Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
РОЗДІЛ 8
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ, ВИДАТКІВ ТА ВИТРАТ
Основні терміни і поняття: організація планування доходів загального фонду; організація планування доходів спеціального фонду; кошторис; штатний розклад; план асигнувань; організація обліку видатків; розробка робочої еконо мічної класифікації видатків; організація розробки номенкла тури статей витрат.
8.1. Основи організації обліку доходів, витрат та видатків
Доходи, видатки та витрати бюджетних установ є самостійними об’єктами обліку, проте в системі бухгалтерського обліку бюджетних установ розглядаються у взаємозв’язку, оскільки зв’язок між ними має причинно-наслідковий характер (схема на рис. 8.1).
Рис. 8.1. Взаємозв’язок доходів, видатків та витрат бюджетних установ
Доходи бюджетних установ мають специфічний характер: поділяються на доходи загального і спеціального фондів, порядок формування яких регулюється окремими нормативними актами щодо кожного. Видатки і витрати бюджетних установ відбивають, з одного боку, джерела їх забезпечення — зазначені фонди (загальний і спеціальний), а з іншого боку — характеризують дві економічні категорії, що визначають специфіку господарської діяльності бюджетних установ.
Зауважимо, що в загальній системі бухгалтерського обліку бюджетних установ саме облік доходів і видатків є найскладнішим і найвідповідальнішим, про що, до речі, свідчить традиційна друга назва системи — бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків. Отже, питання організації обліку зазначених напрямків потребує найдокладнішої розробки й опрацювання. Загальні завдання організації бухгалтерського обліку до ходів, видатків та витрат такі:
забезпечення якісних показників щодо процесу планування доходів і видатків майбутнього року;
побудова механізму своєчасного та достовірного фіксування інформації щодо отриманих доходів та здійснених видатків і витрат;
забезпечення безперервності інформаційних потоків щодо оперативних даних за зазначеними об’єктами обліку між бухгалтерською службою і апаратом управління установи в особі керівника;
формування робочої номенклатури економічної класифікації видатків;
розробка робочої номенклатури статей витрат;
забезпечення отримання достовірної інформації про результати виконання кошторису доходів і видатків.
До нормативних документів, що регулюють питання обліку та планування доходів, видатків та витрат, належать:
Постанова Кабінету Міністрів від 28.02.02 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»;
Наказ Державного казначейства України від 22.01.01 № 3 «Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками»;
Наказ Міністерства фінансів України від 15.05.02 № 319 «Про затвердження Порядку призупинення бюджетних асигнувань»;
Наказ Державного казначейства України від 10.08.01 № 140 «Про затвердження Порядку виконання державного бюджету за видатками за умов функціонування внутрішньої платіжної системи»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.02 № 659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання»;
Наказ Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України від 11.08.98 № 63 «Про затвердження Інструкції про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ»;
Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.03.01 № 119 «Про затвердження “Методичних рекомендацій щодо застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Вит рати” при визначенні кошторисної вартості НДДКР»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.96 № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих закладах освіти»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.97 № 38 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами»;
Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 16.07.2001 № 549/333/147 «Про затвердження Порядку справляння плати за надання платних послуг підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.01 № 556 «Про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 № 798 «Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватись підрозділами Державної охорони Міністерства внутріш ніх справ»;
Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 07.09.2000 № 611/215/194 «Про затвердження Тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МВС України і Порядку внесення суб’єктами господарювання та фізичними особами плати за надання платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 383 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися підрозділами матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1913 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1659 «Про затвердження Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619 «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 № 798 «Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.1999 № 2266 «Про перелік платних послуг, які можуть надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.08.1999 № 1432 «Про затвердження переліку державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 № 1379 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 644 «Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 647 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними насіннєвими інспекціями Міністерства аграрної політики»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1430 «Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 № 639 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними архівними установами»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.1997 № 534 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 855 «Про затвердження переліку платних послуг у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації»;
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.1999 № 524 «Про надання деяких платних послуг Комітетом по нагляду за охороною праці» та інші.
8.2. Організація обліку доходів загального фонду
Доходи загального фонду бюджету були й лишаються доволі значною частиною в загальній структурі доходів більшості бюджетних установ. Вони поділяються на доходи, отримані із загального фонду державного бюджету, та отримані з місцевого бюджету. Зазначені джерела можуть існувати самостійно і в поєднанні.
Організація обліку доходів загального фонду охоплює напрямки, які впливають як на підготовчий етап обліку доходів — їх планування, так і на обліковий процес безпосередньо. Зокрема, до них належать:
організація планування доходів загального фонду бюджетних установ;
організація робіт із затвердження асигнувань та надходження доходів;
організація облікових номенклатур;
організація носіїв облікової інформації та їх руху.
Процес планування доходів майбутньої діяльності установи, а отже, і видатків (витрат) здійснюється планово-економічним та бухгалтерським підрозділом (якщо вони відокремлені в загальній структурі установи) чи фінансово-економічним підрозділом за участю головного бухгалтера та головного економіста. Основним фінансово-плановим документом бюджетних установ є кошторис, одна зі складових якого — загальний фонд. Кошторис містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією для виконання бюджетною установою відповідних основних функцій. До зазначеної частини кошторису складається план асигнувань.
Зауважимо, що установа незалежно від форми організації бухгалтерського обліку, яку вона обрала, складає індивідуальні кошториси та плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою чи функцією.
Планування доходів за загальним фондом здійснюється за системою вертикального зв’язку. Це означає, що рух інформації про граничні обсяги видатків загального фонду відповідного бюджету подається вертикальною схемою (рис. 8.2), а відповідно визначені обсяги доходів загального фонду у вигляді проектів кошторисів доводяться знизу вгору. При цьому головні розпорядники коштів не лише доводять інформацію про граничні обсяги видатків розпорядникам коштів нижчого рівня, а й розробляють при потребі та доводять до останніх окремі показники, визначають терміни подання проектів кошторисів і надають вказівки щодо їх складання, забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що їх безпосередньо виконують головні розпорядники коштів.
Складанню проекту кошторису розпорядника коштів передує підготовча організаційна робота планово-економічного та бухгалтерського підрозділів, на які покладено функції щодо формування зазначеного нормативного документа. Ця робота полягає в розгляді фактичних показників минулого року та плануванні заходів господарської діяльності установи на майбутній рік. Фактичні якісні показники звітного року за доходами і видатками мають бути забезпечені на виході зі специфічної системи обробки інформації щодо господарської діяльності, яку називають бухгалтерським обліком. Для реалізації зазначеного завдання мають виконуватись такі вимоги:
дотримання принципу суцільного фіксування інформації щодо видатків як касових, так і фактичних систем бухгалтерського обліку;
проведення аналітичних досліджень щодо виконання кошторису та плану асигнувань у поточному порядку та за результатами відповідних звітних періодів (місяць, квартал, рік) стосовно як доходів, так і видатків;
розроблення конкретних заходів та коригувань щодо діяльності за результатами виявлених і проаналізованих відхилень;
раціональна організація виконання перелічених заходів.
Вивчаючи заплановані заходи, слід виокремити ті першочергові, що забезпечують виконання основних функцій відповідної бюджетної установи. Щодо фінансового покриття їх здійснення зазначені заходи належать саме до частини загального фонду.
Рис. 8.2. Рух інформації у процесі проектування, розгляду та затвердження кошторисів розпорядників коштів
Планування видатків за загальним фондом, а отже, і загального обсягу загального фонду відбувається в межах нормативного поля: основних положень Закону «Про державний бюджет України» та показників, затверджених відповідними нормативними актами. Так, Законом «Про Державний бюджет України на 2003 рік» визначено склад захищених статей бюджету:
оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);
нарахування на заробітну плату (код 1120);
придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів (код 1132);
забезпечення продуктами харчування (код 1133);
виплата процентів за державним боргом (код 1200);
трансфери місцевим бюджетам (код 1320);
трансфери населенню (код 1340).
Відповідно до Закону виокремлені позиції кодів економічної класифікації видатків забезпечуються джерелами покриття, що насамперед враховується у плануванні доходів.
Видатки за окремими статтями формуються відповідно до нормативів (штатних, натуральних норм харчування тощо), установлених галузевими нормативними актами та фактичними показниками діяльності.
За кожним кодом економічної класифікації видатків бюджету здійснюється відповідний розрахунок. Наприклад щодо медичних закладів:
за кодом 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» розрахункові показники — кількість штатних посад і середня заробітна плата — деталізуються номенклатури посад працівників;
за кодом 1120 «Нарахування на заробітну плату» розрахункові показники — це загальний відсоток нарахувань до страхових і соціальних фондів та сума заробітку, на яку нараховуються зазначені внески;
за кодом 1130 «Придбання предметів постачання і матеріалів, оплати послуг та інші видатки» — комплексною статтею — розрахунки деталізуються за кожним кодом четвертого рівня. За кодом 1131 вихідними даними є натуральні показники за видами предметів та матеріалів щодо потреби на місяць (шт., л, кг), їхня ціна за одиницю; за кодом 1132 — грошова норма медикаментів на 1 ліжко-день та кількість ліжко-днів; за кодом 1133 — грошова норма харчування та кількість ліжко-днів тощо;
за кодом 1160 «Оплата комунальних послуг і енергоносіїв» розрахункові показники — це натуральні показники споживання тепла, води, електроенергії, природного газу за рік (ккал, л, кВт ( ( год) та тарифні розцінки на кожний вид;
за кодом 2100 «Придбання основного капіталу» складається розрахунок з придбання необхідних необоротних активів з обґрун туванням цієї необхідності щодо основної діяльності закладу.
На підставі зазначених розрахунків з урахуванням доведених граничних норм видатків бюджету складаються і подаються головному розпорядникові коштів у терміни, встановлені останнім. Після розгляду проектів кошторисів, складання зведених кошторисів, формування на їх підставі бюджетних запитів головні розпорядники коштів за вертикальною схемою, наведеною на рис. 8.2, передають бюджетні запити до Мінфіну України, Мінфіну АРК, місцевих фінансових органів з метою включення їх до проектів відповідних бюджетів.
Етап затвердження асигнувань починається, по суті, ухваленням бюджету країни. Після опублікування Закону «Про Державний бюджет України» в тижневий термін обсяги затверджених бюджетних асигнувань доводяться до головних розпорядників коштів у формі лімітної довідки. Головні розпорядники коштів формують лімітні довідки за кожним розпорядником коштів і передають їх адресатові. Розпорядники коштів на підставі отриманої інформації уточнюють проекти кошторисів і складають проекти асигнувань. Під час уточнення проектів кошторисів з огляду на традиційне обмеження запланованих доходів загального фонду установ доведеними до них обсягами асигнувань лімітних довідок головному бухгалтерові та головному економістові необхідно повторно проаналізувати заплановані заходи наступного року з виконання основних функцій щодо першочерговості й необхідності, а в разі підтвердження — змінити джерело фінансового забезпечення останніх. Проект плану асигнувань готується на підставі уточненого проекту кошторису і являє собою помісячний розподіл повноважень, які в разі затвердження плану будуть надані розпорядниками коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання. На момент складання проекту плану асигнувань головний бухгалтер та головний економіст мають володіти даними щодо термінів здійснення запланованих заходів разового характеру (придбання необоротних активів, капітальний ремонт, преміювання працівників, відпустки), а також щодо обсягів видатків за поточними потребами установи, на підставі яких здійснюються основні розрахунки. Зауважимо, що від ретельності проведених розрахунків з розподілу асигнувань (визначених на підставі видатків) залежить якість фінансового забезпечення установи на наступний рік.
Підготовлені належним чином уточнений проект кошторису та проект плану асигнувань передаються за вертикальною схемою головному розпорядникові коштів.
Планування доходів бюджетних установ — справа, яка потребує відповідного рівня професійного досвіду головного бухгалтера, його здібностей до аналітично-планової роботи, чіткої побудови та організації облікового процесу, а також робочого часу. У разі зміни головного бухгалтера впродовж поточного року доцільно для складання планових документів залучати на консультативній основі особу, що обіймала зазначену посаду до цього. Щоб зменшити навантаження на період розробки проекту кошторису, головному бухгалтерові потрібно заздалегідь визначити, хто з його заступників виконуватиме більшість облікових функцій у цей період.
