Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
магістерської кваліфікаційної роботи
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра фінансів
Інформація про роботу
Рік:
2004
Тип роботи:
Методичні рекомендації
Предмет:
Менеджмент
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра фінансів
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виробничої практики
за темою магістерської кваліфікаційної роботи
для студентів очної та заочної форм навчання
спеціальності 8.050104 “Фінанси”
Затверджено
на засіданні кафедри фінансів
Протокол №9 від 15 січня 2004 року
Львів-2004
Методичні рекомендації до виробничої практики за темою магістерської кваліфікаційної роботи для студентів очної та заочної форм навчання спеціальності 8.050104 “Фінанси”. / Укл.: Алєксєєв І.В., Гориславець П.А., Колісник М.К., Курило О.Б., Панкевич Л.В., Побурко О.Я., Поляков М.О., Рудницька О.М., Смірнова Т.О., Смовженко Т.С., Хома І.Б., – Львів: Видавництво НУ “Львівська політехніка”, 2004. – 18 с.
Укладачі Алєксєєв І.В., д-р. екон. наук, проф.
Гориславець П.А., асист.
Колісник М.К., канд. екон. наук, доц.
Курило О.Б., асист.
Панкевич Л.В., канд. екон. наук
Побурко О.Я., канд. екон. наук, доц.
Поляков М.О., ст. викл.
Рудницька О.М., канд. екон. наук, доц.
Смірнова Т.О., асист.
Смовженко Т.С., д-р. екон. наук, доц.
Хома І.Б, канд. екон. наук, доц.
Відповідальний за випуск Паранчук С.В., канд. екон. наук, доц.
Рецензенти Білик М.О., канд. екон. наук, доц.
Клімковський М.І., канд. екон. наук, доц.
ВСТУП
Підприємство (організація) проводить практику згідно з завданням і програмою, а саме: забезпечують по можливості робочі місця для практики, створюють необхідні умови придбання знань в галузі ведення і організації фінансів на підприємстві (організації); забезпечують студентам можливість користуватися спеціальною літературою та техніко-економічною документацією, допомагають в збиранні матеріалів для звіту з практики та магістерської роботи, проводять інструктаж з техніки безпеки, охорони праці та зовнішнього середовища; контролюють виконання студентами правил внутрішнього розпорядку.
Студент на практиці зобов’язаний: повністю виконувати завдання програми, а також діючі на підприємстві правила внутрішнього розпорядку; вивчити та дотримуватися правил охорони праці та техніки безпеки; нести відповідальність за виконану роботу та її результати на рівні з працівниками підприємства, якщо він працює на робочому місці.
Для забезпечення проведення якісного фінансового аналізу студент проходить практику в організації, де можливе отримання фінансових даних за мінімум десять періодів часу (рік, квартал, місяць). Студент разом з керівником магістерської роботи в залежності від місця виробничої практики вибирають два економічні показники для проведення подальшого аналізу, побудови моделі з врахування факторів впливу. Форми фінансової звітності обов’язково включаються в додатки.
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
Мета виробничої практики - формування в умовах виробничої діяльності професійних здібностей на основі використання його теоретичних знань у різних ситуаціях, що властиві майбутній професії.
Завданням практики є закріплення теоретичних знань на місцях практики; практичне освоєння методів фінансової роботи у фінансових органах (податкова адміністрація, Державне казначейство) на підприємствах, у банках; збирання, систематизація необхідних матеріалів для звіту та кваліфікаційної роботи, вивчення систем збору, методів обробки, подання обробленої інформації, створення форм відповідної документації.
В результаті завершення практики студенти повинні:
знати функції працівників фінансових служб,
знати джерела отримання фінансової інформації,
вміти аналізувати фінансову інформацію для потреб управління підприємством;
набути навики роботи на посаді фінансиста;
зібрати статистичний масив інформації для проведення аналізу значень двох певних показників фінансово-господарської діяльності об’єкта практики, факторів впливу.
2. БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ
Тривалість виробничої практики студентів 21 день. Під час практики студент використовує свій робочий час по такому графіку:
№ п/п
Вид роботи
Кількість робочих днів
1
Отримання завдання на практику від керівника
0,5
2
Загальне ознайомлення з підприємством
1,5
3
Робота в функціональних відділах з метою вивчення практики ведення фінансової роботи. Аналіз діяльності відділу
14
4
Написання звіту
4
5
Захист звіту
1
Всього:
21
3. ПРОГРАМИ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
3.1. Програма виробничої практики на підприємстві (суб’єкті підприємницької діяльності)
3.1.1. Ознайомлення з організаційною структурою підприємства:
– з організаційно-правовою формою підприємства;
– з формою власністю підприємства, організаційною структурою;
– визначення ролі та місця фінансового відділу, опис функцій;
в разі відсутності фінансового відділу – визначення структурних підрозділів, які виконують функції фінансового планування, аналізу тощо;
3.1.2. Ознайомлення з методами організації фінансової роботи на підприємстві:
– методами організації грошового обігу на підприємстві;
– методами фінансових розрахунків;
– методами управління запасами;
– методами роботи з дебіторами;
3.1.3. Ознайомлення з інформаційною системою на підприємстві:
– методами отримання вхідної фінансової інформації,
– методами обробки фінансової інформації,
– методами фінансового аналізу,
– формами подання вихідної фінансової інформації;
3.1.4. Ознайомлення з фінансовою документацією на підприємстві:
ознайомлення з первинною фінансовою документацією;
ознайомлення із звітною документацією;
збір та аналіз інформації про показники, їхні значення за періодами часу (мінімум десять), застосування для аналізу ефективності роботи (згідно індивідуального завдання).
3.2. Програма виробничої практики в органах податкової адміністрації
3.2.1. Ознайомлення із організаційною структурою районної (міської, обласної) податкової адміністрації.
На початковому етапі проходження виробничої практики необхідно ознайомитись із історією створення та розвитку податкової адміністрації, її організаційною структурою, а також основними зведеними показниками діяльності за минулий рік.
Слід ознайомитись із діяльністю відділу податкової адміністрації, в якому студент проходить практику, посадовими інструкціями (обов’язками), індивідуальними графіками роботи працівників відділу, завданнями усіх відділів ДПА.
3.2.2. Звітність податкової адміністрації.
Ознайомлення із формами та показниками квартальної та річної звітності податкової адміністрації в цілому та конкретного відділу зокрема, джерелами і порядком її складання, аналізу, розгляду та подання відповідним державним органам.
3.3.3. Проходження практики в окремих відділах органів ДПА
А ). Організація обліку платників податків.
Ознайомлення із роботою відділу обслуговування платників податків:
- порядок проведення роз’яснення про застосування податкового законодавства та інших нормативних актів;
- порядок реєстрації, кодифікації і розмноження законодавчого та іншого інструктивного матеріалу;
- порядок організації і проведення інструктивних семінарів з бухгалтерськими та іншими службами підприємств і організацій:
- порядок доведення до відома суб’єктів підприємницької діяльності про види податків і платежів до бюджету, терміни їх сплати, подання декларацій , звітів і ін.;
- порядок ведення обліку та розгляду листів, запитів підприємств і організацій та заяв громадян з питань, що стосуються оподаткування і застосування податкового законодавства;
- порядок підготовки відповідей на заяви, листи та запити.
Б ). Ознайомлення із роботою управління податків і зборів:
- вивчення порядку обліку суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних і фізичних осіб);
- ознайомлення із порядком розгляду установчих документів, формуванням та зберіганням справ;
- порядок подачі суб’єктами підприємницької діяльності, розгляду, реєстрації бухгалтерських звітів та декларацій;
- порядок передачі відділу обліку та обробки даних інформації про розміри нарахованих податкових сум, штрафних санкцій і інших платежів;
- проведення камеральних перевірок бухгалтерських звітів, балансів податкових декларацій та розрахунків;
- порядок проведення тематичних перевірок суб’єктів підприємницької діяльності;
- порядок обліку платників прибуткового податку з громадян, земельного податку, податку на промисел та інших податків та зборів;
- порядок отримання, розгляду та перевірок декларацій про доходи громадян;
- порядок видачі патентів на заняття підприємницькою діяльністю та разових патентів на торговельну діяльність;
- порядок обліку, оцінки та реалізації конфіскованого, безгосподарного майна, майна, що перейшло за правом успадкування до держави та скарбів;
В ) Ознайомлення із роботою управління аудиту.
- порядок організації, проведення, оформлення результатів аудиторських перевірок юридичних осіб та здійснення контролю виконання пропозицій за наслідками цих перевірок;
- порядок контролю за повнотою обліку платників податків (фізичних осіб), їх доходів, місцевих зборів, правильністю визначення і повнотою надходженням їх у бюджет;
- порядок проведення обстеження доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, а також громадян, які одержують доходи від іншої діяльності (роботи за сумісництвом, передачі в оренду майна і ін.);
- аналіз матеріалів ревізії, в тому числі селищних та сільських рад по прийому платежів від населення.
3.3. Програма виробничої практики у банківських установах
3.3.1. Загальні положення
Метою практики є поглиблене вивчення організації діяльності комерційного банку і закріплення практичної підготовки спеціалістів для банків і інших кредитно-фінансових установ. Під час практики студенти повинні ознайомитись детально одним із напрямів:
правовими і економічними основами діяльності комерційного банку, документами, на підставі яких працює даний банк, філія чи відділення банку (Статут, положення, доручення і т.п.);
організаційною і управлінською структурою банківського менеджменту і маркетингу (положення про структурні підрозділи, посадові інструкції);
платоспроможністю і ліквідністю банку; кредитним потенціалом, ресурсами, активними і пасивними операціями;
методами оцінки кредитоспроможності клієнтів комерційних банків; організацією розрахункових операцій, механізмами, їх удосконалення на сучасному етапі;
організацією валютних операцій;
організацією обліку, аудиту і ревізійною діяльністю (в невеликих установах з організацією наступного контролю).
3.3.2. Правові і економічні основи діяльності банків.
В ході проходження практики студент вивчає історію створення і становлення банку; його завдання; форму організації. Знайомиться зі Статутом банку, Положенням про філію, у якій проходить практику, організацією підготовки проведення зборів акціонерів. Вивчає умови та документи, які необхідні для відкриття комерційного банку, їх зміст, порядок затвердження. Перевіряє відповідність цих документів вимогам викладеним в Законі України „Про банки і банківську діяльність". Аналізує основні напрями роботи банку. Співставляє чи вони в повній мірі відповідають напрямам діяльності зазначеним в Статуті і Положенні.. Вивчає формування і дотримання економічних нормативів, які встановлюються Національним Банком України, необхідним для реєстрації, ліцензування і функціонування банку.
3.3.3. Управлінська і організаційна структура комерційного банку.
Вивчаючи структуру управління банком необхідно виділити органи управління, їх повноваження, відповідальність і взаємозв’язок при здійсненні банківських операцій.
На структуру управління банком вирішальний вплив здійснює правова форма мобілізації власного капіталу банку, ступінь розвитку його мережі і його самостійність.
Організаційну структуру банку формують підрозділи і служби. В основі організаційної побудови лежить економічний зміст операцій, які виконує банк і їх обсяг. Студент повинен ознайомитись з положенням про підрозділи і служби комерційного банку, функціональними обов’язками працівників.
3.3.4. При проходженні практики в конкретному відділі, необхідно звернути увагу на наступне:
А ) Ресурси комерційних банків. Пасивні операції банків.
Діяльність комерційних банків полягає в залученні грошових коштів і наданні їх в позику або інвестування в цінні папери. Тому під час практики слід:
проаналізувати структуру пасивів банку;
вивчити нормативні документи, що регламентують створення фондів банку;
проаналізувати статутний капітал, його відповідність вимогам НБУ;
стан сформованості резервного фонду;
достатність капіталу для всебічної діяльності банку в реґіоні;
ознайомитись з формами і методами управління власним капіталом;
вивчити депозитну політику банку, структуру залучених коштів При цьому потрібно проаналізувати всі джерела формування банківських ресурсів, структуру і зміст банківських ресурсів, форми, роль пасивних операцій банків, зокрема депозитних і ощадних операцій в формуванні ресурсів.
Б ) Організація кредитування.
Важливою сферою банківської діяльності є розміщення грошових ресурсів з метою одержання прибутку і забезпечення ліквідності банків. В ході практики слід:
проаналізувати структуру активів банку;
проаналізувати кредитну політику банку, нормативні документи, що регламентують здійснення банком кредитних операцій;
визначити вплив обсягу, структури кредитного портфелю на фінансову стабільність банку;
вивчити форми і методи управління кредитним портфелем;
ознайомитись із організацією кредитування, формами довгострокових і короткострокових кредитів, які надають банком; порядком укладання і змістом кредитних договорів;
ознайомитись зі способами захисту від кредитного ризику;
вивчити формування страхових резервів за наданими кредитами, згідно вимог НБУ;
методиками оцінки кредитоспроможності позичальника.
В ) Організація розрахункових операцій комерційних банків.
Правові основи організації безготівкових розрахунків в господарстві України визначені в законах “Про банки і банківську діяльність”, “Про підприємства в Україні”, також у нормативних документах НБУ. Студенту слід ознайомитись з:
принципами організації безготівкових розрахунків;
видами і порядком оформлення розрахункових документів;
формами безготівкових розрахунків і способами платежів;
Вивчаючи організацію і регулювання готівкового грошового обігу, студент на практиці повинен ознайомитись з:
правилами ведення касових операцій в комерційних банках;
методикою розрахунків касових оборотів банків, порядком і правилами розрахунку ліміту каси для підприємств і організацій.
Г ) Інвестиційна діяльність банків.
Банківські інвестиції - це вкладення в цінні папери підприємств, організацій різних форм власності на порівняно три валий період. Завданням студента є:
аналіз інвестиційної діяльності банку;
вивчення структури інвестиційного портфелю банку;
аналіз ефективності роботи банку на фондовому ринку з облігаціями внутрішньої державної, корпоративними облігаціями, казначейськими векселями.
аналіз діяльності банку як торговця цінними паперами, депозитарну і реєстраційну діяльність.
Ґ ) Валютні операції.
При проходженні практики студенту необхідно ознайомитись з валютним законодавством України, здійсненням валютного контролю, принципами валютного регулювання Студент повинен ознайомитись з:
процедурою відкриття та ведення валютних рахунків;
формами валютних розрахунків;
порядком встановлення валютних курсів та основними методами котирування валют;
валютними операціями які здійснює банк;
обліком і розпорядженням валютних коштів клієнтів;
організацією контролю за обов’язковим продажем валютної виручки;
порядком проведення валютних торговельних операцій;
банківським контролем експортно-імпортних операцій клієнтів;
організацією проведення банком неторговельних валютних операцій;
контролем за роботою обмінних пунктів валюти;
організацією роботи з дорожніми чеками і пластиковими картками міжнародних платіжних систем;
визначенням валютної позиції банку;
операціями на зовнішніх та внутрішніх валютних ринках.
Незалежно від конкретного відділу банківської установи, у звіті про проходження практики за темою магістерської роботи в студент здійснює:
1. Аналіз економічних нормативів діяльності банку.
Вивчаються зміст, завдання, показники та джерела аналізу економічних нормативів. Ознайомлення з нормативними документами НБУ про порядок розрахунку банками економічних нормативів банківської діяльності. Організація контролю за дотриманням економічних нормативів з боку НБУ.
2. Аналіз фінансових результатів і балансу комерційного банку.
Студенти повинні ознайомитись з принципами побудови і змістом балансу комерційного банку, провести аналіз активних і пасивних операцій, а також результатів діяльності комерційного банку.
3. Звітність та внутрішній аудит банку.
Ознайомитись з змістом звітності, яка надається комерційним банком службі нагляду НБУ. Організація системи внутрішнього контролю і ревізійної діяльності. Організація роботи зовнішнього аудиту. Порядок прийняття і контролю виконання заходів комерційного банку щодо усунення недоліків , які виявляються при ревізійній чи аудиторській перевірках.
4. Інформаційно-комунікаційна система банку.
Ознайомитись зі станом розвитку інформаційно-комунікаційної системи банку, складовими СЕП України. Вивчити за якою моделлю СЕП працює банк, методи та способи організації захисту і безпеки проведення платежів.
3.4. Програма виробничої практики в органах Державного казначейства України
1. Загальні положення.
Метою практики є вивчення організації діяльності органів Державного казначейства України, а саме:
правових основ діяльності;
організаційної та управлінської структури;
участь органів Державного казначейства у бюджетному процесі на місцевому та державному рівнях.
2. Ознайомлення з роботою управління Державного казначейства України.
порядок доведення даних про територіальне розташування мережі установ, підприємств та організацій.
порядок доведення обсягів асигнувань та кошторисів видатків.
облік змін, що виникають в процесі виконання Державного бюджету;
фінансування розпорядників коштів.
Практика в органах Державного казначействам за темою магістерської кваліфікаційної роботи може передбачати вивчення наступних питань:
4. Оплата витрат розпорядників коштів.
відповідальність за правильність оформлення розрахункових документів;
порядок перерахунку коштів за надані послуги, виконані роботи;
попередній контроль за витрачанням коштів державного бюджету;
оформлення розрахункових документів на оплату.
порядок подання касових заявок на отримання готівки;
оформлення документів на отримання заробітної плати, стипендії, допомоги, витрат на службові відрядження.
5. Облік і звітність по операціях касового виконання державного бюджету за видатками.
облік надходження коштів в територіальних органах казначейства;
облік коштів, перерахованих вищестоящим органам казначейства у звітному місяці;
облік касових видатків за місяць;
порядок інвентаризації балансових рахунків та статей балансу;
звіт про виконання кошторису видатків (форма 2 мдб);
порядок перевірки повноти проведених витрат та відображення їх на реєстраційних рахунках розпорядників коштів і їх особових картках;
порядок складання відомості обігу грошових коштів на бюджетному рахунку;
порядок складання відомості обігу коштів на реєстраційних рахунках;
порядок виправлення помилок в записах на реєстраційних рахунках.
6. Функції установ банків при казначейській формі виконання державного бюджету за видатками.
3.5. Програма виробничої практики у страхових організаціях
1. Загальні положення.
Метою практики є вивчення організації діяльності страхової організації, правових та економічних основи діяльності страхової організації. Зокрема розглядаються питання:
нормативне регулювання страхової справи;
асортимент страхових послуг;
порядок укладання договорів страхування;
організація аквізаційної роботи.
2. Механізм розрахунку тарифів. Практика актуарних розрахунків.
- суть і задачі побудови страхових тарифів;
- методологічні питання побудови страхових тарифів;
- тарифна ставка;
- витрати на ведення справи як елемент тарифної ставки;
- показники страхової статистики;
- страховий внесок; види страхових премій.
3. Фінансова стратегія та планування у страховій діяльності:
- фінансове планування діяльності страховика;
- аналіз фінансового стану страховика;
- оцінка платоспроможності страховика.
4. Попереджувальна діяльність страхової організації.
5. Документи та діловодство в страховій організації:
- оформлення документів у страховій роботі;
- зберігання та індексація документів.
6. Взаємовідносини страховика та страхувальника.
7. Взаємовідносини страховика з судовими органами:
- претензійно-позовна робота страховика;
- порядок вирішення економічних (фінансових) суперечок.
3.6 Структура звіту про практику за темою кваліфікаційної роботи
Звіт студента про проходження практики – основний документ, на основі якого оцінюється обсяг і якість отриманих студентом прикладних знань. Кожний розділ звіту має містити відповідну інформацію, яка розкриває процедуру, шляхи, форми і методи вирішення завдань, що стояли перед студентом на час практики, та відповідні результати.
1. Титульна сторінка (Додаток А)
2. Зміст
3. Вступ
4. Загальна характеристика об’єкта практики
5. Організація фінансової роботи
6. Економічний та науково-технічний розвиток
7. Висновки і пропозиції
8. Використана література
9. Додатки
У вступі висвітлюються основні завдання, які ставив перед собою студенти на час проходження практики.
В другому розділі наводяться дані про об’єкт практики: організаційно-правова форма, форма власності, вид діяльності, організаційна структура, класифікація фінансових взаємовідносин
В третьому розділі описується структура і функції відділу, в якому проходив практику студент, проводиться збір необхідних даних для здійснення аналізу фінансового стану за попередні десять періодів (місяців, кварталів, років), вивчається звітність, описується грошовий обіг, форми розрахунків та інструменти фінансового планування. В цьому розділі звіту студент, використовуючи різноманітні методи аналізу, досліджує сутність, особливості, динаміку показників (отриманих за індивідуальним завданням).
Даний розділ передбачає використання форм фінансової звітності, які виносяться в додатки.
Інформація, використана та подана у цьому розділі, відображає зміст набутого на об'єкті практики досвіду.
В четвертому розділі дається характеристика використання наукових розробок, сучасних технологій, методик про їх реалізації на об’єктах практики, використання інформаційних систем.
Висновки і пропозиції. Тут подаються узагальнені висновки та пропозиції що оцінки та удосконалення підходів до вирішення питань, які вивчені в процесі практики.
Використана література. Наводиться перелік спеціальної та допоміжної літератури, документи, які були використані студентом при вирішенні завдань практики.
4. ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ
Студент-практикант веде “Щоденник виробничої практики”, де записує дату, робоче місце, короткий зміст виконання роботи. Ці дані щоденно підтверджуються підписом керівника практики. Заповнений щоденник разом з графіком про проходження практики додають до звіту про виробничу практику.
Звіт складають, починаючи з перших днів практики. На кожному робочому місці студент-практикант щоденно готує матеріали для оформлення звіту (оформлення титульного листка в додатку А).
У звіті дають коротку техніко-економічну характеристику підприємства (назва, підпорядкованість, структура, організація виробництва, асортимент продукції, основні планові показники тощо), описують порядок документального оформлення та обліку окремих господарських операцій, роблять висновки і дають практичні пропозиції.
Звіт обсягом до 20 сторінок повинен бути надрукований за допомогою комп’ютера на окремих аркушах формату А4 (210х297 мм); копії документів, розрахунків, облікових регістрів і звітних форм розміщують в кінці звіту як додатки, а в тексті дають посилання на них і вказують їх порядкові номери. Звіт практикант підписує, переплітає, дає на рецензію і підпис керівнику практики. На титульному листі Звіту про практику керівник кваліфікаційної роботи засвідчує відповідність звіту обраній темі кваліфікаційної роботи. Звіт про виробничу практику студент захищає перед комісією. Термін захисту звіту – десять днів з дня завершення терміну практики. Одержану на захисті оцінку записують в залікову книжку.
4.1. Оформлення ілюстрацій (рисунків)
Ілюстрації (фотографії, схеми, креслення, графіки тощо) називаються рисунками, які нумеруються послідовно у межах розділу або наскрізно (якщо рисунків не багато) арабськими цифрами. Якщо рисунків багато, то номер рисунка має складатися із номера розділу і порядкового номера рисунка, розділених крапкою, наприклад ”Рис.1.2.” (другий рисунок першого розділу), а далі йде назва рисунка. При посиланні на рисунок перший раз необхідно вписувати його повний номер, наприклад, ”(рис.1.2)”. Подальші посилання на рисунки виконуються разом із скороченим словом “дивись”, наприклад “(див.рис.1.2)”. Рисунки мають розташовуватись одразу після посилання на них у тексті. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі тобто, щоб для вивчення цього рисунка сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою. Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під рисунком.
4.2. Оформлення таблиць
Таблиці у роботі нумеруються послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті пишеться слово “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається із номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою, наприклад “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово “Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад “(табл.1.2)”. Якщо у роботі тільки одна таблиця, то її не нумерують і слово “Таблиця” не пишуть.
Під словом “Таблиця” розміщується заголовок таблиці симетрично до форми таблиці. Слово “Таблиця” і заголовок починаються з прописної букви. Назва не підкреслюється.
Таблиці потрібно розташовувати після першої згадки її у тексті так, щоб її зручно було розглядати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Якщо на даній сторінці немає місця, то їх необхідно розташувати на наступній сторінці у зручній для ознайомлення формі, тобто, щоб для вивчення таблиці сторінку можна було б повернути за годинниковою стрілкою.
При переносі таблиці на наступну сторінку нумерацію колонок необхідно повторити, а над нею розмістити слова “Продовження табл.” із зазначенням її номера, наприклад “Продовження табл.1.2”.
Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш, при цьому назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою у межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то у першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик.
Заголовки граф таблиці пишуться з великої букви, підзаголовки граф – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої, якщо вони мають самостійне значення. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу “№ з.п.” у таблицю включати не потрібно (крім випадків, коли на рядок таблиці є посилання у тексті). Якщо текст, який повторюється у графі таблиці і складається з одного слова, то його можна замінити лапками; якщо текст повторюється і складається з двох чи більше слів, то при першому повторенні його замінюють на слова “Те ж”, а далі - лапками. Замість цифр, марок, знаків, букв, математичних чи хімічних символів лапки не допускаються. Якщо цифрові дані у якомусь рядку таблиці не наводяться, то у ньому ставиться прочерк.
4.3. Оформлення формул
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули у розділі, між якими ставиться крапка. Номер формули пишеться біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули (якщо формула велика, то на рівні нижнього рядка формули до якої він відноситься) в круглих дужках, наприклад (2.2) (друга формула другого розділу). Пояснення позначень символів чи числових коефіцієнтів наводиться безпосередньо під формулою у тій послідовності, у якій вони подані у формулі. Це пояснення подається з нового рядка, починаючи зі слова ”де”, двокрапка після якого не ставиться. Значення кожного символу чи числового коефіцієнта подається з нового рядка. Розмірність одного і того ж параметра у межах роботи має бути однаковою. При посиланні у тексті на формулу, необхідно подати її повний номер у дужках, наприклад, ”У формулі (1.2)”.
Рівняння і формули виділяються з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.
4.4. Оформлення приміток
Якщо у тексті є необхідність у примітках, в яких вказують довідкові чи пояснювальні дані, то пишеться слово “Примітка” чи “Примітки”. Якщо приміток на одному аркуші в одному пункті чи підпункті декілька, то після слова “Примітки” ставиться двокрапку і примітки нумеруються, наприклад:
Примітки:
1. …
2. …
Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставиться крапка.
4.5. Оформлення посилань
У звіті часто робляться посилання на джерела, матеріали чи окремі результати, які використовуються при розробці проблеми, задачі, розгляді питання та ін. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо цього документа, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг.
Якщо використовуються відомості із джерел документальної інформації чи з великою кількістю сторінок, то у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дається посилання.
Посилання у тексті роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком їх у списку використаної літератури, виділивши двома квадратними дужками, наприклад “ …у працях [2-5, 8]…” чи (17, с.20-25(.
Найчастіше посилання на джерела робиться у виносках. При такому варіанті посилання має відповідати його бібліографічному опису зі зноскою на номери сторінок.
При посиланнях на ілюстрації, таблиці, формули, які розміщені у самому звіті про практику, відповідно вказується: порядковий номер ілюстрації (наприклад, “рис. 2.4”; номер таблиці (наприклад, “…в табл. 1.4”); порядковий номер формули (наприклад, “…у формулі (2.2)”. При повторних посилання на ілюстрації та таблиці треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад, “див. рис. 2.4”.
4.6. Оформлення списку використаної літератури
До цього списку включаються усі використані джерела, які розташовуються у такому порядку: вказуються розглянуті законодавчі та нормативно-правові акти в порядку ієрархії, згодом джерела монографічної, періодичної, довідкової літератури за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у самих виданнях.
Прізвище автора подається у називному відмінку. Якщо є два, три чи чотири автори, то їх прізвища з ініціалами подають у тій послідовності, у якій вони надруковані у книзі; перед прізвищем наступного автора ставлять кому. При наявності більше чотирьох авторів, вказують прізвища з ініціалами тільки перших трьох, а далі пишуть слова ”та інші”. Назву місця видання необхідно подати повністю у називному відмінку; можна скорочувати назви тільки двох міст: Київ (К.), Москва (М.).
Дані про статтю із періодичного видання мають вказувати: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назву видання (журналу), назву серії (якщо така є), рік випуску, номер видання (журналу), сторінки, на яких розміщена стаття. Заголовок статті подається у тому вигляді, як вказано у періодичному виданні. Назву серії пишуть після скороченого слова “сер”. Номери сторінок, на яких розміщена стаття, розділяють рискою, наприклад, C.32-39.
4.7. Оформлення додатків
Додатки оформляються як продовження звіту на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку посилань у тексті роботи. Кожний додаток починається з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими буквами з першої прописної симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими буквами з першої великої друкується слово “Додаток …” і велика літера української абетки, наприклад “Додаток А”, “Додаток Б”. Додатки слід позначати послідовно відповідно до букв алфавіту, за винятком букв Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка може поділятись на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1. – підрозділ перший третього розділу додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули у додатках нумеруються у межах кожного додатка, наприклад: рис. А.1.2. – другий рисунок першого розділу додатка А; формула (В.1) – перша формула додатка В.
При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші роботи під її назвою друкують великими буквами слово “ДОДАТКИ”.
Додаток А. Форма титульного листка
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Інститут економіки та менеджменту
Кафедра фінансів
З В І Т
про виробничу практику за темою дипломної (магістерської) роботи студента_______________
___________________________________________
(прізвище, ім’я, по-батькові)
курс_____________ група __________________
Термін практики Початок____________________
Закінчення__________________
Місце практики Підприємство (установа, організація)__________
Звіт перевірено:
Керівник практики від підприємства _________________
Керівник магістерської роботи ___________
Дата “____”___________2004 р.
Оцінка звіту __________ Дата “___”____________ 2004 р.
Оцінка захисту _______ Дата “___”____________ 2004 р.
Львів-2004 р.
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ 4
2. БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ 4
3. ПРОГРАМИ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ 5
3.1. Програма виробничої практики в органах податкової адміністрації 5
3.2. Програма виробничої практики у банківських установах 7
3.3. Програма виробничої практики в органах
3.4. Державного казначейства України 10
3.5. Програма виробничої практики у страхових організаціях 11
3.6. Структура звіту про практику за темою дипломного проекту 11
4. ЗВІТ ПРО ВИРОБНИЧУ ПРАКТИКУ 12
ДОДАТОК А. Форма титульного листка 16
Використана література:
Кузьмін О.Є., Загородній А.Г., Гладунський В.Н., Підгородецький Я.І., Фещур Р.В., Князь С.В. “ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. Посібник для проходження практик, підготовки до здачі державних іспитів і виконання випускних робіт студентами освітньо-кваліфікаційного рівня – бакалавр напрямів 6.0501 “Економіка і підприємництво” та 6.0502 “Менеджмент”, а також освітньо кваліфікаційних рівнів спеціаліст і магістр за спеціальностями 8.050103 „Міжнародна економіка” і 8.050206 „Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” усіх форм навчання та систем перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів”. Львів, в-во НУ “ЛП”.2003 р.
Й.М. Петрович, А.В. Дубодєлова, І.Г. Устінова, І.І. Новаківський “Менеджмент організацій: методи виконання випускних робіт”. За ред. д.е.н., проф. Й.М. Петровича. Львів, В-во НУ “ЛП”, 2000 р.
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора