рівня науки, якщо тільки реєструватиме явища без їхньої систематизації, наукових узагальнень, аналізу, синтезу та висновків.
Предметом економічної статистики як науки є методологія кількісного вивчення масових явищ і процесів в економіці.
Об’єктом вивчення є масові явища та процеси в економіці.
Економічна статистика вивчає кількісний бік розвитку національної економіки в нерозривному зв’язку з її якістю в конкретних умовах місця і часу. Це вивчення проявляється в дослідженні закономірностей суспільного розвитку та об’єктивних статистичних показників суспільного відтворення на стадії виробництва, розподілу, перерозподілу та кінцевого споживання суспільного продукту. Крім того економічна статистика розглядає узагальнюючі показники стану та розвитку національної економіки, розкриває її галузеву і регіональну структуру, міжгалузеві і регіональні зв’язки та найважливіші співвідношення доходів та витрат. Економічна статистика також вивчає суспільні виробничі відносини і закономірності їх розвитку в галузях національної економіки.
Завдання економічної статистики тісно пов’язані із загальними економічними завданнями, які вирішуються в Україні при переході до ринкових відносин і включають:
збирання статистичної інформації про розвиток домогосподарств, проведення переписів, обліків та вибіркових досліджень суспільних явищ;
розробку та удосконалення методів збору та обробки показників розвитку національної економіки;
здійснення контролю за ходом виконання державних програм соціально-економічного розвитку України та секторів національної економіки;
аналіз показників ринкової інфраструктури, до яких належать показники діяльності торговельних, збутових організацій та мережі банківсько-кредитних установ;
аналіз економічної кон’юнктури ринку, включаючи макроекономічну кон’юнктуру, темпи інфляції та інші показники;
дослідження ситуацій на ринку праці, аналіз прогнозу попиту та пропозиції робочої сили;
усебічний аналіз статистичної інформації про структурну перебудову, технічне переоснащення економіки країни, міжгалузеві та міждержавні зв’язки.
2. Методологічні принципи економічної статистики.
Методологічною основою економічної статистики є система національних рахунків, яка висвітлює економічні зв’язки між виробництвом продуктів та послуг на стадіях утворення доходів, їх розподілу, перерозподілу та кінцевого споживання. При цьому використовуються розроблені та прийняті в Україні класифікації й групування, гармонізовані з міжнародними стандартами.
Метод економічної статистики значною мірою відповідає методам загальної теорії статистики, але має певну специфіку, пов’язану з розробкою наукових гіпотез статистичного дослідження виробництва, розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) та валового національного доходу (ВНД) в ринкових умовах.
Тому першим етапом статистичного дослідження є визначення і формування мети дослідження, постановка конкретних завдань для досягнення мети, виділення об’єкта спостереження, розробка системи показників, що дозволяють описати досліджуваний об’єкт. Без вирішення цих завдань неможливо виконати метод статистичного дослідження – статистичне спостереження, яке складається із збору та реєстрації необхідних даних про досліджуваний об’єкт.
Зведення та групування даних є другим етапом статистичного дослідження, від якого залежить якість третього етапу статистичного дослідження - аналізу статистичних даних і соціально-економічних висновків. Зібрана й науково оброблена інформація підлягає аналізу та аналітичному узагальненню.
Таким чином, метод економічної статистики складається з визначення та формулювання мети і завдань дослідження, проведення статистичного спостереження, здійснення зведення та групування даних, детального аналізу інформації та прогнозних рішень.
Статистичний аналіз передбачає використання методів відносних і середніх величин, традиційних методів вивчення динаміки розвитку явищ, застосування індексного та кореляційно-регресійного методів та інших.
Особливістю методу економічної статистики є широке використання показників прийнятих у системі національних рахунків України.
Метод статистики грунтується на поєднанні аналізу і синтезу. Так, статистика виділяє і окремо досліджує певні частини явища, які відрізняються одна від одної умовами і стадіями їх розвитку, а також використовує узагальнюючі характеристики окремих частин для відображення тенденцій розвитку явищ у цілому.
Серед принципів діяльності в галузі економічної статистики важливими є творчість, своєчасність та вагомість економічної статистики, ступінь комп’ютеризації, покриття (охоплення) при збиранні інформації про економічні процеси, якість та ефективність статистичної інформації.
Якість статистичних даних, відповідно до положень, схвалених Євростатом, характеризується за допомогою таких критеріїв: точність і надійність, достовірність, своєчасність, доступність, повнота, послідовність, порівнянність.
3. Структура економічної статистики.
Статистика – це багатогалузева наука, яка базується на загальній теорії статистики і включає економічну статистику, галузеві статистики та соціальну статистику.
Економічна статистика вивчає суспільні виробничі відносини і закономірності їх розвитку в галузях національної економіки, тому показники економічної статистики наповнені конкретним якісним змістом однорідних економічних явищ статистичних сукупностей.
Статистичний аналіз виконується на макро та мікрорівнях.
Система макроекономічних показників посідає центральне місце в перебудові статистики. Саме вона визначає спільні методологічні підходи та вимоги в системі суспільного розподілу праці в кожній галузевій статистиці.
Потреба в макроекономічній статистиці зростає тому, що в нових політичних і економічних умовах неминуче стає значнішою роль зведених макроекономічних показників.
Завданням макроекономічної статистики є кількісне вивчення масових економічних явищ і процесів на макрорівні, які характеризують розвиток економіки в цілому.
Об’єктом макроекономічної статистики є економіка в цілому як сукупність секторів, галузей, підприємств усіх форм власності.
При вивченні макроекономічної статистики найважливішим є відображення якісних і кількісних змін, що відбуваються в економіці України; спостережень за процесами ринкових змін; забезпечення економічної та соціальної стабільності. Для цього необхідно розвивати такі напрями макроекономічної статистики, як статистика національного багатства, статистика зайнятості населення, методи розрахунку основних макроекономічних показників статистика зовнішньоекономічної діяльності, статистика цін і тарифів на макрорівні.
Мікроекономічна статистика збирає дані, обробляє та аналізує діяльність галузі, фірм або окремих господарств. Її основою є статистика підприємств, яка розвивається за такими напрямами: удосконалення методів спостереження за діяльністю підприємств, статистика основного капіталу, статистика оборотних активів, статистика ринку праці, статистика інвестицій, статистика науково-технічної та інноваційної діяльності підприємств, статистика виробництва продукції, статистика фінансово-господарської діяльності підприємств.
Найважливішими є показники макроекономічної статистики, які відображають кінцеві результати функціонування господарської системи країни.
4. Система показників в економічній статистиці.
Економічна статистика використовує систему економічних показників, які характеризують розміри, склад, структуру, динаміку і взаємозв’язок галузей національної економіки.
Всебічна характеристика будь-якого соціально-економічного явища може подаватися за допомогою специфічних статистичних показників, тобто таких, що використовуються для вивчення лише цього конкретного явища. Поряд із цими показниками обчислюють і загальні показники, що придатні для використання в різних галузях, а також у різних розділах економічної статистики. Отже, система показників економічної статистики є сукупністю специфічних та загальних показників, яка побудована в логічній послідовності і характеризується смисловою єдністю. За допомогою такої системи можна вивчати закономірності суспільного виробництва, умови функціонування його елементів, сам процес і результати діяльності економіки як єдиного цілого та вплив цих результатів на рівень життя.
Система статистичних показників виконує наступні функції:
- Пізнавальна функція дозволяє встановлювати тенденції розвитку соціально-економічного явища, що аналізується, спонукає розглядати його у взаємозв’язку з іншими явищами або елементами цього явища.
- Стимулювальна функція дає змогу правильно відображати зміст та узагальнити об’єктивні властивості явищ.
- Керівна функція полягає у виробленні обґрунтованих рішень щодо досліджуваного явища, і це закріплює за статистикою роль активного учасника, а не стороннього спостерігача в будь-якій сфері відтворення.
До показників економічної статистики відноситься специфічна система показників для характеристики економічних процесів у державі, що відображає процеси виробництва, розподілу і споживання товарів і послуг. Тому економічна статистика вивчає теми, які пов’язані з цими процесами.
Основне місце в системі макроекономічних показників посідають валовий внутрішній продукт (ВВП) і валовий національний продукт (ВНП). Ці показники використовуються для оцінювання стану і перспектив розвитку економіки, для міждержавних зіставлень.
Статистика національного багатства вивчає склад природних ресурсів, показники запасів та ефективність їх використання. Крім цього, досліджуються показники складу, руху, відтворення та ефективності використання матеріальних і фінансових ресурсів.
Статистика ринку праці досліджує показники, пов’язані з формуванням попиту та пропозиції робочої сили як на регіональному, так і на національному та міждержавному рівнях.
Статистика цін і тарифів вивчає рівень та структуру цін, аналізує динаміку цін, рівня інфляції та її вплив на економічні показники національної економіки.
Статистика доходів суб’єктів економічної діяльності досліджує показники доходів та витрат, їх склад, структуру, динаміку, джерела утворення доходів і канали використання.
Статистика науково-технічної та інноваційної діяльності розглядає склад та структуру інноваційної діяльності відповідно до міжнародної класифікації та досліджує її ефективність.
Статистика зовнішньоекономічних зв’язків досліджує обсяги, розподіл, динаміку і структуру експорту та імпорту товарів і послуг, вивчає їх вплив на величину макроекономічних показників.
Статистика фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання досліджує показники, пов’язані з результативністю їх функціонування, які дають змогу отримати уявлення про ефективність фінансово-господарської, виробничої, збутової, маркетингової діяльності підприємств.
Статистика ефективності суспільного виробництва досліджує систему показників ефективності, яка застосовується для постійного порівняння витрат з результатами праці на всіх фазах процесу відтворення – у виробництві, розподілі, обігу та споживанні.
Питання для самоконтролю
Охарактеризуйте мету, об’єкт та предмет економічної статистики.
Охарактеризуйте завдання економічної статистики.
Що являє собою система показників економічної статистики?
Які функції виконує система показників економічної статистики?
За допомогою яких груп показників можна представити інформаційні потреби країни?
Охарактеризуйте етапи статистичних робіт.
Назвіть принципи діяльності в галузі економічної статистики.
Охарактеризуйте об’єкт і завдання макроекономічної статистики.
Що є основою мікроекономічної статистики?
Якими критеріями характеризується якість статистичних даних?
ТЕМА 2 : Класифікації в економічній статистиці
Лекція 2.
План
Сутність та роль класифікацій в економічній статистиці.
Класифікація видів економічної діяльності.
Класифікатор секторів економіки.
Сутність та роль класифікацій в економічній статистиці.
Інформація про процеси та явища, які відбуваються в економічній сфері, не може бути сприйнята без повної її систематизації на основі логічного впорядкування. Розмежування сукупності статистичних даних на більш однорідні категорії за ознаками, що є предметом вивчення, можна досягти завдяки класифікації. Класифікації поділяють статистичні одиниці спостереження на більш-менш однорідні групи за певними ознаками.
Класифікаційним позиціям надаються стандартні коди, які об’єднуються у класифікатори.
Класифікація – це систематизований поділ об’єктів на групи, класи за принципом їх подібності або розбіжності.
Класифікатор – це систематизований перелік об’єктів, кожному з яких присвоюється код.
Створення статистичних класифікацій проходить в три етапи:
- визначення одиниць спостереження;
- визначення усіх рівнів спостереження;
- встановлення взаємозв’язків між ними.
На відміну від групувань класифікації передбачають більш повний, розширений поділ сукупності об’єктів, складання переліку, що розглядається як статистичний стандарт і здебільшого затверджується Держкомстатом України.
Існування різних типів міжнародних статистичних класифікацій, розроблених різними міжнародними організаціями, перешкоджає підвищенню ефективності економічної взаємодії між країнами. Це привело до поглиблення гармонізації між різними статистичними класифікаціями.
Під час переходу до міжнародних статистичних класифікацій в Україні було визначено міжнародні класифікації-аналоги, за якими мали розроблятися національні статистичні класифікації.
Базовими статистичними класифікаціями у світі вважаються класифікації видів діяльності продукції та товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнародними аналогами базових національних класифікацій є такі класифікації ООН:
Міжнародна стандартна галузева класифікація усіх видів економічної діяльності;
Центральна класифікація продукції;
Гармонізована система опису та кодування товарів;
Класифікація продукції відповідно до видів діяльності;
Комбінована номенклатура.
При створенні базових статистичних класифікацій України прийнято методологію європейських класифікацій.