Отриманню бюджетних асигнувань передує формування відповідної бази даних щодо мережі розпорядників бюджетних коштів за міжрегіональними управліннями Державного казначейства, затвердження бюджетних призначень і доведення витягів з них до розпорядників коштів. Після отримання витягу з розпису бюджетних призначень розпорядники коштів подають затверджені кошториси доходів і видатків та плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства з того моменту, коли обсяги бюджетних призначень буде доведено відділеннями з Держав ного казначейства до розпорядників. Зазначений етап потребує від головного бухгалтера чіткого дотримання термінів підготовки й подання інформації щодо мережі установ та організацій, які отримують кошти з Державного бюджету України (не пізніш як за 15 днів до початку бюджетного року); підготовки й подання розподілу показників (зведених) кошторисів доходів і видатків та (зведених) планів асигнувань (протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі установ) до відповідних органів Державного казначейства.
Розпорядники коштів фактично отримують асигнування, як уже зазначалося, виключно на підставі затверджених кошторисів і планів асигнувань. Асигнування згідно з бюджетними призначеннями надходять до бюджетних установ для подальшого розподілу чи використання через систему органів казначейства. Організація роботи з отримання та розподілу асигнувань полягає в оперативній обробці інформації щодо асигнувань, які надійшли (упродовж одного дня) для їх розподілу, а також у чіткому дотриманні встановлених планів розподілу асигнувань за нижчими установами. Наступний напрямок організації обліку доходів — розробка облікових номенклатур. Облікові номенклатури створюються за традиційною схемою і містять такі складові:
надійшли асигнування із загального фонду бюджету до ГРК;
розподіляються та переводяться асигнування ГРК між РК;
отримано РК нижчого рівня асигнування;
списуються отримані за поточний рік асигнування із загального фонду бюджету.
Приклади організації облікових номенклатур подано в табл. 8.1. Організація носіїв інформації починається з визначення їх кола, а також надання характеристики кожного з них. До носіїв інформації щодо обліку асигнувань бюджетних установ належать:
картка (книга) аналітичного обліку отриманих асигнувань;
книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам.
Картка аналітичного обліку використовується для відображення однойменної інформації. Зазначений реєстр аналітичного обліку ведеться за кожним кодом програмної класифікації видатків згідно з кодами економічної класифікації видатків. Картка відкривається на один рік з одночасним внесенням показників кошторису з асигнувань, які поділяються за напрямами забезпечення — кодами економічної класифікації видатків.
Інформація про надходження асигнувань містить:
дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);
назву та номер документа;
обсяг асигнувань (суми), що надійшли (в цілому і з розподілом за кодами економічної класифікації).
У разі відкликання асигнувань фіксуються аналогічні показники, при цьому сума асигнувань записується зі знаком «–» чи червоним чорнилом. Щомісяця інформаційні дані узагальнюються у вигляді підсумку «Усього асигнувань за місяць». Наприкінці року виводиться підсумок «Усього асигнувань за рік».
Книгу аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам, використовують вищестоячими розпорядники коштів. Книга відкривається за кожним кодом програмної класифікації видатків відповідно до кодів економічної класифікації видатків на рік. Первісна інформація, яка вноситься при відкритті книги, відбиває показники кошторису доходів і видатків. Зазначені показники можуть коригуватись упродовж року на підставі змін у кошторисі. Інформація щодо переведених асигнувань містить:
дату виписки органу Державного казначейства (установи банку);
назву та номер документа;
суму асигнувань (усього і за кодами економічної класифікації видатків).
Таблиця 8.1
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКОВИХ НОМЕНКЛАТУР ЗА НАПРЯМКОМ «ОБЛІК ДОХОДІВ ЗАГАЛЬНОГО ФОНДУ»
№ з/п
Облікова номенклатура
Первинний облік
Складові характеристики
Причини виникнення факту
Документи, в яких фіксуються факти господарської діяльності
Завдання, в яких використовуються інформаційні дані
якісні
кількісні
1
Надійшли асигнування із за гального фонду бюджету
Від кого
Кому
Дата
Номер рахунка
За який період
Сума
Затвердження кошторису та плану асигнувань установи
Платіжне доручення; виписки з рахунків
Облік доходів загального фонду; облік грошових коштів на рахунках установи
2
Переводяться асигнування роз порядникам коштів нижчого рівня
Від кого
Номер
Дата
Номер рахунка
За який період
Сума
Затвердження кошторису та плану асигнувань РК нижчого рівня
Платіжне доручення; виписки з рахунків
Те саме
3
Списано отримані за поточний рік асигнування із загального фонду бюджету
Період
Кому
Номер субрахунка
Дата
Сума
Щорічне виведення фінансового результату
—
Облік результатів виконання кошторису
Продовження табл. 8.1
№ з/п
Облікова номенклатура
Поточний облік
Облікові реєстри, в яких фіксуються дані первинного обліку
Спеціальні реквізити облікових реєстрів
1
Надійшли асигнування із загального фонду бюджету
Картка аналітичного обліку отриманих асигнувань
КПК
КЕКВ
затверджено кошторисом на рік
зміни до кошторису;
дата виписки;
назва та номер рахунка
Меморіальний ордер № 2
дата виписки з рахунка
дебет субрахунка
кредит субрахунка
залишок на початок місяця;
залишок на кінець місяця;
сума оборотів
2
Переводяться асигнування розпорядни кам коштів нижчого рівня
Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам
номер рахунка
КЕКВ
затверджено кошторисом на ___ рік
зміни, внесені в кошторис
дата виписки органу Державного казначейства (установи банку);
назва та номер документа;
перераховано асигнувань разом
3
Списано отримані за поточний рік асигну вання із загального фонду бюджету
Книга «Журнал-Головна»
номер рахунка
сума
Закінчення табл. 8.1
№ з/п
Облікова номенклатура
Підсумковий облік
Форми звітності, які містять інформацію щодо факту господарської діяльності
Користувачі інформації
Завдання, в яких використовуються інформаційні дані
1
Надійшли асигнування з загаль ного фонду бюджету
Ф. 1 «Баланс»; ф. 2 (мм, мд; км, кд) «Звіт про виконання кошторису установи»
Міністерство галузеве; Орган Державного казначейства; головний бухгалтер; керівник установи
Контроль за виконанням кошторису установи в частині загального фонду
2
Переводяться асигнування роз порядникам коштів нижчого рівня
Ф. 1 «Баланс»
Те саме
Контроль за виконанням внутрішньовідомчих розрахунків
3
Списано отримані за поточний рік асигнування із загального фонду бюджету
Ф. 1 «Баланс»
— “ —
Контроль за виконанням кошторису установи
Інформація про відкликані асигнування фіксується в розглянутому щойно порядку. Дані узагальнюються щомісячно і наприкінці року.
Порядок руху носіїв облікової інформації щодо обліку доходів загального фонду регулюється інструктивними матеріалами і залежить від рівня бюджету, з якого надаються асигнування, порядку обслуговування — через органи Державного казначейства чи банківські установи. Загальну схему руху носіїв інформації ілюструє рис. 8.3.
Рис. 8.3. Схема руху облікової інформації за напрямком «Облік асигнувань»
Зауважимо, що, оскільки відображення інформації в системі бухгалтерського обліку є двоїстим, реєстром синтетичного обліку, в якому фіксується обсяг доходів загального фонду, є меморіальний ордер № 2 — Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків).
8.3. Організація обліку доходів спеціального фонду
Власні доходи бюджетних установ мають виконувати доповняльну функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань зазначених суб’єктів господарювання щодо непокриття доходами загального фонду. З огляду на активне включення бюджетних установ у «виробничу» діяльність, зокрема у процес надання платних послуг, зазначена категорія доходів набуває дедалі вагомішого значення серед інших об’єктів обліку.
Організація обліку власних доходів бюджетних установ, що має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксування у процесі бухгалтерського обліку, охоплює такі напрями:
розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджетних установ;
організація планування доходів спеціального фонду;
організація обліку надходження доходів;
організація облікових номенклатур;
організація носіїв облікової інформації.
Власні доходи, доволі різнорідні за своїм характером, поділяються на такі групи:
доходи за коштами отриманими як плата за послуги, роботи, продукцію;
інші доходи бюджетних установ.
