Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Організація бухгалтерського обліку в бюджетних установах
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Бухгалтерський облік
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
РОЗДІЛ 8. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ, ВИДАТКІВ ТА ВИТРАТ
Основні терміни і поняття: організація планування доходів загального фонду;
організація планування доходів спеціального фонду; кошторис; штатний розпис; план асигнувань; організація обліку видатків; розробка робочої економічної класифікації видатків; організація розробки номенклатури статей витрат
8.1. Основи організації обліку доходів, витрат та видатків.
Доходи, видатки та витрати бюджетних установ є самостійними об’єктами обліку, проте в системі бухгалтерського обліку бюджетних установ розглядаються у взаємоув’язуванні, оскільки їх зв’язок має причинно-наслідковий характер (рис. 8.1).
Доходи бюджетних установ мають специфічний характер оскільки поділяються на доходи загального і спеціального фондів. Порядок формування зазначених утворень регулюються окремими нормативними актами щодо кожного. Видатки і витрати бюджетних установ відображають з одного боку джерела їх забезпечення – вищевказаний загальний і спеціальний фонди, з іншого боку характеризують дві економічні категорії, що визначають специфіку господарської діяльності бюджетних установ.
Зазначені підскладові загальної системи бухгалтерського обліку бюджетних установ є найскладнішими та найвідповідальнішими, про що до речі свідчить традиційна друга назва системи – бухгалтерський облік виконання кошторису доходів і видатків. Очевидно, що і питання організації обліку зазначених напрямків потребує найдетальнішої розробки і опрацювання. Загальними завданнями організації бухгалтерського обліку доходів, видатків та витрат виступрають:
забезпечення якісних показників щодо процесу планування доходів і видатків майбутнього року;
побудова механізму своєчасної та достовірної фіксації інфорамації щодо отриманих доходів та здійснених видатків і витрат;
забезпечення безперервності інформаційних потоків щодо оперативних даних за зазначеними об’єктами обліку між бухгалтерською службою і апаратом управління установи в особі керівника;
формування робочої номенклатури економічної класифікації видатків ;
розробка робочої номенклатури статей витрат;
забезпечення отримання достовірної інформації про результати виконання кошторису доходів і видатків.
До нормативних документів, що регулюють питання обліку та планування доходів, видатків та витрат відносять:
Постанова Кабінету Міністрів № 228 від 28.02.02 Про затвердждення Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ.
Наказ Державного казначейства України № 3 авід 22.01.01 Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками .
Наказ Міністерства фінансів України № 319 від 15.05.02 Про затвердження Порядку призупинення бюджетних асигнувань.
Наказ Державного казначейства України № 140 від 10.08.01 № 140 Про затвердження Порядку виконання державного бюджету за видатками за умов функціонування внутрішньої платіжної системи.
Постанова Кабінету Міністрів України № 659 від 17.05.02 Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання.
Наказ Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України № 63 від 11.08.98 “Про затвердження Інструкції про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ
Наказ Міністерства освіти і науки України № 119 від 13.03.01 Про затвердження “Методичних рекомендацій щодо застосування Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” при визначенні кошторисної вартості НДДКР”.
Постанова Кабінету Міністрів України № 1138 від 17.09.96 Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров’я та вищих закладах освіти.
Постанова Кабінету Міністрів України № 38 від 20.01.97 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами. Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України № 549/333/147 від 16.07.2001 Про затвердження Порядку справляння плати за надання платних послуг підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ.
Постанова Кабінету Міністрів України № 556 від 23.05.01 Про затвердження переліку платних послуг, що надаються підрозділами Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ.
Постанова Кабінету Міністрів Украни № 798 від 15.05.2000 р. Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватись підрозділами Державної охорони Міністерства внутрішніх справ.
Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 611/215/194 від 07.09.2000 Про затвердження Тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МВС України і Порядку внесення суб’єктами господарювання та фізичними особами плати за надання платних послуг підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ.
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 383 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися підрозділами матеріально-технічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 № 1913 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами природно-заповідного фонду.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 № 1659 Про затвердження Положення про проведення статистичних спостережень та надання органами державної статистики послуг на платній основі.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 № 1619 Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15.05.2000 № 798 Про затвердження переліку платних послуг, що можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ.
Постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.1999 № 2266 Про перелік платних послуг, які можуть надаватися інформаційними підрозділами органів внутрішніх справ.
Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 07.08.1999 № 1432 Про затвердження переліку державних платних послуг, які надаються науково-дослідними інститутами судових експертиз Міністерства юстиції.
Постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.1999 № 1379 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними установами та організаціями, що належать до сфери управління Державного комітету по водному господарству, на замовлення юридичних і фізичних осіб.
Постанова Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 № 644 Про затвердження переліку додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами.
Постанова Кабінету Міністрів України івід 17.05.2002 № 647 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними насіннєвими інспекціями Міністерства аграрної політики.
Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1430 Про затвердження переліку платних послуг екологічного характеру, які можуть надаватися територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів.
Постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 № 639 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними архівними установами.
Постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.1997 № 534 Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності.
Постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 № 855 Про затвердження переліку платних послуг у галузі атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 01.04.1999 № 524 Про надання деяких платних послуг Комітетом по нагляду за охороною праці.
8.2. Організація обліку доходів загального фонду
Доходи загального фонду бюджету є традиційно досить значною частиною у загальній структурі доходів більшості бюджетних установ і до тепер. Вони поділяються на доходи отримані із загального фонду державного бюджету та місцевого бюджту. Зазначені джерела можуть існувати самостійно і в поєднанні.
Організація обліку доходів загального фонду включає напрямки, які впливають як на підготовчий етап обліку доходів – їх планування, так і на обліковий процес безпосередньо. Зокрема, до них відносять:
організація планування доходів загального фонду бюджетних установ;
організація робіт по затвердженню асигнувань та надходження доходів;
організація облікових номенклатур;
організація носіїв облікової інформації та їх руху.
Процес планування доходів майбутньої діяльності установи, а отже і видатків /витрат, здійснюється планово-економічним та бухгалтерським підрозділом (в разі якщо вони є відокремленими в загальній структурі установи) чи фінансово-економічним підрозділом, за участю головного бухгалтера та головного економіста. Основним фінансово-плановим документом бюджетних установ виступає кошторис однією з складових якого є загальний фонд. Він містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією для виконання бюджетною установою відповідних основних функцій. До зазначеної частини кошторису складається план асигнувань.
Відмітимо, що установа незалежно від обраної до застосування форми організації бухгалтерського обліку складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею бюджетною програмою чи функцією.
Плануання доходів за загальним фондом здійснюється за системою вертикального зв’язку. Це означає, що рух інформації про граничні обсяги видатків загального фонду відповідного бюджету доводиться веритикальною схемою (рис. 8.2.), а визначені на основі цього обсяги доходів загального фонду у вигляді проектів кошторисів знизу уверх відповідно. При цьому головні розпорядники коштів крім доведення інформації про граничні обсяги видатків розпорядникам коштів нижчого рівня розробляються при необхідності і доводять до останніх окремі показники, визначають терміни подання проектів кошторисів і надають вказівки щодо їх складання, забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками коштів.
Складанню проекту кошторису розпорядника коштів, передує підготовча організаційно робота планово-економічного та бухгалтерського підрозділів, на які покладено функції щодо формування зазначеного майбутнього нормативного документу. Вона полягає у розгляді фактичних показників минулого року та плануванні заходів господарської діяльності установи на майбутній рік. Фактичні якісні показники звітного року за доходами і видатками мають бути забезпечені на виході із специфічної системи обробки інформації щодо господарської діяльності, яку ми називаємо бухгалтерським обліком. Для реалізації зазначеного завдання повинні виконуватись наступні вимоги:
дотримання принципу суцільної фіксації інформації щодо видатків як касових, так і фактичних систем бухгалтерського обліку;
проведення аналітичних досліджень щодо виконання кошторису та плану асигнувань в поточному порядку та за результатами відповідних звітних періодів (місяць, квартал, рік) як в частині доходів так і видатків;
випрацювання конкретних заходів та коригувань щодо діяльності за результатами виявлених та проаналізованих відхилень;
раціональна організація здійснення перерахованих заходів.
При вивченні запланованих заходів слід виокремити ті першочергові, що забезпечують виконання основних функцій даної бюджетної установи. Щодо фінансового покриття їх здійснення зазначені заходи, відносяться саме до частини загального фонду. Планування видатків за загальним фондом, а отже і загального обсягу загального фонду, відбувається в межах нормативного поля, а саме: основних положень Закону Про державний бюджет України, та нормативних показників, затверджених відповідними нормативними актами. Так, Законом про Державний бюджет України на 2002 рік визначено склад захищених статей бюджету до яких входять:
оплата праці працівників бюджетних установ (код 1110);
нарахування на заробітну плату (код 1120);
придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів (код 1132);
забезпечення продуктами харчування (код 1133);
виплата процентів за державним боргом (код 1200);
трансферти місцевим бюджетам (код 1320);
трансферти населенню (код 1340).
Відповідно до Закону, виокремлені зазначені позиції кодів економічної класифікації видатків забезпечуються джерелами покриття в першу чергу враховується при плануванні доходів.
Видатки за окремими статтями формуються відповідно до нормативів (штатних, натуральних норм харчування тощо) встановлених галузевими нормативними актами та фактичними показниками діяльності.
За кожним кодом економічної класифікації видатків бюджету здійснюється розрахунок, наприклад по медичним закладам:
за кодом 1110 “Оплата праці працівників бюджетних установ” розрахунковими показниками виступають кількість штатних посад, середня заробітна плата, які деталізуються в розрізі номенклатури посад працівників;
за кодом 1120 “Нарахування на заробітну плату” розрахунковими показниками виступають загальний відсоток нарахувань до страхових внесків до соціальних фондів та сума заробітку, на яку нараховуються вказані внески;
за кодом 1130 “Придбання предметів постачання і матеріалів, оплати послуг та інші видатки” є комплексною статею, а тому розрахунки деталізуються за кожним кодом четвертого рівня. За кодом 1131 вихідними даними є натуральні показники за видами предметів та матеріалів щодо потреби на місяць (шт, л, кг), їх ціна одиниці, за кодом 1132 – грошова норма медикаментів на 1 ліжко/день та кількість ліжко-днів, за кодом 1133, грошова норма харчування та кількість ліжко/днів тощо.
за кодом 1160 “Оплата комунальних послуг і енергоносіїв” розрахунковими показниками виступають натуральні показники споживання тепла, води, електроенергії, природного газу за рік (ккал, квт.л) та тарифні розцінки на кожний вид.
за кодом 2100 “Придбання основного капіталу” складається розрахунок по придбанню необхідних необоротних активів з обгрунтуванням цієї необхідності щодо основної діяльності закладу.
На підставі зазначених розрахунків з урахуванням доведених граничних норм видатків бюджету складаються і подаються головному розпоряднику коштів у терміни встановлені останнім. Після розгляду проектів кошторисів, складання зведених кошторисів, формування на їх підставі бюджетних запитів, головні розпорядники коштів за вертикальною схемою наведеною на рис. 8.2.1 передаються бюджетні запити до Мінфіну України, Мінфіну АРК, місцевим фінансовим органам, для включення їх до проектів відповідних бюджетів.
Етап затвердження асигнувань по суті починається з прийняття бюджету країни. Після опублікування закону про Державний бюджет України, в тижневий термін обсяги затверджених бюджетних асигнувань доводяться до головних розпорядників коштів у формі лімітної довідки. Головні розпорядники коштів формують лімітні довідки за кожним розпорядником коштів і передають їх адресату. Розпорядники коштів, на основі отриманої інформації уточнюють проекти кошторисів і складають проекти асигнувань. При уточненні проектів кошторисів, враховуючи традиційне обмеження запланованих доходів загального фонду, установ доведеними до них обсягами асигнувань лімітних довідок, головному бухгалтеру та головному економісту необхідно провести ще раз аналіз запланованих заходів майбутнього року по виконанню основних функцій щодо першочерговості і необхідності, а в разі підтвердження - змінити джерело фінансового забезпечення останніх. Проект плану асигнувань готується на підставі уточненого проекту кошторису і уявляє собою помісячний розподіл повноважень, які у разі затвердження плану будуть надані розпорядниками коштів, відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язаняня. На момент складання проекту плану асигнувань головний бухгалтер та головний економіст має володіти даними щодо термінів здійснення запланованих заходів разового характеру (придбання необоротних активів, капітальний ремонт, преміювання працівників, відпусток) та обсягів видатків за поточними потребами установи, на підставі яких здійснюються основні розрахунки. Зауважимо, що від ретельності проведених розрахунків по розподілу асигнувань (визначених на підставі видатків) залежить якість фінансового забезпечення установи на майбутній рік.
Підготовлені належним чином уточнений проект кошторису та проект плану асигнувань передається за вертикальною схемою головному розпоряднику коштів.
Процес планування доходів бюджетних установ вцілому потребує відповідного рівня професійного досвіду головного бухгалтера, як спеціаліста, його здібностей до аналітично-планової роботи , чіткої побудови та організації облікового процесу та організації робочого часу. При зміні головного бухгалтера впродовж поточного року, доцільно залучати при складанні планових документів на консультативній основі особу, що займала зазначену посаду до цього. Для забезпечення зменшення навантаження на період розробки проекту кошторису, головному бухгалтеру необхідно зазделегідь визначити кандидатуру із заступників, для виконання переважної більшості облікових функцій на цей період.
Отриманню бюджетних асигнувань передує процес формування даної бази даних мережі розпорядників бюджетних коштів в розрізі міжрегіональних управлінь Державного казначейства, затвердження бюджетних призначень і доведення витягів з них до розпорядників коштів. Після отримання витягу з розпису бюджетних призначень розпорядники коштів подають затверджені кошториси доходів і видатків та плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства з моменту доведення обсягів бюджетних призначень відділеннями з Державного казначейства до розпорядників. Зазначений етап потребує від головного бухгалтера чіткого дотримання термінів підготовки і подання мережі установ та оргнізацій, які отримують кошти з Державного бюджету України (не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року), підготовки і подання розподілу показників (зведених) кошторисів доходів і видатків та (зведених) планів асигнувань (протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі) до відповідних органів Державного казначейства.
Фактичне отримання асигнувань розпорядниками коштів здійснюється як зазначалось виключно на підставі затверджених кошторисів і планів асигнувань. Асигнування надходять відповідно до бюджетних призначень до бюджетних установ для подальшого розподілу чи використання через систему органів казначейства. Організація роботи по отриманню та розподілу асигнувань полягає у оперативній обробці інформації по асигнуванням, що надійшли (впродовж одного дня) для їх розподілу. І у чіткому дотриманні встановлених планів розподілу асигнувань за нижчестоячими установами. Наступний напрямок організації обліку доходів є розробка облікових номенклатур. Випрацювання облікових номенклатур здійснюється за традиційною схемою і вміщує такі складові:
надійшли асигнування з загального фонду бюджету до ГРК;
розподіляються та переводяться асигнування ГРК між РК;
отримано РК нижчого рівня асигнування;
списуються отримані за поточний рік асигнування з загального фонду бюджету.
Облікову номенклатуру подано у таблиці 8.1. Організація носіїв інформацїї починається з визначення їх кола та надання характеристики кожного з них. До носіїв інформації щодо обліку асигнувань бюджетних установ відносять;
картку (книга) аналітичного обліку отриманих асигнувань;
книгу аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам.
Картка аналітичного обліку використовується для відображення одноіменної інформації. Зазначений реєстр аналітичного обліку ведеться за кожним кодом програмної класифікації видатків в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Картка відкривається на 1 рік з одночасним внесенням показників кошторису по асигнуванням з розподілом їх за напрямком забезпечення – кодами економічної класифікації видатків.
Інформація про надходдження асигнувань відображається в розрізі:
дати виписки органу Державного казначейста (установи банку);
назви та номеру документа;
обсягу асигнувань (суми), що надійшли (в цілому і з розподілом за кодами економічної класифікації).
При відзиві асигнувань інформація фіксується в розрізі аналогічних показників, при цьому “сума асигнувань записується зі знаком “__” чи червоними чорнилами. Щомісяця інформаційні дані узагальнюються у вигляді підсумка “Усього асигнувань за місяць”. Наприкінці року виводиться підсумок “Усього асигнувань за рік”.
Книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам використовується вищестоячими розпорядниками коштів. Книга відкривається за кожним кодом програмної класифікації видатків в розрізі кодів економічної класифікації видатків на рік. Первісна інформація, яка вноситься при відкритті книги, відображає показники кошторису доходів і видатків. Зазначені показники можуть коригуватись упродовж року на підставі змін у кошторисі. Інформація по переведеним асигнуванням відображається в розрізі:
дати виписки органу Державного казначейства (установи банку)
назви та номеру документа;
суми асигнувань (усього і за кодами економічної класифікації видатків).
Інформація про відізвані асигнування фіксується у вищевказаному порядку. Узагальнення даних здійснюється щомісячно і наприкінці року.
Порядок руху носіїв облікової інформації щодо обліку доходів загального онду регулюється інструктивними маиткеріалами і щзалежить від рівня бю джету, з якого надаються асигнування, порядку обслуговування через органи Державного казначейства чи банківські установи. Загальна схема руху носіїв інфораації подана на рис. 8.3.
Слід вказати, що оскільки відображення інформації в системі бухгалтерського обліку є двоїсним реєстром синтетичного обліку в якому фіксується обсяг доходів загального фонду меморіальний ордер № 2 – Накопичувальну відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків).
8.3. Організація обліку доходів спеціального фонду
Власні доходи бюджетних установ призвані вирішувати доповнюючу функцію щодо бюджетних асигнувань і забезпечувати виконання основних завдань зазначених суб’єктів господарювання в частині непокриття доходами загального фонду. Через активне включення бюджетних установ в “виробничу” діяльність, зокрема процес надання платних послуг вказана категорія доходів набуває дедалі вагомішого значення серед інших об’єктів обліку.
Організація обліку власних доходів бюджетних установ має здійснюватись як на етапі планування показників господарсько-виробничої діяльності, так і на етапі їх фіксації в процесі бухгалтерського обліку і складається з таких напрямків:
розробка класифікаційної схеми власних доходів бюджетних установ;
організація планування доходів спеціального фонду;
організація обліку надходження доходів;
організація облікових номенклатур;
організація носіїв облікової інформації.
Власні доходи є досить різнорідними за своїм характером і в цілому поділяються на дві групи:
доходи за коштами, отриманими;
платаза послуги, роботи, продукцію;
інші доходи бюджетних установ.
Кожна з наведених груп, включає в себе підгрупи. Зокрема до доходів, отриманих від надання платних послуг, відносять:
доходи, які отримані від надання функціонально-основних послуг бюджетних установ;
доходи, отримані від господарської чи господарсько-виробничої діяльності;
доходи в частині аренди приміщень бюджетних установ;
доходи від реалізації майна.
До другої групи – інших доходів бюджетних установ – увійшли:
благодійні внески, гранти і дарунки, субвенції;
інші власні доходи бюджетних установ.
Зазначена класифікація має досить загальний вигляд, однак вона виокремлює два принципових напрямки формування доходів, перший з яких утворюється в результаті господарсько-виробничої діяльності, а другий – відображає доходи, які не є слідством останньої і отримуються для її більш повного забезпечення.
В межах поля об’єктів бухгалтерського обліку визначають дещо інші класифікацію, яка має менш обгроунтовані класифікаційні ознаки (рис.8.4).
Власні доходи бюджетних установ, як і доходи загального фонду, підлягають плануванню. Для формалізації результатів планування власних доходів призначена друга складова кошторису – спеціальний фонд. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється в розрізі видів доходів та їх джерел, які визначаються розробленою класифікацією доходів кожної установи відповідного галузевого профілю в межах затвердженого галузевого переліку.
Для забезпечення отримання максимально достовірного і вирогідного до отримання в майбутньому обсягу доходів, необхідно зазделегідь сформована система показників, які використовуються в розрахунках.
В розрізі вищевказаних видів доходів можливо виокремити такі показники:
за доходами, що отримуються від надання функціонально основних послуг бюджетних установ- кількість студентів, що буде навчатись у плановому періоді на контрактній основі, кількість хворих, яким буде надана медично-лікувальна допомога за власні кошти; кількість пацієнтів, яким буде надана медично-діагностична допомога за власні кошти; кількість відвідувачів музеїв, виставок тощо та розмір плати за вищевказані послуги;
за доходами, що отримуються від господарської чи господарсько-виробнчої діяльності – кількість виробів, навчально-виробничих майстерень, кількість продукції сільськогосподарських навчальних підсобних господарств та вартість зазначеної продукції; кількість місць у гртожитки та відомчих квартир та плата за проживання; кількість працівників, що буде харчуватись в установі та вартість харчування;
за доходами в частині аренди приміщень бюджетних установ – площа приміщень, кількість обладнання та іншого майна та розмір орендної плати; за доходами від реалізації майна – кількість запланованих до реалізації об’єктів необоротних активів (крім будівель і споруд та інших матеріальних активів, у тому числі списаних як непридатних до реалізації) і вартість реалізації.
Крім розрахункових показників, об’єктом планування щодо власних доходів установи є термін надходження доходів за видами. На підставі зазначених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом надходжень з урахуванням конкретних умов роботи установи: для вищих навчальних закладів переважна більшість власних доходів прогнозується до надходження у середені І та Ш кварталів; для закладів охорони здоров’я лікувально-профілактичного характеру в зимовий, осінній, весняний періоди; санаторно-курортного типу – переважно в літній період тощо.
Формування розрахункових показників щодо доходів планового періоду обов’язково повинно здійснюватись в межах аналізу фактичного виконання дохідної частини кошторису за доходами спеціального фонду за останній звітний період, а також очікуваного виконання за період, що передує плановому. Зазначені інформаційні дані маються бути також сформовані до початку процесу планування у вигляді зручних таблиць, графіків порівняння планових і фактичних показників звітних періодів, з випрацюванням аналітичних висновків щодо кожного факту і фактору відхилення.
Організація обліку надходження плати за послуги бюджетних установ, джерелом утворення яких виступають власні доходи останніх потребує чіткого визначення механізму розрахунків в частині форми порядку оплати послуг.
За основні форми щодо розрахунків з приводу надання платних послуг бюджетними установами в практиці прийнято як готівкову, так і безготівкову форму. Вибір однієї з них чи їх комбінація визначається умовами господарювання, особливостями галузевої належності тощо. Так, плата за навчання у вищих навчальних закладах за заключеним контрактом між фізичною особою – студентом і юридичною особою – вищим навчальним закладом, надходить за прибутковим касовим ордером до каси установи. В разі, якщо сторонами контракту на підготовку студента виступають юридичні особи – у вищий навчальний заклад та підприємство, установа, організація, яка сплачує навчання студента, розрахунки по оплаті здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування визначеної за контрактом суми платіжним дорученням. Плата за надання окремих медичних послуг, надання яких не суперечить рішенню Конституційного Суду України № 15-рп/98 від 25.11.98 “Про визначення такими, що втратили чинність, окремих положень постанов Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138 та від 12 травня 1997 року № 449”, зокрема зубне протезування, вноситься пацієнтами і хворими безпосередньо до каси установи. При наданні інших медичних лікувально-діагностичних послуг, медичні заклади отримують платню за надані послуги через страхові компанії шляхом безготівкових розрахунків.
Плата за проживання у гуртожитку чи квартирі утримується через касу установи в вигляді внесення платні та із заробітної плати працівників установи. В готівковій формі здійснюються розрахунки з працівниками за харчування. Розрахунки за вироби навчальних майстерень, продукцію сільськогосподарських підсобних господарств здійснюються переважно в готівковій формі, а по виконаним науково - дослідним та дослідно конструкторським роботам – виключно в безготівковій формі.
Розрахунки по арендній платі, як і розрахунки за майно призначені до реалізації, здійснюються в безготівковій формі.
Порядок розрахунків надання платних послуг бюджетними установами визначається специфікою діяльності установ і перед усім підпорядкований вимогам їх функціонування в межах встановленого фінансового поля, яке має певні обмеження. Йдеться про обов’язкове забезпечення діяльності по наданню послуг, а значить і відповідних видатків спеціального фонду, доходами спеціального фонду. Звідси, найраціональнішою схемою побудови розрахунків за навчально-педагогічні, медичні /лікувальні і діагностичні/ консультаційні та іншими послугами функціонально основного характеру є схема предоплати. За таких умов, вимога забезпечення доходами, майбутніх видатків, реалізується повністю. Оплата продукції та виробів майстерень і господарств здійснюється по факту реалізації останніх, в той же час розрахунки по науково-дослідній та дослідно-конструкторській роботам проводяться у порядку авансових платежів з кінцевим розрахунком по факту приймання НДР.
Розрахунки за харчування через необхідність, накопичення точної інформації про фактично понесені видатки, здійснюються по факту минулих видатків. Плата за аренду майна, житло реалізоване майно може вноситься як в порядку передоплати, так і по факту реалізації орендних послуг і майна.
При визначенні варіанту порядку розрахунків, головний бухгалтер повинен враховувати планові показники по доходам спеціального фонду та від реалізації продукції, виробів, робіт щодо забезпечення їх виконання, рівень забезпечення бюджетними асигнуваннями тобто (поповненню дохідної частини загального фонду. Характер послуг, що надаються установою (одночасно, довготривала значна за обсягом видатків на її надання, невеликим рівнем витрат, тощо). Важливим є також вибір форми передоплати – одноразова оплата чи авансові платежі в межах загального обсягу коштів до оплати. Одноразова оплата характерна для короткочасних за періодом надання послуг, багаторазова – для послуг тривалих за часом (підготовка студентів, виконання НДР).
Терміни внесення платні мають бути обумовлені відповідними документами – договорами на виконання НДР, контрактами на навчання, угодами на надання медичної допомоги тощо.
Організація облікових номенклатур за напрямком облік власних доходів здійснюється в традиційному порядку, при цьому серед переліку облікових номенклатур, відповідно до видів власних доходів, виокремлюють:
нарахована плата за навчання, за надання медичних послуг;
нарахована за утримання дітей в інтернатах при школах;
нарахована плата за надані послуги з оренди приміщень;
нарахована квартирна плата;
нарахована плата за роботу транспорту;
нарахована плата за утримання дітей в дошкільних закладах;
нарахована плата за користування гуртожитком;
нарахована прлата за харчування;
здано виконані НДР;
оприбутковано готові вироби і продукція.
Організація носіїв облікової інфоромації починається з визначення їх кола. До документів первинного обліку слід віднести договори на надання послуг медичного характеру, контракти на підготовку спеціалістів, договори на виконання НДР, акти на прийняття (здачу) виконаних НДР, орендні угоди, акти на оприбуткування гуманітарної допомоги в формі майна. Склад облікових реєстрів в яких фіксується інформація щодо власних доходів бюджетних установ визначається:
меморіальний ордер № 4 накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами;
меморіальний ордер № 6 накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами;
меморіальний ордер № 15 зведена накопичувальна відомість за розрахунками з батьками на утримання дітей;
меморіальний ордер № 14 накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ.
Графіки руху носіїв облікової інформації складаються за загальними принципами побудови (рис.8.5)
8.4. Організація обліку видатків
Основним напрямком бухгалтерського обліку бюджетних установ виступає облік видатків. Враховуючи основне завдання бюджетних установ щодо кінцевого результата (звітного періоду) діяльності – виконання кошторису доходів і видатків – яке, по суті, визначає другу назву обліку бюджетних установ, а саме облік виконання кошторису доходів і видатків це твердження є безсумнівним. З огляду на це, логічну чільну позицію за ступенем важливості відводять напрямку організації обліку видатків.
Організація обліку видатків бюджетних установ передбачає наступні напрямки:
визначення нормативної бази:
класифікація видатків;
розробка робочої номенклатури видатків;
організація планування видатків;
організація облікових номенклатур;
організація носіїв облікової інформації.
Основним нормативним документом, що визначає склад та стркутуру видатків бюджетних установ є Наказ Міністерства фінансів України № 604 від 27.12.2001 Про бюджетну класифікацію її запровадження. Відповідно до зазначеного документу, вирізняють такі види класифікації видатків бюджету:
функціональну;
відомчу;
програмна;
економічна.
Перші три класифікаційні групи виконують адресну функцію щодо видатків відповідних розпорядників коштів в цілому і мають досить обмежене використання в процесі бухгалтерського обліку, а саме коди класифікацій виступають одним із основних реквізитів облікових реєстрів. Економічна класифікація видатків, на відміну від попередніх, має безпосереднє застосування в межах системи бухгалтерського обліку, оскільки саме в розрізі її кодів здійснюється планування та обліку видатків бюджетних установ.
Вищевказаним нормативним документом затвердджено загальну економічну класифікацію видатків, яка визначає спрямованість як видатків бюджету вцілому, так і розпорядників коштів зокрема (додаток 10). В межах зазначеної класифікації виділено такі основні напрямки як:
1000 – поточні видатки
2000 – капітальні видатки
3000 – нерозподілені видатки
4000 – кредитування з вирахуванням погашення.
В межах кожного з напрямків виокремлюються багаторівневі коди економічної класифікації видатків в загальній кількості сімдесят найменувань.
Очевидно, що при зазначеній значній кількості КЕКВ, та враховуючи різнорідну специфіку діяльності бюджетних установ, головний бухгалтер кожної бюджетної установи повинен розробляти робочу скорочену економічну класифікацію видатків. Зазначена робота здійснюється на наступний звітний період до початку планування діяльності, тобто перед складанням проекту кошторису доходів і видатків. Випрацюванню робочої економічної класифікації видатків передує вивчення складу кожного з кодів економічної класифікації, результати якого доречно оформити у вигляді таблиці 8.2.
Табл. 8.2
Характеристика складу кодів економічної класифікації видатків
КЕКВ
Назва
Складові КЕКВ
Детальна характеристика кожного з кодів четвертого рівня дає змогу ідентифікувати видатки бюджетних установ повністю. Визначимо, що в розробленій таким чином класифікації слід виокремлювати загальні і специфічні коди економічної класифікації видатків. До перших слід віднести:
1111 – заробітна плата
1113 – виплати по тимчасовій непрацездатності
1120 – нарахування на заробітну плату
1131- придбання прдметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки
1134 – м’який інвентар та обмундирування
1135 – оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів
1137 – поточний ремонт обладнання, інвентарю і будівель; технічне обслуговування обладнання
1138 – послуги зв’язку
1140 – видатки на відрядження
1160 – оплата комунальних послуг.
2122 – будівництво (придбання) адміністративних об’єктів
2132 – капітальний ремонт та реконструкція адміністративних об’єктів.
Інші коди економічної класифікації виступають в якості специфічних, зокрема, коди:
1132 – медикаменти та перев’язувальні засоби – використовуються у закладах охорони здоров’я та лікувально-ветеринарних закладах;
1133 – продукти харчування – застосовується по відображенню даного напрямку видатків у медично-профілактичних закладах різного профілю, будинках – інтернатах, загальноосвітніх навчальних закладах, дитячих будинках, дитячих дошкільних установах, профтехучилищах, вищих навчальних закладах.
1136 – оренда та експлуатаційні послуги – застосовується установами, що є орендаторами
1342 – стипендії – використовується вищими навчальними закладами, професійно-технічними училищами
1150 – матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення – застосовується військовими частинами системи Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України тощо.
На підставі загальних планів господарської діяльності, профілю конкретної бюджетної установи, головний бухгалтер визначає кінцевий склад робоої класифікації з оформленням її у вищевказаному порядку.
Склад і детальна структура робочої класифікації видатків береться за основи при плануванні видатків на майбутній звітний період.
Планування видатків бюджетних установ здійснюється при складанні проекту кошторису доходів і видатків на наступний бюджетний рік. В цілому порядок планування видатків подано у пункті 8.2., а тому зупинимось на основних організаційних моментах. Отримання якісних, максимально об’єктивних показників щодо майбутніх видатків бюджетних установ забезпечується комплексом наступних робіт в розрізі організаційних заходів:
своєчасне доведення та розробка граничних обсягів видатків із загального фонду бюджету. Головні розпорядники когштів на підставі проектьу відповідного бюджету на наступни рік, доведеного до них Мінфіном, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами у виглдяді відомостей про гранині обсяги видатків загального фонду встановлюють межу видатків для нижчес тоячих розжпорядників коштів. Доведення зазначених показників має здійснюватись оперативно, шляхом передачі засобами електронної чи кур’єрської пошти в день їх кінцевого випрацювання.
мобільна підготовка проекту кошторису.
Нижчестоячі розпорядники коштів, по факту отримання бюджетних показників, випрацьовують останній варіант проекту кошторису доходів і видатків на основі вже підготовленого базового варіанту:
При цьому, випрацюванню базового варіанту передує: розробк...
28.04.2013 18:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора