Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Шляхи підвищення рентабельності підприємства
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
КУРСОВА РОБОТА
на тему
Шляхи підвищення рентабельності підприємства
Зміст
Вступ
1. Поняття та суть рентабельності підприємства
2. Аналіз діяльності та рентабельності підприємства
2.1 Загальна характеристика виробничої діяльності ВАТ «М’ясокомбінат»
2.2 Характеристика показників рентабельності
3. Шляхи підвищення рентабельності підприємства
3.1 Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства
3.2 Напрямки зниження витрат підприємства
Висновки
Використана література
Вступ
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. Це передусім категорія, що характеризує відносини, які складаються в процесі суспільного виробництва.
Суть фінансової діяльності підприємства полягає у виникненні грошових відносин пов’язаних з неперервним кругообігом коштів у формах витрачання ресурсів, одержання доходів, їх використання, а також із приводу відносин з постачальниками, покупцями продукції, працівниками підприємства.
Важливими формами фінансування підприємств є кредит, випуск цінних паперів. Спеціальними формами довгострокового кредитування є оренда і лізинг.
Ефективність виробництва - це узагальнене і повне відображення засобів, предметів праці і робочої сили на підприємстві за певний проміжок часу.
Під резервами підвищення економічної ефективності підприємства розуміють невикористані можливості збільшення випуску продукції в розрахунку на одиницю сукупних витрат завдяки більш раціональному використанню усіх видів ресурсів підприємства.
Основні чинники підвищення ефективності виробництва – це підвищення його технічного рівня вдосконалення управління, організації виробництва і праці, змінні обсягу і структури виробництва, поліпшення якості природних ресурсів.
1. Поняття та суть рентабельності підприємства
Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва.
Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.
Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.
Показники рентабельності розрахововуються на основі Балансу ф.1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф.2. В основу розрахунку показників рентабельності можуть бути покладені різні величини прибутку підприємства: валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Значення цих показників прибутку підприємства можна взяти ізтаблиці Вертикального (компонентного) аналізу фінансових результатів.
Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.
Основні показники рентабельності підприємства: рентабельність продажів, рентабельність активів, рентабельність власного капіталу, рентабельність інвестицій, рентабельність продукції, темпи приросту власного капіталу.
Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):
рентабельність продажів;
рентабельність активів;
рентабельність власного капіталу;
рентабельність інвестицій;
рентабельність діяльності;
рентабельність продукції.
Рентабельність продажів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до чистого доходу від реалізації і характеризує ефективність продажів пдприємства.
Рентабельність активів розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів і характеризує ефективність використання активів підприємства.
Рентабельність власного капіталу розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів до даного підприємства.
Рентабельність інвестицій - розраховується як відношення суми чистого прибутку та виплачених процентів до суми власного і довгострокового позикового капіталу середнього за період.
Показує, яку віддачу мають власники акціонерного капіталу та утримувачі довгострокового боргу компанії.
Рентабельність продукції розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до собівартості і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.
Використання звіту про фінансові результати для розрахунку і аналізу показників рентабельності.
Основні форми звітності українського бухгалтерського обліку (Баланс і Звіт про фінансові результати) незручні для використання в аналітичних цілях. Необхідність такого перетворення викликана:
частою зміною самих форм звітності у попередні роки і, в силу цього, неможливістю без перетворення здійснювати порівняння різних періодів діяльності підприємства;
незручною для прямого аналізу формою угруповання статей у стандартному Звіті про фінансові результати, у тому числі і в останній його формі;
необхідністю привести його до виду більш близького до міжнародних стандартів;
аналітичними цілями дослідження.