Кожна з наведених груп поділяється на підгрупи. Зокрема, до доходів, отриманих від надання платних послуг, належать:
доходи, отримані від надання функціонально-основних послуг бюджетних установ;
доходи, отримані від господарської чи господарсько-вироб ничої діяльності;
доходи в частині оренди приміщень бюджетних установ;
доходи від реалізації майна.
Група інших доходів бюджетних установ містить:
благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;
інші власні доходи бюджетних установ.
Зазначена класифікація має досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципові напрями формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробни чої діяльності, а другий — відображає доходи, які не є наслідком останньої і отримуються для її якомога повнішого забезпечення.
У межах поля об’єктів бухгалтерського обліку визначають дещо іншу класифікацію, яка має менш обґрунтовані класифікаційні ознаки (схема на рис. 8.4).
Власні доходи бюджетних установ, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізації результатів планування власних доходів призначено другу складову кошторису — спеціальний фонд. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється за видами доходів та їх джерелами, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожної установи відповідного галузевого профілю згідно із затвердженим галузевим переліком.
Рис. 8.4. Класифікація власних доходів бюджетних установ відповідно до побудови плану рахунків бухгалтерського обліку
Щоб забезпечити отримання максимально вірогідного обсягу доходів, необхідно заздалегідь сформувати систему показників, застосовуваних у розрахунках.
Стосовно зазначених видів доходів можна виокремити такі показники:
за доходами, що отримуються від надання функціонально основних послуг бюджетних установ — кількість студентів, які навчатимуться у плановому періоді на контрактній основі, кількість хворих, яким буде надано медично-лікувальну допомогу за власні кошти; кількість пацієнтів, яким буде надано медично-діагностичну допомогу за власні кошти; кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо, а також розмір плати за перелічені послуги;
за доходами, отримуваними від господарської чи господарсько-виробничої діяльності — кількість виробів, навчально-виробничих майстерень, кількість продукції сільськогосподарських навчальних підсобних господарств та вартість зазначеної продукції; кількість місць у гуртожитках та відомчих квартирах і плата за проживання в них; кількість працівників, які харчуватимуться в установі, та вартість харчування;
за доходами в частині оренди приміщень бюджетних уста- нов — площа приміщень, кількість обладнання й іншого майна та розмір орендної плати; за доходами від реалізації майна — кількість запланованих до реалізації об’єктів необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, зокрема списаних як непридатних до реалізації) і вартість реалізації.
Крім розрахункових показників об’єктом планування щодо власних доходів установи є термін надходження доходів за видами. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом надходжень з урахуванням конкретних умов роботи установи: для вищих навчальних закладів більшість власних доходів прогнозується до надходження у середині І та ІІІ кварталів; для закладів охорони здоров’я лікувально-профілактичного характеру — у зимовий, осінній, весняний періоди; санаторно-курортного типу — переважно в літній період тощо.
Розрахункові показники щодо доходів планового періоду мають формуватися на підставі аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису стосовно доходів спеціального фонду за останній звітний період, з урахуванням очікуваного виконання за період, що передує плановому. Зазначені інформаційні дані також мають бути сформовані до початку процесу планування у вигляді зручних таблиць, графіків порівняння планових і фактичних показників звітних періодів, з випрацюванням аналітичних висновків щодо кожного факту і фактора відхилення.
Організація обліку надходження плати за послуги бюджетних установ, джерелом утворення яких є власні доходи останніх, потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг.
Основними формами розрахунків за надання платних послуг бюджетними установами є готівкова та безготівкова. Вибір однієї з них чи їх комбінація визначається умовами господарювання, особливостями галузевої приналежності тощо. Так, плата за навчання у вищих навчальних закладах за укладеним контрактом між фізичною особою — студентом і юридичною особою — вищим навчальним закладом, надходить за прибутковим касовим ордером до каси установи. У разі, якщо сторонами контракту на підготовку студента виступають юридичні особи — вищий навчальний заклад та підприємство, установа, організація, яка оплачує навчан ня студента, розрахунки по оплаті здійснюються в безготівковій формі перерахуванням визначеної за контрактом суми платіжним дорученням. Плата за надання окремих медичних послуг, яке не суперечить рішенню Конституційного Суду України від 25.11.98 № 15-рп/98 «Про визнання такими, що втратили чинність, окремих положень постанов Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 та від 12 травня 1997 року № 449», зокрема зубне протезування, вноситься пацієнтами і хворими безпосередньо до каси установи. У разі надання інших медичних лікувально-діагностичних послуг медичні заклади отримують відповідну платню через страхові компанії безготівковими розрахунками.
Плата за проживання в гуртожитку чи квартирі утримується через касу установи у вигляді внесення платні та із заробітної плати працівників установи. У готівковій формі здійснюються розрахунки з працівниками за харчування. Розрахунки за вироби навчальних майстерень, продукцію сільськогосподарських підсобних господарств здійснюються переважно в готівковій формі, а з виконаних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт — виключно в безготівковій формі.
Розрахунки з орендної плати, як і розрахунки за майно, призначені до реалізації, здійснюються в безготівковій формі.
Порядок розрахунків надання платних послуг бюджетними установами визначається специфікою діяльності установ і передусім підпорядкований вимогам їх функціонування в межах встановленого фінансового поля, яке має певні обмеження. Йдеться про обов’язкове забезпечення діяльності з надання послуг, а отже, і відповідних видатків спеціального фонду, доходами спеціального фонду. Звідси найраціональнішою схемою побудови розрахунків за навчально-педагогічні, медичні (лікувальні і діагностичні) консультаційні та інші послуги функціонально основного характеру є схема передоплати. За таких умов вимога забезпечення доходами майбутніх видатків реалізується повністю. Оплата продукції та виробів майстерень і господарств здійснюється за фактом реалізації останніх, тоді як розрахунки з науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт проводяться в порядку авансових платежів з остаточним розрахунком за фактом приймання НДР.
Розрахунки за харчування з огляду на потребу володіти точною інформацією про фактично понесені видатки здійснюються за фактом минулих видатків. Плата за оренду майна, житло реалізоване, майно може вноситися як в порядку передоплати, так і за фактом реалізації орендних послуг і майна.
Коли йдеться про визначення варіанта порядку розрахунків, головний бухгалтер повинен враховувати планові показники щодо доходів спеціального фонду та від реалізації продукції, виробів, робіт щодо забезпечення їх виконання, рівень забезпечення бюджетними асигнуваннями (поповнення дохідної частини загального фонду). Важливим є також вибір форми передоплати — одноразова оплата чи авансові платежі в межах загального обсягу коштів до оплати. Одноразова оплата характерна для короткочасних за періодом надання послуг, багаторазова — для тривалих послуг (підготовка студентів, виконання НДР).
Терміни внесення платні мають бути обумовлені відповідними документами — договорами на виконання НДР, контрактами на навчання, угодами на надання медичної допомоги тощо.
Організація облікових номенклатур за напрямком «Облік власних доходів» здійснюється в традиційному порядку. При цьому серед переліку облікових номенклатур відповідно до видів власних доходів виокремлюють:
нарахована плата за навчання, за надання медичних послуг;
нарахована за утримання дітей в інтернатах при школах;
нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень;
нарахована квартирна плата;
нарахована плата за роботу транспорту;
нарахована плата за утримання дітей в дошкільних закладах;
нарахована плата за користування гуртожитком;
нарахована плата за харчування;
здано виконані НДР;
оприбутковано готові вироби.
Організація носіїв облікової інформації починається з визначення їх кола. До документів первинного обліку належать договори на надання послуг медичного характеру, контракти на підготовку спеціалістів, договори на виконання НДР, акти на прийняття (здачу) виконаних НДР, орендні угоди, акти на оприбуткування гуманітарної допомоги у формі майна.
Облікові реєстри, де фіксується інформація щодо власних доходів бюджетних установ, такі:
меморіальний ордер № 4 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами;
меморіальний ордер № 6 — накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами;
меморіальний ордер № 15 — зведена накопичувальна відомість за розрахунками з батьками на утримання дітей;
меморіальний ордер № 14 — накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ.
Графіки руху носіїв облікової інформації складаються за загальними принципами побудови таких документів (рис. 8.5).
Рис. 8.5. Схема руху облікової інформації за напрямком «Облік доходів спеціального фонду»
8.4. Організація обліку видатків
Основним напрямком бухгалтерського обліку бюджетних установ виступає облік видатків. Враховуючи основне завдання бюджетних установ щодо кінцевого результату (звітного періоду) діяльності — виконання кошторису доходів і видатків — яке визначає, по суті, другу назву обліку бюджетних установ, а саме облік виконання кошторису доходів і видатків, це твердження є безсумнівним. З огляду на це організація обліку видатків є пріоритетною.
Організація обліку видатків бюджетних установ охоплює такі напрямки:
визначення нормативної бази:
класифікація видатків;
розробка робочої номенклатури видатків;
організація планування видатків;
організація облікових номенклатур;
організація носіїв облікової інформації.
Основним нормативним документом, що визначає склад та структуру видатків бюджетних установ, є Наказ Міністерства фінансів України від 27.12.2001 № 604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження». Відповідно до зазначеного документа вирізняють такі види класифікації видатків бюджету:
функціональну;
відомчу;
програмну;
економічну.
Перші три класифікаційні групи виконують адресну функцію щодо видатків відповідних розпорядників коштів загалом і мають досить обмежене використання у процесі бухгалтерського обліку, а саме коди класифікацій виступають одним із основних реквізитів облікових реєстрів. Економічна класифікація видатків, на відміну від попередніх, має безпосереднє застосування в межах системи бухгалтерського обліку, оскільки саме стосовно її кодів здійснюється планування та облік видатків бюджетних установ.
Зазначеним нормативним документом затверджено загальну економічну класифікацію видатків, яка визначає спрямованість як видатків бюджету в цілому, так і розпорядників коштів зокрема (дод. 10). У межах зазначеної класифікації виокремлено такі основні напрямки:
1000 — поточні видатки;
2000 — капітальні видатки;
3000 — нерозподілені видатки;
4000 — кредитування з вирахуванням погашення.
У межах кожного з напрямів виокремлюються багаторівневі коди економічної класифікації видатків у загальній кількості сімдесят найменувань.
Очевидно, що через велику кількість КЕКВ та з огляду на різнорідну специфіку діяльності бюджетних установ головний бухгалтер кожної бюджетної установи повинен розробляти робочу скорочену економічну класифікацію видатків. Зазначена робота здійснюється на наступний звітний період до початку планування діяльності, тобто перед складанням проекту кошторису доходів і видатків. Розробці робочої економічної класифікації видатків передує вивчення складу кожного з кодів економічної класифікації, результати якого доречно оформити у вигляді табл. 8.2.
Таблиця 8.2
ХАРАКТЕРИСТИКА СКЛАДУ КОДІВ ЕКОНОМІЧНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ВИДАТКІВ
КЕКВ
Назва
Складові КЕКВ
Детальна характеристика кожного з кодів четвертого рівня дає змогу повністю ідентифікувати видатки бюджетних установ. Визначимо, що в розробленій таким чином класифікації слід виокремлювати загальні і специфічні коди економічної класифікації видатків. До перших належать:
1111 — заробітна плата;
1113 — виплати з тимчасової непрацездатності;
1120 — нарахування на заробітну плату;
1131 — придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки;
1134 — м’який інвентар та обмундирування;
1135 — оплата транспортних послуг та утримання транспорт них засобів;
1137 — поточний ремонт обладнання, інвентарю і будівель; технічне обслуговування обладнання;
1138 — послуги зв’язку;
1140 — видатки на відрядження;
1160 — оплата комунальних послуг;
2122 — будівництво (придбання) адміністративних об’єктів;
2132 — капітальний ремонт та реконструкція адміністративних об’єктів.
Інші коди економічної класифікації специфічні. Це, зокрема, такі коди:
1132 — медикаменти та перев’язувальні засоби — використовується у закладах охорони здоров’я та лікувально-ветери нарних закладах;
1133 — продукти харчування — застосовується для відображення даного напрямку видатків у медично-профілактичних закладах різного профілю,
28.04.2013 18:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора