РОЗДІЛ 11. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗВІТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Основні терміни і поняття: планування розвику бухгалтерського обліку; види планів розвитку бухгалтерського обліку; методика впровадження облікових завдань; показники ефективності заходів щодо організації бухгалтерського обліку
Основи організації планування розвитку бухгалтерського обліку.
Розгляд системи бухгалтерського обліку в часовому просторі дає змогу зробити висновок про значні перетворення та їх видозміну з часів простого рахівництва до сучасного етапу її розвитку. Відсутність сталості та динамізм облікової системи пояснюється її під єдністю загальним економічним механізмам і умовам, перегляд та реформування яких потрбує відповідності системи збіру та обробки інформації щодо господарської діяльноті як на макро так і мікрорівнях.
Зміни в економічному устрою України, що відбулися за останнє десятиріччя, потребують гармонізації всіх ланок управління в цілому та бухгалтерського обліку зокрема, існуючим економічним умовам, з урахуванням перспектив подальшого економічного розвитку.
Удосконалення і подальший розвиток облікової системи є також об’єктом організації бухгалтерського обліку засобом реалізації організації розвитку бухгалтерського обліку виступає його планування, яке здійснюється централізовано і децентралізовано.
Централізоване планування розвитку бухгалтерського обліку є складовою частиною загальної державної системи керівництва бухгалтерським обліком ключові позиції в якій відведені Державному Комітету статистики, який розробляє національну систему рахівництва, яка визначає концептуальну основу планів рахунків бухгалтерського обліку, та Міністерству фінансів, що здійснює регулювання питань методології бухгалтерського обліку України вцілому. Методологічне керівництво бхгалтерським обліком бюджетних установ, як зазначалось у розділі 1, здійснює Державне казначейство України.
Відповідно до Указу Президента України № 1251/2001 від 25.12.01 Про зміцнення фінансової дисмципліни та запобігання правопорушень у бюджетній сфері до централізованого плану розвитку бухгалтерського обліку України включено розробку національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку бюджетних установ. Функції по розробці останніх покладено на Міністерство фінансів і Державне казначейство.
Якість майбутніх стандартів бухгалтерського обліку безпосередньо залежить від рівня організації робіт по випрацюванню останніх, під якою розуміють систему заходів оптимізації науково-дослідних робіт. Випрацюванню кінцевого варіанту вказаних методичних матеріалів передує наступні етапи:
підготовчий чи організаційний, який включає такі види робіт:
організація розробчої групи, ява полягає у визначенні кола осіб, що прийматимуть участь у розробці та керівника робочої групи, випрацювання регламенту її роботи;
розробка плану робіт в розрізі основних етапів, видів та напрямків робіт, та також терміну їх виконання та відповідальних;
забезпечення проведення наступних етапів (визначення системи заходів по реалізації встановлених завдань, їх обгрунтування та проведення.
Нагадаймо, що бухгалтерський облік бюджетних установ відображає різні специфічні особливості бюджетних установ багатоманітного державного сектору у загальному поєднанні, а тому доречним є включення до розробочої групи на дородчій основі провідних спеціалістів галузевих міністерств з питань бухгалтерського обліку.
Розробка плану робіт передбачає визначення видів загальних робіт за етапами. Встановлення напрямків робіт передбачає опрацювання законодавчих актів щодо перспектив розвитку економіки України в усіх її галузях; ретельне вивчення матеріалів періодичних видів наукової літератури в частині прогнозів економічного розвитку економіки України в цілому, та економіки соціально-культурного комплексу зокрема; визначення на підставі опрацьованого матеріалу, колі завдань і функцій бухгалтерського обліку бюджетних установ на майбутнє, встановлений термін основних об’єктів дослідження.
Організація забезпечення проведення науково-дослідних робіт передбачає підготовка відповідної матеріально-технічної бази, в частині технічних засобів та інформаційного забезпечення, визначення кола допоміжних процедур як то наукові відрядження за кордон для вивчення практики, досвіду та проведення наукових конференцій тощо, встановлення зв’язку з державними та суспільними організаціями для співпраці на заключному етапі розробки положень бухгалтерського обліку та інше.
головний чи розробчий етапи полягає у випрацюванні проекту положень бухгалтерського обліку на підставі раніше встановлених напрямків роботи чи об’єктів вивчення. З огляду на загальні тенденції по гармонізації бухгалтерського обліку, що відмічаються в світовій економіці, розробка повинна бути здійснена на основі вже випрацьованих завдань та функцій вітчизняної підсистеми обліку бюджетних установ з урахування за її аналогами – міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі;
заключний етап передбачає наступні види робіт:
попередні проекти положень (стандартів) бухгалтерського обліку та доопрацювання з урахуванням обгрунтованих доповнень;
обговорення положень (стандартів) у спеціалізованих засобах печаті – провідних періодичних виданнях з питань бухгалтерського обліку та на наукових конференціях;
доопрацювання проектів положень (стандартів) з урахуванням внесених пропозицій;
розгляд кінцевих проектів положень (стандартів) та їх затвердження.
До централізованих заходів по організації розвитку бухгалтерського обліку відносять також щорічне поточне планування діяльності відділу методології бухгалтерського обліку виконання кошторисів і бюджетів Державного казначейства України та галузевих міністерств.
Планування розвитку бухгалтерського обліку бюджетних установ на рівні установ і організацій є децентралізований. Зазначеним процесом керує головний бухгалтер, визначаючи основні об’єкти планування в розрізі різних аспектів бухгалтерського обліку, механізм і реалізації планів, коло завдань відповідальних за їх виконання та терміни виконання завдань.
Плани розвитку бухгалтерського обліку
Засобом формалізації результатів планування розвитку бухгалтерського обліку виступають плани. В залежності від завдань, які вони виконують її поділяють на декілька видів.
Так, за періодом охоплення виокремлюють перспективні (визначають центральний напрямок розвитку бухгалтерського обліку), річні та поточні (охоплюють коло заходів по удосконаленню обліку на відповідний період).
За рівнем розробки виділяють плани вищої ланки (випрацьовуються в результаті централізованого планування) та плани первинної ланки (розробляються головним бухгалтером установи, організації).
За функціональним призначенням розрізняють:
плани удосконалення методології та методики бухгалтерського обліку (за мету ставиться розробка нормативних документів, застосування прогресивних методів бухгалтерського обліку, розробка та впровадження облікових задач із застосуванням ПЕОМ);
плани удосконалення організації технології облікового процесу (за мету ставиться впровадження прогресивних форм бухгалтерського обліку, розробка і впровадждення нових облікових носіїв, випрацювання більш раціональних схем обігу носіїв облікової інформації, раціоналізація вирішення облікових завдань в цілому в часі і просторі;
плани удосконалення організаційної форми бухгалтерського обліку, організаційної побудови бухгалтерської служби установи та організаційного забезпечення (на меті виступають вибір і впровадження іншої організаційної форми бухгалтерського обліку, випрацювання і застосування більш раціональної моделі організаційної побудови бухгалтерської служби, удосконалення складу структурних підрозділів бухгалтерської служби);
плани розвитку інформаційного та технічного забезпечення (за мету ставиться розробка і впровадження інформаційних моделей, раціоналізація опрацювання носіїв інформації, що складають поле інформаційного забезпечення, подальша автоматизація робіт бухгалтерського підрозділу через поповнення парку технічного забезпечення, запровадження програмного забезпечення роботи працівників бухгалтерії);
плани соціального розвитку колективу та їх ергономічного забезпечення (на меті постає підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу бухгалтерії, визначення кваліфікаційного рівня відповідно до атестації; розробка та впровадження мотиваційної моделі щодо праці облікових працівників; покращення морального мікроклімату та більш повне задоволення матеріальних потреб: формування колективної свідомості в структурному підрозділі; оптимізація ергономічних характеристик умов праці бухгалтерської служби);
плани науково-дослідницьких і експериментальних робіт (на меті виступає розробка пропозицій по удосконаленню. Системи бухгалтерського обліку, їх опримноження і опрацювання. Плани можуть бути подані у вигляді таблиці, в підметі якої формується склад заходів, щодо розвитку бухгалтерського обліку, а за присудком зазначаються відповідальні виконавці та вказуються терміни виконання чи у вигляді тексту, що містить вищевказану інформацію за присудком в розрізі перерахованих заходів. Обов’язковою частиною плану є обгрунтування останнього з визнааченням затрат на реалізацію плану та ефективності його запровадження.
Методика організації впровадження облікових завдань
Постановка облікових завдань різного ступеню, напрямку, рівня складності тпа рівня ієрархічного ланцюга упправління, що є логівчним результатом і продовженнчм процесу планування, реалізується за допомогою випрацьованої схїеми організації їх впровадження. Зазначена схема передбачає етапність впровадження завдань. Зокрема серед етапів виділяють вибір об’єктів впровадження завдань, правова регламентація організації впровадження завдання, організація обстеження обраного напрямку обліку, розробка робочої інструкції, проведення виробничих нарад, експерементування доробка проекту інструкції, внесення змін до положення, посадових інструкцій, затвердження інструкції.
В залежності від характеру планових завдань щодо рівня розробки, впровадження облікових завдань може носить суцільний або вибірковий характер, а самі завдання можуть впроваджуватись на всі установи бюджетної сфери чи на окремі установи і організації повної галузі, певного рівня розпорядників. При цьому, іноді впроваджуються на базі однієї установи чи організації, досвід узагальнюється і при позитивних результатах розповсюджується на інші установи і організації.
Правова регламентація організації впровадження завдання реалізується за допомогою наказу керівника установи чи організації, керівника Міністерства чи відомства. Згідно з наказом, починається роботи на первинному рівні ієрархічного по впровадженню облікових завдань. Зокрема, утворюються комісії, якими розробляється план заходів по впровадженню конктеретинх облікових завдань. До складу комісії, як правило, входять керівник установи (заступник), керівник фінансово-планового чи фінансово-економічного підрозділів (заступники), керівники інших структурних підрозділів тощо. План заходів по впровадженню облікових завдань затверджується комісієї і передається до галузевого міністерства, відомства, Державного казначейства відповідно до рівня розробки останнього. План заходів також додається до наказу по впровадженню облікового завдання по установі чи організації.
Обстеження обраного напрямку обліку полягяє у оцінці стану об’єкту на предміті його відповідності сучасним конкретним умовам господарювання, виявлення недоліків, що перешкоджають впровадженню певного облікового завдання. В кожній установі для здійснення перерахованих заходів складається план обстеження відповідного напрямку обліку.
План обстеження обліку затрат на НДР:
1.Номенклатура тематики науково-дослідних робіт за профілем науково-дослідної установи, замовники.
2.Організація обліку спецобладнання для виконання НДР.
3.Організація обліку заробітної плати.
4.Організація обліку матеріалів для наукових цілей.
5.Організація обліку затрат та калькулювання НДР.
6.Недоліки системи обліку затрат на НДР і калькуляції НДР.
7.Методологічні засади по впровадженню експериментальної моделі обліку затрат на НДР і калукулювання НДР.
8.Стан автоматизації бухгалтерського обліку в науково-дослідній установі, можливості впровадження комплексної системи автоматизації обліково-обчислювальних робіт.
Розробка робочої інструкції здійснюється на підставі узагальнення на рівні об’єкту впровадження (установа, установи галузі, бюджетні установи вцілому). Робоча інструкція має містити загальний розділ, що визначає основні, термінологічні поняття, завдання і функції даного напрямку обліку тощо, методологічний розділ, який описує методику ситтетичного та аналітичного обліку даного напрямку, організаційного розділу, що визначатиме механізм організації облікового процесу вищевказаного напрямку. До інструкції має бути доданий пакет первинних докуиентів, облікових реєстрів за визаначним напрямком обліку з вказівками по їх оформленню. Кожний рекомендований носій облікової інформації має бути завізований особою, що відповідає за їх складання.
Важливою умовою укладання робочої інструкції є конкретизація інформаційно-нормативного забезпечення. Щодо умов та особливостей господарювання конкретної установи.
Проведення виробничих нарад має на меті детальне висвітлення ключових питань проблем отриманих матіріалів по іфнормаційному забезпеченню впровадження (інструкцій, методик, вказівок, рекомендацій) широке обговорення проблемних питань практики ведення обліку за відповідним напрямком, випрацювання рекомендацій по удосконаленню технології облікового процесу. Підсумки наради комісії оформляються протоколом, в якому обов’язково фіксується рішення по винесеному до обговорення питанню, терміни та відповідальні за виконання.
Етап ексериментування реалізується у формі впровадження і паралельного опрацювання дублюючої до основної проектної моделі обліку за відповідним напрямком у продовж місіця. Доробка робочої інструкції здійснюється на основі результатів експериментального впровадженнч. Після внесення необхідних змін до положень про відділ, посадових інструкцій і інших організаційних регламентів з метою гармонізації методичного та організаційного поля, здійснюють кінцеве обговорення проекту інструкції, після чого останній документ затверджується набуваючи тим самим статусу нормативно-правового документу.
11.4.Ефективність заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку та його автоматизації.
Заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку мають на меті покращення методологічного і організаційного стану зазначеної системи складової загального процесу управління. При цьому ефективність заходів по вдосконалення може бути виражена як в економічних так і в якісних показниках. Економічні показники отриманих зрушень характеризають зменшення обсягу затрат трудових, часових та грошових. Якісні показники відображають ступінь поліпшення методології, організації, техніки бухгалтерського обліку. Найбільш повна характеристика ефективності заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку досягається в результаті комплексного розгляду здійснених зрушень.
До характеристик ефективності заходів по удосконаленню бухгалтерського обліку відносять показники:
зменшення трудомісткості робіт;
зменшення витрат на проведення облікових робіт;
питома вага працівників механізованої праці в апараті бухгалтерії;
частка механізованої праці загальних трудових затратах.
Зменшення трудомісткості в результаті впровадження заходів по удосконаленню облікової системи визначають за допомогою розрахункового коефіцієнту ефективності зниження трудових затрат (11.1)
К з.т.з. = Т о / Т і ; (11.1)
Де Т о , Т і – відповідно трудові затрати до і після проведення заходів. Показником економічної ефективності виступає розрахунковий коефіцієнт зниження вартості затрат на виконання облікових робіт, який визначається за допомогою показників вартості живої та уречевленої праці із діючих і запропонованих умовах відповідно (С о , С і) (11.2)
К з.в.в. = С о / С і ; (11.2)
Абсолютна і відносна економія витрат (Е а та Е в відповідно) визначаються за класичною схемою (11.3, 11.4)
Е а = С о - С і ; (11.3)
Е в =
С о - С і
; (11.4)
С і
Показник питомої ваги працівників автоматизованої праці характеризується свівідношенням кількості працівників автоматизованої праці до загальної кількості працівників (11.5)
ПВ п.а.п. = К п.а.п. / К з.а.п. ; (11.5)
де К п.а.п. , К з.а.п. – кількість працівників автоматиматизованої праці і загальна кількість облікових працівників відповідно.
Частина автоматизованої праці у загальних витратах на проведення облікових робіт розраховують як співвідношення суми добутку кількості працівників, зайнятих автоматизованого працею, коефіцієнта автоматизації до загальної кількості працівників.
Важливими показниками організації облікового процесу виступають рівень автоматизації бухгалтерського обліку в установі та рівень механізації трудового процесу облікового працівника (1 а Р м.т.п. ), які визначають шляхом розрахункових операцій з простими, отриманими в результаті вимірів, показників (11.6, 11.7)
Р а =
О роб З ч + О о.р.м. З ч
; (11.6)
О о.р.р. З ч О о.р.м. + О о.р.м. З ч
де О роб – обсяг облікових робіт;
З ч – затрати часу на виконання облікових робіт;
О о.р.м. – обсяг робіт, виконаних обліковим працівникомна робочому місці з використанням засобів обчислювальної техніки;
О о.р.р. – обсяг робіт, виконаних обліковим працівником ручним способом;
Р м.т.п. =
О о.р.м. З ч
; (11.7)
О о.р.р. З ч + О о.р.м. З ч
Ефективність автоматизації обліку визначається на спільні вцілому, а й за оремими етапами та операціями облікового процесу.
Втім, більшість заходів щодо організації процесу бухгалтерського обліку не підлягають прямому розрахунку і визначенню ефекту в грошовому вимірі, впливаючи при цьому на підвищеня ефективності всіх функцій управління установою.
Рівень автоматизації облікового процесу безпосередньо впливає на обсяг рудових затрат облікового апарату, швидкість та якість вирашення облікових завдань, а отже і якість прийняття управлінських рішень. Впровадження автоматизованої системи обробки інформації щодо процесу бухгалтерського обліку потребує і впровадження проекту визначення ефективності зазначеного заходу.
Здійснення розрахунку витрат на розробку та впровадження проекту автоматизації облікового процесу слід починати з визначення складу останніх. Зокрема до зазначених витрат відносять витрати по оплаті підприємства – виконавця проекту програмного продукта від моменту його підготовки до впровадження, а також придбання, налаогдженнята впровадження засобів передачі та обробки даних. Таким чином витрати на розробку та впровадження проекту (Кр ) визначаються за формулою (11.8)
Кр = Кп + Кк
де Кп – витрати установи на оплату послуг підприємства-виконавця проекту;
Кк – капітальні витрати на придбання обчислювальної техніки.
Показниками ефективності автоматизації бухгалтерського обліку виступають:
* річна економія;
річний економічний ефект;
коефіцієнт економічної ефективності;
термін окупності.
Показник річної економії від впровадження системи автоматизованої обробки інформації є розрахунковим і визначається на підставі показників річної економії, отриманої за рахунок удосконалення управління при використанні інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку (тис.грн) та річної економії, отриманої від зменшення витрат на обробку бухгалтерської інформації в умовах автоматизації бухгалтерського обліку (тис.грн), шляхом їх сумування.
Очікуваний річний економічний ефект (ЕЕр_) визначається за формулою
ЕЕр = Ен . Кр,
Де Ен – нормативний коефіцієнт капітальних вкладень
Коефіцієнт економічної ефективності витрат на розробку та впровадження проекту визначається співвідношенням річної фактичної економічної ефективності річних витрат на розробку та впровадження та обслуговування проекту. Порівняння нормативного коефіцієнту капітальних вкладень та коефіцієнту економічної ефективності (Кее) при абсолютній перевазі останнього свідчить на користь прийняття рішення про впровадження проекту аавтоматизації бухгалтерського обліку. При цьому термін окупності витрат (Кр) визначається за формулою:
Ток = Кр/ЕЕр
Згідно з установленою величиною Ен допустимий термін окупності витрат на розробку (прив’язку) та впровадження проекту дорівнює 3,3 роки.
Результати означених розрахунків оформлюються у таблиці і слугують обгрунтуванню до плану автоматизації бухгалтерського обліку установи.
Контрольні питання для перевірки знань
Охарактеризувати процес організації планування розвитку бухгалтерського обліку .
Визначити види планів.
Надати характеристику методиці впровадження облікових завдань.
Визначити поняття ефективності заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку і контролю.
Перерахувати показники ефективності заходів щодо розвитку бухгалтерського обліку .
Викласти методику розрахунку ефективності автоматизації
Основна література
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” 16.07.99, № 996.
Шмигель А.Д. Организация бухгалтерского учёта в промышленности. – К.: Вища школа., 1978.
Кузьмінський А.М., Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – К.: Вища школа., 1993.
Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу. – К.: КНЕУ, 2000.
Кузьмінська О.Е., Кириленко В.Б. Організація обліку в банках. – К.: КНЕУ, 2002.
Бутинець Ф.Ф., Олійник .В., Шигун М.М., Шулепова С.М. організація бухгалтерського обліку. – Житомир:ЖІТІ, 2001. – 575с.
Бутинець Ф.Ф. Організація бухгалтерського обліку. Збірник вправ: Навчальний посібник.- Житомир: ЖІТІ, - 1997.
Кужельний М.В., Лінник В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. – К.:КНЕУ, 2001.
КузьмінськийА.М., Джога Р.Т. і інші. Організація бухгалтерського обліку в системі АН України.- К.: Наукова думка, 1985.
Литвин Ю.Я. і інш. Организация бухгалтерського обліку в сільському господарстві - Тернопіль.: Кжв., 1998.
Наринський О.С. Организация бухгалтерського учёта на промышленных предприятиях. – Л.: ЛФЭИ, 1984.
Пушкар М.С., Журавель Г.П., Литвин Ю.Я., Мельник В.Г. Теоретичні основи бухгалтерського обліку. – Тернопіль.:ТАНГ,1998.
Ворончук П.Г., Онищук В.М. Довідник з питань бухгалтерського обліку. – К.: Україна,1991.
Джога Р.Т. Бухгалтерський блік в бюджетних установах. – К.:КНЕУ.- 2001.
Джога Р.Т, Свірко С.В., Синельник Л.М. Бухгалтерський облік в бюджетних установах. – К.: КНЕУ, 200
Свірко С.В.. Бухгалтерський облік і прийняття рішень у бюджетних організаціях. – К.: КНЕУ, 2000.