Класифікатор у статистиці – це систематизований перелік об’єктів, кожному з яких присвоюється код. В Україні розроблено і впроваджено такі державні класифікатори:
Державні класифікатори України
Державний класифікатор
Скорочення
ДК 001-94 Класифікатор форм власності
КФВ
ДК 002-94 Класифікатор організаційно-правових форм господарювання
КОПФГ
ДК 003-95 Класифікатор професій
КП
ДК 004-95 Класифікатор нормативних документів
КНД
ДК 005-96 Український класифікатор відходів
УКВ
ДК 006-96 Класифікатор валют
КВ
ДК 007-96 Класифікатор держав світу
КДС
ДК 008-96 Класифікатор корисних копалин
ККК ПВ
ДК 009-96 Класифікатор видів економічної діяльності
КВЕД
ДК 010-96 Державний класифікатор управлінської документації
ДКУД
ДК 011-96 Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку
КСПОВО
ДК 012-97 Класифікація зовнішньоекономічної діяльності
КПЗЕД
ДК 013-97 Класифікація основних фондів
КОФ
ДК 014-97 Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України
КОАТУУ
ДК 015-97 Класифікація видів науково-технічної діяльності
КВНТД
ДК 016-97 Державний класифікатор продукції та послуг
ДКПП
ДК 017-98 Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
УКТЗЕД
Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду
МКХ-10
З усіх державних класифікаторів України три класифікатори – КВЕД, ДКПП, УКТЗЕД – є основними, тому, що вони виведені безпосередньо з єдиної системи європейських номенклатур, яка в свою чергу виведена з міжнародної системи.
Класифікація видів економічної діяльності.
В основі класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) лежить одна з трьох ознак: призначення продукції, яка виробляється; єдність технології виробництва; однорідність сировини, що використовується.
КВЕД складається з таких 17 розділів:
Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)
№
Код секції
Назва видів економічної діяльності
1
A
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство
2
B
Рибне господарство
3
C
Добувна промисловість
4
D
Обробна промисловість
5
E
Виробництво електроенергії, газу та води
6
F
Будівництво
7
G
Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту
8
H
Готелі і ресторани
9
I
Транспорт
10
J
Фінансова діяльність
11
K
Операції з нерухомістю, здавання у найм та послуги юридичним особам
12
L
Державне управління
13
M
Освіта
14
N
Охорона здоров’я та соціальна допомога
15
O
Колективні, громадські та особисті послуги
16
P
Послуги домашніх слуг
17
Q
Екстериторіальна діяльність
Інституційні одиниці класифікуються за критеріями діяльності. Якщо частка одного з видів діяльності в загальному обсязі доданої вартості становить понад 50%, то цей вид діяльності визначає класифікацію одиниці. В інших випадках слід застосовувати класифікаційні правила. Класифікація здійснюється за методом “зверху-вниз”:
1. За результатами роботи звітної одиниці за 12 місяців скласти упорядкований перелік видів економічної діяльності (на рівні класів) на основі даних показників доданої вартості або інших даних
2. Визначити питому вагу (відносну частку) доданої вартості чи іншого вибраного показника кожного з класів, що описують види діяльності звітної одиниці
3. Визначити секцію КВЕД, відносна частка якої за обраним показником є найбільшою
4. У межах цієї секції визначити розділ КВЕД, відносна частка якого за обраним показником є найбільшою
5. У межах цього розділу визначити групу КВЕД, відносна частка якої за обраним показником є найбільшою
6. У межах цієї групи визначити клас, відносна частка якого за обраним показником є найбільшою.
Цей клас і визначає основний вид економічної діяльності
Приклад
Етап 1. За результатами роботи звітної одиниці протягом року складено такий перелік видів її економічної діяльності та визначено їх частки у загальному обсязі доданої нею вартості
Секція
Розділ
Клас
Опис секції, розділу, класу
Частка доданої вартості, %
D
18
18.22
18.23
18.30
Переробна промисловість
Виробництво одягу; виробництво хутра та виробів з хутра
Виробництво верхнього одягу (з тканини, трикотажу)
Виробництво спіднього одягу (з тканин, трикотажу, мережива, сорочок, піжам, халатів)
Виробництво хутра та виробів з хутра
7
15
8
G
51
52
51.16
51.19
52.33
52.42
52.43
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку
Гуртова торгівля і посередництво в гуртовій торгівлі
Посередництво в торгівлі текстильними виробами, одягом, взуттям та шкіряними виробами
Посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту
Роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку
Роздрібна торгівля косметичними та парфумерними товарами
Роздрібна торгівля одягом
Роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами
9
11
11
8
6
H
55
55.40
55.52
Діяльність готелів та ресторанів
Діяльність барів
Послуги з постачання готової їжі
13
12
Визначення основної секції
Секція D
Переробна промисловість
30
Секція G
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку
45
Секція H
Діяльність готелів та ресторанів
25
Визначення основного розділу
Розділ 51
Гуртова торгівля і посередництво в гуртовій торгівлі
20
Розділ 52
Роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку
25
Визначення основної групи
Група 52.3
Роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах фармацевтичними, медичними, косметичними та парфумерними товарами
11
Група 52.4
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів особистого вжитку
14
Визначення класу
Клас 52.42
Роздрібна торгівля одягом
8
Клас 52.43
Роздрібна торгівля взуттям та шкіряними виробами
6
Отже, основний вид економічної діяльності відповідає класу “Роздрібна торгівля одягом”
Класифікатор секторів економіки.
Класифікатор секторів економіки побудовано на базі рекомендацій класифікації секторів економіки, висловлених у СНР. Класифікація призначена для використання в рахунках СНР під час вивчення та аналізу потоків доходів і витрат, зміни активів і пасивів.
Об’єктами класифікації є господарські одиниці національної економіки, які здійснюють операції у сфері виробництва, розподілу, перерозподілу і споживання..
Сектор – це сукупність інституційних одиниць, які мають схожі інтереси, функції та джерела фінансування, що обумовлюють їхню схожу економічну поведінку.
Інстутиційна одиниця – це господарська одиниця, яка володіє активами, бере зобов’язання та здійснює економічну діяльність з іншими одиницями.
При виробництві товарів та послуг основними інстутиційними одиницями є корпорації, некомерційні організації та бюджетні установи, а також некорпоративні підприємства. До корпорацій відносяться акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та кооперативи.
Відповідно до економічних функцій інституційні одиниці об’єднуються в шість секторів, які подані в таблиці.
Класифікатор секторів економічної діяльності
Код
Найменування
1.
Нефінансові корпорації:
1.1
державні нефінансові підприємства
1.2
національні приватні нефінансові підприємства
1.3
іноземні нефінансові підприємства
2.
Фінансові корпорації:
2.1
національний банк
2.2
інші кредитно-депозитні організації
2.3
фінансові та посередницькі організації
2.4
допоміжні фінансові організації
2.5
страхові організації та пенсійні фонди
3.
Органи державного управління:
3.1
центральний уряд
3.2
регіональні уряди
3.3
місцеві органи управління
3.4
фонди соціального забезпечення та інші позабюджетні фонди
4.
Домашні господарства:
4.1
роботодавці
4.2
самозайняті особи
4.3
отримувачі доходів від власності та трансфертів
5.
Некомерційні організації, які обслуговують домашні господарства:
5.1
суспільні та релігійні організації
5.2
благодійні організації та фонди
5.3
інші некомерційні організації
6
“Інший світ”
Отже, кожний сектор економіки для проведення більш детального економічного та фінансового аналізу поділяється на окремі підсектори, які потім можна розподілити за окремими інституційними одиницями. Однак слід зазначити, що при класифікації секторів внутрішньої економіки вони групуються в п’ять секторів, а “Інший світ” не нумерується і використовується із зовнішніми операціями. Цей сектор відіграє важливу роль в оцінці зовнішньоекономічної діяльності країни.
Питання для самоконтролю
Дайте означення класифікації.
Назвіть етапи побудови класифікацій.
Назвіть основні міжнародні класифікації та дайте їм характеристику.
Які основні національні класифікації в Україні?
Назвіть секції КВЕД.
Охарактеризуйте суть методу «зверху-вниз» (TOP DOWN).
Дайте визначення поняття інституційних секторів та їх класифікацію.
ТЕМА 3 : Система національних рахунків (СНР) як інструмент оцінювання та аналізу економічних явищ та процесів
Лекція 3-5.
План
Становлення системи національних рахунків в Україні, їх сутність.
Основні поняття і класифікації в системі національних рахунків.
Основні принципи побудови зведених рахунків у системі національних рахунків та їх характеристика.
Рахунок виробництва.
Рахунки доходів.
Рахунки нагромадження.
Рахунки зовнішнього світу.
Аналіз макроекономічних показників системи національних рахунків.
Становлення системи національних рахунків в Україні,
їх сутність.
У зв'язку з входженням України в світову економ1чну спільноту виникла нагальна потреба перебудувати вітчизняну статистику з точки зору розробки показників, пристосованих до функціонування pинкової економіки, та узгодженості із загальноприйнятими міжнародними стандартами. Важливе місце в цих процесах займає система національних рахунків, яка розробила механізм універсального комплексного аналізу показників ринкової економіки.
Серед уніфікованих схем національного рахівництва найбільшою популярністю користується стандартна система національних рахунків ООН. Стандартна система рахунків ООН – це уніфікована схема розрахунку виробництва, розподілу і кінцевого використання продукту і національного доходу, яка побудована з метою міжнародних порівнянь.
Перший стандарт СНР був створений у 1953р., ІІ – 1968р., ІІІ – 1993р., ІV – у 1995 році. В Україні фактично діє стандарт 1993 року. Стандарт 1995 року, який передбачає розрахунок валової доданої вартості на регіональному рівні, перебуває в стадії впровадження.
Розвиток системи національних рахунків в Україні розпочався у1991 році, коли Уряд взяв курс на впровадження ринкової економіки, а в 1992 році Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про впровадження системи національних рахунків" (№727 від 28.12.1992р.}. Особливого значення для розвитку системи національних рахунків мало введення в дію Закону Украли "Про державну статистику”. В цьому Законі відзначена важливість і необхідність впровадження в практику статистичної роботи системи міжнародних статистичних показників.
Наступним етапом розвитку системи національних рахунків було накопичення досвіду ринкових перетворень в Україні. Так, у 1993 році була розроблена Концепція побудови національної статистики України та державної програми переходу на міжнародну систему обліку і статистики, затверджена Постановою кабінету Міністрів України (№ 326 від 04.05.1993р }.
Переважна більшість держав світу з ринковою економікою застосовують міжнародні статистичні показники, розроблені відповідно до методології системи національних рахунків для міжнародного зіставлення результатів діяльності своєї країни з макроекономічними показниками інших країн. Наприкінці минулого століття в більшості країн світу була впроваджена третя версія системи національних рахунків, яка враховувала успіхи статистичної науки в розробці об’єктивних показників статистичного відображення розвитку економічної діяльності окремої країни. Ця версія була підготовлена спеціалістами Організації Об'єднаних Націй, Міжнародного валютного фонду, Організації eкoнoмічного співробітництва та розвитку, Cвітовoгo банку та Євростату у 1993 році. Система національних рахунків побудована на основі єдиних методологічних принципів обліку, накопичення статистичних даних та проведення порівняльного аналізу економічного розвитку країни.
Запроваджена в Україні система національних рахунків базується не тільки на відображенні матеріальних виробничих витрат, а й нематеріальних послуг, що здійснюються як для окремих споживачів, так i для держави в цілому за окремими галузями економіки: транспорт, зв'язок, охорона здоров'я, освіта, наука, спорт, культура та мистецтво, оборона і безпека та інші. Таким чином, система національних рахунків значно ширше характеризує систему виробництва, що дає можливість методологічно правильно розраховувати виробництво валового внутрішньoгo пpoдуктy в цілому та в розрахунку на одну особу, зокрема. Саме цей показник є головним при визначенні економічного рівня держави.
Національні рахунки є системою взаємопов’язаних статистичних показників, що характеризують макроекономічні процеси і побудовані у вигляді визначеного набору рахунків і таблиць. Система національних рахунків характеризує діяльність всіх економ1чних одиниць від початку виробництва до кінцевого використання i створення різних видів нагромадження. Koжній стадії процесу розширеного відтворення відповідає спеціальний рахунок або група paxyнків.
Рахунок — цe спеціальна таблиця, яка включає дві сукупності показників: показники ресурсів і показники їx використання. Рівність кожного рахунку досягається введенням балансуючої статті. Балансуючі статті використовуються для з’єднання рахунків у єдину систему. Кожний рахунок завершується балансовими таблицями, які характеризують наявність та зміну національного багатства за досліджуваний період. Система національних рахунків інформаційно і методологічно тісно пов’язана зі статистикою окремих галузей народного господарства, а також із статистикою фінансів.
2. Основні поняття і класифікації в системі національних рахунків.
У новій версії СНР 1993р. при вивченні результатів економічної діяльності результатів економічної діяльності в міжнародній статистичній практиці використовуються поняття внутрішньої і національної економіки.
Внутрішня економіка охоплює діяльність на економічній території даної країни як резидентів, так і нерезидентів.
Національна економіка охоплює діяльність тільки резидентів незалежно від їхнього місцезнаходження: на території даної країни або за її межами.
Для визначення меж внутрішньої економіки в СНР використовуються такі поняття:
економічна територія;
географічна територія;
резидент;
нерезидент.