РОЗДІЛ 10
ОРГАНІЗАЦІЯ СКЛАДАННЯ ТА ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ
Основні терміни і поняття: бухгалтерська звітність; принципи бухгалтерської звітності; класифікація бухгалтерської звітності; організація інвентаризації; організація складання звітності; організація подання звітності.
10.1. Основи організації бухгалтерської звітності
Система бухгалтерського обліку виконання кошторису доходів і видатків передбачає суцільне безперервне відображення господарської діяльності бюджетних установ у первинному та поточному обліку. Інформація, що відображається в документах і реєстрах бухгалтерського обліку, носить дещо відокремлений характер і, з огляду на це, є складною для аналізу діяльності бюджетних установ. Безумовно, показники і дані зазначених етапів обліку потребують узагальнення. Зазначене завдання виконується на заключному, чи підсумковому, етапі бухгалтерського обліку — етапі складання бухгалтерської звітності. Висока відповідальність завершального етапу бухгалтерського обліку вимагає відповідного рівня організації зазначеного технологічного етапу — облікового процесу.
Серед напрямків організації складання і подання бухгалтерської звітності виокремлюють такі загальні:
визначення нормативної бази;
розробка класифікації звітності;
організація інвентаризації;
організація складання звітності;
організація надання звітності.
Завданнями організації бухгалтерської звітності є забезпечення повноти і достовірності останньої, своєчасності її подання, а також реалізації інших принципів формування і подання бухгалтерської звітності бюджетних установ.
Нормативна база, що регулює питання методики і організації підсумкового етапу бухгалтерського обліку, окреслюється такими нормативними актами:
Закон України ««Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 № 996-ХIV;
Бюджетний кодекс України;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності»;
Наказ Головного Управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90 «Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу»;
лист Державного казначейства України від 22.12.2000 № 07-04/1219-9396 «Про річне заключення рахунків»;
Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції про порядок складання у 2002 році місячної фінансової звітності установами і організаціями, які отримують кошти державного та/або місцевих бюджетів» від 31.01.02 № 18;
Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції про порядок складання у 2002 році квартальної фінансової звітності установами і організаціями, що отримують кошти державного та /або місцевих бюджетів» від 28.03.02 № 59;
Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції про порядок складання за 2001 рік річних фінансових звітів установами та організаціями, які отримують кошти державного і/або місцевих бюджетів» від 27.12.01 № 225.
10.2. Поняття, принципи та класифікація бухгалтерської звітності
Бухгалтерська звітність бюджетних установ являє собою систему узагальнених і взаємозв’язаних показників, що характеризують результати роботи та особливості діяльності зазначених установ за певний період.
Процес складання бухгалтерської звітності, як і процес бухгалтерського обліку в цілому, базується на комплексі певних принципів. Першим і головним принципом бухгалтерської звітності є достовірність відображених показників. Це можливо за умов:
дотримання упродовж звітного року єдиної методики відображення окремих господарських операцій та оцінки майна;
повноти відображення в обліку всіх господарських операцій за відповідний період;
своєчасності і повноти проведення та правильності відображення результатів місячної, квартальної, піврічної чи річної інвентаризації відповідно;
правильності віднесення доходів і видатків щодо звітного періоду (відповідність).
До інших принципів бухгалтерської звітності бюджетних установ відноситься: обов’язкове та своєчасне її надання до відповідних організацій, єдність форм і методики складання звітності для всіх бюджетних установ: простота, доступність, ясність, раціональність, доречність, зіставність.
Оскільки бухгалтерська звітність налічує значну кількість форм, кожна з яких виконує певні функції, вона для спрощення сприйняття може бути класифікована за такими основними ознаками:
інформаційний обсяг;
мета складання;
функції, що їх виконує установа;
метод та джерело фінансування;
періодичність складання.
За інформаційним обсягом бухгалтерська звітність бюджетних установ поділяється на часткову — звітність, що відбиває відповідні напрями бухгалтерського обліку (звіт про рух основних засобів, звіт про рух матеріальних цінностей і т. п.), та загальну — ту, що характеризує всі господарські процеси в цілому (баланс виконання кошторису видатків, єдиний кошторис доходів і видатків).
По відношенню до мети складання звітність поділяється на внутрішню і зовнішню. Зовнішня звітність призначена для зовнішніх споживачів інформації і має виключно регламентований характер. Типові форми зовнішньої бухгалтерської звітності бюджетних установ та інструкції про порядок їх заповнення розробляються і затверджуються Міністерством фінансів, Головним управлінням Державного казначейства України, Міністерством статистики України. Міністерства і відомства за погодженням із зазначеними органами можуть встановлювати додаткові спеціалізовані форми бухгалтерської звітності не пізніш як за 45 днів до початку звітного періоду. Внутрішня звітність використовується для потреб установи і має вільну форму.
За функціональними ознаками установи бухгалтерська звітність може бути проста, тобто така, що характеризує один напрям діяльності установи (для вищих навчальних закладів — підготовка спеціалістів чи характеристика діяльності науково-дослідного інституту при зазначеному вищому навчальному закладі; для медичного об’єднання — характеристика діяльності поліклініки, лікарні, науково-дослідного підрозділу і т. ін.) чи діяльність однієї установи (в разі централізації обліку), та комплексна, яка, у свою чергу, містить зведену інформацію по всіх сферах діяльності і всіх установах. Як правило зовнішня звітність бюджетних установ є комплексною, оскільки відбиває склад майна та джерела його формування, включаючи майно філій та інших відособлених підрозділів, виділених на окремий баланс. За централізацією обліку зовнішня бухгалтерська звітність, яку складає централізована бухгалтерія, що обслуговує установи, містить також загальні результати господарської діяльності, склад майна цих установ та джерела його формування.
За методом та джерелом фінансування виокремлюють: звітність, що складають бюджетні установи, які фінансують за рахунок коштів державного бюджету через органи Державного казначейства; звітність, що складається установами, які отримують кошти на свою діяльність із місцевих бюджетів, а отже фінансуються за відомчою структурою; загальну звітність. У відповідності до зазначеного класифікаційного групування здійснюється шифрування звітних форм бюджетних установ. Так, першій підгрупі звітності належить шифр ММБ, що означає «місячна звітність за місцевим бюджетом», другій підгрупі — МДБ — «місячна звітність за державним бюджетом» та третій — ММДЖБ — «місячна звітність за місцевим /державним бюджетом» або взагалі шифр відсутній.
І нарешті, в залежності від періоду, який охоплює звітність, вона поділяється на річну і внутрішньорічну (місячна, квартальна). Зауважимо, що звітним роком для всіх підприємств, установ вважається період з 1 січня по 31 грудня включно. Першим звітним роком для установ, що створюються, вважається період з дати набуття прав юридичної особи по 31 грудня включно, а для тих, що набули цього права після 1 жовтня, — по 31 грудня наступного року включно (крім створених шляхом їх реорганізації, на базі підрозділів установ, а також на базі ліквідованих установ).
10.3. Організація інвентаризації
Інвентаризація являє собою один із прийомів бухгалтерського обліку, призначення якого полягає у виявленні фактичної наявності активів від пасивів установи чи організації на відповідний момент часу.
У залежності від завдань, що покладаються на інвентаризацію, можливо виокремити:
за ступенем очікуваності — планові та позапланові;
за повнотою охоплення — повні і часткові (вибіркові);
за періодом охоплення — місячна, квартальна, піврічна і річна.
Проведення інвентаризації, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02. 2000 № 419, є обов’язковою процедурою, що має бути здійснена на момент складання річної звітності. Окрім цього, існує перелік подій, за умов фактичного здійснення яких проведення інвентаризації є обов’язковим. Зокрема до них належать такі факти:
передача майна державного підприємства чи установи в оренду, приватизація державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство;
зміна матеріально відповідальних осіб;
зловживання, зіпсування цінностей, установлені у відповідному порядку, приписи судово-слідчих органів;
пожежа, стихійне лихо чи техногенна аварія;
ліквідація установи чи організації тощо.
Проведенню інвентаризації передує організаційна робота, яка включає:
розробку планів проведення інвентаризації;
нормування робочого навантаження працівників, що включені до складу інвентаризаційної комісії; інформаційне та технічне забезпечення проведення інвентаризації.
Розробка планів проведення інвентаризації здійснюється у відповідності до Наказу Головного управління Державного казначейства України від 30.10.98 № 90. План проведення інвентаризацій складається з двох частин: графіка проведення планових інвентаризацій у терміни, визначені відповідно до діючої нормативної бази, та графіка позапланових інвентаризацій, терміни проведення яких визначає головний бухгалтер в залежності від умов господарювання конкретних установи та в міру потреби в останніх. Графік проведення планових інвентаризацій відноситься до відкритого інформаційного поля і доводиться до працівників бухгалтерії та матеріально відповідальних осіб для здійснення відповідних підготовчих робіт. На відміну від нього, графік проведення позапланових інвентаризацій є інформаційно закритим для розголошення. Для реалізації головного принципу проведення позапланових інвентаризацій — несподіваності — графік проведення позапланових інвентаризацій зберігається у головного бухгалтера в сейфі.
План-графік проведення інвентаризацій має табличну форму, в якій фіксується інформація щодо місця проведення інвентаризації, цінностей, які підлягають інвентаризації, термінів проведення інвентаризації та відповідальної особи (табл. 10.1).
Таблиця 10.1
ПЛАН-ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ПЛАНОВИХ ІНВЕНТАРИЗАЦІЙ
№ з/п
Місце проведення
Цінності, які належить інвентаризувати
Терміни проведення
Відповідальна особа
1
Комора
Продукти харчування
28 лютого30 травня30 серпня31 жовтня
Бухгалтер Іванченко
2
Склад матеріальних цінностей
Матеріали
31 жовтня
Бухгалтер Іванченко
3
Аптека лікарні
Медикаменти і перев’язувальні засоби
31 жовтня
Бухгалтер Петренко
План проведення інвентаризацій складається до початку звітного року і затверджується керівником установи чи організації. Після означеної процедури план-графік набуває статусу нормативного документа внутрішньої дії.
Для проведення інвентаризаційної роботи в установах і організаціях наказом керівника установи створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. До складу її входять головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів, очолює комісію керівник установи або його заступник. В установах і організаціях, де обсяг потенційних інвентаризаційних робіт досить великий, практикується утворення робочих інвентаризаційних комісій для безпосереднього проведення інвентаризацій на місцях зберігання товарно-матеріальних цінностей.
Визначення повного складу інвентаризаційних комісій дає змогу внести корективи до традиційного робочо-функціонального навантаження облікових працівників — членів інвентаризаційних комісій на час проведення інвентаризації: раціональний перегляд складу виконуваних функцій та обов’язків, виокремлення другорядних і порівняно самостійних, з подальшою передачею останніх іншим обліковим працівникам зазначеного сектора на термін проведення інвентаризації.
Важливим етапом організації проведення інвентаризації є організація інформаційного та технічного забезпечення. До організації інформаційного забезпечення слід відносити інструктаж членів комісії щодо порядку проведення інвентаризації відповідно до основних положень нормативної бази з урахуванням останніх змін і доповнень, який має бути проведений до початку роботи інвентарної комісії, із забезпеченням при необхідності членів комісії необхідними інструктивними матеріалами. Оскільки загальна перевірка стану матеріальних цінностей і коштів можлива за умов порівняння їх фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, до зазначеного напряму організації забезпечення інвентаризації слід відносити і випрацювання оптимальної як для роботи членів комісії, так і для роботи апарату бухгалтерії схеми надання інформації на відповідних носіях. Для цього працівникам облікового апарату (відповідних секторів, поточного архіву апарату) на момент початку інвентаризації слід підготувати пакет необхідного обсягу носіїв облікової інформації для внесення даних про фактичні залишки майна в інвентаризаційні описи.
Організація технічного забезпечення проведення інвентаризації полягає у підготовці відповідних технічних умов для здійснення відповідних робіт та виконання функцій членами комісії. Сюди варто відносити: забезпечення членів комісії засобами праці в необхідній кількості (бланками інвентаризаційних описів, ручками, калькуляторами, приладами вимірювання маси, вологості та інших характеристик товарно-матеріальних цінностей); за значного територіального розміщення установи чи організації необхідно організувати підвезення членів комісії до місця перевірки; забезпечення процесу обробки інформації, отриманої під час проведення інвентаризації, за допомогою ПК та іншої організаційної техніки.
10.4. Організація складання звітності
Процес організації звітності складається з двох послідовних етапів — організації складання та організації подання звітності.
Організація складання звітності, в свою чергу, включає:
визначення пакета звітності;
розподіл робіт зі складання звітних форм між виконавцями та підготовка таблиці складання звітності;
визначення складу облікових робіт, які потребують виконання, до початку складання звітності;
розробка робочих інструкцій зі складання звітності;
проведення інструктивних нарад зі складання звіту.
Як зазначалось, бюджетні установи, згідно з нормативною базою бухгалтерського обліку, складають та надають у відповідні органи місячну, квартальну і річну звітності. Кожна них містить набір стандартних форм відповідно до нормативної бази:
Пакет «місячна звітність»:
2мм/2мд «Звіт про виконання кошторису установи»;
2 — валюта «Звіт про використання коштів загального фонду, бюджету з міжнародної діяльності України»;
4—1 мм/4—1 мд «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;
4—2 мм/4—2 мд «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;
4—3мм/4-3мд «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»;
7мм/7 мд «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;
8 мм/8 мд «Звіт про фінансові зобов’язання бюджетних установ».
Пакет «квартальна звітність»:
№ 1 «Баланс»;
2 км/2кд «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;
2 — валюта «Звіт про використання коштів загального фонду бюджету з міжнародної діяльності України»;
3 «Звіт про виконання плану по штатах та контингентах»;
4—1 км/4—1 кд «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами;
4—2 км/4—2 кд «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ»;
4—3 км/4—3 кд «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»;
7 км/7 кд «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;
8 км/8 кд «Звіт про фінансові зобов’язання бюджетних установ».
Пакет «річна звітність»:
№ 1 «Баланс»;
№ 2 «Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи (загальний фонд)»;
№ 2 — валюта «Звіт про використання бюджетних коштів з міжнародної діяльності України»;
№ 3 «Звіт про виконання плану по штатах та контингентах»;
№ 4—1 «Звіт про надходження і використання спеціальних коштів»;
№ 4—2 «Звіт про надходження і використання сум за дорученнями»;
№ 4—3 «Звіт про депозитні суми»;
№ 4—4 «Звіт про рух інших власних надходжень»;
№ 4—5 «Звіт про використання субвенцій, одержаних з інших бюджетів»;
№ 4—6 «Звіт про надходження і використання інших доходів (спеціальний фонд)»;
№ 4—1 — зведена «Зведений звіт про надходження і використання спеціальних коштів»;
№ 4—4 — зведена «Зведений звіт про рух інших власних надходжень»;
№ 5 «Звіт про рух необоротних активів»;
№ 6 «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»;
№ 7 «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;
№ 8 «Звіт про зобов’язання бюджетних установ»;
№ 9 «Звіт про результати фінансової діяльності»;
№ 15 «Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах»;
пояснювальна записка до річного фінансового звіту.
Розподіл робіт зі складання звітних форм здійснюється заздалегідь, при плануванні робіт по складанню звітності. Оптимальним варіантом формалізації зазначеної процедури є таблиця, яка може мати таку форму (табл. 10.2).
Таблиця 10.2
РОЗПОДІЛ РОБІТ ДО СКЛАДАННЯ РІЧНОГО ЗВІТУ
Номер форми
Назва
Джерела даних
Термін складання
Виконавець
1
Баланс
Поточна звітність, книга «Журнал-Головна», МО № 2
15 січня
Головний бухгалтер
2
Звіт про виконання кошторису доходів і видатків установи
Поточна звітність, кошторис доходів і видатків, картки аналітичного обліку касових і фактичних видатків
10 січня
Заступник головного бухгалтера
Закінчення табл. 10.2
Номер форми
Назва
Джерела даних
Термін складання
Виконавець
3
Звіт про виконання плану по штатах і контингентах
Статистичні дані по виконанню плана обслуговування
10 січня
Відділ статистики
4—1
Звіт про надходження і використання спеціальних коштів
Поточна звітність, кошторис доходів і видатків, картки аналітичного обліку касових і фактичних видатків
8 січня
Заступник головного бухгалтера
4—2
Звіт про надходження і використання сум за дорученнями
Поточна звітність, кошторис доходів і видатків, картки аналітичного обліку касових і фактичних видатків
6 січня
Заступник головного бухгалтера
4—3
Звіт про депозитні суми
Поточна звітність, кошторис доходів і видатків, картки аналітичного обліку касових і фактичних видатків
5 січня
Заступник головного бухгалтера
4—4
Звіт про рух інших власних надходжень
Поточна звітність, кошторис доходів і видатків картки аналітичного обліку касових і фактичних видатків
4 січня
Заступник головного бухгалтера
5
Звіт про рух необоротних активів
Книга «Журнал-Головна»
8 січня
Керівник матеріального сектора
6
Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування
Книга «Журнал-Головна»
10 січня
Керівник матеріального сектора
7
Звіт про заборгованість бюджетних установ
Поточна звітність, книга «Журнал-Головна»
8 січня
Керівник розрахункового сектора
8
Звіт про зобов’язання бюджетних установ
Кошторис доходів і видатків, реєстри фінансових зобов’язань; картка аналітичного обліку касових видатків
6 січня
Керівник розрахункового сектора
9
Звіт про результати фінансової діяльності
Річні підсумкові обороти книги «Журнал-Головна»
13 січня
Головний бухгалтер
10
Звіт про недостачі та крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах
книга «Журнал-Головна»
10 січня
Головний бухгалтер
До переліку також включають роботи зі складання пояснювальної записки до річного звіту, основні положення якої визначено інструктивними матеріалами.
Склад облікових робіт, що передують складанню звітності, визначається класифікаційно за ознакою періодичності складання. Так, до переліку підготовчих робіт зі складання місячної звітності включають:
1) перевірку правильності адресності та своєчасності відображення касових і фактичних видатків на однойменних картках аналітичного обліку в розрізі фондів (загального і спеціального);
2) розподіл затрат та калькулювання вартості продукції учбових майстерень;
3) перевірку правильності віднесення доходів спеціального фонду за рахунком 72 «Доходи спеціального фонду»:
кошти, отримані як плата за послуги, що надається бюджетними установами;
кошти, отримані за іншими джерелами власних надходжень;
інші надходження спеціального фонду;
4) перевірку даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську та кредиторську заборгованість, яка виникла у зв’язку з виконаннями кошторису за поточний і минулі роки;
5) перевірку повноти відображення зобов’язань у системі оперативного обліку бюджетної установи.
Підготовчі роботи до складання річного звіту виконуються за такими напрямками:
Перевірка правильності відображення в обліку результатів інвентаризації коштів необоротних активів (запасів), розрахунків заборгованості, зроблених відповідно до плану інвентаризації установи чи організації за рік.
Перевірка правильності нарахування зносу в останній робочий день грудня на необоротні активи установи чи організації.
Розподіл затрат та калькулювання продукції сільськогосподарських підсобних господарств.
Розподіл затрат та калькулювання продукції виробничих майстерень.
Розподіл затрат та калькулювання НДР.
Списання заключними оборотами асигнування з загального фонду.
Списання заключними оборотами доходу за спеціальним фондом бюджету.
Відшкодування суми податкового кредиту, накопиченого протягом бюджетного року на субрахунку 741.
Списання видатків поточного року, проведених за рахунок коштів загального фонду.
Списання видатків поточного року, проведених за рахунок доходів спеціального фонду бюджету.
Списання вартості переоцінених запасів та матеріалів, а також таких, що отримані від ліквідації розподілу матеріальних цінностей, оприбутковані за результатами інвентаризації.
Списання нарахованих курсових різниць.
Складання «пробного» балансу установи на 1 січня наступного за звітним року.
Складання Контрольної таблиці узгодження форм річного звіту.
Складання звітності здійснюється на підставі інструктивних матеріалів, які входять до нормативного поля підсумкового етапу бухгалтерського обліку. Установа чи організація має бути повністю забезпечена зазначеними інструкціями. Останні після їх надходження до бухгалтерської служби вивчаються головним бухгалтером і передаються для реєстрації відповідальній особі, яка фіксує в журналі факт її надходження із зазначенням дати надходження, реєстраційного номера і дати затвердження інструкції, а також посаду, прізвище, ім’я, по батькові особи, за якою інструкцію закріплено. При передачі інструкції відповідальній особі в журналі робиться відмітка — підпис про отримання.
Інструкції зі складання звітності містять загальні рекомендації щодо заповнення звітних форм. Для забезпечення якісного та швидкого складання носіїв підсумкового етапу бухгалтерського обліку доцільно розробити робочі інструкції до кожної форми з пакета звітності. В інструкціях мають бути відображені особливості облікового процесу даної установи, детальні методичні рекомендації по отриманню необхідних показників звітних форм.
Важливим засобом організації складання звітності є проведення інструктивних нарад. У тижневий термін після отримання Інструкції про порядок складання річних фінансових звітів головний бухгалтер має опрацювати даний інструктивний матеріал, скласти таблицю складання звітності, визначити склад підготовчих робіт до складання звітності та їх виконавців. На спеціальній інструктивній нараді головний бухгалтер докладно подає методику складання звітності та ознайомлює виконавців із напрямами організації складання звітності з метою досягнення найвищого ефекту, доречним є підготовка головним бухгалтером наочних матеріалів формалізації основних методичних положень у вигляді схем, таблиць для роздачі учасникам наради. Учасники наради обговорюють визначені організаційні заходи, висловлюють свої пропозиції щодо їх нормування та ухвалюють їх до виконання. Для запобігання виникненню поточних накладок часовий термін проведення нарад має бути запланований у робочому навантаженні головного бухгалтера, його заступника та інших виконавців робіт зі складання звітних форм.
10.5. Організація подання звітності
Організація подання звітності внутрішнім і зовнішнім користувачам передбачає визначення порядку технічної підготовки ланок звітності, термінів подання звітності адресату, подання способу відправки звітності, складання табеля-календаря звітності; перевірку звітності на предмет узгодженості форм, підпис і затвердження звітності.
Бланки бухгалтерської звітності надходять до бюджетних установ в порядку централізованого забезпечення, виготовляються установами за допомогою засобів комп’ютерної та іншої організаційної техніки, в результаті купівлі в мережі спеціальних магазинів. Спосіб заповнення бланків залежить безпосередньо від джерела надходження. Зокрема, бланки, виготовлені ПК в системі АРМ бухгалтера, на виході із зазначеної системи обробки інформації набувають кінцевого вигляду носія облікової інформації. Бланки звітних форм, отримані шляхом закупівлі, ксерокопіювання, заповнюються вручну чи за допомогою друкарської машинки.
Граничні терміни подання звітних форм визначені порядком подання фінансової звітності, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.2000 № 419 та відповідними нормативними документами Державного комітету статистики та Державної податкової служби України. Так, квартальна фінансова звітність (крім зведеної та консолідованої) подається бюджетними установами чи організаціями не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним року. Місячний звіт про використання бюджетних асигнувань подається бюджетними установами та організаціями не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним, квартальний — не пізніш як 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річний — не пізніш як 22 січня наступного за звітним року.
Центральні органи виконавчої влади та інші головні розпорядники бюджетних коштів подають зведену фінансову звітність про виконання кошторисів доходів і видатків розпорядниками бюджетних коштів Державному казначейству та Рахунковій палаті щокварталу не пізніш як 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку не пізніш як 1 березня наступного за звітним кварталу.
Органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління майном підприємств комунальної власності, подають зведену фінансову звітність про використання бюджетних коштів відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніш як 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та щороку не пізніш як 25 лютого наступного за звітним року.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств, які належать до сфери їх управління, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у державній власності, Мінекономіки і Мінфіну щокварталу не пізніш як протягом 45 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніш як 15 квітня наступного за звітним року. Про диференційовані терміни подання цієї фінансової звітності повідомляє Мінфін.
Органи місцевого самоврядування подають зведену фінансову звітність про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів щодо всіх підприємств комунальної власності, а також зведену фінансову звітність про фінансове становище товариств, акції (частки, паї) яких перебувають у комунальній власності, відповідним місцевим органам виконавчої влади щокварталу не пізніше 30 днів після закінчення звітного кварталу та щороку не пізніше 10 березня наступного за звітним року. Про диференційовані терміни подання цієї звітності повідомляють місцеві органи виконавчої влади.
Зауважимо, що датою подання фінансової звітності для установ, підприємств, організацій вважається день фактичної її передачі за належністю, а у разі надсилання її поштою — дата одержання адресатом звітності, зазначена на штемпелі підприємства зв’язку, що обслуговує адресата. У разі, коли дата подання звітності припадає на неробочий день, термін подання переноситься на перший після вихідного робочий день.
Конкретні терміни подання фінансової звітності встановлюють адресати і доводять до бюджетних установ і організацій.
Фінансова звітність бюджетних установ подається органам Державного казначейства чи фінансовим органам, а також галузевим міністерствам та відомствам після погодження з органами Держказначейства.
Статистична та податкова звітність надається відповідно до органів державної статистики та державної податкової служби.
Фінансова звітність може бути передана головним бухгалтером власноруч, надіслана поштою, передана у вигляді файлів з набором значень економічних показників через систему електронної пошти.
На основі визначення відповідних характеристик складаються табелі-календарі зовнішньої і внутрішньої звітності (табл. 10.3 і 10.4).
Таблиця 10.3
ТАБЕЛЬ-КАЛЕНДАР ЗОВНІШНЬОЇ ЗВІТНОСТІ
№форми
Назва форми
Термін подання
Особа, відповідальна за подання
Спосіб відправлення
Адреса отримувача
Примітки
1
2
3
4
5
6
7
Таблиця 10.4
ТАБЕЛЬ-КАЛЕНДАР ВНУТРІШНЬОЇ ЗВІТНОСТІ
№форми
Назва форми
Термін подання
Особа, відповідальна за подання
Спосіб доставки
Отримувач
Примітки
1
2
3
4
5
6
7
Роботи зі складання табелів-календарів здійснюються головним бухгалтером у складі організаційно-підготовчих робіт зі складання та подання звітності. Табелі-календарі, як і інші організаційні регламенти, обговорюються і затверджуються на інструктивних нарадах.
Остаточна перевірка звітних форм здійснюється на основі вказівок з ув’язки окремих форм звітності з поданими в інструктивних матеріалах.
Бухгалтерські звіти повинні містити інформацію за отриманими доходами та проведеними видатками, здійсненими в національній грошовій одиниці України та іноземній валюті (за коштами, передбаченими кошторисами доходів та видатків). При цьому операції, здійснені в іноземній валюті, відображаються в національній валюті в сумах, які визначаються шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України, що діє на дату здійснення операцій. Звіти складаються у гривнях, а зведені звіти — в тисячах гривень з одним десятковим знаком.
У бухгалтерських звітах і балансах не повинно бути ніяких підчисток і помарок. Виправлення помилок у звітах здійснюється з дотриманням Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88 (дод. 2).
Після ретельної перевірки бухгалтерські звіти та пояснювальні записки підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, установи, а при відсутності в установі бухгалтерської служби — спеціалістом, який веде облік. Без таких підписів звіти вважаються недійсними. Бухгалтерські звіти завіряються печаткою установи.
Контрольні питання
Головні принципи організації узагальнення даних бухгалтерського обліку.
Класифікація бухгалтерської звітності
Планування організації складання звітності.
Основні напрямки та етапи організації інвентаризації.
Методи організації складання звітних форм.
Методика розробки Пам’ятки до складання звітності.
Основні положення Пам’ятки до складання звітності.
Надати опис підготовчих робіт до квартального та річного звіту.
Порядок організації облікових номенклатур підсумкового етапу обліку.
Порядок організації носіїв та їх руху на підсумковому етапі обліку.