Звіт про фінансові результати доцільно перевести в більш наочний вигляд –таблицю Вертикальний аналіз фінансових результатів. В цій таблиці більш чітко визначаються окремі рівні прибутку підприємства у взаємозвязку із загальновизнаними способами їх визначення. Такими рівнями є валовий (маржинальний) прибуток, операційний прибуток, прибуток до виплати процентів і податку на прибуток (EBIT), прибуток до виплати податку на прибуток (EBT), чистий прибуток. Наявність таких показників дозволяє використовувати їх для розрахунку фінасових коефіцієнтів без проведення додаткових розрахунків. Окрім того, таблиця Вертикальний аналіз фінансових результатів дозволяєздійснити аналіз структури валового і чистого доходу, а також їх зміни за різні періоди за дпопомогою методів вертикального і горизонтального аналізу.
2. Аналіз діяльності та рентабельності підприємства
2.1 Загальна характеристика виробничої діяльності ВАТ «М’ясокомбінат»
ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" - одне із найстаріших підприємств м'ясної промисловості області.
Станіславська бойня була збудована магістром міста в 1909 році. Вона складалася з 7 приміщень: для забою великої рогатої худоби, забою свиней, холодильника, котельні з двома паровими котлами та компресорною дільницею з обладнанням для виготовлення холоду.
Крім цих приміщень на території бойні знаходились два господарських приміщення для утримання великої рогатої худоби та свиней перед забоєм та невелике житлове приміщення для постійного проживання сторожа бойні.
Штатних працівників на бойні працювало 19 чоловік, де одноразово перероблялось 12 голів великої рогатої худоби та 12 свиней. Ковбасні вироби не виготовлялись.
Переробка м'яса на міській бойні проводилась горизонтальним способом, вручну. Штучний холод для холодильника виготовлявся за допомогою вуглекислотного компресора. В холодильнику були окремі приміщення для зберігання м'яса приватними особами. За користування холодильником приватні особи сплачували магістру певну суму грошей.
Крім того, на бойні виготовлявся штучний лід в кусках, який продавався літом господарям приватних магазинів.
Всі ці дані взяті з польських документів, які зберігаються в обласному державному архіві /1935 рік/. З цих же документів відомо, що прибуток міської бойні в 1933-1934 бюджетному році складав 192 тисячі злотих.
В 1939 році всі приміщення бойні були передані новоствореному м'ясокомбінату.
В 1945 році на Станіславському м'ясокомбінаті працювало 39 чоловік. Крім переробки м'яса великої та дрібної рогатої худоби, свиней була організована переробка м'яса свійської птиці та кролів, а також розпочалось виробництво ковбасних виробів. Асортимент ковбасних виробів становив 22 вида.
За весь 1945 рік м'ясокомбінатом вироблено 490 тон м'яса і субпродуктів І категорії, 44 тони ковбасних виробів. Загальний об'єм валової продукції, виробленої у 1945 році, складав — 808 тисяч карбованців (сума в оптових цінах введених в дію у 1967 році).
До 1957 року переробка худоби проводилась вручну. Худоба оглушалась молотом. Обезкровлювання, зняття шкури, виймання нутрощів проводилось в горизонтальному положенні туші.
В жировому відділенні витопка харчових жирів проводилась у відкритих двостінних котлах. В субпродуктовому відділенні обробка всіх груп субпродуктів, в основному, проводилась вручну. Всі шерстні субпродукти оброблялися паяльними лампами.
Переробка домашньої птиці та кролів було передано створеному птахокомбінату.
У післявоєнний період швидкими темпами розвивалося сільське господарство, особливо тваринництво. Для забезпечення переробки швидкоростучого поголів'я худоби виробничі дільниці м'ясокомбінату протягом 1945 - 1965 років реконструювалися декілька разів.
Інтенсивний розвиток тваринництва в області викликало необхідність розширення виробничих приміщень.
З 1965 року була проведена реконструкція Івано-Франківського м'ясокомбінату на додатково виділеній території, був побудований новий холодильник на 1200 тон одночасного зберігання м'ясопродуктів, була проведена реконструкція старого холодильника на 400 тон м'яса, побудований новий компресорний цех з установкою аміачних компресорів, які постачають холод камерам заморожування м'яса (від -ЗО до -35 градусів цельсія) та камери зберігання м'ясопродуктів (від -18 до -20 градусів цельсія).
В 1970 році побудована та здана в експлуатацію м'ясожирова дільниця потужністю 30 тон м'яса за зміну з відділеннями: база передзабійного утримання худоби, забійне відділення, субпродуктове відділення, кишечне відділення, жирове відділення, шкірозасолювальне відділення та цех технічних фабрикатів потужністю 1,8 тон сухих кормів за зміну. Крім того була побудована санітарна бойня, ізолятор та приміщення для миття автотранспорту.
Забезпечення водою проводиться через два міські водопроводи та введено в дію два артезіанські колодязі.
Для очистки стічних вод побудовано комплекс очисних споруд.
Для обслуговування на комбінаті працюють механічна, енергетична та будівельна дільниці, є автогараж, в якому нараховується понад 80 одиниць транспортних засобів.
На підприємстві приділяється велика увага соціальним питанням.
В 1987 році побудовано здоровпункт, в 1988 році - адміністративний будинок, їдальню та актовий зал, в 1989 році - прохідну, в 1994 році побудовано 3-х поверхове побутове приміщення.
У 1998 році введений в дію консервний цех.
У цьому ж році зданий в експлуатацію 35-ти квартирний житловий будинок по вулиці Хіміків, 17а.
В травні 1991 р. на базі Тисменицького малого підприємства по прийманню худоби в держресурси від населення створене Тисменицьке підсобне господарство Івано-Франківського комбінату (наказ № 123 від 15.05.1991 р.) для виробництва сільськогосподарської продукції.
За Тисменицьким малим підприємством по прийманню худоби в держресурси від населення залишилась заготівля худоби від населення.
В 1993 р. Тисменицьке мале підприємство по прийманню худоби в держресурси від населення ліквідоване (розпорядження представника президента в Тисменицькому районі від 22.06.1993 р. № 292) і його функції передані приймальному пункту по заготівлі худоби підсобного господарства Івано-Франківського м'ясокомбінату (наказ № 137 від 11.06.1993 р.)
З 1 листопада 1999 р. Тисменицьке підсобне господарство перейменоване в Тисменицький аграрний цех.
За Тисменицьким аграрним цехом закріплено 100 гектарів землі, відгодовуються свині та ВРХ, вирощуються овочі, картопля, зернові культури, вирощуються хутрові звірі.
З метою забезпечення реалізації аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора, забезпечення підприємства сировиною для переробки в с Долина Тлумацького району створено аграрний цех "Долинський", в с Довгий Войнилів Калуського району - аграрний цех "Довго-Войнилівський", в с.Підлісся Тисменицького району - аграрний цех "Підлісся", які займаються відгодівлею худоби і свиней та вирощуванням сільськогосподарської продукції.
Характеристика основних виробничих процесів
ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" займається переробкою великої рогатої худоби, коней, свиней і виробництвом продукції з одержаного м'яса. Структура виробництва підприємства:
Цехи основного виробництва:
1. Забійний цех
2. Жировий цех
3. Кишечний цех
4. Шкірзасолювальний цех
5. Холодильник ( охолодження, замороження, зберігання)
6. Цех технічних фабрикатів (ЦТФ)
7. Обвалювальний цех
Цехи допоміжного виробництва:
1. База перед забійного утримання
2. Енергоцех та КВПіА
3. Автотранспорт
4. Компресорний
5. Механічний
6. Очисні споруди
7. Котельня
Основна продукція підприємства виробляється на двох підрозділах:
1. М’ясожирове виробництво,
2. Цех холодильної обробки м'яса і субпродуктів.
М’ясожирове виробництво.
1. Приймання сировини на базі передзабійного утримання худоби з оформленням документів і проведенням ветеринарного контролю.
2. Забій худоби, свиней, коней, знімання шкіри на механічній шкурозйомці, нутровка, розпиловка на півтуші, виділення жиру, субпродуктів і надання півтушам товарного вигляду. Забій худоби проводиться під наглядом ветеринарної служби. Обробка субпродуктів - поділ субпродуктів на види в залежності від біологічної цінності і способу обробки. Слизисті і шерстні субпродукти обробляють на центрифугах, де проходить прошпарки при t 65-72° С і очистки їх. Шерстні субпродукти обпалюються і промиваються в центрифузі вторично. М’якотні субпродукти промиваються, зачищаються і передаються в холодильник на заморозку,
3. Віділення перетопки жирів. Жири перетоплюються на автоматичній лінії АВЖ і розливаються в бочки або гофротару.
4. Відділення обробки кишок. Комплект кишок розбивається на окремі види: черева, круга, синюги, пузирі з подальшою обробкою-звільнення від вмістимого обезжирювання, шлямовка, посол. Оброблені кишки використовуються для власного ковбасного виробництва, або продаються.
5. Шкури дообряжуються і засолюються (сухим посолом) на стелажах.
Відділення холодильної обробки м"ясопродуктів.
1. Одержанні при м"ясожировому виробництві півтуші яловичі, свинні, кінські по підвісних шляхах перегоняються в камеру охолодження м'яса з
t - 0 +4° С обладнану стаціонарними батареями з аміачним охолодженням. Частина охолодженого до t +4° С м'яса продається для подальшої переробки в ДП "Івано-Франківські ковбаси". Залишок м'яса заморожується в морозильних камерах при t -23-27° С. Морозильні камери обладнані повітреохолоджувачами, які працюють на аміаку з центрального компресорного цеху.
2. Субпродукти І та II категорії розкладаються в поліетиленові пакети і заморожується в блоках спеціальної форми.
3. Заморожені півтуші м'яса і субпродукти зберігаються на стелажах в штабелях при t -18° С для подальшої реалізації на ринку.
Споживчі характеристики товарів.
Вироблена продукція відноситься до групи товарів народного споживання і технічної продукції.
До товарів народного споживання відносяться продукти харчування слідуючих назв і характеристик:
1. М'ясо яловичини І і ІІ категорій, свинини 1-5 категорій, конини І-ІІ категорій в півтушах охолоджене і заморожене до -8° С Використовуються, як сировина у власному виробництві, або реалізується на ринку.
2. Субпродукти в залежності від біологічної цінності діляться на І категорію (язик, печінка, нирки, серце, діафрагма) і II категорію (вим'я, голови, легені, селезінка, рубець, ноги, вуха). Субпродукти виробляються замороженими в поліетиленових пакетах в формі блоків 60*60*15, або охолоджені. Використовуються у власному виробництві, або реалізовуються на ринку.
3. Жири топлені харчові яловичі, свинні вищого, першого сорту, упаковані в бочки, використовуються на харчові цілі, а також для виробництва мила.
4. Півфабрикати м'ясні — вирізка, лопаточна і задня стегнова частини реалізовуються в мережі громадського харчування.
5. Фарш - упакований і закліпсований в поліамідній оболонці, реалізовуються в мережі громадського харчування.
Нормативи витрачання основної сировини та енергоресурсів для випуску одиниці продукції розробляються відділом головного технолога керується ГОСТ, РСТ ГСТ,ТУ.
В період 2006 рік - 1 півріччя 2007 року роботу підприємства можна охарактеризувати як стабільну, поквартальні коливання обсягів виробництва (особливо зменшення у І кварталі 2007 року через наявність великої кількості державних та релігійних свят, відсутності пропозиції сировини) відповідають середньостатистичним показникам по підприємствах даної галузі та промисловості в цілому. Але необхідно зазначити помітну тенденцію до зростання обсягів виробленої продукції, що підтверджується порівняльним аналізом даних за 2007 рік з відповідними періодом 2006 року.
рентабельність показник прибуток витрата
Таблиця 2.1 - Виробництво основних видів продукції
№
Вид
продукції
Од. В.
2006 рік
І півріччя 2007 року
II кв, 2006 p.
II кв. 2007 р.
Темп росту до попереднього %
Кількість,т
Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн
Кількість,т
Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн
Кількість,т
Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн
Кількість,т
Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн
1
М’ясо (яловичина, свинина і т.п).
Тн
3 521
43627
1563
17383
938
111 80
1286
14 272
137.1
2
Субпродукти І категорій
Тн
180
1061
85
810
48
234
68
666
141,7
Субпродукти II категорії
Тн
623
1229
283
1 296
167
338
230
1 094
137.7
Жири топлені харчові
Тн
133
324
61
191
43
101
47
136
109.3
Шкіри ВРХ
Тн
460
2 782
209
1 482
120
682
170
1 202
141.7
М'ясо жиловане
Тн
111
1716
78
1 223
39
521
52
814
133.3
М’ясо напівфабрикати
Тн
104
371
4
47
34
110
2
20
5.8
Інша
Тн
673
302
163
182
111.7
Разом:
51813
22734
13329
18386
137.9
Підприємство в результаті своєї діяльності забезпечує достатню для даного типу виробництв глибину переробки сировини, отриманої в результаті забою заготовленої худоби. Так, крім власне м'яса, на підприємстві отримують наступну супутню продукцію: субпродукти 1 та 2 категорії, шкіри мокросолені, жири топлені харчові, кишечну та рогокопитну сировину, борошно м'ясокісткове, кормосуміші для годівлі звірів, ендокринну сировину (жовч згущену, підшлункову залозу, сім'янники та т.п.).
Після створення у кінці 2004 року дочірнього підприємства "Івано-Франківські ковбаси", виробництво ковбасних виробів та напівфабрикатів відповідно перенесено на нього. В зв'язку з цим, в порівнянні з попередніми періодами на підприємстві відбулося зменшення обсягів виробництва м'ясних напівфабрикатів.
Основні постачальники та покупці.
Основною сировиною для виробництва продукції є ВРХ. свині, коні.
Закупівля м’яса в живій вазі від населення протягом 2006 -2007 років проводилась товариством через підприємницькі структури і сільгоспвиробників на підставі укладених з ними договорів-доручень .
За умови договорів-доручень із заготівельниками за виконанням послуг по заготівлі м'яса в живій вазі від населення., на підставі приймальних квитанцій ф.ПК-2 м'ясо, де вказуються реквізити довідки місцевої ради про наявність земельної ділянки у Продавця худоби, паспортні дані та ідентифікаційний номер Продавця, сплачуються оргнакладні витрати в межах 8-9 % від вартості зданого товару без врахування дотацій.
Поставка сировини здійснюється як транспортом підприємства, так і транспортом заготівельників. В разі використання заготівельником власного транспорту, товариство компенсує транспортні витрати в розмірі 0.1 гри за 1 кг живої ваги.
Розрахунки товариства з підприємцями за придбане м'ясо в живій вазі проводиться шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок платіжним дорученням ( вартість м'яса в живій вазі без ПДВ, організаційні витрати з ЛДВ). або готівкою з каси за пред'явленою довіреністю по факту поставки м'яса.
Водночас заготівельниками (підприємцями) проводиться закупівля м'яса в живій вазі від населення з послідуючим розрахунком готівковими коштами та оформлення приймальних квитанцій (форма ПК-2).
Закупка м'яса в живій вазі склала:
за період з 01 04.2006р. по 31,12.2006р. - 7 115,2 тонн за період з 01.01.2007р. по 30.06.2007р. - 3 438,5 тонн;
В порівнянні з попереднім 2003 роком обсяги заготівлі худоби в живій вазі в 2006 році зменшилися. Це спричинено зменшенням загальної чисельності поголів'я худоби в регіоні та загостренням конкурентної боротьби між м'ясопереробиими підприємствами на ринку сировини.
Проведемо аналіз техніко-економічних показників діяльності ВАТ «Мясокомбінат» який наведено в таблиці 2.2
Таблиця 2.2- Динаміка техніко-економічних показників
Показник
Рік
Абсолютне значення
Абсолютний приріст
Темп росту, %
Темп приросту, %
базовий
ланцюговий
базовий
ланцюговий
базовий
ланцюговий
Виручка від реалізації
2003
48954,10
-
-
100,00
-
-
-
2004
49872,10
918,00
918,00
101,88
101,88
1,88
1,88
2005
51125,30
2171,20
1253,20
104,44
102,51
4,44
2,51
2006
60294,80
11340,70
9169,50
123,17
117,94
23,17
17,94
2007
93980,70
45026,60
33685,9
191,98
155,87
91,98
55,87
собівартсіть реалізованої продукції
2003
25487,50
-
-
100,00
-
-
-
2004
27895,40
2407,90
2407,90
109,45
109,45
9,45
9,45
2005
29830,30
4342,80
1934,90
117,04
106,94
17,04
6,94
2006
45472,10
19984,60
15641,8
178,41
152,44
78,41
52,44
2007
70923,50
45436,00
25451,4
278,27
155,97
178,27
55,97
валовий прибуток
2003
2415,50
-
-
100,00
-
-
-
2004
2685,50
270,00
270,00
111,18
111,18
11,18
11,18
2005
2985,70
570,20
300,20
123,61
111,18
23,61
11,18
2006
4773,70
2358,20
1788,00
197,63
159,89
97,63
59,89
2007
7393,80
4978,30
2620,10
306,10
154,89
206,10
54,89
Власний капітал
2003
6587,50
-
-
100,00
-
-
-
2004
6985,40
397,90
397,90
106,04
106,04
6,04
6,04
2005
8786,30
2198,80
1800,90
133,38
125,78
33,38
25,78
2006
9347,20
2759,70
560,90
141,89
106,38
41,89
6,38
2007
9557,00
2969,50
209,80
145,08
102,24
45,08
2,24
кредиторська заборгованість за товари, роботи послуги
2003
5685,20
0,00
-
100,00
-
0,00
-
2004
1254,60
-4430,60
-4430,60
22,07
-77,93
-77,93
-77,93
2005
2431,10
-3254,10
1176,50
42,76
20,69
-57,24
20,69
2006
1525,70
-4159,50
-905,40
26,84
-15,93
-73,16
-15,93
2007
20892,40
15207,20
19366,7
367,49
340,65
267,49
340,65
прибуток від звичайної діяльності
2003
2154,20
-
-
100,00
-
-
-
2004
3568,50
1414,30
1414,30
165,65
165,65
65,65
65,65
2005
510,10
-1644,10
-3058,4
23,68
14,29
-76,32
-141,97
2006
2559,30
405,10
2049,20
118,81
501,73
18,81
95,13
2007
209,80
-1944,40
-2349,5
9,74
8,20
-90,26
-109,07
Як видно з наведених даних протягом аналізованого періоду по ВАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" виручка в 2007 р. порівняно з 2006 роком зросла на 336859 тис.грн, порівняно з 2005 роком на 42855,4 тис.грн. темпи росту у 2007 році порівняно з 2006 роком становила 155,9%, порівняно з 2005 роком – 183,8%, що характеризує підвищений попит на м’ясопродукти, збільшення робочої потужності. Розширення ринку збуту.
Також зростає валовий дохід протягом аналізованого періоду 2005-2007 рр. У 2007 році Збільшився порівняно з 2006 роком на2619,9 тис.грн. і становив 154,9%, порівняно з 2005 роком росту зріс в 2,5 рази.
Затрати на 1 грн. товарної продукції в 2007 році становив 0,75 грн., в 2006 році 0,49, в 2005 – 0,58 грн.
Із зростанням вартості продукції і енергоносіїв затрати в 2007 році зросли порівняно з 2006 роком на 1 грн. товарної продукції на 0,26 грню
Під час здійснення виробничо-господарської діяльності перед підприємством постає безліч різноманітних завдань, успішне вирішення яких визначає стабільність та міцність його фінансово-економічного стану, що відображає ефективність здійснюваних операцій, фінансову незалежність і платоспроможність.
Фінансово-економічним станом підприємства цікавляться кредитори під час вирішення питання про надання йому позик та кредитів, інвестори - при схваленні рішень про доцільність інвестування в нього. Крім того, фінансово-економічний стан підприємства є об'єктом постійної уваги як конкурентів, так і партнерів.
Фінансово-економічний стан підприємства перебуває також у центрі уваги і керівництва самого підприємства, оскільки відображає всі позитивні та негативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяльності організації .
Основними загальнодоступними джерелами інформації, на підставі якої можна зробити висновки про фінансово-економічний стан та ефективність роботи підприємства, є його фінансова звітність: Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2) та Звіт про рух грошових коштів (форма №3).
Виручка від реалізації (продажу) — основне джерело доходів підприємства.
Суб'єкти підприємницької діяльності можуть нормально функціонувати лише за умов, якщо їхня продукція регулярно знаходить на ринку своїх споживачів (покупців), передається їм, і від покупців надходять кошти у вигляді грошового еквівалента вартості продукції. Ці кошти використовуються виробником для підтримання процесу відтворення й поповнення фінансових ресурсів. Через оптові (роздрібні) ціни, якщо вони реально віддзеркалюють вартість продукції, підприємство, одержавши гроші за товари й послуги, покриває ними витрати на виробництво та обіг, тобто має можливість постійно авансувати кошти у виробничий процес і, крім того, одержує прибуток (якщо, звичайно, витрати на виробництво та обіг не досягають величини ціни продукції). Цим визначається значення реалізації продукції як важливої стадії кругообігу коштів у життєдіяльності кожного підприємства. У зв'язку з цим важливо насамперед точно з'ясувати саме поняття "реалізація", бо в господарській практиці розрізняють декілька термінів, так чи інакше пов'язаних з цим процесом [15,с.245].
Нормативно-законодавчі акти, що регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, податкову систему, визначають реалізацію (продаж) як будь-яку операцію з купівлі-продажу товарів, поставки товарів, міни та інших форм цивільно-правових договорів, які передбачають передачу права власності на товари, тобто під реалізацією (продажем) мається на увазі відвантаження (передання) продукції, якщо мова йде про товари, а також підписання сторонами документів про виконані роботи, надані послуги. На жаль, у законодавстві терміни "реалізація" (продаж) і "виручка від реалізації" (виручка від продажу) ототожнюються. Датою реалізації і виручки від реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів або дата підписання приймально-здавальних документів про виконані роботи, надані послуги. Отже, у чинному законодавстві операція з реалізації продукції не прив'язана міцно до факту реальної оплати її вартості, до строків здійснення оплати.
Тим часом, для організації фінансового господарства ВАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" найважливіше значення має саме обсяг реальних надходжень коштів від реалізації (продажу).
2.2 Характеристика показників рентабельності
В умовах ринку від рентабельної роботи залежить життєздатність підприємства, його можливості нагромаджувати фінансові ресурси, забезпечувати інтереси інвесторів, і конкурувати з іншими підприємствами. Рентабельна робота підприємства визначається насамперед прибутком, який воно отримує, а показники рентабельності характеризують відносну доходність і визначаються в процентах до витрат чи капіталу. Виділяють три групи показників: рентабельність майна (всього авансованого капіталу чи вкладень у підприємство); рентабельність виробничих фондів і рентабельність продукції (всієї реалізації чи окремих виробів).
Основним визначником рентабельності майна є рентабельність підприємницької діяльності або норма прибутку на вкладений капітал у сферу виробництва. Таким показником є рентабельність виробничих фондів, яка визначається відношенням балансового прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів і матеріальних оборотних засобів. Середня вартість матеріальних оборотних засобів визначається так само, як і середня вартість майна (за підсумком другого розділу аналітичного балансу-нетто). Цей показник можна оцінювати і за чистим прибутком.
Прибуток – це частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності.
Щоб зробити висновок про рівень ефективності роботи підприємства, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами.
По-перше, витрати можна розглядати як поточні витрати діяльності підприємства, тобто собівартість продукції (робіт, послуг). Тут можливі різні варіанти визначення поточних витрат і прибутку, що використовуються у розрахунках.
По-друге, витрати можна розглядати як авансовану вартість (авансований капітал) для забезпечення виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства. Тут також можливі різні варіанти визначення авансованої вартості й визначення прибутку, що береться для розрахунку.
Співвідношення прибутку з авансованою вартістю або поточними витратами характеризує таке поняття як рентабельність. У найширшому, найзагальнішому понятті рентабельність означає прибутковість або дохідність виробництва і реалізації всієї продукції (робіт, послуг) чи окремих видів її; дохідність підприємств, організацій, установ у цілому як суб’єктів господарської діяльності; прибутковість різних галузей економіки.
Рентабельність безпосередньо пов’язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку для більш наглядного розуміння показників, які характеризують рентабельність. Класифікація показників рентабельності.
Рентабельність показує рівень прибутковості від реалізації товарів і є одним із загальних показників діяльності підприємств. Рівень рентабельності розраховується відношенням одержаного прибутку до витрачених коштів на виробництво продукції або як відношення одержаного прибутку до обсягу реалізованої продукції.
Для аналізу показників рентабельності необхідно з облікових даних вибрати ту інформацію, яка використовується для розрахунків.
Таблиця 3.1- Комплексний аналіз розрахунку рентабельності за 2005 рік
№ п/п
Показники
Сума на кінець року. 2005, тис.грн.
1
Валовий прибуток від реалізації продукції
740,0
2
Прибуток з урахуванням фінансових результатів від інших видів діяльності
858,4
3
Прибуток по рядку 2 + амортизаційні відрахування
1075,4
4
Прибуток до виплати процентів (858,4+285)
1143,5
5
Чистий прибуток після сплати податків (858,4-245,5)
612,9
6
Середньо річна вартість активів по балансу
8861,35
7
Середньо річна вартість власного капіталу
6026,7
8
Обсяг реалізованої продукції
6782,0
На підставі наведених даних у таблиці 3.1 розраховуються такі показники рентабельності:
А: Рентабельність всього підприємства:
Р1= стр.1 : стр.6 (8,35%)
Р2= стр.2 : стр.6 (9,69%)
Р3= стр.3 : стр.6 (12,44%)
Р4= стр.4 : стр.6 (12,90%)
Р5= стр.5 : стр.6 (6,92%)
Б: Рентабельність власного капіталу
Р6= стр.2 : стр.7 (14,24%)
Р7= стр.4 : стр.7 (18,97%)
Р8= стр.1 : стр.8 (10,97%)
Р9= стр.2 : стр.8 (12,66%)
Р10= стр.3 : стр.8 (15,86%)
Р11= стр.4 : стр.8 (16,86%)
Р12= стр.5 : стр.8 (9,04%)
На основі наведених розрахунків можна зробити висновок, що аналізуючи кожний показник рентабельності, можна визначити вплив окремих факторів на рівень рентабельності. Зокрема, рентабельність реалізованої продукції становить 8,35%. Прибуток і амортизаційні відрахування, як джерело власних коштів разом становлять 12,44% при цьому рентабельність за рахунок амортизаційних відрахувань становить (12,44 – 8,35) = 4,09%. Рентабельність до виплати відсотків за кредит становить 12,9%. А після виплати відсотків та податків – 6,92%. Рентабельність власного капіталу становить 14%. Слід відмітити, що на АТВТ “Трембіта” досить непогана рентабельність продаж.
3. Шляхи підвищення рентабельності підприємства
3.1 Основні заходи щодо підвищення прибутку підприємства
Оскільки своєчасне і повне надходження
28.04.2013 21:04-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора