Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2008
Тип роботи:
Методичні рекомендації
Предмет:
Менеджмент
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання
магістерських кваліфікаційних робіт студентів
спеціальності 8.050104 “Фінанси”
Затверджено на засіданні
кафедри фінансів
Протокол № ___
Від «____» _____________ 2008 р.
Львів - 2008
Методичні рекомендації до виконання магістерських кваліфікаційних робіт студентів очної та заочної форм навчання спеціальності 8.050104 “Фінанси” / Укл.: Алєксєєв І.В., Вівчар О.Й., Гориславець П.А., Колісник М.К., Кондрат І.Ю., Паранчук С.В., Рудницька О.М., Скоропад І.С., Хома І.Б., Ярошевич Н.Б. – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2008. – 26 с.
Укладачі Алєксєєв І.В., д-р. екон. наук, проф.
Вівчар О.Й., канд. екон. наук, доц.
Гориславець П.А., канд. екон. наук, доц.
Колісник М.К., канд. екон. наук, доц.
Кондрат І.Ю., канд. екон. наук, доц.
Паранчук С.В., канд. екон. наук, проф.
Рудницька О.М., канд. екон. наук, доц.
Скоропад І.С., канд. екон. наук, доц.
Хома І.Б, канд. екон. наук, доц.
Ярошевич Н.Б. канд. екон. наук, доц.
Відповідальний за випуск
Рецензенти
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Магістерська робота – це кваліфікаційна навчально–дослідницька робота студента, яка виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі після засвоєння теоретичного курсу за освітньо-професійною програмою підготовки магістра та проходження відповідної практики.
Магістерська робота має комплексний підхід і характеризується актуальністю, глибиною розробки, методами дослідження обраного предмета та об’єкта, аргументованістю, практичною значущістю.
Магістерською роботою практично перевіряється готовність магістранта до теоретичного осмислення актуальності вибраної теми та її цінності, готовності проводити наукові дослідження і бачити практичне використання результатів цих досліджень.
До магістерських робіт ставляться особливі вимоги, які полягають:
в актуальності тематики, відповідності її сучасному стану певної галузі науки та перспективам розвитку, практичним завданням відповідної сфери;
у критичному аналізі висвітлення теми дослідження в наукових виданнях;
у характеристиці історії досліджуваної теми та її сучасного стану;
у характеристиці підприємства (установи, організації), де проводиться дослідження; мети його діяльності; описі та аналізі методів дослідження; проведених експериментів (якщо такі були) та ін.
у проведенні аналізу та дослідженні економічних процесів на підприємстві (в установі, організації) на підставі найважливіших показників, а також врахуванні основних факторів зовнішнього середовища.
2. СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ РОБОТИ
2.1. Структура магістерської роботи
Магістерська робота за обсягом основного тексту не повинна перевищувати 100 сторінок. Структура пояснювальної записки та обсяг окремих розділів залежать від особливостей теми роботи, об’єкта і предмета дослідження. Робота містить такі складові:
1. Пояснювальна записка :
Титульна сторінка (видається на кафедрі).
Завдання на виконання роботи (видається на кафедрі).
Анотація іноземною (англійською, німецькою) та українською мовами.
Зміст.
Вступ (до 5% обсягу роботи).
Теоретична частина (до 15%).
Аналітична частина (до 30%).
Дослідницька частина (до 10%).
Рекомендаційна частина (не менше 35%).
Висновки (до 5%).
Список використаних джерел.
Додатки.
2. Графічні матеріали. Графічні матеріали магістерської роботи складаються із щонайменше восьми плакатів, на які виносяться основні положення розділів магістерської роботи. Розподіл плакатів за розділами відбувається у такій пропорції: аналітична – три / чотири; дослідницька – один; рекомендаційна – чотири / три плакати. Положення теоретичної частини магістерської роботи виносяться на плакати за бажанням студента при погодженні із керівником.
Обов’язково формуються плакати за результатами: факторного аналізу; порівняльного аналізу показників із середньогалузевими значеннями; результатами застосування економіко-математичних методів та моделей у дослідницькій частині; наданих рекомендацій та їх впливу на фінансово-господарську діяльність об’єкта дослідження (економічний ефект, показники економічної ефективності заходів).
2.1.1. Вимоги до окремих частин пояснювальної записки
Вступ. У вступі обґрунтовується актуальність теми, яка вивчається, її значущість, визначається об’єкт та предмет дослідження, на який спрямована основна увага студента, перелік використаних методів дослідження. У вступі обов’язково вказуються обсяг і структура магістерської роботи за наступним зразком: Магістерська робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновку та списку використаних джерел з ____ найменувань, з них джерел монографічної літератури ___, періодичної ____, довідкової____, ___додатків, ___ таблиць, ___ рисунків. Матеріали дослідження викладено на ____ сторінках.
Теоретична частина. У цій частині (розділі) обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються ступінь вивчення проблеми в історичному аспекті, підходи різних авторів до її вирішення, показується, у чому єдність та відмінність їх поглядів, а також визначається і обґрунтовується точка зору на дану проблему автора магістерської роботи.
Розглядаються законодавчі та нормативні акти за проблемою роботи, подається аргументована оцінка використання теоретичної бази і впливу нормативно-законодавчої бази на динаміку розвитку об’єкта дослідження в цілому та окремих показників його фінансової діяльності, наводяться (на основі теоретичних обґрунтувань, вітчизняного чи зарубіжного досвіду, власних висновків тощо) шляхи підвищення ефективності розвитку об’єкта, розкривається методологія і техніка дослідження.
Аналітична частина. У цій частині проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження, результатом якого є виявлення конкретних проблем його розвитку. Використовуючи розроблену у теоретичній частині методологічну модель, подається аналіз досліджуваної проблеми. На конкретному матеріалі ілюструється відповідність теорії і практики, розкривається суперечність між теорією, нормативно-законодавчою базою, висвітленою у теоретичній частині, з одного боку, і реальною дійсністю об’єкта, – з другого.
Вихідними даними для аналізу є економічна, фінансова, адміністративна, організаційна та інші види документації, а також офіційна інформація статистичних служб. Аналіз проводиться на основі даних за 3-5 періодів (при використанні методів прогнозування на основі кореляційно-регресійного аналізу – не менше 10 періодів). Обов’язковою вимогою є наявність посилань на форми фінансової звітності, які використовуються у аналітичній частині, розміщені у додатках до роботи.
Структура аналітичної частини роботи:
характеристика виробничої та фінансово-господарської діяльності об’єкта дослідження;
аналіз фінансового стану об’єкта дослідження (аналіз динаміки та структури балансу, звіту про фінансові результати (кошторису доходів і видатків), коефіцієнтний аналіз фінансового стану). Оцінка фінансового стану повинна бути комплексною і ґрунтуватись на аналізі ліквідності та платоспроможності, ділової активності; фінансової стійкості, прибутковості та рентабельності (на прикладі підприємства). Необхідно пояснити основні відхилення фінансово-економічних показників від оптимальних (нормативних) значень та виявити основні причини позитивних чи негативних тенденцій розвитку фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження;
аналіз предмета дослідження за темою роботи (наприклад, аналіз витрат, структури капіталу, структури і динаміки податкових платежів; ймовірності банкрутства; аналіз планування / виконання доходної та видаткової частин бюджету; аналіз кредитного портфеля банку; структури і динаміки процентних доходів / процентних витрат, комісійних доходів / комісійних витрат тощо). При здійсненні тематичного аналізу студент повинен показати вміння застосовувати методичний апарат економічного аналізу, зокрема: абсолютні і відносні величини; середні величини; спосіб порівняння; групування; графічні методи дослідження; методи факторного аналізу; методи кореляційно-регресійного аналізу та інші. Результатом тематичного аналізу повинні бути: ідентифікація проблематики, конкретизація проблем, визначення причин їх виникнення та основних способів усунення, наявних резервів, мобілізація яких створить передумови для покращення стану, повного чи часткового вирішення існуючих проблем. Окремою складовою роботи є проведення факторного аналізу показників, встановлених консультантом з факторного аналізу;
порівняльний аналіз окремих показників діяльності досліджуваного об’єкта із середньогалузевими значеннями. Порівняльний аналіз оформляється окремим пунктом у межах аналітичної частини роботи; результати розрахунку фактичних та середньогалузевих значень та показників для аналізу рядів динаміки повинні бути представлені у таблиці за формою, наведеною у Додатку А. Для порівняльного аналізу слід обирати найважливіші показники у контексті теми магістерської роботи (не менше 3). Рекомендований перелік показників для порівняльного аналізу представлено у Додатках Б, В (може бути розширений при погодженні керівником роботи);
прогнозування показників фінансово-господарської діяльності. Здійснюється у випадку необхідності поглибленого дослідження окремих сторін діяльності, а також з метою якіснішого обґрунтування пропозицій у рекомендаційній частині роботи.
Даний розділ має бути закінчений аргументованими висновками, де у стислій формі наводяться результати аналізу (проблеми фінансово-господарської діяльності об'єкта дослідження), а також окреслюються можливі шляхи їх розв'язання.
Дослідницька частина. Дослідницька частина є обов’язковою складовою магістерської роботи, логічним завершенням якої є обґрунтоване застосування студентом методів економіко-математичного моделювання відповідно до теми роботи та об’єкта дослідження. Мета дослідницької частини роботи полягає у тому, щоб перевірити навички студентів щодо можливості застосовування економіко-математичних методів і моделей для розв’язку прикладних фінансово-господарських задач, які виникають в умовах ринку, визначити і вибрати оптимальні варіанти економічного розвитку об’єкта дослідження, забезпечити оптимальний розподіл ресурсів для виконання окремих комплексів робіт тощо.
В дослідницькій частині математичний метод слід розглядати як основний і найважливіший метод, який спроможний дати економічній проблемі за темою роботи наукову закінченість. Можливість вдалого застосування економіко-математичних методів і моделей є важливим напрямком удосконалення вже проведеного аналізу діяльності об’єкта дослідження в аналітичній частині роботи. Це підвищує ефективність аналізу діяльності підприємств, їх підрозділів, банків та інших організацій і досягається за рахунок скорочення терміну проведення аналізу, більш повного охоплення впливу факторів на результати діяльності.
Послідовність виконання дослідницької частини магістерської роботи студентом має розкриватись у таких етапах:
Вибір студентом (самостійно або за допомогою консультанта) економіко-математичного методу щодо вирішення економічної проблеми згідно теми роботи та об’єкта дослідження;
Побудова економіко-математичної моделі за темою роботи згідно опрацьованих літературних джерел та власних обміркувань;
Узгодження правильності побудови економіко-математичної моделі з консультантом по дослідницькій частині;
Дослідження обраної економіко-математичної моделі та обґрунтування можливості її практичного застосування на об’єкті дослідження;
Апробація економіко-математичної моделі на реальних фінансово-статистичних даних об’єкта дослідження;
Формулювання висновків;
Здача на перевірку консультанту дослідницької частини;
Підготовка ілюстративного плаката за результатами досліджень та апробацій економіко-математичної моделі, який має містити розрахункову модель з визначенням економічних параметрів та механізм апробації (назва плаката узгоджується із консультантом з економіко-математичного моделювання).
У Додатку Д подано коротку характеристику найбільш уживаних математичних методів та методики їх застосування.
Рекомендаційна частина. Рекомендаційна частина роботи має включати в себе перелік заходів, які логічно випливають із теоретичної, аналітичної та дослідницької частин і спрямовані на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об’єкта, а саме: обґрунтування цільового рівня критеріальних підсумкових фінансово-економічних показників роботи підприємства; пропозиції щодо вибору напрямків (шляхів) удосконалення системи господарства підприємства з метою вирішення ідентифікованих в аналітичній частині проблем; формування системи заходів та вибір інструментів розв’язання проблем; фінансово-економічну оцінку (з відповідними розрахунками) заходів (проектів); оцінку впливу запропонованих заходів (проектів) на підсумкові фінансово-економічні результати господарювання. У цій частині наводяться обґрунтування виробленої системи, механізму впливу на об’єкт вивчення з метою його зміни. Система заходів (пропозицій, рекомендацій) студента повинна бути спрямована на покращання фінансового стану об’єкта дослідження, зокрема збільшення фінансового результату, підвищення ринкової вартості тощо.
Розроблення кожного заходу у рекомендаційній частині здійснюється шляхом виконання таких етапів:
1) загальна характеристика заходу, його причетність до теми роботи та очікуваний вплив на фінансово-економічні результати;
2) обґрунтування ідеї, рекомендацій і пропозицій;
3) формалізація заходів і пропозицій з допомогою креслень, розрахунків, схем, моделей, алгоритмів, залежностей тощо;
4) підготовка інформаційного масиву даних для фінансових розрахунків;
5) фінансово-економічне обґрунтування впровадження розробленого заходу.
Пропоновані заходи у рекомендаційній частині можуть бути розкриті у формі економічних, фінансових, інноваційних, методичних та інших заходів, інструкцій, програм, пропозицій щодо офіційно-ділових документів, відображені за допомогою алгоритму чи блок-схеми тощо.
Завершуватись рекомендаційна частина повинна наочним зображенням суті наданих рекомендацій та їх впливу на фінансово-господарську діяльність об’єкта дослідження. Форму подання (таблиця, рисунок, схема, алгоритм) студент обирає самостійно із погодженням керівником. Приклади подані у Додатках Е, Ж.
Висновки. Підсумовуються основні результати дослідження.
2.2. Рекомендовані теми магістерських кваліфікаційних робіт (перелік може бути розширений за погодженням із керівником та завідувачем кафедри):
Дослідження особливостей становлення та розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні.
Дослідження особливостей ціноутворення на фінансових ринках (за сегментами фінансового ринку).
Дослідження регіональних чинників розвитку страхової діяльності в Україні.
Дослідження ринку державних цінних паперів в Україні.
Дослідження ринку іпотечного кредитування в Україні.
Дослідження ринку корпоративних облігацій.
Дослідження розвитку нових технологій у банківській діяльності.
Дослідження розвитку нових технологій у страхуванні.
Дослідження стану та перспектив розвитку ринку банківських послуг в Україні.
Дослідження стану та перспектив розвитку ринку лізингових послуг в Україні.
Дослідження стану та перспектив розвитку ринку небанківських фінансових послуг в Україні
Дослідження стану та перспектив розвитку ринку страхових послуг в Україні.
Дослідження стану та перспектив розвитку ринку факторингових послуг в Україні.
Дослідження стану та перспектив розвитку фондового ринку в Україні.
Дослідження фінансових ринків у контексті глобалізації (за сегментами фінансового ринку).
Дослідження взаємозв’язку фінансових результатів підприємства (організації, установи) з показниками макроекономічної динаміки (за видами економічної діяльності).
Дослідження впливу системи оподаткування на фінансовий стан підприємства (установи, організації).
Дослідження ефективності бюджетного процесу в Україні.
Дослідження ефективності грошово-кредитної політики в Україні (вцілому або за окремими напрямами).
Дослідження ефективності державного сектора економіки (за видами економічної діяльності).
Дослідження концептуальних підходів до вдосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні.
Дослідження методів планування бюджетів (на різних рівнях).
Дослідження політики управління державним боргом в Україні.
Дослідження соціальної політики в Україні та її фінансового забезпечення.
Дослідження стану та перспектив розвитку місцевих фінансів в Україні (вцілому або за регіонами).
Дослідження стратегії фінансової політики України та її впливу на мікрорівень.
Дослідження участі держави у формуванні інноваційно-інвестиційного потенціалу.
Дослідження фінансових аспектів інноваційної політики в Україні.
Дослідження фінансового механізму в умовах ринкової економіки (за елементами або вцілому).
Дослідження фіскальної політики як засобу стабілізації економіки.
Дослідження організаційних та фінансових взаємовідносин між банком і підприємством.
Дослідження теорії і практики управління ризиками у кредитних відносинах між позичальником та кредитором.
Дослідження взаємозв’язку фінансових результатів підприємства (організації, установи) з показниками макроекономічної динаміки.
Дослідження ефективності інвестиційних процесів на підприємстві.
Дослідження зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
Дослідження інвестиційної привабливості підприємства (організації, установи).
Дослідження методів залучення довгострокового позикового капіталу промисловими підприємствами.
Дослідження процесів стратегічного фінансового планування на підприємстві (банку).
Дослідження процесів управління фінансовою системою України.
Дослідження стану податкової системи в Україні.
Дослідження процесів державної санаційної підтримки підприємств.
Дослідження механізму функціонування інноваційних фінансово-кредитних установ на фінансовому ринку України.
Дослідження аспектів державного кредитування підприємств.
Дослідження інвестиційного податкового кредитування суб’єктів підприємницької діяльності в умовах ринку.
Дослідження зовнішніх фінансових відносин на підприємстві.
Дослідження організаційно-правового забезпечення реалізації фінансової політики в Україні.
Дослідження механізму раціонального розподілу валового внутрішнього продукту в умовах ринку.
Дослідження сегментів міжнародного ринку цінних паперів в умовах фінансової глобалізації.
Дослідження процесів інституціоналізації на ринку фінансових послуг.
Дослідження механізму страхування фінансових ризиків на ринку фінансових послуг в Україні.
Дослідження змін у структурі попиту і пропозиції на цінні папери в аспектах інтеграції міжнародних і національних фінансових ринків.
Дослідження структурних сегментів ринку фінансових послуг в Україні.
Дослідження позабіржового ринку похідних інструментів у складі фінансового ринку України.
Дослідження економіко-математичної моделі фінансового стану підприємства (банку)
Дослідження методів управління оборотним капіталом комерційного банку з метою досягнення прибутковості.
Дослідження процесів стратегічного фінансового планування з метою досягнення фінансової стабільності підприємства (банку).
Дослідження нових форм та методів обслуговування клієнтів комерційним банком.
Застосування економіко-математичних методів при формуванні фінансової стратегії з метою зростання прибутку підприємства (банку).
Дослідження методів фінансового менеджменту з метою покращання фінансового стану підприємства (банку).
Дослідження методів та форм фінансової звітності та аналіз з метою вдосконалення організації фінансової звітності підприємства (банку).
Дослідження економіко-математичної моделі фінансового стану підприємства (банку).
Дослідження фінансової стійкості підприємства (банку).
Дослідження гнучкості стратегії розвитку виробництва і дивідендної політики.
Дослідження структури капіталу підприємства (банку).
Дослідження методів оптимізації прибутку та обсягу виробництва на підприємстві.
Дослідження грошової моделі попиту та пропозиції на ринку фінансових послуг.
Дослідження моделі нагромадження від комерційної діяльності підприємства (банку).
Дослідження сфери грошово-кредитних відносин на фінансовому ринку.
Дослідження функціональної діяльності комерційного банку.
Дослідження моделі ціноутворення на підприємстві.
Дослідження ефективності операцій комерційного банку з цінними паперами.
Дослідження оптимальних шляхів реструктуризації підприємства.
Дослідження процесів оцінювання і формування інвестиційного потенціалу в умовах антикризового управління підприємствами (за видами економічної діяльності).
Дослідження процесів управління кризовими явищами з метою досягнення фінансової стабільності підприємства (за видами економічної діяльності).
Дослідження методів антикризового управління на підприємстві (у банку).
3. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ (ПРОЕКТУ)
3.1. Загальні вимоги
Роботи виконуються, за допомогою комп’ютера на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4 (210(297 мм) через 1,5 комп’ютерних інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Шрифт – Times New Roman, кегль 14. На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: зверху та знизу –20 мм, ліворуч – 25 мм, праворуч –15 мм. Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту має бути однаковою. Якщо у текст вписуються від руки іншомовні слова, формули, умовні знаки, то їх треба вписувати чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна наближатись до щільності основного тексту. Міжрядковий інтервал – 1,5.
Друкарські помилки, описки чи графічні нечіткості, виявлені у процесі оформлення роботи, можна виправляти охайним підчищенням чи за допомогою коректора і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) тим самим кольором, яким написаний текст.
Заголовки структурних частин роботи “ЗМІСТ”, “ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ“ (якщо такий є), “ВСТУП”, “РОЗДІЛ”, “ВИСНОВКИ”, “СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ”, “ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.
Текст розділів може складатись з підрозділів. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Абзацний відступ – 1 см. Крапка у кінці заголовка не ставиться.
Якщо підрозділи містять пункти, то заголовки цих пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. У кінці заголовка, надрукованого у підбір до тексту, ставиться крапка.
Якщо заголовок складається з двох чи більше речень. то їх розділяють крапкою. Заголовки чи слова у них не підкреслюються і слова при переносах не розбиваються.
Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) і подальшим текстом має дорівнювати трьом міжрядковим інтервалам, а відстань між заголовком і останнім рядком попереднього тексту (для тих випадків, коли кінець одного і початок другого підрозділу розташовується на одній сторінці) - чотирьом міжрядковим інтервалам.
Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.
Нумерація має бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться. Рисунки і таблиці включаються у загальну нумерацію. Сторінки з додатками і списком літератури включаються у наскрізну нумерацію. Номер сторінки проставляється у правому верхньому кутку другої сторінки вступу (якщо така є) сторінки без будь яких знаків (крапки у кінці, виділення рисками, дужками тощо).
Номер розділу ставиться після слова “Розділ”, наприклад “Розділ 4.”.
Підрозділи нумеруються у межах розділу. Номер підрозділу складається із номера розділу та свого порядкового номера, розділених крапкою. У кінці також ставиться крапка, наприклад ”2.1.”(перший підрозділ (параграф) другого розділу). Пункти нумеруються арабськими цифрами у межах кожного підрозділу. Номер пункту має складатися із номера розділу, підрозділу і пункту (свого порядкового номера), розділених крапками. У кінці номера пункту також ставиться крапка, наприклад, “2.1.3.” (третій пункт першого підрозділу другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Номери підрозділів і пунктів ставляться на їх початку, номер пункту – на початку першого рядка абзацу, яким розпочинається відповідний пункт. Цифра номера пункту не повинна виступати за межі абзацу.
Якщо пункти міститимуть підпункти, то їх нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
3.2. Оформлення ілюстрацій (рисунків)
Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками, які нумеруються послідовно у межах розділу або наскрізно (якщо рисунків не багато) арабськими цифрами. Якщо рисунків багато, то номер рисунка має складатися із номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад ”Рис.1.2.” (другий рисунок першого розділу), а далі йде назва рисунка. При посиланні на рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад, ”(рис.1.2)”. Подальші посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом “дивись”, наприклад “(див.рис.1.2)”. Рисунки мають розташовуватись одразу після посилання на них у тексті. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під рисунком.
3.3. Оформлення таблиць
Таблиці у роботі нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишеться слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад “(табл.1.2)”. Якщо у роботі тільки одна таблиця, то її не нумерують і слово “Таблиця” не пишуть.
Під словом “Таблиця” розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється.
Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.
При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно повторити, а над нею розмістити слова “Продовження табл.” із зазначенням її номера, наприклад “Продовження табл.1.2”.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.
Заголовки граф таблиці пишуться з великої букви, підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони мають самостійне значення. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу “№ з.п.” у таблицю включати не потрібно (крім випадків, коли на рядок таблиці є посилання у тексті). Якщо текст, який повторюється у графі таблиці і складається з одного слова, то його можна замінити лапками; якщо текст повторюється і складається з двох чи більше слів, то при першому повторенні його замінюють на слова “Те ж”, а далі - лапками. Замість цифр, марок, знаків, букв, математичних чи хімічних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові дані у якомусь рядку таблиці не наводяться, то у ньому ставиться прочерк.
3.4. Оформлення формул
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули до якої він відноситься) в круглих дужках, наприклад (2.2) (друга формула другого розділу). Запис формули передбачає використання символьних позначень фінансових показників із наступним поясненням позначень символів чи числових коефіцієнтів, які наводяться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова ”де”, двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, ”У формулі (1.2)”.
Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.
3.5. Оформлення приміток
Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи пояснювальні дані, то пишеться слово “Примітка” чи “Примітки”. Якщо приміток на одному аркуші в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова “Примітки” ставиться двокрапку і примітки нумеруються, наприклад:
Примітки:
…
…
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставиться крапка.
3.6. Оформлення посилань
У роботі (проекті) часто робляться посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які використовуються при розробці проблеми, задачі, розгляді питання та ін. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо цього документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.
Посилатись слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатись у тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовуються відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання.
Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком їх у списку літератури, виділивши двома квадратними дужками, наприклад “ …у працях [2-5, 8]…” чи (17, с.20-25(.
Часто посилання на джерела робиться у виносках. При такому варіанті посилання має відповідати його бібліографічному опису, часто з вказівкою на номери сторінок.
При посиланнях на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самій роботі автора, відповідно вказується: порядковий номер ілюстрації (наприклад, “рис. 2.4”; номер таблиці (наприклад, “…в табл. 1.4”); порядковий номер формули (наприклад, “…у формулі (2.2)”. При повторних посилання на ілюстрації та таблиці треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див. рис. 2.4”.
3.7. Оформлення списку використаних джерел
До цього списку включаються усі використані джерела, які розташовуються у такому порядку: вказуються розглянуті законодавчі та нормативно-правові акти в порядку ієрархії, згодом джерела монографічної, періодичної, довідкової літератури за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.
Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше чотирьох авторів, вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова ”та інші”. Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ (К.), Москва (М.).
Дані про статтю із періодичного видання мають вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова “сер”. Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, C.32-39.
3.8. Оформлення додатків
Додатки оформляються як продовження роботи на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими буквами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово “Додаток …” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка може поділятись на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ перший третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули у додатках нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: рис. А.1.2. – другий рисунок першого розділу додатка А; формула (В.1) – перша формула додатка В.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші роботи під її назвою друкують великими буквами слово “ДОДАТКИ”.
3.9. Оформлення графічної частини
Залежно від теми графічний матеріал може поділятись:
креслення загального вигляду об’єкта проектування;
конструктивні креслення;
графіки та схеми, які розкривають технологію виготовлення або створення запроектованого об’єкта;
демонстраційні креслення та плакати, які містять техніко-економічні порівняння варіантів проектних рішень.
Якщо графічна частина містить технічні креслення, то вони повинні бути виконані відповідно до чинної системи стандартів.
Вибраний для конструктивного розроблення об’єкт чи окремий його елемент повинен бути зображений у закінченому вигляді.
Демонстраційні креслення та плакати (графіки, діаграми, збільшені розрахункові схеми чи формули, які містяться у пояснювальній записці та інше) виготовляються будь-яким методом, але так, щоб можна було їх читати на відстані 5-6 метрів.
Додаток А
Показники для порівняльного аналізу
Показники
Фактичні значення показників
Темпи приросту, %
Середній темп приросту, %
Середній темп росту, %
2004 рік
2005 рік
2006 рік
2007 рік
2005 / 2004
2006 / 2005
2007 / 2006
ПІДПРИЄМСТВО, СТРАХОВА КОМПАНІЯ, БАНК
1. ……………
2. ………….
3. ……………
ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. ………….
2. ………….
3. ………….
Додаток Б
ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
1.Необоротні активи
2. Основні засоби (залишкова вартість)
3. Основні засоби (первісна вартість)
4. Основні засоби (знос)
5. Оборотні активи
6. Дебіторська заборгованість за товари, роботи послуги:
7. Валюта балансу
8. Власний капітал
9. Статутний капітал
10. Довгострокові зобов'язання
11. Довгострокові кредити банків
12. Поточні зобов'язання
13.Короткострокові кредити банків
14. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги
15. Дохід (виручка) від реалізації (товарів, робіт, послуг)
16. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції: (товарів, робіт, послуг)
17. Собівартість реалізованої продукції : (товарів, робіт, послуг)
18. Валовий: прибуток /збиток
19. Адміністративні витрати
20. Витрати на збут
21. Чистий: прибуток /збиток
22. Матеріальні затрати
23. Витрати на оплату праці
24. Відрахування на соціальні заходи
25. Амортизація
26. Інші операційні витрати
27. Всього витрат за економічними елементами
28. Рентабельність активів за прибутком від звичайної діяльності
29. Рентабельність капіталу за чистим прибутком
30. Рентабельність власного капіталу
31. Рентабельність виробничих фондів
32. Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від реалізації
33. Рентабельність реалізації продукції за прибутком від операційної діяльності
34. Рентабельність реалізації продукції за чистим прибутком
35. Період окупності капіталу
36. Період окупності власного капіталу
37. Коефіцієнт поточної ліквідності
38. Коефіцієнт швидкої ліквідності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
39. Співвідношення короткострокової дебіторської і кредиторської
Заборгованості
40. Власні обігові кошти
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора