Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
РОЗДІЛ 7. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ПРАЦІ, ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ ТА СТИПЕНДІЙ.
Основні терміни і поняття: організація обліку особового складу працівника; організація обліку виробітку працівників; організація табельного обліку; організація обліку нарахування та виплати заробітної плати; організація обліку стипендій.
7.1. Основні завдання обліку праці заробітної плати і стипендій.
Праця, заробітна плата, стипендії та розрахунки з їх приводу з робітниками, службовцями та стипендіатами є одним з найважливіших об’єктів обліку бюджетних установ. На користь цього свідчить і питома вага коду економічної класифікації видатків 1110 “Оплата праіі праіівників бюджетних установ” в загальній структурі видатків установ і організацій – від 60 до 80 відсотків. Вочевидь, організація обліку за зазначеним напрямком є важливим завданнчм щодо кожної бюджетної установи і організації. Організація обліку праці, заробітної плати та стипендій повинна забезпечити:
точність, достовірність надходження інформації щодо працівників;
безперервність інформаційних потоків між структурними підрозділами і бухгалтерією установи щодо праці;
своєчасність обробки первинних документів з обліку праці і виробітку;
повноту облікової реєстрації;
своєчасність нарахувань і виплат заробітної плати та стипендій.
Перераховані завдання вирішуються в розрізі таких складових організації обліку:
організації обліку особового складу працівників;
організація обліку виробітку;
організація обліку нарахування заробітної плати;
організація обліку стипендії
Нормативна база, що регулює організацію та методику обліку заробітної плати складається зі значного переліку, що пояснюється галузевими особливостями так до нього відносять:
Конституція України від 28.06.1996 № 254 к/96-ВР;
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971
Закон України Про оплату праці від 24.03.1995 № 108/95-ВР (108/95-вр);
Закон України Про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-ХП;
Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.09.1999 № 1105-ХІУ ;
Закон України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок бензробіття від 02.03.2000 № 1533-Ш ;
Закон України Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування від 11.01.2001 № 2213-Ш );
Закон України Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням від 18.01.2001 № 2240-Ш .
Постанова правління Фонду соц.страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання в Україні.
Про затвердження Положення про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуваннчм від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 01.11.2001 № 43 .
Постанова Правління Фонду соцстрахування від нещасних випадків. Про затвердження Порядку виплати допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності від 01.11.2001 № 44
Лист Мінпраці і соціальної політики України Щодо обчислдення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від 15.11.2001 № 20-442
Лист Мінпраці і соціальної політики України Щодо розрахунку страхових виплат від 07.12.2001 № 20-502 .
Постанова Кабінет Міністрів № 74 від 31.01.2001 Про умови оплати праці працівників бюджетних науково-дослідних установ і організацій та інших наукових установ Національної академії наук зі змінами і доповненнями.
Постанова КМ № 1730 від 24.12.2001 “Про затвердження посадових окладів послів України та постійних представників України при міжнародних організаціях.
Постанова КМ № 1708 від 19.12.2001 Про умови оплати праці працівників апарату президії галузевих академій наук.
Постанова КМ № 1539 від 17.11. 2001 Про впорядкування умов оплдати праці працівників поеджнохї охорони Міністерства внутрішніх справ.
Постанова КМ № 1398 від 16.10.2001 Про умови оплати праці працівників Управління адміністративних будинків Господарського управління Секретаріату Кабміну України.
Постанова КМ № 1096 від 21.08.2001 Про умови оплати праці працівників Національної комісії з радіаційного захисту населення.
Постанова КМ України № 488 від 8.05.2001 Про умови оплати праці працівників президії Національної академії наук та її апарату.
Постанова КМ України № 2288 від 13.12.99 “Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів і інших органів.
Постанова КМ № 134 від 7.02.2001 Про впорядкування умов оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери;
Постанова КМ № 829 від 22.05.2000 Про грошове забезпечення військовослужбовців
Наказ Міністерства освіти і науки № 161 від 29.03.2001 Про затвердження розмірів посадових окладів (ставок, заробітної плати) працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ.
Наказ Міністерства культури і мистецтв України № 205 від 19.04.2001. Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних науково-дослідних установ Міністерства культури і мистецтв України.
Наказ Міністерства аграрної політики України № 46 від 07.03.2001. Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних організацій, що обслуговують сільське господарство.
Наказ Державного Комітету України з питань фізичної культури і спорту Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних закладів, закладів та організацій фізичної культури і спорту.
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я № 161/137 від 06.04.2001 Про впорядкування та затвердження Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення.
Наказ Міністерства культури і мистецтв України № 204 від 19.04.2001 Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій культури.
Наказ Державного комітету архівів України № 37 від 05.05. 2001. “Про впорядкування умов оплати праці працівників архівних установ”.
Наказ Міністерства статистики України № 144 від 22.05.96 “Про затвердження типових форм обліку по розрахунках з робітнитками і службовцями по заробітній платі.
Наказ Міністерства статистики України № 253 від 09.10.95 “Про затвердження типових форм первинного обліку”.
7.2. Організація обліку особового складу працівників.
Облік особового складу працівників є одним з інформаційних джерел збереження бухгалтерського обліку заробітної плати та розрахунків по ній. Зазначений вид обліку перебуває у віданні відділу кадрів і складається з обліку осіб, що приймаються на роботу, обліку поточного особового складу, та обліку осіб, що звільняються з відповідної посади. Своєчасність надання даних щодо кадрових змін та пересувань безпосередньо впливає на якість обліку нарахування заробітної плати та розрахунків по ній. З іншого боку чіткість бухгалтерського обліку зазначеного напрямку є результатом продуманої класифікаційної системи обліку особового складу. Таким чином слід подати про організацію обліку особового складу працівників установи чи організації як складову організації бухгалтерського обліку заробітної плати.
Організація обліку особового складу передбачає виокремлення таких напрямків:
визначення нормативної бази;
визначення складу та чисельності працівників;
розробка класифікаційної системи щодо особового складу;
організація носіїв інформації щодо обліку особового складу працівників.
До інструктивної бази слід відносити такі нормативні документи:
Наказ Міністерства статистики України № 253 від 09.10.95 Про затвердження типрвих форм первинного обліку;
Наказ Міністерства фінансів України № 57 від 28.01.02 Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету.
Згадаймо, що загальна чисельність працівників бюджетних установ встановлюється штатним розписом, затвердженим разом з іншими документами щодо виконання бюджету у 2002 році, Наказом Міністерства фінансів № 57 від 28.01.02. Штатний розпис бюджетної установи уявляє собою затверджений вищестоящою установою перелік найменувань посад постійних співробітникаів з вказівкою кількості одноіменних посад (вакансій) та посадових окладів в розрізі структурних підрозділів установи. Штатний розпис є підгрунтям для складання та подальшого затвердження кошторисів бюджетних установ. Штатний розпис складається керівником планово-фінансового відділу на основі штатних нормативів, які уявляють собою встановлену кількість посад різних категорій працівників в розрізі окремих категорій масових закладів, видів закладів охорони здоров’я, освіти, культури тощо. Кількосні вакансій за типовими штатами тієї чи іншої категорії установи залежить від показників обсягів діяльності останніх (для лікарень – кількість ліжок, ліжкоднів; для амбулаторно-поліклінічних закладів – число відвідувань хворих, кількість хворих, число приміщень, площ приміщень; для шкіл – типи шкіл, кількість класів, для вищих навчальних закладів – видів останніх тощо). Штатні нормативи та типові штати для бюджетних установ розробляються і затверджуються відповідними галузевими міністерствами. Фактична штатна чисельність не повинна перевищувати кількості штатних посад за штатним розписом установи.
Прийом на роботу в бюджетні установи здійснюється при наявності вільних робочих місць. Зарахзування працівника до штатів установи супроводжується присвоєнням йому табельного номеру, який уявляє собою кодифікований символ ідентифікації зазначеної особи, як працівника конкретної установи. Розробка табельних номерів здійснюється відділом кадрів установи. Присвоєння табельних номерів може здійснюватись як за відношенням відповідної категорії персоналу (основні працівники; допоміжний персонал; адміністративно-господарський; молодший обслуговуючий) так і за відношенням до структурного підрозділу. В процесі розробки табельних номерів, кожній категорії працівників чи кожному структурному підрозділу виділяється відповідна серія табельних номерів (ректорат – від № 1 до № 20; факультет економіки та управління – від № 21 до 220;факультет маркетингу – від № 221 до 370; факультет інформаційних систем і технологій – від № 371 до 450 і т.п.
Надалі табельний номер працівника фіксується у всіх первинних і зведених документах по обліку особового складу, праці, заробітної плати. В разі звільнення чи перевороту працівника в інший підрозділ його номер залишається вільним три роки.
До носіїв обліку особового складу працівників, які виступають носіями інформації щодо первинного етапу бухгалтерського обліку відносять:
наказ про прийом на роботу ф. П-1;
наказ про переведення на іншу роботу (форма № П-5)
наказ про переведення на іншу посаду (форма вільна);
наказ про припинення трудового договору (контракту) (форма № П-8).
Наказ (розпорядження) про прийом на роботу (форма № П-1) застосовується для обліку прийнятих на роботу, заповнюється у відділі кадрів на всіх працівників. Укладений та завізований начальником відділу кадрів або особою, відповідальною за прийняття на роботу, проект наказу в необхідних випадках є направленням на переговори і пропуском у структурних підрозділах для ознайомлення з умовами роботи. Керівник структурного підрозділу робить висновок про можливість зарахування: з відміткою у проекті наказу (ким може бути прийнятий на роботу той, хто наймається; яким окладом і тривалість строку випробування). Згода працівника з умовами праці, результати переговорів, в разі необхідності медичного огляду, відмітки про проходження інструктажу по техніці безпеки, протипожежному мінімуму та інші відмітки проставляються на зворотній стороні форми.
Проект наказу по прийом на роботу працівника, якому встановлюють оклад, візується у відповідній службі підприємства (організації) для підтвердження вакантної посади і окладу, що встановлюються за штатним розписом. Підписаний керівником підприємства (організації) наказ (розпорядження) оголошується працівнику під розписку.
На підставі підписаного наказу відділ кадрів заповнює документ первинного обліку форма № П-2 “Особова картка” і робить відповідні записи у трудовій книжці. Один екземпляр наказу передається до бухгалтерії для відкриття особового рахунку.
Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (форма № П-5) застосовується при оформленні переведення працівника із одного структурного підрозділу в інший. Заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках. Наказ (розпорядження) візує началльник структурного підрозділу попереднього і нового місця роботи та підписує керівник організації чи установи. Один примірник зберігається у відділі кадрів, другий передається до бухгалтерії для проведення відповідних записів у особовому рахунку.
Наказ про переведення на іншу посаду має вільну форму і застосовується при переведенні працівника на іншу посаду. Порядок його оформлення аналогічний порядку щодо попереднього наказу.
Наказ (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) (форма № П-8) використовується при звільненні працівників, заповнюється працівником відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників, за винятком тих, які звільняються вищестоящим органом. Підписується керівнитком структуитного підрозділу та керівником організації чи установи. Один лишається у відділі кадрів, другий передається в бухгалтерію. На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору бухгалтерія робить розрахунок із працівником.
Перераховані носії інформації щодо обліку особового складу в день їх оформлення повинні бути передані працівником відділу кадрів до відповідного сектору (групи) бухгалтерської служби для здійснення перевірки та фіксації даних у реєстрах аналітичного і синтетичного обліку.
7.3. Організація обліку виробітку працівників
Іншим першоджерелом бухгалтерського обліку заробітної плати та розрахунків щодо неї, є облік виробітку працівників. Зазначений вид обліку призваний забезпечувати облікову підсистему інформацією про кількість відпрацьованих одиниць роботи (днів, годин, об’єктів тощо) щодо кожного з працівників.
Організація обліку виробітку праціввників передбачає:
визначення нормативної бази;
організації обліку виробітку у структурних підрозділах;
організацію носіїв інформації щодо обліку виробітку.
Основним нормативним документом щодо обліку виробітку працівників виступає Наказ Міністерства статистики № 283 від 09.10.95. Відповідно до даного нормативного акту функції по здійсненню обліку використання робочого часу та розрахунку покладено на уповноважених на це посадових осіб структурних підрозділів установи. Зазначена посадова особа має бути проінструктована щодо порядку ведення табельного обліку. Перш за все, до її відома доводяться нормативи тривалості робочого часу, які відповідно до статті 50 Кодексу Законів про працю в Україні встановлено в межах робочого тижня, продовженість якого не повинна перевищувати 40 годин.
Відповідно до статті 51 Кодексу законів про працю України встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників – учителів, викладачів, лікарів тощо. Так, педагогічне навантаження педагогічного працівника дошкільного навчального закладу незалежно від підпорядкування, типу і форми власності відповідно до Закону України про дошкільну освіту № 2628-Ш від 11.07.2001 становить:
вихователя групи компенсуючого типу – 25 годин;
соціального педагога - 40 годин;
практичного психолога - 40 годин;
практичного психолога дошкільного
навчального закладу (ясел-садка)
компенсуючого типу - 20 годин.
музичного керівника - 24 години;
інструктора з фізкультури - 30 годин;
вчителя-дефектолога, вчителя
логопеда – 20 годин;
вихователя-методиста на тиждень, - 36 годин
що відповідає тарифній ставці.
Навантаження викладачів закладів вищої освіти відповідно до Закону України про вищу освіту № 2984-Ш від 17.01.02 встановлено відповідно в межах:
-науково-педагогічним працівникам – 900 годин на рік;
-педагогічним працівникам - 720 годин на рік.
Законом України Про загальну середню освіту № 651-ХІУ від 13.05.99 відзначено 18-годинний робочий тиждень для педагогічних працівників середніх освітніх закладів. Регламетується згідно з законодавством робочий день медичних працівників закладів охорони здоров’я. Так, лікар-стоматолог має 32 годинний робочий тиждень, лікар-терапевт – 37 годинний робочий тиждень тощо.
В цілому норма тривалості робочого часу на 2002 рік, розрахована за календарем п’ятиденного робочого тиждня з двома вихідними днями (субота та неділя). Відповаідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України та Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю № 010 -–1201 від 23.11.2001 Про норму тривалості робочого часу на 2002 рік зазначений норматив становить:
при 40-годинному робочому тижні - 2002 години;
при 38,5 – годинному робочому тижні -1932,7 годин;
при 36-годинному робочому тижні - 1807,2 годин;
при 33- годинному робочому тижні - 1656,6 годин;
при 30-годинному робочому тижні - 1506,0 годин;
при 24 – годинному робочомук тижні - 1204,8 годин;
при 18-годинному робочому тижні - 903,6 годин.
Другим пунктом в інструктажі посадової особи має бути вказівки по веденню табельного обліку. Основним реєстром обліку виробітку та використання робочого часу щодо бюджетних установ виступає табель використання робочого часу ф. П-14, який уявляє собою спеціальний іменний список працівників підрозділу установи чи організації, що призначений для фіксації інформації про використання робочого часу працівників в розрізі підрозділу, табельного номеру посади за днями місяця.
Рис. 7.1. Рух облікової інформації щодо обліку робочого часу
Табель відкривається за 2-3 дні до початку розрахункового періоду на підставі табелю минулого місяця. Записи в табель робляться на підставі належним чином оформленим документом обліку особового складу. Табель заповнюється в частині іменного списку працюючих в порядку табельних номерів, категорій працюючих чи алфавітному порядку.
Облік явок на роботу і використання робочого часу може здійснюватись двома способами:
методом суцільної реєстрації (щоденна відмітка всіх прибулих, не прибулих, тих хто запізнився тощо);
методом за відхиленнями (здійсненням записів за умов наявності відхилень – хвороби, прогулів, запізнень тощо).
За методом суцільної реєстрації в табелі проставляється кількість годин роботи, відсутності запізнення з паралельним проставленням кодового позначення (Р- робоий час, ПР – прогул, Х – хвороба, В –відпустка, ЗП – запізнення, ВШ – вихідні та святкові дні). За методом відхилень записи вносяться лише про відхилення, робочі часи не відмічаються. Якщо протягом місяця не було ніяких відхилень, в табелі проставляються лише вихідні і святкові дні. Слід звернути увагу на те, що дані про хворобу вносяться лише на підставі відповідним чином оформленого листа непрацездатності. В кінці місяця, особою, що здійснює ведення табелю, визначається загальна кількість днів відпрацьованих, днів неявок і невідпрацьованих днів і проставляється у відповідні граіи табелю. Після зазначеної процедури табель підписується табельником та візується керівником структурного підрозділу. В день кінцевого оформлення табелю він передається разом з підтверджувальними чи виправдовувальними документами до бухгалтерії.для здійснення відповідних розрахунків. Викладена методика табельного обліку є загальною при обліку виробітку та використання робочого часу при погодинній формі оплати праці.
Щодо оплати праці окремих категорій працівників бюджетних установ (працівників молочних кухонь, зубопротезних відділень, робітників ремонтних груп тощо) застосовується механізм відрядної форми. В цьому разі основним документом з обліку виробітку виступає наряд на відрядну роботу (форма № П-40, який оформлюється бухгалтерією відповідно до виду праці (колективна чи одноосібна), видів робіт (протезування, ремонт приміщень тощо), кількості часу (зміна, декілька днів, місяць), видів об’єктів (одного пацієнта, один ремонтний об’єкт, одну особу, що обслуговується тощо).
7.4. Організація обліку нарахування та виплати заробітної плати
Наступним етапом в організації обліку праці і заробітної плати є організація обліку нарахувань та виплат заробітної плати, яка уявляє систему заходів по забезпеченню якісного, достовірного та своєчасного нарахування заробітної плати в бухгалтерії установи. Зазначений етап організації передбачає:
визначення нормативної бази;
організацію накопичення інформації щодо виробітку та використання робочого часу та нарахування заробітної плати;
організація обліку розрахунків з працівниками та виплати заробітної плати;
організація носіїв облікової інформації.
До нормативної бази відносяться перераховані у пункті 1 законодавчі, інструктивні та інші нормативні документи.
Організація накопичення інформації щодо виробітку та використання робочого часу повинно здійснювати відповідно до графіку руху носіїв первинної інформації – табелів, нарядів тощо. У встановлені строки працівники відповідних структурних підрозділів, на яких покладено виконання облікових функцій щодо виробітку та використання робочого часу, передають до бухгалтерії первинні документи. Бухгалтер розрахункового сектору, групи розрахунків по заробітній платі приймає зазначені документи, перевіряє їх і комплектує у визначеному порядку. Прийняті до обробки зазначені документи разом з наказами, актами тощо слугують основою для здійснення розрахунку заробітної плати. При випрацюванні раціонального механізму накопичення інформації щодо виробітку важливим напрямком виступає організація роботи тарифікаційної комісії. Нагадаймо, що розмір ставок заробітної плати (посадових окладів), а також надбавок до них в окремих галузях бюджетної сфери (охорони здоров”я, освіти, культури) визначається за результатами щорічної тарифікації. Тарифікація проводиться постійнодіючою комісією, що утворюється наказом керівника установи, до складу якої входять:
керівник установи або його заступник (голова комісії);
головний бухгалтер;
інспектор відділу кадрів;
начальник планово-економічного відділу;
представник профспілкової організації;
інші посадові особи.
В своїй роботі тарифікаційна комісія керується діючими умовами оплати праці і іншими нормативними актами (перелік наведено в пункті 7.1). Порядок роботи тарифікаційної комісії визначається її головою, при цьому слід виділити такі напрямки:
визначення термінів роботи комісії та часового регламенту;
відповідальність за безпосереднє складання тарифікаційних списків;
оформлення результатів тарифікаційної комісії;
Терміни проведення тарифікації залежать від галузевої належності установи. Так, тарифікація в установах закладів освіти проводиться станом на 1 вересня, в установах охорони здоров’я та культури – на 1 січня до моменту затвердження кошторису доходів і видатків. Так встановлення часового регламенту роботи комісії (конкретні дати і часи роботи) має враховуватись ступінь навантаження членів комісії по виконанню основних посадових функцій. Регламент роботи комісії повинен бути вчасно доведений до членів комісії. Робота комісії починається з ретельного вивчення інформації щодо особового складу на предмет стажу роботи, освіти, категорії, яка має бути підтверджена відповідними документами (атестатами, дипломами, наказами, звітами, тощо). Результати роботи комісії відповідальна особа – член комісії, відображає у вигляді тарифікаційних списків установи. Тарифікаційні списки підписуються членами комісії, затверджуються керівником, надалі визначають розмір посадових окладів працівників установи на рік.
Встановлення розмірів ставок здійснюється на підставі указаних документів тарифікаційних списків, протоколів тарифікаційної комісії, штатного розкладу, документів про підтвердження категорії тощо. Для забезпечення якісного точного відображення фактичних даних щодо розподілу заробітної плати останні мають бути згруповані в окремі панки з послідовністю розміщеннячвідносно структурних підрозділів.
Приступаючи до нарахування заробітної плати бухгалтер ретельно вивчає вищевказані документи, для запобігання спотворення реальних результатів праці. Після зазначеної процедури, працівник бухгалтерії здійснює нарахування заробітної плати, з фіксацією інформації у відповідних носіях (особових рахунках, розрахунково-платіжних відомостях; розрахункових відомостях). Відповідно до трьох варіантів розрахунків з робітниками і службовцями з приводу заробітної плати виділяють такі варіанти здійснення нарахувань:
за допомогою особових рахунків і розрахунково-платіжних відомостей;
за допомогою розрахункових відомостей;
за допомогою розрахунку заробітної плати.
Особовий рахунок (форма № П-54, П-54а) використовується для акумуляції інформації про заробітну плату кожного працівника установи. На підставі первинних документів по обліку виробітку та виконаних робіт, відпрацьованого часу і вищевказаних документів та різні види виплат дані щодо кожного працівника фіксуються щомісячно в його особовому рахунку. Окрім зазначеної інформації бухгалтер здійснює розрахунок утримань, відрахувань та внесків із заробітної плати. В особовому рахунку також відмічається сума заборгованості працівників установи. До основних реквізитів особового рахунку відносяться:
ідентифікаційний код працівника;
категорія персоналу;
назва структурного підрозділу;
сімейний стан;
дата виходу на роботу.
В особовий рахунок вноситься інформація про відпустки та переміщення працівника. Особовий рахунок має характер накопичувального реєстру і відкривається на рік. На підставі даних минулого місяця, що внесені в особовий рахунок та даним первинного обліку поточного місяця формується розрахунково-платіжна відомість форми № П-49.
Даний реєстр має комбінований характер оскільки містить інформацію як щодо розрахунку заробітної плати (рядки нараховано до виплати “утримано та враховано”, “заборгованість за працівником”, “сума заробітної плати” тощо), так і стосовно її виплати (рядок “разом до видачі”, “розписка в отриманні”). Відомості складаються в розрізі бюджетних установ, що обслуговуються, та структурних підрозділів в двох примірниках (під копірку), причому платіжним документом є перший примірник.
При застосуванні для розрахунку заробітної плати розрахункової відомості форми № П-51, особовий рахунок не ведеться. Зазначений реєстр обліку складається в одному екземплярі в розрізі працівників структурного підрозділу та їх класифікаційних характеристик установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією, за статтями:
нараховано за видами оплат;
утримано та враховано;
заборгованість працівника;
сума до видачі.
Окрім перерахованих основних статей розрахункова відомість має особисту інформацію про кожного з працівників, що занесено в відомість (дата народження, сімейний стан, кількість дітей та утриманців) яка тим чи іншим чином впливає на визначення розміру суми до видачі. При відрядній формі оплати праці , що супроводжується великою кількістю первинних документів щодо обліку виробітку, як в першому варіанті, підрахунок заробітку виконується в накопичувальній картці (форма № П-55, П-56), де фіксується види робіт, номер наряду та інша інформація щодо виробітку. За третім варіантом розрахунок по заробітній платі здійснюється у спеціальному аркуші, що має назву розрахунку заробітної плати (форма № П-52). Зазначена форма складається щомісяця на кожного працівника установи в двох примірниках в розрізі статей:
нараховано за видами заробітної плати;
утримано за видами утримань, включаючи аванс за 1 половину місяця;
сума до видачі.
Один екземпляр розрахунку заробітної плати залишається в бухгалтерії, другий передається працівникові установи під час виплати заробітної плати. На основі даних форми № П-52 складається платіжна відомість (форми № П-53).
Механізм організації розрахунків по заробітній платі залежить від форми, яку обрала дана бюджетна установа. На сьогоднішній день виділяють дві форми розрахунків:
через касу установи;
через уповноважену установу банку.
При цьому видача коштів із каси бухгалтерії може бути здійснена в індивідуальному порядку, чи через уповноважену особу структурного підрозділу. В разі, якщо виплата коштів здійснюється через касу установи слід чітко дотримуватись встановленого графіку виплат. Щодо кожного структурного підрозділу чи установи, що обслуговується така чітка регламентація допоможе уникнути зайвих витрат часу працівників останніх вцілому та каси зокрема. Більш раціональним способом в зв”язку з цим є виплати заробітної плати через довірених осіб, з якими укладається угода від особи керівника на виконання зазначених функцій. Працівники бухгалтерії повинні провести повний інструктаж щодо матеріальної та інших видів відповідальності зазначених працівників, та порядок організації виплат у структурному підрозділі. Так, доставка коштів у структурний підрозділ має здійснюватись відповідальною особою у супроводі одного з працівників. Виплата коштів повинна здійснюватись в ізольованому приміщенні, де одночасно мають бути присутні лише особа, що здійснює виплати, та особи, яка отримує кошти. Зберігаються кошти до виплати в металевому сейфі, зазначеного приміщення ключ від якого мають уповноважена особа структурного підрозділу та його керівник. Виплата коштів здійснюється в певні періоди часу, з урахуванням основної діяльності працівника, упродовж трьох днів, після чого уповноважена особа оформлює платіжні документи і передає їх, разом з сумою невиплаченої заробітної плати, до каси бюджетної установи. Для оформлення розрахунків по заробітній платі використовуються вже відомі форми № П-49 та № П-53.
Організації виплати коштів через установи банку передує вибір кандидатури банківської установи, при цьому відповідно до листа Держказначейства України № 19-091/25-258 від 10.01.2002 цей вибір не регулюється органами Державного казначейства та заключення угоди. При зазначеній формі виплати заробітної плати працівникам після заключення індивідуальних угод на відкриття карткового рахунку, видається один екземпляр угоди, дебетна картка, цифровий код до неї та правила умови користування дебетною карткою. Важливим є наочний інструктаж працівників установи щодо користування пластиковою карткою, та ознайомлення з принципом роботи банківського автомату, який мають провести працівники бухгалтерії установи. Відповідно до графіку руху носіїв інформації, працівники отримують рохзрахунковий листок чи розрахунок отриманої по картці заробітної плати.
Рис. 7.2. Рух облікової інформації з обліку нарахування заробітної плати
На підставі розрахункових документів оформлених відповідним чином оформлюється головний реєстр синтетичного обліку щодо напрямку обліку заробітної плати і розрахунків з її приводу – зведення розрахункових відомостей по заробітній платі і стипендіям форми № 405 – меморіальний ордер № 5. До меморіального ордера додаються всі документи, які є підставою для нарахування заробітної плати (табелі використання робочого часу, витяги з наказів про зарахування працівників, їх звільнення та ін.). Записи в ордері систематизуються за функціональною класифікацією та найменуванням установ, що обслуговуються. При нарахуванні заробітної плати за рахунок коштів спеціального фонду, вони систематизуються і за видами коштів спеціального фонду.
Дані розрахунково-платіжних відомостей за коштами спеціального фонду записуються до форми № 405 після виведення підсумку за коштами загального фонду.
На суму нарахованої заробітної плати здійснюється нарахування внесків на обов”язкове пенсійне та соціальне страхування, в тому числі на обов”язкове соціальне страхування на випадок безробіття.
У кінці місяця підбиваються підсумки за меморіальним ордером, меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером, а одержані дані, у вигляді відповідної кореспонденції рахунків, записуються до книги “Журнал-головна”.
7.5.Організація обліку стипендій.
Окремою статтею видатків бюджетних установ, що має код 1342 за економічною класифікацією видатків бюджету є стипендії. Зазначений напрямок видатків є характерним для закладів освіти і науки.
Виокремлюючий такий напрямок організації бухгалтерського обліку як організація обліку сипендій слід вказати на значну подібність заходів по удосконаленню та забезпеченню облікового процесу на цій ділянці з системою заходів щодо організації бухгалтерського обліку заробітної плати. В цілому організація обліку стипендій скаладається з:
визначення нормативної бази;
організація обліку особового складу студентів та інших стипендіатів;
організації обліку результатів сесії та призначення стипендій;
організація обліку нарахування стипендій та розрахунків по ній.
Організація облікових номенклатур
Організація вибору носіїв інформації
Організація руху носіїв облікової інформації
Основним нормативним документом з обліку стипендій є Порядок призначення, виплати та розмірів стипендіального забезпечення учнів, студентів, курсантів, слухачів, клінічних ординаторів, аспірантів і докторантів, затверджений Наказом Кабінету Міністрів України № 950 від 8.08.01.
Указ Президента України “Про додаткові заходи щодо підтримки молодих вчених” від 9.04.02 № 315/2002.
Розпорядження Президента України “Про призначення стипендій ім. Тараса Шевченка учням загальноосвітніх навчальних закладів від 15.08.01 № 203/2001 – рп.
Указ Президента України “Про Порядок призначення стипендій імені Тараса Шевченка учням середніх загальноосвітніх навчальних закладів” від 9.11.2000 р. № 1216/2000.
До основних нормативних актів також входять галузеві накази про призначення стипендій Президента України, Верховної Ради України, іменних стипендій тощо на відповідні семестри.
Функції по обліку особового складу студентів та інших стипендіатів покладено на студентський віддліл кадрів, науковий відділ, відділ докторантури та аспірантури. Відповідно до результатів вступних іспитів абітурієнти зараховуються до складу студентів першого курсу. Студентам на момент 1 вересня присвоюється кодове цифрове чи цифрово-буквенне позначення, яке виконує роль аналогічну табельного номера. Зазначений кодовий знак закріплюється за студентом на весь час його навчання і фіксується у студентському квитку, заліковій книжці і у всіх первинних документах з обліку стипендій. Зарахування до аспрірантури та докторантури, також супроводжується присвоєнням аспіранту чи докторанту відповідного кодового позначення відділом науки чи відділом аспіратури і докторантури. Підставою для зарахування студентів, аспірантів та докторантів виступають накази ректора навчального закладу (директора) про зарахування до складу студентів, аспірантів, докторантів відповідного переліку осіб. Подальший рух особового складу студентів, аспірантів, докторантів також здійснюється відповідно до наказів керівника навчального чи наукового закладу.
Функції по обліку результатів екзаменаційної сесії покладено на деканати навчальних закладів. Зазначені структурні підрозділи акумулюють інформацію щодо оцінок, отриманих студентами під час екзаменаційної сесії за кожним навчальним предметом, в вигляді відомостей на здачу іспитів та заліків. Деканати повинні організувати робту таким чином, щоб впродовж двох днів після закінчення екзаменаційної сесії підготувати матеріали для передачі. Для цього повинен бути встановлений чітко діючий термін здачі викладачами відомостей на іспит чи залік.
Після обробки інформації і узагальнення її у вигляді відомостей результатів екзаменаційної сесії (з визначенням середнього балу) по навчальним групам, деканати передають зазначені накопичувальні документи для вирішення питань призначення чи позбавлення стипендій до стипендіальної комісії. Стипендіальна комісія формується наказом ректора в складі:
керівника установи;
деканів (завідуючих відділень);
представники профспілкової організації;
бухгалтер розрахункового сектора (групи розрахунків зі стипендіатами).
Комісія після розгляду документів щодо призначення стипендій, формує реєстр учнів, студентів, курсантів, яким призначається стипендія, який затверджується наказом керівника навчального закладу. Зазначений пакет документів передається до розрахункового відділу бухгалтерії для нарахування стипендії. Стипендії докторантам і аспірантам призначаються наказом ректора, директора за поданням наукової частини.
Організація обліку нарахування стипендій та розрахунків за нею здійснюється за схемою аналогічною до схеми організації обліку нарахування заробітної плати та розрахунків по ній, а тому зупинимось лише на основних моментах та особливостях.
Нарахування стипендії здійснюється за вищевказаними документами, які у встановлені терміни, відповідно до графіку руху носіїв облікової інформації надходять до бухгалтерії. Бухгалтер розрахункового сектору здійснює розрахунок стипендії шляхом складання розрахункових чи розрахунково-платіжних документів по групам. Виплати студентських стипендій на практиці здійснюються двома способами:
через касу навчального закладу;
через уповноважені установу банку (платіжною карткою).
Отримання коштів через касу установи здійснюється в особовому порядку та через фінансових старост, при цьому другий варіант є більш раціональним, оскільки дозволяє суттєво скоротити витрати робочого часу непродуктивні. Заслуговує на увагу також становлення чіткого часового терміну видачі стипендій. Нагадаймо, що отримання стипендій фінансовим старостою відбувається за довіреністю групи, яка складається студентами групи на відповідний семестр і завіряється деканом факультету. Уповноважена особа групи має бути проінформована про ступінь та міру відповідальності та порядок здійснення розрахунково-платіжних операцій. За зазначеним документом фінансовий староста отримує платіжні документи, про отримання яких він робить відмітку в журналі реєстрації виданих розрахунково-платіжних документів і суму коштів до виплати. Після видачі сум стипендії, оформлення документів представник групи передає розрахунково-платіжну документацію з залишком коштів до розрахункового сектору установи.
Носіями інформації щодо обліку стипендій виступають:
розрахунково-платіжна відомість форми № П-49;
розрахункова відомість форми № П-50;
платіжна відомість форми П-53;
картка особових рахунків стипендіатів (форма № 347-ст);
меморіальний ордер № 5.
Оскільки більшості з перерахованих реєстрів була надана характеристика в пункті 7.4, звернимо увагу на картку особових рахунків стипендіата.
Зазначений реєстр аналітичного обліку відкривається в бухгалтерії на весь термін навчання студентів. Інформація фіксується в розрізі таких характеристик:
прізвище, ім”я, по-батькові;
цифровий код студента;
дата зарахування;
дата відрахування;
номер платіжної відомості;
сума призначеної стипендії (запис робиться раз на семестр);
сума утримань;
сума до виплати.
Записи в картку вносяться щомісячно. Картки особових рахунків повинні зберігатись в бухгалтерії установи в спеціальних картотеках за факультетами і групами.
Орг...
28.04.2013 18:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора