РОЗДІЛ 9. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ГРОШОВИХ КОШТІВ І РОЗРАХУНКІВ.
Основні терміни і поняття: організація обліку грошових коштів в касі; організація обліку грошових коштів на поточних та реєстраційних рахунках; організація обліку розрахунків з дебіторами; організація обліку розрахунків з кредиторами.
9.1.Основи організації обліку грошових коштів і розрахунків.
Бюджетні установи в процесі здійснення господарської діяльності вступають в загальну систему дебіторсько-кредиторських розрахунків, яка склалася на сьогоднішній день в вітчизняній економіці зокрема та в світовій економічній моделі в цілому. Зазначені розрахунки здійснюються двома методами: безготівковим і готівковим. В процесі проведення останніх відбувається зміна активів зокрема у частині грошових коштів установи - тих, що перебувають на її особових, реєстраційних та поточних рахунках та них, що зберігаються в касі установи. Звідси, об’єктами організації обліку грошових коштів і розрахунків виступають:
облік грошових коштів в касі установи;
облік грошових коштів установи, що знаходяться на рахунках в органах казначейства чи установах банків;
облік розрахунків з дебіторами;
облік розрахунків з кредиторами.
Загальними основними завданнями організації обліку грошових коштів і розрахунків є:
випрацювання оптимального механізму реалізації порядка збереження грошових коштів установи;
створення раціонального режиму дебіторсько-кредиторських відносин з юридичними і фізичними особами;
розробка і впровадження моделі руху інформаційних потоків за вказаними напрямками потреб зовнішніх та внутрішніх з метою прийняття управлінських рішень.
До поля нормативної бази, що регулює вказані напрямки обліку відносяться:
Закон України № 2346 від 5.04.01 Про платіжні системи та переказ грошей в Україні;
Постанова Національного банку України № 72 від 19.02.01 Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні;
Постанова Правління Національного банку України № 119 від 26.03.98 Про затверддження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України;
Постанова Національного банку України № 527 від 18.12.98 Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземних валютах.
Постанова НБУ № 69 від 19.02.01 “Про затвердження Інструкції про організацію роботи готівкового обігу установами банків України;
Наказ Державного Казначейства України № 32 від 09.04.97 Про затвердження Інструкції про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства України;
Постанова Правління Національного банку України № 135 від 29.03.01 Про затвердження Інструкіії про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті;
Наказ Державного Казначейства України № 3 від 22.01.01 Про затвердження Порядку касового виконання державного бюджету за видатками;
Наказ Державного казначейства України № 140 від 10.08.01 Про затвердження Порядку виконання державного бюджету за видатками за умов функціонування внутрішньої платіжної системи.
Наказ Державного Казначейства України № 134 від 30.06.01 Про готівкове обслуговування комерційними банками бюджетних коштів.
Наказ Міністерства фінансів України № 59 від 13.09.98 Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон;
Наказ Міністерства фінансів України, Головного Управління Державного казначейства України № 114 від 10.12.99 Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ.
Наказ Державного Казначейства України № 61 від 10.04.2000 Про затвердження Інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення основних господарських операцій бюджетних установ;
Наказ Міністерства статистики України № 51 від 15.02.96 Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій;
Лист Державного казначейства України № 07-06/1401/-7171 від 12.08.02 Про порядок відображення в бухгалтерському обліку і звітності бюджетних установ розрахунків, проведених згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02 № 961;
Наказ Міністерства фінансів України № 319 від 15.05.012 Про затвердження Порядку призупинення бюджетних асигнувань;
Наказ Державного казначейства України № 103 від 19.10.2000 Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників коштів бюджету в органах Державного казначейства.
Організація обліку грошових коштів в касі
Організація обліку готівкових грошових коштів є досить складним напрямком, оскільки включає в себе найбільшу кількість складових. Зокрема, до етапів організації вказаного об’єкту відносять:
визначення нормативної бази;
організація кадрового відбору касирів установи;
організація матеріальної відповідальності;
організація збереження готівкових коштів в касі установи;
організація доставки готівкових коштів в касу;
організація визначеня розрахункових показників ліміту каси;
організація облікових номенклатур;
організація вибору носіїв облікової інформації;
організація руху носіїв облікової інформації.
Організація кадрового відбору працівників на посаду касира передбачає випрацювання критеріїв за яким здійснюватиметься вибір. При виробітку основних позицій вимог до працівника слід враховувати наступні моменти:
віковий ценз (оскільки особа, що обіймає посаду касира несе повну матеріальну відповідальність, яка визначається письмовою формою, претендент на посаду повинен мати повні вісімнадцять років;
професійні обмеження (кандидату бажано мати досвід облікової роботи і роботи з грошима);
правові обмеження (знаходження посади касира в колі повної матеріальної відповідальності включає можливість прийому на роботу особи, що за судовим вироком позбавлені права займати посаду касира);
Бажаним є також наявність постійної прописки за місцем проживання в даному населеному пункті. При вивченні біографії кандидата, слід детально вивчити його трудову діяльність. Організація матеріальної відповідальності включає в себе детальний інструктаж щодо матеріальної адміністративної та кримінальної відповідальності, яку несе касир (розглянута раніше) та підписання угоди про повну матеріальну відповідальність.
На відміну від перших двох напрямків організації обліку готівкових коштів відповідальність за які несуть відповідні працівники бухгалтерської служби, наступні два перебувають у віданні адміністрації установи. Так, касове приміщення повинне бути розташоване в зоні розташування бухгалтерської служби. Кімната, відведена під касу, має бути обладнана відповідним чином, зокрема: на вікна встановлено залізні грати, вхідні двері оббиті металевими листами чи виготовлені з металу, та оснащені надійними замками, встановлена сигналізація, обладнане вікно для здійснення виплат касиром та отримання коштів працівниками. У приміщенні каси повинен знаходиться сейф (бажано з двома замками), в якому зберігатимуться готівкові та інші грошові кошти і документи. Ключі від сейфа під розписку передаються касиру, а дублікат зберігається у головного бухгалтера в сейфі.
Доставка готівкових грошей в касу залежить від обсягу готівкових оборотів і може бути здійснена:
-власними силами установи;
-службою інкасації уповноваженої установи банку;
-Державною службою охорони при Міністерстві внутрішніх справ України.
При організації доставки готівкових коштів власними силами адміністрація установи має забезпечити касиру транспорт та супровід в вигляді працівника установи (шофера, молодшого касира, інших посадових осіб). В разі якщо обсяг готівкових коштів є досить вагомим, для доставки готівки залучають спеціальні інкасаторські служби, з якими на початку року адміністрація повинна заключити угоди. В разі не виконання вищевказаних вимог по організації і збереження та доставки готівкових коштів, касир має право вимагати їх повної реалізації. Відповідальність за крадіжки та втрати готівкових грошових коштів, що понесені в результаті відсутності тих умов їх охоронності під час транспортування та зберігання, які мали бути забезпечені керівництвом установи, повністю лягає на останніх відповідно до чинного законодавства України.
Організація визначення розрахункового показника ліміту каси передбачає проведення підготовчих організаційних робіт по встановленню розміру готівки, що може залишитись в касі установи на кінець робочого дня. Нагадаймо, що ліміт каси встановлюється бюджетним установам установами банків та органами Державного казначейства, якими вони обслуговуються. Ліміт каси встановлюється щорічно на підставі заявки-розрахунку, яка подається до відповідної обслуговуючої установи у двох примірниках. Для підготовки показників щодо ліміту каси проводиться ретельне вивчення касових оборотів за будь-які три місяці минулого року в розрізі складових:
готівкова виручка (надходження до кас установи чи організації, крім сум, що одержані з установ банків, чи органів казначейства);
виплати готівкові на різні потреби (крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, пенсій, стипендій, дивідендів). На основі вищевказаних показників здійснюється розрахунок похідних покажчиків до яких відносяться:
середньоденна виручка (сума готівкової виручки поділена на кількість робочих днів установи чи організації і за ці три місяці);
середньоденна видача готівки (сума готівкових виплат поділена на кількість робочих днів установи впродовж обраних трьох місяців).
Дані отримані покажчики слугують основою при визначенні розміру ліміту каси. При плануванні збільшення ліміту каси щодо розрахункової величини готуються окремі цифрові розрахункові та текстові обгрунтування на здійснення останніх дій, які додаються до заявки-розрахунку. Обгрунтування повинно містить чіткий перелік подій, які потенціально вимагатимуть збільшення ліміту каси, та розрахунок щодо впливу кожної з обставин на загальне збільшення.
Організація облікових номенклатур за напрямком облік готівкових грошових коштів здійснюється за традиційною схемою в розрізі двох трансакцій:
внесення грошових коштів в касу установи;
видача грошових коштів із каси установи.
Організація носіїв облікової інформації щодо їх вибору регулюється Наказом Міністерства статистики № 51 від 15.02.96 Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій. Відповідно до зазначеного нормативного документу до первинних носіїв обліку готівкових коштів відносять:
*прибутковий касовий ордер (ф.КО-1);
видатковий касовий ордер (ф.КО02);
Журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів (КО-3, КО-3а);
Касову книгу (ф.КО-4);
Книгу обліку прийнятих та виданих касиром грошей (ф.КО-5, ф.440).
Прибутковий касовий ордер використовується для оформлення надходження готівки в касу. Вфін складається з двох частин- власник касового ордеру та квитанції і крім загальних реквізитів містить такі власні:
номер документу;
дата складання;
кореспондуючий рахунок;
код аналітичного рахунку;
код цільового призначення;
прізвище, ім’я, по-батькові особи, що вносить готівкові кошти в касу.
Окрім того прибутковий касовий ордер містить інфорамацію щодо підстави отримання готівкових коштів в касу. Аналогічні реквізити містить видатковий касовий ордер за виключенням двох останніх, які логічно замінюються на прізвище, імя, по-батькові особи, що отримує кошти із каси та підстави отримання останніх . Касові ордери виписуються працівником бухгалтерії, підписуються головним бухгалтером і передаються до каси для здійснення відповідних видатуково-прибуткових операцій.
Інформація щодо виписаних касових ордерів фіксується в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових документів в розрізі таких позицій:
дата;
номер документу;
сума;
примітка.
Для ведення загальної реєстрації касових ордерів заводиться форма КО-3а, для цільової функціональної реєстрації на рік відкриваються два журнали за формою КО-3.
Касова книга застосовується для визначення загальних готівкових оборотів за день та виведення залишку готівкових коштів на кінець робочого дня. До початку здійснення записів касова книга відповідним чином оформлюється: листи нумеруються, книга брошурується, на останній сторінці вказується кількість листів, яка засвідчується підписом керівника та головного бухгалтера. В книзі фіксується інформація по функціональним реквізитам касових ордерів (номер документа, від кого отримано чи кому видано, номер кореспондуючого рахунку, сума) джерело надходження коштів та за власними розрахунковими реквізитами касової книги (разом за день; залишок на кінець дня; у тому числі на зарплату). Кожний аркуш складається з двох частин: першого примірника звіту та відривного звіту, який отримується шляхом заповнення аркушу в складеному вигляді з лицьової сторони під копіювальний папір. Касовий звіт складається у кінці робочого дня і разом з виправдовувальними документами його копія передається до бухгалтерії для здійснення записів у меморіальному ордері №1.
Книга обліку прийнятих та виданих касиром грошей використовується в крупних бюджетних установах, в практиці яких застосовується форма організації виплат заробітної плати чи стипендій через довірених осіб або за наявністю кількох касирів в касі установи.
В книзі фіксується:
дата операції;
залишок готівки у касира на початок дня;
суму видану касиру;
підпис касира про отримання;
отримані суми за день прибутковими операціями;
сума здана касиром старшому касиру;
підпису старшого касира про отримання грошей;
залишок готівки на кінець дня.
Наприкінці робочого дня касир зобов’язаний скласти звіт в одержанні авансу та готівковими оборотами і здати залишок готівки та касові документи за проведеними операціями старшому касиру під розпис у книзі обліку прийнятих та виданих касиром грошей.
Крім вищевказаних носіїв облікової інформації щодо бюджетних установ для досягнення вищого рівня аналітичності облікової інформації в загальних облікових носіїв Наказом Державного Казначейства України № 100 від 6.10.2000 введено карточку аналітичного обліку готівкових операцій. В картці крім загальної інформації відображається на основі звітів касира сума залишку на кінець місяця дня, готівкові видатки та надходження впродовж кожного дня та залишки на його кінець в розрізі фондів, кодів економічної класифікації та кодів програмної класифікації. Карточка аналітичного обліку готівкових коштів відкривається щомісячно за кожною установою. Організація руху носіїв облікової інформації здійснюється відповідно до наведеної схеми на рис. 9.1.
9.3. Організація обліку грошових коштів на поточних і реєстраційних рахунках.
Переважна більшість грошових активів бюджетних установ, як і більшості суб’єктів господарювання – юридичних осіб, зберігаються на рахунках в фінансових установах. Організація обліку грошових коштів на рахунках поточних реєстраційних та особових передбачає проведення заходів за такими напрямками:
*визначення нормативної бази;
*організація відкриття рахунків в установах банків та органах казначейства;
*організація своєчасного здійснення операцій за грошовими коштами на рахунках організацій;
*організація облікових номенклатур ;
*організація вибору носіїв облікової інформації;
*організація руху носїів облікової інформації.
Бюджетні установи в залежності від методу фінансового забезпечення їх діяльності можуть мати реєстраційні (особові) чи / та поточні рахунки.
Поточні рахунки відкриваються в установах уповноважених банків, бюджетним установам відповідно до Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті. Для відкриття поточних рахунків головний бухгалтер установи готує і подає до відповідної установи банку такий пакет документів:
заяву на відкриття рахунку встановленого зразка. Заяву підписує керівник та головний бухгалтер;
копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи органом, який реєструє. Положення, які затверджуються постановами Кабінету Міністрів України чи указами Президента України, нотаріального засвідчення не потребують. Установи та організації, які діють на підставі законів, статути (положення) не подають;
копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік, засвідчену податковим органом, нотаріально або уповноваженим працівником банку:
картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчих документів підприємства надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів, завірену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку. У картку включається також зразок відбитка печатки установи;
довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;
копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку.
Військові частини, установи, підприємства й організації Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Міністерства внутрішніх справ УкраЇни, Управління державної охорони України та інших органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування (далі – військові частини (установи), можуть мати в установах банків такі рахунки:
поточні рахунки в разі здійснення військовою частиною (установою) господарської діяльності;
поточні бюджетні рахунки для готівкових виплат.
При відкритті поточного рахунку подається пакет вищевказаних документів із заміною позиції статуту на позицію копію свідоцтва про державну реєстрацію в органи виконавчої влади одному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом.
Відкриття поточного бюджетного рахунку здійснюється установою банку на підставі наданого військовою частиною (установою) дозволу на відкриття рахунку і підтверджння дозволу,одержаного установою банку безпосередньо від фінансового органу, що виділяє бюджетні кошти, а також заяви про відкриття рахунку і картки із зразками підписів та відбитком печатки. Дозволи на відкриття рахунків складаються на бланках, виготовлених у друкарнях, із захисною сіткою і оснащених централізованою нумерацією, підписуються двома особами і засвідчуються відбитком пачатки розпорядника бюджетних коштів. Бланк дозволу складається з чотирьох частин: дозволу, підтвердження дозволу, повідомлення і корінця.
Дозвіл на відкриття рахунку фінансовим органом відповідного розпорядника бюджетних коштів видається тій військовій частині, установі, підприємству чи організації, якій повинен відкриватися рахунок. Одночасно фінансовий орган розпорядника бюджетних коштів надсилає через спеціальний зв’язок чи рекомендованим листом установі банку, в якій повинен бути відкритий рахунок, підтвердження дозволу на відкриття рахунку разом з примірником повідомлення про відкриття рахунку установою банку.
Якщо військова частина (установа) має таке ж найменування, як і розпорядник бюджетних коштів, який фінансує військову частину (установу), то дозвіл на відкриття рахунку цій військовій частині (установі) має бути виданий тим самим фінансовим органом, який видав дозвіл розпоряднику бюджетних коштів, що фінансує військову частину (установу).
Зразки підписів надаються установі банку на картці встановленої форми у двох примірниках за підписами командира (начальника) – перший підпис і начальника фінансового органу (головного) чи старшого бухгалтера) – другий підпис. Картка має містити зразок відбитка гербової печатки військової частини, установи чи організації, якій відкривається рахунок. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей (для пакетів, перепусток тощо),є неприпустимим. Зразок відбитка гербової печатки є одночасно підтвердженням підписів службових осіб власника рахунку. Якщо власник рахунку не має гербової печатки, то картка із зразками підписів має бути засвідчена підписами і відбитком гербової пачатки вищестоящої організації.
Якщо в установі банку відкриті два рахунки під одним і тим самим найменуванням військової частини чи установи, то в картки із зразками підписів і відбитком печатки за обома рахунками включається один і той самий зразок відбитка гербової печатки, що присвоєний цій військовій частині або установі.
Дозвіл на відкриття рахунку, заява на відкриття рахунку і картки із зразками підписів і відбитком печатки подаються в установу банку тією службовою особою військової частини, установи, підприємства чи організації, якій надано право першого чи другого підпису на грошових документах за цим рахунком. Особа, яка подає в установу банку зазначені документи, пред’являє своє посвідчення, паспорт чи документ, що його заміняє. Термін дії поточних рахунків відкритих уповноваженими установами банків постійний.
При підлеглості бюджетних установ щодо методу фінансового забезпечення органам Державного казначейства, вищевказаним суб’єктам господарювання відкриваються реєстраційні рахунки розпорядників коштів в відповідних органах казначейства. Для здійснення вказаної операції головним бухгалтером готується наступний пакет документів, який надалі передається до районного чи міського відділення Державного казначейства (за місцем знаходження установи):
заяву на відкриття рахунка в системі органів Державного казначейства, підписану керівником та головним бухгалтером;
довідку про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України із зазначенням ідентифікаційного коду;
копію затвердженого положення або статуту про установу, підприємство, організацію, засвідчену вищестоящою установою або нотаріально;
доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань, що передбачений у бюджеті України, з розподілом по розділах, главах, параграфах і статтях бюджетної класифікації;
затверджений кошторис доходів і видатків із поквартальним розподілом;
картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до законодавства України надано право розпорядження рахунком і підписування платіжних та інших розрахункових документів, та відбитка печатки;
звіт про виконання кошторису видатків установи (ф.2) на дату закриття фінансування на поточні бюджетні рахунки в установі уповноваженого банку;
витяг з особової картки розпорядника коштів (у випадках зміни адреси та органу Держвного казначейства).
Реєстраційні рахунки відкриваються на один бюджетний рік і щорічно поновлюються.
З метою регулювання правовідносин, пов’язаних із виконанням державного бюджету, органи Державного казначеййства укладають договори з розпорядниками бюджетних коштів, на підставі яких здійснюють їх розрахункове обслуговування відповідно до встановлених лімітів та затвердженого кошторису доходів та видатків (додаток 11).
Важливими питаннями за даним напрямком організації обліку грошових коштів на поточних та реєстраційних рахунках, що потребують врегулювання з боку головного бухгалтера установи та уповноваженої установи банку чи органами Державного казначейства під час проведення описаної процедури відкриття рахунків виступають також:
домовленість про терміни отримання виписок за рахунками (щоденно, раз на три дні, раз на тиждень);
доведення до відому вищевказаних установ з головним бухгалтером бюджетної установи прізвище, ім’я, по-батькові працівника, який буде здійснювати операції по рахункам установи, з забезпеченням останнього довіреністю на проведення даних операцій;
домоваленість з банком щодо графіку здійснення операцій, термінів здачі готівкової виручки;
вирішення способу інкасації і доставки готівкових коштів із установи до банку та навпаки.
Організація своєчасного здійснення операцій за грошовими коштами вимагає визначення основного складу видатково-прибуткових операцій, до яких відносять:
отримання установою асигнувань з Державного або місцевих бюджетів;
отримання готівкових коштів з рахунку до каси установи;
перерахування коштів з рахунку за товари, послуги, роботи, надані установі.
Організація забезпечення отримання установою асигнувань з Державного або місцевих бюджетів передбачає безумовне виконання наступних вимог з боку розпорядника коштів в особі головного бухгалтера:
своєчасне складання та передача до розгляду кошторису установи та плану асигнувань головним розпорядником коштів;
своєчасне і повне подання пакету звітності про виконання бюджету;
повнота і своєчасність відображення всіх фактів господарської діяльності в системі первинного, поточного та підсумкового етапів бухгалтерського обліку;
чітка організація внутрішнього контролю за використанням бюджетних коштів;
дотримання порядку перерахування вказаних коштів;
достовірність даних звітів та інформації про виконання бюджету;
дотримання розпорядникми бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов’язань;
цільове використання коштів.
Реалізації зазначених положень в межах діяльності установи вцілому та роботі бухгалтерської служби зокрема надасть можливість безперебійного отримання коштів із загального фонду Державного та місцевих бюджетів відповідно.
Організація оптимального регламенту отримання готівкових коштів установи, з її реєстраційних чи/та поочних рахунків вимагає можливе за виконання наступних умов:
дотримання правил оформлення грошового чеку з обов’язковим чітким формуванням суті операції вказівного цільового направлення коштів;
своєчасним поданням до уповноваженої установи банку календаря видачі заробітної плати, до якого установа включає основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати;
повноти розрахунку та своєчасного подання (за 55 днів до початку кварталу), до органів Державного казначейства касової заявки для отримання готівки;
своєчасності надання належним чином оформленої заявки на виплату готівки з вказівкою ПІБ матеріально-відповідальної особи, яка отримуватиме готівкові кошти та її паспортних даних; суми прибуткового податку з громадян, суми нарахувань до соціальних фондів, інші податки і обов’язкові платежі, які утримуються та нараховуються на фонд заробітної плати; суми до видачі, мети використання коштів та коду бюджетної класифікації видатків) з доданням необхідних супроводжувальних документів (платіжних доручень на перерахування зборів і платежів).
Встановлення чіткого порядку перерахування грошових коштів з рахунку установи-споживача товарів, послуг, робіт можливе в разі вирішення таких завдань:
своєчасне укладання та передача для затвердження кошторисів та планів асигнувань установи;
повне висвітлення інформації при складанні Реєстру зобов’язань розпорядника коштів бюджету, Реєстру фінансових зобов’язань розпорядників коштів бюджету та Довідки про суми фінансових зобов’язань, повне їх оформлення та своєчасне подання до органів Державного казначейства;
підготовка та подання разом з вказаними інформаційно довідковими документами відповідного пакету виправдовувальних документів;
дотримання принципу цільового використання бюджетних коштів;
своєчасне подання установою фінансової звітності про виконання кошторисів доходів і видатків та використання бюджетних коштів;
суворе дотримання фінансової дисципліни та економії бюджетних коштів.
Забезпечити виконання даних організаційних процедур, чіткий розподіл функціональних обов’язків щодо реалізації останніх та розроблена система внутрішнього поточного контролю.
Організація облікових номенклатур за даним напрямком здійснюються відповідно до загальної методи з виокремленням таких трансакцій, як об’єктів обліку:
В частині поповнення грошових коштів на рахунках:
отримано асигнування головним розпорядником коштів / розпорядником коштів другого рівня із загального фонду для переведення підвідомчим установам;
отримано асигнування із загального фонду розпорядником коштів для проведення видатків установи;
отримано на поточний, реєстраційний спеціальні рахунки установи кошти, що надійшли від реалізації необоротних активів та інших матеріальних цінностей;
отримано на поточний, реєстраційний спеціальний рахунки для обліку коштів, отриманих як плата за послуги, отриманих за іншими джерелами власних надходжень, для обліку депозитних сум, з каси установи;
отримано короткостроковий кредит в банку;
надійшли кошти на поточний, реєстраційний спеціальний рахунк для обліку коштів, отриманих як плата за послуги, отриманих за іншими джерелами власних надходжень; інших надходжень спеціального фонду від платників та інших дебіторів і кредиторів в порядку безготівкових платежів;
надійшли аванси від замовників за договорами на виконання науково-дослідних робіт;
надійшли суми від замовника на оплату рахунків за виконані установою НДР з договорами;
надійшли кошти від реалізації продукції та виробів, підсобних сільськогосподарських (навчальних) господарств та виробничих (навчальних) майстерень та інше;
В частині використання грошових коштів установ, які знаходяться на її рахунках:
переведено кошти розпорядником коштів вищого рівня розпорядникам коштів нижчого рівня;
відкликано кошти розпорядниками вищого рівня;
перераховано згідно з угодою;
суми постачальникам за матеріальні цінності в порядку планових платежів;
перераховано кошти постачальникам згідно з пред’явленими рахунками за матеріальні цінності шляхом попередньої оплати;
перераховано кошти постачальникам згідно з пред’явленими документами за матеріальні цінності після надходження останніх;
перераховано кошти в оплату видатків (комунальних, електроносіїв, за замовлення транспорту тощо);
отримано в банку чекову книжку;
повернуто депозитні суми з рахунків установи;
видано з рахунків в касу установи грошові кошти на її потреби (виплата заробітної плати і стипендій, виплата авансу на відрядження, господарські потреби тощо);
перераховано з рахунків суми внесків за розрахунками з страхування та Пенсійним фондом;
перераховано з рахунків установи суми утриманих податків, відповідно до чинного законодавства;
перераховано з поточного реєстраційного рахунку організаціями за виконані ними замовлення для науково дослідних і конструкторських робіт;
перерахування з поточного, спеціального, реєстраційного рахунків, для обліку коштів, отриманих як плата за послуги спільним виконавцям.
Організація вибору носіїв облікової інформації регулюється постановою Правління національного банку України Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Наказом Державного казначейсва України Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядку їх складання, та Наказом ГУДКУ Про затвердження Порядку складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ.
Відповідно до зазначених нормативних документів основними платіжними документами, через які здійснюється зарахування або списання грошових коштів з рахунків виступають:
меморіальний ордер;
платіжне доручення;
платіжна вимога-доручення;
платіжна вимога;
розрахунковий чек;
акредитив.
Найпоширенішим із перерахованих платіжних докуменів у використанні щодо бюджетних установ виступає платіжне доручення, яке уявляє собою розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку при списанні зі свого рахунку зазначеної суми коштів та їх перерахування на рахунок одержувача. Платіжне доручення містить такі реквізити:
номер;
дату операції;
платник;
код платника;
банк платника;
код банку;
рахунок № (платника);
сума;
одержувач;
код (одержувача);
банк одержувача;
код банку;
рахунок № (одержувача);
призначення платежу.
Платіжне доручення готується на підставі супровідних документів (рахунків, рахунків-фактур, накладних, товарно-транспортних накладних, трудових угод, договорів на виконання робіт, акти виконання робіт, тендерна документація, договори про закупівлю тощо) працівником розрахункового сектору бухгалтерії вважається кінцево оформленим за умов заповнення всіх реквізитів, та наявності на першому примірнику підписів відповідальних осіб, осіб, що мають право першого підпису) та відбитки печатки. Платіжне доручення складається не менше ніж у двох екземплярах. Разом з вищеперерахованими супровідними документами, платіжні доручення подаються до відповідних територіальних органів Державного казначейства для перевірки (для всіх розпорядників коштів) та оплати (для всіх розпорядників коштів) та оплати (для розпорядників коштів, що переведені на казначейське виконання кошторисів видатків). Платіжне доручення дійсне протягом 10 днів на його оформлення носіїв облікової інформації з обліку.
Загальна схема руху платіжного доручення грошових коштів на рахунках установи подана на рис. 9.2.
Рис. 9.2. Рух облікової інформації за напрямком обліку грошових коштів на поточних, реєстраційних рахунках
9.4. Організація обліку розрахунків з іншими дебіторами.
В процесі здійснення господарської діяльності бюджетні уатанови, вступають у фінансово-майнові відносини в результаті яких утворюється дебіторська заборгованість – сума боргів, що належать установі чи організації від юридичних або фізичних осіб. До основних категорій дебіторів бюджетних установ відносяться:
підзвітні особи;
особи, що відшкодовують збитки, надані установі;
постачальники в порядку планових платежів;
інші постачальники, розрахунки з якими даруються на принципі авансових платежів.
Відповідно до означених напрямків обліку виокремлюють напрямки організації обліку розрахунків з іншими дебіторами.
Організація обліку розрахунків з підзвітними особами передбачає вирішення наступних завдань:
визначення кола штатних посад, які мають право отримувати кошти під звіт;
встановлення ліміту підзвітних сум до отримання щодо кожного структурного підрозділу установи;
організація розрахунку підзвітної суми;
визначення механізму видачі грошей під звіт та порядку звітування за витраченими підзвітними коштами.
Установлення переліку посад, які мають право отримувати кошти під звіт здійснюються на основі розгляду штатного розкладу з урахуванням мети витрачання та запланованих заходів на рік. До напрямків витрачання підзвітних коштів відносяться господарські видатки, видатки на відрядження та видатки на наукові експедиції. Заходи, які враховуються, як потенційне першоджерело утворення вищевказаних видатків, включають конференції різного рівня (міжнародні та всеукраїнські), наукові експедиції за планами робіт науково-дослідних установ, стажування за кордоном, вивчення досвіду організації роботи установ аналогічного профілю за кордоном, участь у семінарах, нарадах, тощо. Розглядаючи процедуру визначення переліку посад в контексті даних положень, слід звернути увагу на пріоритетність вищого рівня кваліфікаційних характеристик та можливість підвищення останньої в результаті участі умовної посадової особи вищевказаних заходах. Крім того, при вивченні посад штатного розкладу, враховуються заходи по поточному забезпеченню установи в цілому, та структурних підрозділів окремими матеріальними запасами, зокрема в частині господарських, канцелярських матеріалів. Відповідно до вказаного, потенційними до включення у перелік посадами виступають:
керівник установи та його заступники (службові відрядження для участі у нарадах вищого рівня; вивчення досвіду управління та організації роботи установ аналітичного профілю тощо);
головний бухгалтер та його заступники (службові відрядження з метою участі у семінарських заняттях; надання звітності головними розпорядниками коштів тощо);
провідні спеціалісти установи за профілем (наукові відрядження для участі у конференціях, наукових експедиціях; стажування за кордоном);
заступники керівників структурних підрозділів по господарським питанням, експедитори (для здійснення закупівель окремих матеріальних запасів; службові відрядження по доставці товарно-матеріальних цінностей в установу).
Визначення ліміту підзвітних сум до отримання в розрізі структурних підрозділів передбачає вивчення протреб у останніх з урахуванням запланованих заходів щодо кожного структурного підрозділу. Ліміт підзвітних сум встановлюється на певний період, як правило квартал. За основу розрахунку умовно відомі суми по відрядженням, кількість відряджень та осіб, обсяг необоротних матеріальних запасів, що будуть придбані через підзвітних осіб.
Організація розрахунку авансової суми передбачає організацію роботи бухгалтера, що здійснює дану операцію в частині;
забезпечення інструктивними матеріалами, головним з яких є Наказ Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.98 Про затверддення Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон;
розробка робочої інструкції на основі вказаного нормативного документу;
забезпечення інформацією щодо вартості квитків на транспорті за маршрутом до місця прибуття та найму житла;
забезпечення інформацією про цінові межі на відповідну категорію матеріальних запасів, що плануються до придбання.
Механізм видачі грошей під звіт та звітування за результатом їх витрачання регулюється в цілому Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Відповідно до означеного документу видача готівки із каси установи під звіт здійснюється за умов повного звіту конкретної підзвітної особи за раніше отриманими нею підзвітними сумами. Видача підзвітних сум проводиться касиром на основі виписаного бухгалтерією видаткового ордеру, який в свою чергу складається на підставі наказів про відрядження чи розпоряджень за результатами проведених видатків по звітним коштам, відповідна особа подає до бухгалтерії авансовий звіт по витраченим сумам з додання оригіналів усіх виправдовувальних документів (рахунків, проїзних квитків, квитанцій, посвідчення про відрядження тощо). Звіт подається разом із невикористаним залишком готівки у такі терміни:
впродовж трьох днів після повернення з відрядження;
впродовж наступного робочого дня після отримання готівкових коштів під звіт на господарські потреби.
За отриманими авансовими звітами та виправдовувальними документами бухгалтер після перевірки достовірності останніх та доцільності видатків здійснює розрахунок суми до відшкодування, яка заноситься в авансовий звіт. Авансовий звіт візується керівником, після чого здійснюється кінцевий розрахунок з підзвітною особою. Нагадаймо, що відповідно до ст. 127 Кодексу Законів про працю в разі несвоєчасного повернення грошового авансу підзвітною особою, керівник установи має право не пізніше одного місяця з дня закінчення терміну, встановленого для повернення сум невитрачених авансів видати наказ (розпорядження) про утримання означеної суми із зарплати працівника за умов прийняття аргументації підстав та розміру утримань останнім.
Організація розрахунків з підзвітними особами передбачає також традиційні для організації технології облікового процесу напрямки, а саме:
організація облікових номенклатур, основними з яких виступають видача готівкових коштів під звіт; повернення сум невитрачених авансів; утримання із заробітної плати суми невикористаного авансу;
організація вибору носіїв облікової інформації коло яких окреслено вищевказаними нормативними документами;
організація руху носіїв облікової інформації в межах загальнгої схеми зображеної на рис.9.3.
Рис.9.3. Загальна схема руху облікової інформації за напрямком облік рохзрахунків з підзвітними особами
Організація обліку розрахунків з працівниками з приводу відшкодування завданих їми збитків установі включає визначення механізму відшкодування збитків та технології облікового процесу. Механізм відшкодування збитків установи, завданих винною особою визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22.01.96 Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей Законом України № 217/95-ВР від 6.06.95 Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей та Наказом Міністра фінансів України; Головного Управління Державного Казначейства України № 90 від 30.10.98 Про затвердження Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу. Відповідно до зазначених док...